Математичні моделі та методи аналізу й синтезу топологій комп’ютерних видавничо-поліграфічних систем

Аналіз графічних, матричних та аналітичних моделей топологій комп'ютерних видавничо-поліграфічних систем. Створення методів виявлення та перетворення топологічних структур, заданих матричним способом. Синтез комп’ютерних видавничо-поліграфічних систем.

Рубрика Программирование, компьютеры и кибернетика
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 29.09.2013
Размер файла 76,2 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет “Львівська політехніка”

УДК 004.942: 004.915

Математичні моделі та методи аналізу й синтезу топологій комп'ютерних видавничо-поліграфічних систем

01.05.02 - математичне моделювання та обчислювальні методи

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора технічних наук

Дунець Роман Богданович

Львів 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Українській академії друкарства Міністерства освіти і науки України.

Захист відбудеться “ 26 ” травня 2005 р. о “ 14 ” год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.052.05 при Національному університеті “Львівська політехніка” за адресою: 79013, м. Львів, вул. С.Бандери, 12.

З дисертацією можна ознайомитися у науково-технічній бібліотеці Національного університету “Львівська політехніка” за адресою: 79013, м. Львів, вул. Професорська,1.

Автореферат розісланий “ 21 ” квітня 2005 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, доктор технічних наук, професор Федасюк Д.В.

АНОТАЦІЯ

Дунець Р.Б. Математичні моделі та методи аналізу та синтезу топологій комп'ютерних видавничо-поліграфічних систем. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук за спеціальністю 01.05.02 - математичне моделювання та обчислювальні методи. - Національний університет “Львівська політехніка”, Львів, 2005.

Дисертацію присвячено питанням розробки ефективних програмних засобів синтезу сучасних комп'ютерно-видавничих систем. В дисертації розроблено новий напрямок в математичному моделюванні та обчислювальних методах, який ґрунтується на застосуванні матриць суміжностей як математичних моделей топологій таких систем. Створено методи виявлення нециклічних та циклічних структур, перетворення топологічних структур. Одержано матричні методи визначення часу критичних та мінімальних шляхів, визначення блоків, які утворюють такі шляхи, та верхні оцінки кількості мінімальних та екстремальних шляхів. Удосконалено метод синтезу топологій комп'ютерних видавничо-поліграфічних систем та створено матричні методи виявлення “вузьких” місць топологій. Розроблено загальну структуру програми топологічного аналізу, алгоритми роботи основних її модулів. Основні результати впроваджено у виробництво при оптимізації технологічних ліній з випуску карток, посвідчень, а також при створенні системи автоматизованого проектування електромеханічних систем поліграфії.

Достовірність отриманих результатів підтверджується теоретичними й експериментальними дослідженнями та результатами впроваджень.

Ключові слова: матриця суміжності, топологія, комп'ютерна видавничо-поліграфічна система, аналіз, синтез, критичний шлях, технологічна лінія, логічна операція, ярусно-паралельна форма.

АННОТАЦИЯ

Дунец Р.Б. Математические модели и методы анализа и синтеза топологий компьютерных издательско-полиграфических систем. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора технических наук по специальности 01.05.02 - математическое моделирование и вычислительные методы. - Национальный университет “Львовская политехника”, Львов, 2005.

Диссертация посвящена вопросам построения эффективных программных средств синтеза современных компьютерных издательско-полиграфических систем. В работе разработано новое направление в математическом моделировании и вычислительных методах, которое базируется на использовании матриц смежности как математических моделей топологий таких систем. Проведенные исследования показали, что матричные модели топологий компьютерных издательско-полиграфических систем являются универсальными и естественными для представления в компьютерах, а поэтому наиболее подходящими для построения эффективных программ. Для преобразования та исследования матриц смежности предложено использовать операции алгебры логики и специальные операции выделения элементов главной диагонали, строк, столбцов, миноров. С целью выявления нециклических и циклических топологических структур предложено эффективные методы, которые базируются на анализе содержимого матриц смежностей и которые, по сравнению с известными, имеют меньшую вычислительную сложность. Предложен матричный метод образования ярусно-параллельной формы, как нециклических топологий, так и циклических с простыми контурами, который являются базовым для дальнейшего анализа, а тоже метод определения последовательности моделирования работы элементов топологий систем.

Введены понятия минимальных и экстремальных критических путей, общих глобальных и общих локальных элементов топологий систем и получены верхние оценки количества таких путей для различных типов топологий. Предложены матричные методы определения времени критических и минимальных путей, которые базируются на введенных понятиях клон-матрицы, максимум-матрицы и мимнимум-матрицы, используют ярусно-параллельную форму, что позволило отказаться от использования громоздких совмещенных временных диаграмм. Предложены тоже методы, которые определяют элементы топологий систем, образующие критические, минимальные пути.

С целью проведения синтеза топологий систем проанализированы критерии и предложен кортеж критериев, который включает время работы, функциональность, стоимость, надежность. предложен общий метод синтеза, который на основании анализа времени критических, минимальных и экстремальных путей определяет пригодность данной топологии к модификации, определяет “узкие” места для различных типов топологий и способы их устранения. Показано, что в процессе устранения “узких” мест путем распараллеливания либо конвейеризации не целесообразно увеличивать количество необходимого оборудования больше чем в 5 раз.

На основании теоретических исследований создана научная база создания эффективных программ. Разработано общую структуру программы топологического анализа, в основу работы которой положены предложенные матричные методы и которая позволяет вводить топологии систем, как в графическом виде, так и в матричном.

Основные результаты работы внедрены в производство при оптимизации технологической линии с выпуска идентификационных карточек, удостоверений, а также при создании системы автоматического проектирования полиграфических систем.

Достоверность полученных результатов подтверждается теоретическими и экспериментальными исследованиями, а также результатами внедрений.

Ключевые слова: матрица смежности, топология, компьютерная издательско-полиграфическая система, анализ, синтез, критический путь, технологическая линия, логическая операция, ярусно-параллельная форма.

ABSTRACT

Dunets R.B. Mathematical models and methods of computer publishing and printing system topology analysis and synthesis. - Manuscript.

Thesis for a doctor's degree by speciality 01.05.02 - mathematical modeling and computer methods. - Lviv Polytechnic National University, Lviv, 2005.

The dissertation deals with development of effective software means of advanced computer publishing systems synthesis. In the dissertation the new direction of a mathematical modeling and computer methods was proposed, which based on adjacency matrixes usage as mathematical model of these systems. Methods of non-cycles and cycles structure determination and topology transformation were created. New matrix methods of a critical path time determination, minimal path determination, critical and minimal path blocks determination, upper bounds of minimal and extremal paths number were obtained. The computer publishing and printing system topology analysis and synthesis method were improved, new matrix methods of topology bottleneck determination were proposed.

