Розробка електронного дидактичного забезпечення з дисципліни "Мова програмування Delphi"

1. відображення робочого столу вчителя на кожному учнівському комп'ютері;

2. роботи класу зі спільними додатками;

3. спілкування в мережі за допомогою голосових та письмових повідомлень;

4. блокування доступу до керування будь-яким комп'ютером;

5. вимкнення, перевантаження, переведення в режим очікування будь-якого учнівського комп'ютера у разі подачі команди з учительського комп'ютера;

6. запуск на виконання на будь-якому комп'ютері потрібної програми;

7. надсилання попереджувального повідомлення на будь-який комп'ютер з його відтворенням на повний екран.

Це неповний перелік можливостей, проте, навіть він вражає. [12, c. 38-46]

1.7 Застосування інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) у навчальному процесі ВПО

Одним з основних напрямків розвитку сучасного безперервного ПО виступає створення єдиного інформаційного освітнього простору й широке застосування ІКТ у системі підготовки робітників і фахівців будь-якого рівня.

У документі ЮНЕСКО «Освіта та ІКТ» відзначається, що стрімкий розвиток і використання ІКТ не тільки відкриває нові можливості, але й ставить нові завдання перед світовим співтовариством. Створення так званих «інформаційних магістралей» відображається на економічній, соціальній і культурній сферах і може в корені вплинути на форми керування, творчість, співробітництво, обмін ідеями й знаннями, на повсякденне життя.

В області ІКТ діяльність ЮНЕСКО спрямована на рішення наступних трьох завдань:

Використовувати ІКТ для обміну інформацією й нововведеннями, для ефективного керування в галузях освіти, науки, культури й засобів інформації.

Розвиток міжнародного співробітництва по правових, етичних і освітніх питаннях.

Надання допомоги державам, членам ЮНЕСКО й країнам, що розвиваються, у створенні потенціалу в області інформації й комунікацій, у забезпеченні доступу до нових областей використання ІКТ.

У концепції інформатизації безперервного ПО (Закон України «Про Концепцію Національної програми інформатизації» від 2.02.1998) поставлені задачі:

технологічні - забезпечення комп'ютерної грамотності тих, яких навчають,, як інструмента для рішення прикладних завдань у різних сферах діяльності людини;

змістовні - забезпечення підготовки фахівців для різних сфер діяльності, що володіють високою інформаційною культурою.

Інформаційна культура фахівця як складова загальної культури, включає:

сукупність ЗУН, необхідних для цілеспрямованої роботи пов'язаної з одержанням, обробкою й використанням інформації через засоби інформаційно-комунікаційних технологій;

усвідомлення матеріальних і духовних цінностей інформатизації суспільства;

здатність перетворювати навколишнє професійно-інформаційне середовище й оцінювати свій особистий внесок у цей процес;

мережну культури спілкування й мережний спосіб організації життя (швидкість, доступність, географічне незалежність різних зв'язків).

Можливості використання ІКТ у навчальному процесі

На сучасному етапі чітко визначилися головні напрямки використання ІКТ у навчальному процесі. Серед них:

Використання комп'ютера як технічного засобу навчання при вивченні різних дисциплін, у тому числі загальнопрофесійних і спеціальних.

Навчання технологіям, які вимагають активного використання комп'ютера (різного роду редактори, робота в комп'ютерних мережах) і спеціалізованим технологіям (комп'ютерне конструювання й моделювання, анімація, створення макетів, верстка й т.д.). Навчання основам програмування.

Створення інформаційного професійно-освітнього середовища

1.8 Комп'ютерні засоби навчання

Для підготовки студентів у галузі інформатизації комп'ютер є одночасно і предметом вивчення і засобом.

Як засіб навчання він включає такі розділи:

1) Системне програмне забезпечення: операційні системи, оболонки, драйвери, архівація.

2) Пакети прикладних програм:

- загального призначення;

- проблемно-орієнтовані;

- офісні;

- мультимедіа;

- настільні видавничі системи.

3) Інструментальні технології програмування:

1. мови і системи програмування;

2. інструментальне середовище користувача.

Класифікація комп'ютерних засобів навчання

1. За функціональною ознакою, яка визначає значення і місце у навчальному процесі:

1.1. програмно-методичне (навчальні плани і навчальні програми);

1.2. навчально-методичне (методичні рекомендації, поради, які містять матеріали з методики викладання навчальних дисциплін, вивчення курсу, виконання курсових і дипломних робіт);

1.3. навчальні підручники, навчальні посібники, тексти лекцій;

1.4. допоміжні (практикуми, збірники задач і вправ)4

1.5. контролюючі (тесту вальні).

2. За структурою:

2.1. однотомне електронне видання випущене на одному комп'ютерному носії;

2.2. багатотомне (дві або більше частин);

2.3. електронна серія (видання, що включає сукупність томів, об'єднаних спільністю задумів, тематики, цільовим призначенням і однотипно оформлені).

3. За організацією тексту:

3.1. моно видання;

3.2. збірники.

4. За характером поданої інформації:

4.1. навчальний план;

4.2. навчальна програма;

4.3. методичні поради;

4.4. методичні рекомендації;

4.5. програми практик;

4.6. завдання для практичних занять;

4.7. підручник;

4.8. навчальний посібник.

5. За формою викладу:

5.1. програмовані і навчальні видання;

5.2. проблемні навчальні видання;

5.3. комбіновані (універсальні).

6. За цільовим призначенням:

6.1. видання для учнів, студентів, бакалаврів, магістрантів, для дорослих.

7. За наявністю друкованого еквіваленту:

7.1. електронне аналогічне друкованому видання;

7.2. самостійне електронне видання.

8. За природою основної інформації:

8.1. текстові (переважає текстова інформація, подана у формі, що дозволяє її символьну обробку);

8.2. зображальні (переважають електронні зразки об'єктів, що розглядаються як цілісні графічні сутності подані у формі, яка допускає перегляд та відтворення, але не допускає _о символьної обробки);

8.3. звукові (цифрове подання звукової інформації).

