Розробка рекомендацій із використання автоматизованого робочого місця спеціалістів роботи з власними цінними паперами та фінансовими інструментами при розв'язанні економічних задач

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДВНЗ "НАЦІОНАЛЬНИЙ ГІРНИЧИЙ УНІВЕРСИТЕТ"

ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ

Факультет менеджменту

Кафедра менеджменту виробничої сфери

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

ДО ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАВДАННЯ

з дисципліни

"Інформаційні системи і технології в управлінні"

ВИКОНАЛА

Студентка групи МН-13-2

Мала О. Ю.

ПЕРЕВІРИВ"Доцент кафедри ЕКІТ, доц., к.т.н.

Смирнов В.В.

Дніпропетровськ 2013



ЗАВДАННЯ ДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

з дисципліни "Інформаційні системи і технології в управлінні"

Тема роботи

Розробка рекомендацій із використання АРМ спеціалістів роботи з власними цінними паперами та фінансовими інструментами при розв'язанні економічних задач

Етап	Час	Відмітка про виконання
одержання завдання
проміжний контроль
здача курсової роботи

Завдання видав Смирнов В.В.

Завдання прийняв до виконання Мала О. Ю.



РЕФЕРАТ

Пояснювальна записка: 42с., 7 малюнків, 10 джерел літератури.

Об'єкт дослідження - АРМ спеціаліста по роботі з власними цінними паперами та фінансовими інструментами.

Мета роботи - отримати нові знання про використання АРМ спеціаліста по роботі з фінансовими інструментами. Розглянути певні приклади програмного забезпечення, що є одною з основних складових АРМ будь-якого фахівця.

Методи дослідження та апаратура. Для дослідження предметної області та огляду існуючих АРМ спеціалістів використані методи збору, обробки та систематизації матеріалу. Для оформлення пояснювальної записки був використаний персональний комп'ютер на базі процесора Intel COREi5 з операційною системою Windows 7 та текстовим редактором Microsoft Office Word 2010.

В першому розділі викладений матеріал більше теоретичного напряму, тобто описано повністю сутність АРМ, його функції, задачі, структура, загальна схема, призначення і т. д. Наведені визначення цінних паперів, фінансових інструментів, їх роль, види тощо. В другому розділі більш докладно описана діяльність спеціаліста по роботі з цінними паперами, його задачі, вимоги, а також, головне - наведені конкретні приклади щодо використання ПЗ фахівцями в їх АРМ, а саме окремі програми для проведення операцій з цінними паперами. Новизна роботи в тому, що тут розглядається АРМ і його використання для роботи на фондовому ринку і автоматизації обліку операцій з цінними паперами. Практичне значення роботи - розширення економічних знань і, звичайно, отримання навичок по розробці рекомендацій з використання АРМ, що без сумніву, знадобиться мені в майбутньому.



ЗМІСТ

автоматизований цінний папір програма

ВСТУП

1. ПОНЯТТЯ ПРО АРМ ТА СПЕЦІАЛІСТА РОБОТИ З ВЛАСНИМИ ЦІННИМИ ПАПЕРАМИ ТА ФІНАНСОВИМИ ІНСТРУМЕНТАМИ

1.1 Сутність АРМ

1.2 Задачі і функції АРМ та фахівця по роботі з документами

1.3 Класифікація та типи АРМ

1.4 Вимоги до технологій АРМ

1.5 Цінні папери та фінансові інструменти

2. РОЗРОБКА РЕКОМЕНДАЦІЙ ПО ВИКОРИСТАННЮ АРМ СПЕЦІАЛІСТА РОБОТИ З ФІНАНСАМИ

2.1 Організаційно-структурний зв'язок автоматизованих робочих місць відділу цінних паперів

2.2 Рекомендації до застосування ПЗ спеціалістом по роботі з цінними паперами і фінансовими інструментами на прикладі окремих програм фірми "Декро"

ВИСНОВКИ

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ



ВСТУП

Сучасний рівень розвитку характеризується комп'ютерізацією всіх ланок економічної системи країни. Дійсні облікові, контрольні та аналітичні процеси розподілені по робочим місцям по всій території підприємства і здійснюються в певних організаційно-технічних умовах. Ці міста повинні розглядатися як потенційні для організації діяльності автоматизовані робочі місця , АРМ спеціалістів різних напрямів.

Тобто, дослідження такої теми як АРМ фахівця з фінансів є досить важливе та, звісно, корисне для мене, як для майбутнього менеджера підприємницької діяльності.

На сьогоднішній день в Україні функціонують багато підприємств, які оперують з цінними паперами, тобто займаються випуском, купівлею-продажем цінних паперів, та інші фірми та підприємства різних форм власності. І для забезпечення ефективної роботи створюються такі АРМ спеціалістів по роботі з цінними паперами та фінансовими інструментами.

Мета роботи ? отримати певні знання про АРМ спеціалістів з фінансів, а саме їхню роль, значення тощо. Та навчитися застосовувати та використовувати ці знання на практиці, тобто, в реальному житті.

Конкретними задачами моєї роботи є:

§ навчитися оперативно розв'язувати поточні задачі;

§ вести контроль, обробку інформації;

§ розробка рекомендацій по використанню АРМ фахівця роботи з власними цінними паперами та фінансовими інструментами на основі зібраної інформації.



1. ПОНЯТТЯ ПРО АРМ ТА СПЕЦІАЛІСТА РОБОТИ З ВЛАСНИМИ ЦІННИМИ ПАПЕРАМИ ТА ФІНАНСОВИМИ ІНСТРУМЕНТАМИ

Щоб розібратися із поняттям АРМ спеціаліста роботи з фінансами, розглянемо окремо такі аспекти:

§ сутність АРМ в цілому;

§ АРМ як частина АСУ та

§ Характеристика і функції спеціаліста з власними цінними паперами та фінансами.

1.1 Сутність АРМ

Автоматизоване робоче місце (АРМ) ? індивідуальний комплекс технічних програмних засобів інформаційної системи, що призначений для автоматизації професійної праці фахівця і забезпечує підготовку, редагування, пошук та видачу, а також видачу на екран і друк необхідних йому документів і даних.[1]

АРМ в основному орієнтовані на людину, яка не має професійної підготовки з користування обчислювальною технікою, але професійно знає конкретну проблемну сферу. За допомогою АРМ можна набути навичок розв'язання нових задач. Гнучкість і динамічність АРМ, здатність порівняно легко адаптуватися до умов, які міняються, привертає увагу багатьох спеціалістів.

