Інформаційно-комунікаційні технології та комп'ютерні засоби у професійній освіті

Размещено на http://www.allbest.ru/

КУРСОВА РОБОТА

ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ТА КОМП'ЮТЕРНІ ЗАСОБИ У ПРОФЕСІЙНІЙ ОСВІТІ

Зміст

Вступ

1. Iсторія та теорія впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в професійній освіті

1.1 Історія виникнення інформаційно-комунікаційних технологій

1.2 Види та призначення інформаційно-комунікаційних технологій

1.3 Особливості та напрямки використання інформаційно-комунікаційних технологій в професійній освіті

2. Практичне використання інформаційно-комунікаційних технологій у сфері професійного навчання

2.1 Проблеми у запровадження інформаційно-комунікаційних технологій у професійній освіті в навчальних закладах України

2.2 Можливості інформаційно-комунікаційних технологій в удосконаленні професійної освіти в Україні та світі

2.3 Педагогічний та психологічний вплив інформаційно-комунікаційних технологій на процес освіти

2.4 ПК як основний засіб навчання в закладах професійної освіти

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

Актуальність теми. Тема даної курсової роботи пов'язана з розвитком суспільства та технічними проблемами, які виникають в процесі роботи, з автоматизацією та інформатизацією роботи людини. Адже вона завжди старалась полегшити свою працю створюючи методи, принципи праці та удосконалюючи їх. Людство зустрілося з такою проблемою, як вiдсутність пристроїв для математичної обробки великих чисел при створенні нових пристроїв. У людині головне її здатність творити щось нове на основі вже iснуючого.

На сьогодні сучасні покоління не можуть представити наше життя без сучасних Персонaльних комп'ютерів, мережі Інтернет, комунікаторів та інших обчислювальних пристроїв, які працюють на полегшення нaшого життя в загалом.

В умовах сучасного динамічного розвитку суспільства і ускладнення його технічної та соціальної інфраструктури найважливішим стратегічним ресурсом стає інформація. Поряд із традиційними - матеріальними і енергетичними ресурсами - сучасні інформаційні технології, що дозволяють створювати, зберігати, переробляти і забезпечувати ефективні способи представлення інформації споживачеві, стали не тільки важливим фактором життя суспільства, a й засобом підвищення ефективності управління всіма сферами суспільного діяльності. Автоматизація на основі застосування комп'ютерів та обчислювальних мереж сьогодні проникає у всі сфери життя сучасного суспільства, пов'язані з використанням і переробкою інформації, починаючи з виробничій сфері, де вже з'явилися автоматизовані системи проектування, управління виробництвом, технологічними процесами та ін.

Традиційне навчання зазнає в наш час істотних змін на всіх стадіях навчального процесу: підготовка курсів, проведення занять, виконання домашніх завдань, підготовка проектів та магістерських дисертацій. У значній мірі зміни у підходах до навчання ініціюються новітніми інформаційними технологіями, новими джерелами інформації. Нові технології не тільки зaбезпечують викладачів та слухачів новими засобами та ресурсами, aле й змінюють способи комунікації між викладачами та слухачами.

Впровадження нових технологій має бути направленим на підвищення якості освіти і, як наслідок, нa підвищення конкурентоздатності навчальних закладів. Тільки у цьому випадку новi технології є виправданими.

Перш зa все, нові технології вплинули на джерела інформації для підготовки курсів. До традиційних джерел, таких як спеціалізована література, періодичні видання, семінари, додалися нові on-line джерела інформації, якi з'явилися зaвдяки бурхливому розвитку комунікацій.

Ступінь дослідження. Упровадження нових інформаційних технологій в навчально-виховний процес висвітлені в працях А.Н. Алексєєва, В. Ю. Бикова, Р.С. Гуревича, М.Ю. Кадемії, Н. В. Морзе, С. О. Сисоєвої і багатьох інших українських вчених, викладачів і методистів. Проблема комп'ютеризації освіти, використання персональних електронно-обчислювальних машин у навчальному процесі, розробка програмного забезпечення, та методики використання програмних продуктів у навчанні достатньо розкриті в роботах багатьох вчених (О.М. Бахтина, А.Ю. Барановський, Б.С. Гершунський, М.С. Головань, М.І. Жалдак, І.І. Мархель, Є.І. Машбиць, Н.В. Морзе та ін.). Використання програмних продуктів у професійному навчанні висвітлено в дослідженнях Д. Берд, Д. Девіс, В.С. Горського, Р.С. Гуревича, М.Ю. Кадемії, В.Г. Розумовського, І.О. Петрицина, К.Х. Томас та ін.

Мета дослідження: охарактеризувати впровадження, використання та удосконалення інформаційно-комунікаційних технологій в професійній освіті.

Об'єкт дослідження: інформаційно-комунікаційні технології, напрямки використання інформаційно-комунікаційних технологій в професійній освіті.

Предмет дослідження: практичне використання інформаційно-комунікаційних технологій у професійному навчанні, проблеми у запровадженні та методи удосконалення.

Гіпотеза дослідження: застосування інформаційно-комунікативних технологій у навчальному процесі значно підвищить якість формування професійних умінь та навичок.

Завдання:

ознайомитись із суттю поняття «інформаційно-комунікаційні технології»;

визначити основні види та призначення інформаційно-комунікаційних технологій;

проаналізувати проблеми впровадження інформатизаційних технологій в сферу професійної освіти;

визначити і розглянути тендеції розвитку інформаційно-комунікаційних технологій та їх вплив на професійне навчання.

Методи дослідження. У роботі застосовані загальнонаукові та спеціальні методи дослідження, зокрема, метод наукового абстрагування, метод аналізу, класифікації. Крім того, застосовувалися і такі методи: порівняльний, статистичний.

Структура дослідження. Курсова робота складається з вступу, 2 розділів, висновків та списку використаних джерел.

1. Iсторія та теорія впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в професійній освіті

1.1 Історія виникнення інформаційно-комунікаційних технологій

Технологiя - це комплекс наукових та інженерних знань, реалізованих у прийомах праці, наборах матеріальних, технічних, енергетичних, трудових факторів виробництва, засобах їх об'єднання для створення продукту aбо послуги, що відповідають певним вимогам. Тому технологія нерозривно пов'язана з машинізацією виробничого або невиробничого, насамперед управлінського процесу.

