Психологічний аналіз уявлень студентів про сімейне життя

Актуальність дослідження. Сім'я є одним з найважливіших соціальних інститутів, що вимагає постійного наукового вивчення. Це допомагає, по - перше, мати уявлення про реально існуючий стан внутрішньосімейного життя і його зовнішні зв'язки, по - друге, прогнозувати його розвиток, надавати необхідну допомогу, координувати його взаємодію з іншими соціальними структурами держави. Нова сучасна ситуація неминуче позначається і на сучасній сім'ї.

Високий рівень розлучень, тенденція консенсуального співжиття роблять актуальним пошук шляхів стабілізації сім'ї та відповідного підходу до її утворення, формування у студентської молоді уявлень про майбутню сім'ю.

Особливо велике значення ця робота набуває у період юності, тому що саме в цьому віці виникають психологічні передумови для створення сім'ї (потреба в коханні, сексуальна орієнтація, незалежність від батьків у виборі подружжя і рішення одружитися), та відповідно питання і проблеми, які потребують рішення і науково обґрунтованих відповідей, які юнаки і дівчата мають навчитися знаходити в подальшому самостійно.

Більшу частину свого життя людина росте і виховується в родині, спостерігає за поведінкою своїх батьків. Яким буде сімейне життя в майбутньому у багатьох випадках залежить, від уявлень, які склалися про сім'ю у дитячі і юнацькі роки до моменту створення своєї власної сім'ї. Молодих людей неможливо вважати підготовленими до шлюбу, якщо в них не сформовані чіткі уявлення про те, для чого вони одружуються, чого чекають від майбутньої сім'ї, які сімейні відносини хотіли б побудувати, які обов'язки покладає на них шлюб.

У сучасній психології вивченням поняття "уявлення" займались такі вчені як Б.М. Величковський, Г. Келлі, С. Московіті, Ф. Хейдер, Х. Хекхаузен, Х. Хоффман. Дослідження з проблеми "уявлення про сімейне життя" представлені у роботах В.Ф. Петренка, А.П. Чернова, А.Г. Шмельова. Над вивченням та розв'язанням проблем в уже існуючих сім'ях працювали такі вчені як Е. Арутюнянц, О.О. Бодальов, В.Н. Дружинін, Е.Г. Ейдемиллер, Є.А. Лічко, В. Сатір, В.В Столін, В.В. Юстицький [15, 133].

Проблема підготовки молоді до сімейного життя досліджувалась у роботах І.С. Волги, Т.В. Говорун, І.С. Голода, В.П. Горелика, І.В. Гребенникова, З.Г. Кисарчук, В.П. Ключникова, С.В. Ковальова, С.Д. Лаптенка, А.Г. Харчєва. В них висвітлювались проблеми сучасної сім'ї, питання про формування сімейно-шлюбних відносин, типології функцій сім'ї [15, 133]. Разом з цим, спеціальних досліджень, які б торкалися психологічного аналізу уявлень студентської молоді про майбутню сім'ю, мало, тоді як ця проблема є дуже важливою складовою підготовки молодого покоління до сімейного життя. Особливо гострого значення ця проблема має сьогодні в зв'язку з нівелюванням багатьох цінностей і пошуком молоддю нових ідеалів, таким чином, потреба в удосконаленні системи підготовки молоді до створення сім'ї та недостатня розробка в психолого - педагогічній літературі цієї проблеми і обумовили вибір теми нашого дослідження "Психологічний аналіз уявлень студентів про сімейне життя".

Об'єктом дослідження є уявлення студентської молоді про сімейне життя.

Предметом дослідження є психологічні особливості формування уявлень про сім'ю в юнацькому віці.

Метою дослідження є обґрунтування компонентів, з яких складається загальне уявлення студентів про сімейне життя. Експериментальне виявлення змісту та процесу формування адекватних уявлень про сім'ю у студентів.

