Основи роботи з табличним процесором

Якщо включити у вікні Спеціальне вставлення прапорець "пропускати порожні клітинкики", порожні клітинки діапазону, що копіюється, вставлені не будуть і не замінять заповнені клітинки цільового діапазону.

4. Вставка нових рядків та стовпців у таблицю.

Окремі клітинки, а також цілі рядки або стовпчики, можуть бути видалені з робочого листа, або вставлені у робочий лист. При вставці порожніх клітинок прилягаючі клітинки будуть зміщені у заданому напрямку.

Для вставлення в таблицю нових стовпців (рядків) потрібно виділити стовпці (рядки), перед якими треба вставити нові, і виконати Головна => група Клітинки => Вставити => Вставити стовпці (рядки) на аркуш.

Після вставлення до таблиці нових стовпців (рядків) стовпці (рядки), що знаходяться праворуч (знизу) від вставлених, автоматично зсуваються вправо (униз) і перенумеровуються. При цьому з кінця таблиці видаляється стільки стовпців (рядків), скільки вставлено нових, якщо ці останні не містять даних. Якщо ж вони містять дані, вставлення нових стовпців (рядків) буде неможливим.

Якщо виділити один стовпець (рядок), то перед ним вставиться один новий стовпець (рядок), а якщо виділити кілька стовпців (рядків) підряд, то перед ними вставляється стільки стовпців (рядків), скільки виділено.

Рис. 2.4.1. Вікно Вставлення клітинок

Для вставлення в таблицю кількох порожніх клітинок потрібно:

· Виділити необхідний діапазон клітинок. (Виділити стільки клітинок, скільки повинно бути вставлено. Клітинки будуть вставлені у позиції поточного виділення.)

· Виконати Головна => група Клітинки => Вставити => Вставити клітинки.

· Вибрати у списку перемикачів вікна Вставлення клітинок потрібний (рис. 2.4.1).

· Вибрати кнопку ОК.

За вибору перемикача клітинки зі зсувом униз виділені клітинки разом з усіма клітинками, що знаходяться нижче них у їхніх стовпцях, зсуваються вниз, а на їхні місця вставляються нові порожні клітинки. Аналогічно відбувається і вставлення нових клітинок за вибору перемикача клітинки зі зсувом вправо. Вибір перемикача рядок (стовпець) приводить до вставлення стількох рядків (стовпців), скільки їх у виділеному діапазоні клітинок.

Аналогічного результату можна досягти шляхом вибору команди Вставити з контекстного меню після виділення діапазону.

Можна вставити в таблицю нові клітинки одразу разом з їхнім вмістом. Для цього потрібно:

· Виділити потрібний діапазон клітинок з даними.

· Виконати Головна => група Буфер обміну => Копіювати (Вирізати).

· Вибрати ліву верхню клітинку того діапазону таблиці, куди вставлятимуться нові клітинки зі скопійованими даними.

· Виконати команду контексного меню - Вставити скопійовані клітинки.

· Вибрати необхідний перемикач зі списку перемикачів вікна Вставлення з буфера.

· Вибрати кнопку ОК.

Цю операцію можна виконати тільки в межах однієї книги.

5. Використання засобів автозаповнення.

Вміст активної клітинки або виділеної області можна скопіювати у сусідні клітинки і шляхом перетягування маркера заповнення ( -- квадратик у правому нижньому куті межі клітинки або виділеного діапазону) через потрібні клітинки. При цьому можна одержати і декілька копій, якщо кількість потрібних клітинок, що вказують місце для копіювання, буде кратною розміру виділеного діапазону.

Найдоцільніше використовувати маркер заповнення для копіювання даних, якщо діапазон клітинок потрібно заповнити однаковими текстовими або числовими даними, формулами, членами арифметичної або геометричної прогресії, елементами списків та ін.

Для введення в діапазон клітинок членів арифметичної прогресії можна:

· Увести в дві сусідні клітинки перші два члени арифметичної прогресії.

· Виділити ці клітинки.

· Заповнити потрібний діапазон клітинок, використовуючи маркер заповнення.

При цьому за першими двома членами арифметичної прогресії обчислюється різниця прогресії та наступні її члени.

Якщо маркер заповнення перетягувати, використовуючи не ліву кнопку миші, а праву, то, після того як відпустити кнопку, відкривається меню (рис. 2.5.1). Якщо вибрати в цьому меню команду Копіювати клітинки, то діапазон клітинок заповниться однаковими даними, взятими з першої клітинки діапазону. За вибору команди Заповнити заповнюється членами арифметичної прогресії з першим членом, що дорівнює числу з першої клітинки діапазону, і різницею 1. Для заповнення діапазону клітинок членами інших прогресій потрібно вибрати команду Прогресія і ввести необхідні дані у вікно, що відкриється.

Увести до діапазону клітинок дані, що повторюються, можна ще й таким способом:

· Виділити діапазон клітинок, у який будуть уведені однакові дані.

· Увести до першої клітинки виділеного діапазону дані.

· Натиснути сполучення клавіш Ctrl + Enter.

Рис. 2.5.1. Меню, що відкривається при перетягуванні маркера заповнення за натиснутої правої кнопки миші

Цим самим способом можна ввести до виділеного діапазону клітинок формули, які будуть модифікуватися, якщо початкова формула містить відносні або мішані посилання.

Розглянемо, як увести до діапазону клітинок члени арифметичної або геометричної прогресії, використовуючи вікно Прогресія. Для цього потрібно:

1) Увести перший член прогресії і зробити цю клітинку поточною.

2) Виконати Головна => група Редагування => Заповнити => Прогресія.

3) Уведення в діапазон клітинок перетягнути маркер заповнення членів арифметичної прогресії за натиснутої правої кнопки миші і вибрати в меню, що відкриється, команду Прогресія.

4) Вибрати в діалоговому вікні Прогресія (рис. 2.5.2) необхідні опції. Група Розташування визначає напрямок заповнення. Група Тип дозволяє визначити тип прогресії: арифметична, уточнивши у полі Крок різницю арифметичної професії - величину, що додається до вмісту попередньої клітинки; геометрична, уточнивши у полі Крок знаменник геометричної прогресії - величину, що множиться на вміст попередньої клітинки; дати, уточнивши у групі Одиниці вигляд ряду дат; "автозаповнення", відповідає переміщенню маркера заповнення у робочому листі (поля Крок та Одиниці будуть недоступні). Включення параметра Автоматичне визначення кроку означає, що зазначене у полі Крок значення буде проігнороване, а замість нього враховане значення, обчислене за вмістом виділених клітинок. Значення, задане у полі Граничне значення, не буде враховане, якщо у клітинках виділеного діапазону не поміщаються всі значення ряду даних. При створенні арифметичної або геометричної прогресій можна визначити лише початкове значення, крок і граничне значення, не виділяючи спеціально клітинок, що заповнюються.