8.4. програмний продукт - самостійний твір, що містить публікацію тексту, програму мовою програмування або у вигляді виконуваного коду.

8.5. мультимедійні (різні форми подання інформації).

9. За технологією поширення:

9.1. локальні;

9.2. мереживі;

9.3. комбіновані.

10. За характером інтерфейсу користувача та КЗН:

10.1. детерміновані - параметри, зміст і спосіб взаємодії визначено видавцем і не може змінюватися користувачем;

10.2. адаптовані.

Критерії якості комп'ютерних засобів навчання

1. Ефективність комп'ютерної підтримки:

1.1. економія часу учня (калькулятор, графіка, анімація);

1.2. глибинне трактування питань програми;

1.3. кількість інформації (кількість нових понять, задач, прикладів);

1.4. можливість виходу до інших джерел інформації;

2. Методичні властивості:

2.1. відсутність граматичних і семантичних помилок;

2.2. простота засвоєння і простота роботи з програмою. Відповідність стандартним вимогам до інтерфейсу;

2.3. відкритість (можливість розширення кола задач, вплив на метод викладання - можливість підвищення професійної компетентності;

2.4. якість екранного дизайну: лаконічність, академічний стиль, обґрунтованість кольорів.

2.5. оптимальність кількості інформації на екрані.

3. Економічна обґрунтованість:

3.1. коло користувачів;

3.2. конкурентоспроможність;

3.3. відкритість для модифікації.

Дидактичні принципи створення і використання комп'ютерних засобів

1. Принцип науковості: до змісту навчання повинні включатися лише достовірні наукові знання у формі, яка відповідає науковій моделі певного рівня адекватності прийнятній у відповідній галузі науки. До моделі знань повинні бути включені відомості про основні предмети, факти, закони а також способи, якими ці факти встановлено. Процес засвоєння повинен відбуватися відповідно сучасним методам пізнання: експерименту, порівнянню, спостереженню, узагальненню, конкретизації, аналогій, аналізу, об'єктного моделювання.

2. Принцип доступності: відтворення має відбуватися у вигляді моделей (схем, рисунків).

3. Принцип наочності: учень не лише пасивно спостерігає явища за їх моделями, але й має можливість здійснювати перетворюючу діяльність над цими об'єктами.

4. Принцип адаптивності: реалізація індивідуального підходу до учня.

5. Принцип систематичності і послідовності викладу навчального матеріалу, зв'язку навчання з практикою.

6. Принцип свідомого ставлення учня до навчання, самостійності та активізації його діяльності: мають забезпечити самостійні дії щодо пошуку і отримання навчальної інформації.

7. Принцип забезпечення інтерактивного діалогу і зворотного зв'язку. Зворотній зв'язок повинен надавати можливість видавати рекомендації щодо подальшої роботи з програмою; провести діагностику помилок.

8. Принцип розвитку інтелектуального потенціалу учнів, що передбачає формування певного стилю мислення: логічне, технічне, творче, алгоритмічне, образне.

1.9 Використання комп'ютера як технічного засобу навчання

Використання комп'ютерних підручників

Комп'ютерний підручник (інформаційно-предметний комплекс) - це інформаційний продукт, що надає навчальний матеріал, контролює знання (контрольні питання, тести, випадковим способом сформовані екзаменаційні квитки т.д.) і відпрацьовування практичних навичок (завдання по виконанню лабораторних і практичних робіт, завдання й т.д.).

Сучасна електронна книга, як і друкована, складається зі сторінок, які мають не лінійну структуру, а сіткову. У кожному вузлі цієї сітки-сторінки є інформація, представлена у вигляді не тільки тексту, але й графіків, схем, анімації, звуку й відео зображення. По окремих ключових словах і зонам екрана читач може перейти на іншу сторінку й одержати пояснення або анімаційний фрагмент (гіпертекст із гіперпереходами). Сіткова структура має також і лінійні відрізки, рух яких виконується за принципом звичайної книги « наступний-попередній».

Крім цього, як і у звичайній книзі, в електронної - є доступ до окремих розділів або тем, що виконується за допомогою піктографічного меню. Прямий доступ до інформації можливий також за допомогою індексу, що є аналогом предметного (алфавітного) покажчика.

Контрольоване переміщення від сторінки до сторінки забезпечується прямими гіперпереходами й піктограмою «крок назад».

Доповненням до цих засобів навігації є закладки користувача, які забезпечують безпосередній вхід у потрібні сторінки. У такі книги вмонтовані бази даних, які дають можливість читачеві одержати необхідну інформацію.

До додаткових функцій електронної книги також можна віднести можливість читача вести власні записи, виводити на принтер текстову й графічну інформацію.

Переваги комп'ютерного підручника:

Високий ступінь наочності.

Максимальна індивідуалізація навчання.

Можливість здійснення контролю придбаних знань, умінь, навичок шляхом вибору посильних завдань.

Скорочення часу на вивчення курсу за рахунок надання можливості самопідготовки.

Недоліки комп'ютерного підручника

Діалогова взаємодія комп'ютер-учень (немає чіткого аналізу відповіді учня й причин, що породжують помилку).

Можливість збоїв комп'ютера, як технічної системи.

Відсутність особистісної взаємодії.

Використання комп'ютера для підтримки різних навчальних предметів з метою:

його обчислювальних і графічних можливостей (автоматизація розрахунків і побудова таблиць і графіків, складання розрахункових схем і т.д.);

роботи з довідковою літературою;

візуалізації й аудіо-підтримки навчальних курсів (ілюстративні блоки, схеми, таблиці, анімаційні ролики, навчальне кіно).