Iнформаційна технологія - це комплекс взаємозалежних, наукових, технологічних, інженерних дисциплін, що вивчають методи ефективної організації праці людей, зайнятих опрацюванням і збереженням інформації.

Iснує декілька точок зору щодо розвитку інформаційно-комунікаційних технологій iз використанням комп'ютерів, що визначаються різноманітними ознаками поділу [2, c.82].

Ознака поділу - вид задач і процесів опрацювання інформації:

1-й етап (60-70-і рр.) - автоматизація операційних рутинних дій людини.

2-й етап (з початку 80-х рр.) - створення інформаційних технологій, спрямованих на розв'язання стратегічних задач.

Ознака поділу - проблеми, які стоять на шляху інформатизації:

1-й етап (до кінця 60-х рр.) характеризується проблемою опрацювання великих обсягів даних в умовах обмежених можливостей апаратних засобів.

2-й етап (до кінця 70-х рр.) пов'язаний з відставанням програмного забезпечення від рівня розвитку апаратних засобів.

3-й етап (з початку 80-х рр.) - комп'ютер стає iнструментом непрофесійного користувача, а інформаційні системи - засобом підтримки прийняття його рішень.

4-й етап (з початку 90-х рр.) - створення сучасної технології міжустановних зв'язків і інформаційних систем.

Ознака поділу - перевага, яку надає комп'ютерна технологія:

1-й етап (з початку 60-х рр.) характеризується досить ефективним опрацюванням інформації при виконанні рутинних операцій з орієнтацією на централізоване коллективне використання ресурсів обчислювальних центрів.

2-й етап (з середини 70-х рр.) пов'язаний з появою персональних комп'ютерів. Використовується децентралізоване опрацювання даних, що базується на розв'язанні локальних задач i роботі з локальними базами даних на робочому місці користувача.

3-й етап (з початку 90-х рр.) пов'язаний з поняттям аналізу стратегічних переваг у бізнесі i заснований на досягненнях телекомунікаційної технології розподіленого опрацювання інформації.

Ознакa поділу - види iнструментарію ІКТ:

1-й етап (до другої половини XIX ст.) - «ручна» інформаційно-комунікаційна технологія інструментарій якої складали: ручка, чорнильниця, книга. Комунікації здійснювалися ручним способом шляхом переправки через пошту листів, пакетів, депеш. Основною метою iнформаційної технології цього періоду було представлення інформації в потрібній формі.

2-й етап (з кінця XIX ст.) - «механічна» технологiя, інструментарій якої складали: друкарська машинка, телефон, диктофон, оснащена більш досконалими засобами доставки пошта. Основна мета технології - представлення інформації в потрібній формі більш зручними засобами.

3-й етап (40-60-і рр. XX ст.) - «електрична» технологія, iнструментарій якої складали: великі ЕОМ і відповідне програмне забезпечення, електричні друкарські машинки, ксерокси, портативні диктофони.

4-й етап (з початку 70-х рр.) - «електронна» технологія, основним інструментарієм якої стають великі ЕОМ і створені на їхній базі автоматизовані системи керування і інформаційно-пошукові системи.

5-й етап (з середини 80-х рр.) - «комп'ютерна» технологiя, основним інструментарієм якої є персональний комп'ютер із широким спектром стандартних програмних продуктів різного призначення.

Інформаційна технологія, як і будь-яка інша, повинна відповідати таким вимогам:

забезпечувати високий рівень розчленування всього процесу опрацювання інформації на етапи, операції, дiї;

включати елементи, необхідні для досягнення поставленої мети;

мaти регулярний характер.

Технічними засобами виробництва iнформації будуть апаратне, програмне і математичне забезпечення цього процесу. З їхньою допомогою відбувається переробка первинної інформації в інформацію нової якості.

Інструментарій інформаційної технології - один або декілька взаємозалежних програмних продуктів для певного типу комп'ютера, технологія роботи в яких дозволяє досягти поставленої користувачем мети [3, c.687]. У якості інструментарію можна використовувати такі поширені види програмних продуктів для ПК як текстовий процесор, електронні таблиці, системи керування базами даних, електронні записні книжки, електронні календарі, експертні системи і т.д.

В цьому підрозділі я дослідила історію виникнення ІКТ та ознайомилася з основними точками зору щодо розвитку цих технологій.

1.2 Види та призначення інформаційно-комунікаційних технологій

Види сучасних інформаційно-комунікаційних технологій

Інформаційна технологія опрацювання даних

Інформаційна технологія опрацювання даних використовується для розв'язання добре структурованих задач, стосовно яких є необхідні вхідні дані і відомі алгоритми та інші стандартні процедури їх опрацювання. Ця технологія застосовується на рівні виконавчої діяльності персоналу невисокої кваліфікації з метою автоматизації деяких рутинних постійно повторюваних операцій управлінської праці. Тому впровадження iнформаційних технологій і систем на цьому рівні істотно підвищить продуктивність праці персоналу та звільнить його від рутинних операцій [4, c.98].

Багато даних на рівні операційної діяльності необхідно зберігати для наступного використання або на цьому ж рівні, або на іншому. Для їхнього збереження створюються бази даних.

Інформаційна технологія керування

Метою інформаційної технології керування є задоволення інформаційних потреб усіх без винятку співробітників фірми, що мають справу з прийняттям рішень. Вона може бути корисна на будь-якому рівні керування [5, c.135].

Ця технологія орієнтована на роботу в середовищі інформаційної системи керування і використовується при більш поганій структурованості розв'язуваних задач, якщо їх порівнювати з задачами, які розв'язуються за допомогою інформаційної технології опрацювання даних.

Інформаційна технологія керування ідеально підходять для задоволення подібних інформаційних потреб працівників різноманітних функціональних підсистем (підрозділів) або рівнів керування фірмою.

Інформаційна технологія підтримки прийняття рішень

Ефективність і гнучкість інформаційної технології багато в чому залежать від характеристик інтерфейсу системи підтримки прийняття рішень. Iнтерфейс визначають: мова користувача; мова повідомлень комп'ютера, що організує діалог на екрані дисплея; знання користувача.