5) Вибрати кнопку ОК.

Рис. 2.5.2. Уведння в діапазон клітинок членів арифметичної прогресії

6. Вирівнювання даних у комірці.

Дані у клітинці можна також вирівнювати. За замовчуванням текст у клітинках буде вирівняний по лівій границі, числові значення -- по правій, а логічні значення та значення помилки -- по центру.

Як звичайно, для вирівнювання вмісту клітинок їх необхідно виділити. Далі можна скористатися елементами керування групи Вирівнювання вкладки Головна на Стрічці або вкладки Вирівнювання вікна Формат клітинок. Викликати діалогове вікно Формат клітинок можна командою Головна => група Клітинки => Формат => Формат клітинок….або відкрити вибором на вкладці Головна кнопки відкриття діалогового вікна групи Вирівнювання або за допомогою команди контексного меню Формат клітинок… .

На вкладці Вирівнювання вікна Формат клітинок можна встановити (рис. 2.6.1):

· вирівнювання по горизонталі: за значенням, зліва, по центру, справа, із заповненням, за шириною, по центру виділення, розподілений;

· вирівнювання по вертикалі: зверху, по центру, знизу, за висотою, розподілений;

· відображення: переносити по словах, автодобір ширини, об' єднання клітинок;

· напрямок тексту: за контекстом, зліва направо, справа наліво;

· орієнтація: горизонтальна, вертикальна, під кутом пє (п від -90 до 90).

Якщо значення властивості вирівнювання по горизонталі дорівнює зліва, справа або розподілений, то можна ще й встановити відступ від краю клітинки.

Після встановлення значення властивості відображення переносити по словах текст у клітинці відображається в кілька рядків, якщо його довжина більше ширини клітинки.

Задати перехід до нового рядка усередині клітинки можна і безпосередньо при уведенні тексту: для переходу до нового рядка треба натиснути сполучення клавіш Alt+Enter.

А після встановлення значення автодобір ширини встановлюється режим відображення вмісту, за якого розмір шрифту автоматично зменшується, щоб вміст був повністю відображений у клітинці в один рядок.

Рис.2.6.1. Вкладка Вирівнювання вікна Формат клітинок

Якщо збільшити ширину клітинки, то розмір шрифту автоматично збільшується.

Інколи зручно кілька клітинок, які утворюють зв'язний діапазон, об'єднати в одну клітинку. У таку об'єднану клітинку, наприклад, можна ввести текст заголовка таблиці або кількох стовпців. Для цього клітинки потрібно виділити та встановити позначку прапорця об'єднання клітинок. Після такого об'єднання всі ці клітинки розглядатимуться як одна клітинка, адресою якої є адреса верхньої лівої з них. Дані, які були в клітинках до об'єднання, крім верхньої лівої, під час об'єднання будуть утрачені. Тому доцільно клітинки спочатку об'єднати, а потім уводити дані. Редагування та форматування об'єднаної клітинки та її вмісту проводиться так само, як і звичайної клітинки. Відмінити об'єднання клітинок можна, вибравши цю клітинку і знявши позначку відповідного прапорця.

Значення властивості орієнтація встановлюється або вибором кнопки Текст, або поворотом повзунка Напис, або встановленням кута повороту в полі з лічильником.

Елементи керування групи Вирівнювання вкладки Основне на Стрічці призначені для встановлення:

· значень властивості вирівнювання по вертикалі зверху, посередині, знизу (кнопки відповідно);

· значень властивості вирівнювання по горизонталі зліва, по центру, справа (кнопки відповідно);

· значень властивості орієнтація (кнопка зі списком рис. 2.6.2);

· зменшеного (збільшеного) відступу від краю клітинки (кнопки відповідно);

· режиму Перенесення тексту в клітинці (кнопка перенесення тексту );

· режимів об'єднання клітинок (рис. 2.6.3) і скасування цих режимів.

Рис. 2.6.2. Команди встановлення значень властивості орієнтація

Рис. 2.6.3. Команди об'єднання клітинок і розташування тексту

7. Оформлення меж та фону клітинок.

На вкладці Межі вікна Формат клітинок (рис. 2.7.1) можна встановити такі значення властивостей меж клітинок: наявність усіх меж або тільки окремих, тип і колір ліній меж.

Рис. 2.7.1. Вкладка Межі вікна Формат клітинок

Значення властивостей меж можна також установити, використовуючи кнопку зі списком Межі (її назва і вигляд змінюються залежно від останнього встановленого значення цієї властивості) групи Шрифт вкладки Головна на Стрічці. Серед списку команд цієї кнопки є також команди включення режиму креслення та стирання меж, яких немає у вікні Формат клітинок.

Використовуючи елементи керування вкладки Заливка вікна Формат клітинок або кнопку зі списком Увімкнути/Вимкнути заливку групи Шрифт вкладки Головна на Стрічці, можна встановити колір тла клітинки, ефекти заливки, візерунок і його колір.контролюючи результат у полі Зразок.

Виконавши Основне => група Клітинки => Формат => Колір вкладки => вибрати потрібний колір, можна встановити інший колір ярличка аркуша або групи ярличків аркушів.

8. Зміна висоти рядків та ширини стовпців.

Встановлювані за замовчуванням при створенні нової робочої книги ширину стовпчика та висоту рядка можна змінити у будь-який момент. Ширина стовпчика та висота рядка можуть бути змінені шляхом перетягування границі за допомогою миші або у діалоговому вікні.

Якщо ширину стовпчика або висоту рядка не потрібно задавати з точністю до міліметра або пункту (одиниця розміру), то простіше за все для змін скористатися мишкою. Потрібно помістити покажчик миші на правій (нижній) границі заголовка стовпчика (рядка), ширину (висоту) якого необхідно змінити. Курсор миші змінить свій вигляд на вертикальну (горизонтальну) лінію з двома стрілками. Перетягнути покажчик миші при натиснутій лівій кнопці у потрібному напрямку, визначаючи ширину стовпчика (висоту рядка). Можна також виділити декілька стовпчиків (рядків) і змінити ширину (висоту) всіх їх відразу. Для цього після виділення достатньо змінити шляхом перетягування ширину (висоту) одного з виділених стовпчиків (рядків). Після виконання операції перетягування всі стовпчики (рядки) будуть мати однакову ширину (висоту). Приховані стовпчики (рядки), що входять у виділення, після такої операції будуть відображені на робочому листі.

