Оцінка американським експертним середовищем політичних та економічних змін у Російської Федерації протягом 1991-1992рр.
Визначення напрямів розвитку Росії після розпаду СРСР. Підтримка зі сторони США демократії та ринкових реформ у РФ. Налагодження взаємовигідної співпраці з країнами Заходу. Оцінка наслідків демократичних перетворень і економічних змін при Б. Єльцині.
Рубрика | Политология |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 14.09.2024 |
Размер файла | 17,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://allbest.ru
Оцінка американським експертним середовищем політичних та економічних змін у Російської Федерації протягом 1991-1992рр.
Олександр Неприцький, Сергій Молдаховський
Анотація
У статті досліджуються думки, що панували в експертному середовищі США на початку 1990-х років щодо можливості демократичних перетворень в Російській Федерації після розпаду СРСР та ролі Росії в міжнародній політиці. Експерти сходилися на думці, що РФ мала великий дестабілізаційний потенціал - мілітарний і економічний. Закликали запобігти руйнівному впливу Росії на США і світ шляхом підтримки демократії і ринкових реформ, зазначали великі ризики повернення Росії до попередньої імперської практики.
Ключові слова: Росія, Сполучені Штати Америки, Джордж Буш (старший), Борис Єльцин, демократизація.
Імперська російська і радянська спадщина викликає посилений інтерес серед дослідників, особливо після повномасштабного вторгнення збройних сил РФ на територію України в лютому 2022 року. Одним із періодів, що особливо активно досліджується вченими є період початку 1990 -х років ХХ століття, коли під гаслами свободи і демократії на уламках Радянського Союзу з'явилася Російська Федерація, як чергова форма російської державності. Адже в цей час, теоретично, була можливість подолати імперське минуле російського колоніалізму.
Даний період в історії Росії українські та закордоні дослідники вивчали з різних ракурсів: через призму україно-російських відносин [1] під кутом зору успіху проведених демократичних реформ [2] з позиції аналізу американської зовнішньої політики [8.
Мета статті полягає у дослідженні думок, які переважали в експертному середовищі США початку 1990-х років, щодо можливості політичних та економічних перетворень в Російській Федерації після розпаду СРСР. демократія росія економічний єльцин
Оцінка можливостей будь-яких політичних чи економічних змін у Російській Федерації, по-перше, безпосередньо пов'язувалася із позицією лідерів нової Росії, особливо, її президента Бориса Єльцина, який здобув свою посаду, отримавши перемогу на загальних виборах 1991 року. По-друге, думки американських експертів формувалися в умовах завершення каденції президента Джорджа Буша (старшого) і аналіз трансформацій в Росії здійснювався через призму американських реалій.
Останній рік каденції Джорджа Буша пройшов у очікуванні президентських виборів і діяльність адміністрації була, значною мірою, підпорядкована виконанню завдань виборчої кампанії. 1992 рік розпочався для президента Сполучених Штатів із втрати значної кількості прихильників, тож він наполегливо наголошував в урочистому посланні 28 січня, на досягненнях у зовнішній політиці (на противагу сфері внутрішньої політики) [4, с. 73]. Аналітики та експерти подавали образ Буша, як успішного президента у зовнішньополітичній діяльності, і не зовсім вдалого у внутрішньополітичних справах [12, с. 18]. Джордж Буш отримував постійні закиди, що не зміг опанувати економічну ситуацію в країні [10, с. 1011-1017], адже починаючи з 1990-го року США почали входити в глибоку рецесію. А для виборів внутрішньоекономічна та фінансова ситуація в країні, що безпосередньо впливає на купівельну спроможність конкретного громадянина, має набагато більше значення, ніж зовнішньополітичні успіхи керівництва держави.
Леон Сігал звинувачував Джорджа Буша в програші на полі фінансової допомоги країнам Східної Європи і колишнього Радянського Союзу, вказуючи, що президент США не вмів ані передбачити появу проблем із колапсом СРСР, ані успішно вирішити ці проблеми [13, с. 2].