Педагогічний потенціал електронного підручника (ЕП) порівняно зі звичайним (паперовим) значно більший:

* гіпертекстовість -- можливість перегляду навчального матеріалу за гіперпосиланнями (за асоціативним зв'язком, змістом, індексним показником);

* мультимедійність -- можливість використання всіх засобів мультимедіа для більш ефективного подання навчального матеріалу (звук, графіка, мультиплікація, анімація, відео);

* інтегрованість -- електронний підручник може включати не тільки навчальні матеріали, але й запитання, тести для самоконтролю та контролю, гіперпосилання на іншу довідкову та навчальну літературу, при розміщенні в Інтернеті -- вебографію з предметної області;

* конструктивність -- тільки ІКТ дозволяють будувати навчальний курс за принципами конструктивізму у навчанні, згідно з яким навчання реалізується через конструювання когнітивних (уявних) моделей через експерименти з реальністю або її комп'ютерними моделями, які краще за все будувати за допомогою фахових пакетів або спеціалізованих діяльнісних середовищ, які можна розглядати як інструментальні системи побудови та дослідження комп'ютерних моделей предметної області, що вивчається в даному навчальному курсі;

* інтерактивність -- можливість організувати навігацію (послідовність пред'явлення навчального матеріалу) підручника залежно від успішності, психофізіологічних або інших індивідуальних характеристик студента, тобто забезпечити ЕП засобами зворотного зв'язку. Це забезпечує керованість процесу навчання (при цьому можливе керування як автоматичне, за допомогою самого ЕП, так і самостійне керування студентом послідовністю вивчення матеріалу ЕК на основі об'єктивних критеріїв моніторингу його навчання.

Розглянемо електронні підручники базового та достатнього рівнів:

Електронні підручники базового та достатнього рівнів не потребують ніякого спеціального програмного забезпечення для своєї розробки. Електронні підручники такого рівня можуть мати розвинену систему гіперпосилань і використовувати для представлення навчального матеріалу засоби представлення інформації (графіка, звук, мультиплікація, анімація, відео). Розроблений електронний підручник можна залишити у форматі Word, а можна перевести у формат HTML для розміщення в Інтернеті й перегляду у браузерах. Такий електронний підручник можна записати на CD-диск, розмістити у локальній мережі або Інтернеті.

Значна кількість викладачів уже володіє інструментарієм для підготовки електронного підручника -- це практично всі викладачі, які мають вільний доступ до комп'ютера. Для того, щоб цим інструментарієм володіли всі достатньо забезпечити викладачів вільним доступом до комп'ютерів та провести для них двомісячні курси підвищення кваліфікації в галузі ІКТ.

Методологія та методика побудови електронного підручника базового та достатнього рівнів не відрізняється принципово від традиційних паперових підручників, оскільки у них відсутній обернений зв'язок, який передбачає навчальний діалог та моніторинг успішності навчання студента. Таким чином, методика, технологія, розробка та використання електронного підручника базового та достатнього рівнів принципово не відрізняються від підготовки та використання звичайного підручника. Електронні підручники базового та достатнього рівнів можуть розробляти викладачі вже зараз, а студенти вже зараз можуть їх використовувати.

Разом з тим, електронний підручник має принципові переваги над звичайними підручниками у якості. Тим самим, впровадження електронного підручника може принципово сприяти підвищенню ефективності навчального процесу.

Переваги електронного підручника над звичайними підручниками для викладачів:

· технологічні -- можливості неперервні, без великих затрат часу і сил, без посередників, вдосконалювати свій курс (це не книжка або методичний посібник -- зміни вносяться інтерактивне на своєму робочому місці). У результаті -- кожного півріччя навчально-методичне забезпечення курсу оновлюється, вдосконалюється;

· дидактичні -- можливості використовувати всі засоби мультимедіа для унаочнення навчального матеріалу (треба добре усвідомити, що комп'ютер для навчання -- це й універсальний технічний засіб навчання. Він увібрав у себе можливості всіх демонстраційних засобів -- діапроектора, фільмоскопа, кінопроектора, магнітофона і т. П.);

Переваги електронного підручника над звичайними підручниками для студентів:

· технологічні -- можливості ефективно працювати з електронним

текстом -- різноманітні способи навігації по тексту електронного підручника: асоціативні зв'язки за допомогою гіперпосилань, електронний зміст, електронний індексний показник, можливості установлювати свої електронні закладки, коментарі і т.п.;

· дидактичні -- використання засобів мультимедіа дозволяє унаочнювати навчальний матеріал у різні способи, тим самим впливаючи на образне мислення;

· економічні -- кожен студент придбає якісний, оновлений курс для навчання та майбутнього використання.

Електронні підручники визначного рівня

Для розробки електронного підручника визначного рівня потрібно мати відповідний фаховий пакет або навчаюче середовище для навчального та дослідницького моделювання, наближеного розв'язування прикладних задач. До недавнього часу, коли в Україні не було прийнято закону про захист інтелектуальної власності, ми жили як найбагатші люди світу -- на 12-гривневому диску часом розміщується програмне забезпечення на багато тисяч доларів, дорожче у декілька разів комп'ютерів, на яких ми працюємо. Тепер нам доведеться звикати виважено відноситися до того, що купувати, що використовувати. Позитивним є те, що фахові пакети є інтегрованими -- звичайно виконують усі функції, потрібні для роботи у відповідній галузі, а закони ринку вирівнюють їх функціональні можливості, інтерфейс, якість. У багатьох випадках достатньо володіти одним фаховим пакетом. [31]

Використання навчальних програм

Тренувальні програми (комп'ютерний тренажер) - дозволяють імітувати умови професійної діяльності в навчальному процесі. Використовуються для відпрацьовування професійних умінь і навичок у тих випадках, коли учбово-виробничі умови не дозволяють організувати такі вправи в реальній обстановці. Рівень складності завдань регулюється.

Наставницькі (комп'ютерний репетитор) - переважно орієнтовані на засвоєння нових знань. Навчання ведеться у формі діалогу. Після пред'явлення інформації, тому, якого навчають, задаються питання. Ведеться так званий фактичний діалог, побудований на підставі формального перетворення відповіді того, якого навчають, - він створює тільки видимість спілкування.

Проблемні - здійснюють непряме керування діяльністю того, якого навчають. Пред'являються різні завдання, а студенти утягуються в їхнє рішення методом проб і помилок.