Можна скористатися командою Головна => група Клітинки => Формат => Ширина стовпця або, відповідно, Головна => група Клітинки => Формат => Висота рядка та ввести замість відображеного поточного значення потрібний розмір. Ширина стовпчика вимірюється у символах і може приймати значення від 0 до255. Висота рядка вимірюється у пунктах (приблизно 1/28сантиметра) та може приймати значення від 0 до 409,5. Якщо вказати значення ширини стовпчика (висоти рядка) рівне 0, то стовпчик (рядок) буде прихований. Команду, що виводить діалогове вікно для зміни ширини стовпчика (висоти рядка) можна також вибрати з контекстного меню виділеного стовпчика (виділеного рядка).

Для встановлення оптимальних значень ширини стовпчика та висоти рядка, щоб дані повністю вмістились у своїх клітинках, можна скористатися також командами Головна => група Клітинки => Формат => Автопідбір ширини стовпця (Автопідбір висоти рядка).

9. Використання стилів.

Excel 2010 має певний стандартний набір стилів, які можна використовувати для форматування об'єктів електронної таблиці. Цей набір можна доповнювати власноруч розробленими стилями, а також імпортувати їх з інших відкритих книг.

Для застосування стилю потрібно виділити діапазон клітинок, виконати Головна => Стилі => Стилі клітинок і вибрати один зі стилів списку.

Якщо на аркуші є Таблиця, то можна зробити поточною одну з її клітинок, виконати Головна => Стилі => Форматувати як таблицю та вибрати один зі стилів списку. Необхідно зауважити, що ці стилі змінюють тільки значення властивостей шрифту, меж і заливки. Цими самими діями можна одночасно перетворити виділений діапазон клітинок у Таблицю і вибрати необхідний стиль її оформлення.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. Які операції можна виконувати з аркушами?

2. Як записуються адреси комірок?

3. Що таке діапазон? Як записується позначення прямокутного діапазону?

4. Якими двома стандартними засобами здійснюється переміщення та копіювання даних?

5. Які формати даних існують в Excel?

6. Як вирівнюються в комірці число, текст, логічне значення ?

7. Як задати гарнітуру розмір і колір шрифта?

8. Як створити новий стиль форматування?

9. Як застосувати новий стиль форматування?

ЛЕКЦІЯ №3

Тема. Робота з функціми в електронних таблицях. Копіювання формул та функцій.

Мета: навчити працювати з функціми в електронних таблицях; копіювати формули та функції; дати поняття відносної, абсолютної та мішаної адресації клітинок; розвивати та виховувати уяву, уважність, логічне мислення, технічні навички роботи з ПК.

1. Робота з функціями в електронних таблицях.

Деякі дії з даними у таблиці виконуються за допомогою функцій, наприклад, обчислення середнього, мінімального, максимального значення, суми значень із заданого діапазону значень тощо.

Майстер функцій автоматизує процес введення і надає перелік вбудованих функцій. Функції представляють собою заздалегідь визначені формули, які виконують обчислення по заданим значенням і в указаному порядку.

Excel 2010 має вбудовану бібліотеку функцій, до якої входять більше ніж 300 різноманітних функцій. Усі вони для зручності пошуку розподілені на групи (категорії) за призначенням: математичні, статистичні, фінансові, функції дати та часу, для роботи з посиланнями та масивами, текстові, для роботи з базою даних, логічні, для перевірки властивостей та значень.

Функція в Excel 2010 має ім'я і результат.

Загальний вигляд функції:

=ім'я функції(аргументи)

Аргументом функції може бути число, текст (його потрібно брати в подвійні лапки), вираз, посилання на клітинку або діапазон клітинок, функції, які у цьому випадку називають вкладеними. Глибина вкладення однієї функції в іншу може досягати семи.

Є функції з аргументами і без аргументів.

Функції з аргументами розподіляються на функції:

· з одним аргументом, наприклад SQRT;

· з кількома аргументами, кількість яких фіксована, наприклад ROUND;

· з нефіксованою кількістю аргументів, наприклад МАХ;

· з необов'язковими аргументами, наприклад RANK.

Під час використання функції у формулі спочатку вказується її ім'я, а потім, якщо функція має аргументи, у дужках вказується список аргументів через крапку з комою. Якщо функція не має аргументів, то в дужках після імені функції нічого не вказується.

Призначення кожної функції, наявність аргументів та їх кількість, типи аргументів можна подивитися в довідці або в коментарях під час уведення функції у формулу.

Вставити функцію у формулу можна кількома способами:

· використати кнопки категорії функцій у групі Бібліотека функцій вкладки Формули на Стрічці (Відкривши список однієї з кнопок категорій функцій, можна вибрати ім'я потрібної функції. За наведення вказівника на ім'я функції спливає коротка підказка про її призначення);

· виконати Формули => Бібліотека функцій => Вставити функцію або вибрати кнопку Вставлення функції Рядка формул;

· увести безпосередньо в клітинку або в Рядок формул.

Виконавши команду Формули => Бібліотека функцій => Вставити функцію, відкриється вікно “Вставлення функції” (рис. 3.1.1), у цьому вікні у списку поля Категорія можна вибрати потрібну категорію, після чого в списку поля Виберіть функцію вибрати потрібну функцію. (табл.3.1)

Таблиця 3.1

Приклади функцій табличного процесора

Математичні функції:
Назва функції	Результат
=ПИ()	Значення числа р=3,14159265358979 з точністю до 15-го десяткового розряду
=COS(параметр)	Косинус числа
=SIN(параметр)	Синус числа
=TAN(параметр)	Тангенс числа
=РАДИАНЫ(параметр)	Перетворює кут в радіани
=EXP(параметр)	Експонента числа
=ABS(параметр)	Модуль числа
=СТЕПЕНЬ(параметр;степінь)	Число, піднесене до степеня з показником степінь
=КОРЕНЬ(параметр)	Квадратний корінь числа
=СУММ(параметр)	Сума чисел
=LN(параметр)	Натуральний логарифм числа
=LOG10(параметр)	Десятковий логарифм числа
=LOG(параметр; основа)	Логарифм числа за основою
=ПРОИЗВЕД(параметр)	Добуток чисел
=СУММЕСЛИ(параметр1;умова;параметр2)	Сума чисел за умовою
Статистичні функції:
=МАКС(параметр)	Максимальне з чисел
=МИН(параметр)	Мінімальне з чисел
=СРЗНАЧ(параметр)	Середнє значення чисел
=СЧЕТ(параметр1;параметр2;…;параметр30)	Кількість чисел серед параметрів
=НАИБОЛЬШИЙ(параметр;N)	N-е максимальне з чисел
=НАИМЕНЬШИЙ(параметр;N)	N-е мінімальне з чисел
=СЧЕТЕСЛИ(параметр; умова)	Кількість разів виконання умови
Логічні функції:
=ЕСЛИ(умова1;дія1;дія2)	Виконання дії1, коли умова істинна, або дії 2, коли умова хибна
=ИЛИ(умова1;умова2;…;умова30)	ИСТИНА, якщо хоча б одна з умов виконується, або ЛОЖЬ, якщо жодна з умов не виконується
=И(умова1;умова2;…;умова30)	ИСТИНА, якщо усі умови виконуються, або ЛОЖЬ, якщо хоча б одна з умов не виконується
Функції дати та часу:
=СЕГОДНЯ()	Виведення поточної дати
=ДНЕЙ360(дата 1;дата 22)	Визначення кількості днів між другою та першою датою

