Комплекс неповноцінності
Вивчення поняття комплексу неповноцінності, причини виникнення, прояви і можливі наслідки. Аналіз впливу соціальних факторів на розвиток комплексу. Застосування методик діагностики особистості на мотивацію та соціальну фрустрованість на старшокласниках.
| Рубрика | Психология |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 18.11.2009 |
| Размер файла | 93,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
РЕЗУЛЬТАТ
Від 1 до 10 балів: низька мотивація на успіх;
від 11 до 16 балів: середній рівень мотивації;
від 17 до 20 балів: помірно високий рівень мотивації;
вище 21 бала: надто високий рівень мотивації на успіх.
3.2 Статистична обробка результатів
Для встановлення факту випадковості чи закономірності середніх величин, які були отримані в результаті обстеження двох незалежних вибірок оптантів за методикою діагностики рівня соціальної фрустрованості Л.І. Вассермана і методикою діагностики особистості на мотивацію до успіху Т. Елерса, ми скористалися визначенням критерію Манна-Уітні.
Спочатку ми визначили U - критерій Манна-Уітні для результатів обстеження обох груп за методикою діагностики рівня соціальної фрустрованості Л.І. Вассермана. Нами було сформульовано дві гіпотези: H0 - відмінності між учнями гімназій і інших навчальних закладів з поглибленим вивченням предметів і учнями загальноосвітніх середніх шкіл випадкові і H1 - відмінності достовірні (викликані соціальним станом двох груп, який приписується їм особливостями навчального закладу, в якому вони знаходяться).
Для визначення U - критерію ми об'єднали разом дані обох груп і розташували їх в порядку зменшення числових значень, закодувавши належність до групи гімназистів буквою Г, а до групи школярів буквою Ш. Кожному числовому значенню отриманого ряду ми присвоїли ранг (див. додаток). Потім ми знайшли суму рангів для кожного ряду даних:
для школярів - R1 = 210;
для гімназистів - R2 = 610.
Для перевірки обчислень скористаємося виразом:
R1 + R2 = (N + 1),
де N - сума числа оптантів обох груп.
Підставляючи значення, отримаємо:
R1 + R2 = 210 + 610 = 820, (N + 1) = 40 : 2 . 41 = 820.
Відповідно, операції рації ранжування і сумування рангів виконані правильно.
Вирахуємо значення U - критерію за формулою:
U = n1 . n2 + - R1
або
U/ = n1 . n2 + - R2
Підставляючи значення, отримаємо:
U = 20 . 20 + - 210 = 400
Граничні значення U - критерію (Umin і Umax) для n1 = 20 і n2 = 20 такі:Umin = 127, Umax = 273. Таким чином, найдений нами U - критерій більший за Umax (U = 400 Umax = 273), що свідчить про те, що гіпотеза H0 відхиляється, відповідно потрібно прийняти гіпотезу H1 про достовірність відмінностей між двома групами обстежуваних. В результаті ми можемо зробити наступний статистично обґрунтований висновок: учні загальноосвітніх середніх шкіл є більш соціально фрустрованими, ніж учні шкіл з поглибленим вивченням навчальних предметів.
Визначимо надійність точкової оцінки результатів для обох груп обстежуваних за двома проведеними методиками, шляхом обчислення стандартної помилки середнього (m).
Визначення стандартної помилки середнього для групи обстежуваних з ЗОШ №2 за методикою діагностики рівня соціальної фрустрованості Л.І.Вассермана:
m = ,
де - стандартне відхилення;
n - кількість числових значень показника (або кількість досліджуваних).
,
де W - розмах;
dn - табличний коефіцієнт.
Отже, в даному випадку:
n = 20, d20 = 3,74
W = xmax - xmin = 3,15 - 2,05 = 1,1
= = 0,29
= = 0,07.
Визначення стандартної помилки середнього для обстежуваних з ЗОШ №2 за методикою діагностики особистості на мотивацію до успіху:
W = 15 - 3 = 12
= 3,2
m = = 0,72.