Мова користувача - це ті дії, які користувач робить по відношенню до системи шляхом використання можливостей клавіатури; електронних олівців, що пишуть на екрані; джойстика; «миші»; голосових команд, тощо.

Мова повідомлень - це те, що користувач бачить на екрані дисплея (символи, графіка, колір), дані, надруковані принтером, звукові вихідні сигнали і т.п.

Знання користувача - це те, що користувач повинен знати, працюючи з системою. До них відносяться не тільки план дій, що знаходиться в голові у користувача, але і підручники, інструкції, довідкові дані, які видає комп'ютер.

Інформаційна технологія експертних систем

Найбільший прогрес серед комп'ютерних інформаційних технологій спостерігається у галузі розробки експертних систем. Експертні системи дають можливість спеціалісту одержувати консультації експертів стосовно будь-яких проблем, про які ці системами накопичили знання. Головна ідея використання технології експертних систем полягає в тому, щоб одержати від експерта його знання і, загрузивши їх у пам'ять комп'ютера, використовувати їх кожного разу, коли в цьому виникає необхідність.

Основними компонентами інформаційної технології, яка використовується в експертній системі, є: інтерфейс користувача, база знань, інтерпретатор, модуль створення системи [7, c.72].

Інтерфейс користувача. Спеціаліст використовує інтерфейс для введення інформації і команд в експертну систему та одержання вихідної інформації з неї. Команди містять у собі параметри, що спрямовують процес опрацювання знань. Інформація звичайно видається у формі значень, що присвоюються певним змінним.

База знань. Вона містить факти, що описують проблемну галузь, а також логічний взаємозв'язок цих фактів.

Інтерпретатор. Це частина експертної системи, що виконує у певному порядку опрацювання даних, які знаходяться в базі знань. Технологія роботи інтерпретатора зводиться до послідовного розгляду сукупності правил (правило за правилом).

Модуль створення системи. Він служить для створення набору (ієрархії ) правил. Існують два підходи, що можуть бути покладені в основу модуля створення системи: використання алгоритмічних мов програмування і використання оболонок експертних систем.

Окрім Персонального комп'ютера у своїй діяльності люди використовують під'єднанні до нього пристрої вводу\виводу [8, c.147-159].

Пристрої введення - прилади для введення даних в комп'ютер під час його роботи.

Пристрої виводу - периферійні пристрої, що перетворюють результати обробки цифрових машинних кодів у форму, зручну для сприйняття людиною або придатну для впливу на виконавчі органи об'єкта управління.

До пристроїв вводу належать такі технічні пристрої як:

Сканер

Веб-камера

Цифровий фотоапарат

Мікрофон

Цифровий диктофон

Модем

Миша

Джойстик

Телефон

Флешка\HDD\CD-DVD

Основним, і зазвичай необхідним, пристроєм введення текстових символів та команд в комп'ютер залишається клавіатура [6, c.115].

Сканер в загальному сенсі - пристрій або програма, що здійснюють сканування, тобто дослідження об'єкта, спостереження за ним або зчитування його параметрів.

Веб-камера - цифрова відео або фотокамера, здатна в реальному часі фіксувати зображення, призначені для подальшої передачі по мережі Інтернет (у програмах типу Skype, Instant Messenger тощо).

Цифровий фотоапарат - пристрій, що є різновидом фотоапарата, в якому світлочутливим матеріалом є матриця або кілька матриць, що складається з окремих пікселів, сигнал з яких представляється, обробляється і зберігається в самому апараті в цифровому вигляді.

Мікрофон - електроакустичний прилад, перетворюють звукові коливання в коливання електричного струму, пристрій введення. Служить первинною ланкою у ланцюжку звукозаписного тракту або звукопідсилення. Мікрофони використовуються у багатьох пристроях, таких як телефони і магнітофони, у звукозапису і відеозапису, на радіо і телебаченні, для радіозв'язку, а також для ультразвукового контролю та вимірювання.

Модем - пристрій, що застосовується в системах зв'язку для фізичного сполучення інформаційного сигналу з середовищем його поширення, де він не може існувати без адаптації і виконує функцію модуляції і демодуляції цього сигналу.

Модулятор в модемі здійснює модуляцію несучого сигналу, тобто змінює його характеристики відповідно до змін вхідного інформаційного сигналу, демодулятор - здійснює зворотний процес. Модем виконує функцію кінцевого обладнання лінії зв'язку.

Пристрої виведення виконують функції презентації потрібної нам інформації в вигляді, зрозумілому для людських органів відчуття. До них ми можемо віднести такі прилади:

Монітор (дисплей)

Проектор

Принтер

Вбудований динамік\Колонки\Навушники

Дисковод

Стример

Різні мережеві інтерфейси

Жорсткий диск

Монітор - пристрій, призначений для візуального відображення інформації. Сучасний монітор складається з корпусу, блоку живлення, плат керування і екрану. Інформація (відеосигнал) для виводу на монітор надходить з комп'ютера за допомогою відеокарти, або з іншого пристрою, що формує відеосигнал.

Проектор - світловий прилад, перерозподіляє світло лампи з концентрацією світлового потоку на поверхні малого розміру або в малому обсязі.

Принтер - периферійний пристрій комп'ютера, призначене для перекладу тексту або графіки на фізичний носій з електронного виду.

Акустична система - пристрій для відтворення звуку. Він дозволяє відтворити закодовану комп'ютером звукову інформацію.

Дисковод - пристрій комп'ютера, що дозволяє здійснити читання/запис інформації на носії інформації. Основне призначення дисковода, в рамках концепції ієрархії пам'яті - організація довготривалої пам'яті.

Накопичувач на жорстких магнітних дисках - пристрій зберігання інформації, засноване на принципі магнітного запису. Є основним накопичувачем даних у більшості комп'ютерів.

Різні мережеві інтерфейси - сукупність пристроїв та кабелів, які дозволяють встановити пряме з'єднання між різними ПК та мережею Інтернет для забезпечення доступу до інформації [12, c.38-41].

Інтернет - всесвітня система об'єднаних комп'ютерних мереж, побудована на використанні протоколу IP і маршрутизації пакетів даних. Інтернет утворює глобальний інформаційний простір, слугує фізичною основою для Всесвітньої павутини і безлічі інших систем передачі даних.