Після вибору фунції в поточну клітинку автоматично вставляється знак = (якщо в цій клітинці введення формули ще не розпочалося), ім'я функції та пара круглих дуок, а також відкривається вікно Аргументи функції з полями для введення аргументів цієї функції. Якщо аргументом є число або текст, то його потрібно вводити в поле з клавіатури. Якщо аргументом є посилання на клітинки, то його можна або вводити з клавіатури, або виділити відповідні клітинки з використанням миші.

Після введення в поля всіх потрібних аргументів функції необхідно вибрати кнопку ОК.

Вікно Аргументи функції містить коментарі про призначення даної функції та її аргуменів. Крім того, під час уведення аргументів справа від поля з'являються їхні значення і в інформаційній частині вікна відображаються поточні результати обчислення.

Рис. 3.1.1. Вікно для вставлення функції

Можна також уводити функцію у формулу безпосередньо в клітинку або в поле Рядка формул. Уводити з клавіатури імена функцій і посилання можна як малими, так і великими англійськими літерами.

2. Копіювання формул та функцій. Редагування даних в клітинці.

Якщо вмістом клітинки є формула, яка містить посилання, то під час копіювання вмісту цієї клітинки в інші клітинки у формулі може відбутися автоматична зміна посилань -- модифікація формули.

Під час копіювання формул відбувається їхня модифікація за таким правилом: номери стовпців (рядків) у посиланнях змінюються на різницю номерів кінцевого і початкового стовпців (рядків).

Під час переміщення формули не модифікуються.

З наведеного правила випливає, що під час копіювання формул у межах одного рядка (стовпця) номери рядків (стовпців) у формулах не змінюються.

Під час копіювання формул можуть виникнути помилки, аналогічно тим, які виникають при використанні формул. Якщо зробити поточною одну з клітинок, у якій виявилася помилка, то поруч із нею з'являється кнопка зі списком. За наведення вказівника на кнопку з'являється коментар до помилки, а відкриття списку дає можливість одержати довідку з описом помилки, якщо коментаря виявилося недостатньо для розуміння суті помилки. Досить корисною є можливість переглянути кроки обчислення, що сприяє швидшому знаходженню місця помилки.

Але інколи потрібно, щоб під час копіювання формул певні посилання не змінювалися.

Для того щоб під час копіювання посилання у формулі не модифікувалося, потрібно перед номером стовпця та номером рядка додати символ $. Посилання B10 буде модифікуватися, а посилання $В$10 -- ні.

Якщо в посиланні символ $ додати тільки перед номером стовпця або номером рядка, наприклад $В10 або В$10, то під час копіювання такі посилання модифікуються частково: змінюється лише номер рядка або стовпця, біля якого не стоїть символ $.

Посилання, яке модифікується під час копіювання формули, називається відносним.

Посилання, яке не модифікується під час копіювання формули, називається абсолютним.

Посилання, у якому під час копіювання модифікується або номер стовпця, або номер рядка, називається мішаним.

Якщо у формулі для посилання на клітинку використати її ім'я, то під час копіювання цієї формули це посилання модифікуватися не буде.

Редагування даних можна проводити безпосередньо у клітинці або в полі Рядка формул.

Якщо потрібно в клітинку ввести нові дані, то можна зробити її поточною і, не видаляючи в ній даних, одразу вводити нові дані.

Для редагування даних безпосередньо в клітинці можна двічі клацнути на цій клітинці або зробити клітинку поточною і натиснути клавішу F2. Виконавши редагування даних, потрібно натиснути клавішу Enter або вибрати кнопку Ввід. Під час редагування даних у Рядку стану з'являється напис Редагування.

Для редагування даних у Рядку формул треба зробити необхідну клітинку поточною, вибрати потрібне місце в полі Рядка формул, виконати редагування, після чого натиснути клавішу Enter або вибрати кнопку Ввід.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. Який синтаксис запису функції?

2. За допомогою чого можна проглянути і вибрати необхідну вбудовану функції?

3. З допомогою, якій функції можна найшвидше обчислити суму даних в осередках?

4. Що таке формула в Excel?

5. З яких компонентів може складатись запис формули?

6. Як вводиться формула в ЕТ?

7. Як виконати копіювання формул?

8. Що таке відносні й абсолютні посилання?

9. Які логічні функції ви знаєте? Результат їх роботи?

ЛЕКЦІЯ №4

Тема. Таблиці Excel. Побудова діаграм. Сортування даних. Фільтрація.

Мета. Навчити будувати діаграми, створювати списки, сортувати їх, здійснювати фільтрацію даних, працювати з функціми в електронних таблицях; розвивати та виховувати уяву, уважність, логічне мислення, технічні навички роботи з ПК.

1. Таблиці Excel 2010.

Якщо діапазон клітинок, заповнений даними, перетворити на об'єкт Excel 2010, який називається Таблиця Excel 2010 (надалі Таблиця), то цей об'єкт матиме багато переваг порівняно з просто виділеним діапазоном клітинок. Розглянемо деякі з них.

Таблиця автоматично оформлюється стилем, установленим за замовчуванням. У кожній клітинці першого рядка є кнопки списків, що використовують для сортування та фільтрування даних Таблиці. Якщо встановити табличний курсор у будь-яку клітинку Таблиці, на Стрічці з'являється додаткова вкладка Конструктор зі спеціальними елементами керування для роботи з Таблицями.

Якщо зробити поточною будь-яку клітинку Таблиці і прокручувати електронну таблицю, то заголовки стовпців Таблиці в момент зникнення з екрана заміщують номери стовпців і будуть відображатися на екрані доти, доки на екрані буде видно хоча б один рядок Таблиці.

Якщо розпочати заповнювати даними стовпець (рядок), наступний за останнім стовпцем (рядком) Таблиці, то після введення першого елемента Таблиця автоматично розширюється.

Якщо ввести формулу в будь-яку клітинку Таблиці, то вона автоматично буде скопійована в усі клітинки цього стовпця, які входять до Таблиці (за умови, що в цьому стовпці у Таблиці немає інших даних).