Імітаційні й моделюючі - як навчання використовується моделювання різних ситуацій, явищ, досліджуваних об'єктів.

Ігрові - як засоби навчання використовуються звичайні комп'ютерні ігри або ігрові моделі дійсності, реалізовані на комп'ютері, що відтворюють життєву, професійну або навчальну ситуацію.

Експертно-навчальні - програми, які в процесі роботи можуть відтворювати міркування, звичайно застосовувані людиною-експертом при аналізі й рішенні проблеми. Така програма дає пояснення ходу своїх міркувань на вимогу користувача в зрозумілій для нього формі, пояснює свої висновки й висновки. Вона призначена не стільки для подачі навчального матеріалу взагалі, скільки для вибору відповіді на питання й надання варіантів рішення деякого завдання або проблеми.

Експертно-навчальні програми дозволяють:

організувати перевірку кожного кроку рішення завдання тим, яких навчають;

організувати аналіз типових помилок;

надати тому, якого навчають, допомогу на будь-якому етапі навчання, по його запиті;

поряд з навчальним матеріалом запропонувати тому, якого навчають, коментарі й ради;

надати певну свободу у виборі стратегії навчання.

Використання комп'ютера для контролю якості ЗУН тих, яких навчають,

у період поточного контролю (запитальники, тести)

у період рубіжного контролю (розрахунково-графічні роботи, контрольні роботи);

у період семестрового контролю (заліки, іспити). [33]

Навчання інформаційно-комунікаційним технологіям і основам програмування (які необхідні фахівцям певних професій)

Інтенсивний розвиток ІКТ створюють реальні можливості для використання їх у системі освіти з метою:

удосконалювання деяких функцій фахівця:

робота з текстом, верстка, поліграфічна печатка (текстові редактори й ін.);

розрахункові й графічні функції (графічні редактори, електронні таблиці й ін.)

створення малюнків і анімації, аудіо й відео обробка інформації;

розвитку творчих здатностей учнів у процесі навчання. Вони спонукають до розвитку уваги, здатностей визначати загальні й відмінні риси предметів і явищ, виявляти сховані закономірності, тобто саме тих якостей, які необхідні людині для плідної творчої діяльності. Тому іноді їх називають креативними технологіями:

мультимедіа технології;

комп'ютерна графіка;

гіпертекст;

геоінформаційні технології (ГІСТ);

віртуальна реальність;

мережеві технології.

Мультимедіа технології (інтеграція інформації, породженої різними (multi) джерелами (створеними в різних середовищах - media) - це сукупність прийомів, методів, способів виробництва, обробки, збереження й передачі аудіовізуальної інформації, заснованої на використанні компакт-дисків. Вона дає можливість з'єднати в одному програмному продукті текст, графіку, аудіо - і відеоінформацію, анімацію, кіно.

Мультимедіа дозволяють формувати навички, які за допомогою інших навчальних комп'ютерних середовищ сформувати неможливо (наприклад, вимова при вивченні іноземної мови). Вони значно підвищують мотивацію навчальної діяльності.

До недоліків мультимедіа можна віднести те, що більшість програмних продуктів були створені фахівцями в області інформатики, а не освіти. Методичний супровід таких курсів залишає бажати кращого, і без допомоги досвідченого викладача вони залишаються предметом пасивного навчання й довідкових посібників із прекрасними можливостями представлення інформації. [30,с. 88]

1.10 Модульна система та Болонський процес

Уже більше п'яти років європейське освітнє співтовариство живе під знаком так званого Болонського процесу. Його суть полягає у формуванні на перспективу загальноєвропейської системи вищої освіти, названої Зоною європейської вищої освіти, яка ґрунтується на спільності фундаментальних принципів функціонування.

Пропозиції, які розглянуто і які виконуються в рамках Болонського процесу, зводяться в основному до шести таких ключових позицій:

1. Уведення двоциклового навчання. Фактично пропонується ввести два цикли навчання: 1-й? до одержання першого академічного ступеня і 2-й? після його одержання. При цьому тривалість навчання на 1-му циклі має бути не менше 3-х і не більше 4-х років. Навчання впродовж другого циклу може передбачати отримання ступеня магістра (через 1-2 роки навчання після одержання 1-го ступеня) або докторського ступеня (за умови загальної тривалості навчання 7-8 років).

2. Запровадження кредитної системи. Пропонується запровадити у всіх національних системах освіти систему обліку трудомісткості навчальної роботи в кредитах. За основу пропонується прийняти ECTS, зробивши її нагромаджувальною системою, здатною працювати в рамках концепції «навчання впродовж усього життя».

3. Контроль якості освіти. Передбачається організація акредитаційних агентств, незалежних від національних урядів і міжнародних організацій. Оцінка буде ґрунтуватися не на тривалості або змісті навчання, а на тих знаннях, уміннях і навичках, що отримали випускники. Одночасно будуть встановлені стандарти транснаціональної освіти.

4. Розширення мобільності. Ставиться питання про розширення мобільності викладацького й іншого персоналу для взаємного збагачення європейським досвідом. Передбачається зміна національних законодавчих актів у сфері працевлаштування іноземців.

5. Забезпечення працевлаштування випускників. Одним із важливих положень Болонського процесу є орієнтація вищих навчальних закладів на кінцевий результат: знання й уміння випускників повинні бути застосовані і практично використані на користь усієї Європи. Усі академічні ступені й інші кваліфікації мають бути затребувані європейським ринком праці, а професійне визнання кваліфікацій має бути спрощене. Для забезпечення визнання кваліфікацій планується повсюдне використання Додатка до диплома, який рекомендований ЮНЕСКО.

6. Забезпечення привабливості європейської системи освіти. Одним із головних завдань, що має бути вирішене в рамках Болонського процесу, є залучення в Європу більшої кількості студентів з інших регіонів світу. Вважається, що введення загальноєвропейської системи гарантії якості освіти, кредитної нагромаджувальної системи, легко доступних кваліфікацій тощо, сприятиме підвищенню інтересу європейських та інших громадян до вищої освіти.