Визначення стандартної помилки середнього для обстежуваних з Рівненської міської гімназії №1 за методикою діагностики рівня соціальної фрустрованості Л.І. Вассермана:
W = 1,65 - 1,05 = 0,6
= 0,16
m = = 0,04.
Визначення стандартної помилки середнього для обстежуваних з Рівненської міської гімназії №1 за методикою діагностики особистості на мотива цію до успіху Т. Елерса:
W = 22 - 16 = 6
= 1,6
m = = 0,36.
Всі, обчислені нами, стандартні помилки середнього є дуже малими величинами, що свідчить про високу надійність отриманих результатів дослідження.
3.3 Результати дослідження
Результати дослідження показали (див. додаток), що у учнів загальноосвітньої середньої школи І-ІІІ ступенів №2 спостерігається виражена соціальна фрустрованість, вони, в своїй більшості, не задоволені соціальними досягненнями в основних аспектах життєдіяльності. Крім того, в учнів цієї школи завдяки обстеженню виявлений низький рівень мотивації на успіх.
Дані дослідження показали також низький рівень соціальної фрустрованості у учнів Рівненської міської гімназії №1 і високий рівень мотивації на успіх цих учнів.
Порівнюючи результати дослідження обох груп, можна сказати, що вони суттєво відрізняються один від одного. Це свідчить про те, що комплекс неповноцінності, для якого характерні такі ознаки як соціальна фрустрація і низький рівень мотивації на успіх, характерно виражений у учнів загальноосвітньої середньої школи №2 і мало виражений у учнів Рівненської міської гімназії №1.
Результати статистичної обробки даних дослідження дають підстави перенести результати обстеження на генеральну сукупність.
Таким чином підтверджується гіпотеза, що учні загальноосвітніх середніх шкіл мають виражений соціальний комплекс неповноцінності у порівнянні з учнями шкіл з поглибленим вивченням навчальних предметів.
Шляхи корекції соціального комплексу неповноцінності полягають, на нашу думку, в реформі системи освіти. Потрібно або ліквідувати школи з поглибленим вивченням окремих дисциплін, або в кожній школі ввести поглиблене вивчення деяких предметів. Крім того, всі зусилля педагогів повинні бути спрямовані на особистість школяра. Учня потрібно розглядати не як машину для засвоєння знань, а як індивідуальність з її потребами і інтересами, з її творчим началом.
Звичайно, на комплекс неповноцінності впливає не тільки школа. Свій вклад сюди вносять і сім'я і інші оточуючі, але таким чином органи освіти зроблять все, що від них залежить для зменшення числа людей, які відчувають свою соціальну неповноцінність.
4. Висновок
Комплекс неповноцінності є багатогранним утворенням, яке має вирішальний вплив на особистість і зачіпає багато сторін її життєдіяльності.
Почуття неповноцінності може проявлятися по-різному. В одних випадках воно спонукає людину переборювати це почуття, штовхає її до вдосконалення, до самоствердження. Це самоствердження може проявлятися в різних варіантах. Індивід може проявляти себе в позитивних аспектах життєдіяльності: досягати досконалості в своїй професії, проявляти навички кооперації з іншими людьми і т.д. Його компенсація комплексу неповноцінності проявлятися в негативних сторонах життя. Такий індивід не рахується з іншими, а розглядає їх лише як засіб для досягнення мети. Це зумовлено тим, що почуття неповноцінності такої особи спонукає її вороже ставитися до людей, вона бачить в інших причину своєї неповноцінності. В кожному разі це є самоствердження. Крім таких варіантів дії комплексу неповноцінності, є й ще один. Це примирення зі своєю неповноцінністю і відмова від самореалізації. Така поведінка приводить до алкоголізму, наркоманії і інших деструктивних занять.
Таким чином комплекс неповноцінності може приводити до самоствердження, яке ділиться на позитивне і негативне і до деструктивної поведінки.
