Порівняльний аналіз агресивної поведінки дітей молодшого шкільного віку та підлітків
Проблема агресивності та її вирішення в психологічній науці. Специфіка агресивної поведінки дітей молодшого шкільного віку та підлітків. Аналіз взаємозв’язку самооцінки тривожності та проявів агресивної поведінки в молодшому шкільному і підлітковому віці.
| Рубрика | Психология |
| Вид | дипломная работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 16.06.2010 |
| Размер файла | 1,3 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Свідоме та несвідоме кожного суб'єкта співіснують, уживаються за рахунок суб'єктивної зінтегрованості психіки. Таку зінтегрованість забезпечують психологічні захисти, покликані приховати почуття меншовартості і зреалізувати тенденцію «до сили». Психокорекційний процес, маючи свої закономірності, завжди неповторний, спрямований на вивчення індивідуального досвіду суб'єкта, особливості психіки якого дають змогу, на думку Т. Яценко, відстежувати базові захисти суб'єкта, що в певній мірі можуть гальмувати весь хід психокорекційної роботи. Якщо наявна проблематика, то зінтегрованість психіки забезпечується ілюзорними способами. Захисну систему обслуговують умовні цінності, які є емотивними, носять індивідуально-неповторний характер і маскують несвідомий зміст, викривлюючи реальний результат взаємодії з іншими людьми. Останні задаються ідеалізованим «Я», що виражається в очікуваннях суб'єкта та орієнтується на ідеал «Я» (наприклад, жадання, щоб оточення ставилося як до «ідеалу»). У цьому може полягати суперечність, відступ від реальності, що зашкоджує суб'єктові об'єктивно сприймати оточуючий світ, реалізовувати власні цілі й потреби, налагоджувати оптимальні стосунки з соціумом, на основі чого і може суб'єктивно інтегруватися його психіка, набуваючи ознак ходіння хибним колом.
Сутність глибинної психокорекції - пізнання функційних особливостей несвідомої сфери, цілісних проявів психіки у єдності свідомого та несвідомого аспектів. У результаті психокорекції відступи від реальності переосмислюються, але якщо таке переосмислення не набуває ознак системності, то є небезпека повернутися до звичного способу сприйняття дійсності. Тому психокорекційна праця - надзвичайно важка, адже існує прихована від свідомості тенденція захисної системи: до страждань, до самопокарання, що викликається почуттям провини, яке спершу виникає в сім'ї під впливом едіпової залежності. Інфантильні глибиннопсихологічні цінності обумовлюють психологічну слабкість суб'єкта, що є епіфеноменом тенденції «до сили», яка на когнітивному рівні може мати просоціальне забарвлення. Тому важливо виявляти й усвідомлювати інфантильні витоки деструктивних тенденцій, які завжди є неусвідомлюваними, та переорієнтовувати їх у продуктивне русло. У процесі особистісної корекції призма сприймання суб'єкта оптимізується і це є ознакою його психічного здоров'я.
Глибинна психокорекція може ефективно здійснюватися за допомогою групової психокорекції за методом АСПН (активно соціально-психологічного навчання). Така психокорекція має очевидні переваги групового процесу, адже психіка людини формується у взаємовідносинах з іншими людьми і спрямовується на пізнання витоків особистісної проблематики. Вона починається з пізнання, а потім переходить на поведінковий рівень. Це глибинний процес, наслідком якого є конструктивні зміни у психіці особистості, адже усвідомлення несвідомих механізмів призводить до втрати їх енергетичної сили, імперативної властивості управляти поведінкою, настроєм, самопочуттям суб'єкта тощо.
Успішна психокорекція можлива за умов поєднання зусиль психолога та протагоніста у пошуку першопричин труднощів у спілкуванні і взаєминах між людьми. Успіх, цілісність групової психокорекції залежить і від характерологічних параметрів суб'єкта - таких, як сила волі, психологічна сміливість, наполегливість, послідовність, працелюбність. Без цих якостей «просвітлення» у результаті психокорекційного впливу недостатньо, оскільки суб'єкт набуває не лише нових знань відносно самого себе, а й формує здатність до аутопсихокорекції, довготривалої роботи над собою поза груповим процесом, яка, безумовно, потребує напруження душевних сил. Глибинна психокорекція є передумовою самореалізації і передбачає сильний рушійний мотив для особистісного зростання. Для психолога-практика такий мотив може полягати у оптимізації власного внутрішнього психологічного стану, реалізації у професійній діяльності, набутті самоідентичності та самототожності.
Отже, глибиннопсихологічна корекція дозволяє виявити функційні особливості несвідомої сфери, взаємозв'язки між свідомим і несвідомим, допомагає усвідомити динамічні характеристики механізмів, зумовлених базовими психологічними захистами, що керують поведінкою суб'єкта і є основою його особистісної проблематики. У результаті такого усвідомлення та наступної наполегливої праці у напрямку самокорекції у суб'єкта швидко настає полегшення на рівні самовідчуттів, відбувається звільнення від внутрішньої напруги, зниження тривоги, що в подальшому призводить до конструктивних новозмін в «Я», що може бути свідченням його психологічного благополуччя. Таке благополуччя дає можливість об'єктивно сприймати дійсність, ефективно вирішувати життєві та професійні цілі. Відкоректованість передбачає розуміння власних захисних тенденцій, усвідомлення відступів від реальності та хворобливих точок «Я».
3.2 Програма корекційної роботи з молодшими школярами, процедура її проведення
Проаналізувавши, з урахуванням результатів проведеного психодіагностичного дослідження, основні рівні агресивних реакцій у детей молодшого шкільного віку, ми розробили програму психологічних занять щодо корекції агресивної поведінки для учнів, які виявили високий рівень агресивної поведінки. Програму було апробовано в середній загальноосвітній школі № 2 м. Дубно протягом 2009 навчального року.
Розробляючи цю програму, ми керувалися такими основними принципами: принцип комплексного підходу до психокорекційної діяльності; принцип здійснення корекції в діяльності, у контексті соціальної взаємодії; принцип нормативності розвитку, що передбачає постійне порівняння індивідуальних властивостей дітей з віковою нормою та врахування закономірностей вікового розвитку; випередження у корекційній роботі, тобто врахування зони найближчого розвитку; принцип системності у розвитку психічної діяльності (відповідно і корекція агресивності дітей повинна здійснюватися системно); принцип врахування провідного виду діяльності (для молодших школярів це навчання, тому ігрові вправи, що використовувались, мали навчальний характер).
Основними завданнями психологічних занять стали: навчання дітей конструктивних форм поведінки, формування навичок самоконтролю та саморегуляції своїх емоційних станів, зняття надмірного напруження і тривожності, розширення спектру емоційного реагування та умінь конструктивної соціальної взаємодії.
Заняття будувалися на використанні активних (оволодіння техніками ауторелаксації і саморегуляції для стримання і зняття агресивних імпульсів, використання рухливих ігор і вправ), когнітивних (формування у дітей здатності до аналізу ситуації, своїх переживань, до логічного пошуку шляхів розвґязання конфліктів неагресивними методами) та поведінкових, або біхевіоральних (рольове розігрування критичних життєвих ситуацій, навчання дітей конструктивних форм поведінки, альтернативних агресивній) способів корекції. Така побудова програми психологічної корекції рівня агресивних проявів у поведінці молодших школярів обумовила і вибір методів роботи: бесіди, етюди, рольове програвання моделей бажаної поведінки в різних життєвих ситуаціях, фізичні вправи та рухливі ігри, образотворча діяльність, техніки ауто релаксації (Див. Додаток 11).