Метою цього видання є ознайомлення українського освітнього співтовариства з основними документами, прийнятими в рамках Болонського процесу.

1.10.1 Основні напрями підготовки суб'єктів навчального процесу в умовах кредитно-модульної системи організації навчання

- зростання ролі медіа-освітньої підготовки викладача, який повинен проектувати освітнє та навчальне середовище із залученням сучасних інформаційних, комп'ютерних та педагогічних технологій, окрім використання в організації навчального процесу традиційних методів і форм навчання у вищій школі;

- використання в організації навчального процесу вищих навчальних закладів методів і форм навчання, які є характерними для європейської зони освіти;

- створення модульних програм і навчальних дисциплін, у яких міні-модулі легко можна замінити, поповнити, трансформувати, адаптувати. (У даному випадку моль розглядається не як фрагмент змісту, а як мікро відображення процесу навчання). (Модульні програми навчальних дисциплін і спецкурсів від 0,5 кредиту і більше).

Оцінки студентів можна виставляти так (таблиця ):

Таблиця 1

За шкалою ECTS	За національною шкалою	За шкалою навчального закладу (як приклад)
А	відмінно	90-100
ВС	добре	75-89
DE	задовільно	60-74
FX	незадовільно з можливістю повторного складання	35-59
F	незадовільно з обов'язковим повторним курсом	1-34

FX означає: "незадовільно" - необхідно виконати певну додаткову роботу для успішного складання;

F означає: "незадовільно" - необхідна значна подальша робота.

Державна атестація студентів проводиться відповідно до чинної нормативної бази.

Створення величезної кількості спецкурсів, які дозволять студентові здійснювати власний вибір із набору кредитів, особливо це стосується старших курсів вищої школи:

- створення сучасного діагностично-контролюючого інструментарію щодо оцінки діяльності студентів та викладачів вищої школи (європейський, національний, регіональний підхід);

- створення стандартів за напрямами освіти (четверте покоління), де домінує діючий аспект засвоєння змісту освіти у ВНЗ із врахуванням змісту загальноєвропейських та регіональних стандартів відповідних напрямів освіти;

- укладання договорів з іноземними вузами, які здійснюють до ступеневу і ступеневу підготовку спеціалістів за спільними напрямами, із використанням кредитно-модульної системи організації навчання (не менше двох вузів).

1.10.2 Терміни та поняття модульної системи навчання

Модульна система професійного навчання - це гнучка технологія організації професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації робітників, в основу якої покладено індивідуальний діючий підхід до засвоєння модулів трудових навичок слухачами з визначеної професії або виду робіт.

В основі модульної системи професійного навчання лежить модуль трудових навичок з професії, який визначається розділом кваліфікаційної характеристики «Завдання та обов'язки» Разом з тим, навчальна програма доповнюється інформативним блоком, яким передбачено надання слухачам знань, необхідних для його входження в соціально-економічний простір ринкової економіки та розширення його компетенції.

Професійна підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації робітників за модульною системою навчання здійснюється за типовими навчальними планами і програмами затвердженими та погодженими в установленому порядку.

Типовий навчальний план та програми - це документи, що визначають освітній рівень вступника, цілі навчання, перелік обов'язкових навчальних дисциплін інформативного блоку, в залежності від професії та рівня кваліфікації випускника - модуль трудових навичок, форми контролю знань, умінь і навичок слухачів, їх кваліфікаційної атестації, планований рівень кваліфікації випускника і зміст професійних знань, умінь, навичок і способи, методи їх формування.

Модуль трудових навичок - це опис роботи виробничого завдання чи професії в рамках вимог кваліфікаційної характеристики, виражений у вигляді модульних блоків.

Модульний блок - це логічно завершена, прийнятна частина роботи в рамках виробничого завдання, професії (виду робіт) чи сфери діяльності з чітко визначеними початком та закінченням Модульні блоки складаються з навчальних елементів, кількість яких залежить від технологічної складності роботи.

Навчальний елемент - це опис, як правило, однієї чи декількох трудових навичок чи дискретної частини навчального матеріалу, призначений для самостійного вивчення слухачем У модульній технології навчання використовують 6 категорій навчальних елементів:

1 категорія - безпека праці;

2 категорія - діяльність;

3 категорія - теоретична інформація;

4 категорія - графічна інформація;

5 категорія - технічна інформація (матеріали, компоненти, методи);

6 категорія - технічна інформація(інструменти, механізми, обладнання ).

Інструктивний елемент - це дидактичний матеріал, спеціально підготовлений викладачем або майстром виробничого навчання у вигляді інструкції, методичного матеріалу, які несуть необхідну додаткову інформацію для засвоєння модуля трудових навичок.

Інформативний блок - це частина навчального матеріалу професійного, гуманітарного чи соціального характеру, необхідного для засвоєння модуля трудових навичок та адаптації слухача до реалій ринкового середовища шляхом оволодіння відповідними знаннями, спрямованими на розширення його компетенції.

Пакет модульної навчально-методичної документації - це навчально-методичний комплект, який включає в себе дидактичні та методичні матеріали, необхідні для індивідуального професійного навчання у відповідності до його змісту, визначеного програмою та кваліфікаційною характеристикою професії.

1.10.3 Особливості модульної системи професійного навчання робітників за модульною системою навчання

Модульна система навчання має такі особливості:

- навчальний процес організовується за індивідуальними навчальними програмами кожного слухача з урахуванням попередніх знань та навичок, які виявляються в процесі вхідного тестування;

- функції майстра виробничого навчання та викладача інтегруються оскільки модуль трудових навичок передбачає засвоєння трудових навичок в органічному поєднанні з вивченням теоретичного матеріалу;

- інформація теоретичного характеру дається слухачам лише в тому обсязі, який необхідний для засвоєння модуля трудових навичок;

- контроль здобутих знань, умінь та навичок здійснюється в процесі всього періоду навчання по мірі засвоєння навчальних елементів та модульних блоків;

- тривалість підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації слухача може бути скорочена залежно від рівня знань та навичок, набутих ним до початку навчання за відповідним професійним спрямування та індивідуальних особливостей;

- модульна система характеризується високою мобільністю та гнучкістю за рахунок використання банку навчальних елементів та можливості створення навчальних програм на замовлення роботодавців.