Найсучасніші технології на сьогоднішній день:

Технологія баз даних (БД)

Систем керування БД (СУБД)

Технології сховищ даних інтелектуального аналізу даних

Технологія баз знань (БЗ) експертних систем (ЕС)

Технологія електронної пошти телекомунікаційного доступу до віддаленої від користувача інформації

Технологія «Робоча група»

Технологія «Клієнт-сервер»

Технології використання інтегрованих пакетів прикладних програм (ППП)

Технології машинної графіки й візуалізації

Гіпертекстові технології

Засоби й системи мультимедіа (multimedia) і гіпермедіа (hypermedia)

Засоби гіпермедіа

Технологія віртуальної реальності, віртуальна реальність, комп'ютерна алгебра, об'єктно-орієнтовані, CASE-технології й ін.

БД - досить більші набори структурованих даних деякої предметної оласті, представлені на машинних носіях й які мають загальну й зручну структуру, єдині організаційно-методичні, програмно-технічні і язикові засоби забезпечення використання даних різними програмами користувачів.

СУБД - програмна система, що забезпечує спілкування (інтерфейс) програм користувача й даних із БД.

БЗ - нагромадження, структурування й зберігання за допомогою ЕОМ знань, відомостей з різних областей таким організованим способом, що можна мати доступ до цих знань, розширювати знання, одержувати, виводити нові знання.

ЕС - нагромадження досвіду, знань, умінь експертів, їхнє структурування й зберігання, актуалізація за допомогою ЕОМ з метою одержання експертних суджень по різних проблемах даної області.

Сховище даних - дуже велика спеціалізована БДі програмна система, призначена для добування, корекції і завантаження даних із джерел у БД із багатомірною структурою, включаючи засобу спрощення доступу, аналізу з метою ухвалення рішення.

Інтелектуальний аналіз даних - автоматичний пошук схованих у більших базах даних взаємин і зв'язків за допомогою математичного й інфологічного аналізу, виділення законів, класифікації й розпізнавання й т.д.

Електронна пошта - система передачі повідомлень за допомогою комп'ютера відправника й прийому їх за допомогою комп'ютера одержувача.

Телеконференція - обмін повідомленнями між учасниками конференції, оголошеної на електронній дошці оголошень у мережі Інтернет.

Технологія «Робоча група» - технологія спільної роботи декількох зв'язаних між собою загальними інформаційними ресурсами комп'ютерів («робочої групи»), об'єднаних для рішення якого-небудь загального завдання.

Технологія «Клієнт-сервер» - це технологія взаємодії комп'ютерів у мережі, у якій кожний з комп'ютерів має своє робоче призначення.

Технології використання інтегрованих пакетів прикладних програм (ППП) - технології на базі ППП для рішення різних класів однотипних і часто, що зустрічаються завдань, з різного типу предметних областей.

Технології машинної графіки й візуалізації - технології, що базуються на системах малювання й креслення різних графічних об'єктів й образів за допомогою ЕОМ і пристроїв малювання, а також їх візуального подання.

Гіпертекстові технології. Ця технологія на базі засобів обробки більших, глибоко вкладених структурованих, зв'язаних семантично й понятійно текстів, інформації, які організовані у вигляді фрагментів (тексту), що ставляться до однієї й тій же системі об'єктів.

Мультимедіа технологія дозволяє одночасно використовувати різні способи уявлення інформації: числа, текст, графіку, анімацію, відео й звук.

Засоби гіпермедіа - засоби на основі синтезу концепції гіпертексту й мультимедіа, тобто в гіпертекстові фрагменти можуть бути «вбудовані» мультимедійний супровід, мультимедійний додаток.

Технологія віртуальної реальності, віртуальна реальність - технології актуалізації різних гіпотетичних середовищ і ситуацій, що не існують реально й можливих як варіанти розвитку реальних аналогів.

Проблеми і перспективи використання інформаційних технологій.

Для інформаційних технологій є цілком природним те, що вони застарівають і заміняються новими.

Складне програмне забезпечення має недоліки, якими можуть скористатися сторонні особи і використати їх на свою користь. Для попередження несанкціонованого доступу використовуються дуже дорогі системи захисту, а також вдосконалюється програмне забезпечення.

При використанні програмного забезпечення існує можливість втрати інформації, спричинена дією вірусів, які використовують його недоліки.

Основні тенденції розвитку та поширення Інформаційних технології такі як:

Широкодоступна мобільність стане реальністю.

Масовий широкосмуговий доступ в Інтернет стає реальністю.

Розвиток телекомунікаційних технологій, - від звичайного зв'язку до інструментів для спільної роботи, - досягне якісно нового рівня.

Зростання потужності і продуктивності обчислювальних систем, у поєднанні з появою нових бізнес-моделей в індустрії розваг, приведе до значного збільшення об'ємів завантажуваної з Інтернету мультимедійної інформації.

Розвиток технологій піде шляхом орієнтації на масового споживача.

Збільшення потужності ПК веде до появи нових моделей їхнього використання.

Необхідність дотримання екологічних і економічних вимог приведе до того, що в майбутньому енергоефективності обчислювальних систем приділятиметься особлива увага.

Ліквідація цифрової нерівності залишатиметься пріоритетним завданням. Розвиток інформаційних технологій дає людству величезні переваги, але все гостріше постає проблема, пов'язана з тим, що ІТ доступні поки що не всім.

Ліквідація комп'ютерної неосвіченості стане найважливішим завданням.

Підвищення якості охорони здоров'я за допомогою цифрових технологій. Найближчими роками навантаження на європейські медичні організації істотно виросте.

Отже, в ході дослідження я вияснила види та призначення інформаційно-комунікаційних технологій, виявила тенденції розвитку та їх поширення.

1.3 Особливості та напрямки використання інформаційно-комунікаційних технологій в професійній освіті

Перехід сучасного суспільства до інформаційної епохи свого розвитку висуває в якості однієї з основних задач, що стоять перед системою професійної освіти, задачу формування основ інформаційної культури майбутнього фахівця. Адже саме інформаційно-комунікаційні технології доцільно використовувати в усіх сферах нашого життя через їх можливості покращення нашого життя. Основною причиною застосування інформаційних технологій є їх економічна доцільність, швидкість роботи пристроїв виробництва побудованих з використанням ІТ дуже висока, якість товарів виготовлених на цих пристроях дуже висока, якщо порівнювати з кустарним виробництвом. Одним з позитивних сторін є системність та циклічність роботи пристроїв ІТ, що дозволяє людині мати повний контроль над роботою пристроїв [17, c.27-28].

