Розробка електронного дидактичного забезпечення з дисципліни "Мова програмування Delphi"

Робота над формою - справа не менш складна і трудоємна, ніж організація ідейного змісту. Тут багато залежить від особистості лектора, його характеру, смаків, тобто від його індивідуальності. Саме в оформленні яскравіше всього виражається творче «я» кожного лектора, його стиль, те, що відрізняє виступ одного лектора від виступу іншого, надає йому індивідуальний вираз.

Найважливішим елементом форми являється мова, слово. Лише правильна, образна, жива мова допоможе донести до слухача все багатство лекції. Досвід багатьох цікавих ораторів переконує, що чим багатший лексикон лектора, тим краще, різнобарвніше і переконливіше формулює він думку.

Мова лектора повинна відповідати ряду вимог, невиконання яких значно знижує як інформативність лекції, так і її переконливу силу, іншими словами - якість лекції.

Перед усім важливо, щоб в мові оратора не було перешкод, щоб він говорив правильно, у відповідності з нормою мовлення: фонетичною, граматичною, лексичною. Всім відомо, що мова, яка містить помилки, що відступають від норм, негативно впливає на слухача. Якщо помилку помітили, то вона дискредитує лектора і відволікає слухачів від суті справи. Якщо ж помилка залишилась непоміченою і сприйнята як норма, то лектор опиняється в ролі пропагандиста мовного безкультур'я.

Особливо помітні в мові лектора граматичні помилки. Іноді слід проявити певну мужність і визнати, що в тебе з ряду причин «кульгає» елементарна грамотність і що необхідно засісти за якийсь посібник з граматики.

Лектор повинен бути суворим у відборі слів і виразів. На жаль, в мову лекторів почали проникати такі дієслова, як підійти і під'їхати замість прийти і приїхати, підказати, підіслати і навіть озадачити замість поставити задачу.

Вміння знайти точне слово, яке більш всього підходить в даному випадку - це велике мистецтво. Хороший оратор точно помічає і вигідно використовує ті нюанси, ті відтінки значення, котрими відрізняються слова.

Робота над мовою передбачає засвоєння всіх мовленевих багатств рідної мови, активне використання його виразних засобів. Різні шляхи: епітет, порівняння, гіпербола, алегорія, іронія; стилістичні фігури: паралелізм, антитеза, градація, інверсія, риторичне питання і інші в значній ступені покращують мову, роблять її більш яскравою, образною, а відповідно, більш зрозумілою і дієвою.

Збагачують мову лектора приказки, прислів'я, крилаті слова і вирази, висловлювання відомих людей. Вносить оживлення в лекцію застосування доречних і розумних цитат, використання історичних документів, а в деяких випадках - частини віршів, байок, фейлетонів. Завжди корисним є вдалий гумор лектора, використання з цією метою ярких літературних образів, тонких порівнянь. Однак в усьому цьому необхідне суворе почуття міри.

Непогано, коли в лекції є достатня кількість конкретних прикладів, порівнянь, посилань, статистичних даних, тобто різного ілюстрованого матеріалу.

Для роз'яснення слів, які аудиторія не знає, термінів, необхідних для розуміння питання, що викладається, використовуються визначення. Будь-яка лекція науково-популярного плану не буде зрозуміла без визначень. В лекції поряд з основним - класифікацією - можна звернутись і до інших способів визначення, наприклад, дати синонім цього поняття, навести приклад.

Допомагає пізнанню порівняння. Доки ми не дізнаємось, на що з відомого вже нам схожа річ і чим вона відрізняється - ми її ще не зрозуміли. Порівняння може бути коротким і розгорнутим, серйозним або жартівливим.

Дуже зрозумілим є приклад. Брати приклад слід з сфери, близької і зрозумілої аудиторії, в якій ви виступаєте. Приклад повинен бути типовим, конкретним і доцільним, і, звичайно, цікавим.

Цифри, що ілюструють сказане, необхідно підбирати самі яскраві і вразливі. При правильному поводженні з ними цифри можуть бути дуже виразними. Можна іноді годинами розповідати про якийсь предмет і мало що пояснити. В той же час достатньо декількох цифр, щоб окреслити і масштаби і характер події. Як і слова, цифри люблять міру, розмаїття цифр пригнічують слухача, ідеї вже не сприймаються. Ні в якому разі неможна приводити неточні, неперевірені цифри. Цифра стає виразнішою, коли стоїть поряд з живим прикладом.

Посилання на авторитети - важливий елемент допоміжного матеріалу. Привести в лекції авторитетну думку спеціаліста - це питання не лише зрозумілості, але й етики оратора. Посилатись потрібно на перевірені авторитети, на авторитети в даній галузі, бажано, щоб вони були відомі слухачам, авторитетні для них. Посилання може бути в формі переказу думки або у формі дослівного цитування.

Головне в роботі над формою - надати лекції яскравість, образність, зрозумілість. Практика показує, що з-за зневажання до форми мови, небажання або невміння працювати над нею нерідко знецінювались, зводились нанівець бездоганні за змістом лекції.

Наочні посібники і технічні засоби. Інформація - це сукупність даних, фактів, які використовують для повідомлення про щось, для одержання відомостей про навколишній світ. До поняття інформації можна віднести і зміст завдань, вправ, які потрібно виконати або розв'язати.

Поряд з текстовим матеріалом лектор для більшої переконливості повинен підготувати наочні посібники до майбутньої лекції.

Зображення або діаграми за декілька секунд пояснять те, на виклад чого необхідно було б згаяти не менше години. Необхідно підібрати до лекції матеріал, котрий допоможе слухачу зрозуміти основну думку лекції - карти, схеми, креслення, графіки, таблиці, плакати, ілюстрації, фотографії, зразки, макети, моделі, слайди.

Зрозуміло, переконувати і доводити лектор буде словом, але дуже корисно все це підтвердити наочно. Аудиторія краще засвоює основні положення лекції, глибше зацікавиться проблемами, що викладаються. Сміліше слід звертатися і до використання технічних засобів навчання.