Використання АРМ дозволяє уникнути багатьох труднощів, які стоять перед користувачем. Цього досягають організацією дружнього інтерфейсу, інтерактивним аналізом результатів обробки інформації в режимі реального часу.

Зазвичай, дані обробляються саме на таких автоматизованих робочих місцях управлінського персоналу, які поєднуються між собою локальними або глобальними мережами передачі даних. Із впровадженням розподіленої обробки відбувається зниження витрат на утримання обчислювальної системи, підвищення її гнучкості та життєздатності. Розподілена обробка даних неможлива без модульної структури ІС, що полегшує її створення та оновлення. У рамках підприємства створюються локальні мережі.

Локальна обчислювальна мережа (ЛОМ) дає змогу розподіляти сітьові ресурси за допомогою певної топології, способу множинного доступу, протоколів зв'язку і сітьової операційної системи. Однією з сучасних тенденцій розвитку інформаційних технологій є напрям технології клієнт-сервер. Цей підхід втілюється у технології зв'язування і впровадження об'єктів, організації локальних мереж і сітьових операційних систем, у глобальних мережах типу Internet, в архітектурі систем керування базами даних, в архітектурі пакетів прикладних програм.

Архітектура системи управління базою даних (СУБД) типу клієнт-сервер передбачає розміщення клієнтської частини СУБД на робочій станції, а серверної - на комп'ютері-сервері баз даних. Робоча станція надсилає на сервер запити на одержання інформації. Ці запити обробляються на сервері серверною частиною СУБД і результати повертаються на робочу станцію. Така технологія є продуктивною через мінімізацію обсягу інформації, яка передається мережею, краще забезпечує захист інформації від несанкціонованого доступу і цілісність даних. Як клієнтська частина використовуються прикладні програми на FохРго, Ассеss або інших засобах, здатні звертатися до сервера із запитами.

Впровадження та використання мереж автоматизованих робочих місць (АРМ) управлінського персоналу має багато переваг у разі організації виконання ними функціональних задач. До них належать:

§ можливість організації сукупної роботи користувачів через комп'ютерну мережу;

§ можливість маневрування ресурсами у межах мережі;

§ можливість резервування потужностей і перерозподілу навантажень;

§ забезпечення доступу до всієї інформації та фондів алгоритмів і програм, накопичених у мережі.

АРМ мають бути орієнтовані, в основному, на користувачів, слабо підготовлених для роботи на персональному комп'ютері або таких, що не мають ніякої підготовки. Через це першорядного значення набуває раціональна організація діалогу між користувачем АРМ і комп'ютером. Структура локальних мереж АРМ відповідає прийнятій на підприємстві організаційній структурі управління. За характером використання АРМ у процесі управління класифікуються на індивідуальні та групові (для багатьох користувачів). При побудові АРМ спеціалістів з управління цехом необхідно враховувати високий ступінь взаємозв'язаності функцій управлінського персоналу цеху і виконуваних кожним спеціалістом інтуїтивних рішень на основі накопиченого досвіду, особистих контактів зі спеціалістами інших рівнів управління, які (рішення) погано піддаються автоматизації. Для підтримки таких рішень на робочих місцях можуть створюватися системи підтримки прийняття рішень та експертні системи. Створення АРМ звільняє управлінський персонал від виконання рутинної роботи з оформлення документів, проведення розрахунків.

Здебільшого для створення одного АРМ потрібна одна персональна ЕОМ (ПЕОМ). Фізично одна ПЕОМ може обслуговувати декілька АРМ спеціалістів. Конкретне суміщення АРМ може бути здійснене, виходячи з функціональної близькості цих АРМ, а також з урахуванням фактора територіального розташування відповідних підрозділів і спеціалістів. У деяких випадках одне АРМ може функціонувати на декількох ПЕОМ одночасно: це стосується перш за все цехових спеціалістів, що приймають рішення з управління виробництвом в оперативному режимі роботи (диспетчери). Важливим завданням у процесі створення АРМ є технічно та економічно обґрунтований вибір класу використовуваної ПЕОМ.

До ЕОМ можуть підключатися периферійні пристрої різного функціонального призначення (для збирання, накопичення, зберігання, виведення і передавання інформації). Одні периферійні пристрої призначені для встановлення взаємодії носія інформації, яка передається і сприймається людиною, з ЕОМ, інші - для встановлення взаємодії ЕОМ з технічними об'єктами. До перших належать клавіатура і монітор ЕОМ, графопобудовник, аналізатори мови та синтезатори, принтери, сканери для зчитування друкованих текстів. До пристроїв другого типу належать: пристрої зв'язку з автоматикою технологічного обладнання (станків з ЧПУ, автоматичних ліній) і транспортно-складського обладнання з контрольно-вимірювальною апаратурою, пристрої сітьового зв'язку з іншими ЕОМ, модеми (пристрої для передачі та прийому даних телефонною мережею), пристрої записування-зчитування даних у штриховому коді.[2]

Структурна схема АРМ:

Малюнок 1.1 - Структурна схема АРМ



1.2 Задачі і функції АРМ та фахівця по роботі з документами

Важливі задачі АРМ - підтримка функціонування 1С для роботи певного АРМ та взаємодії між іншими АРМ і зовнішніми БД. Так, для АРМ бухгалтера підприємства, економіста, керівника інформація надходить із різних облікових ділянок, проте БД, словники, таблиці є спільними для всіх фахівців, водночас один об'єкт (матеріал, товар, виріб) на різних АРМ може ідентифікуватися по-різному.

АРМ є професійно орієнтованою інформаційно-обчислювально системою, що працює як автономно, так і в мережі. Його традиційно організовують за функціональною ознакою. Воно забезпечує діалогову інформаційну взаємодію користувачів і оперативний доступ до централізованих баз даних.

Основними функціями АРМ можуть бути:

§ введення, нагромадження та зберігання інформації;

§ її пошук за заданими ознаками;

§ виконання прикладних програм оброблення інформації;

§ видача результатів у потрібному вигляді;

§ контроль усіх етапів оброблення інформації;

§ автоматичне протоколювання робочих процесів;

§ відображення інформації та результатів її оброблення на екрані ПЕОМ тощо. [3]

Фахівець з ведення реєстру власників іменних цінних паперів.