Виходячи з поставленої мети, визначено такі завдання дослідження:

- здійснити теоретичний аналіз проблеми формування уявлень студентів про сім'ю, як компоненту їх цілеспрямованої підготовки до сімейного життя;

- вивчити психологічний механізм формування уявлень про майбутню сім'ю в юнацькому віці;

- дослідити зміст і структуру уявлень студентів про сімейне життя;

Методологічною і теоретичною основою дослідження виступають: наукові положення психології про закономірності процесу становлення особистості та міжособистісних взаємовідносин і статево-рольової поведінки у юнацькому віці (Л.І. Божович, Т.В. Говорун, Л.С. Виготський, Я.Л. Коломинський, Г.С. Костюк, І.С.Кон, С.Д. Максименко, О.І. Пенькова, В.В. Рибалка, Д.І. Фельдштейн, Е.Шпрангер); концепції формування уявлень (Б.М. Величковський, Г. Келлі, С.Московічі, В.Ф. Петренко, Х. Хекхаузен, А.П. Чернов, А.Г. Шмельов); дослідження в галузі сімейних відносин (А.А.Бодальов, А.В. Петровський, А.П. Пономарьов, Н.Я. Соловьов, В.В. Столін, А.Г. Харчєв, З. Цельмер, Е.Г.Ейдемиллер, В.В. Юстицький [17, 65].

Для реалізації завдань дослідження було використано комплекс теоретичних та емпіричних методів: теоретичний аналіз та систематизація наукових даних з проблеми; тестування, якісний аналіз отриманих результатів.

Дослідження проводилось на базі Рівненського державного гуманітарного університету, ним було охоплено 30 студентів другого курсу природничого факультету.

Практичне значення одержаних результатів полягає у визначенні психологічної моделі готовності молоді до майбутнього сімейного життя. Результати дослідження дають можливість показати значимість юнацького віку як етапу формування та становлення психологічної основи майбутньої сімейної ролі, говорять про необхідність спеціально організованої підготовки молоді до сімейного життя. Матеріали курсового дослідження можуть використовуватися при вивченні навчальних дисциплін «Психологія», «Основи вікової психології»; а також при подальшому дослідженні даної проблематики, або суміжних тем.

Структура курсової роботи: Дослідження складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних літературних джерел, який містить 32 найменування та додатків.

Розділ 1. Теоретичні основи психологічного уявлення студентської молоді до сімейного життя

Проблема сімейно-шлюбних відносин завжди привертала увагу вчених.

А.Н. Волкова, А.Г. Харчєв, З.Я. Янкова основною особливістю сучасної сім'ї визначають перехід від жорстко заданих рольових взаємовідносин до гнучких, більш динамічних. Така зміна робить особливо важливим спілкування подружжя, яке є результатом спільної творчості. Проблеми типології сім'ї, формування нових сімейно - шлюбних відносин, стабілізації шлюбного союзу знайшли найбільш повне відображення в роботах І.С. Волги і В.П. Горелика, В.Д. Дмитровського, В.Т. Зініча, А.П. Хоменко; функцій сім'ї досліджено в роботах В.П. Ключникова, С.Д. Лаптенка, А.П. Пономарьова, Г.М. Свердлова, А.Г. Харчєва; психологічні проблеми сучасної сім'ї та шляхи їх розв'язання висвітлюються в роботах А.І. Волкової, І.С. Голода, В.І. Зацепіна, С.В. Ковальова, М.М. Обозоваі А.М. Обозової, С. Рапопорта [16, 150].

Узагальнення різних наукових позицій показало, що для юнацького віку характерна спрямованість на засвоєння норм взаємовідносин (Д.І. Фельдштейн), активна соціалізація особистості в спілкуванні (Б.Ф. Ломов). Дослідженням юнацького віку, зокрема міжособовим відносинам, присвятили свої роботи В.З. Пахальян (задоволеність спілкуванням з дорослими), А.В. Мудрик (потреба в спілкуванні з дорослими, особливості міжстатевого спілкування), М.А Хазанова (особливості стосунків з батьками) [16, 150].

Окремі аспекти цієї проблеми вивчали зарубіжні психологи: прихильність до батька і матері - Б. Зaззo; сприйняття образу батьків - П. Taп; становлення до виховного стилю батьків - E. Дoувaн, Дж. Aдeлсoн; ідентифікацію дівчат з матір'ю - А. Бюргер; особливості міжстатевої дружби - Дж. Колмен; потребу в доповненні - Ш. Бюлер; кохання і його прояви в юнацькому віці - Э. Шпрангер [16, 151].