1.10.4 Принципові відміни та переваги модульної системи професійного навчання від традиційної

Модульна система навчання має суттєві переваги в порівнянні з традиційною:

модульна система націлена на привиття тим, хто навчається, трудових навичок в процесі діяльності при оптимально необхідному об'ємі теоретичних знань;

модульна технологія організації навчального процесу дозволяє скоротити терміни навчання, так як визначає його відправний момент та тривалість з врахуванням рівня раніше накопичених знань та навичок слухача передбачає їх самостійну роботу в індивідуальному темпі, з яким він може якісно засвоювати модульні блоки та навчальні елементи, передбачені його особистою індивідуальною програмою;

модульна система навчання більш мобільна і ефективна, так як дає змогу використовувати єдиний банк навчальних елементів і створювати цільові курси на замовлення що особливо важливо для підготовки кадрів з відповідною компетенцією та адаптації їх до у мов ринку праці;

модульна система забезпеч) t точну відповідність результатів цілям навчання, дозволяє з високою імовірністю отримувати очікувані наслідки як результат виваженого технологічного підходу до організації навчального процесу та суб'єкту навчання - слухача;

професійне навчання за модулями градових навичок не вимагає відмови від традиційної системи і не є альтернативною їй Модульна система може використовуватись як самостійно, так і в варіативно-модульному варіанті, що принципово важливо на етапі й впровадження. Модульна програма може бути доповнена загальноосвітніми та технічними предметами, що дозволяє легко її адаптувати з традиційною системою навчання;

модульна система навчання може бути використана для розробки всіх типів навчальних програм, з простих професій з обмеженою кількістю навичок, так і складних, які потребують самого високого рівня майстерності (кваліфікації).;

модульна система підвищує особисту мотивацію і самостійність слухача в освоєнні визначеної для нього програми навчання;

модульна система навчання дозволяє слухачеві легко ввійти і вийти з навчальною процесу. Цьому сприяють особливості побудови програми навчання, в основі якої лежать окремі модульні блоки, розраховані на досягнення певного рівня компетенції;

модульна система дає змогу здешевити перепідготовку безробітних і розширити за рачу нок цього об'єм навчання незайнятого населення;

модульна система дозволяє комбінувати в навчальних програмах модулі та навчальні елементи з піших професій.

Особливість модульної системи професійного навчання полягає в тому, що вона дає змогу пристосовуватись до реального попиту на працівників певного профілю компетенції, а не лише пропонувати вже існуючі види та програми навчання.

Таким чином, модульна система має наступні відмінності в порівнянні з традиційною формою професійного навчання.

Перше. При модульній системі навчання функції викладача та майстра інтегруються.

Друге. Приготування плану уроку для проведення занять лекційного типу стає не потрібним Так як, зміст навчального елементу у вигляді текстів і ілюстрацій є еквівалентом того, що досвідчений педагог викладав би своїм слухачам, застосовуючи при цьому повний комплект всіх навчальних посібників.

Третє. Відповідальність педагога за передачу досвіду і знань у вигляді уроків замінюється відповідальністю за створення сприятливих умов для практичного засвоєння кожним слухачем визначених навчальних елементів

Четверте. Замість заздалегідь етапованого для групи терміну завершити навчання у відповідності до кількості передбачених навчальних годин, кожний слухач буде навчатися в своєму в власному темпі, в залежності від досвіду і попереднього досвіду слухача

П'яте. Взаємовідносини педагога і слухачів змінюються у порівнянні з такими ж взаємовідносинами у традиційній системі навчання, тому що педагогу в модульній системі треба здійснювати індивідуальне керівництво, допомогу, стимулювання та інструктаж кожного слухача групи, коли б вони не виявились потрібними. І у такій ситуації слухач сприймає педагога, перш за все, як бажаного і необхідного співробітника і помічника в своїй навчальній роботі. В той же час педагог мусить постійно керувати діяльністю групи в цілому.

Шосте. Оскільки площа і обладнання навчальних приміщень (майстерень, лабораторій і т ш ) можуть бути обмеженими у порівнянні з кількістю слухачів, педагог змушений певним чином планувати використання навчально-матеріальної бази з метою забезпечити безперервність і логічну послідовність навчального процесу для кожного окремого слухача.

Підсумовуючи сказане, слід відмітити, що основна перевага модульної системи навчання пов'язана з можливістю інтенсифікувати процес професійного навчання в цілому, підвищити його гнучкість та ефективність.

1.10.5 Особливості здійснення навчального процесу за модульною системою

Роль майстра (викладача), що здійснює навчання за модульною технологією визначається особливостями організації навчання за модулями трудових навичок.

Це складний багатоаспектний процес, значна кількість складових якого відрізняється ви традиційної системи організації професійного навчання. Причому, вони не можуть бути опущені, чи реалізовані формально без ризику негативного впливу на кінцевий результат навчання. Ключовою фігурою в цьому процесі є майстер виробничого навчання, що володіє не лише професійною майстерністю та знаннями а й ґрунтовною підготовкою в сфері методології та методики професійного навчання на основі модулів трудових навичок.

Відправним моментом в переосмисленні ролі майстра в навчальному процесі, організованому за модульною системою, є відмова від урочної системи та дозованої подачі інформації відповідно до програми навчання з передбачених тем. Це веде до необхідності по-новому поглянути на обов'язки майстра специфіку та методи його впливу на слухачів. Змінюється функція планування навчального процесу. Прив'язка до конкретних термінів освоєння навчального матеріалу оволодіння трудовими навиками слухачами стає більш гнучкою і рухливою. Орієнтуючись на строк завершення навчання, визначений угодою з замовником, майстер прогнозує орієнтовні строки завершення певних етапних моментів навчання на основі постійних хронологічних замірів середнього часу по групі, який затрачається на оволодіння тим чи іншим навчальним елементом. Важливу роль при цьому відіграє _о символьної_к ускладнень і труднощів, що виникали в процесі навчання при оволодінні слухачем тією чи іншою трудовою навичкою.

