Організація ігрової діяльності розумово відсталих дітей дошкільного віку

Діти з бажанням відгукуються на пропозиції матері пограти, але часто відмовляються грати тими іграшками, які вона пропонує, намагаючись грати по-своєму. На зауваження або вимогу мами, що не збігаються з бажанням дитини, можуть кинути в неї іграшкою, поламати її будівлю, лягти на підлогу, кричати й бити ногами. Слід зазначити, що ці малята емоційно реагують на вірші й потішки, рухливі ігри. Потреба в спілкуванні в них сформована незначно. Вони користуються всіма способами спілкування, але при цьому в мові відзначаються звуконаслідування або спрощені слова. При утрудненнях вони звертаються не до мами, а до педагога, смикаючи його за одяг, беручи його руки у свої, кличуть: «Тітка...» - і ніби запрошують продовжувати дію або допомогти виконати її, при цьому заклично дивляться на педагога.

Тенденція до активного спілкування. Поводження дорослого характеризується вмінням організувати спільну з дитиною предметно-ігрову діяльність через частково спільні й роздільні дії. Батьками пропонуються ситуативно-ділова або з елементами позаситуативно-пізнавальної форми спілкування, вибір іграшки відповідає рівню розвитку дитини й цікавий їй. Матері користуються всіма способами спілкування, відзначаються емоційність спілкування, сформованість потреби в ній, адекватна позиція стосовно дитини, упевнений стиль виховання.

Малята активно відгукуються на пропозицію мами пограти, очікують оцінки своїх дій з її боку, звертаючись до неї, часто зазираючи в очі, емоційно реагуючи на потішки й вірші, що розповідають дорослим. У дітей сформована потреба в спілкуванні, вони використовують всі засоби спілкування, озвучують свої дії, задають питання дорослому, просять пограти ще.

Розглядаючи розвиток дитини в системі взаємодії «дитина - дорослий», дослідники вважають, що допомога дефектолога повинна бути спрямована, з одного боку, на корекційно-розвиваюче навчання дитини, а з іншого боку - на формування співробітництва батьків зі своїми дітьми.

Висновки до 2 розділу

Ігрова діяльність розумове відсталих дітей, як і інші її види, лягає в основу розвитку психічних процесів і формування особистості дитини.

Однією з істотних задач корекційно-виховної роботи стає формування передумов до розвитку діяльності, зокрема ігрової, і цілеспрямоване навчання всіх її видів.

Проведене обстеження дітей було спрямоване на виявлення рівня сформованості ігрових дій: предметних, процесуальних, предметно-ігрових. Запропоновані завдання проводилися з дітьми індивідуально.

Після проведення обстеження результати були проаналізовані і відзначені способи виконання кожного із запропонованих завдань. Виявлені дані фіксувалися в таблиці.

Після аналізу отриманих результатів педагогічного обстеження була розроблена індивідуальна програма навчання, виховання і розвитку дітей на основі дидактичних ігор, спрямована на формування ігрової діяльності дошкільників. Надзвичайно важливою умовою правильної організації занять з розумове відсталими дітьми виявляється на перших роках навчання ігрова форма занять. До кожного заняття потрібно також включати різноманітні дидактичні ігри.

Основні функції педагогів під час проведення ігрових занять: створення атмосфери ухвалення дитини; емоційне співпереживання дитині; віддзеркалення і вербалізація його відчуттів і переживань в максимально точній і зрозумілій дитині формі; забезпечення в процесі ігрових занять умов, що актуалізують переживання дитиною відчуття досягнення власної гідності і самоповаги.

З метою виявлення динаміки у розвитку ігрової діяльності було проведено повторне обстеження дітей, що підтвердило прогресивні результати у її формуванні.

Висновки

У ході роботи ми дослідили особливості організації ігрової діяльності розумово відсталих дітей, що дозволило нам зробити наступні висновки.

Відомі психологи, дефектологи Л. Виготський, Г. Вигодська, О.Гаврилушкіна, О. Катаєва, Е. Крепелін, М. Певзнер, Н.Соколова, О.Стребелєва, Т.Ульянова та ін. високо оцінювали використання ігрової діяльності у вихованні та навчанні розумово відсталих дітей. Гру вони відносили до найбільш точних показників прояву дитячих здібностей, пізнавальних можливостей.

Психічний розвиток дитини з порушеннями інтелекту без корекційного навчання протікає з великими відхиленнями. Насамперед відзначається уповільнений темп розвитку: всі психічні процеси формуються дуже повільно й у набагато більш пізні строки, ніж у дітей з нормальним розвитком. Відсутність активності відзначається у всій сфері життєдіяльності дитини. Це позначається і як відносно навколишньої предметної діяльності, до явищ навколишнього світу, так і до соціальних явищ - пасивним відношенням до своїх однолітків, оточуючих дорослих і навіть у відношенні до самого себе.