Узагальнення різних наукових позицій показало, що студенти значною мірою не задоволені відносинами з батьками і дорослими і орієнтуються на пошук нових форм спілкування з ровесниками.

Суспільство, яке прагне економічного розвитку і процвітання, має бути кровно зацікавлене в міцній та здоровій сім'ї. Нинішні зміни, які відбуваються в Україні, стосуються і проблем сім'ї, повернення її цінностей, як запоруки існування держави, її благополуччя. Основою для формування сім'ї є шлюб як санкціонована суспільством форма стосунків між особами різної статі.

Для кожної дорослої людини шлюб означає збагачення, наповнення свого життя новим значенням і змістом. Молоді люди вірять в те, що життя стане кращим, цікавішим після того, як вони візьмуть шлюб. Такі сподівання лежать в основі сім'ї, яку вирішили створити двоє.

Це підтверджують результати соціологічного дослідження дорослого населення України «Цінності - 2003». Відповідаючи на запитання анкети «Наскільки Ви погоджуєтеся чи не погоджуєтеся з наступним твердженням: «Шлюб чи тривалі постійні стосунки необхідні, щоб бути щасливим», переважна більшість респондентів (73 %) надали перевагу шлюбу.

Незважаючи на певне невдоволення сімейними турботами, які з'являються після укладення шлюбу, лише 17 % дорослого населення погодилося з тим, що «шлюб - це застарілий спосіб організації сім'ї», а 77 % категорично не підтримують такої думки, ще 6 % вагаються (за результатами соціологічного дослідження дорослого населення України «Цінності - 2008», проведеного в межах Європейського дослідження "EUROPEAN VALUES SURVEY" [24, 125]. Усього опитано 1207 респондентів віком від 18 років і старших, (див. рис. 1).

Рис. 1.

Рис. 1. Розподіл відповідей респондентів на запитання анкети «Чи згодні Ви з таким твердженням: «Шлюб - це застарілий спосіб організації сім'ї?» залежно від статі опитаних, % (за результатами опитування Українського інституту соціальних досліджень)

Таблиця 1. Розподіл відповідей респондентів на запитання анкети «Чи згодні Ви з такими твердженнями: «Шлюб - це застарілий спосіб організації сім'ї?» залежно від статі опитаних, % (за результатами опитування Українського інституту соціальних досліджень)

Про пріоритетне значення сфери сімейного життя свідчать оцінки респондентів тих можливих змін, які можуть відбутися в нашому способі життя найближчим часом. Так, респондентам був запропонований орієнтовний перелік змін, зокрема, в сфері матеріальних благ, важливості роботи, розвитку техніки, розвитку особистості, у ставленні до влади, спрощенні способу життя, посилення місцевої влади, а також зміни стосовно значення сімейного життя. Перше місце зайняли відповіді респондентів з позитивною оцінкою стосовно того, що було б «добре», якби приділялось «більше уваги розвитку особистості» (87,8 %). На другому місці щодо пріоритетності у списку зазначених можливих змін у способі життя виявились зміни саме в сімейному житті. У своїх відповідях 86,4 % респондентів зазначили, що було б «добре», якби «більшого значення надавалося сімейному життю» (за результатами соціологічного дослідження дорослого населення України «Цінності - 2003») [24, 125].

Втішає те, що цінність родини у свідомості сучасної молоді продовжує залишатися пріоритетною впродовж останніх років. Зокрема, дані соціологічного дослідження, проведеного Державним інститутом проблем сім'ї та молоді (2007) показують, що на шкалі загальнолюдських цінностей для переважної більшості молодих людей на першому місці стоїть «хороша сім'я» (88 % респондентів). Серед інших найбільш важливих цінностей для молоді є: здоров'я (85 %), діти (82 %), матеріальне забезпечення (78 %), кохання (72 %). Названі цінності безпосередньо пов'язані з родиною, її життєдіяльністю, оскільки реалізувати їх можна передусім у сім'ї [21, 126].

Міцність сім'ї багато в чому залежить від її соціально-економічної та правової захищеності. Водночас причини окремих сімейних проблем часто залежать від особливостей виховання та культури сімейного спілкування, від індивідуальних характеристиках членів сім'ї тощо.

