Методологические основы политологии и её функции в обществе. История политических учений. Власть как общественное явление, ее формы и особенности. Государство как основной институт политической системы. Типология политических систем и их характеристика.

Определение термина "лоббистский интерес". Контент-анализ существующего многообразия понятий и классификации интересов. Категория "интерес" как фундаментальная теоретическая база в раскрытии явления лоббизма как современного политического института.

Аналіз основних теоретико-методологічних підходів до обґрунтування парламентаризму в сучасній політичній науці. Парламентаризм як метод забезпечення політичної влади окремих соціальних прошарків суспільства або всього народу, сфера наукового інтересу.

Функціональна складова політичних партій у розрізі типологій і класифікацій, регіонального та глобального контекстів, рівня розвитку суспільства та соціальних зв’язків тощо. Утвердження конституційних режимів, представницьких органів влади у державі.

Аналіз специфіки перебігу політичного процесу в Росії протягом президентства В. Путіна та Білорусі протягом президентства А. Лукашенка. Визначення емпіричної адекватності виробленого методологічного інструментарію і типу політичних режимів цих країн.

Теоретичне та практичне значення розмежування понять "національна безпека" та "державна безпека". Характеристика національної спільноти як суб'єкта безпекової політики. Значення етнополітичної теорії в розробці та здійсненні безпекової політики.

Аналіз проблем, що породжені соціальною диференціацією суспільства. Осмислення демократичного світогляду як засади сучасного політичного консенсусу. Розгляд суперечностей досягнення консенсусу в системі внутрішніх і міжнародних демократичних відносин.

Формування історичного дискурсу та політико-філософської рефлексії. Порівняння філософсько-політичних концепцій суспільно-політичного розвитку вітчизняної та європейської традицій. Типологізації моделей політичного часу в контексті історичного мислення.

Розгляд механізмів формування політичної ідентичності. Вплив місця проживання індивіда на характер політичної ідентифікації. Роль історичного, етнічного, економічного, регіонально-культурного і мовного чинників у формуванні політичної ідентичності.

Аналіз процесів модернізації категоріального апарату та парадигмальної структури концепцій політичних досліджень етнонаціональних явищ. Характеристика специфіки гуманітарного й соціального пізнання і знання у Франції в аспекті спроб їх "етнізації".

Політичні партії в Україні та їх типи. Національно-державницький напрям в українській історико-політичній науці. Проект української конституції С. Дністрянського. Ідея федерації професора О. Ейхельмана та геополітична теорія вченого С. Рудницького.

Аналіз проблем побудови демократичної держави. Поняття політичної участі та її основні види. Принцип верховенства права. Участь громадян у здійсненні державної влади як прояв контролю з боку суспільства за діяльністю посадових осіб та представників влади.

Что такое геополитика, ее синтезирующий характер. Психология государства. "Политическая география" Ф. Ратцеля. "Теория вероятности" В. де Ля Блаш и Валло. Развитие международной ситуации, начиная с 1918 года. Политические сообщества как "живые организмы".

Политическая коммуникация, ее роль и значение в функционировании политической системы, в становлении демократии и гражданского общества. Классификация методов исследования политической коммуникации, анализ состояния ее изучения в Украине и за рубежом.

Федерализм как идея гармоничной концепции взаимодействия различных уровней публичного властвования. Правовой инструментарий федеративных отношений в государстве. Изучение правовой модели федерации, фиксируемой в ее основах нормами конституционного права.

Понятие национальной политики, её основные аспекты. Федерализм и понимание федерации в разные исторические периоды. Этнополитическая стратификация и межнациональные конфликты. Становление национальной политики в России и её проблемы в настоящее время.

Определение сущности государственной социальной политики – целенаправленной деятельности государства по управлению общественными процессами и отношениями в социально-культурной сфере. Ознакомление с необходимыми условиями и признаками управления.

Политическая модернизация как переход отсталых, традиционных обществ к современным моделям политической системы. Социальные механизмы, влияющие на принятие основных решений. Исследование причины и специфики современного российского усовершенствования.

Анализ места и роли партий в политической жизни государства, их виды и функции. Принципы мажоритарной избирательной системы. Правила проведения выборов органов власти и президента Российской Федерации. Изучение концепции Б. Констана и теории М. Дюверже.

Анализ психологических, социальных и политических факторов распространения ксенофобских настроений, основные типы ксенофобии. Ксенофобия как симбиоз негативных настроений, направленных на представителей различных групп. Объект ксенофобских настроений.

Вопрос о роли насилия в революции. Социальная революция как путь развития общества. Формы ненасильственного осуществления революции. Проявления слабости государства в революционный период. Роль массовых движений, смена форм собственности, классов и элит.

Молодіжні організації як одна з форм політичної участі молоді. Розглянуто класичні форми політичної участі молодіжних організацій. А з розвитком інформаційних технологій відбувається виокремлення різних форм політичної участі молоді з інтернет-аудиторії.

Дослідження екстремізму як складного феномену, для комплексного вивчення якого необхідно застосовувати досвід, накопичений у різних дисциплінах. Зміст та дефініції політичного екстремізму, аналіз поглядів вітчизняних та зарубіжних науковців на це явище.

Спроба концептуалізації підходів до визначення природи і місця політичної ідеології, її основних суспільних функцій, структурних рівнів функціонування політичних доктрин. Об’єднання суспільства навколо цінностей, функція легітимації політичної влади.

Пошук шляхів вирішення внутрішніх конфліктів і зовнішніх загроз. Засоби об’єднання соціальних груп і народів. Використання ідеології як інструмента для конструювання політичної поведінки та мобілізації мас. Характеристика сучасних ідеологічних течій.

Теоретичні дослідження політичного конфлікту, його причини. Теорія "конфліктного функціоналізму" Л. Козера. Домінантне становище політичних факторів у генезисі етнонаціональних конфліктів в концепції професора Колумбійського університету Дж. Ротшильда.

Дослідження поняття та сутності технології джеррімендерінгу як особливого методу утворення виборчих округів. Джеррімендерінг як політична технологія боротьби за владу, яка суперечить головним засадам та принципам демократичних виборів у сучасному світі.

Теоретичні аспекти взаємодії спорту і політики в політичному процесі. Форми співіснування цих сфер людського буття. Обґрунтування положення "спорт поза політикою". Форми використання Олімпійських ігор та олімпійської системи як інструменту політики.

Дослідження праворадикальних рухів, спільнот й європейських ультраправих політичних сил. Розроблення та реалізація комплексу заходів, спрямованих на локалізацію і зменшення протиправної активності екстремістів, неонацистів і неофашистів у країнах Європи.

Вивчення процесу еволюції дослідження поглядів на сутність, зміст, характерні ознаки та роль політичних лідерів суспільства через призму різних історичних епох. Проблема формування та ідентифікації політичних лідерів. Феномен харизматичного лідерства.