Програма корекційної роботи з молодшими школярами має важливє значення для нормалізації рівня агресивних реакцій і в підлітковому віці, оскільки між молодшим шкільним віком та підлітковим очевидно простежується спадкоємністью. Тобо, дуже важливо скорегувати рівень агресивних проявів у молодшому шкільному віці, напередодні підліткового, який насичений труднощами перехідного періоду, що суттєво можуть ускладнити або збільшити рівень агресивних проявів у поведінці дитини.
Підібранні ігри, вправи, та занняття з молодшими школярами з метою корекції високого рівня агресивних проявів у поведінці, передбачають:
- розвиток комунікативних здатностей, можливість робити оцінку своєї негативної (агресивної) поведінки;
- зниження агресивності засобами рухової активності;
- зниження рівня агресії, шляхом привертання уваги до інших учнів, навчаючись розуміння позитивного, і негативного відношення один до одного;
- в процесі вправ учні вчаться робити один одному приємне, міняючи свої установки про те, що агресією і негативною поводінкою можна домогтися уваги або розташування інших;
- зниження рівня агресивності шляхом підвищення самооцінки;
- зниження рівня агресивності за допомогою підвищення рівня комунікативних здатностей;
- за допомогою ознайомлення з позитивними емоціями, вербальним і невербальним спілкуванням, а також пережиттям негативного досвіду, навчання учнів справлятися з агресією;
- відновлення позитивного емоційного стану задля позбавлення від негативних імпульсів й агресивної поведінки;
- завдяки рольовому програванню життєвих ситуацій, вживанню в роль, почуття й переживання які виникають, вчать шукати альтернативні варіанти поведінки, ніж агресія.
3.3 Перевірка ефективності проведеної корекційної роботи
Порівняння результатів, що були отримані в учнів 2-гокласу до і після проведення психологічної програми корекції рівня проявів агресивних реакцій, свідчить про вірогідну наявність у цих учнів позитивної динаміки.
Таблиця 3.1. Форми агресивних реакцій молодших школярів, які виявили високий рівень агресивності, до проведення психологічної корекційної програми
|
№ п/п. |
Ім'я |
Стать |
Рівень агресії молодших школярів за методикою Басса-Даркі |
Індекс агресивності (ІА) |
Індекс ворожості (ІВ) |
||||||||
|
Фізична агресія (1) |
Вербальна агресія (2) |
Непряма агресія (3) |
Негативізм (4) |
Роздратування (5) |
Підозрілість (6) |
Образа (7) |
Почуття провини (8) |
||||||
|
1 |
Борис Ю. |
чол. |
110 |
24 |
26 |
100 |
63 |
110 |
65 |
55 |
27 |
5 |
|
|
2 |
Павло С. |
чол. |
77 |
64 |
65 |
40 |
9 |
110 |
91 |
88 |
31 |
8 |
|
|
3 |
Юрій З. |
чол. |
88 |
16 |
78 |
20 |
90 |
99 |
104 |
77 |
36 |
8 |
|
|
4 |
Анастасія П. |
жін. |
110 |
104 |
117 |
80 |
36 |
77 |
39 |
77 |
36 |
5 |
|
|
5 |
Ірина Ч. |
жін. |
110 |
16 |
117 |
80 |
27 |
44 |
26 |
55 |
34 |
4 |
|
|
6 |
Людмила А. |
жін. |
66 |
104 |
65 |
40 |
27 |
55 |
78 |
33 |
28 |
5 |
|
|
7 |
Олена Г. |
жін. |
44 |
56 |
91 |
20 |
63 |
88 |
91 |
55 |
30 |
6 |
|
|
8 |
Ольга З. |
жін. |
110 |
64 |
117 |
40 |
63 |
66 |
26 |
55 |
34 |
4 |
Найбільш значуща позитивна динаміка спостерігається стосовно непрямої і вербальної агресії, що підтверджує доцільність навчання дітей когнітивних способів стримування агресивних імпульсів. Зниження показників індексу агресивності та рівня фізичної агресії виявлено у всіх без винятку дітей, які виявили на першому (діагностичному) етапі високий рівень агресивних проявів в повеідінці. Проведені психологічні заняття також позитивно вплинув на такі суттєві особистісні характеристики молодших школярів, як самооцінка і рівень домагань.
Таблиця 3.2. Форми агресивних реакцій в поведінці молодших школярів, які виявили високий рівень агресивності, після проведення психологічної корекційної програми
|
№ п/п. |
Ім'я |
Стать |
Рівень агресії молодших школярів за методикою Басса-Даркі |
Індекс агресивності (ІА) |
Індекс ворожості (ІВ) |
||||||||
|
Фізична агресія (1) |
Вербальна агресія (2) |
Непряма агресія (3) |
Негативізм (4) |
Роздратування (5) |
Підозрілість (6) |
Образа (7) |
Почуття провини (8) |
||||||
|
1 |
Борис Ю. |
чол. |
80 |
24 |
20 |
68 |
54 |
84 |
65 |
55 |
18 |
5 |
|
|
2 |
Павло С. |
чол. |
50 |
64 |
40 |
40 |
11 |
69 |
91 |
60 |
21 |
8 |
|
|
3 |
Юрій З. |
чол. |
65 |
16 |
55 |
20 |
43 |
79 |
69 |
73 |
23 |
8 |
|
|
4 |
Анастасія П. |
жін. |
75 |
104 |
66 |
55 |
35 |
65 |
39 |
71 |
25 |
5 |
|
|
5 |
Ірина Ч. |
жін. |
70 |
16 |
60 |
66 |
22 |
44 |
26 |
50 |
19 |
4 |
|
|
6 |
Людмила А. |
жін. |
55 |
104 |
50 |
40 |
25 |
55 |
78 |
30 |
20 |
5 |
|
|
7 |
Олена Г. |
жін. |
40 |
56 |
60 |
20 |
53 |
48 |
67 |
51 |
24 |
6 |
|
|
8 |
Ольга З. |
жін. |
66 |
64 |
70 |
35 |
60 |
66 |
26 |
51 |
18 |
4 |
Результати тестування за рівнем агресії молодших школярів (за методикою Басса-Даркі) наприкінці програми психокорекції показали ефективність застосованої програми корекції рівня агресивності. За час проведення корекційної програми знизився коефіцієнт агресивності молодших школярів, зменшилися показники фізичної, непрямої, вербальної агресії і негативізму.
Загальним підсумком здійсненої в корекційної програми є зростання показників міжособистісних стосунків агресивних школярів з однолітками, зниження показників агресивності. Під впливом вказаної роботи досягається також адекватніше оцінювання молодшими школярами, схильними до агресивної поведінки, своїх стосунків з однолітками, простежується тенденція до вирівнювання самооцінки вказаних школярів. Усе це дозволяє зробити висновок про ефективність розробленої програми і про важливість створення на базі загальноосвітньої школи умов продуктивного розвивального середовища.
Таким чином, узагальнення матеріалів нашого дослідження, аналіз результатів психокорекційної роботи підтверджують висунуту гіпотезу про наявність симптомокомплексу агресивних реакцій молодших школярів і можливість корекції їх агресивної поведінки шляхом впливання на його структурні складові.
Висновки
Аналіз теоретико-методологічної літератури показав, що проблема агресивності є досить актуальною, проте дотепер не існує ні універсального визначення понять «агресія» та «агресивність», ні єдності в уявленнях про структурні компоненти даних явищ. Таке розмаїття трактувань понять свідчить про складність досліджуваних психологічних феноменів, їх структури й особливостей.