Сьогодні процес трансформації сучасної сім'ї як соціального інституту супроводжується тривожними ознаками її дезорганізації - збільшенням кількості розлучень, сімейно-побутових конфліктів, зниженням рівня народжуваності, послабленням виховного потенціалу тощо.

На жаль, мрії та уявлення про «хорошу сім'ю» не здійснюються у значної частини молодого подружжя вже в перші роки подружнього життя, про що свідчать офіційні статистичні дані (див. табл. 2).

Таблиця 2 Шлюби та розлучення, 2000-2007 рр. Населення України 2007 : Демографічний щорічник. - К., - 2008. - с.60.

** Розраховано фахівцями Інституту демографії та соціальних досліджень НАНУ за формою Ш-3 «Розподіл шлюбів за віком подружжя» Держкомстату України.

Як можна визначити структуру уявлень студентської молоді про подружнє життя стосовно соціального компонента? Рівень соціального компоненту уявлень молоді про подружнє життя визначається усвідомленням важливості й відповідальності щодо цього кроку і необхідністю ґрунтовного обговорення питань майбутнього життя з партнером. Краще усвідомити актуальні проблеми і труднощі в сімейному житті, виробити перші спільні плани, глибше пізнати і зрозуміти молодим людям одне одного можна в процесі цілеспрямованого спілкування [24, 126].

Що ж обговорюють молоді люди до одруження (табл. 2) і яких тем уникають? Результати опитування свідчать, що досить значна частина майбутніх шлюбних пар (майже третина) взагалі не обговорювала питання сімейного життя. Рівень освіти респондентів також не впливає на усвідомлення ними важливості спілкування. Чим ширше коло обговорюваних питань, чим частіше молоді люди вдаються до їх обговорення, тим більша ймовірність побудови ними в майбутньому гармонійних відносин у родині. Відповіді опитуваних свідчать, що навіть такі традиційно важливі проблеми, як наявність житла й матеріальна забезпеченість, обговорювалися не всіма молодими подружжями і не достатньо активно. Це при тому, що вже в статусі подружжя переважну більшість із них (59 %) не задовольняє матеріальне становище і 52 % не влаштовують житлові умови. Третє місце в рейтингу актуальних проблем посіли теми сімейного відпочинку, взаємин з друзями. І тільки наступне місце займає тема народження дитини. Цією проблемою переймалося менше половини респондентів [24, 127].

Таблиця 3 Теми, що обговорювалися молодими людьми до одруження , % За даними Державного інституту проблем сім'ї та молоді 2007р.

На жаль, отримані дані соціологічного дослідження «Молода сім'я в Україні: проблеми становлення та розвитку» свідчать про недостатній рівень уявлень та готовності подружжя до виховної функції сім'ї. Виявляється, що 23 % молодих людей зовсім не обговорювали тему, яка стосується саме виховної функції сім'ї. Теми, які зовсім не обговорюються молодими людьми до одруження, в подальшому призводять до конфліктних взаємин у сім'ї, часто - до розлучення.

Майже 80 % усіх новонароджених дітей в Україні народжуються саме в молодих сім'ях і в перші 5 років шлюбного життя. За даними Державного комітету статистики частка дітей, народжених жінками, які не перебувають у зареєстрованому шлюбі, зросла в Україні з 10,8% у 2000 році до 17,3% у 2003 році, до 19% у 2007 році у відношенні до загальної кількості новонароджених. Це призводить до збільшення кількості неповних сімей, в яких виховна функція ускладнюється [24, 127].

Перші 5 років подружнього життя у цьому розумінні є найскладнішими і найвідповідальнішими - відбувається взаємна адаптація шлюбних партнерів, висуваються зустрічні вимоги, виробляються спільні погляди і взаємоприйнятні моделі поведінки. Спроби перевиховання одного партнера іншим, як правило, руйнують довіру і любов. Ці обставини сімейного життя молодого подружжя потребують особливої уваги у зв'язку з тим, що саме в цей період у них спостерігається найбільше розлучень і найвища народжуваність (див. табл. 3), що безпосередньо впливає на виховання дітей.