До кінця дошкільного віку в дітей з порушеннями інтелекту виявляється несформована властива дошкільникам у нормі діяльності: предметна, ігрова, образотворча; пізнавальні процеси: сприйняття, пам'ять, мислення; погано розвинута мова; відзначається істотне недорозвинення моторики. Поряд з відставанням у розвитку простежуються якісні відхилення. При цьому більшість відхилень є вторинними. Нагромадження цих відхилень починається вже в ранньому віці й перешкоджає подальшому розвитку. Саме це є однією із причин надзвичайної неоднорідності показників розвитку в різних дітей - індивідуальні розходження в дошкільників з порушеннями інтелекту виражені сильніше, ніж у дітей у нормі.

Формування ігрової діяльності розумово відсталих дітей відбувається в спеціальному дошкільному закладі на спеціальних заняттях, а потім переноситься у вільну діяльність дітей.

Дослідники відзначають не тільки навчальну, а й у більшій мірі корекційно-розвиваючу функцію дидактичної гри. В спеціальній дидактиці і методиці навчання і виховання дітей у спеціальному дошкільному закладі однозначно визначається, що використання гри, ігрових ситуацій є продуктивним засобом розвитку аномальної дитини, корекції її пізнавальної, емоційно-вольової, мотиваційної сфер.

Ігри дають можливість проведення ефективної діагностики інтелектуального й особистісного розвитку дітей.

Експериментальне доведена ефективність застосування ігрових занять, дидактичних ігор у навчальній та корекційно-розвивальній роботі з розумово відсталими дошкільниками. Використання дидактичних ігор у роботі з даною категорією дітей сприяє формуванню в них ігрової діяльності, вихованню пізнавальних інтересів, мотивів поведінки.

Таким чином, нами доведено, що правильно організована ігрова діяльність розумово відсталих дітей сприяє формуванню всіх видів діяльності та пізнавальних процесів даної категорії дітей, являється ефективним засобом корекційно-розвивальної роботи.

Розвиток ігрової діяльності в розумово відсталих дітей залежить від багатьох факторів: ступеня розумової відсталості, ігор та іграшок, пропонованих у дитинстві, умов виховання в родині, перебування у дошкільних установах тощо.

В процесі використання ігрової форми занять у дошкільній установі для розумово відсталих дітей перед ними вкрай необхідно ставити пізнавальне, навчальне завдання, незважаючи на те, що в дітей ще не сформовані ні пізнавальні інтереси, ні навчальна діяльність.

Таким чином, дидактичні ігри - це не просто заповнення вільного часу дітей з порушенням інтелекту, а спланований і цілеспрямований педагогічний прийом для отримання, розширення і закріплення одержаних ними знань. В процесі дидактичної гри дошкільники вчаться на практиці самостійно застосувати одержані знання в нових, ігрових умовах, що благотворно впливає на їх розумовий розвиток. Свою навчальну роль дидактичні ігри виконують успішніше, якщо вони застосовуються в системі, що припускає варіативність, поступове ускладнення і за змістом, і за структурою, зв'язок з іншими методами роботи з формування уявлень і понять.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів даної проблеми. Перспективи подальших досліджень проблеми організації ігрової діяльності розумове відсталих дошкільників ми вбачаємо в таких напрямках: дослідження особливостей організації ігрової діяльності у дітей з різними формами олігофренії; вивчення тендерних відмінностей у формуванні ігрової діяльності; вивчення характеру організації батьками ігрової діяльності дитини з розумовою відсталістю.

Список використаних джерел

1. Андрющенко Н. Взаємодія ігрової та навчальної діяльності // Дефектологія.-2007. -№ 1.-С. 38-40.

2. Базовий компонент дошкільної освіти в Україні. -- К., 1999. Буре Р. С., Островская Л. Ф. Воспитатель и дети. -- М., 2003

3. Блейхер В.М. Клиническая патопсихология. - Ташкент, 1976.

4. Буянов М.И. Беседы о детской психиатрии. - М.: Просвещение, 1992. - 255

5. Валатина Ю.Е. Особенности работы с детьми, имеющими отклонения вразвитии. // Начальная школа. - № 2. - 2000. - С. 37 - 42.

6. Венгер А.Л., Цукерман Г.О. Психологическое обследование младших школьников // Дефектология. - № 2. - 2001. - С. 89 - 96.

7. Власова Т.А., Певзнер М.С. Дети с отклонениями в развитии. - М., 1973.

8. Выготский Л.С. Основи дефектологии // Собр. соч.: В 6 т. - М., 1983. - Т. 5.

9. Выгодская Г.Л., Соколова Н.Д. Об игровых действиях умственно отсталых детей // Дефектология. - 1972. - № 5. - С. 66-70.