1.11 Мета і задачі дисципліни

Мета: Сформувати знання, вміння та навички, необхідні для раціонального використання засобів сучасних інформаційних технологій у ході розв'язку різного виду практичних задач; ознайомити студентів з базовими алгоритмічними конструкціями та способами їх реалізації в Середовище програмування Delphi, основами об'єктно-орієнтованого програмування; продовжити формування інформаційної культури студентів.

Задачі навчальної дисципліни:

1) ознайомлення з сучасними інформаційними технологіями;

2) формування поняття про етапи розв'язування різного роду практичних задач за допомогою ЕОМ;

3) формування навичок постановки та розв'язку задач з використанням прикладного програмного забезпечення.

4) ознайомлення з основами алгоритмізації та програмування.

5) ознайомлення з принципами об'єктно-орієнтованого програмування.

Нові властивості й удосконалення Delphi:

· Нові розширення мови. В Середовище програмування Delphi у мову object pascal включені динамічні масиви, методи обробки переповнення, установка значення параметрів за замовчуванням, і багато чого іншого.

· Менеджер Проекту. Новий менеджер проекту дозволяє Вам поєднувати проекти які працюють разом в одну проектну групу. Це дозволяє Вам організувати як роботу взаємозалежних проектів, таких як однозадачні й багатозадачні додатки або dll, так і спільну роботу програм, що виконуються.

· Новий провідник. Новий провідник містить виконувані класи, навігацію по модулях, і браузер коду. Провідник коду робить створення класів простіше, автоматизуючи багато кроків. Уведіть прототип методу в розділі інтерфейсу й властивість виконуваного класу згенерує кістяковий код у розділі реалізації. Також провідник дозволяє швидко переміщатися через файли модуля, а так саме між інтерфейсом і реалізацією. Використання символу tooltip, дозволяє переглядати інформацію про оголошення будь-якого ідентифікатора, потім використовуючи браузер код, можна перейти до його оголошення.

· Вікна інструментів. ide (Інтегроване Середовище розробки) містить більш переналаштуєму конфігурацію вікон інструментів, які можна закріплювати з редактором коду. Просто перетягнете й відпустите вікно інструмента до того місця, до якого хочете. Провідник коду й менеджер проекту можна як закріплювати, так і не закріплювати.

· Поліпшене налагодження. Інтегрований відладник має багато нових властивостей, включаючи віддалену й багатопроцесорну наладку, перегляд коду центрального процесора, інспекторів, удосконалені крапки переривання.

· Підтримка mts. Явна підтримка для використання mts інтегрована в підтримку багаторівневих баз даних. Крім того, новий майстер полегшить Вам створення об'єктів сервера mts.

· Удосконалення activex.

· delphi забезпечує розширену підтримку activex.

· Удосконалення vcl. Ієрархія об'єктів delphi була розширена, щоб включити новий компонент для nt service додатків. Крім того, новий компонент виконуваного списку (на стандартній сторінці палітри), дозволяє Вам централізувати керування меню й команд від кнопок. Керування vcl розширене, щоб підтримувати drag-and-drop перетаскування, забезпечувати додатковий контроль над розміщенням вікна, і багато чого іншого.

· Підтримка rtl для 2000-го року.

· Глобальна змінна two digityearcenturw window використається функціями strttodate й strtotatetime, щоб управляти інтерпретацією років із двома цифрами при перетворенні дат.

· Підтримка corba. Версії Клієнт/Сервер і підприємство включають підтримку для corba клієнт і сервер додатків. Майстри допоможуть Вам легко створити сервер corba і Динамічний Інтерфейс Виклику (dii), дозволяючи Вам записувати клієнтів для існуючих серверів corba. corba має можливість підтримки багаторівневих баз даних. Ви можете навіть створити сервер, що обробляє com клієнтів й corba клієнтів одночасно.

delphi - це комбінація декількох найважливіших технологій:

· Високопродуктивний компілятор у машинний код

· Об'єктно-орієнтована модель компонентів

· Візуальна (а, отже, і швидкісна) побудова додатків із програмних прототипів

· Масштабовані засоби для побудови баз даних

РОЗДІЛ ІІ. РОЗРОБКА ЕЛЕКТРОННОГО МЕТОДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

2.1 Електронний підручник

Електронний підручник (ЕП) - програмний комплекс, що забезпечує можливість самостійно засвоїти навчальний курс, або окремий розділ, об'єднує властивості звичайного підручника, довідника, задачника і лабораторного практикуму.

Дидактичні можливості

1) Забезпечує оптимальну для кожного конкретного користувача послідовність і об'єм різних форм роботи учня над курсом, яка складається з вивчення теорії, розгляду прикладів, методів розв'язання типових задач, проведення самостійного дослідження і формування мотивів подальшої пізнавальної діяльності.

2) Забезпечує можливість самоконтролю в якості набутих знань і навичок.

3) Прищеплює навички дослідницької діяльності.

4) Економить час, необхідний для вивчення.

Вимоги до ЕП

1) ЕП повинен дозволяти вивчати курс користуючись лише книгою і програмним забезпеченням, яке входить до його складу.

2) Надавати можливість різних способів вивчення.

3) Всі інструкції з використання програмного забезпечення мають бути наведені в тексті підручника у відповідних місцях.

4) Кожний елемент програмного забезпечення має задовольняти всім вимогам, які висуваються до програм відповідного типу.

5) Має бути подана анотація до ЕП і до складу програмного забезпечення.