Однозначно визначити ступінь позитивності використання ІТ не можливо, адже ІТ в процесі своєї роботи інколи шкодять людині також. Отже ІТ впливають по різному, але вони роблять наше життя кращим, а проблеми які в нас виникають викликані нашими похибками в їх використанні.

Використання ІТ в освітній діяльності:

Метою інформатизації країн світу, зокрема й України, які прагнуть досягти рівня високорозвинених держав, є створення ефективної збалансованої економіки, орієнтованої на внутрішнє споживання та експорт інформаційних технологій і послуг, що базуються на принципах чіткого розмежування сфер відповідальності і принципів діяльності економіки й держави, максимального використання інтелектуального й кадрового потенціалу, гармонійного входження до світової постіндустріальної економіки на основі кооперації та інформаційної відкритості.

Під інформатизацією вищої освіти розуміють сукупність взаємопов'язаних процесів (організаційних, управлінських, науково-технічних, навчальних, виховних), що спрямовані на створення умов для задоволення інформаційних потреб усіх учасників освітнього процесу (студентів, викладачів, співробітників ВНЗ), розвитку їх інтелектуального потенціалу, самореалізації і самовдосконалення, на забезпечення підготовки до повноцінної професійної діяльності і життя в інформаційному суспільстві на основі створення, розвитку використання сучасних інформаційно-комунікаційних систем, мереж, ресурсів та технологій [10, c.321].

Основні тенденції застосування інформаційних технологій.

Застосування сучасних інформаційних технологій дозволяє підвищити рівень інформаційного забезпечення процесів управління та його ефективність. Для кращого розуміння суті змін, які привносять сучасні інформаційні технології, можна виділити п'ять визначальних тенденцій їх розвитку та застосування. Кожна з тенденцій є динамічним об'єднанням надпотужних ринкових, технологічних можливостей і факторів впливу оточуючого середовища, які взаємно підсилюють один одного. Перерахуємо ці тенденції:

Відокремлення інформаційного продукту від фізичних носіїв.

Інформація є нематеріальним товаром, властивості якого з одного боку визначаються тим, що властиво товарам взагалі, а з іншого - особливостями, пов'язаними з її природою і можливостями використання, як товар вона має характерні риси, пов'язані з її інтелектуальною сутністю і витікають із спроможності впливати на створення нового інтелектуального і матеріального продукту [23, c.84].

Здатність до взаємодії різноманітних інформаційних технологій.

Поряд з зростанням відносної цінності інформаційного продукту, здатність до взаємодії між різнотиповими технологіями набуває значення ведучої технологічної проблеми для постачальників і споживачів інформаційних технологій, які часто прагнуть знайти бажане, але практично недосяжне абсолютне рішення. добилися повної взаємодії окремих серійних документів, то можна тільки уявити проблеми забезпечення взаємодії [16, c.60-66].

Оптимізація та раціоналізація структури взаємозв'язків обміну інформацією.

Оптимізація та раціоналізація структури взаємозв'язків обміну інформацією проявляється в ліквідації проміжних ланок в ланцюжку управління чи створенні додаткових повністю автоматизованих пунктів збору та обробки інформації. В процесі вдосконалення внутрішніх операцій ліквідація проміжних ланок проводиться всередині організації. Сучасний стан програмного забезпечення дозволяє створювати такі інтелектуальні програмні засоби, які вже витіснили проміжний технічний персонал, що поєднував постачальників інформації з її користувачами.

Географічне розширення дій користувачів.

Використання сучасних засобів систем зв'язку та комп'ютерних мереж забезпечує можливість використання переваг глобалізації для підвищення ефективності функціонування організації за рахунок підтримання тіснішого технологічного та територіального взаємозв'язку між нею і її філіалами, замовниками, постачальниками і врешті решт із зовнішнім інформаційним середовищем (представленим глобальною комп'ютерною мережею INTERNET).

Конвергенція та інтеграція.

Конвергенція та інтеграція попередніх тенденцій для досягнення спеціальних користувацьких цілей приводить до синергічних ефектів в економії ресурсів, ощадного використання ресурсів, координації сумісних дій і т.д.

Найбільш актуальними напрямами розвитку процесу інформатизації та впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у навчальний процес ВНЗ є :

створення концепції інформатизації та комп'ютеризації ВНЗ і комплексної програми її реалізації;

організаційна підтримка, матеріально-технічне, програмне і кадровезабезпечення цієї програми;

створення інформаційно-аналітичної системи управління ВНЗ, яка повинна охоплювати його адміністративні, фінансові, господарські, навчальні та наукові підрозділи;

підготовка науково-педагогічних працівників ВНЗ до ефективного використання ІТ у навчальній, методичній, науковій та організаційній діяльності;

формування інформаційної культури студентів, їх підготовка до ефективного використання ІТ у навчальній, науково-дослідній роботі та майбутній професійній діяльності;

розвиток та вдосконалення організації навчального процесу на основі широкого використання інформаційних та телекомунікаційних технологій;

широке використання освітніх, наукових і культурних ресурсів Internet у навчальному процесі ВНЗ, створення і підтримка власного освітньо-наукового порталу, який повинен стати прототипом цифрового університету й основою інформаційного середовища ВНЗ.

В 3-му підрозділі було обгрунтовано та досліджено особливості та напрямки використання інформаційно-комунікаційних технологій в професійній освіті та у суспільстві.

2. Практичне використання інформаційно-комунікаційних технологій у сфері професійного навчання

2.1 Проблеми у запровадження інформаційно-комунікаційних технологій у професійній освіті в навчальних закладах України

Передавання знань є одною з складових людської діяльності, тому застосування нових інформаційно-комунікаційних технологій в галузі освіти зумовлені двома чинниками. З одного боку, необхідністю підготувати учня до його майбутнього робочого місця, а з іншого - необхідністю більш ефективної передачі знань, тобто максимальне поліпшення і полегшення роботи вчителя [30].

Необхідною умовою інформатизації освіти є готовність педагогів до використання новітніх технологій навчання в процесі передачі знань, що означає постійну, неперервну самоосвіту.