1. Аналіз наукової літератури з проблем агресії і агресивності свідчить про існування низки факторів, які впливають на формування агресивних форм реагування в молодших школярів та підлітків. Серед підходів до пояснення природи агресії виокремлюються біологічні, фізіологічні, психологічні, соціальні. Під агресією розуміється специфічна форма дій, поведінки людини, яка породжується потребою самоствердження, прагненням до досягнень, потребою в захисті від нав'язуваних особистості дій навколишнім середовищем і проявляється в застосуванні сили проти іншої людини або групи осіб, нанесенням фізичної чи психологічної шкоди. Агресивність розглядається як відносно стійка властивість особистості, що характеризує схильність, готовність до агресивних дій задля досягнення власних цілей. Ці поняття є сторонами одного явища: агресивність більшою мірою є потенційною характеристикою особистості, яка може проявлятися в агресії, тобто в діях, у поведінці, спрямованій на порушення і навіть руйнування психологічного або фізичного простору іншої людини. Серед властивостей, пов'язаних з характеристиками агресивності, велика кількість авторів розглядають достатньо широкий спектр різного рівня рис особистості. У зв'язку з тим, що в роботі розглядаються якісні особливості агресивності, тобто ті, що більшою мірою належать до формально-динамічного рівня, для зіставлення з показниками агресивності було обрано переважно психологічні характеристики темпераменту: якісні характеристики емпатії, тривожність, локус контролю, екстраверсія-інтроверсія, відчуття провини, емоційність тощо.
2. Враховуючи основні теоретичні підходи до проблеми агресії, ми розробили психодіагностичний комплекс для вивчення особливостей агресивності та повязаних з нею параметрів. Був здійснений відбір традиційних методик, які представлені зокрема такими: рівень проявів агресивності у молодших школярів визначався за допомогою таких методик: оцінка форм агресивної поведінки (модифікований варіант Басса - Дарки), експрес-діагностика поведінкового стилю в конфліктній ситуації, визначення домінуючого типу темпераменту (О.Бєлов). Для дослідження агресивних проявів в поведінці учнів підліткового віку використовувались методики діагностики показників і форм агресії А. Басса, А. Даркі, дослідження самооцінки тривожності Ч.Д. Спілберга, Ю.Л. Ханіна. Застосування цього комплексу дозволило дослідити і проаналізувати основні характеристики, властиві дітям молодшого шкільного віку та підліткам.
3. На підставі аналізу результатів всіх трьох обраних психодіагностичних методик та узагальнення можемо констатувати, що високий рівень агресивної поведінки молодших школярів корелює з домінуванням у цих учнів якостей холеричного та сангвінічного типу темпераменту; середній рівень агресивності корелює з домінуванням в учнів переважно сангвінічного типу темпераменту; изький рівень агресивних реакцій молодших школярів виявив взаємозв`язок з домінуванням таких типів темпераментів як меланхолійний та флегматичний. Учні, які виявили високий рівень агресивності, та які мають домінування якостей холеричного типу темпераменту проявляють агресивність і у конфліктних ситуаціях. Молодші школярі, які виявили низький рівень проявів агресивної поведінки, притаманний поведінковий стиль у конфліктних ситуаціях -«уникання», поступливість, співробітництво, компроміс. Таким чином, на основі проведеного дослідження визначеними психодіагностичними методиками можна дійти висновку, що рівень агресивних проявів у поведінці молодших школярів взаємовідноситься із домінуваннями певного типу темпераменту, а також має вплив на поведінку дитини у конфліктній ситуації. Проаналізувавши данні отримані у результаті дослідження підлітків, можна зробити висновок, про те, що рівень самооцінки тривожності має значний вплив на прояви агресивності у підлітків. Так, 6 хлопців та 4 дівчат, у яких виявився високий рівень тривожності, проявили високий рівень вербальної агресії, непрямої агресії, роздратування, підозрілості та високий рівень агресивності. На основі цих співставлень, констатуємо, що високий рівень тривожності має істотний вплив на високий рівень агресивних реакцій в підлітковому віці.
4. Основні принципи, шляхи та способи психологічної корекції рівня агресивності молодших школярів це - принцип комплексного підходу до психокорекційної діяльності; принцип здійснення корекції в діяльності, у контексті соціальної взаємодії; принцип нормативності розвитку, що передбачає постійне порівняння індивідуальних властивостей дітей з віковою нормою та врахування закономірностей вікового розвитку; випередження у корекційній роботі, тобто врахування зони найближчого розвитку; принцип системності у розвитку психічної діяльності (відповідно і корекція агресивності дітей повинна здійснюватися системно); принцип врахування провідного виду діяльності (для молодших школярів це навчання, тому ігрові вправи, що використовувались, мали навчальний характер). Основними шліхами та способами зниження рівня агресивних проявів у поведінці молодших школярів є застосування колекційної программи, яка включає у себе вправи комунікативного змісту, для розвитку комунікативних здатностей, які дадуть можливість дитині робити оцінку своєї негативної (агресивної) поведінки; вправи, які сприяють зниженню агресивності засобами рухової активності; заняття, на яких дитина буде вчитися розрізняти позитивне та негативне відношення до однолітків, його природу; заняття, на яких дитина буде програвати різні життєві ситуації, вживатися в роль, і як наслідок, почуття й переживання які будуть виникати, будуть вчити її шукати альтернативні варіанти поведінки, ніж агресія.
5. Проведне емпіричне дослідження засвідчило, для дітей молодшого шкільного віку, схильних до агресивних форм реагування, характерна сукупність специфічних особливостей, придатних до обґєднання у відповідний симптомокомплекс, а спеціально організована робота у рамках психокорекційної роботи, орієнтованої на структурні елементи означеного симптомокомплексу, дозволить коригувати агресивну поведінку молодших школярів. Здійснення психокорекційної роботи шляхом психологічного впливу на окремі складові симптомокомплексу особливостей молодших школярів, схильних до агресивних реакцій, дозволило вірогідно покращити значення показників фізичної, непрямої, вербальної та загальної агресивності, самоконтролю та прогнозу наслідків своєї поведінки.
Слід зазначити, що психокорекційна робота в рамках тренінгової групи не знімає дії таких факторів, як моральний і психологічний клімат в сімї, система шкільного і сімейного виховання, фізичні та соціально-психологічні умови мікросередовища. Тому перспективним напрямом дослідження є розробка цілісної системи психологічної роботи з профілактики та корекції особистісних відхилень, яка б охоплювала всіх учасників навчально-виховного процесу.
Список використаної літератури
1. Абрамова Г. С. Введение в практическую психологию. - Брест, 1993.
2. Агрессия у детей и подростков: Учебное пособие / Под ред. Платоновой Н.М. - СПб. 2004.
3. Алексеева Л.С. и др. Об опыте организации социальной реабилитации детей в школе. - М., 1997.
4. Андреев Н. А. Асоциальное поведение несовершеннолетних. -- Самара: Изд-во Самар. юрид. ин-та Минюста России, 2001. -- 153 с.
5. Андреева Г.М. Социальная психология. - М.: «Аспект-пресс», 1996. - 375с.
6. Андриенко В.К. Гербеев Ю.В. Невский И.А.Система перевоспитания подростков в условиях специальной школы. - М., 1990.
7. Антонова-Турченко А. Г. и др. Психологическая диагностика и коррекция трудновоспитуемых детей и подростков: Учеб. пособие. -- К., 1997. -- 312 с.
8. Бандура А. Уолтерс Р. Подростковая агрессия. Изучение влияния воспитания И семейных отношений. - М., 1999.
9. Беличева С.А.Основы превентивной психологии. - М., 1993.
10. Берковиц Л. Агрессия: причины, последствия и контроль. - СПб. 2001.
11. Бовть О.Б. Влияние социальной среды, как один из факторов повышения агрессивности детей и подростков / Пути самопознания человека: Сб. матер. межд. конф. Киев - Севастополь: СДТУ, 1997. С. 163-164.
12. Бовть О.Б. К вопросу о моделях агрессивного поведения // Людина і космос: Збірник тез. - Дніпропетровськ: НЦАОМУ, 2000. - С. 361.