The general structure of topology synthesis program and algorithms of main modules were developed. The dissertation main results were used in industry for optimizing processing line of cards and permits manufacturing. The dissertation main results were used in polygraphical electromechanical advanced computer-aided design tools design.

The validity of obtained results is proved by theoretical and experimental research together with implementation results.

Key words: adjacency matrix, topology, computer publishing and printing system, analysis, synthesis, critical path, processing line, logical operation, layer-parallel form.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Поліграфія однією з перших серед галузей виробництва стала застосовувати комп'ютерну техніку спочатку у видавничих, а згодом у друкарських і післядрукарських процесах, з метою скорочення часу випуску друкованих видань, адекватного реагування на постійне збільшення номенклатури видань та зменшення їх накладів. На базі персональних комп'ютерів почали створюватися різні комп'ютерні видавничі системи із використанням достатньо широкого спектру як ввідних пристроїв - сканерів, цифрових камер, маніпуляторів, модемів, так і вивідних пристроїв - лазерних, струминних, сублімаційних друкарок, насвітлювачів тощо, номенклатура та функціональні можливості яких постійно розширюються. Більше того, з появою цифрових друкарських машин до них стали під'єднувати комп'ютерні видавничі системи, утворюючи таким чином комп'ютерні видавничо-поліграфічні системи.

Особливістю комп'ютерних видавничо-поліграфічних систем є те, що конфігурація зв'язків між елементами таких систем, яку називають топологією, а також склад елементів може бути різним не тільки для випуску різних видів друкованих видань з різними обсягами та накладами, але й для одних і тих самих видів друкованих видань з однаковими обсягами та накладами. Варто зазначити, що такі системи, хоч і є еквівалентними стосовно виду друкованих видань, проте можуть бути нееквівалентними стосовно продуктивності, тобто можуть забезпечувати випуск однакової продукції за різні проміжки часу. Якщо донедавна основна увага при побудові комп'ютерних видавничо-поліграфічних систем була зосереджена на розробці структур форматів даних, програмних засобів набору та верстання, створення та опрацювання ілюстрацій, методів виведення (друкування) інформації, то зараз, у зв'язку із необхідністю скорочення часу випуску видань та забезпеченням друку “сьогодні на сьогодні”, увага стала приділятися підвищенню продуктивності таких систем.

Відомо, що при обмеженій швидкодії кожного із елементів системи, підвищення продуктивності системи в цілому можна здійснити шляхом застосуванням конвеєризації чи розпаралелювання. Для їх застосування необхідно провести аналіз топології зв'язків між елементами комп'ютерної видавничо-поліграфічної системи та виявити в ній ті елементи, до яких потрібно застосувати конвеєризацію або розпаралелювання. В результаті проведення конвеєризації чи розпаралелювання отримається нова топологія продуктивнішої системи. Таким чином, задача підвищення ефективності сучасних комп'ютерних видавничо-поліграфічних систем пов'язана із задачею аналізу та синтезу їх топологій.

Для комп'ютерних видавничо-поліграфічних систем з невеликим числом елементів та достатньо простою, наприклад, лінійною топологією, цю задачу можна розв'язати вручну, застосовуючи при цьому графи, часові діаграми чи сіткові графіки, як математичні моделі топологій, та відомі методи їх опрацювання. Проте, із збільшенням числа елементів системи та складності її топології все гостріше виникає потреба у створенні та застосуванні для аналізу та синтезу топологій комп'ютерних видавничо-поліграфічних систем спеціалізованих програмних засобів. Потреба в нових програмних засобах обумовлена тим, що: по-перше, відомі програмні засоби не забезпечують розв'язок всіх необхідних етапів, починаючи від аналізу типів топологій, визначення критичних шляхів топологій і завершуючи синтезом топологій; по-друге, їх застосування потребує крім задання топологій системи ще й складання евристичних підпрограм чи так званих файл-програми для розв'язку всіх етапів аналізу та синтезу топологій, а це вимагає не тільки додаткових затрат часу, але й необхідної кваліфікації користувача; по-третє, застосування сіткових графіків чи часових діаграм пов'язано, як правило, із перебором можливих варіантів розв'язку та вибору серед них оптимального, а відтак із значними затратами часу.

Створення спеціалізованих програм аналізу та синтезу топологій насамперед вимагає розроблення математичних моделей топологій, які б не тільки адекватно описували топології комп'ютерних видавничо-поліграфічних систем, але й просто та ефективно представлялися, опрацьовувалися та зберігалися в комп'ютерах, а також розроблення відповідних обчислювальних методів. Якщо для цього застосувати графи як математичні моделі топологій, для яких розроблено достатньо широке коло методів виявлення в графах різних шляхів між початковими та кінцевими вершинами, контурів чи циклів, остовів дерев, множини вершин чи дуг, що задовольняють певним умовам тощо, то все одно ці методи в сукупності не розв'язують поставлену задачу аналізу та синтезу топологій комп'ютерних видавничо-поліграфічних систем. Виникає потреба в розробці не тільки нових методів опрацювання графів топологій, але й спеціальних засобів прямого та зворотного представлення графів в комп'ютерах, як особливого виду графічного зображення, наприклад, у множину чи список вершин та дуг, що, в свою чергу, зменшує ефективність відповідних програмних засобів топологічного аналізу та синтезу. З цих міркувань найбільш придатними є матричні моделі топологій комп'ютерних видавничо-поліграфічних систем, оскільки вони відразу природнім чином представляються в комп'ютерах як масиви чисел.

Проте, відомі матричні методи орієнтовані на розв'язання тільки деяких класичних задач теорії графів (пошук контурів, укладки графів, перетворення матриць до певного виду тощо), а також частково для синтезу систем керування та синтезу комбінаційних логічних схем при мінімізації логічних функцій. Вони не враховують особливості топологій комп'ютерних видавничо-поліграфічних систем, не забезпечують аналіз видів топологічних структур, їх перетворення, виявлення критичних шляхів, часу та елементів таких шляхів. Тому виникає потреба в цілісному підході до розробки матричних методів аналізу та синтезу топологій комп'ютерних видавничо-поліграфічних систем. Отже, актуальною стає науково-технічна проблема системного аналізу та синтезу топологій комп'ютерних видавничо-поліграфічних систем та створення обчислювальних методів опрацювання матричних моделей топологій для побудови ефективних програмних засобів проектування таких систем.