Завдання та обов'язки. Формує систему реєстру за результатами розповсюдження випуску іменних цінних паперів або приймає її від попереднього реєстроутримувача. Веде систему реєстру, що включає відкриття, ведення та закриття емісійного рахунку, особових рахунків емітента та зареєстрованих осіб; ведення облікових журналів, що входять до системи реєстру; облік документів, які є підставою для формування та внесення змін до системи реєстру; облік виданих, погашених та втрачених сертифікатів іменних цінних паперів; облік осіб, зареєстрованих у системі реєстру; ведення реєстрів власників іменних цінних паперів; складання реєстрів власників іменних цінних паперів на дату обліку; внесення на особові рахунки емітента та зареєстрованих осіб інформації про їх уповноважених осіб; порівняння кількості цінних паперів, які розміщено емітентом і обліковуються на емісійному рахунку, з кількістю цінних паперів, що обліковуються на особових рахунках емітента та зареєстрованих осіб; внесення до системи реєстру змін у зв'язку з переходом права власності на іменні цінні папери, обтяженням цінних паперів зобов'язаннями, переведенням цінних паперів на рахунки і з рахунків номінальних утримувачів, на (з) особовий(ого) рахунок(ку) емітента; внесення змін щодо емітента, зареєстрованих осіб, уповноважених ними осіб; внесення змін до системи реєстру на підставі здійснення емітентом корпоративних операцій; видачу, погашення сертифікатів іменних цінних паперів та облік втрачених (згідно із заявами власників); видачу зареєстрованим особам витягів з реєстру щодо цінних паперів, які їм належать; направлення повідомлення власникам іменних цінних паперів та номінальним утримувачам про скликання позачергових зборів акціонерного товариства і проведення реєстрації учасників зборів на вимогу акціонерів, що володіють у сукупності більш як 10 відсотками голосів; вчинення дій щодо підтвердження справжності підпису власників - фізичних осіб (уповноважених осіб власників) на розпорядженнях; засвідчення довіреностей на право участі та голосування на загальних зборах акціонерів тих емітентів, системи реєстрів яких він веде; облік та оброблення запитів, що стосуються інформації системи реєстру, та надання відповідей на них; зберігання документів, які є підставою для внесення змін до реєстру; підготовку звітів щодо діяльності реєстроутримувачів, передбачених нормативними актами Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку; підготовку системи реєстру для передачі іншому реєстроутримувачу. Формує звіти та довідкову інформацію, що характеризує обіг цінних паперів. Організовує проведення загальних зборів акціонерів. Веде облік нарахованих та виплачених доходів за іменними цінними паперами. Складає на підставі письмового запиту емітента перелік осіб, які мають право на участь у загальних зборах акціонерів та отримання доходів за цінними паперами. Організовує виплату доходів зареєстрованим особам. Застосовує, упроваджує і обслуговує технології та комп'ютерні програми з обліку прав власності на цінні папери. [4]

Повинен знати: закони та нормативно-правові документи України; документи щодо регулювання діяльності акціонерних товариств, випуску та обігу цінних паперів, правового регулювання інших учасників фондового ринку та правового статусу державних органів; внутрішні документи реєстратора (реєстроутримувача), в окремих випадках - установчі документи емітентів, реєстр яких ведеться, зміст та технологію операцій системи реєстру; основи економічної теорії, мікроекономіки, макроекономіки, менеджменту, маркетингу, інформатики та комп'ютерної техніки.

1.3 Класифікація та типи АРМ

Класифікація АРМ може бути розглянута щодо:

§ сфери використання (наукова діяльність, проектування, виробничо-технологічні процеси, менеджмент тощо);

§ типу ЕОМ (електронно-обчислювальної машини: мікро-, міні-, макроЕОМ);

§ режиму експлуатації (індивідуальний, груповий, мережевий);

§ кваліфікації користувачів (професійні і непрофесійні).

§ АРМ менеджерів, у свою чергу, поділяються на АРМ керівників організацій, підрозділів, планових працівників, бухгалтерів, консультантів тощо.

Типи АРМ офісних систем

Організація роботи з документами - ключове завдання управління в будь-якій установі: від офісу невеликого підприємства до транснаціональної корпорації. Масова поява персональних комп'ютерів в офісі й об'єднання їх у мережі створила принципово нове технологічне середовище для ефективного управління документообігом.

Основними етапами обробки документів в організації є прийом, реєстрація, передача, відправлення, інформаційно-довідкова робота, оперативне збереження, контроль виконання, систематизація, формування справ, складання описів, передача в архів тощо. Об'єднання АРМ створює єдину технічну, організаційну та методологічну БД підприємства. При об'єднанні АРМ засобами комунікацій підтримуються АРМ сектору, відділу, організації та формування колаборативної технології.

Типове АРМ містить:

§ транслятори (інтерпретатори) різних мов програмування;

§ засоби проектування й обробки даних (редактори текстової, графічної інформації, табличні процесори, генератори вихідних форм);

§ програми користувача (обробні, навчальні, СУБД тощо). Розв'язок задач за допомогою АРМ пов'язаний з пошуком

§ необхідної інформації в БД, подальшою її обробкою за алгоритмами і видачею результатів на екран чи принтер.

Зручний інтерфейс користувача з ПЕОМ може реалізуватися за допомогою лінгвістичних процесорів, що здійснюють різні види аналізу вхідного повідомлення (синтаксичний, морфологічний, семантичний) та орієнтовані на роботу з конкретною ПрО. Лінгвістичний процесор відіграє роль посередника між користувачем і базою даних, в якій зберігається інформація, що цікавить його. Завданням цього процесора є перетворення тексту на певний набір семантичних структур, що є формальним представленням "змісту" вихідного тексту. Мета такого перетворення - забезпечення вихідних даних для роботи пошукових механізмів СУБД.

В АРМ взаємодія ґрунтується на макетуванні зображень екрана у вигляді зразків-прототипів документів. Для цього використовуються різноманітні технічні прийоми забезпечення діалогу користувача з ПЕОМ: керування положенням курсору на екрані із застосуванням світлового пера, мерехтіння і підсвічування полів екрана, програмування функціональних клавіш.

Діалог реалізується на основі попередньо розробленого сценарію, що представляється семантичними мережами, таблицями діалогу, фреймами для зображення моделей ПрО.