Переваги ЕП над звичайними підручниками для викладачів:

· технологічні -- можливості неперервні, без великих затрат часу і сил, без посередників, вдосконалювати свій курс (це не книжка або методичний посібник -- зміни вносяться інтерактивне на своєму робочому місці). У результаті -- кожного півріччя навчально-методичне забезпечення курсу оновлюється, вдосконалюється;

· дидактичні -- можливості використовувати всі засоби мультимедіа для унаочнення навчального матеріалу (треба добре усвідомити, що комп'ютер для навчання -- це й універсальний технічний засіб навчання. Він увібрав у себе можливості всіх демонстраційних засобів -- діапроектора, фільмоскопа, кінопроектора, магнітофона і т. П.);

Переваги ЕП над звичайними підручниками для студентів:

· технологічні -- можливості ефективно працювати з електронним текстом -- різноманітні способи навігації по тексту ЕП: асоціативні зв'язки за допомогою гіперпосилань, електронний зміст, електронний індексний показник, можливості установлювати свої електронні закладки, коментарі і т.п.;

· дидактичні -- використання засобів мультимедіа дозволяє унаочнювати навчальний матеріал у різні способи, тим самим впливаючи на образне мислення;

· економічні -- кожен студент придбає якісний, оновлений курс для навчання та майбутнього використання.

Гіпертекстові інформаційні моделі

Гіперсередовище - технологія подання будь-яких видів інформації у вигляді відносно невеликих блоків, асоціативно пов'язаних один з одним.

Гіперсередовище є моделлю взаємодії блоків даних - сукупності різних властивостей, характеристик, параметрів. Ці блоки є текстом, зображенням, файлам, програмам, фрагментом, звуком.

Прикладні програми створені для роботи у гіперсередовищі: енциклопедії, довідники, посібники, засоби колективної роботи у локальних мережах, системи штучного інтелекту.

Гіпертекст - текст, який містить показники на інші документи, засіб зображення інформації за допомогою зв'язків між документами.

Цей метод було вперше введено Тедом Нельсоном у 1965 році.

Узагальнена структура гіпертексту

І рівень

Гіпертекст

Тезаурус гіпертекста

Тезаурусна стаття

Заголовок тезаурусної статті

Список заголовків родинних тезаурус них статей

ІІ рівень

Текстова інформація гіпертексту

Інформаційна стаття гіпертексту

Заголовок інформаційної статті

Текст інформаційної статті

ІІІ рівень

Список головних тем

Алфавітний словник

Гіпертекст - технологія, що забезпечує пошук заданих тем у текстових масивах. Цей пошук забезпечення включається до тексту гіпертекстового показника.

Наприклад, подання гіпертекстової моделі об'єкта, електронна пошта.

Створення гіперпосилання

Гіперпосилання (гіпертекстовий зв'язок) - це текст, зображення, кнопка на веб-сторінці, активізація яких викликає перехід до іншої сторінки.

малюнок 1

Структурно функціонуюча схема електронного посібника з елементами автоматизованого навчального курсу.

Размещено на http://www.allbest.ru/ 93

Размещено на http://www.allbest.ru/

1. - структурна база знань, гіпермедійна за формою подання;

2. - система вправ і навчальних задач;

3. - засоби інтерфейсу учня, протоколювання;

4. - система управління;

5. - підсистема моніторингу навчання;

6. - підсистема визначення рівня навчальних досягнень

2.2 Електронне методичне забезпечення з дисципліни "Середовище програмування Delphi"

Електронний підручник з дисципліни "Середовище програмування Delphi" створено на основі HTML та гіпертекстової технології. Підручник являє собою програмне забезпечення, яке в процесі роботи використовує гіпертекстові файли.

Лекційний курс складається з 12 лекцій, що були розроблені з цієї дисципліни відповідно до робочої програми.

2.3 Структура електронного підручника

Електронний підручник з дисципліни "Середовище програмування Delphi" має наступну структуру.

Анотація

Типова програма

Робоча програма

Лекції:

- Лекція №1

- Лекція №2.

- Лекція №3

- Лекція №4

- Лекція №5

- Лекція №6

- Лекція №7

- Лекція №8

- Лекція №9

- Лекція №10

- Лекція №11

- Лекція №12

Словник

Критерії оцінювання

Література

2.4 Інтерфейс електронного підручника

Вікно програми складається з двох частин. В лівій частині вікна розташовано елементи керування - кнопки. Праву частину займає елемент - вбудований веб-браузер.

Всі елементи електронного підручника зроблено у вигляді веб-сторінок (htm-файлів).

При натисканні кнопки в браузері відображається відповідна веб-сторінка, зміст якої відповідає обраному розділу. Тобто до вбудованого браузеру завантажується вміст відповідного файлу з зазначеної директорії htm.

При роботі з лекціями навігація по документу значно полегшується завдяки використанню гіперпосилань. Весь текст лекції розбито на розділи, відповідно до плану. А кожен пункт плану являє собою посилання на відповідне місце в документі. Отже, клацнувши на відповіднім пункті плану, користувач одразу переходить до потрібного розділу. Це дозволяє заощадити час та полегшити сприйняття матеріалу.

Також у підручнику реалізована система підказок. При наведенні покажчика миші на кнопку, з'являється спливаюча підказка, зміст якої одразу ж дублюється в рядку заголовка програми.

Розглянемо призначення елементів керування.

Кнопка "Анотація" дозволяє переглянути анотацію до дисципліни.

Кнопка "Типова програма" відображає типову програму з дисципліни.

Кнопка "Робоча програма" відображає робочу програму з дисципліни.

Кнопка "Лекції" відображає перелік лекцій з дисципліни.

Кнопка "Словник" відображає словник з дисципліни.

Кнопка "Література" відображає перелік рекомендованої літератури з дисципліни, яка може бути використана студентами для поглибленого вивчення дисципліни, та підвищення рівня володіння навчальним матеріалом.

2.5 Послідовність створення електронного підручника

Створення електронного підручника складається з двох етапів:

Створення програмної оболонки за допомогою C++ Builder 6 та створення гіпертекстових файлів за допомогою FrontPage 2003.

При створенні файлів лекцій я дотримувався такої послідовності.

- Створити у FrontPage порожню сторінку.

- Через буфер обміну скопіювати до неї текст лекції із попередньо відформатованого файлу Microsoft Word.