Комплекс неповноцінності пронизує практично все наше життя. Зокрема, в даній роботі ми зачепили вплив почуття неповноцінності на інтелект, здібності, творчість, агресивність, роль його в формуванні егоцентризму і егоїзму.
Відчуття неповноцінності людини може бути спричинене її низьким інтелектуальним розвитком, але водночас цей же рівень інтелектуального розвитку може бути своєрідним захисним механізмом від внутрішнього конфлікту.
Творчість і здібності також залежать від комплексу неповноцінності. Комплекс неповноцінності може виступати як гальмівною, так і рушійною силою здібностей і творчості. Так, відомо, що багато видатних людей мали якусь фізичну неповноцінність і їх творчість і досягнення виступили як компенсація цієї неповноцінності. Одночасно багато здібних індивідів не змогли реалізувати свій творчий потенціал через те, що почуття неповноцінності пригнітило їх прагнення до успіху.
Агресивність також тісно пов'язана з комплексом неповноцінності. Найчастіше всього причинами агресії є вороже ставлення до людей. Така ворожість викликає постійну підозрілість, яка передбачає постійну тривогу і напруженість організму. Ця напруженість розряджається в агресивних діях індивіда стосовно інших. Комплекс неповноцінності і викликає таке вороже ставлення до людей.
Ще одним виявом комплексу неповноцінності є егоцентризм, який виникає в результаті того, що індивід вороже ставиться до інших, бачить в них своєрідних конкурентів, які викликають у нього почуття неповноцінності. Наслідком цього є спрямування всіх зусиль тільки на власне «Я», навіть на збиток іншим.
Особливо тісно пов'язана з комплексом неповноцінності воля. Від вольової організації індивіда залежить вирішення комплексу в ту чи іншу сторону. Розвиток волі є одним з факторів, який необхідний для переборення почуття неповноцінності.
Комплекс неповноцінності є переважно соціальним утворенням, і в його виникненні не останню роль грає школа і система освіти взагалі. Сучасна система освіти сприяє формуванню комплексу неповноцінності особистості, так як її діяльність пов'язана з формуванням, в першу чергу спеціаліста, а вже потім - особистості. Тому, переважно, школяра розглядають як деяку суму знань, ігноруючи його індивідуальність і творче начало.
Отже комплекс неповноцінності є складним, багатогранним соціально-психологічним утворенням, який впливає на життєдіяльність і розвиток особистості. Шляхи його позитивного вирішення повинні стати першочерговими для нашого суспільства.
Література
1. Адлер Г., Толкование человеческой природы. М., 1992.
2. Амбивалентность личности: морально-психологический аспект./ Под ред. А.А. Бодалева. М., 1991.
3. Бодалев А.А. Восприятие и понимание человека человеком. М.,1982.
4. Видинеев Н.В. Природа интеллектуальных способностей человека. М., 1989.
5. Волков К.Н. Психологи о педагогических проблемах. Павлоград., 1991.
6. Воспитательная система школы. Проблемы и поиски./ Под ред. А.А.Крылова. - Л., 1990.
7. Вичев В.А. Мораль и социальная психика. М., 1978.
8. Габай Т.В. Учебная деятельность и ее средства. М., 1988.
9. Дерябин В.С. Психология личности м высшая нервная деятельность. Л., 1980.
10. Дробницкий О.Г. Проблемы нравственности. М., 1977.
11. Дружинин В.Н. Психология общих способностей. СПб., 1999.
12. Зюбин Л.М. Психология воспитания. М., 1991.
13. Идеологические и психологические аспекты исследования массового сознания. - М.,1989.
14. Когнитивная психология. - М., 1986.
15. Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості. К., 1989.
16. Мотивация и контроль за действием. - М., 1991.
17. Полубояров Б.В. На пути к демократической школе. М., 1991.
18. Проблемы психологии индивидуальных различий. - К., 1974.
19. Психические особенности слабоуспевающих школьников. - М., 1984.
20. Психологические механизмы биологической мотивации. - М.,1986.