ПЗ АРМ містить засоби управління довідниками, що забезпечують:

§ створення та актуалізацію інформаційної бази;

§ пошук інформації згідно із заданими атрибутами;

§ організацію введення-виводу інформації;

§ обробку за заданими алгоритмами.[5]

1.4 Вимоги до технологій АРМ

Технологія електронної обробки текстів при реалізації функцій:

§ введення набору тексту із завданням параметрів для його верстки, перегляду;

§ обробка (сортування тексту за змістом, обчислення в таблицях);

§ відтворення тексту;

§ форматування тексту й одержання документа;

технологія електронної обробки форм, що підтримує електронні таблиці, шаблони, прототипи, а також технологія електронної обробки ділової графіки, що реалізує графіки, різного типу діаграми, гістограми, фотографії, малюнки.

Таким чином, АРМ -- це професійно-орієнтований комплекс технічних, інформаційних і програмних засобів, призначених для автоматизації функцій спеціаліста, що виконуються на його робочому місці.

Основне призначення АРМ -- забезпечити управлінський персонал новими засобами техніки та технології. Мова йде про автоматизоване діалогове виконання основних функцій управління, діалогову інформаційну взаємодію користувачів і оперативний доступ до даних, нагромаджуваних у центральній базі даних ІС, або в розподільній базі даних АРМ.

Організація АРМ змінює техніку та методологію виконання функцій управління. Виникли нові технологічні операції ведення екранного діалогу, використання нових форм подання даних -- електронних картотек і таблиць, графіків і діаграм, багатовіконне подання даних.

Засоби АРМ дають змогу автоматизувати розв'язання облікових задач, що формалізуються, забезпечити інформаційну підтримку важко формалізованих задач, результати яких використовуються для прийняття рішень.

З урахуванням професійних знань і практичних навичок користувач може обирати методику розв'язання задач, маніпулювати даними для обчислень, аналізувати їх результати та приймати відповідне конкретній ситуації управлінське рішення.

1.5 Цінні папери та фінансові інструменти

Цінні папери -- грошові документи, що визначають взаємовідносини між особою, компанія яка їх випустила (емітувала, відтак називається емітентом), та їх власником: засвідчують право володіння корпоративними правами (як акції) чи відносини позики (як облігації), і здебільшого передбачають виплату доходу у вигляді дивідендів або процентів, а також можливість передачі грошових та інших прав, що випливають із цих документів, іншим особам.

Згідно з Законом України "Про цінні папери та фондовий ринок" цінні папери поділяються на такі види:

§ Акції

§ Облігації

§ Облігації підприємств

§ Цільові облігації підприємств

§ Облігації місцевих позик

§ Державні облігації

§ Казначейські зобов'язання

§ Інвестиційні сертифікати

§ Ощадні (депозитні) сертифікати

§ Вексель

§ Іпотечні, приватизаційні, похідні та товаророзпорядчі цінні папери.[6]

Цінні папери можуть бути іменними або на пред'явника: іменні цінні папери, якщо інше не передбачено законом, або в них спеціально не вказано, що вони не підлягають передачі, передаються шляхом повного індосаменту (передавальним записом, який засвідчує перехід прав за цінним папером до іншої особи ). Цінні папери на пред'явника обертаються вільно. Цінні папери можуть бути використані для здійснення розрахунків, а також як застава для забезпечення платежів і кредитів.

Відновлення втрачених іменних цінних паперів провадиться державними органами, підприємствами та установами, що випустили ці папери.

Спадкоємництво цінних паперів здійснюється відповідно до цивільного права України. Порядок обігу цінних паперів, випущених в Україні іншими державами і розміщених на території України, регулюється законом України "Про цінні папери та фондову біржу", іншими активами законодавства України, а також договорами України з іншими державами.

Акція - цінний папір без установленого строку обігу, що засвідчує дольову участь у статутному фонді акціонерного товариства, підтверджує членство в акціонерному товаристві та право на участь в управлінні ним, дає право його власникові на одержання частини прибутку у вигляді дивіденду, а також на участь у розподілі майна при ліквідації акціонерного товариства.

Акції можуть бути іменними та на пред'явника, привілейованими та простими. Обіг іменної акції фіксується у книзі реєстрації акцій, що ведеться товариством. До неї має бути внесено відомості про власника, час придбання акцій, а також кількість таких акцій у кожного з акціонерів. По акціях на пред'явника у книзі реєстрації зазначається їх загальна кількість.

Привілейовані акції дають власнику переважне право на одержання дивідендів, а також на пріоритетну участь у розподілі майна акціонерного товариства у разі його ліквідації. Власники привілейованих акцій не мають права брати участь в управлінні акціонерним товариством, якщо інше не передбачене його статутом.

Привілейовані акції можуть випускатись із фіксованим у процентах до їх номінальної вартості щорічно виплачуваним дивідендом. Виплата дивідендів провадиться у розмірі, зазначеному в акції, незалежно від розміру одержаного товариством прибутку у відповідному році. У тому разі, коли прибуток відповідного року є недостатнім, виплата дивідендів по привілейованим акціям провадиться за рахунок резервного фонду.

Якщо розмір дивідендів, що сплачуються акціонерам, по простих акціях перевищує розмір дивідендів по привілейованих акціях, власникам останніх можлива доплата до розміру дивідендів, сплачених іншим акціонерам.

Привілейовані акції не можуть бути випущені на суму, що перевищує 10% статутного фонду акціонерного товариства. Порядок здійснення переважного права на одержання дивідендів визначається статутом акціонерного товариства.

Мінімальна номінальна вартість акції не може бути менше ліміту в карбованцях. Номінальна вартість акцій більша ліміту в карбованцях повинна бути кратною мінімальній вартості акції. Акціонерам може видаватися сертифікат на сумарну номінальну вартість акцій.

Акція повинна містити такі реквізити:

§ фірмове найменування акціонерного товариства та його місцезнаходження,

§ найменування цінного паперу - "акція",

§ її порядковий номер, дату випуску,

§ вид акції та її номінальну вартість,

§ ім'я власника (для іменної акції),

§ розмір статутного фонду акціонерного товариства на день випуску акцій,

§ кількість акцій, що ви пускаються,

§ строк виплати дивідендів та підпис голови правління акціонерного товариства або іншої уповноваженої на це особи та

§ печатку акціонерного товариства.