До засобів, за допомогою яких передається інформація можуть відноситись:

· звукові засоби - це спеціально записані механічним, магнітним, лазерним способом фонограми;

· екранні засоби - це діафільми, діапозитиви, транспаранти до графопроектора, епіпроекції до епіпроектора, кінофільми, та кінофрагменти;

· екранно-звукові засоби - це всі вищеназвані екранні засоби, що мають відповідні звукові фонограми з словесними поясненнями диктора або ведучого.

З розвитком науки і техніки з'явились можливості передавати інформацію у системі викладач-студент з використанням телевізійної техніки (телевізори, відеокамери, відеомагнітофони). Таку інформацію називають відеоінформацією.

Відповідно до способів та пояснення навчального матеріалу, засоби відеоінформації можна умовно поділити на 3 групи:

перша - це система взаємозв'язаних і логічно закріплених кадрів (блоків) відеоінформації, яка подається у статиці. Тобто статичні засоби відеоінформації. Як правило у статиці з елементами доповнень подається відеоінформація для уточнення таблиць, графіків, схем, діаграм, малюнків тощо. При цьому зміст кадрів може містити окремий текстовий матеріал з різними позначеннями;

друга - це система взаємозв'язаних і логічно закінчених кадрів відеоінформації, за допомогою яких подаються явища та процеси, основною особливістю яких є динамічність прояву у розкритті та поясненні їх сутності. Тобто динамічні засоби відеоінформації;

третя - це система взаємозв'язаних і логічно закінчених кадрів відеоінформації, за допомогою яких подається і пояснюється навчальний матеріал з комплексним використанням екранних і звукових явищ та процесів, що вивчаються. Такі засоби відеоінформації називають відеофільмами. Цінність їх у тому, що на окремих етапах одержання знань вони можуть частково замінити викладача, оскільки подають навчальну інформацію, яку мав би подати сам викладач.

До навчального матеріалу, який доцільно унаочнювати та пояснювати за допомогою використання засобів відеоінформації відносять:

1. Інформацію про:

а) предмети, явища чи процеси та взаємозв'язки між ними, безпосередньо демонстрація яких потребує застосування складних приладів і установок;

б) предмети і об'єкти, які є унікальними історичними документами і зберігаються в архівах та музеях; в) явища та процеси, які відбуваються у місцях недоступних для безпосереднього спостереження за ними;

г) досліди і експерименти, будови механізмів та приладів, демонстрація яких пов'язана з використанням об'єктів і предметів малих розмірів, через що для студентів на останніх партах аудиторії, лабораторії створюються несприятливі умови спостереження за ними;

д) технологічні процеси заводів, електростанцій та ін., принцип роботи яких пов'язаний із навчальним матеріалом, а здійснити екскурсію на них неможливо.

2. Інформацію про процеси, які недоступні для безпосереднього сприймання за допомогою органів відчуття людини. Це:

а) явища та процеси, які відбуваються з великою швидкістю або надто повільно, помітна зміна яких можлива протягом тривалого часу спостереження за ними. Фіксація таких процесів та демонстрація з потрібною для навчання швидкістю, як правило, здійснюється при застосуванні сповільненої або прискореної відеозйомки;

б) макропроцеси, які можна спостерігати тільки при застосуванні складних оптичних приладів та установок;

в) явища та процеси, що спостерігаються у ділянках спектра електромагнітних хвиль, які безпосередньо не сприймаються оком людини (ультрафіолетові, інфрачервоні і рентгенівські промені).

3. Інформація про елементарні частинки, електричні, магнітні та електромагнітні поля або про будову та принцип дії складних об'єктів, приладів, установок. Наприклад, особливості функціонування внутрішніх органів людини. У цьому випадку чуттєво-наочні образи створюються за допомогою мультиплікації.

4. Інформацію про історичні події, об'єкти та явища, які існували багато років тому назад. При цьому чуттєво-наочні образи про них можуть створюватись на основі показу існуючих відповідних тем і фотодокументів, або опосередкованих чуттєво-наочних образів, створених за допомогою відзнятих так званих ігрових ситуацій, що максимально наближено відтворюють раніше існуючі реальні події.

Засоби відеоінформації мають великі педагогічні можливості в підвищенні ефективності процесу навчання. Вони можуть розв'язувати такі важливі завдання як:

· забезпечення наочності під час пояснення складних дослідів, явищ та процесів;

· розширення та поглиблення знань студентів і ознайомлення викладачів з новітніми формами і методами вивчення окремих тем, проведення узагальнення та систематизації знань;

· інтенсифікації та раціоналізації процесу навчання студентів.

Ці педагогічні можливості відеоінформації характеризуються зображувальністю, виразністю, інформаційною місткістю, оперативністю і великою швидкістю потоку інформації.

Одним із важливих етапів підготовки проведення лекційного заняття з використанням засобів відеоінформації є підбір комплексу необхідних відеоматеріалів для виконання поставлених завдань. Важливо, щоб підібраний комплекс створював для викладача оперативний простір для урізноманітнення змісту навчальної інформації, форм і методів її подачі, а також варіацій видів діяльності студентів.

Підбір відбувається за принципом урахування їх інформаційних, виражальних та зображувальних можливостей для оперативного виконання загальних дидактичних завдань заняття і окремих його етапів. Так, на першому етапі це може бути комплекс статичних кадрів засобів відеоінформації, за допомогою яких можна продемонструвати зміст структури плану подачі і пояснення навчального матеріалу, перелік запитань, на які слухачам потрібно дати відповіді. За допомогою статичних кадрів засобів відеоінформації узагальнену і відповідно систематизовану інформацію для актуалізації знань слухачів і забезпечення активного сприймання та усвідомлення нового навчального матеріалу.

В основній частині лекції здійснюється блокова подача та пояснення навчального матеріалу. Тому статичні і динамічні кадри відеоінформації можуть мати подвійне, а у окремих випадках, що визначається лектором, потрійне дидактичне призначення. Це: унаочнення словесних пояснень викладача як основного способу подачі навчальної інформації; демонстрація зображень явищ та процесів, що вивчаються; демонстрація запитань, інших видів завдань, на які потрібно дати оперативну відповідь.