10. Гаврилушкина О.П. Обучение конструированию в дошкольном учреждении для умственно отстальїх детей. - М.: Просвещение, 1991. - 94 с.

11. Ю.Гройсман А.Л. Акцентуации характера й невроза у школьников //

12. Психологический журнал. - 1984. - № 5. - С. 127 - 136.

13. Дети с проблемами в развитии (комплексная диагностика и коррекция) Л.П.Григорьева, Л.И. Фильчикова, З.С. Алиева й др. / Под ред. Л.П.Григорьевой. - М.: ИКЦ «Академкнига». - 2002. -415с.

14. Дефектология: Словарь-справочник / Авт.-сост. С.С. Степанов; Под ред.Б.П. Пузанова. - М, 1996.

15. Докшина Н., Самбурська Л. Діти, які мають особливості психофізичного розвитку // Психолог. - № 44. - 2004. - С. 22 - 27.

16. Екжанова Е.А., Стребелева Е.А. Методика педагогического обследования ребенка младшего школьного возраста с умственной недостаточностью //Дефектология. - 2007. - № 6. - С. 49-59.

17. Еременко И.Г. Олигофренопедагогика. - К.: Вищ. шк, 1985. - 328 с.

18. Замский Х.С. Умственно отсталые дети: История их изучения, воспитания и обучения с древних времен до середини XX века. Приложение: Дневник Е.К. Грачевой. -М, 1995.

19. Захаров А.И. Неврозы у детей й подростков. - Л., 1983.

20. Зейгарник Б. В. Патопсихология. - М.: Академия, 2005. - 208 с.3ейгарник Б. В., Братусь Б.С. Очерки по психологи аномального развития личности. - М., 1980.

21. 3олотоверх В. Ігротерапія як засіб подолання порушень у дітей з особливостями психофізичного розвитку // Дефектологія. - № 4. -- 2004. --С.18-22.

22. Драчева З.Н., Блейхер В.М., Крук И.В. Нервньїе й психические болезни. -К.: Вища школа, 1986. - 343 с. 22.Катаева А. А., Стребелева Е. А. Дидактические игрьі й упражнения в обучении умственно отстальїх школьников. - М.: Просвещение, 1991.

23. Кочерга О. Психічне здоров'я молодшого школяра // Психолог. - № 29 - 32.- 2002. -С. 84-94.

24. Концепція дошкільного виховання в Україні. Проект. -- К., 1993.

25. Кузнецов В.М., Чернявський В.М. Психіатрія. - К.: Здоров'я, 1993. - 344 с. Лапшин В. А., Пузанов Б.П. ОсновьІ дефектологии: Учеб. пособие для студ. пед. ин-тов. - М., 1990.

26. Левченко И.Ю. Патопсихология. - М.: Академия, 2004. - 232 с.

27. Лубовский В. Й. Общие й специфические закономерности развития психики аномальних детей // Дефектология. - 1971. - № 6. 28.Лзндрет Г. Игровая терапия. - М., 1994.

28. Морозова Н.Т. Формирование познавательньїх интересов у аномальних детей. - М.: Просвещение, 1969.

29. Обучение детей с нарушениями интеллектуального развития / Б.П.Пузанов, Н.П. Коняева, Б. Б. Горскин й др. - М.: Академия, 2003. - 272 с.

30. Организация корекционно-педагогического процесса в дошкольном учереждении специального назначения/ Министерство просвещения СССР - М., 1978.

31. Психология. / Под ред. В.Н. Дружинина. - СПб.: Питер, 2002. - 656 с. Психическое развитие младших школьников / Под ред. В. Давидова. - М.: Педагогика, 1990. - 160 с.

32. З.Максимова Н.Ю., Мілютіна К.Л., Піскун В.М. Основи дитячої патопсихології. - К.: Перун, 1996. - 464 с. 34.Максимова Н.Ю. Психокорекцій на робота з молодшими школярами //Психолог. - № 37. - 2002. - С. 6 - 8.

33. Мишина Г.А. Особенности организации предметно-игровой деятельности ребенка раннего возраста с нарушениями психофизического развития //Дефектология. - 2000. - № 5. - С. 48-55

34. Особенности психологического развития детей 6-7-летнего возраста // Под ред. Д.Б. Зльконина, А.Л. Венгера. - М., 1988.

35. Рудестам К. Групповая психотерапия. - М., 1993.

36. Соколова Н.Д. Развитие игровой деятельности умственно отсталых дошкольников в процессе целенаправленного обучения. / В сб. Особенности развития й воспитания детей дошкольного возраста с недостатками слуха и интеллекта. // Под ред. Л.П. Носковой. - М., 1984. - С. 30-46.