21. Психология индивидуальных различий: Тексты. - М., 1982.
22. Роль среды и наследственности в формировании индивидуальности человека. - М., 1988.
23. Сухарев В.А. Психология интеллекта. Д., 1997.
24. Хекхаузен Х. Мотивация и деятельность. М., 1991.
Додатки
Результати, отримані учнями загальноосвітньої середньої школи №2 І-ІІІ ступенів за методикою діагностики рівня соціальної фрустрованості Л.І. Вассермана
|
№ п\п |
Прізвища обстежуваних |
Номери питань |
||||||||||||||||||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
15 |
16 |
17 |
18 |
19 |
20 |
|||
|
1. |
Вальковець О. |
1 |
3 |
2 |
2 |
1 |
1 |
3 |
3 |
3 |
1 |
2 |
1 |
3 |
0 |
3 |
3 |
1 |
4 |
4 |
1 |
|
|
2. |
Волошин С. |
4 |
1 |
3 |
4 |
3 |
2 |
0 |
3 |
4 |
1 |
4 |
2 |
4 |
4 |
2 |
2 |
1 |
3 |
4 |
1 |
|
|
3. |
Власюк П. |
2 |
3 |
3 |
4 |
2 |
4 |
1 |
4 |
3 |
3 |
4 |
2 |
1 |
3 |
4 |
1 |
4 |
4 |
4 |
2 |
|
|
4. |
Годебська А. |
3 |
2 |
1 |
4 |
3 |
3 |
2 |
4 |
3 |
4 |
4 |
1 |
4 |
3 |
2 |
2 |
1 |
3 |
2 |
4 |
|
|
5. |
Граб І. |
1 |
2 |
4 |
4 |
3 |
2 |
3 |
3 |
1 |
3 |
3 |
3 |
4 |
1 |
3 |
4 |
3 |
2 |
4 |
4 |
|
|
6. |
Дубінчук В. |
4 |
4 |
3 |
2 |
3 |
3 |
2 |
3 |
3 |
3 |
4 |
1 |
3 |
3 |
2 |
3 |
3 |
4 |
3 |
3 |
|
|
7. |
Довга Л. |
3 |
2 |
3 |
4 |
3 |
3 |
2 |
4 |
2 |
2 |
4 |
3 |
2 |
4 |
4 |
1 |
3 |
3 |
3 |
2 |
|
|
8. |
Заремба Ю. |
4 |
1 |
4 |
3 |
3 |
4 |
2 |
4 |
4 |
1 |
3 |
1 |
4 |
3 |
4 |
2 |
3 |
3 |
2 |
1 |
|
|
9. |
Костюк К. |
1 |
4 |
4 |
1 |
3 |
3 |
0 |
3 |
1 |
2 |
1 |
3 |
3 |
3 |
1 |
1 |
2 |
2 |
3 |
1 |
|
|
10. |
Курчаський Р. |
1 |
4 |
3 |
1 |
2 |
2 |
4 |
4 |
2 |
4 |
1 |
4 |
3 |
0 |
2 |
3 |
4 |
3 |
1 |
4 |
|
|
11. |
Лабунін М. |
4 |
3 |
4 |
2 |
3 |
3 |
4 |
1 |
2 |
3 |
4 |
1 |
4 |
3 |
4 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
|
|
12. |
Ліхачова А. |
3 |
3 |
4 |
3 |
3 |
2 |
3 |
3 |
4 |
4 |
3 |
4 |
3 |
4 |
3 |
4 |
2 |
3 |
3 |
3 |
|
|
13. |
Наумець І. |
1 |
2 |
2 |
2 |
3 |
2 |
3 |
3 |
4 |
1 |
4 |
3 |
2 |
4 |
4 |
1 |
3 |
3 |
2 |
3 |
|
|
14. |
Носик С. |
1 |
3 |
2 |