Якщо ввести формулу в будь-яку клітинку стовпця, наступного за останнім стовпцем Таблиці, то клітинки цього стовпця, які розташовані безпосередньо поруч з Таблицею, автоматично увійдуть до складу таблиці і формула автоматично буде скопійована в усі ці клітинки.

Якщо встановити позначку прапорця Рядок підсумків у групі Параметри стилів таблиць на вкладці Конструктор, до Таблиці автоматично додається рядок Підсумок (рис. 4.1.1). Вибравши довільну клітинку цього рядка і відкривши список, можна вставити в цю клітинку формулу зі списку доступних формул: для обчислення середнього арифметичного чисел у поточному стовпці Таблиці, максимального або мінімального елемента, суми та ін.

Рис. 4.1.1. Рядок Підсумок таблиці

Для створення Таблиці потрібно:

· Виділити діапазон клітинок (клітинки діапазону можуть містити дані, а можуть бути порожніми).

· Виконати Вставлення => група Таблиці => Таблиця.

· Якщо необхідно, змінити адресу діапазону клітинок у вікні Створення таблиці, що відкриється.

· Вибрати кнопку ОК.

Дуже зручно вставляти нові клітинки в Таблицю.

Щоб додати до Таблиці новий стовпець (рядок) справа (нижче) від останнього, потрібно зробити його поточним і починати вводити дані. Новий стовпець (рядок) автоматично вставиться у Таблицю. Під час вставлення нового стовпця автоматично вставляється його назва Стовпець1, Стовпець2 і т. д. Ці назви можна за потреби змінити на більш змістовні.

Щоб вставити новий стовпець (рядок) в інше місце Таблиці, можна зробити поточною довільну клітинку стовпця (рядка), ліворуч (вище) якого потрібно вставити новий, відкрити контекстне меню цієї клітинки і виконати відповідну команду. Після вставлення нового стовпця (рядка) Таблиця автоматично розширюється.

Для видалення стовпців (рядків) з Таблиці потрібно зробити поточною довільну клітинку того стовбця (рядка), який потрібно видалити, відкрити її контексне меню та виконати відповідну команду для видалення.

2. Побудова діаграм.

а) Типи діаграм

Якщо електронна таблиця містить велику кількість числових даних, то проаналізувати їх (порівняти, оцінити їх зміну в часі, встаповити співвідношення між ними та ін.) досить важко. Провести аналіз великої кількості числових даних значно легше, якщо ці дані зобразити графічно. Для графічного зображення числових даних використовують діаграми.

Діаграма (від грец. - креслення) - це графічне зображення, у якому числові дані подаються геометричними фігурами.

Діаграми в Excel 2010 будуються на основі даних, поданих в електронній таблиці.

В Excel 2010 можна побудувати діаграми одинадцяти типів: гістограма (стовпчаста), графік, секторна (кругова), лінійчата, з областями. Точкова, біржова, поверхнева, кільцева, бульбашкова, пелюсткова. .Кожний із цих типів діаграм має кілька видів. їх можна переглянути, а також вибрати один з них, відкривши списки відповідних кнопок на вкладці Вставлення в групі Діаграми (рис. 4.2.1) або вікно Вставлення діаграми (рис. 4.2.2) вибором кнопки відкриття діалогового вікна цієї самої групи.



Рис. 4.2.1. Група Діаграми вкладки Вставлення

Рис. 4.2.2. Вікно Вставлення діаграми

Серед усіх типів діаграм найчастіше використовують стовпчасті та секторні діаграми, гістограми, лінійчаті та точкові діаграми. До типу діаграм Стовпчаста належать такі види:

Часто у назвах видів діаграм типу Стовпчаста використовуються терміни гістограма або діаграма. Тому у даній версії Excel цей тип діаграм називається Гістограма.

Стовпчасті діаграми доцільно створювати тоді, коли потрібно порівняти значення кількох наборів даних, графічно зобразити відмінності значень одних наборів даних порівняно з іншими, показати зміни даних з плином часу.

У звичайній гістограмі прямокутники, які є графічними зображеннями числових даних з різних наборів, розташовуються поруч один з одним, а в гістограмі з накопиченням - один на одному. Це дає змогу в гістограмі з накопиченням оцінити сумарні дані і внесок кожної складової в загальну суму. У нормованій гістограмі з накопиченням вертикальна вісь має шкалу у відсотках. Це дає змогу оцінити відсоткову частину даних у загальній сумі.

Лінійчаті (горизонтальні) гістограми аналогічні стовпчастим діаграмам і відрізняються від них лише горизонтальним розташуванням геометричних фігур. Їх зручно використовувати, якщо горизонтальне розташування геометричних фігур виглядає наочніше, ніж вертикальне. Наприклад, якщо вздовж горизонтальної осі відкладаються зростаючі інтервали часу або температури, якщо на діаграмі потрібно зобразити багато елементів даних, якщо підписи краще сприймаються в горизонтальному положенні та ін. Цей тип діаграм називається Гістограма, але у Excel 2010 цей тип діаграм називається Лінійчата.

До типу діаграм Кругова (секторна) належать плоскі та об'ємні кругові діаграми. Їх доцільно використовувати тоді, коли потрібно відобразити частини одного цілого, порівняти співвідношення частин і частин до цілого. Кругові діаграми дають змогу відобразити тільки один ряд даних, вони не можуть бути побудовані, якщо дані містять від'ємні числа. Кругові діаграми перестають бути наочними, якщо на них відображено багато елементів даних. Кілька кругових діаграм можна замінити, наприклад, однією нормованою гістограмою з накопиченням.

Тип діаграм - Графік відноситься до діаграм типу Лінійчата, але назвах видів діаграм цього типу використовується термін графік. Графіки доцільно використовувати, якщо кількість даних у наборі досить велика, якщо потрібно відобразити динаміку зміни даних у часі, порівняти зміни кількох рядів даних.

Точкові діаграми доцільно використовувати, якщо потрібно відобразити дані неперервних процесів, у наборах яких досить велика кількість даних, якщо потрібно відобразити динаміку зміни даних у часі, порівняти зміпи кількох рядів даних.

б) Об'єкти діаграм.

Усі об'єкти діаграми розміщуються в області діаграми (рис. 4.2.3, 1). Сама діаграма розташовується в області побудови діаграми (рис. 4.2.3, 5). Над областю побудови діаграми або безпосередньо в ній може бути розміщена назва діаграми.

Рис. 4.2.3. Об'єкти діаграми

На діаграмах різних типів і видів числові дані можуть бути подані точками, лініями, прямокутниками, секторами круга, прямокутними паралелепіпедами, циліндрами, конусами та іншими геометричними фігурами. Розміри геометричних фігур або їхні відстані від осей пропорційні числовим даним, які вони відображають. Діаграми в Excel 2010 динамічні: під час зміни даних у таблиці діаграми автоматично змінюються.