Порядок викупу акцій повинен обов'язково передбачати:

§ ціну викупу акцій не нижче за номінальну (єдину для всіх власників акцій);

§ метод визначення розміру дивідендів, що належить власникам таких акцій за період з моменту останньої виплати дивідендів;

§ порядок оплати, акцій, що випускаються, і виплати дивідендів (періодичність платежів, форма розрахунків, номери рахунків, документи, що оформляються та інше);

§ місця виконання зобов'язань по акціях (оплати акцій, оплати дивідендів та ін.)

Облігація ? цінний папір, що засвідчує внесення її власником грошових коштів і підтверджує зобов'язання відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного паперу в передбачений в ньому строк з виплатою фіксованого проценту якщо інше не передбачене умовами випуску). Облігації всіх видів розповсюджуються серед підприємств і громадян на добровільних засадах.

В Україні випускаються облігації таких видів:

§ облігації внутрішніх республіканських і місцевих позик;

§ облігації підприємств.

Фондовий ринок дає змогу вирішувати важливі економічні проблеми, пов'язані з отриманням підприємствами необхідного для інвестицій акціонерного капіталу, допомагає розміщувати вільні фінансові засоби та прискорювати перерозподіл вільних коштів з однієї сфери підприємництва в іншу. Ефективна робота фондового ринку істотно залежить від своєчасного отримання професійними учасниками необхідної інформації про стан ринку та прийняття оптимальних рішень.

Предметну сферу для інформаційних технологій становлять операції, що їх виконують банки на фондовому ринку. Емісійні операції з цінними паперами банки виконують при випуску власних акцій у процесі формування статутного капіталу, а також тоді, коли викупають власні акції, тобто під час вторинного обігу. Крім того, банки емітують боргові зобов'язання - векселі, ощадні сертифікати, облігації - для розміщення їх на ринку з метою залучення додаткових коштів (пасивні операції), спрямовуваних на здійснення власних господарських операцій. Зміст технологічної задачі в цьому напрямку діяльності банку полягає в автоматизації обліку обігу всіх типів цінних паперів і контролі через оперативне отримання достовірної інформації стану фондового ринку.

Інвестиційні операції банки виконують з метою проведення активних операцій - вкладання власних коштів у цінні папери, формування власного інвестиційного портфеля для отримання прибутку, збереження капіталу та підтримання ліквідності банку. Автоматизація управління портфелем цінних паперів включає технологічні задачі з планування, обліку, аналізу та регулювання діяльності банку на фондовому ринку.

Комісійні операції полягають у виконанні доручень клієнтів із купівлі та продажу цінних паперів, наданні консультацій щодо оцінювання цінних паперів та інших послуг. На виконання цих операцій банк укладає з клієнтом угоду. Починаючи з моменту оформлення угод усі комісійні операції відображуються у відповідних базах даних та регістрах бухгалтерського обліку, що дає змогу формувати необхідні довідки й зведення для аналізу та прийняття рішень.

Сервісні операції супроводжують здійснення банками депозитарної діяльності та супутних щодо неї операцій. За технологією виконання сервісні операції можна віднести до комісійних, але з огляду на їх специфіку доцільно виокремити відповідну групу. До таких операцій належать зберігання цінних паперів; розміщення цінних паперів і реєстрація їх власників; депозитарні послуги; оформлення сертифікатів для власників цінних паперів; реєстрація операцій із цінними паперами, облік прав власності на цінні папери; рахунок і виплата дивідендів і т. ін. Автоматизують зазначені операції з цінними паперами, використовуючи спеціалізовані пакети програм.

В інтегрованих банківських системах виокремлюють підсистему (програмні модулі) для підтримки фондових операцій. Ця підсистема забезпечує:

§ ефективне здійснення банками операцій на ринку цінних паперів;

§ належний внутрішньобанківський облік, контроль і аналітичну підтримку цих операцій.

Ефективне виконання банками операцій можливе за умови, що буде виконано цілеспрямовану попередню роботу зі збору, обробки та аналізу оперативних даних про стан фондового ринку. Для цього необхідний доступ до інформації на фондовому ринку, а отже, мають бути налагоджені телекомунікаційні зв'язки між учасниками фондового ринку, розвинене апаратне і програмне забезпечення для моделювання процесів, що відбуваються на ньому.

В Україні комерційні банки працюють на фондовому ринку здебільшого через позабіржову фондово-торговельну систему (ПФТС). Вона дозволяє вести торги одночасно за кількома цінними паперами, зокрема й за паперами різних типів. Асоціація ПФТС для роботи з цінними паперами встановлює в комерційному банку АРМ брокера. Це АРМ постійно перебуває в робочому стані, підтримуючи такі функції:

§ ввід і установлення заявок, у тому числі із заздалегідь підготовленого списку;

§ зняття заявок (певної групи або всіх одночасно);

§ огляд у режимі реального часу таблиць котирувань за всіма відкритими заявленими в торгівлі паперами;

§ огляд у режимі реального часу докладної інформації про укладені брокерські угоди.

На АРМ брокера торгів використовуються динамічні вікна, завдяки яким можна спостерігати одночасно кілька таблиць котирувань укладених угод, а також позиції і введені заявки. При цьому брокер може формувати вигідну для себе конфігурацію вікон.

Найважливіша функція цього АРМ полягає в оформленні та виконанні угоди купівлі-продажу цінних паперів. Ця операція називається акцептуванням виставлених на продаж паперів. Акцептування може відбуватися на повний або частковий обсяг. Але в разі часткової чи повної суми акцептування пропозиція з продажу знімається повністю.

По закінченні торгів цінними паперами генеруються завдання (пакети платіжних доручень) на виконання відповідних зобов'язань з переказування коштів і цінних паперів.

АРМ брокера підтримує довідники реєстраторів цінних паперів, учасників ПФТС, банків, видів цінних паперів, а також локальні довідники. Наявність такої інформації на моніторі дає змогу банку брати активну участь у фондовому ринку, виконувати в реальному часі аналіз ситуацій та укладати угоди на купівлю чи продаж цінних паперів.

В інформаційній системі позабіржової торгівлі функціонують центральні процесори й сервери, котрі підтримують центральні БД, де реєструються угоди, ведеться протокол торгів, формується статистична звітність про торги, а також підтримуються загальнодержавні і відомчі довідники. До загальнодержавних довідників належать СПОДУ, СПАТО, ЄДРПОУ та інші, а до відомчих - довідники реєстраторів цінних паперів, учасників ПФТС, банків.