Вирішення цієї проблеми є актуальним у розвитку поліграфії та видавничої справи в Україні, дозволить створити програмні засоби автоматизованого проектування новітніх високопродуктивних комп'ютерних видавничо-поліграфічних систем, отримати оптимальні конфігурації комп'ютерних видавничих систем та технологічних ліній і посісти чільне місце на світовому ринку таких систем.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась в рамках держбюджетних науково-дослідних тем Б402-95 “Розробка методів комп'ютерно-інформаційних технологій автоматизованого аналізу і синтезу електромеханічних систем управління ротаційними машинами” (номер державної реєстрації 0195v020943), Б401-92 “Розробка методів аналізу динаміки і синтезу електромеханічних систем управління ротаційними машинами з пружними зв'язками” (номер державної реєстрації 0194u007446), в яких автор розробив матричні моделі зв'язків між елементами систем та відповідні методи їх опрацювання.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є розвиток теоретичних основ аналізу та синтезу топологій і побудови ефективних засобів створення комп'ютерних видавничо-поліграфічних систем.

Для досягнення поставленої в роботі мети необхідно розв'язати такі задачі:

проведення аналізу графічних, матричних та аналітичних моделей топологій комп'ютерних видавничо-поліграфічних систем;

побудова матричних моделей для всіх видів топологій комп'ютерних видавничо-поліграфічних систем;

створення методів виявлення та перетворення топологічних структур, заданих матричним способом;

розроблення критеріїв топологічного аналізу та синтезу комп'ютерних видавничо-поліграфічних систем;

створення ефективних матричних методів аналізу топологій комп'ютерних видавничо-поліграфічних систем;

розроблення методів синтезу топологій комп'ютерних видавничо-поліграфічних систем;

створення алгоритмів програми топологічного аналізу та синтезу як інструментального засобу побудови комп'ютерних видавничо-поліграфічних систем.

Об'єкт дослідження - комп'ютерні видавничо-поліграфічні системи.

Предмет дослідження - моделі топологій комп'ютерних видавничо-поліграфічних систем і методи аналізу й синтезу топологій таких систем.

Методи дослідження. При розв'язанні поставлених задач використовувалися методи теорії матриць і теорії графів, які забезпечили побудову ефективних алгоритмів пошуку критичних шляхів топологічних структур та елементів, що їх утворюють; операції алгебри логіки, які дали змогу зменшити обчислювальну складність алгоритмів аналізу та синтезу топологій; методи математичного моделювання, з допомогою яких визначено ефективність застосування операцій розпаралелювання та конвеєризації; методи прикладного програмування, які використані для програмної реалізації системи топологічного аналізу та синтезу.

Наукова новизна одержаних результатів. В результаті виконаних теоретичних та експериментальних досліджень розв'язано важливу науково-технічну проблему системного аналізу та синтезу топологій комп'ютерних видавничо-поліграфічних систем та створення обчислювальних методів опрацювання матричних моделей топологій для побудови ефективних програмних засобів проектування таких систем.

При цьому отримано такі основні результати:

вперше застосовано матриці суміжності як математичні моделі топологій комп'ютерних видавничо-поліграфічних систем, що забезпечило подальший розвиток матричних методів та засобів створення таких систем у відповідності до тенденції комп'ютеризації додрукарських, друкарських та післядрукарських процесів поліграфії;

удосконалено методи виявлення нециклічних та циклічних структур шляхом застосування матриць суміжностей як математичних моделей видів топологічних структур та операцій алгебри логіки над ними, в результаті чого вони мають меншу в 2-3 рази обчислювальну складність;

дістав подальший розвиток матричний метод перетворення графів топологічних структур в ярусно-паралельну форму, а також метод визначення послідовності моделювання роботи елементів топологій на основі застосування операцій алгебри логіки над матрицями суміжностей, які є більш адаптованими, ніж відомі для побудови програмних засобів аналізу та синтезу топологій комп'ютерних видавничо-поліграфічних систем;

вперше одержано нові матричні методи визначення часу критичних та мінімальних шляхів, визначення блоків, що утворюють критичні та мінімальні шляхи, які базуються на утворенні спеціальних матриць - клон-матриці, максимум-матриці, мінімум-матриці, що забезпечило, по відношенню до відомих методів, простоту їх програмування, а також одержано верхні оцінки кількості мінімальних та екстремальних шляхів;

удосконалено метод синтезу топологій комп'ютерних видавничо-поліграфічних систем, що базується на застосуванні операції розпаралелювання чи конвеєризації блоків топологій таких систем, і який, по відношенню до відомих, враховує не тільки один критерій - час, але й такі критерії, як функціональність, вартість, надійність та екологічність;

удосконалено методи виявлення “вузьких” місць топологій, які базуються на введених поняттях глобальних та локальних спільних блоків, і показано, що ефективність застосування операцій розпаралелювання чи конвеєризації блоків у процесі усунення “вузьких” місць суттєво зменшується при кількості ступенів більше п'яти;

розроблено основні алгоритми, що базуються на одержаних математичних моделях та методах і які є необхідними для проектування програмних засобів топологічного аналізу та синтезу комп'ютерних видавничо-поліграфічних систем.

Практичне значення одержаних результатів. Створена наукова база для побудови ефективних програмних засобів аналізу та синтезу топологій комп'ютерних видавничо-поліграфічних систем.

Розроблені методи аналізу та синтезу топологій комп'ютерних видавничо-поліграфічних систем забезпечують ефективне виявлення та перетворення топологічних структур, визначення часу і блоків, що утворюють критичні та мінімальні шляхи, а також “вузьких” місць таких структур. Вони базуються на застосуванні матриць суміжностей як математичних моделей, що забезпечує просту їх реалізацію на рівні мов програмування. Розроблені методи аналізу та синтезу розв'язують ширше коло задач, зокрема при проектуванні апаратного забезпечення спеціалізованих комп'ютерних систем, комп'ютеризованих технологічних ліній.

Практична цінність роботи полягає в тому, що на отриманій новій теоретичній основі розроблена система автоматизованого проектування поліграфічних систем, яку використано в Українській академії друкарства для моделювання електромеханічних систем керування ротаційних друкарських машин, а також програма топологічного аналізу, з допомогою якої проведено оптимізацію технологічної лінії з випуску карток, посвідчень та інших видів поліграфічної продукції в УМВСУ на Львівській залізниці.