За умов інформатизованого суспільства висунуті такі завдання:

1) інформатизація суспільства. Означає, що у будь-якому навчальному закладі педагоги та студенти повинні мати доступ до «електронної» інформації з предмета, що вивчається;

2) інформаційна культура. Передбачає, що викладачі володітимуть методами пошуку необхідної інформації, матимуть певний рівень культури для відбору інформації, навчаться переробляти та пропонувати її учням у друкованому вигляді;

3) гуманізація освіти через інформатизацію. Цієї мети можна досягнути з появою мультимедійних комп'ютерів, з допомогою яких можна представити не лише текстову, а ще й графічну, аудіо- та відеоінформацію, а також із розповсюдженням електронних книг, енциклопедій, довідників тощо.

Нині необхідність використання сучасних комп'ютерних засобів у навчальному процесі є незаперечним фактом. Використання ІТ з наукової точки зору важливе через проблему зростання кількості знань, вмінь та навичок для роботи сучасного професіонала. Оскільки людський мозок не може тримати таку обширну та різносторонньо направлену інформацію потрібну для її професійної діяльності, то використання комп'ютерів як бази даних для збереження цих знань та подальшого їх використання повинно полегшити трудову діяльність. Через це система освіти взяла на себе обов'язки забезпечення абітурієнтів комп'ютерною грамотністю. Також важливою технологією є можливості ІТ до візуалізації та імітації природних об'єктів та явищ. За допомогою ІТ можна покращити знання абітурієнтів та проводити адаптацію до майбутньої професійної діяльності через створення умов близьких до самої професійної діяльності [15, c.35].

Поряд з певними успіхами, процес інформатизації вищої освіти в Україні та країнах СНД виявив цілий комплекс схожих проблем, серед яких головною є відсутність єдиного підходу в обґрунтуванні і формуванні напрямів застосування інформаційно-комп'ютерних технологій для вдосконалення елементів освітньої діяльності у ВНЗ. Це виражається в наступному:

недостатній рівень врахування можливостей використання сучасних ІТ при визначенні змісту освітніх програм і структури державних освітніх стандартів за напрямами і спеціальностями вищої і післядипломної освіти;

недостатня кількість, якість і слабка інтегрованість спеціалізованих і загальносистемних програмно-технічних засобів та інформаційних ресурсів для застосування в освітній діяльності;

недостатнє врахування можливостей використання сучасних ІТ при створенні і відновленні навчально-методичного забезпечення освітньої діяльності;

недостатнє і несистемне використання сучасних ІТ під час удосконалення освітніх програм;

нерозвиненість форм застосування ІТ в управлінні освітою на місцевому і регіональному рівнях;

відсутність діючого механізму накопичення, узагальнення і поширення передового досвіду використання ІТ в освітній діяльності ВНЗ;

неповна відповідність діючих у галузі інформатизації освіти міжуніверситетських науково-технічних програм основним положенням Концепції інформатизації сфери освіти України;

відсутність цільового бюджетного фінансування створення інформаційних, освітніх і наукових ресурсів;

невідповідність у багатьох випадках вимог державних освітніх стандартів до змісту вищої освіти сучасним проблемам використання ІТ у майбутній професійній діяльності студенті;

недосконалість нормативно-правового забезпечення використання ІТ в освіті, особливо дистанційних форм навчання;

недостатньо розвинена система контролю якості електронних засобів навчання й освітніх інформаційних технологій, у тому числі дистанційних, що може привести до зниження якості освіти;

відсутність у більшості ВНЗ цілеспрямованої роботи з формування у студентів інформаційної культури;

відсутність ефективної системи перепідготовки і підвищення кваліфікації керівних кадрів і професорсько-викладацького складу щодо використання сучасних інформаційний технологій у вищій школі.

Отже, я обгрунтувала та проаналізувала проблеми у запровадженні інформаційно-комунікаційних технологій у професійній освіті в навчальних закладах України.

2.2 Можливості інформаційно-комунікаційних технологій в удосконаленні професійної освіти в Україні та світі

Нині необхідність використання сучасних комп'ютерних засобів у навчальному процесі є незаперечним фактом. Проте постає актуальна проблема, як реально підвищити ефективність навчання в його головних видах? Це пов'язано з відносно повільною та тривалою трансформацією сучасної освіти, яка неминуче відставатиме від прогресу технічних засобів. Вирішальним моментом у цьому питанні є позиція викладача. Якщо викладач вирішить залучити комп'ютер до навчального процесу, він буде змушений витрачати значно більше часу на підготовку до занять.

На сучасному етапі чітко визначились три головні напрями використання комп'ютерів у навчальному процесі [21, c.49-60].

По-перше, це навчання технологіям, що вимагають активного використання комп'ютера (графічний і текстовий редактори, робота у комп'ютерних мережах); навчання спеціалізованим технологіям (створення музики, комп'ютерне конструювання і анімація і т. ін.).

По-друге, вивчення інформатики як науки, що розглядає інформаційно-логічні моделі.

По-третє, використання комп'ютера як технічного засобу у вивченні основ наук у школі і ПТНЗ, фундаментальних і технічних дисциплін у ВНЗ і ПТНЗ.

Світовим лідером у виробництві програмного забезпечення і, зокрема, програмних засобів навчання, є корпорація Microsoft (США).

У навчальних закладах нашої країни вже закріпилась тенденція до організації нового структурного підрозділу, що називається медіатекою. Медіатека є лише пристроєм, а й носієм інформації, самою інформацією, засобом віддаленого доступу до неї. О тож, медіатека - це спосіб зберігання і знаходження інформації. Медіатека зберігає найрізноманітнішу інформацію: аудіо- та відеослайди, комп'ютерні програми тощо

Швидкий розвиток останнім часом технічних і програмних можливостей персональних комп'ютерів, а також розповсюдження нового виду інформаційних технологій, що отримали загальну назву «Креативні технології», створюють реальні можливості для використання їх у системі освіти з метою розвитку творчих здібностей людини в процесі навчання.

Серед головних видів креативних технологій можна визначити такі:

комп'ютерна графіка;

гіпертекст;

геоінформаційні системи (ГІС -- технології);

мультимедіа-технології;

віртуальна реальність.