13. Бовть О.Б. Організація корекційної роботи з агресивними дітьми Початкова школа. - 1997. - № 7. - С. 25-32.
14. Бовть О.Б. Причини агресивної поведінки дітей молодшого шкільного віку Педагогіка і психологія. - 1997.- № 1. - С. 94-100.
15. Бовть О.Б. Проблеми психологічної діагностики агресивної поведінки дітей та підлітків Педагогіка і психологія. - 1997. - № 3. - С. 22-28.
16. Бовть О.Б. Проблема корекції агресивної поведінки дітей Рідна школа. - 1997. - № 5. - С. 40-43.
17. Бовть О.Б. Як запобігти закріпленню агресивних форм поведінки школярів Рідна школа. - 1997. - № 11. - С. 61-62.
18. Божович Л. И. Личность и ее формирование в детском возрасте. - М., 1968.
19. Бойко А.А. Социально-педагогические аспекты профилактики асоциального поведения учащихся// Адаптация и выживание. - 1995. - №10.
20. Бондарчук О. І. Психологія девіантної поведінки. -- К.: МАУП, 2006.
21. Бурлачук Л. Ф. Словарь-справочник по психодиагностике. -- СПб.: Питер, 2000. -- 538 с.
22. Бютнер К. Жить с агрессивными детьми. - М., Педагогика, 1991. - 125 с.
23. Бэрон Р., Ричардсон Д. Агрессия. -- СПб.: Питер, 1999. -- 352 с.
24. Вилюнас В.К, Психологические механизмы мотивации человека. - М., 1990.
25. Выготский Л.С. Собрание сочинений: в 6 т. - М.: Просвещение, 1984.
26. Гейченко, О. О. Агресивні прояви в дітей молодшого шкільного віку: механізми ії виникнення та корекція/ Гейченко О. О., Смислова С. Ю.// Освіта Донбасу.- 2002.- № 4.- С. 77- 80.
27. Гольдштейн А., Хомик В. Тренінг умінь спілкування: як допомогти проблемним підліткам: Пер. з англ. - К.: Либідь, 2003. - 520 с.
28. Джеймс У. Психология в беседах с учителями. - СПб., Питер, 2001.
29. Драгунова Т.В. Психологический анализ оценки поступков подростками.// «Вопросы психологии личности школьника». -- М., 1991.
30. Дроздов О. Ю., Скок М. А. Проблеми агресивної поведінки особистості: Навч. посіб. -- Чернігів: ЧДПУ ім. Т. Г. Шевченка, 2000. -- 156 с.
31. Дубровина И.В. Формирование личности в переходный период: от подросткового к юношескому возрасту. - М., 1987.
32. Завражец С.А.. Агрессивные фантазии в детском и подростковом возрасте // Вопросы психологии. - 1993. - №5.- C. 8 - 16.
33. Запорожец А.В. Особенности агрессивного поведения. - М., 1991.
34. Запорожец А.В. Особенности психологии детей раннего и школьного возраста. - М., 1985.
35. Запухляк О. З. Блок-тест акцентуацій характеру як нова авторська методика // Актуальні проблеми психології. Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України. - К.: , 2006, т. 7, вип. 7. - С. 110 - 120.
36. Захаров А.И. Отклонения в поведении ребенка. - М., 1993.
37. Изард К.Е. Эмоции человека. - М., 1980. - 290 с.
38. Клайн В. Как подготовить ребенка к жизни. - М., 1991.
39. Ковалев П.А. Возрастно-половые особенности отражения в сознании структуры собственной агрессивности и агрессивного поведения. - СПб. 1996.
40. Кон И.С. Психология ранней юности. - М., 1989.
41. Крейхи Б. Социальная психология агрессии. - СПб., 20003.
42. Кулагина И.Ю. Возрастная психология (Развитие ребенка от рождения до 17 лет): Учебное пособие. 5-е изд. - М.: Изд-во УРАО, 1999. - 176с.
43. Левитов Н.Д. Психиатрический состав агрессии // Вопросы психологии. - 1972. - №6.
44. Левитов Н.Д. Психическое состояние агрессии // Вопросы психологии. - 1967. - №6.
45. Личко А.Е. Психопатии и акцентуации характера у подростков. - Л., 1983.
46. Лозовцева В.Н. Роль учителя в преодолении конфликтов между підростками - одноклассниками // Вопросы психологии. - 1986.- №1.
47. Лоренц К. Так называемое зло. К естественной теории агрессии. // Лоренц К. Оборотная сторона зеркала. - М.: Республика, 1998.
48. Мазоха І.С. Особливості суб'єктивного контролю в осіб з високим та низьким рівнем агресивності / І.С.Мазоха // Наука і освіта. - 2004. - № 6 - 7. - С.160-162.
49. Мазоха І.С. Психологічний портрет осіб з різним рівнем агресивності / І.С.Мазоха // Наука і освіта. - 2004. - № 4 - 5. - С. 41-42.
50. Мазоха И.С. Анализ компонентов агрессивности (апробация оригинальной методики) / И.С.Мазоха, О.П.Санникова // Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К.Д.Ушинського: Зб. наук. праць. - 2006. - №. 7-8. - С. 36-41.
51. Мазоха И.С. Психологические детерминанты агрессии и агрессивности / И.С.Мазоха // Наука і освіта. - 2007. - № 8 - 9. - С. 103-105.
52. Максимова Н.Ю. Психологія адиктивної поведінки: Навч. посібник. - К.: ВПУ «Київський у-нт», 2002. - 308 с.
53. Маслоу А. Мотивация и личность. - СПб., Евразия, 1999. - 478 с.
54. Мерлин В.С. Очерк интегративного исследования индивидуальности. - М., 1986. - 254 с.
55. Немов Р. С. Психологическое консультирование: Учебное пособие для студентов вузов, обучающихся по специальности «Психологии». - М.: ВЛАДОС, 2000. - 527с.
56. Немов Р. С. Психология. Учебник для студентов высш. пед. учеб, заведений. В 3-х кн-х. Кн. 1 Общие основы психологии- 2-е изд. - М.: Просвещение, ВЛАДОС, 1994.
57. Ольшанникова А.Е., Пацявичус И. В. Роль индивидуально-типичных характеристик эмоциональности в саморегуляции деятельности. -- Психологический журнал, 1981, № 1, с. 70--81.
58. Осипова А. А. Общая психокоррекция: Учебное пособие для студентов вузов. - М.: ТЦ «Сфера», 2001. - 512с.
59. Основи практичної психології: Підручник для студентів вищих навчальних закладів. За ред. В.Панка. - К. - 1999.
60. Павелків В.Р. Динаміка стосунків підлітків з агресивною поведінкою з однолітками в умовах продуктивного розвивального середовища // Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України / За ред. С.Д.Максименка. - К., 2005. - Т. 7. - Вип. 6. - С. 236-244.
61. Павелків В.Р. Методологічні та теоретичні засади дослідження агресії й агресивної поведінки // Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України / За ред. С.Д.Максименка - К., 2004. - Т. 4. - Вип. 4. - С. 215-225.
62. Павелків В.Р. Проблеми агресії в зарубіжній літературі // Актуальні проблеми психології. Т.1.: Організаційна психологія. Соціальна психологія: Зб. наукових праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України / За ред. С.Д.Максименка, Л.М. Карамушки. - К.: Міленіум, 2004. - Вип. 12. - C. 115-118.
63. Павелків В.Р. Ситуативний фактор агресивності у самосвідомості підлітка // Зб. наукових праць Рівненського державного гуманітарного університету. - Вип.30. - Рівне: РДГУ, 2004. - С. 145-148.