Розроблені математичні моделі, методи та засоби топологічного аналізу і синтезу комп'ютерних видавничо-поліграфічних систем впроваджені в навчальний процес при дипломному та курсовому проектуванні, а також при читанні таких дисциплін:

“Комп'ютерні інтегровані технології” для студентів спеціальностей “Комп'ютерно-інтегровані технологічні процеси і виробництва”, “Автоматизоване управління технологічними процесами” факультету поліграфічного устаткування Української академії друкарства;

“Прикладна теорія цифрових автоматів” для студентів спеціальності “Комп'ютерно-інтегровані технологічні процеси і виробництва” факультету поліграфічного устаткування Української академії друкарства;

“Автоматизовані системи керування технологічними процесами” для студентів спеціальності “Автоматизоване управління технологічними процесами” факультету поліграфічного устаткування Української академії друкарства;

“Комп'ютерні системи” для студентів спеціальності базового напрямку “Комп'ютерна інженерія” Інституту підприємництва та перспективних технологій при Національному університеті “Львівська політехніка”.

Особистий внесок здобувача. Всі результати та положення, які становлять суть дисертації, були сформульовані та одержані автором самостійно. В роботах, написаних у співавторстві здобувачу належать: [2] - критерії аналізу та синтезу, а також матричні методи виявлення та перетворення топологічних структур; [20] - постановка задачі, наукове керівництво, загальний алгоритм візуалізації; [21] - постановка задачі, наукове керівництво, загальний алгоритм перетворення графів; [22] - застосування матриць суміжностей та операцій алгебри логіки над ними; [23] - етапи концептуального підходу та матричні моделі; [24] - структура та кортеж критеріїв; [25] - моделі топологій поліграфічних ліній та мереж; [34] - структура файлу даних; [35] - модель взаємодії елементів; [36] - моделі імітації функціонування на основі аналізу топологій електромеханічних систем керування; [37] - застосування матриці суміжності як моделі з'єднань блоків системи для моделюючої програми; [38] - метод визначення послідовності моделювання компонентів, що базується на логічних операціях над матрицями суміжностей; [39] - постановка задачі та процедура утворення матриць суміжностей для топологічного аналізу; [40] - метод виявлення деревоподібних топологій; [41] - алгоритм пошуку послідовності моделювання шляхом поділу схеми на яруси; [42] - запропонована ієрархія класів елементів для моделювання систем керування; [43] - ідея застосування топологічного аналізу.

Апробація результатів дисертації. Основні результати та положення дисертаційної роботи викладено та обговорено на міжнародних та українських науково-технічних конференціях, а саме:

Першій міжнародній конференції з інформаційних технологій і систем “ІТІС'93” (Львів, 1993);

Третій міжнародній науково-технічній конференції “Контроль и управление в технических системах” (Вінниця, 1995);

П'ятій міжнародній науково-практичній конференції УКРСОФТ-95 (Львів, 1995);

Першій, Другій, Третій і Четвертій міжнародній конференції “ДРУКОТЕХН-96”, “ДРУКОТЕХН-98” “ДРУКОТЕХН-2000” “ДРУКОТЕХН-2002”(Львів, 1996, 1998, 2000, 2002);

Другій міжнародній науково-технічній конференції “Математичне моделювання в електротехніці та електроенергетиці” (Львів, 1997);

Міжнародних конференціях “Автоматика-2000” (Львів, 2000), “Автоматика-2001” (Одеса, 2001);

Сьомій міжнародній науково-технічній конференції “Контроль і управління в складних системах (КУСС-2003)” (Вінниця, 2003);

Міжнародній конференції “Advanced Computer Systems and Networks: Design and Application (ACSN-2003)” (Львів, 2003);

Міжнародному симпозіумі “Імовірнісні моделі та обробка випадкових сигналів і полів” (Тернопіль, 1993);

Першій, Другій, Третій українській конференції з автоматичного керування “Автоматика-94” (Київ, 1994), “Автоматика-95” (Львів, 1995), “Автоматика-96” (Севастополь, 1996);

Всеукраїнській конференції молодих науковців “Інформаційні технології в науці та освіті” (Черкаси, 1997);

звітних науково-технічних конференціях професорсько-викладацького складу Української академії друкарства (Львів, 1993-2003);

на наукових семінарах кафедри автоматизації та комп'ютерних технологій Української академії друкарства.

Публікації. За темою дисертаційної роботи видано монографію, навчальний посібник, опубліковано 43 наукові праці, в тому числі 23 у фахових наукових журналах та збірниках наукових праць, 20 публікацій у науково-технічних збірниках матеріалів і тез конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, п'яти розділів, висновків, списку використаних джерел з 233 найменувань (22 сторінки) та трьох додатків (101 сторінка). Загальний обсяг роботи становить 370 сторінок, в тому числі 247 сторінок основного тексту, 64 ілюстрацій та 7 таблиць.

матричний топологія видавничий комп'ютерний

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі стисло розглянуто стан досліджень в області створення комп'ютерних видавничо-поліграфічних систем, обґрунтовано актуальність роботи, сформульовано мету й задачі дисертації, окреслено сукупність наукових результатів, їх наукову новизну та практичну цінність, а також вказано особистий внесок автора в друкованих працях, виконаних у співавторстві, наведено дані про впровадження результатів роботи, їх апробацію та публікації.

У першому розділі розглянуто інваріантність поняття топології і показано результативність його застосування в різних областях, зокрема в поліграфії. Уточнено поняття топології комп'ютерних видавничо-поліграфічних систем, яке покладено в основу аналізу та синтезу структури зв'язків таких систем. Проведено аналіз матричних моделей таких як матриці суміжності, інциденцій, цикломатичні, n-мірні таблиці (масиви, списки) та n-мірні куби і показано, що матриці інциденцій можуть застосовуватися як моделі лише для тих топологій комп'ютерних видавничо-поліграфічних систем, що не містять контурів (петель), які утворені одним елементом. Оскільки елементи матриць інциденцій можуть приймати одне із трьох значень: +1, -1, 0, тому для перетворення таких матриць з метою аналізу топологій потрібно застосовувати або звичайні алгебраїчні операції, які є більш трудомісткі, ніж логічні операції булевої алгебри, або операції трійкової алгебри логіки, які хоч і є менш трудомісткі від звичайних операцій, але складніші від булевих. Стосовно цикломатичних матриць, то показано, що вони не можуть бути застосовані як моделі топологій комп'ютерних видавничо-поліграфічних систем, бо описують лише контури топологій, а не всі з'єднання.