Росія не виглядала вже країною-ворогом, але продовжувала розглядатися як джерело загроз для США і західного світу. Страх перед «новою» Росією базувався на раптових внутрішніх змінах, які відбулися у суспільно - політичному житті, та невизначеності зовнішньої політики РФ [11]. Ця думка підтверджувалася поступовим зростанням антиамериканізму в Російській Федерації. Джон Едвін Мроз вказував, що крах російської економіки у поєднанні з спротивом кризі військо-промислового комплексу і громадським незадоволенням призвело до відставки лідера групи реформаторів Єгора Гайдара. Джерелом зростаючої неприязні до американців було циркулювання в російській громадській думці ідея, що економічну програму «шокової терапії» уряду Гайдара, нав'язали Сполучені Штати, які хотіли у такий спосіб знищити Росію [9]. Американці були дуже здивовані, що російське керівництво звинувачувало США у відсутності будь - яких дій, пори ту фінансову допомогу, що отримувала Росія від США. Як зазначає Дж.Е.Мроз, вже тоді було видно виразні сигнали, що наближується ускладнення економічної ситуації, якому можна було запобігти продовженням програми приватизації і вирівнювання цін на нафту до світового паритету [9, с. 55]. Продовжує цю думку аналітик спеціалізованого центру The Heritage Foundation Джон Р.Гуардіано, кажучи, що причина поганого стану, в якому опинилася російська економіка, не в «шоковій терапії», а в тому, що «вона просто не була реалізована в Росії» [6, с. 3-5]. Російський уряд, на його думку, намагався застосувати радикальні реформи, такі як лібералізація цін, але обійтись при цьому половинчастими заходами, що і стало причиною катастрофи. Цікаву оцінку стану російської економіки дав Джеймс Шлезінгер, стверджуючи, що запровадження обмежень на торгівлю зброєю у випадку з російською економікою, яка функціонувала головним чином завдяки продажу продукції військово-промислового комплексу, є проявом лицемірства Сполучених Штатів і може призвести до неочікуваних результатів [12, c. 18].
Леон Арон на сторінках «The National Interest» писав, що з 1991 року російську зовнішню політику почали формувати «нормальні» чинника, такі як внутрішньополітичне становище, економіка, історія і географія. Революція Єльцина в зовнішній політиці, на думку Арона, полягала у відмові від трьох опор російського державництва, що трималися від часів Петра Великого і Катерини ІІ: російського месіанства, постійної експансії і зміцнення імперії та покладання на мілітарну міць. Замість цього Єльцин відділив російську ідентичність і російську державність від російської імперії, «вибираючи вільну Росію», менш агресивну, менш загрозливу для сусідів і світу. Але в 1992 році ця тенденція змінилася.
Ці зміни кваліфікувалися як «невигідні» для американців, а коріння політичного розвороту шукали в «невиконанні надмірних амбіцій і очікувань» [3, с.37]. Адже новий світовий порядок росіяни розуміли як відхід від понять типу «сфер впливу» і «сфер інтересів», на користь якоїсь міжнародної сили, що буде керуватись Сполученими Штатами, і буде втручатися, коли потрібно буде захистити демократію, права людини і зберегти мир. Російські дисиденти відчували, що ними злегковажили, і в російському політикумі і суспільстві створився новий консенсус навколо більш консервативної політики уряду [3, с. 37].
Джеймс Ф. Хог вважав, що Борис Єльцин - «переломний президент», але, щоправда, за умови, що він зможе контролювати «диктаторські замашки» та встановить конституційний порядок в демократичній Росії з чітким розподілом гілок влади і при цьому не допустить дезінтеграції РФ, поставивши під контроль керівників регіонів і військових «для яких незалежність збільшується разом із відстанню до столиці» [7, с. 6.].
Після відставки Єгора Гайдара і призначенням на пост прем'єр-міністра Віктора Чорномирдіна, Аріель Коген вбачав загрозу повернення впливу «твердоголових», і радив вже новому президенту Сполучених Штатів якнайшвидше розмістити питання Росії нагорі списку запланованих справ і пріоритетів американської політики. Національним інтересам США відповідало забезпечення стабільності та території колишньої радянської імперії, яка і надалі мала тисячі ядерних боєголовок. І лише стабільність і потенційна співпраця між Росією і Сполученими Штатами могли забезпечити успіх реформ і трансформацію економіки у напрямку вільного ринку. Блокування реформ консервативними силами мало означати повернення до стану хаосу і погіршення, й так вже поганого, стану російської економіки [5, с. 1-2].
Отже, американські дослідники провідних аналітичних центрів вважали, що Російська Федерація, що утворилася на території колишнього СРСР і успадкувала його ядерну зброю мала великий дестабілізаційний потенціал - мілітарний і економічний. Закликали запобігти руйнівному впливу Росії на США і світ шляхом підтримки демократії і ринкових реформ, зазначали великі ризики повернення Росії до попередньої імперської практики. При цьому вони не позначали чітких перспектив конструктивної позиції і перспектив взаємовигідної співпраці з Росією.
Джерела та література
1. Гай-Нижник П. Росія проти Укр. (1990-2016 рр.): від політики шантажу і примусу до війни на поглинання та спроби знищення. Київ: Леся, 2017. 331 c.
2. Політ. і економ. перетворення в Росії і Укр.. М.: Три квадрата, 2003. 317 с.