64. Панок В. Г. Українська практична психологія: визначення, структура і завдання // Практична психологія та соціальна робота. - 1997. - №10. - 1998. - №1.
65. Практическая психология конфликта// Ложкин Г.В., Повякель Н.И. - К.: МАУП; 2002. - 256 с.
66. Психологические тесты/ Под ред. А.А. Карелина: В 2 т. - М.: Гуманист. изд. центр ВЛАДОС, 2003. - Т.1. - 312с.
67. Психотерапевтическая энциклопедия. - 2-е дополненное и переработанное изщдание / Под ред. Б. Д. Карвасарского. - Санкт-Петербург. - «Питер». - 2002. - С.592 - 593.
68. Райс Ф. Психология подросткового и юношеского возраста. - СПб., 2000.
69. Реан А.А. Агрессия в структуре поведения возбудимой и демонстративной личности// Ананьевские чтения-97. - СПб. 1997. - С. 13-16.
70. Реан А.А. Агрессия и агрессивность личности// Психологический журнал. - 1996. - №5. - С.3-18.
71. Реан А.А. Психология подростка. Учебник. - СПб.: прайм-ЕВРО-ЗНАК, 2003.
72. Реан А.А., Трофимова Н.Б. Гендерные различия структуры агрессивности у подростков// Актуальные проблемы деятельности практических психологов. - Минск, 1999. - С.6-7.
73. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии: В 2 т. Т.2 - М., 1989.
74. Румянцева Т.Г. Понятие агрессивности в современной зарубежной психологии // Вопр. психол. - 1991. - № 1.
75. Санникова О.П., Кошлань И.В. К вопросу об изучении эмоциональности семьи //Вісник Харківського національного унів-ту. - 2004. - №550. - С. 209-215.
76. Семенюк Л.М. Психологические особенности агресивного поведения подростков и условия его коррекции. - М. 1996.
77. Семиченко В. А. Психические состояния (Модульный курс, лекции, практические занятия, задания для самостоятельной работы для преподавателей и студентов). - К. «Магистр-S». - 1998. - С.37.
78. Скинер Ф. Б. Наука и человеческое поведение. - М., 1953.
79. Славина Л.С. Дети с аффективным поведением. - М., 1966.
80. Словарь практического психолога / Сост. С. Ю. Головин. - Минск: Харвест, 1997. - С.246.
81. Український педагогічний словник / Укладач С. Гончаренко. - Київ: Либідь, 1997. - С.149.
82. Фельдштейн Д.И. Психолого-педагогические проблемы соотношения биологического и социального - М., 1984 -С. 50- 55.
83. Фрейд А. Психология Я и защитные механизмы. - М., 1993.
84. Фрейд З. Психология бессознательного. - М. 1990.
85. Фром Э. Анатомия человеческой деструктивности. - М. 2004.
86. Чаговець Л. Психічні особливості агресивності старших підлітків // Психолог. - Квітень. - №15(111). - 2004. - 16-17с.
87. Экспресс-диагностика поведенческого стиля в конфликтной ситуации / Фетискин Н.П., Козлов В.В., Мануйлов Г.М. Социально-психологическая диагностика развития личности и малых групп. - М., 2002. - C.210-211.
88. Эльконин Д.Б. Психология развития: Учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений. - М., 2001.
89. Эриксон Э. Идентичность: юность и кризис. - М., 1996.
90. Яценко Т. С. Активная социально-психологическая подготовка учителя к общению с учащимися. -К.:1993.
91. Яценко Т. С. Основи групової психокорекції. -К.:1996.
92. Яценко Т. С., Біла О. Г. Психокорекційна сутність методу АСПН // Практична психологія та соціальна робота. - 2001 - № 9. - С. 47 - 50.
Додатки
Додаток 1
Оцінка рівня агресивної поведінки молодших школярів (модифікований варіант Басса - Дарки)
Процедура тестування.
З молодшими школярами тест проводиться індивідуально або маленькими групами
Тестовий матеріал
1. Якщо я розлючуся, то мені хочеться вдарити когось.
2. Я ніколи не буваю настільки сердитим, щоб кидатися предметами.
3. Я легко дратуюся, але швидко заспокоююся.
4. Якщо мене не попросять по-гарному, я не виконаю прохання.
5. Мені здається, що до мене бувають часто несправедливі.
6. Я не люблю коли про мене говорять щось у мене за спиною.
7. Я не можу удержатися від суперечки, якщо друзі не згодні із мною.
8. Якщо мені траплялося обдурити когось, я відчував(ла) болісні каяття совісті.
9. Мені здається, що я не здатний ударити людину.
10. Коли я дратуюся, то хлопаю дверима.
11. Іноді люди дратують мене просто своєю присутністю.
12. Якщо мені не подобається встановлене правило, мені хочеться його порушити.
13. Іноді мене гризе заздрість, хоча я цього не показую.
14. Я думаю, що багатьом дітям з нашого класу я не подобаюсь.
15. Я вимагаю, щоб люди поважали мої права.
16. Іноді мені на розум приходять думки, яких я соромлюся.
17. Я знаю людей, які здатні довести мене до бійки.
18. Іноді я виражаю гнів тим, що стукаю кулаком по столу.
19. Я часто почуваю себе як порохова бочка, готова вибухнути.
20. Якщо хтось вдає із себе «головного», я завжди поступаю йому всупереч.
21. Немає людей, яких я по-справжньому ненавидів би.
22. Напевно, є досить багато однолітків, які мені заздрять.
23. Навіть якщо я злюся, я ніколи не кричу.
24. Школярі, які не хочуть вчитися, повинні відчувати почуття провини.
25. Я рідко даю здачі, навіть якщо хтось ударить мене.
26. Я можу згадати випадок, коли був таким злим, що брав перший предмет, що попався, і ламав його.
27. Я буваю грубуватий стосовно школярів, які мені не подобаються.
28. Коли із мною розмовляють командним тоном, мені нічого не хочеться робити.
29. Звичайно я намагаюся приховувати погане ставлення до однолітків.
30. Іноді мені здається, що наді мною сміються.
31. Якщо хтось дратує мене, я готовий сказати все, що я про нього думаю.
32. Мене гнітить те, що я мало слухаюсь своїх батьків.
33. Якщо хтось першим ударить мене, я не відповім йому.
34. У суперечці я часто підвищую голос.
35. Я не дратуюся через дріб'язки.
36. Коли хтось вдає із себе «головного», я роблю все, щоб він не зазнавався.
37. Я не завжди одержую те хороше, на що, як мені здається, заслуговую.
38. У мене немає ворогів, які хотіли б мені нашкодити.
39. Я часто погрожую однокласникам, хоча й не збираюся приводити погрози у виконання.
40. Я роблю багато такого, про що згодом жалкую.
Ключ до тесту
|
1. |
Фізична агресія |
1 |
-9 |
17 |
-25 |
-33 |
|
|
2. |
Непряма агресія |
-2 |
10 |
18 |
26 |
34 |
|
|
3. |
Дратівливість |
3 |
11 |
19 |
27 |
-35 |
|
|
4. |
Негативізм |
4 |
12 |
20 |
28 |
36 |
|
|
5. |
Уразливість |
5 |
13 |
-21 |
29 |
37 |
|
|
6. |
Підозрілість |
6 |
14 |
22 |
30 |
-38 |
|
|
7. |
Вербальна агресія |
7 |
15 |
-23 |
31 |
39 |
|
|
8. |
Почуття провини |
8 |
16 |
24 |
32 |
40 |
Додаток 2
Методика діагностики показників і форм агресії А.Басса і А.Даркі (для підлітків - 9 клас)
Прочитуючи або прослуховуючи зачитувані твердження, приміряйте, наскільки вони відповідають вашому стилю поведінки, вашому способу життя, і відповідайте одним з чотирьох можливих відповідей: "ТАК", "МАБУТЬ, ТАК", "МАБУТЬ, НІ", "НІ".