Проведений аналіз показав, що серед усіх матриць як моделі топологій комп'ютерних видавничо-поліграфічних систем найкраще підходять матриці суміжності, оскільки вони, по-перше, описують всі наявні зв'язки в топологіях, по-друге, елементи таких матриць приймають лише два значення, а, відтак, над ними зручно застосовувати менш трудомісткі операції алгебри логіки та інші спеціальні операції для аналізу топології систем, і, по-третє, такі матриці є найбільш природним представленням в комп'ютерах як масиви двійкових однорозрядних чисел, які для зберігання потребують меншого обсягу пам'яті, ніж цілочислові масиви такого самого розміру. Крім того, матриці суміжності забезпечують опис топологій від довільного числа елементів комп'ютерних видавничо-поліграфічних систем і для всіх можливих варіантів їх побудови.

Щодо застосування n-мірних таблиць, масивів, списків чи n-мірних кубів як моделей топологій комп'ютерних видавничо-поліграфічних систем, то показано, що всі вони перетворюються в матриці суміжності і навпаки. Безпосереднє їх застосування недоцільне, оскільки елементами таких моделей є багаторозрядні десяткові числа, для опрацювання яких необхідно використовувати звичайні алгебраїчні операції, а не менш трудомісткі логічні.

Проведено аналіз графічних моделей топологій комп'ютерних видавничо-поліграфічних систем і показано, що графи, як моделі, можна використовувати лише для побудови інтерфейсу користувача з метою підвищення наочності, спрощення процесів створення, введення, коригування топології систем та виведення синтезованої топології на екран монітора чи для друкування. Такі моделі безпосередньо не представляються і не опрацьовуються в комп'ютерах, а на екрані монітора в масштабі 1:1 можуть виведитися без втрати наочності ті моделі топологій комп'ютерних видавничо-поліграфічних систем, що містять відносно невелику кількість елементів, причому одна і та ж топологія може бути представлена еквівалентними графами з різною наочністю.

Стосовно аналітичних моделей топологій комп'ютерних видавничо-поліграфічних систем, то їх взагалі не рекомендується застосовувати, бо вони мають одночасно недоліки як матричних, так і графічних моделей, і не забезпечують представлення всіх можливих варіантів побудови таких систем.

Введено поняття матриці суміжності з'єднань за входами та матриці суміжності з'єднань за виходами елементів системи як моделей топологій комп'ютерних видавничо-поліграфічних систем та встановлено взаємно однозначне перетворення одної моделі в іншу. Обґрунтовано застосування операцій алгебри логіки - логічного множення, кон'юнкції, диз'юнкції, інверсії, та спеціальних операцій - виділення елементів головної діагоналі, довільного рядка чи стовпця, утворення мінорів, над матрицями суміжностей як базових операцій для проведення аналізу та синтезу топологій комп'ютерних видавничо-поліграфічних систем, а також показано фізичний зміст цих операцій стосовно топологій таких систем.

Сформульовано основні задачі, які необхідно розв'язати, що б забезпечити розвиток теоретичної бази створення ефективних програмних засобів аналізу та синтезу топологій комп'ютерних видавничо-поліграфічних систем.

Другий розділ присвячено аналізу математичних моделей для всіх видів топологій комп'ютерних видавничо-поліграфічних систем, а саме: послідовної, паралельної, “дерево”, деревоподібної та циклічної.

Розроблено метод виявлення послідовних топологій, який базується на тому, що якщо існує матриця суміжності з'єднань за входами і відповідна їй матриця суміжності з'єднань за виходами , в яких є тільки один рядок, що містить всі нульові елементи, а решту рядків містять тільки по одному одиничному елементу не на головній діагоналі, то такі матриці описують послідовну топологію. Визначено обчислювальну складність цього методу, яка рівна О(2n) і є меншою від обчислювальної складності відомих методів в раз, де за одинцю складності взято операцію аналізу вмісту одного рядка чи стовпця матриці суміжності розміром .

Створено метод виявлення паралельних топологій, який базується на тому, що якщо існує матриця суміжності з'єднань за входами або відповідна їй матриця , в якій всі її елементи є нульовими, то така матриця описує паралельну топологію. Обчислювальна складність цього методу рівна О(n) і співпадає зі складністю відомих методів.

Метод виявлення топологій “дерево” ґрунтується на тому, що якщо існує матриця суміщення з'єднань за входами , в якій є тільки один рядок, що містить всі нульові елементи, а решта рядків містять по одному одиничному елементу, що не знаходяться на головній діагоналі матриці і якщо відповідна їй матриця суміжності з'єднань за виходами має більше одного рядка, що містить лише нульові елементи, то ці матриці описують топологію “дерево”. Обчислювальна складність розробленого методу виявлення топологій “дерево”, рівна О(2n) і є меншою від обчислювальної складності відомих методів в раз.

Розроблено метод пошуку циклічних топологій, що базується на таких теоремах.

Теорема 1. Якщо існує матриця суміжності з'єднань за входами , а також матриця-рядок в якій є тільки один елемент, відмінний від нуля, що відповідає елементу схеми, який входить в контур, то в результаті логічного множення утвориться матриця , одиничні елементи якої будуть відповідати елементам схеми, що своїми входами з'єднані з елементом контуру.

Теорема 2. Якщо існує матриця суміжності з'єднань елементів за входами , а також матриця-рядок в якій є тільки один елемент, відмінний від нуля, що відповідає елементу топологій, який входить в контур, то в результаті логічного множення утвориться матриця одиничні елементи якої будуть відповідати елементам топологій, що своїми виходами з'єднані з елементом контуру.

Теорема 3. Якщо існує матриця R, одиничні елементи якої відповідають елементам топології, що своїми входами з'єднані з елементом контуру, і матриця S, одиничні елементи якої відповідають елементам топології, що своїми виходами з'єднані з елементом контуру, то в матриці її одиничні елементи відповідають елементам топологій, що утворюють контур.

Цей метод має обчислювальну складність , яка є меншою від обчислювальної складності відомих методів.

Для виявлення деревоподібних топологій вирішено відмовитись від безпосереднього виявлення деревоподібних топологій, а піти іншим шляхом - виявити чи не є топологія іншою, ніж деревоподібною тобто послідовною, паралельною, “дерево” чи циклічною, і якщо ні, то тоді вона є деревоподібною (рис.1).