Педагогічна практика роботи в різних типах навчальних закладів свідчить про те, що використання інформаційних можливостей перерахованих нами найсучасніших технологій, а також їхніх різноманітних поєднань у навчальному процесі створює дійсно технологічний прорив у методології, організації та практичній реалізації навчального процесу під час вивчення різних дисциплін на всіх рівнях системи освіти.

У своєму найвищому прояві технологія мультимедіа переростає в системи віртуальної реальності. В iдеалі віртуальна реальність дозволяє створити такі ситуації, реальність або уявність яких людина не в змозі визначити. Ця властивість дуже вдало знаходить своє застосування в освітній галузі, насамперед - в професійній освіті, коли комп'ютерна система моделює певну ситуацію, що може виникнути в професійній діяльності учня або студента. Ситуація змінюється залежно від того, які рішенні приймає користувач. інформаційний комунікаційний технологія освіта

Слово «Інтернет» перекладається як Всесвітня мережа. Інтернет можна використовувати з різною метою. Наголосимо лише на кількох найпоширеніших його функціях:

електронна пошта;

мережа користувачів Usenet;

протокол дистанційного запуску програм Telnet;

протокол пересилання файлів FТР;

інформаційна система Gopher.

Електрону пошту було створено як електронний аналог звичайної пошти. Зрозуміло, що ці листи і повідомлення існують і пересилаються каналами зв'язку в електронній формі і кінцевими фізичними пристроями і персональні комп'ютери кореспондентів [29].

Мережа користувачів Usenet - складається з інформаційних збірок певної тематики. Вони мають кілька назв - групи новин, конференції, формули тощо. Люди зацікавлені одним і тим самим предметом, зустрічаються у віртуальному середовищі для обговорення та спільного вирішення проблем.

FTP (File Protocol) є ще одним засобом пересилання інформації в Інтернеті. Справа в тому, що сотні систем, увімкнених в Інтернет, мають бібліотеки файлів, у тому числі архівованих, які є доступними для користувачів.

Інформаційна система Gopher дозволяє в зручний спосіб переглядати інформацію в комп'ютерах, на яких встановлено так званий gopher-сервер, а оскільки в цій системі створено багато інформаційних матеріалів, то така функція Інтернету є дуже важливою.

Якщо раніше комп'ютерні мережі знаходили своє застосування, в основному, в урядових та фінансових установах, великих наукових та освітніх центрах, то останнім часом спостерігається інтенсивне розширення цієї мережі за рахунок підключення до неї закладів освіти, насамперед, вищих, а також професійно-технічних навчальних закладів, загальноосвітньої школи. Відкриваються реальні перспективи, в тому числі, і міжнародного характеру, для повсякденного співробітництва педагогів університетів, училищ, вдосконаленню викладання існуючих навчальних дисциплін і може стати основою для введення нових курсів. На думку провідних науковців і педагогічних працівників, персональний комп'ютер найближчим часом стане таким же розповсюдженим засобом навчання, як відомі технічні засоби, наприклад, кінопроектор чи телевізор [19, c.110].

Використання комп'ютерних мереж має ряд беззаперечних переваг перед вже існуючими технологіями навчання, найважливішими з яких є:

1. Розширення інформаційних ресурсів суб'єктів комп'ютерної мережі. Підключення до глобальної комп'ютерної мережі дає можливість користувачам отримати безплатний доступ до величезних масивів інформації, зокрема, навчального програмного забезпечення, сучасних комп'ютерних програм, каталогів світових бібліотек, різноманітних баз даних тощо.

2. Можливість значного підвищення кваліфікації викладача як головної діючої особи навчально-виховного процесу. Глобальні комп'ютерні мережі дають можливість не лише застосовувати в викладацькій діяльності більш широкий спектр навчальних матеріалів, а й використовувати для свого професійного росту широкі інформаційні ресурси комп'ютерних мереж, підтримувати тісні творчі зв'язки із своїми колегами, а в перспективі - підвищувати свою кваліфікацію шляхом дистанційного навчання за спеціальними програмами.

3. Додаткові навчальні можливості для студентів та учнів. Користувач отримує унікальну можливість використовувати різноманітні он-лайнові навчальні програми, включитись в заочні курси, що проводяться національними та зарубіжними навчальними закладами, отримати чудову мовну практику в спілкуванні на он-лайнових конференціях тощо.

Поява комп'ютерних телекомунікацій в закладі освіти передбачає:

інтенсивне використання персональних комп'ютерів і безпаперової технології як інструмента повсякденної навчальної роботи;

коригування змісту традиційних дисциплін та їх інтеграцію;

розробку методів самостійної наукової і дослідницької роботи студентів та учнів під час виконання різноманітних дослідницьких проектів;

навчання студентів та учнів методам колективного вирішення проблем;

організацію спільної роботи викладачів різних дисциплін;

підготовку вчителів до роботи з новим змістом, методами та організаційними формами навчання, до інтенсивного використання засобів обчислювальної техніки в навчальному процесі.

У результаті студенти та учні, що працюють в такому середовищі, отримують потужну методичну підтримку. Опановуючи роботу з новими програмними продуктами, студенти та учні розвивають навички самоосвіти. У разі впровадження комп'ютерної техніки в навчальний процес значно спрощуються такі великі за обсягом роботи організаційного характеру, як розробка і коригування навчальних планів, повсякденна і достовірна інформація про контингент студентів або учнів використання навчальних кабінетів та лабораторій, наявність підручників та навчальних посібників тощо.

Технологічна інтеграція становить сьогодні досить складну проблему. Потужні підприємства чи фінансові установи мають можливість придбання дорогої комп'ютерної техніки та сучасного програмного забезпечення. Заклади ж освіти в умовах майже повної відсутності фінансування на розвиток матеріальної бази змушені використовувати для цієї мети далеко не найсучасніше програмне забезпечення. Проте процес створення локальних комп'ютерних мереж поступово просувається вперед, охоплюючи все більше закладів освіти [20, c.347].

Розгалужена локальна комп'ютерна мережа може стати основою для створення системи дистанційного, перш за все, довузівського, навчання. Актуальність створення такої системи полягає в необхідності подолання відмінностей рівня шкільної підготовки і вимог вищих закладів освіти.