1. Часом не можу справитися з бажанням нашкодити кому-небудь.
2. Іноді можу попліткувати про людей, яких не люблю.
3. Легко гарячуся, але легко й заспокоююся.
4. Якщо мене не попросити по-хорошому, прохання не виконаю.
5. Не завжди отримую те, що мені покладене.
6. Знаю, що люди говорять про мене за моєю спиною.
7. Якщо не схвалюю вчинки інших людей, даю їм це відчути.
8. Якщо трапляється обдурити кого-небудь, відчуваю розкаяння совісті.
9. Мені здається, що я не здатний ударити людини.
10. Ніколи не гарячуся настільки, щоб розкидати речі.
11. Завжди поблажливий до чужих недоліків.
12. Коли встановлене правило не подобається мені, хочеться порушити його.
13. Інші майже завжди вміють використовувати сприятливі обставини.
14. Мене насторожують люди, які відносяться до мене доброзичливіше, ніж я цього чекаю.
15. Часто буваю не згоден з людьми.
16. Іноді в голову приходять думки, яких я соромлюся.
17. Якщо хто-небудь ударить мене, я не відповім йому тим же.
18. У роздратуванні ляскаю дверима.
19. Я дратівливіший, ніж здається збоку.
20. Якщо хтось корчить з себе начальника, я чиню йому наперекір.
21. Мене трохи засмучує моя доля.
22. Думаю, що багато людей не люблять мене.
23. Не можу втриматися від суперечки, якщо люди не згодні зі мною.
24. Ті, що ухиляються від роботи, повинні переживати почуття провини.
25. Хто ображає мене або мою сім'ю, напрошується на бійку.
26. Я не здатний на грубі жарти.
27. Мене охоплює лють, коли наді мною насміхаються.
28. Коли люди корчать з себе начальників, я роблю все, щоб вони не зазнавалися.
29. Майже кожного тижня бачу кого-небудь з тих, хто мені не подобається.
30. Досить багато людей заздрять мені.
31. Вимагаю, щоб люди поважали мої права.
32. Мене засмучує, що я мало роблю для своїх батьків.
33. Люди, які постійно переводять вас, варті того, щоб їх луснули по носу.
34. Від злості іноді буваю похмурим.
35. Якщо до мене відносяться гірше, ніж я того заслуговую, я не засмучуюся.
36. Якщо хтось намагається вивести мене з себе, я не звертаю на нього уваги.
37. Хоча я й не показую цього, іноді мене гризе заздрість.
38. Іноді мені здається, що наді мною сміються.
39. Навіть якщо злюся, не вдаюся до сильних виразів.
40. Хочеться, щоб мої гріхи пробачили.
41. Рідко даю здачу, навіть якщо хто-небудь ударить мене.
42. Ображаюся, коли іноді виходить не по-моєму.
43. Іноді люди дратують мене своєю присутністю.
44. Немає людей, яких би я по-справжньому ненавидів.
45. Мій принцип: "Ніколи не довіряти чужакам".
46. Якщо хтось дратує мене, готовий сказати йому все, що про нього думаю.
47. Роблю багато такого, про що згодом жалкую.
48. Якщо розсерджуся, можу вдарити кого-небудь.
49. З десяти років у мене не було спалахів гніву.
50. Часто відчуваю себе, як порохова бочка, готова вибухнути.
51. Якби знали, що я відчуваю, мене б вважали людиною, з якою нелегко ладнати.
52. Завжди думаю про те, які таємні причини примушують людей робити що-небудь приємне для мене.
53. Коли кричать на мене, кричу у відповідь.
54. Невдачі засмучують мене.
55. Б'юся не рідше і не частіше за інших.
56. Можу пригадати випадки, коли був настільки злий, що хапав першу річ, що попалася під руку, і ламав її.
57. Іноді відчуваю, що готовий першим почати бійку.
58. Іноді відчуваю, що життя зі мною чинить несправедливо.
59. Раніше думав, що більшість людей говорять правду, але тепер цьому не вірю.
60. Лаюся тільки від злості.
61. Коли поступаю неправильно, мене мучить совість.
62. Якщо для захисту своїх прав потрібно застосувати фізичну силу, я застосовую її.
63. Іноді виражаю свій гнів тим, що стукаю по столу.
64. Буваю грубуватий по відношенню до людей, які мені не подобаються.
65. У мене немає ворогів, які хотіли б мені нашкодити.
66. Не вмію поставити людину на місце, навіть якщо вона цього заслуговує.
67. Часто думаю, що живу неправильно.
68. Знаю людей, які здатні довести мене до бійки.
69. Не засмучуюся із-за дрібниць.
70. Мені рідко приходить в голову думка про те, що люди намагаються розсердити або образити мене.
71. Часто просто загрожую людям, не збираючись виконувати загрози.
72. Останнім часом я став занудою.
73. У спорі часто підвищую голос.
74. Прагну приховувати погане ставлення до людей.
75. Краще погоджуся з чим-небудь, ніж стану сперечатися.
При обробці даних у звичайних умовах відповіді "ТАК" і ""МАБУТЬ, ТАК"" об'єднуються (підсумовуються як відповіді "так"), так само як і відповіді "НІ" і "МАБУТЬ, НІ" (підсумовуються як відповіді "ні").
КЛЮЧІ для обробки результатів випробування за опитувальником
"1". ФІЗИЧНА АГРЕСІЯ (к = 11):
1+, 9-, 17-, 25+, 33+, 41+, 48+, 55+, 62+, 68+.
"2". ВЕРБАЛЬНА АГРЕСІЯ (к = 8):
7+, 15+, 23+, 31+, 39-, 46+, 53+, 60+, 66-,71+, 73+, 74-, 75-.
"3". НЕПРЯМА АГРЕСІЯ (к = 13):
2+, 10+, 18+, 26-, 34+, 42+, 49-, 56+, 63+.
"4". НЕГАТИВІЗМ (к = 20):
4+, 12+, 20+, 28+, 36-.
"5". РОЗДРАТУВАННЯ (к = 9):
3+, 11-, 19+, 27+. 35-, 43+, 50+, 57+, 64+, 69-,72+.
"6". ПІДОЗРІЛІСТЬ (к = 11):
6+, 14+, 22+, 30+, 38+, 45+, 52+, 59+, 65-, 70-.
"7". ОБРАЗА (к = 13):
5+, 13+, 21+, 29+, 37+, 44+, 51+, 58+.
"8". ВІДЧУТТЯ ПРОВИНИ (к = 11): ;
8+, 16+, 24+. 32+, 40+, 47+, 54+, 61+, 67+.
Номери питань із знаком "-" вимагають і реєстрації відповіді з протилежним знаком: якщо була відповідь "ТАК", то ми її реєструємо як відповідь "НІ", якщо була відповідь "НІ", реєструємо як відповідь "ТАК". Сума балів, помножена на коефіцієнт, указаний в дужках при кожному параметрі агресивності, дозволяє отримати зручні для зіставлення - нормовані - показники, що характеризують індивідуальні і групові результати (нульові значення не прораховуються).