В цьому випадку обчислювальна складність опосередкованого виявлення деревоподібних топологій буде складатися з обчислювальної складності визначення послідовної, паралельної, “дерево” та циклічної топології, а саме:

Обчислювальна складність безпосереднього виявлення деревоподібних топологій визначається як

,

де k - кількість початкових вершин (елементів) деревоподібної топології . Якщо прийняти , то отримаємо напростішу деревоподібну топологію з двома початковими вершинами, а обчислювальна складність методу в цьому випадку буде рівною

.

Можна легко зауважити, що

при умові, коли . Якщо врахувати, що при можна побудувати лише найпростішу топологію “дерево”, а при найпростішу деревоподібну топологію, то для реальних деревоподібних топологій, для яких , ефективність розробленого методу є кращою, ніж у відомих методів. Крім того, його ефективність збільшується із збільшенням кількості елементів топології .

Для пошуку елементів топологій, які входять до простих контурів різної довжини, введено поняття незв'язаного простого контуру, в якому не існує жодного маршруту з'єднань між елементами даного контуру та будь-якими іншими елементами, що не входять в даний контур.

Розроблено метод пошуку елементів топологій простих контурів, що базується на таких теоремах.

Теорема 4. Якщо в паралельній топології системи, що складається з елементів, кожен з яких має з'єднання свого виходу на вхід (з'єднання типу петля), тобто має незв'язаних контурів, то відповідні цій топології матриці суміжності з'єднань за входами і за виходами , є одиничними матрицями.

Теорема 5. Якщо топологія системи описується не одиничною мономіальною матрицею суміжності , то така топологія є циклічною і має щонайменше один контур.

Теорема 6. Якщо циклічна топологія, що містить декілька контурів, описується мономіальною матрицею суміжності , то ці контури є незв'язаними.

Для визначення мономіальності матриці суміжності застосовано операції логічного множення матриці на транспоновану матрицю . Якщо в результаті логічного множення A*(A)T утвориться одинична матриця суміжності I, то дана матриця є мономіальною, а в іншому випадку - немономіальною.

Для визначення елементів, що належать до простих незв'язаних контурів, застосовано операції послідовного утворення мінорів з матриці суміжності з'єднань за входами , що є мономіальними. В цих матрицях-мінорах проводиться виявлення нульових рядків. Якщо виявиться, що в утвореній матриці-мінорі не має нульового рядка і вона не є порожньою матрицею, то це свідчить про те, що виявлення елементів даного контуру завершено. Номера нульових рядків записуються в окрему матрицю L елементів контуру. Для виявлення елементів іншого контуру береться один із наступних рядків і вказаний процес повторюється.

Розроблено новий метод визначення елементів, що належать до кожного простого зв'язаного контуру. Суть методу полягає в тому, що спочатку визначено таку матрицю L, в якій кожен її одиничний елемент відповідає тим елементам топології, що входять в усі контури. Після цього з матриці суміжності з'єднань за входами АI вилучаються всі нульові рядки, а також відповідні цим рядкам стовпці шляхом утворення матриць-мінорів. Потім утворюються нові матриці-мінори шляхом вилучення рядків та стовпців, номера яких відповідають одиничним елементам матриці L, причому в ній після цього ці одиничні елементи замінюються на нуль. Описані операції повторюються до тих пір, поки утворена матриця-мінор не стане пустою.

Створено новий матричний метод перетворення графів топологій у ярусно-паралельну форму, який ґрунтується на таких теоремах.

Теорема 7. Якщо є матриця з'єднань за виходами і матриця , нульові елементи якої відповідають вершинам k-ого ярусу ярусно-паралельної форми, то в результаті логічного множення цих матриць утворюється матриця , нульові елементи якої відповідають тільки вершинам графу k-ого і (k+1)-ого ярусів.

Теорема 8. Якщо існує матриця , нульові елементи якої відповідають вершинам графу k-ого і (k+1)-ого ярусів, і якщо існує матриця , одиничні елементи якої відповідають вершинам графу k-ого ярусу, то в матриці одиничні елементи відповідають тільки вершинам графа (k+1)-ого ярусу.

Метод перетворення графів в ярусно-паралельну форму передбачає циклічне виконання таких операцій:

* для пошуку множин вершин графу, які входять в k-й і (k+1)-й ярус;

* для визначення множин вершин графу, які входять тільки в k-й ярус.

Процес перетворення завершується тоді, коли утворена матриця стане нульовою.

Для перетворення циклічних графів, що мають прості контури, в ярусно-паралельну форму вирішено спочатку проводити пошук зворотних зв'язків контурів, потім тимчасово вилучати ці зв'язки контурів, що відповідатиме розриву контурів, а в кінці, після утворення ярусно-паралельної форми розробленим методом, відновлювати їх.

Пошук зворотних зв'язків проводиться спочатку для контурів, що утворені лише двома елементами топології і мають довжину контуру, рівну 2. Потім проводиться пошук зворотних зв'язків для контурів з довжиною 3 і так далі до тих пір, поки довжина контуру не буде рівна кількості елементів топології. В матриці суміжності значення всіх елементів, що відповідають зворотнім зв'язкам, замінюються на нулі.

В процесі моделювання роботи систем, в тому числі й видавничо-поліграфічних, виникає задача визначення послідовності моделювання роботи кожного зі складових елементів системи. Виконання цієї задачі полягає у перегляді всіх зав'язків між елементами системи і визначення таких послідовностей, що відповідають природним послідовностям їх взаємодії.

Основна ідея розробленого методу визначення послідовності моделювання елементів полягає в поділі елементів топології системи на групи. В першу групу входять всі ті елементи, які хоч би одним із своїх входів з'єднані з входом системи. В другу групу - всі ті елементи, які хоч би якимось зі своїх входів з'єднані з виходами елементів першої групи. Аналогічно формуються інші групи.

Розділення топології системи на групи відповідає природному шляху проходження сигналів з входу на вихід системи після дії вхідного сигналу. При цьому на кожному кроці моделювання спочатку визначається значення вихідних сигналів елементів схеми першої групи, потім другої групи і т.д. Визначення значень вихідних сигналів елементів останньої групи завершує моделювання систем на одному кроці.

Теорема 9. Якщо існує матриця з'єднань елементів за входами і матриця , одиничні елементи якої відповідають елементам системи k-ої групи, то в результаті логічного множення цих матриць утворюється матриця , одиничні елементи якої відповідають тільки елементам системи k-ої і (k+1)-ї групи.

Теорема 10. Якщо існує матриця , одиничні елементи якої відповідають елементам системи k-ої та (k+1)-ї груп, і якщо існує матриця ,одиничні елементи якої відповідають елементам систем k-ї групи, то в матриці одиничні елементи відповідають тільки елементам системи (k+1)-ї групи.