Ще однією важливою функцією підсистеми підтримки операцій банку на фондовому ринку є належний внутрішньобанківський облік, контроль і аналіз операцій із цінними паперами. Для автоматизації цієї функції у відділі фондового ринку комерційного банку організовують АРМ спеціалістів і керівників. Перелік автоматизованих робочих місць спеціалістів залежить від діапазону робіт, що їх виконує банк на фондовому ринку. Якщо діапазон широкий, то АРМ спеціалістів організовують за такими напрямками:

§ робота з власними цінними паперами;

§ робота з цінними паперами акціонерних товариств і банків,

§ робота з державними цінними паперами і борговими зобов'язаннями,

§ робота з іноземними і валютними цінностями;

§ робота з фізичними особами, з виконання депозитарних реєстраторських операцій.

На кожному із зазначених АРМ автоматизується відповідний комплекс задач.

Так, на АРМ спеціаліста з роботи з власними цінними паперами забезпечується розв'язування задач за двома типами операцій:

§ із власними акціями та облігаціями;

§ з депозитними, ощадними сертифікатами і векселями банку.

За першим типом операцій автоматизуються такі задачі: облік бланків цінних паперів; облік випуску та руху цінних паперів, випущених для формування статутного фонду банку; нарахування і облік дивідендів; підтримка файла, в якому обліковуються держателі акцій; реєстрація операцій викупу, переуступлення акцій; формування файлів-проведень за операціями; складання регламентованих звітів. За другим типом операцій автоматизується облік бланків сертифікатів і векселів; облік операцій з розміщення сертифікатів; облік операцій з нарахування та виплати нарахованих процентів; облік операцій за дисконтними та процентними векселями, формування файлів-проведень і щоденних звітних форм.

На АРМ з роботи з державними цінними паперами автоматизується облік дилерських операцій; облік операцій з інвесторами; облік операцій з придбання та продажу державної заборгованості, боргових зобов'язань; облік операцій із казначейськими зобов'язаннями; формування щоденних файлів-проведень; складання звітних форм; підтримки інформації з котирування.

Усі зазначені автоматизовані робочі місця обов'язково підтримують ведення нормативної інформації з відповідних операцій; ведення статистичних даних щодо цінних паперів у розрізі видів цінних паперів, емітентів, власників, а також підготовку й оформлення статистичних довідок, таблиць, звітів.[7]

Тепер з'ясуємо що таке фінансові інструменти.

Фінансові інструменти -- це засоби, що застосовуються для виконання завдань, передбачених фінансовою політикою. Основними фінансовими інструментами є:

§ податки та збори, види цін,

§ грошовий капітал,

§ фінансові ресурси,

§ стимули,

§ санкції,

§ цінні папери,

§ валюта,

§ грошові зобов'язання,

§ страхові поліси, кредитні договори та інші види ринкового фінансового продукту.

Розрізняють інструменти грошового ринку та інструменти ринку капіталів. У вітчизняному законодавстві категорії "фінансовий інструмент" приділяється порівняно небагато уваги. Серед усіх видів законодавчих актів та нормативних документів варто виділити насамперед Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 13 "Фінансові інструменти" (далі - П(С)БО 13), яке визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про фінансові інструменти та її розкриття у фінансовій звітності. Норми цього стандарту в обов'язковому порядку застосовують підприємства, організації та інші юридичні особи незалежно від форми їх власності (крім бюджетних установ). Згідно з П(С)БО 13 фінансовий інструмент - це контракт, який одночасно зумовлює виникнення (збільшення) фінансового активу в одного підприємства і фінансового зобов'язання або інструменту власного капіталу в іншого.

Фінансові інструменти в бухгалтерському обліку України поділяються на:

§ фінансові активи,

§ фінансові зобов'язання,

§ інструменти власного капіталу і

§ похідні фінансові інструменти.

До фінансових активів входять: грошові кошти, не обмежені для використання, та їх еквіваленти; дебіторська заборгованість, не призначена для перепродажу; фінансові інвестиції, що утримуються до погашення; фінансові активи, призначені для перепродажу; інші фінансові активи. До інструментів власного капіталу належать прості акції, частки та інші види власного капіталу.

Класифікацію фінансових інструментів можна проводити залежно від видів та сегментів фінансових ринків, на яких вони обертаються. Виділяють такі фінансові інструменти:

§ Інструменти ринку позичкових капіталів - гроші, розрахункові документи, що знаходяться в обігу на грошовому ринку.

§ Інструменти ринку цінних паперів - цінні папери, що обертаються на цьому ринку (їх склад за видами, особливостями емісії та обігу затверджується нормативно-правовими актами).

§ Інструменти валютного ринку - іноземна валюта, розрахункові валютні документи, окремі види цінних паперів, що обслуговують зазначений ринковий сегмент.

§ Інструменти страхового ринку - страхові послуги, які пропонуються на продаж, тобто страхові продукти, розрахункові документи та окремі види цінних паперів, що обслуговують цей сегмент фінансового ринку.

§ Інструменти ринку дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння - цінні метали (золото, срібло, платина) та камені, які купують з метою формування фінансових резервів, а також розрахункові документи і цінні папери, що обслуговують цей ринок.

§ Інструменти ринку нерухомості - цінні папери та документи, що засвідчують право власності на нерухомість.

Існують й інші критерії для класифікації категорії "фінансовий інструмент". Так, залежно від пріоритетної значимості, розрізняють:

§ Первинні фінансові інструменти - переважно цінні папери, які характеризуються тим, що їх випустили в обіг власне первинні емітенти. Вони підтверджують прямі майнові права або відносини кредиту. До них входять: акції, облігації, чеки, векселі і т. п.

§ Вторинні фінансові інструменти або деривативи - цінні папери, що підтверджують право або зобов'язання їх власника купити або продати первинні цінні папери, які обертаються, валюту, товари або нематеріальні активи на попередньо визначених умовах у майбутньому. Вони використовуються для проведення спекулятивних фінансових операцій та страхування цінового ризику ("хеджування"). Деривативи класифікуються залежно від складу первинних фінансових інструментів, наприклад: фондові, валютні, страхові, товарні і т. п. До них входять: опціони, ф'ючерсні і форвардні контракти.