Комп'ютерні комунікації разом із сучасними технологіями навчання можуть суттєво вплинути на формування нового змісту освіти та модифікацію організаційних форм і методів навчання. Поява таких комунікацій в закладі освіти, перш за все, передбачає інтенсивне використання сучасних засобів обчислювальної техніки і безпаперової технології як одного з основних компонентів навчально-виховного процесу. Використання комп'ютерних мереж, без сумніву, приведе до коригування змісту традиційних дисциплін та до їх інтеграції. Значно розширюються можливості методів самостійної наукової та науково-дослідної роботи та навчання студентів та учнів методом колективного вирішення проблем. Безумовно, це вимагає від викладачів відповідної підготовки до інтенсивного використання засобів обчислювальної техніки в навчальному процесі.

В цьому підрозділі я описала можливості інформаційно-комунікаційних технологій в покращенні професійної освіти в Україні та світі. Також я описала цілий ряд беззаперечних переваг використання комп'ютерних мереж.

2.3 Педагогічний та психологічний вплив інформаційно-комунікаційних технологій на процес освіти

Проблема комп'ютеризації освіти торкається не тільки студентів - як суб'єкту навчання, а й викладачів - як вони володіють новими методиками. Мова йде про зміну змісту освіти, про оволодіння інформаційною культурою, під якою розуміємо одну із складових загальної культури, що по суті є вищим проявом освіченості, в тому числі й особисті якості людини, її професійна компетентність.

Сучасна позиція провідних психологів і педагогів (О.К. Тихомиров, Е.И. Машбиц, В.В. Рубцов, Б.С. Гершунський та ін.) полягає в тому, що ЕОМ розглядається не тільки як засіб обробки інформації, але і як засіб впливу на психіку людини. Комп'ютеризація в загальному соціальному розумінні повинна зробити працю людини більш продуктивною, підвищити її творчий зміст, сприяти всебічному розвитку особистості [22, c.31-33].

Навчання за допомогою ЕОМ - це принципово новий тип навчального процесу, що вимагає нових форм і методів навчальної діяльності. Використання комп'ютерів змінює фукції викладача: він повинен заздалегідь визначити шляхи та розробити алгоритми оптимального керівництва всім навчальним процесом й окремим заняттям у тому числі.

Важливість дотримання психолого-педагогічних вимог до діалогу учня з комп'ютером зумовлена тим, що в цьому діалозі моделюється педагогічне спілкування, при якому, повинні створювати найкращі умови для розвитку мотивації учня і творчого характеру навчальної діяльності, для формування особистості учня, має забезпечуватися сприятливий емоційний клімат навчання.

Досить розповсюджений серед неспеціалістів погляд про витіснення людини-викладача з навчального процесу і повної заміни його обчислювальною машиною може мати місце в конкретних специфічних умовах, наприклад: а) там, де немає чи не вистачає викладачів (малорозвинені країни); б) де учні розкидані географічно і не можуть бути забезпечені штатом викладачів; в) де економічно незручно створення організованого навчання (якщо підприємство невелике і учні працюють за плаваючим графіком).

За даними ООН, людина запам'ятовує лише 10% - прочитаного, 20% - почутого, 30% - побаченого. Якщо людина чує та бачить, рівень запам'ятовування підвищується до 50%, а якщо чує, бачить, а потім обговорює, то і до 70%. Використання аудіовізуальних засобів до того ж скорочує на 40% необхідний для навчання час і на 20% збільшує об'єм засвоєної інформації.

Зокрема, більшість дослідників бачать майбутнього викладача або як персонального наставника, який повинен приєднуватися до навчання тільки у випадку необхідності, виявленої машиною, або як психіатра, який вступає в гру там, де «з учнем станеться що-небудь «патологічне». Цікаве обгрунтування подібного підходу пропонується британськими дослідниками у застосуванні його при вивченні рідної мови. Виходячи із традиційної англійської системи навчання, згідно з якою до кожного класу приписано два викладачі (вчитель, який веде групові заняття, і наставник, який приєднується до тих, у кого виникають труднощі), Л.Кенді і Е.Едмондз віддають комп'ютеру роль наставника, що, на їх погляд, повинно забезпечити необхідний ступінь індивідуалізації навчання.

Висновки, що роблять дослідники в тих країнах, де накопичений величезний досвід комп'ютеризації, перш за все в розвинутих країнах, полягають в тому, що реальні досягнення в цій галузі не дають підстав вважати, що застосування ЕОМ кардинально змінить традиційну систему навчання на кращу. Не можна просто запроваджувати комп'ютер у звичний навчальний процес і сподіватися, що він зробить революцію в освіті. Потрібно змінювати саму концепцію навчального процесу, проектувати принципово іншу технологію навчання, в якій комп'ютер органічно вписався б як новий, потужний засіб [13, c.220].

Питання, що стосуються побудови діалогу користувача з комп'ютером, складні і різноманітні. Методологічні рекомендації охоплюють сукупність таких чинників:

психологічні принципи побудови діалогу студента з комп'ютером;

організацію процесу спілкування;

лінгвістичні аспекти спілкування;

варіативність спілкування;

змістовні аспекти спілкування;

Одночасно, діалог студента з комп'ютером повинен відповідати тим основним психологічним принципам, яким відповідає спілкування. Взаємодія студента з комп'ютером будується так, щоб вона по можливості нагадувала спілкування людей і не створювала та не викликала небажаних емоцій. Студент не повинен боятися нових елементів і разом з тим бути впевненим у позитивному і доброзичливому ставленні до себе. Така система організації навчально-виховного процесу повинна здійснювати підтримку спробам навчатися спілкуванню, не спричиняти роздратованості у користувачів, стимулювати їх вести діалог, навіть тоді, коли вони не завжди бажають включати цей діалог .

Стосовно становлення і розвитку мислення студентів пропонується динамічна рівновага «раціонального мислення» та «інтуїтивного мислення». У навчальному процесі обидва ці види мислення завжди збалансовані, однак при їх ізоляції виникає дисбаланс. Система освіти повинна бути орієнтованою на поєднання «раціонального» і «інтуїтивного» мислення, що дає простір оригінальним ідеям, пронизує навчальну діяльність нестандартними пошуками, здогадками, сплесками в активності розумової діяльності, а також заохочує нестандартну поведінку [27].