Засоби відеоінформації можуть використовуватись і для показу схем демонстраційних експериментів, які передбачено застосовувати у процесі лекцій. Якщо у процесі подачі одного або кількох блоків навчальної інформації виникає потреба у постійному звертанні до систематизованих даних, позначень, то у комплексі з відеоматеріалами використовуються настінні таблиці, діаграми, що призначені для колективного користування. Застосування засобів відеоінформації не повинно виключати або підміняти показ натуральних об'єктів вивчення та їх моделей. При цьому лектор повинен дотримуватись правила: застосування засобів відеоінформації є доцільним у тих випадках, коли ніякі інші засоби навчання, які є у розпорядженні лектора, не можуть дати кращого педагогічного ефекту. На заключному, узагальнюючому етапі лекції до комплексу відеоінформації можна включити кадри, які містять систематизовану навчальну інформацію, сприймання та усвідомлення якої дозволяє одним поглядом охопити основні властивості і закономірності системи явищ і процесів, що вивчались, створити сприятливі умови формулювання необхідних висновків.

Важливими елементами комплексу засобів відеоінформації є кадри, які оперативно дають змогу ознайомити слухачів з переліком завдань для самостійної роботи за змістом лекції у позалекційний час. Це може бути зміст конкретних завдань, перелік методичної, учбової, науково-популярної літератури.

Принципи підбору комплексу відеоінформації для проведення лекційного заняття базуються на науковій організації праці вчителя і слухачів, створення наочної опори для словесних пояснень викладача, відповідей слухачів, автономної ілюстрації до пояснення явищ і процесів, які неможливо або досить важко продемонструвати безпосередньо на лекції.

Методика підбору комплексу відеоінформації є загальною і може використовуватись для різних видів лекційних занять.

1.4 Застосування комп'ютерних презентацій навчального призначення

У традиційній схемі навчання виникає чимало проблем, пов'язаних із постійно зростаючим потоком нової інформації, ускладненням знань, відсутністю ілюстративного матеріалу. За таких умов акцент на інтенсивну самостійну роботу студента не дає бажаних позитивних результатів.

Поява мультимедійних засобів і технологій дає змогу успішно розв'язати зазначені проблеми. Упровадження комп'ютера в навчальний процес не тільки звільняє викладача від рутинної роботи з організації навчального процесу, а й надає змогу створити багатий довідковий та ілюстративний матеріал, поданий у найрізноманітніших формах, як-то, текст, графіка, анімація, звукові й відеоелементи. Інтерактивні комп'ютерні програми активізують усі види діяльності людини: розумову, мовну, фізичну, перцептивну, що прискорює процес засвоєння матеріалу. Комп'ютерні тренажери сприяють набуттю практичних навичок. Інтерактивні тестуючі системи аналізують якість знань. Отже, застосування мультимедійних засобів і технологій дає змогу побудувати таку схему навчання, в якій доречне поєднання звичайних і комп'ютерних форм організації навчального процесу, створює нову якість у передаванні й засвоєнні системи знань.

Інтерактивні комп'ютерні програми активізують такі види діяльності людини: розумову, мовну, фізичну, перцептивну, що прискорює процес засвоєння матеріалу.

З усіх навчальних видань у комплексі відбиває необхідний і достатній рівень знань і навичок, що їх повинен опанувати випускник вузу, який здобуває вищу професійну освіту з цього напряму або спеціальності.

Зміст електронних засобів навчального призначення має бути адекватний сучасним технологіям навчання, враховувати необхідність активного використання комп'ютерної техніки в навчальному процесі. Навчальний матеріал структурується так, щоб сформувати в слухачів власний тезаурус науково-предметних знань, розвинути у них навички володіння професійними прийомами, методами і способами їхнього застосування.

Розглянемо використання інформаційних технологій у лекційному курсі «Методика вивчення технічних дисциплін». Основне призначення лекції -- забезпечити теоретичну основу навчання, розвинути інтерес до навчальної діяльності взагалі і до конкретної навчальної дисципліни зокрема, сформувати в студентів орієнтири для самостійної роботи над матеріалом курсу.

Традиційна лекція має безсумнівні переваги не тільки як спосіб донесення інформації, а й як метод емоційного впливу викладача на студентів з метою підвищення їхньої пізнавальної активності. Але нинішніх студентів уже не можна готувати за моделлю 60--80-х років XX ст. Багато відомостей і методів вже не викликають у них інтересу, оскільки студенти переконані, що ці відомості занесені в комп'ютерні бази даних, а методи реалізовано в пакетах прикладних програм. Тому викладання має змінюватися згідно зі зміною суб'єкта навчання. Цим суб'єктом нині є індивід комп'ютеризованого суспільства з усіма новими властивостями, що випливають звідси і виявляються в його психологічних установках, звичках, мотивації, сприйнятті інформації тощо. Таким чином, як об'єкти навчання маємо тандеми «студент + комп'ютер», принаймні, потенційно. Кінцевою метою навчання тепер стає формування гібридного інтелекту -- інтелектуального симбіозу людини і комп'ютера. Отже, викладання має бути зверненим не тільки до студента, а й до його комп'ютера, а точніше -- до тандему «студент + комп'ютер». Навчання такого тандему означає планомірне розширення і розвиток індивідуального сегмента єдиного освітньо-наукового інформаційного середовища (ЄОНІС), тобто розширення еко-інформаційної ниші тандему і поступове формування гібридного інтелекту. Таке навчання має потребу не просто в комп'ютерах, а в осмисленні впливу комп'ютеризації на мету, зміст і методи навчання і відповідної модернізації навчального процесу.

Кінцевою метою навчання тепер стає формування гібридного інтелекту - інтелектуального симбіозу людини і комп'ютера. Отже, викладання має бути зверненим не тільки до студента, а й до його комп'ютера, а точніше - до тандему «студент + комп'ютер».

Застосування інформаційних технологій дає змогу змінити способи донесення навчального матеріалу. Одним із таких нових способів є спеціально розроблені комп'ютерні презентації.

Застосування інформаційних технологій дає змогу змінити способи донесення навчального матеріалу. Одним із таких нових способів є спеціально розроблені комп'ютерні презентації.

Кожна комп'ютерна презентація призначена для надання допомоги у вивченні і систематизації теоретичних знань, формуванні практичних навичок роботи у предметній сфері, як у традиційній освітній системі з використанням інформаційних технологій, так і в системі дистанційної освіти.