Сучасна фінансова система являє собою структуру, засновану на механізмі кредиту. Абсолютно всі фінансові інструменти, за винятком золота, є чиїмись зобов'язаннями: держави (паперові грошові знаки, державні цінні папери); банків (кредит, депозитні та ощадні сертифікати, чеки, векселі, тощо); акціонерних товариств (акції, облігації, векселі); професійних учасників фондового ринку (похідні фінансові інструменти).

Відтак, фінансові інструменти виконують свої функції доти, поки інститути, що їх випустили, відповідають за зобов'язаннями, які оформлені цими фінансовими інструментами. У випадку банкрутства організації її активи знецінюються. Причому ризики фінансових інструментів вищого рівня значно більше ризиків їх базисного активу. Наприклад: ризики, закладені в опціони або ф'ючерси, вище ризиків цінних паперів, що складають їх базисний актив; ринок операцій з акціями вище ризиків операцій з валютою, в якій виражена їхня вартість; ризики операцій з грошовими коштами вище ризиків з реальним товаром.

Отже, можна зробити висновок, що фінансові інструменти - це певною мірою права на ресурси (активи), які повинні відповідати таким вимогам:

§ вільний обіг (здатність купуватися та продаватися на ринку,

§ виступати як самостійний платіжний інструмент, що полегшує обіг інших товарів);

§ доступність (можливість бути об'єктом усіх видів угод (позики, дарування, зберігання тощо));

§ стандартність (випуск однорідними серіями, класами тощо);

§ документальність (повинні містити передбачені законодавством реквізити, відсутність будь-якого з них вказує на їх недійсність);

§ регулювання і визнання державою (мають регулюватися та бути визнані державою як передумова довіри до них); ліквідність (здатність бути швидко реалізованими без істотних втрат для держателя);

§ ризик (можливість втрат, що пов'язані з інвестиціями у фінансові інструменти).

Фінансові інструменти виконують низку функцій у системі суспільного виробництва. Вони є регулятором, що відображає дію закону вартості і динаміки норми прибутку в різних галузях виробництва. Фінансові інструменти забезпечують приплив капіталу з одних галузей в інші, а також мобілізують грошові кошти інвесторів. У розвинених промислових країнах в умовах рівноважної економіки значна частина вільного капіталу вкладається безпосередньо в купівлю фінансових інструментів.

Фінансові інструменти здійснюють інформативну функцію, відображаючи економічний стан. Наприклад, стабільне зниження біржових курсів тих чи інших цінних паперів, а також масове падіння курсів є ознакою погіршення економічної кон'юнктури. І навпаки, стабільні курси або їх підвищення, зазвичай, засвідчують нормальне економічне становище країни. Через фінансові інструменти загалом реалізується можливість контролю за економікою й економічними процесами як у рамках макро-, так і мікроекономіки.

І насамкінець, фінансові інструменти являють собою ланку, що сполучає суспільні, політичні, державні інститути (надбудову), з одного боку, і сукупність економічних відносин та зв'язків у суспільстві (базис), - з другого. [8]



2. РОЗРОБКА РЕКОМЕНДАЦІЙ ПО ВИКОРИСТАННЮ АРМ СПЕЦІАЛІСТА РОБОТИ З ФІНАНСАМИ

Тепер перейдемо безпосередньо до використання АРМ та діяльності спеціалістів з цінними паперами.

2.1 Організаційно-структурний зв'язок автоматизованих робочих місць відділу цінних паперів

Виконанням банківських операцій на фондовому ринку займається фондовий відділ або відділ цінних паперів. Організаційно він може бути виділений в окремий структурний підрозділ (мал. 2.1) або його функції розподіляються між іншими відділами банку.

Малюнок 2.1 Структура відділу цінних паперів

В умовах функціонування ІСОФР та організації роботи кожної групи відділу у вигляді автоматизованих робочих місць фахівців структурна схема відділу цінних паперів може виглядати, як показано на мал.2.2. Кожній групі може відповідати як один, так і декілька АРМ залежно від кількості в ній фахівців, обсягів операцій з даним видом цінних паперів.

Малюнок 2.2 - Організаційно-структурна схема відділу цінних паперів

Комплекс АРМ фахівців з роботи з власними цінними паперами та фінансовими інструментами банку забезпечує вирішення завдань по двох основних категоріях операцій:

§ операції з власними акціями та облігаціями;

§ операції з депозитними, ощадними сертифікатами та векселями банку;

§ облік бланків цінних паперів ( по кожному виду ) ;

§ облік випуску і руху цінних паперів , випущених для формування ставного фонду банку і додаткового збільшення статутного фонду банку (за видами власників - для іменних цінних паперів);

§ нарахування та облік дивідендів ;

§ підготовка копії умов на магнітному носії для надання в ЦБРФ ;

§ облік операцій з розміщення сертифікатів;

§ облік операцій з нарахування і виплати відсотків , нарахування та сплати податку на доходи за сертифікатами ;

§ підготовка положень по роботі з векселями;

§ облік операцій з нарахування і виплати відсотків за процентними векселями , нарахування і виплати податку на доходи за векселями ;

§ формування файлів проводок за операціями ;

§ формування щоденних звітних форм за операціями , звітів за підсумками випуску , звітних форм для подання до реєструючого органу ;

§ ведення статистичної інформації за цінами придбання зобов'язань банку на вторинному ринку.

Комплекс АРМ фахівців з роботи з державними цінними паперами вирішує такі завдання:

§ Облік операцій , формування файлів проводок , формування звітних форм за операціями в якості дилера при роботі з державними цінними паперами;

§ Облік операцій , формування файлів проводок , формування звітних форм за операціями в якості інвестора при роботі з державними цінними паперами;

§ Облік операцій з придбання та продажу державних довгострокових , середньострокових і короткострокових боргових зобов'язань;

§ Облік операцій з казначейськими зобов'язаннями , державним казначейським векселях , облігаціями внутрішньої валютної позики та інших цінних паперів , що випускаються урядом ;

§ Формування щоденних файлів проводок за операціями ;

§ Формування звітних форм;

§ Ведення інформації по котируваннях державних цінних паперів;

§ Ведення інформації по нормативних документів, що регламентують роботу з державними паперами , відстеження змін в законодавчих матеріалах.