Таблиця 4 Розподіл відповідей респондентів з неповних сімей на запитання: «Протягом якого часу існувала Ваша сім'я, в якій народилася Ваша перша дитина?» За даними Державного інституту проблем сім'ї та молоді, 2007 р.

Аналіз отриманих даних відносно віку дітей засвідчує, що в неповних сім'ях (з числа опитаних) їх виховується: до 1 року - 5 %; від 1 до 3 років - 18 %; від 3 до 5 - 21 %.

З огляду на сказане, одним із важливих напрямів роботи з молодими сім'ями має стати підвищення рівня уявлення та усвідомленої готовності до виконання виховної функції молодої сім'ї. Сьогодні особливо важливим є формування культури сімейних відносин, гуманне виховання в сім'ї, підвищення відповідальності батьків за сім'ю та виховання в ній дітей.

Недостатньо уваги приділялося таким потенційно гострим ділянкам сімейного життя як взаємовідносини з батьківськими сім'ями та хто буде головою в родині. Лише кожне четверте молоде подружжя активно обговорювало ці питання, а майже половина з опитуваних взагалі їх не торкалася. І як наслідок недалекоглядності молодих людей саме ці теми є найчастішими причинами суперечок і конфліктів. На їх наявність указало 43 % подружжів.

Найрідше молоді люди обговорювали світоглядні питання, які прояснювали їхнє ставлення до релігії та національних проблем. Хоча у 28 % опитаних сімей члени подружжя належать до різних національностей, тільки 6 % приділили увагу питанням дотримання національних традицій у родині. Невизначеність у цих питаннях решти респондентів може спричинити серйозні конфлікти у майбутньому і особливо загостритися у період народження і виховання дітей [24, 127].

Результати дослідження свідчать, що респондентів, які згодом порвали стосунки зі своїм партнером, ще до створення сім'ї порівняно більше хвилювали ключові питання сімейного життя: матеріальні, сексуальні та репродуктивні. Питання, що стали предметом підвищеної уваги, передбачають психоемоційну напруженість бесід, адже актуальною є передусім тематика деструктивного контексту - перерозподіл обов'язків та обмеження витрат: хто буде головою в сім'ї; хто буде розпоряджатися грошима; матеріальна забезпеченість майбутньої сім'ї; проблеми розподілу домашніх обов'язків та поєднання освіти й турбот про сім'ю; взаємовідносини з батьківськими сім'ями; сексуальні стосунки, а також вибір та застосування засобів та методів запобігання вагітності.

Респонденти, які згодом створили повну сім'ю, частіше обговорювали із своїм майбутнім чоловіком/дружиною «конструктивні» питання, позитивні в психоемоційному плані: час народження дитини, кількість дітей; характер сімейного відпочинку, коло друзів. Особливо показовим є те, що найбільші розбіжності спостерігаються в актуальності таких питань: хто буде головою в сім'ї і хто буде розпоряджатися грошима. Якщо серед партнерів точиться суперечка за лідерство, це свідчить про наявність наочного або прихованого конфлікту в стосунках у майбутньому подружжі, вона є симптомом підвищеного ризику розпаду сім'ї.

Таким чином, дослідження сучасної молодої сім'ї свідчать про недостатній рівень уявлень про сімейне життя перед укладанням шлюбу та взагалі готовності подружжя до створення сім'ї. І як наслідок - малодітність і розлучення. Дві третини розлучень припадають на перші п'ять років шлюбу. Це спричиняється багатьма факторами: завищеними очікуваннями від шлюбу, особистісною незрілістю подружжя, комунікативною некомпетентністю і т. ін.

Ми поділяємо й погоджуємося з думкою дослідників [1, 30], що актуальною на сьогодні є спеціальна підготовка молоді до шлюбу і сімейного життя, яка передбачає:

підвищення відповідальності молоді у шлюбно-сімейних стосунках, а також щодо батьківства;

формування здорового способу життя через роз'яснення залежності сексуальності, можливості батьківства від наявності шкідливих звичок (куріння, алкоголізму, вживання наркотиків);

формування психологічної компетентності щодо особливостей взаємин у сім'ї;

висвітлення питань раціонального ведення господарства, ефективної організації бюджету сім'ї.

1.2 Вплив батьківської сім'ї на формування моделі шлюбу у сучасної студентської молоді