Лекційна комп'ютерна презентація, розроблена засобами MS PowerPoint, -- це тематично і логічно зв'язана послідовність інформаційних об'єктів, яка демонструється на екрані монітора для студентів (групи студентів) або для всієї аудитори (якщо до комп'ютера підключено мультимедійний проектор чи демонстраційний екран). Комп'ютерна презентація є новим інструментом у роботі викладача. Вона дає змогу створювати більш наочні й інформаційно насичиніші лекції і навчальні дисципліни викладати ефективніше.

Процес створення мультимедійного супроводу лекцій можна розділити на три етапи:

проектування курсу;

підготовка матеріалу для курсу;

компонування матеріалів у єдиний програмний комплекс.

1. Проектування курсу.

Проектування комп'ютерної презентації є основним етапом. Він поділяється ще на кілька етапів (підетапів).

Початковим етапом проектування є розробка педагогічного сценарію презентації.

Педагогічний сценарій -- це цілеспрямована, індивідуально-орієнтована, методично вибудована послідовність педагогічних методів і технологій для досягнення педагогічних цілей і реалізації прийомів.

Педагогічний сценарій курсу дає уявлення про зміст і структуру навчального матеріалу, про педагогічні та інформаційні технології, які використовуватимуться для організації навчального діалогу, про методичні принципи і прийоми, на яких побудовано як навчальний матеріал, так і систему його супроводу.

Педагогічний сценарій відбиває авторське бачення змісту курсу, структури мультимедійного супроводу, необхідного для його вивчення.

Планування педагогічного сценарію передбачає чітке бачення автором навчальної дисципліни, вміння визначити педагогічні технології відповідно до особливостей цільових навчальних груп, ретельне проектування змісту навчальної діяльності. Для розв'язання цих завдань на етапі проектування викладач має підготувати розгорнуту програму навчальної дисципліни, підібрати навчальний матеріал, розробити розгорнуті тези лекцій з курсу, скласти електронний текст, що стане основою побудови комп'ютерної презентації.

Потім визначається набір технологій та інструментальних засобів, необхідних для створення презентації.

Наступним етапом є створення технологічного сценарію презентації.

Технологічний сценарій -- це опис інформаційних технологій, які використовуються для реалізації педагогічного сценарію. У технологічному сценарії, як і в педагогічному, також реалізується авторське бачення змісту і структури курсу, методичних принципів і прийомів його організації. Авторське уявлення про курс відбиває і інтерфейс користувача -- візуальне подання навчального матеріалу і прийоми організації доступу до інформації різного рівня.

У технологічному сценарії треба вибудувати матеріал за рівнями, а також зазначити:

які комп'ютерні презентації курсу буде розроблено для найефективнішого навчання;

характер доступу до них;

авторські побажання щодо дизайну;

необхідні мультимедійні додатки.

Безпосередня участь викладача у складанні технологічного сценарію забезпечує якісне розв'язання педагогічних завдань завдяки поєднанню в комп'ютерній презентації педагогічних та інформаційних освітніх технологій.

Безпосередня участь викладача у складанні технологічного сценарію забезпечує якісне розв'язання педагогічних завдань завдяки поєднанню в комп'ютерній презентації педагогічних та інформаційних освітніх технологій.

Під час побудови навчальної презентації враховуємо досягнення теорії дизайну. Це насамперед стосується таких основних принципів, як пропорція, порядок, акцент, єдність і рівновага.

Принцип пропорції стосується співвідношення між розмірами об'єктів і їхнім розміщенням у просторі. Організовуючи дані на екрані дисплея, слід прагнути до того, щоб логічно зв'язані дані були явно згруповані і відокремлені від інших категорій даних. З цією метою функціональні зони на дисплеї розділяємо за допомогою пропусків та інших засобів: різні типи рядків, ширина, рівень яскравості, геометрична форма, колір. Треба враховувати, що площа теплих кольорів зазвичай здається більшою, ніж холодних. Розбивка на блоки, використання пропусків, табуляції, обмежників, а також варіювання яскравості кольору груп даних -- найважливіші засоби упорядкування графічної інформації.

Під час розміщення даних треба пам'ятати правило «золотого перерізу», відповідно до якого об'єкти, що привертають увагу, краще розміщувати в різних сегментах зображення, а не групувати в центрі.

Порядок означає таку організацію об'єктів на екрані дисплея, що враховує рух ока. Встановлено, що око, призвичаєне до читання, починає рух від лівого верхнього кута і переміщується вперед - назад по екрану до його правого нижнього кута. Тому початкова зона сприйняття повинна бути в лівому верхньому куті екрана, подальше зображення має розгортатися вправо і вниз. Для полегшення сприйняття різні класи інформації спеціально кодуються. Наприклад, пов'язані, але розміщені в різних місцях екрана елементи кодуємо одним кольором. Колір використовується і для виділення заголовків, нових даних або даних, на які варто негайно звернути увагу. Загалом, організація даних на екрані повинна полегшувати пошук подібних рис, розходжень, тенденцій і співвідношень.

Акцент -- це принцип виділення найважливішого об'єкта, який треба сприйняти у першу чергу. При дотриманні цього принципу погляд того, хто навчається, звертається до зони акценту. Для створення такого акценту використовуємо різноманітні засоби: розміщення важливих повідомлень у центрі поля чи відокремлення їх від іншої інформації вільним простором, застосування яскравого кольору. Але водночас варто уникати зайвих прикрас, зловживань кольором, надлишкового кодування і одночасного подання великого обсягу інформації. Рекомендується, наприклад, використовувати не більше 90 % площі екрана. Підказки варто спеціально виділяти за допомогою кольору. Для них зазвичай відводиться окрема зона екрана. Здебільшого виділяються критична інформація, незвичайні дані, елементи, що потребують зміни, повідомлення високого пріоритету, помилки введення, попередження про наслідки виконання заданої команди тощо. Щоб привернути увагу магістрантів до основного об'єкта, використовуємо колірні плями: найяскравішим кольором зображуємо основний об'єкт, інші його частини -- додатковим.