Набір даних, які деяким чином пов'язані між собою, називають рядом даних. Ці дані в електронній таблиці розміщені, як правило, в одному рядку або стовпці, а на діаграмі подаються геометричними фігурами одного виду і кольору, які утворюють ряд (рис. 4.2.3, 6). Ряд даних в електронній таблиці складається з точок даних, а ряд на діаграмі - з точок.

Назви рядів і відповідні їм кольори можуть бути відображені в поясненні до діаграми, яке називається легендою (рис. 4.2.3, 2). За замовчуванням назви рядів є назвами рядків (або стовпців) діапазону даних, на основі яких побудовано діаграму.

Плоскі діаграми, крім секторних, кільцевих і пелюсткових, мають осі х та у. Вісь х називається головна горизонтальна вісь (інколи її називають вісь категорій, рис. 4.2.3, 3). На ній позначаються значення певної властивості даних. Вісь у називається головна вертикальна вісь (інколи її називають вісь значень, рис. 4.2.3, 4). На ній знаходиться шкала з певним кроком, який встановлюється автоматично, залежно від найменшого та найбільшого значення даних, зображених на діаграмі. Саме за цією шкалою можна оцінити дані, представлені на діаграмі. Під горизонтальною віссю і ліворуч вертикальної осі можуть знаходитися назви осей.

На об'ємних діаграмах вісь ж (вісь категорій) залишається горизонтальною, вісь у (вісь значень) залишається вертикальною. На деяких з них додасться вісь z (вісь рядів значень).

в) Створення діаграм.

Для побудови діаграми потрібно виділити діапазон клітинок з даними, на основі яких будуватиметься діаграма. Виділений діапазон клітинок може бути як зв'язним, так і незв'язним. Бажано, щоб до нього увійшли підписи рядків і стовпців.

Після цього можна:

• натиснути клавішу F11.

У результаті буде створено новий аркуш, розташований перед аркушем з виділеними даними, і па пьому буде побудована діаграма, тип, вид і значення властивостей якої встановлені за замовчуванням;

• використати елементи керування на Стрічці:

1) Відкрити на вкладці Вставлення в групі Діаграми список кнопки потрібного типу діаграм.

2) Вибрати необхідний вид діаграми;

• використати елементи керування вікна Вставлення діаграми:

1) Вибрати на вкладці Вставлення в групі Діаграми кнопку відкриття діалогового вікна .

2) У вікні Вставлення діаграми вибрати потрібний тип і вид діаграми.

3) Вибрати кнопку ОК.

У результаті виконання двох останніх алгоритмів на аркуші з електронною таблицею буде побудована діаграма вибраного типу і виду, значення властивостей об'єктів якої встановлюються за замовчуванням.

Діаграма, яка розташована на аркуші електронної таблиці, називається вбудованою.

В усіх трьох випадках область діаграми стає виділеною і на Стрічці з'являється тимчасовий розділ Знаряддя для діаграм з трьома тимчасовими вкладками з елементами керування для роботи з діаграмою: Конструктор, Макет і Формат. Вкладка Конструктор автоматично стає поточною. На ній в групі Макети діаграм можна вибрати потрібний макет діаграми, який визначає набір об'єктів діаграми та їхнє розташування, а в групі Стилі діаграм - стиль оформлення діаграми.

Якщо потрібно побудувати діаграму за всіма даними Таблиці, виділяти її не потрібно. Достатньо встановити табличний курсор у будь-яку її заповнену клітинку і виконати один з вищенаведених алгоритмів.

За необхідності можна перенести діаграму на окремий аркуш або на інший аркуш цієї книги. Для цього потрібно:

3. Виконати Конструктор => Розташування => Перемістити діаграму (рис. 4.2.4).

3. Вибрати у вікні Переміщення діаграми перемикач окремому і змінити за необхідності ім'я цього аркуша або перемикач наявному, розкрити список і вибрати ім'я одного з аркушів цієї книги.

3. Вибрати кнопку ОК.



Рис. 4.2.4. Кнопка Перемістити діаграму і вікно Переміщення діаграми

Можна також скопіювати або перемістити діаграму на інший аркуш, використовуючи Буфер обміну.

Для видалення діаграми потрібно вибрати її та натиснути клавішу Delete.

г) Редагування діаграм

Побудовану діаграму можна редагувати. Редагування діаграми полягає в:

• зміненні способу формування ряду даних: з даних рядка або з даних стовпця;

• зміненні діапазону клітинок, за даними в яких будується діаграма;

• зміненні типу, виду або макета діаграми;

• вставленні, переміщенні, видаленні або зміненні назв діаграми і осей, легенди, підписів даних та ін.;

• зміненні відображення осей і ліній сітки;

• редагуванні окремих об'єктів діаграми та ін.

Під час побудови діаграми ряди даних за замовчуванням формуються з даних рядків електронної таблиці (Рис. 4.2.5). Для того щоб змінити спосіб формування рядів даних, потрібно вибрати діаграму і виконати Конструктор => Дані => Перехід Рядок/ стовпець.

Інколи потрібно до діапазону клітинок електронної таблиці, для даних якого вже побудовано діаграму, додати нові стовпці (рядки) з даними, або вставити їх усередину, або видалити існуючі. Якщо цей діапазон клітинок є Таблицею, то діаграма буде редагуватися автоматично. Якщо ж ні, то для відображення на діаграмі змінених даних потрібно змінити діапазон клітинок, для даних в яких потрібно побудувати діаграму.

Рис. 4.2.5. Різні способи відображення даних на діаграмі

Щоб змінити діапазон клітинок, для даних в яких побудована діаграма, потрібно:

1) Вибрати діаграму.

2) Виконати Конструктор => Дані => Вибрати дані.

3) У вікні Вибір джерела даних (рис. 4.2.6) вибрати кнопку Згорнути у полі Діапазон даних діаграми.

4) Виділити в таблиці необхідний діапазон клітинок.

5) Вибрати кнопку Розгорнути для розгортання вікна Вибір джерела даних.

6) Вибрати кнопку ОК.

У вікні Вибір джерела даних можна також:

• вибрати кнопку Перехід рядок/стовпець для змінення способу формування рядів даних;

• виділити в лівому полі будь-який ряд даних і змінити його розташування серед інших рядів даних (кнопки ), видалити його або відредагувати;

• додати до рядів даних інші ряди;

• відредагувати підписи горизонтальної осі.

Рис. 4.2.6. Вікно Вибір джерела даних

Щоб змінити тип або вид діаграми, потрібно:

1) Вибрати діаграму.