2 |
4 |
3 |
3 |
4 |
1 |
4 |
3 |
1 |
2 |
3 |
3 |
2 |
4 |
3 |
4 |
1 |
|
|
15. |
Русальчук Н. |
1 |
1 |
2 |
2 |
2 |
3 |
2 |
3 |
1 |
3 |
1 |
4 |
4 |
2 |
4 |
2 |
3 |
4 |
1 |
4 |
|
|
16. |
Стрільчук С. |
2 |
3 |
4 |
1 |
4 |
3 |
2 |
1 |
4 |
3 |
3 |
2 |
4 |
3 |
4 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
|
|
17. |
Сорокіна Ю. |
3 |
3 |
4 |
3 |
3 |
2 |
3 |
3 |
2 |
4 |
3 |
3 |
3 |
2 |
3 |
3 |
2 |
3 |
4 |
4 |
|
|
18. |
Турова Т. |
2 |
3 |
0 |
3 |
4 |
1 |
4 |
2 |
3 |
3 |
2 |
2 |
1 |
3 |
4 |
1 |
4 |
3 |
1 |
4 |
|
|
19. |
Уварчук Л. |
1 |
3 |
2 |
2 |
2 |
2 |
3 |
3 |
3 |
2 |
2 |
2 |
3 |
0 |
3 |
3 |
1 |
4 |
4 |
1 |
|
|
20. |
Янчук Д. |
2 |
2 |
4 |
3 |
3 |
2 |
4 |
3 |
4 |
3 |
4 |
2 |
4 |
3 |
4 |
2 |
3 |
4 |
4 |
3 |
Результати дослідження, отримані учнями Рівненської міської гімназії №1 за методикою діагностики рівня соціальної фрустрованості Л.І. Вассермана
|
№ п\п |
Прізвища обстежуваних |
Номери питань |
||||||||||||||||||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
15 |
16 |
17 |
18 |
19 |
20 |
|||
|
1. |
Адамчук Д. |
1 |
0 |
1 |
2 |
2 |
1 |
0 |
3 |
1 |
1 |
3 |
1 |
1 |
0 |
1 |
2 |
1 |
3 |
2 |
2 |
|
|
2. |
Бражник О. |
1 |
0 |
2 |
1 |
2 |
3 |
1 |
0 |
4 |
3 |
1 |
1 |
1 |
2 |
2 |
0 |
1 |
1 |
2 |
1 |
|
|
3. |
Бражук І. |
1 |
2 |
2 |
1 |
2 |
3 |
4 |
2 |
1 |
0 |
3 |
1 |
1 |
1 |
0 |
1 |
2 |
2 |
1 |
2 |
|
|
4. |
Войтюк О. |
2 |
1 |
1 |
3 |
0 |
1 |
2 |
1 |
1 |
1 |
4 |
1 |
2 |
3 |
0 |
1 |
4 |
1 |
1 |
1 |
|
|
5. |
Гордійчук А. |
0 |
1 |
1 |
0 |
2 |
1 |
2 |
1 |
1 |
0 |
2 |
1 |
2 |
2 |
1 |
0 |
3 |
1 |
1 |
2 |
|
|
6. |
Гладкова С. |
1 |
2 |
3 |
0 |
1 |
2 |
1 |
1 |
2 |
3 |
0 |
1 |
4 |
2 |
1 |
1 |
0 |
2 |
2 |
2 |
|
|
7. |
Запольська О. |
2 |
2 |
3 |
1 |
0 |
0 |
3 |
4 |
2 |
1 |
1 |
2 |
2 |
2 |
3 |
1 |
2 |
0 |
1 |
1 |
|
|
8. |
Крутяк В. |
0 |
1 |
1 |
1 |
2 |
1 |
0 |
0 |
2 |
3 |
1 |
2 |
1 |
1 |
1 |
2 |
1 |
2 |
2 |
1 |
|
|
9. |
Лачук Д. |
1 |
2 |
3 |
1 |
0 |
1 |
2 |
2 |
1 |
1 |
0 |
0 |
2 |
1 |
3 |
1 |
1 |
1 |
2 |
2 |
|
|
10. |
Ломакіна Р. |