КЛЮЧ 2 з бланком для аналізу результатів
|
"1" |
"3" |
"5" |
"4" |
"7" |
"6" |
"2" |
"8" |
|
|
1+ |
2+ |
3+ |
4+ |
5+ |
6+ |
7+ |
8+ |
|
|
9- |
10+ |
11- |
12+ |
13+ |
14+ |
15+ |
16+ |
|
|
17- |
18+ |
19+ |
20+ |
21+ |
22+ |
23+ |
24+ |
|
|
25+ |
26- |
27+ |
28+ |
29+ |
30+ |
31+ |
32+ |
|
|
33+ |
34+ |
35- |
36- |
37+ |
38+ |
39- |
40+ |
|
|
41+ |
42+ |
43+ |
44+ |
45+ |
46+ |
47+ |
||
|
48+ |
49- |
50+ |
51+ |
52+ |
53+ |
54+ |
||
|
55+ |
56+ |
57+ |
58+ |
59+ |
60+ |
61+ |
||
|
62+ |
63+ |
64+ |
65- |
66- |
67+ |
|||
|
68+ |
69- |
70- |
71+ |
|||||
|
72+ |
73+ |
|||||||
|
74- |
||||||||
|
75- |
||||||||
|
11 |
13 |
9 |
20 |
13 |
11 |
8 |
Сумарні показники:
("1" + "2" + "3") : 3 = ІА - індекс агресивності;
("6" + "7") : 2 = ІВ - індекс ворожості.
А. Басс і А. Даркі запропонували опитувальника для виявлення важливих, на їх думку, показників і форм агресії:
1. Використання фізичної сили проти іншої особи - ФІЗИЧНА АГРЕСІЯ.
2. Вираз негативних відчуттів як через форму (сварка, крик, виск), так і через зміст словесних звернень до інших осіб (загроза, прокляття, лайка) - ВЕРБАЛЬНА АГРЕСІЯ.
3. Використання обхідним шляхом направлених проти інших осіб пліток, жартів і прояв ненаправлених, неврегульованих, вибухів люті (крик, тупання ногами і т. п.) - НЕПРЯМА АГРЕСІЯ.
4. Опозиційна форма поведінки, направлена зазвичай проти авторитету і керівництва, яка може наростати від пасивного опору до активних дій проти вимог, правив, законів, - НЕГАТИВІЗМ.
5. Схильність до роздратування, готовність при щонайменшому збудженні вилитися в запальності, різкості, грубощі - РОЗДРАТУВАННЯ.
6. Схильність до недовіри і обережного ставлення до людей, що виникають з переконання, що оточуючі мають намір заподіяти шкоду, - ПІДОЗРІЛІСТЬ.
7. Прояви заздрості і ненависті до оточуючих, обумовлені почуттям гніву, незадоволеність кимсь саме або всім світом за дійсні або уявні страждання, - ОБРАЗА.
8. Ставлення і дії по відношенню до себе і оточуючих, що виникають із можливого переконання самого обстежуваного в тому, що він є поганою людиною, чинить недобре: шкідливо, злісно або безсовісно, - АВТОАГРЕСІЯ або ПОЧУТТЯ ПРОВИНИ.
Додаток 3
Експрес-діагностика поведінкового стилю в конфліктній ситуації (для молодших школярів)
Інструкція до тесту
Відповідайте на запропоновані нижче питання, оцінивши, наскільки властиво вам те або інше поводження в конфліктній ситуації:
· часто - 3 бали,
· час від часу - 2,
· рідко - 1 бал.
Тестовий матеріал
1. Погрожую або б'юся.
2. Намагаюся прийняти точку зору супротивника, поважаю її, як і свою.
3. Шукаю компроміс.
4. Допускаю, що не правий, навіть якщо не можу повірити в це остаточно.
5. Уникаю супротивника.
6. Бажаю будь-що домогтися своїх цілей.
7. Намагаюся з'ясувати, із чим я згодний, а із чим - категорично ні.
8. Іду на компроміс.
9. Здаюся.
10. Міняю тему.
11. Повторюю те саме, поки не доможуся свого.
12. Намагаюся знайти джерело конфлікту, зрозуміти, із чого все почалося.
13. Трошки уступаю й підштовхую тим самим до поступок іншу сторону.
14. Пропоную мир.
15. Намагаюся звернути все в жарт.
Ключ до тесту
А (1, 6, 11); Б (2, 7, 12); В (3, 8, 13); Г (4, 9, 14); Д (5, 10, 15).
Інтерпретація результатів тесту
· А - твердий стиль вирішення конфліктів. Такі люди до останнього стоять на своєму, захищаючи свою позицію, і будь-що-будь намагаються виграти. Впевнені, що завжди праві.
· Б - примиренський стиль. Орієнтований на “згладжування кутів” з урахуванням того, що завжди можна домовитися, на пошук альтернативи й рішення, що здатне задовольнити обидві сторони.
· У - компромісний стиль. Із самого початку розбіжності простежується установка на компроміс.
· Г - м'який стиль. Проявляється в готовності встати на точку зору супротивника й відмовитися від своєї позиції.
· Д - уходящий. Цей стиль орієнтований на відхід від конфлікту. Люди даного типу намагаються не загострювати ситуацію, не доводити конфлікт до відкритого зіткнення.
Додаток 4
Визначення домінуючого типу темпераменту (О.Бєлов)(для молодших школярів)
Призначення тесту
Особи із чітко вираженими властивостями, що відносяться тільки до одного типу темпераменту, зустрічаються порівняно рідко. Набагато частіше людям властиві змішані типи темпераменту, що характеризуються наявністю властивостей, характерних для різних типів темпераменту з перевагою одного з них.
Методика Бєлова служить для визначення домінуючого типу темпераменту й виявлення представленості в ньому властивостей інших типів. Випробуваному послідовно пред'являються чотири картки, на кожній з яких написане по 20 властивостей, характерних для представників кожного типу темпераменту.
Інструкція до тесту
Уважно прочитай перелік якостей і постав знак (+), якщо вважаєш, що ця якість тобі притаманна, і знак (-) - якщо вона, на твою думку відсутня. Якщо сумніваєшься не став нічого. Якщо молодшому школяру важко зрозуміти суть завдання, або важко визначити приналежність до тієї або іншої якості, в цьому випадку доцільно застосувати в цьому тесті опитування батьків, бесіди з вчителями.
Тестовий матеріал
1. Блок
1. Непосидючість, метушливість.
2. Невитриманість, запальність.
3. Нетерплячість
4. Різкість і прямолінійність у відносинах.
5. Рішучість і ініціативність.
6. Впертість.
7. Спритність у суперечці.
8. Неритмічність у навчанні.
9. Схильність до ризику.
10. Незлопам'ятність, неуразливість.
11. Швидкість і пристрасність мови.
12. Неврівноваженість і схильність до гарячності.
13. Нетерпимість до недоліків.
14. Агресивність забіяки.
15. Виразність міміки.
16. Здатність швидко діяти й вирішувати.
17. Безустанне прагнення до нового.
18. Володіння різкими, рвучкими рухами.
19. Наполегливість у досягненні поставленої мети.
20. Схильність до різкої зміни настрою.
2. Блок
1. Життєрадісність.
2. Енергійність і діловитість.
3. Недоведення початої справи до кінця.
4. Схильність переоцінювати себе.
5. Здатність швидко схоплювати нове.
6. Нестійкість в інтересах і схильностях.
7. Легке переживання невдачі й неприємностей.
8. Легке пристосування до різних обставин.
9. Захопленість будь-якою справою.
10. Швидке остигання, коли справа перестає цікавити.
11. Швидке включення в нову роботу й перемикання з одного виду роботи на іншій.
12. Тяжіння одноманітною, буденною, кропіткою роботою.
13. Товариськість і чуйність, не скутість у спілкуванні з іншими дітьми.
14. Витривалість і працездатність.
15. Голосна, швидка, виразна мова.
16. Збереження самовладання в несподіваній, складній ситуації.
17. Володіння завжди добрим настроєм.
18. Швидке засипання й пробудження.
19. Часта незібраність, поспішність у рішеннях.
20. Схильність іноді сковзати по поверхні, відволікаючись.