37. Спиваковская А.С. Нарушения игровой деятельности. М.: Изд-во МГУ,

1980.

38. Стребелева Е.Л. Наглядно-действенное мышление умственно отсталых дошкольников // Дефектология. - 1991. - № 3. - С. 77-82.

39. Тузовская Й. «Стань цветком» // Школьньїй психолог. - 2006. - № 22. -

40. С.11-12.

41. Хворова Г. Особливості корекційно-розвивального навчання дітей із артизмом // Дефектологія. - № 2. - 2005. - С. 4 - 7.

42. Хохліна О., Козленко М., Мерсіянова Г., Турчинська В. Проект концепції державного стандарту освіти розумове відсталих дітей // Дефектологія. -2000.-№ 1.-С. 2-4.

43. Шевченко С.Г. Обучение детей с задержкой психического развития //Воспитание и обучение детей с нарушениями развития. - 2004.- № 1.- С. 3-9.

44. Шишова Т. Школьный невроз // Воспитание школьников. - № 9. - 2002. -С.46-50.

45. Юрченко А. Психологічний супровід розвитку дітей 6-8 років // Психолог. -№ 14.-2005.-С. 9-15.

Додаток А

Ігри з розвитку мовлення розумово відсталих дітей

Висне небо синє,

Синє, та не те,

Світить та не гріє

Сонце золоте.

Обережний хитрий ліс

До нори вечерю ніс,

Біг додому лісом лис,

Шелестів під лисом ліс.

Маша рукавичку вділа,

Ой, куди я пальчик діла?

Нема пальчика, він зник,

І додому не проник,

Маша рукавиці зняла,

Маша пальчика знайшла.

Кую, кую чобіток,

Подай, бабо, молоток,

Не подаси молотка,

Не підкую чобітка.

Для Марійки, ляльки.

Дім ми будували,

Ось такий високий,

Ось такий широкий.

Взяв Вова тарілку,

Взяв Вова підніс,

Мені Вова тарілку

На підносі приніс.

Ладусі, ладусі, де були? - в бабусі,

Що їли? - оладки,

З чим оладки? із медком

Та з солодким молочком.

Іде, іде качечка

на ставок, на ставок,

протоптує стіжечку

для діток. Для діток

- йдіть, йдіть дітоньки

всі услід всі услід,

наловимо рясочку

на обід, на обід.

Завірюха, завірюха закрутила,

Все навколо, все навколо стало білим

Треба стежку, треба стежку протоптати,

Щоб зігрітись, треба трішки політати

Рукавичкою потерти носа, носа,

Та покликати, та покликати Діда Мороза,

Поліпити, поліпити сніг руками,

Та закидати, та закидати всіх сніжками

Додаток Б

Ігри та ігрові вправи як засіб корекційної та психопрофілактичної роботи. Ігрова вправа «Квітка»

Метод спрямованої фантазії є потужним інструментом, здатним допомогти дітям безпечним чином виразити подавлені почуття, потреби, думки. Діти, які знаходяться в умовах інтернату, здебільшого зі складних, асоціальних родин, їм не вистачає тепла, уваги, підтримки дорослих.

Психолог пропонує дитині ряд кольорових картинок із зображенням квітів. Потім просить її закрити очі, зробити кілька глибоких вдихів і тривалих видихів і уявити, начебто вона перетворюється в одну із квіток, що сподобалася. Психолог говорить: «Ти можеш стати будь-якою квіткою». Потім запитує: «У яку квітку ти перетворився? Велику або маленьку? Слабку або сильну? Як вона виглядає? Де росте? Хто за нею доглядає?» і т.д.

Питання допомагають стимулювати дитячу уяву. Сковані діти, що відрізняються сильними захисними тенденціями, особливо потребують допомоги. Потім психолог просить дитину відкрити очі й намалювати свою квітку на тлі навколишнього пейзажу. Звичайно використовуються фарби, але часто крейди й інші матеріали. Коли дитина починає коментувати зображення, педагог записує її слова. Це допомагає при повторенні більш точно зрозуміти те, що відбувається з дитиною.

Цією вправою можна успішно користуватися як в індивідуальній, так і в груповій роботі з дітьми. (Групи не більше 3-4 чоловік.)

Дана вправа дозволяє не тільки швидко й ефективно встановити контакт із дитиною, але й побачити реальну картину її внутрішнього емоційного стану. Малювання й обговорення внутрішнього світу дозволяє зняти емоційну напругу, розслабитися, включити додаткові методи впливу, змінити малюнок (наприклад, після бесіди й спокійної музики), зробити малюнок більш привабливим, яскравим, більш «щасливим». Як правило, дана вправа, використовувана в роботі з розумово відсталими дітьми, що мають емоційні проблеми, дає негайний позитивний ефект. У дитини поліпшується настрій, вона охоче йде на контакт.