0 |
1 |
1 |
0 |
2 |
0 |
4 |
1 |
0 |
1 |
1 |
0 |
1 |
2 |
1 |
0 |
4 |
0 |
0 |
2 |
|
|
11. |
Лутчин Ф. |
3 |
2 |
1 |
3 |
0 |
1 |
2 |
2 |
1 |
0 |
1 |
2 |
2 |
3 |
1 |
2 |
1 |
0 |
1 |
1 |
|
|
12. |
Маркова М. |
1 |
1 |
1 |
1 |
0 |
1 |
2 |
1 |
1 |
1 |
3 |
4 |
0 |
1 |
3 |
2 |
1 |
2 |
0 |
1 |
|
|
13. |
Михальчук П |
0 |
1 |
1 |
3 |
3 |
2 |
1 |
2 |
2 |
1 |
3 |
1 |
1 |
1 |
0 |
1 |
2 |
2 |
1 |
2 |
|
|
14. |
Німчук О. |
1 |
4 |
1 |
2 |
3 |
0 |
1 |
4 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
2 |
1 |
0 |
3 |
1 |
1 |
2 |
|
|
15. |
Опанащук К. |
2 |
2 |
1 |
3 |
0 |
1 |
2 |
2 |
1 |
2 |
0 |
1 |
1 |
2 |
1 |
2 |
0 |
1 |
1 |
0 |
|
|
16. |
Ораль Я. |
0 |
2 |
3 |
2 |
1 |
2 |
1 |
0 |
3 |
2 |
1 |
2 |
2 |
2 |
0 |
1 |
1 |
2 |
4 |
1 |
|
|
17. |
Паламар Р. |
1 |
0 |
3 |
2 |
0 |
0 |
1 |
3 |
2 |
2 |
0 |
1 |
0 |
2 |
1 |
3 |
2 |
2 |
2 |
1 |
|
|
18. |
Світчук С. |
1 |
1 |
2 |
1 |
1 |
0 |
1 |
3 |
2 |
1 |
2 |
2 |
1 |
1 |
1 |
3 |
1 |
2 |
0 |
0 |
|
|
19. |
Тринос Ю |
2 |
2 |
2 |
4 |
2 |
2 |
3 |
2 |
0 |
1 |
1 |
0 |
1 |
4 |
0 |
2 |
0 |
1 |
1 |
0 |
|
|
20. |
Уваров Л. |
2 |
3 |
3 |
1 |
1 |
1 |
2 |
1 |
1 |
1 |
0 |
1 |
2 |
2 |
1 |
2 |
1 |
1 |
1 |
2 |
Середні бали, отримані учнями Рівненської міської гімназії №1 за методикою діагностики рівня соціальної фрустрованості Л.І. Вассермана
1. Адамчук Д. - 1,4
2. Бражник О. - 1,45
3. Бражук І. - 1,6
4. Войтюк О. - 1,55
5. Гордійчук А. - 1,2
6. Гладкова С. - 1.55
7. Запольська О. - 1,65
8. Крутяк В. - 1,25
9. Лачук Д. - 1,35
10. Ломакіна Р. - 1,05
11. Лутчин Ф. - 1,45
12. Маркова М. - 1,35
13. Михальчук П. - 1,5
14. Німчук О. - 1,55
15. Опанащук К. - 1,25
16. Ораль Я. - 1,6
17. Паламар Ю. - 1,4
18. Світчук С. - 1,3
19. Тринос Ю. - 1,5
20. Уваров Л. - 1,45
Середній бал групи обстежуваних складає 1,42. Це свідчить про понижений загальний рівень соціальної фрустрованості цієї групи.
Результати дослідження, отримані учнями Рівненської міської гімназії №1 за методикою діагностики особистості на мотивацію до успіху Т. Елерса.