3. Блок
1. Спокій і холоднокровність.
2. Послідовність і докладність у справах.
3. Обережність і розважливість.
4. Уміння чекати.
5. Мовчазність, небажання розмовляти по дрібницях.
6. Володіння спокійною, рівномірною мовою, без різко виражених емоцій, жестикуляцій і міміки.
7. Стриманість і терплячість.
8. Доведення початої справи до кінця.
9. Уміння застосовувати свої сили в справу (не розтрачувати їх по дрібницях).
10. Строге притримування виробленого розпорядку життя, системи в навчанні.
11. Легке стримування поривів.
12. Не велике сприйняття схвалення й осудження.
13. Незлобивість, прояв поблажливого відношення до колкостів у свою адресу.
14. Сталість у своїх відносинах і інтересах.
15. Повільне залучення в навчання й перемикання з одного виду діяльності на іншу.
16. Рівність у відношенні з усіма.
17. Акуратність і порядок у всьому.
18. Важке пристосування до нової обстановки.
19. Володіння витримкою.
20. Поступове сходження з новими людьми.
4. Блок
1. Незручність і сором'язливість.
2. Розгубленість у новій обстановці.
3. Важкість у встановленні контактів з незнайомими людьми.
4. Невір'я у свої сили.
5. Легке перенесення самітності.
6. Почуття пригніченості й розгубленості при невдачах.
7. Схильність іти в себе.
8. Швидка стомлюваність.
9. Володіння тихою мовою, що іноді знижується до шепоту.
10. Мимовільне пристосування до характеру співрозмовника.
11. Вразливість до слізливості.
12. Надзвичайна сприйнятливість до схвалення й осудження.
13. Пред'явлення високих вимог до себе й навколишніх.
14. Схильність до підозрілості, помисливості.
15. Безтурботна чутливість і легка ранимость.
16. Надмірна уразливість.
17. Скритність і нетовариськість, небажання ділитися своїми думками.
18. Малоактивность і боязкість.
19. Покірливість і покірність.
20. Прагнення викликати співчуття й допомогу навколишніх.
Обробка результатів тесту
Підрахувати кількість плюсів по кожній картці окремо.
Обчислити відсоток позитивних відповідей по кожному типу темпераменту:
Х = (А1 / А) * 100%; З = (А2 / А) * 100%;
Ф = (А3 / А) * 100%; М = (А4 / А) * 100%; де
· X, З, Ф, М - типи темпераменту;
· A1, A2, A3, A4 - число позитивних відповідей по картках відповідного блоку;
· А - загальне число позитивних відповідей по чотирьох картках.
У кінцевому виді «формула темпераменту» здобуває, наприклад, такий вид:
Т = 35%Х + 30%З + 14%Ф + 21%М;
Це значить, що даний темперамент на 35% - холеричний, 30% - сангвінічний, 14% - флегматический і 21% - меланхолійний.
· Якщо відносний результат числа позитивних відповідей по якомусь типу становить 40% і вище, виходить, даний тип темпераменту домінуючий.
· Якщо цей результат становить 30-39%, то якості даного типу виражені досить яскраво.
· Якщо результат 20-29%, то середньо виражені.
· При результаті 10-19% можна стверджувати, що риси цього типу темпераменту виражені в малому ступені.
Додаток 5
Методика діагностики самооцінки тривожності Ч.Д.Спілберга, Ю.Л.Ханіна (для учнів підліткового віку)
Даний текст є надійним і інформативним способом самооцінки рівня тривожності в даний момент (реактивна тривожність як стан) і особистісної тривожності (як стійка характеристика людини).
Особистісна тривожність характеризує стійку схильність сприймати велике коло ситуацій як загрозливі, реагувати на такі ситуації станом тривоги. Реактивна тривожність характеризується напругою, занепокоєнням, нервозністю. Дуже висока реактивна тривожність викликає порушення уваги, іноді порушення тонкої координації. Дуже висока особистісна тривожність прямо корелює з наявністю невротичного конфлікту, з емоційними і невротичними зривами і з психосоматичними захворюваннями.
Але тривожність не є спочатку негативною рисою. Певний рівень тривожності - природна і обов'язкова особливість активної особистості. При цьому існує оптимальний індивідуальний рівень "корисної тривоги".
Шкала самооцінки складається з 2-х частин, що роздільно оцінюють реактивну (РТ, вислови № 1-20) і особистісну (ЛТ, вислови № 21-40) тривожність.
Показники РТ і ЛТ підраховуються за формулами
РТ = У1 - У2 + 35
де У1 - сума закреслених цифр на бланку по пунктах шкали 3, 4, 6, 7, 9, 12, 13, 14, 17, 18;
Подобные документы
Загальне поняття агресивності. Основні підходи в поясненні її природи. Особливості прояву агресії у підлітків. Розвиток самооцінки в підлітковому віці. Кореляційний аналіз форм агресивної поведінки. Виявлення зв’язку між почуттям вини і рівнем самооцінки.
курсовая работа [27,6 K], добавлен 20.05.2015Комплексна психодіагностична методика вивчення рівня агресивності молодших школярів. Дослідження причин та форм агресивної поведінки експериментального класу. Експериментальна методика психокорекції агресивної поведінки дітей молодшого шкільного віку.
курсовая работа [53,1 K], добавлен 14.08.2010Аналіз психологічних особливостей та причин виникнення агресивності. Агресивність як прояв емоційної сфери. Вплив чинників мікро- та макросередовища на емоційно-вольову сферу дитини молодшого шкільного віку. Проективні методики визначення агресивності.
курсовая работа [39,3 K], добавлен 16.06.2010Типологія агресивної поведінки сучасних підлітків. Причини і специфіку прояву агресивності дітей на різних стадіях підліткового віку. Половозрастниє особливості прояву агресивності у поведінці дітей підліткового віку. Корекція агресивної поведінки.
курсовая работа [44,7 K], добавлен 21.01.2008Поняття мотивів і мотивації поведінки людини. Основні концептуальні теорії агресії. Психологічні особливості підліткового віку як чинник агресивної поведінки та характерологічні риси агресивних дітей. Емперичне дослідження мотивації агресивної поведінки.
курсовая работа [35,8 K], добавлен 22.03.2009Аналіз понять агресії та агресивності, трактування їх природи та детермінації різними психологічними школами, причина виникнення в підлітковому віці. Психологічна діагностика агресивної поведінки підлітків та розробка методики з її корекції та усунення.
курсовая работа [115,2 K], добавлен 22.06.2009Психологічні особливості підліткового віку. Причини виникнення і форми прояву агресивної поведінки. Розвиток самооцінки в підлітковому віці. Коригуюча програма по зменшенню агресії та підвищенню рівня самооцінки. Методика діагностуючого експерименту.
дипломная работа [351,4 K], добавлен 12.05.2010Сутність агресії, агресивності. Девіантна поведінка дітей шкільного віку, підлітків. Психологічні та статевовікові особливості прояву агресивності в підлітковому віці. Проведення тестування "Кінетичний малюнок сім’ї", результати. Опитувальник Басса-Дарки.
курсовая работа [183,0 K], добавлен 08.06.2015Загальне поняття агресивності і самооцінки, особливості їх розвитку і прояву в підлітковому віці. Дослідження учнів ліцею за методикою С.А. Будассі, встановлення наявності кореляційного взаємозв’язку між формами агресивної поведінки та рівнем самооцінки.
курсовая работа [55,0 K], добавлен 14.03.2011Фізіологічні та психологічні особливості підліткового віку, вплив особистісних характеристик підлітка на прояв агресивної поведінки. Етапи розробки психологічних методів корекції, спрямованих на зниження рівня агресивності в осіб підліткового віку.
курсовая работа [110,1 K], добавлен 16.06.2009