Якщо колірна гама будується без урахування психології сприйняття зображення, це утруднює виділення головного, призводить до стомлення зору. Слід враховувати, що світлі кольори на темному тлі здаються наближеними до глядача, а темні на світлому -- віддаленими. У разі, коли йдеться про евристичні рекомендації, колір можна погоджувати зі звичайним зображенням: червоний -- заборона, зелений -- рекомендація, жовтий -- засторога.

Принцип єдності потребує, щоб елементи зображення були взаємозалежними, правильно співвідносилися за розміром, формою, кольором. З цією метою треба подбати про організацію даних. Вони можуть бути організовані послідовно, функціонально, за значущістю. При цьому магістрантів ознайомлюємо з принципом розташування даних. Варто також подбати про те, щоб ідентичні дані були уніфіковані, а різнопланові -- по-різному. Щоб передати розмежування, використовуємо контрастні кольори, а для передачі подібності -- схожі, але різні. Подання інформації має бути уніфікованим і логічним. Для досягнення єдності зображення використовуємо рамки, осі, полюси. Враження єдності групи створює вільний простір навколо них.

Принцип рівноваги (балансу) потребує рівномірного розподілу оптичної ваги зображень. Оскільки одні об'єкти зорово сприймаються як важчі, а інші як легші, треба розподіляти цю оптичну вагу рівномірно з обох боків зображення. Інформація не повинна накопичуватися з одного боку екрана, логічні групи інформації мають продумано розміщатися в просторі, заголовки добре центруватися.

Вважається, що урівноважене зображення створює в користувача відчуття стабільності і надійності, а неврівноважене викликає стрес. З метою правильного розподілу візуальної ваги зображень на екрані дисплея треба пам'ятати, що будь-який хроматичний колір зорово важчий, ніж ахроматичні -- білий і чорний; великі предмети зорово важчі від маленьких; чорне важче від білого, неправильні форми важчі від правильних.

Створити добре сплановану і продуману навчальну презентацію, що відповідала б усім психологічним і педагогічним вимогам, неможливо без урахування наведених принципів. Сучасний розвиток комп'ютерних технологій знімає усе більше технічних обмежень, дає змогу глибше враховувати принципи дизайну і побудови подібних презентацій. У найближчому майбутньому можна чекати появу навчальних комп'ютерних презентацій нового покоління, в яких описані принципи викладу будуть основними.

2. Підготовка матеріалу для курсу.

Різні компоненти курсу, незалежно від способу доступу до них і їх призначення, містять інформацію різного характеру: символьну (тексти, числа, таблиці), графічну (рисунки, креслення, фотографії), мультимедіа (анімація, аудіо - і відеозаписи). Підготовка різних компонентів має як спільні риси, пов'язані з характером інформації, так і специфічні, пов'язані з її призначенням.

Однак, на відміну від традиційного лекційного курсу, вихідний матеріал для якого міститься на паперовому носії, тобто в рукописному, машинописному або поліграфічному вигляді, матеріал для лекційної комп'ютерної презентації подається у такій формі, яка уможливлює його обробку за допомогою комп'ютера.

2.1. Підготовка текстів.

Підібрану первинну навчальну інформацію, подану в електронному вигляді, під час підготовки презентації компонуємо в інтерактивні навчальні кадри так, щоб, з одного боку, можна було вибирати темп і у визначених межах послідовності вивчення матеріалу, а з іншого боку, -- щоб процес навчання залишався керованим. Цей етап -- побудова детального технологічного сценарію курсу -- є найбільш відповідальним, оскільки саме він дає змогу знайти оптимальне поєднання педагогічних завдань і найбільш доцільних для них технологічних рішень.

Інформаційною одиницею (порцією) подання матеріалу стає кадр. Інформація, розміщена на одному кадрі, повинна бути цілісною і мати певний завершений зміст. Кадр може містити кілька гіперпосилань, може бути доповнений графікою, анімацією та іншими мультимедійними додатками.. Після кліку на кнопці «Детально» відкривається кадр, наведений на рис. 7, в якому окремий сегмент інформації подається ширше.

Інформаційною одиницею (порцією) подання матеріалу стає кадр.

Кілька кадрів, що складають один модуль (розділ) презентації, організуються за принципом лінійного тексту за допомогою спеціальних навігаційних кнопок. Такий матеріал можна гортати, подібно до сторінок книжки.

Кілька кадрів, що складають один модуль (розділ) презентації, організуються за принципом лінійного тексту за допомогою спеціальних навігаційних кнопок.

Найефективнішим є створення детальної структури презентації, що дає змогу розмістити матеріал кожного розділу на окремому кадрі. Однак на практиці подібне структурування навчального матеріалу здійснити практично неможливо.

Створенню покадрової структури сприяє реорганізація лінійного тексту в схеми, таблиці, графіки, діаграми, що можуть доповнюватися гіперактивними елементами.

При покадровому структуруванні лінійного навчального тексту варто враховувати ергономічні вимоги, завдяки яким можна підвищити ефективність навчальної діяльності. Ці вимоги стосуються всього обсягу інформації, просторових характеристик, оптимальних умов сприйняття електронного тексту.

Створенню покадрової структури сприяє реорганізація лінійного тексту в схеми, таблиці, графіки, діаграми, що можуть доповнюватися гіперактивними елементами.

Вимоги до загального візуального середовища на екрані монітора визначаються необхідністю створення сприятливих умов роботи користувача. Міра комфортності роботи визначається колірними характеристиками та просторовим розміщенням інформації на екрані монітора.

Ергономічні вимоги сприяють посиленню ефективності навчання, активізації процесів сприйняття інформації. Викладач обов'язково повинен враховувати їх у процесі підготовки презентації.

Підготовка статичних ілюстрацій. Необхідність включення в електронні засоби навчального призначення статичних ілюстрацій викликана насамперед їхньою методичною цінністю. Використання наочних матеріалів у процесі навчання сприяє підвищенню рівня сприйняття, формуванню стійких асоціативних зорових образів, розвиткові творчих здібностей.

Використання наочних матеріалів у процесі навчання сприяє підвищенню рівня сприйняття, формуванню стійких асоціативних зорових образів, розвиткові творчих здібностей.