Метод визначення послідовності моделювання базується на цих теоремах і передбачає для визначення множини елементів k-ї групи послідовне виконання таких операції:

,

в результаті якої визначаємо елементи системи, які утворюють (k+1)-у групу;

,

в результаті якої визначаємо елементи системи, які утворюють k-ту та (k+1)-у групи;

формування множини номерів елементів системи (k+1)-ї групи.

Процес закінчується тоді, коли утворюється така нова матриця , в якій всі її елементи рівні нулю.

У третьому розділі розглядаються методи аналізу топологій комп'ютерних видавничо-поліграфічних систем для ситуації, коли основним критерієм роботи таких систем є час випуску продукції. При цьому враховується не тільки топологія, представлена матричною моделлю, але й час роботи (виконання операції) кожного її елемента (блоку), а також визначається критичний шлях як підмножина взаємозв'язаних блоків системи, що утворює нерозривне з'єднання і має максимальний сумарний час їх роботи.

Досліджено топології критичних шляхів і показано, що вони можуть бути тільки послідовними, паралельними, “дерево” та деревоподібними. Введено поняття: спільного глобального та спільного локального блоку для “дерево” та деревоподібних топологій критичного шляху; мінімального шляху як підмножини блоків системи, що утворює нерозривне з'єднання і має мінімальний сумарний час їх роботи; екстремального шляху як такого шляху серед множини мінімальних шляхів, у якого найменший час виконання операцій одного з блоків встановлюється для всіх інших блоків цього шляху і при цьому загальний час роботи цього шляху визначається як добуток цього часу на число блоків екстремального шляху.

Визначено верхню оцінку числа мінімальних та екстремальних шляхів. Показано, що у послідовній топології технологічної лінії є один мінімальний шлях і він збігається з критичним шляхом, а також є один і тільки екстремальний шлях.

Лема. Якщо комп'ютерна видавничо-поліграфічна система з паралельною топологією складається з n блоків і має один критичний шлях, то максимально можлива кількість мінімальних та екстремальних шляхів буде рівна n-1 тоді і тільки тоді, коли всі блоки, що не належать до критичного шляху, будуть мати однаковий час роботи.

Теорема 11. В топології “дерево” комп'ютерної видавничо-поліграфічної системи, що складається з n блоків, з яких n-1 блоків мають однаковий час роботи, і має один критичний шлях, то максимально можлива кількість мінімальних та екстремальних шляхів буде рівна n-2.

Теорема 12. В деревоподібній топології комп'ютерної видавничо-поліграфічної системи, що складається з n блоків з однаковим часом роботи і має один критичний шлях, максимально можлива кількість мінімальних та екстремальних шляхів буде рівна n-3.

Для визначення часу критичних шляхів введено поняття квадратної клон-матриці , кожен рядок якої повторює матрицю-рядок , та максимум-матриці , яка утворюється з довільної квадратної матриці таким чином, що кожен j-ий елемент матриці M визначається як найбільший за значенням елемент серед елементів j-ого рядка матриці B.

Метод визначення часу критичних шляхів передбачає, що топологія задана матрицею суміжності , а час роботи кожного блоку заданий відповідним елементом матриці-рядка , а також попередньо отримано з матриці суміжності ярусно-паралельну форму топології у матричній формі. Кожен k-ий ярус ярусно-паралельної форми топології системи описується матрицею-рядком , в якій і-ий її елемент приймає значення “1” тоді, коли відповідний йому номер блоку входить в k-ий ярус, інакше цей елемент приймає значення “0”.

Час роботи блоків 1-ого ярусу ярусно-паралельної форми визначається матрицею-рядком , що утворюється як:

,

де - пряме множення матриць.

Матриця часу Tj роботи блоків j-ого ярусу ярусно-паралельної форми (j=2,...,k) визначається в такій послідовності.

Спочатку утворюється матриця часткових сум як:

.

Далі утворюється деяка матриця B як:

.

І, на кінець, визначається матриця Tj як:

.

На передостанньому етапі методу визначається сумарна матриця часів як:

.

Останній етап - визначення часу критичного шляху як:

.

Створено метод визначення часу мінімальних шляхів, основна ідея якого полягає в тому, що для кожного ярусу ярусно-паралельної форми визначається матриця часів роботи блоків як сума значень часів блоків попередніх ярусів, що мають зв'язки між собою. Далі серед блоків одного ярусу визначаються ті, які у цьому ярусі є останніми в ланцюжку зв'язку із блоками попередніх ярусів. Найменші із сумарних значень часів роботи цих кінцевих блоків утворюють множину мінімальних значень для цього ярусу. Мінімальний шлях визначається як найменше значення часу серед множин мінімальних значень усіх ярусів ярусно-паралельної форми.

З цією метою введено поняття мінімум-матриці P = min{D}, яка утворюється з довільної квадратної матриці таким чином, що кожен j-ий елемент матриці P визначається як найменший за значенням елемент, не рівний нулю, серед елементів j-го рядка матриці D.

Час роботи блоків першого ярусу ярусно-паралельної форми буде визначитися аналогічно попередньому методу.

Далі визначається матриця B, в якій нульові елементи відповідають блокам, що є останніми в ланці з'єднань шляхів ярусно-паралельної форми, а саме:

,

де I - одинична матриця-рядок.

Мінімальні значення часів роботи блоків першого ярусу ярусно-паралельної форми будуть визначатися як:

.

Матриця значень часів Tj роботи блоків j-ого ярусу ярусно-паралельної форми (j= 2,...,k) буде визначається в такій послідовності. Спочатку утворюється матриця часткових сум j-го ярусу як:

.

Після цього утворюється деяка матриця D як:

.

Далі утворюється мінімум-матриця Pj = min{Dj}, а потім матриця Tj як:

.

Мінімальні значення часів роботи блоків j-ого ярусу будуть визначатися як:

.

І, на кінець, мінімальні значення часів роботи блоків схеми всіх ярусів будуть визначається як

Розроблено метод визначення блоків критичних шляхів, який передбачає, що попередньо виконано перетворення топології комп'ютерної видавничо-поліграфічної системи у ярусно-паралельну форму, визначено час критичного шляху та визначено початкову (стартову) кількість критичних шляхів, як число елементів матриці з максимальним значенням.

Теорема 13. У топології “дерево” комп'ютерної видавничо-поліграфічної системи, що має одну початкову вершину і m кінцевих вершин, стартова кількість критичних шляхів рівна максимальному числу критичних шляхів і рівна m.