1. Адамчук Д. - 22 бали;
2. Бражник О. - 17 балів;
3. Бражук І - 17 балів;
4. Войтюк О. - 18 балів;
5. Гордійчук А. - 15 балів;
6. Гладкова С. - 20 балів;
7. Запольська О. - 17 балів;
8. Крутяк В. - 21 бал;
9. Лачук Д. - 16 балів;
10. Ломакіна Р. - 19 балів;
11. Лутчин Ф. - 20 балів;
12. Маркова М. - 22 бали;
13. Михальчук П. - 18 балів;
14. Німчук О. - 21 бал;
15. Опанащук К. - 17 балів;
16. Ораль Я. - 17 балів;
17. Пламар Р. - 20 балів;
18. Світчук С. - 16 балів;
19. Тринос Ю. - 18 балів;
20. Уваров Л. - 20 балів.
Середній бал групи обстежуваних складає 18,55, що свідчить про її загальний помірно високий рівень мотивації на успіх.
Подобные документы
Характер як індивідуальна сукупність особистісних ознак. Риси характеру, необхідні людині з "комплексом неповноцінності", методи знаходження внутрішньої сили. Робота з страхами, матеріалізація думки на фізичному плані. Створення позитивних тверджень.
реферат [22,8 K], добавлен 04.06.2009Аналіз впливу на розвиток особистості людини таких біологічних факторів як спадковість, уроджені особливості, стан здоров'я. Вивчення поняття особистості, його структури. Характеристика індивідуальності, як неповторного поєднання психічних особливостей.
реферат [17,5 K], добавлен 16.01.2010Характеристика елементів структури самосвідомості: самопізнання, самооцінка (комплекс неповноцінності, помилкового консенсусу), самоконтроль, рефлекція, самоефективність. Вивчення пізнавальних процесів: формування світогляду, вироблення власної філософії.
реферат [20,9 K], добавлен 09.06.2010Природа та форми прояву агресії, її особливості в підлітковому віці. Проблема взаємозв'язку агресивного поводження і переживання комплексу неповноцінності в підлітків. Рівневі показники та методи діагностики особливостей агресивної поведінки підлітків.
дипломная работа [131,6 K], добавлен 12.05.2010Аналіз підходів до поняття нарцисизму, причини та передумови для його формування. Вплив особливостей сімейного виховання на розвиток нарцисичної та психічно стійкої особистості. Вивчення нарцисичного розладу як порушення процесу самоідентифікації.
статья [25,4 K], добавлен 06.09.2017Теоретичний та експериментальний аналіз впливу комп’ютерних ігор на розвиток особистості підлітка. Методика діагностики рівня невербальної креативності школяра. Опис комп’ютерних ігор, які при раціональній грі покращують психічний розвиток особистості.
курсовая работа [112,7 K], добавлен 01.06.2015Постать Адольфа Гітлера у світовій історії. Особливості його формування як особистості. Прояви едіпового комплексу та нарцисизму в Адольфа Гітлера за теорією З. Фройда, некрофілії за теорією Е. Фромма. Істеричний тип особистості, вплив на поведінку.
реферат [17,5 K], добавлен 21.11.2010Концепції психологічних основ виховання в сучасній педагогічній психології. Роль дитинства в становленні особистості. Поняття виховного впливу і їх класифікація. Застосування колекційних психогімнастичних програм для розвитку особистості дошкільника.
курсовая работа [48,1 K], добавлен 09.03.2011Поняття та погляди вчених до вивчення взаємодії, як сутності спілкування. Характеристика комунікативної взаємодії особистості та групи. Розробка методичного комплексу для емпіричного дослідження впливу комунікативної взаємодії учасників групи на групу.
курсовая работа [73,6 K], добавлен 22.04.2013Психологія і проблеми функціональних станів людини, методики їх дослідження та прояви при заняттях тхеквондо. Дослідження впливу функціональних станів на розвиток особистості: експериментальна і контрольна групи, кількісний, якісний, порівняльний аналіз.
курсовая работа [41,7 K], добавлен 07.03.2009