Статичні ілюстрації -- рисунки, схеми, карти, репродукції, фотографії тощо, що супроводжують текстовий матеріал, навіть у їх класичному розумінні, можуть істотно полегшити сприйняття навчальної інформації. Комп'ютерні технології посилюють ефективність використання наочних матеріалів у навчальному процесі. На відміну від книжки, де ілюстрації повинні подаватися завжди одночасно з текстом, у комп'ютерній версії вони можуть викликатися за необхідності за допомогою відповідних елементів екранного інтерфейсу. Варто відзначити, що якість електронних ілюстрацій значно перевершує якість книжкових ілюстрацій. Крім того, комп'ютерну ілюстрацію, як і комп'ютерний текст, можна зробити інтерактивною.

При підборі ілюстративного матеріалу важливо дотримуватися стильової єдності відеоряду (особливо, якщо використовуються матеріали з різних джерел) і уникати строкатості. Не менш важливо забезпечити і високу якість ілюстрацій. Комп'ютерні технології обробки зображень дають змогу істотно поліпшити якість вихідного матеріалу.

2.3. Створення презентації.

Щоб забезпечити максимальний ефект від застосування комп'ютерних презентацій, треба навчальну інформацію подавати в різних формах. Для цього використовують різноманітні мультимедійні додатки. Мультимедіа -- це об'єднання кількох засобів подання інформації в одній системі. Зазвичай, під мультимедіа розуміють об'єднання в комп'ютерній системі таких засобів подання інформації, як текст, звук, графіка, мультиплікація, відеозображення і просторове моделювання. Таке об'єднання засобів забезпечує якісно новий рівень сприйняття інформації: людина не просто пасивно споглядає, а активно бере участь у тому, що відбувається. Програми з використанням мультимедійних засобів багатомодальні, тобто вони одночасно впливають на кілька органів чуттів і тому викликають підвищений інтерес і увагу аудиторії.

Мультимедіа забезпечує якісно новий рівень сприйняття інформації: людина не просто пасивно споглядає, а активно бере участь у тому, що відбувається. Програми з використанням мультимедійних засобів багатомодульні, тобто вони одночасно впливають на кілька органів чуттів і тому викликають підвищений інтерес і увагу аудиторії.

Зміст лекційної презентації продумує автор ще на етапі створення педагогічного сценарію і конкретизує у процесі розробки технологічного сценарію. Якщо текст і статична графіка -- традиційні засоби подання навчальної інформації, які мають багатовікову історію, то досвід використання мультимедіа обчислюється буквально кількома роками, що ускладнює для викладача підготовку матеріалів для презентацій.

Готуючи презентації до лекційних курсів, доречно використати такі типи мультимедійних складових, як анімація та аудіозапис.

Анімація -- динамічна графіка, заснована на застосуванні різних динамічних візуальних ефектів (рухомі картинки, динамічне виділення кольором, шрифтом окремих елементів схем/таблиць тощо). Анімацію зручно використовувати для моделювання дослідів, для демонстрації роботи механізмів, під час вивчення різних динамічних процесів.

Аудіододатки -- аудіозаписи, що найчастіше являють собою невеликі монологічні коментарі викладача до деяких схем, таблиць, ілюстрацій тощо. При цьому, схеми і таблиці можна підсилити ефектом анімації (елемент схеми/таблиці, про який говорить викладач, виділяється під час прослуховування тексту). Авторські аудіокоментарі дають змогу надати матеріалові емоційного забарвлення, а іноді (якщо це педагогічно обґрунтовано) і продублювати текст, підкреслюючи його важливість. Ефективним засобом подання навчальної інформації може бути слайд-шоу -- відеоряд із синхронним звуковим супроводом.

3. Компонування матеріалів у єдиний програмний комплекс.

Комп'ютерну лекційну презентацію можна розглядати як складний граф, вузлами якого є окремі блоки навчальної інформації, а зв'язки між блоками (ребра) визначають можливі навчальні траєкторії. Авторське уявлення презентації відображає і інтерфейс користувача, зокрема, візуальне подання матеріалу і організація доступу до інформації різного рівня супідрядності.

У результаті кодування педагогічного сценарію, тобто об'єднання предметного матеріалу і користувацького інтерфейсу за допомогою відповідного інструментального засобу програмування, породжуються відповідні програмні модулі, з якими і працюватиме викладач.

Продуманий інтерфейс істотно полегшує роботу з програмою, а використання певних стандартів звільняє користувача від необхідності витрачати додатковий час на його освоєння.

Знання можливих інтерфейсних рішень під час написання педагогічного технологічного сценаріїв дає змогу най ефективніше структурувати навчальну інформацію. При цьому вдається максимально задіяти всі канали сприйняття; інформації. У будь-якому разі необхідно щоб інтерфейс був інтуїтивно зрозумілий користувачеві і не потребував спеціальних інструкцій для його опанування

Усі презентації треба адаптувати, презентація з курсу «Методика викладання технічних дисциплін» розрахована для використання на заняттях з магістрантами, які готуються до викладацької роботи. Тому в ній зосереджено увагу не тільки на змісті курсу, а й демонструються переваги саме такого (за допомогою презентацій) способу його подання, що сприяє формуванню комплексу професійних знань, умінь і навичок майбутніх викладачів технічних дисциплін.

Комп'ютерні лекційні презентації є безсумнівно перспективним дидактичним засобом, що за певних умов може значно підвищувати ефективність навчального процесу. Такими умовами є врахування індивідуальних особливостей того, хто навчається, його рівня компетенції і мотивації, відповідність освітніх потреб і цілей навчання. Ці умови слід враховувати під час проектування і створення презентацій, чітко визначаючи цільову групу, для якої даний дидактичний засіб створюється. Використання мультимедійного супроводу дисциплін у навчальному процесі потребує визначення відповідних педагогічних технологій.