3. Агоп L. A Different Dance. From Tango to Minuet. The National Interest. American Enterprise Institute for Public Policy Research. April. 1995. P.34-48.
4. Bush G. H. W. State of the Union Address 1992. 28 January 1991. U.S. Department of State Dispatchll 2/3/92. Vol. 3 Issue 5. 103 p.
5. Cohen A. An Action Plan for Promoting Reform in Russia. Memo to President. Elect Clinton. January 18. 1993. 46 p.
6. Guardiano J.. R. Exploding the Myths About Russian Economic Reform in Russia, Backgrounder № 930 (March 9, 1993). The Heritage Foundation. 67 p.
7. James F. Hoge Jr. What a Bear Needs, Besides Boris, Foreign Affairs. Vol. 72. № 5. P.2-12.
8. Klatka-Urbaniak K. Rosja w amerykanskij polityce zagranicznej i bezpeczenstwa po 1991 r. Praca doktorska. Krakow: UJ, 2011. 371 s.
9. Mroz J. E. Russia and Eastern Europe: Will the West Let Them Fail? Foreign Affairs. 1993. Vol. 72 Issue 1. str. 44-57.
10. Pastusiak L. Prezydenci Stanow Zjednoczonych Ameryki. Warszawa: ISKRY, 2005. 1158 p.
11. Ritcheson P.L., Proliferation and the Challenge to Deterrence, Strategic Review. 1995. №. 2. P.38 - 48.
12.Schlesinger J. Quest for a Post-Cold War Foreign Policy. Foreign Affairs. 1993. Vol. 72. Iss.1. P.16-32.
13.Sigal L. The Last Cold War Election. Foreign Affairs. Winter 92. Vol. 71. Iss.5. P.2-37.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Оцінка досягнення "національної злагоди" – складного узгодження компромісних рішень, досягнутих у процесі переговорів між урядом і лідерами основних політичних партій. Опис процесу політичних змін, їх успішного закріплення в конституції та законодавстві.
статья [31,3 K], добавлен 11.09.2017Передумови формування сучасного політичного режиму Російської Федерації. Погляди іноземних політологів на ситуацію в Росії. Президентство Володимира Путіна: режим "ручного управління" або "керованої демократії". Перебіг виборів Президента РФ 2012 року.
реферат [30,0 K], добавлен 02.10.2013Типологія ресурсів життєздатності політичних режимів. Матеріально силові та духовно-психологічні ресурси. Кореляція багатства і політичних устроїв. Стабільність політичного режиму. Стабілізація авторитаризму і демократії. Значення економічних ресурсів.
контрольная работа [24,1 K], добавлен 16.04.2011Основні чинники підтримки Америкою України в умовах російської агресії та місце України в системі національних інтересів і стратегічних розрахунків США. Підходи США до країн пострадянського простору після розпаду СРСР. Напрямки російського ревізіонізму.
статья [22,1 K], добавлен 11.09.2017Демократія як відображення розмаїття життєдіяльності людей у конкретних соціально-економічних умовах, категорія форми та змісту влади. Співвідношення та взаємозв'язок свободи і рівності. Залежність демократії від добробуту і стабільності суспільства.
реферат [22,2 K], добавлен 10.03.2010Акція"Україна без Януковича", що організована "Фронтом змін" Заборона партії у проведені акції. Визначення типу конфлікту. Мотиви сторін протидії. мотиви Дніпропетровського осередку "Фронту змін". Протиборство суб’єктів політичного процесу за владу.
контрольная работа [109,0 K], добавлен 16.11.2013Історія та основні етапи виникнення політичних партій на Україні. Напрями діяльності перших українських партій початку XX ст., тенденції їх розвитку. Основні причини та шлях становлення багатопартійності. Діяльність політичних сил після розпару СРСР.
реферат [33,6 K], добавлен 04.09.2009"Зелений" рух та його цілі. Виборча та парламентська діяльність "Партії Зелених України". Проведення кардинально нових реформ в умовах глобальних екологічних та економічних змін. Розвиток "зеленого" руху. Особливість міжнародного Зеленого руху.
курсовая работа [62,8 K], добавлен 22.04.2012Характеристика демократичних змін політичної системи Польської держави. Передумови прийняття конституції 1997 року та розвиток парламентаризму в країні. Формування парламентсько-президентської моделі та повернення до ліберально-демократичних цінностей.
реферат [33,1 K], добавлен 09.06.2011Моделі демократичних трансформацій сучасних недемократичних режимів у напрямі до демократії. Основні стадії демократичного переходу. Особливості та перспективи демократичного переходу в Україні. Фаза демократизації. Теорія консолідованої демократії.
реферат [22,5 K], добавлен 28.01.2009