2) Виконати Конструктор => Тип => Змінити тип діаграми і у вікні Змінення типу діаграми, яке, крім назви, повністю збігається з вікном Вставлення діаграми, вибрати потрібний тип і вид діаграми або відкрити на вкладці Вставлення в групі Діаграми список кнопки відповідного типу діаграм і вибрати необхідний вид діаграми.

Якщо в області діаграми відсутні назва, підписи осей, легенда, то додати їх можна вибором одного зі стандартних макетів діаграм на вкладці Конструктор у групі Макети діаграм (рис. 4.2.7). Після того як ці об'єкти з'являться в області діаграми, можна вибирати їх і редагувати.



Рис. 4.2.7. Кнопки зі списками команд для редагування макета

Якщо жоден з макетів не влаштовує, можна вибрати найближчий до бажаного і відредагувати його.

Для редагування макета можна використати списки кнопок групи Підписи вкладки Макет (рис. 4.2.7). Зокрема, можна виділити діаграму і однією з команд зі списку кнопки Підписи даних установити режим відображення рядів даних з електронної таблиці на відповідних геометричних фігурах.

Командами зі списків кнопок Осі та Сітка групи Осі цієї самої вкладки можна встановлювати режими відображення осей, наявність основних і проміжних поділок сітки на кожній з осей.

Для видалення об'єкта діаграми потрібно вибрати його і натиснути клавішу Delete.

д) Форматування діаграм.

Для форматування діаграми можна на вкладці Конструктор в групі Стилі діаграм вибрати один зі стилів оформлення діаграми. Набір стилів можна змінити, виконавши Розмітка сторінки => Теми => Теми і вибравши зі списку іншу тему. При цьому змінюється не лише набір стилів, а й оформлення самої діаграми.

Для форматування окремого об'єкта діаграми його також потрібно виділити. Для виділення об'єкта можна вибрати його з використанням миші. Можна також на вкладці Макет або Формат у групі Поточний виділений фрагмент вибрати назву цього об'єкта в списку поля Елементи діаграми. Деякі об'єкти діаграми, наприклад ряд, складаються з кількох частин. Щоб виділити тільки одну частину, наприклад окрему точку, потрібно спочатку виділити весь об'єкт, а потім повторно вибрати потрібну його частину. Після вибору об'єкта діаграми для форматування можна:

• вибрати один зі стилів оформлення виділеного об'єкта зі списку групи Стилі фігур вкладки Формат;

• вибрати один зі стилів оформлення тестового об'єкта зі списку групи Стилі WordArt вкладки Формат;

• вибрати один з видів заливки, оформлення меж, ефектів зі списків кнопок Заливка фігури, Контур фігури, Ефекти для фігур групи Стилі фігур вкладки Формат;

• виконати Формат => Поточний фрагмент => Формат виділеного і на вкладках вікна форматування виділеного об'єкта (наприклад, рис. 4.2.8) встановити необхідні значення його властивостей;

• використати команди контекстного меню виділеного об'єкта.

Рис. 4.2.8. Вікно Формат рядів даних

Щоб змінити розміри діаграми, потрібно виділити область діаграми і перетягнути один з маркерів зміни розмірів, що розташовані на її межі. Крім того, вбудовану діаграму можна перетягнути в інше місце на аркуші.

3. Сортування даних.

Дані в електронній таблиці можна сортувати, тобто змінювати порядок їхнього розташування в рядках або стовпцях. Сортувати можна як числові, так і текстові дані, або дати. Можливе сортування по рядках або по стовпчиках, по зростанню або по убуванню, з урахуванням або без урахування великих чи малих літер. Якщо дані відсортовані, то швидше можна знайти необхідні значення, ефективніше здійснити аналіз, усвідомити закономірності та ін.

Сортування даних може проводитися за зростанням (від найменшого до найбільшого) або за спаданням (від найбільшого до найменшого).

В Excel 2010 сортування даних за зростанням відбувається за такими правилами:

• символи упорядковуються в порядку розміщення їхніх кодів у таблиці кодування Unicode;

• числа й дати упорядковуються від найменшого значення до найбільшого, і вони розташовуються перед текстами, причому спочатку розташовуються числа;

• тексти упорядковуються таким чином: спочатку вони упорядковуються за їхніми першими символами, потім ті тексти, у яких перші символи збіглися, упорядковуються за їхніми другими символами, потім ті тексти, у яких збіглися перші два символи, упорядковуються за їхніми третіми символами і т. д.;

• логічне значення FALSE розміщується перед значенням TRUE;

• порожні клітинки завжди розташовуються останніми.

Під час сортування даних за спаданням порядок розташування буде зворотний, за винятком порожніх клітинок, які завжди розташовуються останніми.

Якщо виділити діапазон клітинок в одному стовпці електронної таблиці і виконати Головна => група Редагування => Сортування й фільтр => Сортування від найменшого до найбільшого (Сортування від А до Я) або Сортування від найбільшого до найменшого (Сортування від Я до А) (рис. 3.3.1), то дані у виділеному діапазоні будуть відсортовані у вибраному порядку. Це ж саме можна зробити вибором відповідних кнопок на вкладці Дані в групі Сортування й фільтр.

Рис. 4.3.1. Список команд кнопки Сортування й фільтр

Якщо виділити зв'язний діапазон клітинок з кількох стовпців і виконати вказані вище дії, то дані у виділеному діапазоні будуть відсортовані у вибраному порядку за даними в першому з виділених стовпців (рис.4.3.2). Це означає, що дані в усіх інших виділених стовпцях виділеного діапазону клітинок сортуватися не будуть, а будуть переставлятися по рядках електронної таблиці разом з перестановкою даних першого стовпця.

Рис. 4.3.2. Сортування даних кількох стовпців за зростанням за даними першого стовпчика



Рис. 4.3.4. Сортування даних кількох стовпців за зростанням за даними поточного стовпчика

Якщо замість виділення зв'язного діапазону клітинок зробити одну з його клітинок поточною і виконати вказані вище дії, то дані цього діапазону клітинок будуть відсортовані у вибраному порядку за даними у поточному стовпці цього діапазону (рис. 4.3.4).

Якщо перед сортуванням даних виділити тільки частину зв'язного діапазону і виконати вказані вище дії, то відкриється вікно Попередження сортування (рис. 4.3.5), у якому можна розширити виділений діапазон клітинок до всього зв'язного діапазону або сортувати дані тільки в межах виділеного діапазону клітинок, після чого вибрати кнопку Сортування.

Рис. 4.3.5. Вікно Попередження сортування для уточнення діапазону сортування

Потрібно пам'ятати, що

1) Команди Сортування від найменшого до найбільшого і Сортування від найбільшого до найменшого змінюються на команди Сортування від А до Я і Сортування від Я до А відповідно у випадках, коли поточна клітинка зв'язного діапазону або перший стовпець виділеного діапазону містять текст.