Отже, комп'ютерна презентація як один із дидактичних засобів має поєднувати в собі три компоненти: зміст навчального матеріалу, методи і технології навчання. Вони нерозривно пов'язані між собою і утворюють своєрідну навчальну систему, яка дає змогу реалізувати процес освіти особистості. [23, c.59-70]

1.5 Методичні аспекти використання форумів при проведенні занять в Інтернеті

Інтернет знаходить усе більше широке застосування в системі освіти. Це обумовлено можливістю забезпечення інтерактивного спілкування учасників освітнього процесу між собою. Найбільше поширення одержало таке спілкування через форум і електронну пошту в текстовому виді, тобто в так званому епістолярному жанрі. Ми будемо орієнтуватися на форуми, при проведенні яких забезпечена можливість приєднувати файли при передачі повідомлень і формувати необхідне число тематичних форумів. Такі форуми можна організувати, використовуючи, наприклад, програмні оболонки WebCT, OPOKC, ВУ й інші програмні засоби для навчання в мережі Інтернет (їх часто називають LMS).

Вивчення досвіду застосування форумів у вітчизняній і закордонній практиці мережного навчання показало, що можна скласти перелік можливих напрямків (варіантів) застосування форумів при проведенні занять: формування аудиторного віртуального комплексу для реалізації мережного навчального процесу по дисципліні, проведення електронних семінарів, організація екскурсій студентів, створення спеціальних віртуальних аудиторій, використання методів активізації навчальної діяльності студентів.

Розглянемо ці напрямки більш докладно.

Формування віртуального аудиторного комплексу для проведення занять

Відомо, що в мережі Інтернет можна використати різні види занять. Більшість із них можна успішно організувати за допомогою форуму.

Досить часто «мережні» викладачі застосовують один форум для проведення всіх видів занять через достаток повідомлень. Тому доцільно перед початком курсу створити кілька тематичних форумів. Якщо навчання проводиться з урахуванням застосування програмного забезпечення (оболонки, LMS), то даний варіант реалізується шляхом виконання простої послідовності дій.

Розглянемо перелік тематичних форумів, що доцільно організувати перед початком занять.

Проведення електронних семінарів (дискусій) в окремих віртуальних аудиторіях

Раціональним рішенням буде організація одного тематичного форуму на кожну тему курсу. Це дозволить учасникам навчального процесу краще орієнтуватися в просторі й часі (тому що семінари тривають кілька днів) і контролювати питання й відповіді.

Контроль індивідуальних завдань

Зазначений форум призначений для прийому й обговорення індивідуальних (домашніх) завдань. Звичайно, це можна реалізувати, використовуючи електронну пошту, але в цьому випадку інші студенти не зможуть оперативно знайомити з роботою однокурсника й відкликанням викладача на неї. Для контролю й відкритості навчального процесу необхідно організувати індивідуальну лабораторію для кожного студента, використовуючи спеціальний тематичний форум. Такі лабораторії відіграють роль своєрідних Депозитаріїв індивідуальних завдань.

Знайомство й спілкування студентів

У процесі навчання студенти мають можливість обговорювати навчальні й особисті проблеми на даному форумі, допомагати один одному в різних ситуаціях і т.д. Як показує вітчизняний і закордонний досвід, студенти в мережі Інтернет більш охоче спілкуються між собою, чим з викладачем. Цьому тематичному форуму можна дати назва «АЛЬТАНКА».

Початком спілкування в такому форумі може послужити знайомство студентів один з одним, що особливо важливо при навчанні в Інтернеті без очних контактів. Типовий варіант розповіді кожного студента про себе може бути представлений у вигляді своєрідної візитної картки, що містить фотографію, найменування місця роботи, відомості про професію, захоплення й іншу інформацію з розсуду студента.

Питання - відповіді

На даному форумі концентруються питання по різних проблемах, що виникає в процесі навчання. За результатами аналізу повідомлень можна надалі формувати базу питань, що задають часто (FAQ), що може бути постійно прописана на цьому форумі, наприклад, у вигляді окремого файлу.

Захист випускних робіт

На цьому форумі містяться підсумкові (випускні) роботи. Процес захисту таких робіт аналогічний процесу захисту дисертації. Студент, що підготував курсову роботу, може опублікувати доповідь по темі роботи. Далі призначається рецензент із числа студентів (слухачів), що публікує своє відкликання, визначається строк процедури захисту. Викладач перевіряє роботу студента й після усунення зауважень допускає до захисту.

Приклад віртуального аудиторного комплексу, реалізованого для навчання за курсом «Викладання в мережі Інтернет» з використанням програмного забезпечення ВУ (www.openet.ru).

Форум ПВСІ-27-05 використається як загальнокурсовий, де викладач публікує вступне слово до курсу й по кожній навчальній темі курсу підводить підсумки, дає загальні рекомендації й т.д.

В іменні лабораторії слухачі надсилають свої індивідуальні завдання, після чого проводиться їхнє обговорення й оцінювання. На форумі «Альтанка» проходить знайомство й неформальне спілкування слухачів. На форумі «Захист випускних робіт» проходить віртуальний захист робіт слухачів, підготовлених за результатами навчання.

Проведення електронних семінарів

Традиційні семінари являють собою найпоширеніший вид занять у вузах і призначені для поглибленого вивчання того або іншого предмета.

При проведенні електронних (вилучених, віртуальних) семінарів учасники розділені в часі й у просторі. Вербальна комунікація між учасниками, на відміну від звичайного семінару, замінена епістолярним (письмовим) спілкуванням. Кожний учасник семінару бачить на екрані монітора комп'ютера всі тексти питань і відповідей інших активних учасників семінару.

Е-семінари можуть проводитися у відкладеному (off-line) і в реальному (on-line) часу. Відомі кілька типів е-семінарів. Найбільше часто е-семінари проводяться за схемою «питання - відповідь» і у формі доповіді. У першому випадку студенти відповідають на питання семінару. Ці відповіді обговорюються іншими студентами й оцінюються викладачем. У другому випадку спеціально призначені студенти заздалегідь готовлять доповіді, які після віртуального заслуховування - прочитання тексту виступу на екрані всіма учасниками - обговорюються у формі епістолярної дискусії. Результати дискусій під час проведення семінару (тексти виступів) доступні всім учасникам форуму для огляду й архівуються.

Типовий план електронного семінару

Тема: «Нормативно-правове забезпечення дистанційного навчання (ДО. Мети:

ознайомитися зі змістом пакета документів ДО;

навчитися застосовувати отримані знання на практиці. Місце проведення -- закритий форум ПВСІ-01-04. Строк проведення - 7 доби.