Теорема 14. У топології “дзеркальне дерево” комп'ютерної видавничо-поліграфічної системи, що має f початкових вершин і одну кінцеву вершину, стартова кількість критичних шляхів рівна одиниці, а максимальне число критичних шляхів рівне f.

Теорема 15. У деревоподібній топології комп'ютерної видавничо-поліграфічної системи, що має f початкових вершин і m кінцевих вершин, стартова кількість критичних шляхів рівна m, а максимальне число критичних шляхів рівне .

Теорема 16. Якщо рядок-мінор Ai матриці з'єднань за входами AI і матриці з'єднань за виходами AO не є мономіальним, то блок і топології комп'ютерної видавничо-поліграфічної системи входить одночасно не менше, ніж в два критичні шляхи.

Суть цього методу полягає в тому, що спочатку в матриці проводиться пошук першого елемента з максимальним значенням. Порядковий номер цього елемента в матриці і є номером останнього блоку обраного критичного шляху. Відповідно до порядкового номеру блоку, наприклад, і, з матриці A утворюється рядок-мінор Ai. В цьому рядку-мінорі одиничний її елемент відповідає блоку, що входить в критичний шлях.

Якщо в рядку-мінорі таких елементів є два і більше, то для кожного з цих елементів матриці аналізується час роботи. Для формування наступного рядку-мінору серед тих елементів вибирається той одиничний елемент, для якого час роботи є максимальним. Якщо декілька елементів мають однакові часи в матриці , то це означає, що ці блоки входять в різні критичні шляхи, але спільним у цих шляхах є блок і. Подальший пошук блоків проводиться окремо для кожного із блоків, що мають відповідні одиничні елементи в рядку-мінорі. Процес утворення та аналізу рядків-мінорів проводиться до тих пір, поки новий рядок-мінор не буде мати лише нульові елементи.

Розроблено метод визначення блоків мінімальних шляхів, який передбачає, що попередньо виконано перетворення топології комп'ютерної видавничо-поліграфічної системи у ярусно-паралельну форму, визначено сумарну матрицю мінімальних часів роботи блоків схеми всіх ярусів та визначено мінімальний час роботи технологічної лінії TM.

Суть цього методу полягає в тому, що спочатку з матриці визначається кількість кінцевих блоків мінімальних шляхів, яка приймається за початкову кількість мінімальних шляхів, а також номера цих блоків, кожен з яких записується в окремий проміжний масив Mk, блоків k-го мінімального шляху. Ці масиви утворюються за магазинним принципом організації стеку. Показано, що топологія мінімальних шляхів може виявитися такою, що початкова їх кількість k буде меншою від загальної кількості мінімальних шляхів.

Далі з масиву Mk читається номер блоку, що записаний останнім і який є кінцевим блоком k-го мінімального шляху. Відповідно до цього номера блоку, наприклад, i, з матриці суміжності А утворюється рядок-мінор Аi. В цьому рядку-мінорі кожен його одиничний елемент відповідає номеру блоку, що входить в мінімальний шлях.

Якщо в цьому рядку-мінорі Аi є тільки один одиничний елемент, то цей блок входить у склад k-го мінімального шляху і його номер записується. Далі, відносно номера цього блоку з матриці суміжності А утворюється новий рядок-мінор Аi і процес виявлення інших блоків k-го мінімального шляху повторяється.


Подобные документы

  • Графічний, матричний та алгебраїчний способи задання топологій. Методи виявлення та перетворення топологічних структур. Перевага аналітичних способів задання топологій систем у теоретичних дослідженнях - компактність запису у вигляді системи формул.

    курсовая работа [1,7 M], добавлен 28.05.2009

  • Загальна характеристика навчально-наукового комп'ютерного центру. Державні норми влаштування і обладнання кабінетів комп'ютерної техніки. Створення довідкової бази про факультет комп’ютерних систем для приймальної комісії у вигляді сайту для абітурієнтів.

    отчет по практике [72,0 K], добавлен 07.07.2010

  • Підхід Фліна до класифікації архітектур комп’ютерних систем. Доповнення Ванга та Бріггса до класифікації Фліна. Класифікація MIMD-архітектур Джонсона. Особливості способів компонування комп’ютерних систем Хендлера, Фенга, Шора, Базу та Шнайдера.

    реферат [233,7 K], добавлен 08.09.2011

  • Вивчення історії кафедри "Комп’ютерної інженерії". Дослідження процесу складання, монтажу, налагодження, тестування апаратного забезпечення комп’ютерних систем і мереж. Науково-дослідні роботи у лабораторії "Програмного забезпечення комп’ютерних систем".

    отчет по практике [23,9 K], добавлен 01.03.2013

  • Особливості архітектури комп'ютерних мереж. Апаратні та програмні засоби комп'ютерних мереж, їх класифікація та характеристика. Структура та основні складові комунікаційних технологій мереж. Концепції побудови та типи функціонування комп'ютерних мереж.

    отчет по практике [1,2 M], добавлен 12.06.2015

  • Передумови та фактори, що зумовлюють необхідність комп’ютеризації у аптеці. Задачі та цілі, що вирішуються при використанні комп’ютерних програм в аптеці. Порівняльний аналіз деяких інформаційних систем для вибору постачальника лікарських засобів.

    курсовая работа [318,4 K], добавлен 01.03.2013

  • Визначення поняття і дослідження структури топології комп'ютерних мереж як способу організації фізичних зв'язків персональних комп'ютерів в мережі. Опис схеми топології типів шина, зірка і кільце. Багатозначність структур топології комп'ютерних мереж.

    реферат [158,1 K], добавлен 27.09.2012

  • Історія створення комп’ютерних комунікацій та принципи їх побудови. Характеристика устаткування для створення комп’ютерних мереж. Поняття адресації, види протоколів, їх розвиток, комбінування та особливості використання. Стандарти бездротових мереж.

    курс лекций [1,3 M], добавлен 04.06.2011

  • Технологічні процеси складання, монтажу, налагодження і тестування комп'ютерних мереж між двома чи більше комп'ютерами. Функціонування локальної обчислювальної мережі. Офісні програмні продукти з пакету MS Office. Топологія мережі підприємства "зірка".

    отчет по практике [1,5 M], добавлен 28.08.2014

  • Поняття пам’яті в комп’ютері. Класифікація сучасних персональних комп’ютерів за їх ознаками. Основні принципи будови та функціонування комп'ютерних систем. Функціональність смартфонів і комунікаторів в порівнянні із звичайними мобільними телефонами.

    курсовая работа [70,3 K], добавлен 31.01.2014

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.