2) Команди сортування даних не можна застосовувати до незв'язного діапазону.

Можна відсортувати дані в довільному виділеному діапазоні клітинок за значеннями не в одному, а в кількох стовпцях.

Сортування даних за значеннями в кількох стовпцях виконується так:

• спочатку дані сортуються за значеннями в першому з вибраних стовпців;

• сортування даних за значеннями в кожпому наступному з вибраних стовпців відбувається лише для тих рядків електронної таблиці, у яких значення в усіх попередніх вибраних для сортування стовпцях збігаються.

Кожний з вибраних для сортування стовпців називається рівнем сортування.

Щоб відсортувати дані у виділеному діапазоні клітинок за значеннями в кількох стовпцях, необхідно:

1) Виділити потрібний зв'язний діапазон клітинок (бажано, щоб до нього увійшли підписи рядків, але до нього не повинні входити об'єднані клітинки).

2) Виконати Дані => група Сортування й фільтр => Сортувати або Головна => група Редагування => Сортування й фільтр => Налаштоване сортування.

3) Встановити у списку поля Сортувати за ім'я першого стовпця, за значеннями в якому потрібно відсортувати рядки діапазону, у списку поля Сортування за - Значення, а в списку поля Порядок - порядок сортування (рис. 4.3.6).

4) За потреби визначити умови сортування за значеннями в іншому стовпці, вибравши кнопку Додати рівень або Копіювати рівень і встановивши в полях рядка Потім за значення параметрів сортування за значеннями у вибраному стовпці.

5) За потреби повторити команду 4.

6) Якщо у виділений діапазон увійшов рядок заголовка, але позначка прапорця Дані з заголовками не встановлена, встановити її (тоді рядок заголовка не буде враховуватися під час сортування і залишиться на своєму місці).

7) Вибрати кнопку ОК.

Рис. 3.3.6. Вікно Сортування

Застосувавши сортування, команди для якого подано на рис. 4.3.6, отримаємо результат, поданий на рис. 4.3.7

Рис. 4.3.7. Діапазон клітинок з даними, відсортованими за умовами, наведеними на рис.3.3.6

У вікні Сортування можна виділити будь-який з рівнів сортування і видалити його зі списку для сортування, вибравши кнопку Видалити рівень, або перемістити його вище або нижче у списку, використавши для цього відповідні кнопки. Крім того, можна в списку поля Порядок вибрати режим сортування в порядку користувацького списку.

Сортувати можна не тільки рядки електронної таблиці, а й стовпці. За замовчуванням встановлюється режим сортування рядків. Для змінення цього режиму сортування потрібно у вікні Сортування вибрати кнопку Параметри і у вікні Параметри сортування вибрати відповідний перемикач у групі Сортувати. Там же можна визначити, чи враховувати регістр під час сортування, тобто чи розрізняти у ході сортування великі й малі літери.

При сортуванні списків звертають увагу на клітинки з формулами. Щоб уникнути проблем із сортуванням списків і діапазонів, що містять формули, додержуються таких правил:

а) У формулах, що посилаються на клітинки поза списком, варто використовувати тільки абсолютні посилання (адреси).

б) При сортуванні по рядках не застосовувати формули з посиланнями на клітинки в інших рядках.

в) При сортуванні по стовпчиках не застосовувати формули з посиланнями на клітинки в інших стовпчиках.

4. Фільтрування.

Якщо багато клітинок електронної таблиці заповнені різноманітними даними, то візуально вибрати ті, дані в яких потрібно проаналізувати, роздрукувати, скопіювати, змінити тощо, досить важко. Excel 2010 має засоби відбору тих даних, які відповідають певним умовам. Одним з таких засобів є фільтрування -- це вибір даних у клітинках електронної таблиці, що відповідають певним умовам.

Після виконання фільтрування в таблиці відображаються лише ті рядки, дані в яких відповідають умовам фільтрування. Усі інші тимчасово приховуються.

Якщо встановити табличний курсор у довільну клітинку заповненого даними діапазону клітинок (деякі клітинки цього діапазону можуть бути порожніми) і виконати Головна => група Редагування => Сортування й фільтр => Фільтр або Дані => група Сортування й фільтр => Фільтр, то біля правої межі кожної клітинки першого рядка цього діапазону клітинок з'являться кнопки відкриття списку . Таким чином встановлюється режим, у якому можна здійснювати фільтрування. У цих списках (рис. 4.4.1) знаходяться:

• команди сортування даних за значеннями даного стовпця;

• команда Фільтруванпя за кольором;

• команда Видалити фільтр із;

• команда відкриття меню команд для встановлення умов фільтрування: Фільтри чисел (якщо в стовпці числові дані), або Текстові фільтри (якщо в стовпці текстові дані), або Фільтри дат (якщо в стовпці дати);

• прапорець Виділити все;

• прапорці для значень у клітинках даного стовпця.

Рис. 4.4.1. Команди встановлення умов фільтрування

Якщо зняти позначку прапорця Виділити все, встановити позначки прапорців для деяких з наведених значень і вибрати кнопку ОК, то відбудеться фільтрування, після якого в таблиці будуть відображатися лише ті рядки, у яких значення в даному стовпці дорівнюють вибраним.

У списку Фільтри чисел команди Дорівнює, Не дорівнює, Більше, Більше або дорівнює, Менше, Менше або дорівнює, Між відкривають вікно Користувацький автофільтр (рис. 4.4.2), у якому можна встановити умову фільтрування: просту або складену з двох простих, поєднаних логічними операціями І чи АБО. Результат виконання цих логічних операцій збігається з результатом відповідних логічних функцій AND і OR. Саме ж фільтрування виконується після вибору кнопки ОК.

Рис. 4.4.2. Вікно Користувацький автофільтр

Після виконання фільтрування за деякою умовою, у ній відображуються тільки ті рядки, для яких у стовпці виконується умова 1 і (або) умова 2. Інші рядки таблиці, заповнені даними, приховані.

Кнопка в заголовку стовпця, за значеннями якого відфільтрована таблиця, набуває вигляду .

Команда Перші 10 відкриває вікно Фільтр перших 10 елементів, в якому можна встановити умову фільтрування, за якою відображатимуться тільки ті рядки таблиці, які містять у даному стовпці найбільших (найменших) 10 (або іншу встановлену кількість) значень.

Команда Більше середнього (Менше середнього) виконує фільтрування, за яким відображуються тільки ті рядки таблиці, які містять у даному стовпці значення, більші (менші), ніж середнє арифметичне значення в даному стовпці.

Для команд встановлення умов Текстових фільтрів (рис. 4.4.3) також відкривається вікно Користувацький автофільтр, поля якого містять списки умов для текстів.