Комплекс АРМ фахівців групи роботи з цінними паперами акціонерних товариств , банків вирішує такі завдання:

§ ведення та облік операцій з корпоративних векселями :

§ облік ( дисконт ) векселів ;

§ операції з переобліку ;

§ операції з видачі позик під забезпечення векселів;

§ ведення аналітичного обліку за особовими рахунками прийнятих до обліку векселів , заборгованості векселедержателей і векселедавців ;

§ контроль за термінами погашення;

§ облік операцій з передачі векселів на інкасо в інші банки ;

§ ведення та облік операцій по вкладенню коштів у векселі інших банків.

Комплекс АРМ фахівців групи роботи з іноземними і валютними цінними паперами веде облік за такими операціями:

§ З іноземними цінними паперами ( євроноти , єврооблігації і цінні папери іноземних юридичних осіб);

§ З цінними паперами , вартість яких виражена в іноземній валюті.

Комплекс АРМ фахівців групи роботи з фізичними особами вирішує завдання ведення та обліку операцій з цінними паперами , власниками яких є фізичні особи.

Комплекс АРМ фахівців групи роботи з похідними цінними паперами виконує наступні задачі :

§ Ведення та облік операцій з випуску та обігу банківських гарантій , резервних акредитивів ( акредитивів Stand by ) ;

§ Ведення та облік операцій з ф'ючерсами , опціонами , свопами , варрантами , коносаментами ;

§ Облік позик, виданих під забезпечення таких цінних паперів.

Комплекс АРМ фахівців групи депозитарних , реєстраторських та трансфер-агентських операцій вирішує завдання з обліку та зберігання цінних паперів , ведення реєстрів акціонерів різних емітентів і інші завдання , пов'язані з цими операціями.

Всі перераховані комплекси АРМ підтримують виконання таких функцій:

§ Ведення нормативної інформації за відповідними операціями;

§ Ведення статистичних даних за цінними паперами у розрізі видів цінних паперів , емітентів , власників ;

§ Підготовку і формування статистичних довідок , таблиць , звітів .

Усі облікові операції, що проводяться за результатами дня відображаються у файлі денних проводок і передаються в бухгалтерію банку для відображення цих операцій в щоденному балансі .

Комплекс АРМ групи аналізу кон'юнктури ринку призначений для вирішення наступних завдань:

n Управління портфелем цінних паперів банку :

§ оцінка фінансового стану емітентів ;

§ оцінка стану ринку цінних паперів;

§ аналіз зміни ціни папери за час її обігу на ринку ;

§ прогноз очікуваної ціни та порівняльний аналіз привабливості різних типів цінних паперів;

§ формування портфеля та підтримання його ефективного стану ;

n Розміщення емісії цінних паперів клієнта :

§ аналіз фінансово - економічного стану клієнта ;

§ оцінка проспекту емісії;

§ оцінка можливості розміщення цінних паперів у поточний момент ;

§ прогноз сприятливого часу для їх розміщення ;

§ оцінка передбачуваного доходу банку від розміщення цінних паперів;

§ вироблення стратегії і прийняття рішення про їх розміщення ;

n Управління власними цінними паперами:

§ аналіз фінансового стану банку ;

§ прогноз поведінки власних паперів банку на ринку ;

§ оцінка необхідності додаткової емісії;

§ оцінка ринку позикових коштів;

§ ухвалення рішення про залучення коштів за рахунок випуску цінних паперів та ін.

Функціонування ІСОФР дозволяє банку ефективно виконувати операції на ринку цінних паперів.

Інвестиційні компанії як інвестиційні інститути є учасниками фондового ринку і виконують операції з цінними паперами , які полягають у купівлі або продажу цінних паперів за свій рахунок , у тому числі шляхом виставлення двосторонніх котирувань або видачі гарантії емітенту на розміщенні емісії . У більшості випадків інвестиційні компанії поєднують функції інвестиційного консультанта та фінансового брокера , надаючи таким чином клієнту консультаційні послуги з питань розміщення та обігу цінних паперів , а також здійснюючи операції за дорученнями клієнта на основі договорів комісії і доручення.

Основні вимоги , пропоновані до інвестиційної компанії :

§ Наявність кваліфікаційних атестатів відповідної категорії у всіх фахівців , що перебувають у штаті і займають посади , що підлягають обов'язковій атестації ;

§ Наявність у статуті компанії положення про те , що діяльність на ринку цінних паперів є виключною ;

§ Наявність мінімального власного капіталу;

§ Організація системи обліку та звітності , точно і повно відбиває операції з цінними паперами .

Інвестиційні компанії залучають кошти за рахунок випуску власних цінних паперів , розміщуючи їх тільки серед юридичних осіб .

Повсюдне застосування на фондовому ринку сучасних засобів обчислювальної техніки і телекомунікацій припускає використання в роботі інвестиційних компаній інформаційних систем , які повинні забезпечувати :

§ Взаємозв'язок з іншими учасниками фондового ринку ;

§ Можливість проведення торгів по каналах зв'язку;

§ Отримання інформації щодо руху цінних паперів на ринку та ін.

Інформаційні системи інвестиційних компаній функціонують в рамках обчислювальних мереж , як локальних , що охоплюють діяльність самої компанії , так і глобальних , підключаючись до таких систем , як REUTER , SPRINT , а також до торговельних мереж , наприклад до РТС .

В інформаційних системах інвестиційних компаній виділяються наступні АРМ :

§ Спеціаліста по роботі з державними цінними паперами;

§ Спеціаліста по роботі з корпоративними цінними паперами , включаючи цінні папери банків ;

§ Інвестиційного консультанта;

§ Фінансового брокера;

§ Аналітика ;

§ Бухгалтера .

Завдання, які вирішуються в цих АРМ , забезпечують виконання таких функцій:

§ Аналіз зміни цін і обсягу продажу цінних паперів;

§ Аналіз поточного фінансово - економічного стану емітента.

На основі аналізу фахівець визначає дії інвестиційної компанії на ринку цінних паперів. Прогнозування напряму зміни курсової ціни папери здійснюється на основі розроблюваних для цієї мети математичних моделей.

У відношенні компаній - емітентів цінних паперів і самої інвестиційної компанії проводиться аналіз , який полягає в дослідженні активів і пасивів , доходів та виручки, руху ліквідності , норми прибутку та ін У результаті цього аналізу керівництво компанії виробляє стратегію і тактику роботи на ринку , визначає основні напрямки своєї діяльності на найближчу перспективу.