Режим роботи - цілодобовий.

Підготовка до дискусії.

При підготовці до електронного семінару рекомендується використати наступні інформаційні ресурси:

тему 2 у курсі «Викладання в мережі Інтернет»;

хрестоматію ПВСІ;

пакет нормативно-правових документів по ДО.

Порядок проведення семінару.

Після вивчення навчальних матеріалів по темі 2 кожному слухачеві пропонується скопіювати інформацію з пакета «Тимчасові вимоги ... ». У цьому ж документі по кожному пункті студент повинен написати один з варіантів відповіді, що починається зі слів: «Згодний...», «Не зрозуміло...», «Не згоден», «Уважаю, що треба так ...» і т.д.

Студент повинен вислати документ із коментарями всім членам групи й викладачеві.

Студент повинен переглянути коментовані документи інших слухачів.

Студент повинен виділити найбільш актуальні питання й послати їх на форум для наступного колективного обговорення.

Примітки.

Беручи участь у роботі семінару, потрібно виконувати рекомендації з дотримання мережного етикету й збереженню здоров'я при віртуальній роботі, уважно прочитати п. 5.3.3 теми 5 ПВСІ.

Необхідно зберігати порядок роботи форуму - публікувати репліки таким чином, щоб вони розташовувалися на електронному аркуші нижче позначених викладачем тим повідомлень.

Атестація.

Для одержання заліку по семінарі теми 2 ПВСІ кожний слухач групи повинен:

прокоментувати документ «Тимчасові вимоги ...»;

проаналізувати документи інших слухачів;

* вибрати, сформулювати й опублікувати на форумі питання по проблемі ДО, привести свій варіант рішення зазначеної проблеми.

Організація віртуальних екскурсій студентів на заняття

Екскурсії входять у типовий перелік занять у вузах, але останнім часом використаються рідко. Наявність мережі Інтернет дозволяє усунути цей пробіл. Гарним прикладом може служити віртуальна екскурсія по цехах заводу по виготовленню мікросхем, розроблена завідувачем кафедрою «Радіоелектронні й телекомунікаційні пристрої й системи» МИЕМ Л.Н. Кечиєвим (rtuis.miem.edu.ru).

Своєрідною модифікацією занять виду «екскурсія» є відвідування студентами занять інших викладачів. Для цього студентам видаються логіни й паролі для відвідування форумів паралельної групи. Відвідувачі можуть спостерігати й брати участь в обговоренні питань, що наближає цю форму до майстра-класу.

Створення спеціальних віртуальних аудиторій

Як віртуальні аудиторії можуть бути використані іменні лабораторії (депозитарії), куди студент поміщає свої виконані завдання. Всі зауваження викладача по виконаній роботі публікуються там же. Інші студенти можуть при бажанні ознайомитися зі змістом робіт однокурсників. На цьому ж форумі викладач може публікувати рейтинг студента.

Велику допомогу в контактах віртуальної групи роблять окремі форуми, де студенти обговорюють свої проблеми, що виникають у процесі навчання, а також можуть спілкуватися й на інші теми, прямо не пов'язані з навчанням.

Використання методів активізації навчальної діяльності студентів

Діяльність учасників віртуального навчального процесу час від часу необхідно активізувати. Наприклад, включити питання по конкретній темі, адресовані студентові, на які він повинен привселюдно відповісти. Можливі також проблемні питання, на які відповідає спочатку сам викладач, як би пропонуючи розгорнути подальшу дискусію, і інші варіанти, розроблені самим викладачем.

Ефективним способом активізації навчальної діяльності студентів є «семінар удвох». Електронний семінар планується звичайним образом у режимі off-line. За попередньою домовленістю в семінарі беруть участь два викладачі - ведучий і запрошений. Запрошений викладач бере участь у дискусіях поряд з основним викладачем, маючи права адміністратора. Попередній час проведення семінару повідомляється студентам групи.

Висновки

Форум як основний інструмент спілкування в Інтернеті дозволяє організувати дидактично комфортну структуру й забезпечити проведення мережних занять за умови, що були функції прикріплення файлів при передачі повідомлень і можливість організації тематичних форумів. [3, c. 13-17]

Для ефективного проведення занять у мережі Інтернет попередньо необхідно сформувати віртуальний аудиторний комплекс. При проведенні занять користуватися пропонованими методичними рекомендаціями із проведення мережних занять і прийомами активізації мережної навчальної діяльності.

1.6 Використання програми у комп'ютерному класі з локальною мережею

Розвиток сучасної освіти неможливий без використання інформаційних і комунікаційних технологій та необхідних пристроїв. Одним з визначальних кроків розвитку сучасної освіти має бути забезпечення доступу до ресурсів Інтернету, а також створення й використання комп'ютерних мереж, які об'єднають між собою, наприклад, усі школи міста, району, області тощо.

Якщо мова йде про комп'ютери у шкільному комп'ютерному класі, то з'єднання їх у локальну мережу нині є просто обов'язковим. Усі комп'ютери, які з'єднані між собою у мережі, можуть спільно використовувати певну інформацію та інші апаратні, програмні та інформаційні ресурси. До таких ресурсів належать: принтери, сканери, програмні засоби, бази даних, окремі файли та будь-які дані, що потрібні на цей час користувачеві. Працюючи на комп'ютері, що приєднується до мережі, користувач отримує доступ до ресурсів інших комп'ютерів. Тому ефективне та правильне використання локальної комп'ютерної мережі у шкільному комп'ютерному класі перетворюється для вчителя інформатики у надійний засіб цілеспрямованої передачі потрібної інформації та багатофункціонального контролю за усіма процесами обміну інформацією та виконання учнями навчальних завдань.

Більшість учителів інформатики лише частково використовують можливості локальної комп'ютерної мережі, зокрема, щодо демонстраційного показу в кабінеті інформатики. Локальна мережа використовується переважно як засіб передачі інформації і оскільки вчитель не цілком контролює цей процес, учні, особливо, коли встановлена операційна система Windows 9X, мають абсолютний доступ до даних мережі.

Використовуючи на уроках можливості програм NetMeeting, учитель може повноцінно використовувати мережу і контролювати локальну комп'ютерну мережу. Зокрема, є можливість: