Світова трансформація інвестиційної політики

Размещено на http://www.allbest.ru/

Світова трансформація інвестиційної політики

Олег Зіник

аспірант кафедри економіки, фінансів і обліку ПВНЗ «Європейський університет», м. Київ, Україна

Анотація

У статті розглянуто заходи інвестиційної політики реагування на пандемію на міжнародному і національному рівні. На міжнародному рівні пропонується: міжнародні зобов'язання щодо підтримки транскордонних інвестицій та проведення реформи міжнародних інвестиційних угод у частині підтримки системи охорони здоров'я та мінімізації ризиків, які пов'язані з врегулюванням суперечок між інвесторами та державою. На національному рівні пропонується: сприяння інвестиціям; утримання інвесторів та подальша підтримка з боку агентств зі сприяння та просування інвестицій; надання інвестиційних стимулів; придбання акцій компаній, які постраждали від кризи; підтримка місцевих малих та середніх підприємств у ланцюгах поставок; забезпечення національної безпеки та захист здоров'я населення за допомогою процедури відбору іноземних інвестицій; заходи щодо інтелектуальної власності.

Ключові слова: прямі іноземні інвестиції, інвестиційна політика, міжнародні інвестиційні угоди. інвестиційна політика реформа міжнародний

Oleg Zinyk

Research Fellow, department of finances and banking,

European university, Kyiv, Ukraine

GLOBAL TRANSFORMATION OF INVESTMENT POLICY

Abstract. The article examines investment policy measures to respond to the pandemic at the international and national level. At the international level, the following are proposed: international commitments to support cross-border investments and the reform of international investment agreements in terms of supporting the health care system and minimizing risks associated with the settlement of disputes between investors and the state. At the national level, the following are offered: investment promotion; retention of investors and further support from investment promotion and promotion agencies; provision of investment incentives; acquisition of shares of companies affected by the crisis; support of local small and medium-sized enterprises in supply chains; ensuring national security and protecting the health of the population by means of the foreign investment selection procedure; intellectual property measures.

It was found that foreign direct investments in many cases are not made as investments, but as international mergers and acquisitions, representing the transfer of ownership rights to the assets of national firms to foreign companies. In general, the relationship between direct foreign investment and the amount of accumulated capital is different in different countries and depends on national policy, forms of foreign investment, and the competitiveness of national companies. It was found that the positive impact of direct foreign investment on the country's economy is expressed as follows: subsidiary companies and branches of TNCs are created, which contributes to the expansion of capital investments in the economy, the growth of labor productivity and employment; transfer of marketing skills; technologies, management and sales, since established relations with TNCs are often used for exporting goods.

Keywords: foreign direct investment, investment policy, international investment agreements.

Постановка проблеми

У наш час економіка країни не може розвиватись належним чином без залучення іноземних інвестицій. Саме вони є запорукою системного розвитку матеріально-технічної бази, стимулювання конкуренції на ринку, підвищення рівня життя у країні тощо. Залучення іноземних інвестицій, в порівнянні з традиційними джерелами фінансування, дає додаткові можливості, які полягають у використанні зарубіжного організаційного та управлінського досвіду, доступі до новітніх технологій, розвитку експортного потенціалу підприємницьких структур та економіки в цілому.

Інвестиційна привабливість включає певні фактори, що здійснюють вплив на оцінювання перспектив та можливостей вкладення коштів в ту чи іншу країну. Дана оцінка, з одного боку, залежить від турбулентності ринкової кон'юнктури, а з іншого від сприятливого інвестиційного клімату, зокрема від: системи оподаткування, підтримки з боку держави щодо пріоритетних інвестиційних проектів, захисту прав власності та гарантування повернення коштів. Така політика держави свідчить про підвищення міжнародної інвестиційної привабливості країни. Виникає потреба в дослідженні досвіту інших країн у вирішенні даного питання і адаптування його до вітчизняної практики.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Теоретичні основи залучення прямих іноземних інвестицій розглядалися у працях вітчизняних науковців, таких як: Леус М.М., Драган І.В. Навроцька Н.А., Полєтаєв О.О., Воскобоєва О.В., Ромащенко О.С. Крамаренко К.М., та багато інших.

Мета статті

Метою статті є поглиблення дослідження питань розробки і впровадження заходів щодо підтримки інвесторів або захисту критично важливих секторів та галузей економіки в умовах кризи.

Виклад основного матеріалу

Від ефективності інвестиційної політики багато в чому залежить успіх подолання економічних та соціальних наслідків криз. В поточних умовах багато країн по всьому світу вжили заходів щодо підтримки інвесторів або захисту критично важливих секторів та галузей економіки в умовах кризи, яку спровокував COVID-19.

Дані заходи включають, зокрема, прискорення та спрощення адміністративних процедур, які пов'язані із здійсненням інвестицій, підтримку використання онлайн-сервісів та цифрових платформ, сприяння та просування інвестицій з боку агентств, надання інвесторам інформаційно-консультаційних послуг про заходи боротьби з COVID-19, системи фінансового та фіскального стимулювання НДДКР у галузі охорони здоров'я, заходи щодо входження держави в акціонерний капітал компаній, а також надання державних позик та гарантій для вітчизняних постачальників з метою забезпечення стабільного функціонування ланцюгів створення доданої вартості.

Для захисту національного сектора охорони здоров'я та інших галузей та секторів, які вважаються особливо важливими в умовах кризи, деякі країни посилили механізми відбору іноземних інвестицій.

Можливо перегляд національних заходів щодо подолання наслідків пандемії COVID-19 вплине на інвестиційну політику держав, а саме посилиться тенденція переходу до суворішої політики допуску іноземних інвестицій у галузі, які вважаються критично важливими. У той же час пандемія спровокувала посилення конкуренції за залученням інвестицій у інші галузі, оскільки постраждалі країни прагнуть відновитися після спаду.

Щодо спрощення процедур інвестування, то криза стимулювала переведення адміністративних процедур узгодження та схвалення для інвесторів в онлайн-режим.

Багато найбільших світових багатонаціональні корпорації (БНК), які багато в чому визначають глобальні тенденції у сфері прямих іноземних інвестицій, зазначають стрімке погіршення перспектив щодо інвестування.

Коригування інвестиційної політики може сприяти нівелюванню негативних ефектів пандемії COVID-19. Так, в основі антикризової економічної політики лежить фіскальна та фінансова підтримка компаній та працівників.

Національна та міжнародна інвестиційна політика можуть відігравати важливу взаємодоповнюючу роль під час використання різних інструментів, хоча не всі вони можуть мати позитивний ефект (табл. 1).

Заходи політики, як правило, спрямовані на задоволення конкретних потреб тих галузей, які особливо постраждали від кризи (наприклад, охорона здоров'я, туризм, авіасполучення, автомобілебудування тощо).

Заходи інвестиційної політики на міжнародному рівні. Міжнародні декларації на підтримку інвестицій. Останнім часом різними країнами та регіональними об'єднаннями було зроблено низку політичних заяв на підтримку торгівлі та інвестицій під час пандемії COVID-19.

Лідери G20 зобов'язалися захищати працівників, компанії, особливо мікро-малі та середні підприємства, а також найбільш постраждалі сектори та галузі. Вони також заявили, що вносять у світову економіку понад 5 трлн. дол. США в рамках фіскальної політики, економічних заходів та гарантійних схем протидії економічним та соціальним кризам, які спричинені наслідками пандемії. Зобов'язалися продовжувати надавати великомасштабну фінансову підтримку та працювати над забезпеченням поставок життєво важливих медичних товарів, найважливіших сільськогосподарських продуктів та інших товарів та послуг, а також працювати над усунення збоїв у глобальних ланцюгах поставок. Країни заявили про намір створити вільне, справедливе, недискримінаційне, прозоре, передбачуване та стабільне торгове та інвестиційне середовище, а також зберегти свої ринки відкритими в умовах пандемії [2].

Ділова консультативна рада Азіатсько-Тихоокеанського економічного співробітництва визначила, що можливе відновлення економіки займе більше часу, якщо канали торгівлі та інвестицій не вдасться швидко налагодити.

Таблиця 1.

Заходи інвестиційної політики реагування на пандемію

Джерело: [складено на основі 1, 2, 3].

Крім того, рада наполегливо закликала країн-членів оголосити про зупинення всіх нових обмежувальних заходів в торгівлі та узгодити конкретні дії щодо скорочення протекціонізму в майбутньому.

Глави держав та урядів Міжурядового органу з питань розвитку (IGAD) ухвалили декларацію, в якій високо оцінили зусилля зацікавлених сторін, забезпечили безперервність ланцюгів поставок та надання найважливіших послуг населенню у Східній Африці [3].

Реформування міжнародних інвестиційних угод (МІС) у зв'язку з пандемією COVID-19. Пандемія COVID-19 уповільнить темпи розробки та укладання МІС. На сьогоднішній день переговори щодо двосторонніх інвестиційних договорів скасовані або відкладені через поширення коронавірусу. Це відбувається у доповнення до перенесення ряду двосторонніх зустрічей на найвищому рівні, які зазвичай стосуються торгових та інвестиційних угод.

Пандемія COVID-19 та заходи з її подолання можуть також призвести до перегляду планів та стратегій розвитку країн, зокрема, що стосується ролі МІС у досягненні цілей стійкого розвитку ООН. Насправді МІС можуть відіграють важливе значення у зв'язку з заходами, що вживаються урядами для боротьби з пандемією COVID-19 та її економічними наслідками, тому що від них багато в чому залежить діяльність іноземних інвесторів. МІС забезпечують правову стабільність та передбачуваність для зарубіжних компаній і впливають на повноваження органів влади, сторін, що домовляються щодо дотримання національних інтересів. Це може накласти певні обмеження на заходи, що вживаються державними органами щодо інвесторів. Багато в чому це може торкнутися МІС, у яких відсутні необхідні винятки та уточнення для забезпечення «простору для маневру» у використанні інструментів політики.

Заходи держав щодо боротьби з пандемією різноманітні та варіюються від однієї країни до іншої. Хоча вони приймаються для захисту суспільних інтересів та пом'якшення негативного впливу пандемії COVID-19 на економіку, деякі з них можуть, в залежності від способу їх здійснення, призвести до арбітражних розглядів у судах між інвесторами та державою, ініційованими іноземними компаніями в рамках МІС та/ або інвестиційних контрактів.

Такі реформи МІС дозволили б державам ефективніше реагувати на серйозні кризи глобальних масштабів, що стосуються, наприклад, системи охорони здоров'я, економічної стабільності та/або довкілля, знижуючи ризики дорогих та тривалих судових розглядів з інвестиційних суперечок.

Реформування існуючих МІС може зайняти багато часу, тому державам важливо включити це питання у пріоритети свого посткризового політичного порядку. Протягом останніх 10 років ЮНКТАД закликає до реформування режиму МІС, щоб зобов'язання урядів здійснювати регулювання в суспільних інтересах було гарантованим та виходило за рамки вимог щодо суперечок між інвесторами та державою. На додаток до реформування своїх режимів МІС та з метою подальшого зведення до мінімуму ризику виникнення суперечок між інвесторами та державою ЮНКТАД рекомендує державам приймати заходи політики у сфері боротьби з пандемією COVID-19 на недискримінаційній основі по відношенню до інвесторів, а також визначити конкретні терміни дії цих заходів. Країнам також рекомендується зміцнити існуючі системи раннього попередження про потенційні суперечки з інвесторами та ввести в дію існуючі альтернативні механізми вирішення інвестиційних суперечок [4].

Заходи інвестиційної політики на національному рівні:

1. Сприяння інвестиціям. Заходи щодо сприяння інвестиціям прийняли більшість країн, які постраждали від COVID-19. Китай одним із перших запропонував суттєві зміни до національної інвестиційної політики, потім заходи стали вживати інші держави Південно-Східної Азії. Крім того, пандемія COVID-19 та закриття або зміна роботи державних служб прискорили використання онлайнових інструментів та електронних (цифрових) платформ, що забезпечують безперервність надання основних послуг. Ці рішення реалізуються за сприяння міжнародних організацій, включаючи ЮНКТАД, за допомогою інструменту e-реєстрації. Серед країн, які скористалися допомогою ЮНКТАД, можна, зокрема, виділити Малі (для створення системи онлайн-реєстрації), Лесото (для отримання інформації, яка доступна через Єдиний центр сприяння розвитку бізнесу), Гватемала (реєстрації підприємств), Камерун (для розширення діяльності своєї електронної платформи MyBusiness.cm для всіх провінцій) та Бенін, де розробляються додаткові онлайнові послуги. Крім того, Ірак почав e-реєстрацію компаній, а на Кубі завершується робота над системою e-регуляції [5].

Існує ще кілька варіантів надання адміністративної підтримки під час кризи, викликаної пандемією COVID-19. ЮНКТАД запропонувала ряд стратегій та заходів, спрямованих на те, щоб полегшити компаніям процес інвестування, а також ведення господарської діяльності у країнах [6]. Пакет заходів безпосередньо пов'язаний з підвищенням ефективності інвестиційних адміністративних процедур і включає такі заходи, як:

- скорочення часу обробки та, при необхідності, спрощення процедури подання інвестиційних та ліцензійних заявок, реєстрації інвесторів та податкових процедур;

- заохочення встановлення певного тимчасового періоду на проведення державними органами процедур затвердження інвестиційних угод або закріплення підходу «ніяких заперечень протягом певних термінів» для прискорення термінів обробки заявок інвесторів;

- надання своєчасних консультацій з боку адміністративних органів, інформування заявників про стан їх інвестиційних заявок;

- заохочення та розвиток співпраці та координації між органами влади, які беруть участь у процесі погодження та затвердження інвестиційних угод. Там, де це доречно, доцільно створити єдиний онлайн-орган затвердження інвестиційних угод; уточнити роль та відповідальність між національними та місцевими органами влади, особливо, якщо більше одного державного органу відбирає або санкціонує інвестиційні пропозиції;

- створення «клієнтських статутів» в агентствах зі сприяння та просування інвестицій, які визначають стандарти надання послуг інвесторам та світову практику;

- зведення витрат інвестора в процесі затвердження інвестиційних проектів до мінімуму;

- сприяння в рамках відповідного законодавства в'їзду та перебування персоналу для реалізації інвестиційних проектів (полегшення видачі віз, скорочення бюрократичних бар'єрів);

- спрощення доступу до інфраструктури надання державних послуг;

- проведення періодичного перегляду інвестиційних процедур з метою забезпечення їх простоти, прозорості та низької вартості;

- створення механізмів для розповсюдження належної адміністративної практики, яка застосовується або апробована в особливих економічних зонах, на інші сфери економіки.

2. Утримання інвесторів та подальша підтримка з боку агентств зі сприяння та просування інвестицій. Більшість країн швидко відреагували та перевели свої послуги для інвесторів в онлайн-середовище, в тому числі вийшли на якісно новий рівень у їх наданні. Проте варто відзначити великі регіональні відмінності у наданні послуг: чотири з десяти найбільших Європейських агентств пропонують для інвесторів всебічний контент та онлайн-послуги, пов'язані з заходами щодо подолання наслідків COVID-19, у той час як у країнах, що розвиваються, більшість сайтів агентств навіть не посилаються на існуючі проблеми з пандемією або тільки повідомляють клієнтів про закриття офісів.

3. Надання інвестиційних стимулів. Багато компаній по всьому світу незалежно від розмірів та резидентського статусу зазнали фінансових труднощів та звернулися до держави за допомогою. Зокрема, розвинені країни включили фінансову або фіскальну допомогу для бізнесу у своїх пакетах заходів підтримки економіки. З метою усунення негативного впливу COVID-19 останнім часом деякі країни вжили заходів політики для стимулювання інвестицій у галузі економіки, які мають вирішальне значення для стримування поширення вірусу. Ще одна група інвестиційних стимулів спрямована на розширення контрактної економічної діяльності. В багатьох країнах були прийняті різні схеми стимулювання контрактної економічної діяльності, яка була значно скорочена в результаті поширення COVID-19. У Канаді провінція Квебек оголосила про програму субсидування професійної підготовки та нарощування потенціалу підприємств у таких областях: цифрові навички, пов'язані з віддаленої роботою; передова практика, пов'язана з питанням охорони здоров'я; організаційна комунікація та підвищення рівня знань. Ця програма пропонує 100% відшкодування відповідних витрат, таких як гонорари тренерів, придбання обладнання та діяльність з управління людськими ресурсами, на суму не більше 100 000 канадських доларів. Китай оголосив, що Національна комісія з розвитку та реформ та Міністерство торгівлі переглядатимуть перелік (каталог) галузей, у яких заохочуються іноземні інвестиції. У галузях каталогу митні мита на обладнання для самостійного використання, імпортоване для проектів з участю іноземних інвестицій, скасовуватимуться в рамках інвестиційної квоти. При цьому навіть у разі перевищення інвестиційної квоти компанії можуть звернутися до комісії провінції з розвитку та реформ за додатковими пільгами.

Зрештою, простежується тенденція, коли держава рекомендує компаніям вилучити інвестиції з країн, які сильно постраждали від пандемії COVID-19. Японія здійснює план підтримки, щоб спонукати свої підприємства перенести виробництво з Китаю чи назад до Японії або в інші країни Азії.

4. Придбання акцій компаній, які постраждали від кризи. Деякі уряди заявили про свою готовність більш активно втручатися у ринок, щоб утримати стратегічні підприємства на плаву. Наприклад, італійський уряд вирішив націоналізувати місцеву авіакомпанію Alitalia, у Франції міністерство економіки оголосило, що буде використовувати будь-які наявні в його розпорядженні інструменти, включаючи капіталізацію, входження держави в акціонерний капітал компаній і навіть націоналізацію.

5. Підтримка місцевих малих та середніх підприємств у ланцюгах поставок. Малі та середні підприємства особливо сильно постраждали від кризи, втратили канали взаємодії з іноземними інвесторами та змінили міжнародні виробничі ланцюги. Багато іноземних інвесторів припинили закупівлю деталей, компонентів, матеріалів та послуг у місцевих постачальників. Інші негативні наслідки для малих та середніх підприємств включають ризик втрати технологій та відсутність передачі передового досвіду та ноу-хау зі сторони іноземних компаній.

6. Забезпечення національної безпеки та захист здоров'я населення за допомогою процедури відбору іноземних інвестицій. Пандемія COVID-19 призвела до посилення контролю за іноземними інвестиціями щодо міркувань національної безпеки. У зв'язку з цим багато країн вдосконалюють процедури відбору інвестицій чи вводять нові інвестиційні режими. Крім того, вони ретельно аналізують потоки прямих іноземних інвестицій з метою захисту інших критично важливих вітчизняних підприємств та технологій, які можуть бути особливо вразливими у випадку їх поглинання із боку іноземних інвесторів.

7. Заходи щодо інтелектуальної власності. Країни зазвичай забезпечують захист прав інтелектуальної власності для фармацевтичних виробів, щоб стимулювати НДДКР у цій галузі окремими компаніями та дослідниками. Але з урахуванням надзвичайної ситуації в галузі охорони здоров'я та проблем у галузі НДДКР, пов'язаних з COVID-19, держави вжили заходів щодо стимулювання спільного використання технологій для прискорення проведення НДДКР та сприяння масовому виробництву необхідних вакцин. Країни підписали законодавчі акти, що визнають пандемію COVID-19 надзвичайною ситуацією в галузі охорони здоров'я та полегшують видачу ліцензій про безоплатне використання наявних технологій.

Під час пандемії приймаються різні пакети заходів для порятунку економік та програми підтримки з боку урядів та міжнародних організацій (наприклад, МВФ). Для інвестиційної політики це означає, насамперед, підтримання ліквідності підприємств, стимулювання інвестицій у галузі, що сприяють боротьбі з COVID-19, надання бізнесу максимальної адміністративної підтримки у його поточній діяльності, підтримання життєздатності ланцюгів поставок і, при необхідності, захист національної безпеки країн в основних вітчизняних галузях (табл. 2).

Експерти ЮНКТАД прогнозують, що у постпандемічний період активізуються зусилля країн з реформування своїх міжнародних інвестиційних угод з метою забезпечення їх права на регулювання у суспільних інтересах за збереження ефективного рівня захисту інвестицій [7, 8].

Значущість завдань з відновлення економіки після пандемії COVID-19 та пріоритети в цьому процесі відрізнятимуться залежно від країни. Проте всі уряди зіткнуться із загальною проблемою - як найкраще використати інвестиційну політику для повернення своєї економіки на шлях сталого розвитку. В доповнення до національних зусиль успішне міжнародне співробітництво буде мати вирішальне значення, особливо для відновлення економік країн, що розвиваються (включаючи найменш розвинені країни) і країн перехідною економікою (у тому числі і Україна).

Висновки

Міжнародне інвестування все частіше в сучасному світі використовують національні компанії, оскільки саме розвиток міжнародних інвестицій дає можливість отримати кращу якість інвестування, при цьому воно має більшу прибутковість і менший ризик порівняно з тільки національними інвестиціями.

Висока прибутковість міжнародних інвестицій забезпечується завдяки можливості розміщення коштів на найперспективніших іноземних ринках, а також потенційного зростання курсу іноземної валюти до валюти інвестора. Міжнародні інвестиції пов'язані з меншим ризиком, оскільки економічні системи різних країн перебувають у нерівномірному розвитку та на різних етапах економічного циклу.

Міжнародна інвестиційна діяльність обумовлена експортом інвестиційного капіталу зарубіжних країн у товарній чи грошовій формі для отримання прибутку та нарощення економічного впливу.

Прямі іноземні інвестиції у багатьох випадках здійснюються не як інвестиції, а як міжнародні злиття та поглинання, являючи собою передачу закордонним компаніям прав власності на активи національних фірм. У цілому нині зв'язок прямих іноземних інвестицій з обсягом накопичених капіталів різний у різних країнах, залежить від національної політики, форм зарубіжних інвестицій та конкурентоспроможності національних компаній. Таким чином, позитивний вплив прямих іноземних інвестицій на економіку країни виражається в наступному:

- створюються дочірні компанії та філії ТНК, що сприяє розширення капіталовкладень в економіку, зростання продуктивності праці та зайнятості;

- передача маркетингових навичок; технологій, управлінських і збуту, оскільки налагоджені зв'язки з ТНК нерідко застосовуються для експорту товарів.

Література:

1. Леус М.М. Суть та класифікація іноземних інвестицій. Вісник Національного Університету «Львівська політехніка». 2008. No 635. С. 181-187.

2. Драган І.В. Роль іноземних інвестицій у процесі розвитку національного господарства в умовах глобалізації. Агросвіт. 2009. No 24. С. 39 - 42.

3. Навроцька Н.А. Дуалізм впливу прямих іноземних інвестицій на приймаючі країни. Бізнес- інформ. 2012. No 1. С. 67 - 71.

4. Полєтаєв О.О. Фінансові аспекти залучення іноземних інвестицій в економіку України. Інвестиції: практика та досвід. 2013. No 10. С. 21 - 27.

5. Воскобоєва О.В., Ромащенко О.С. Транснаціональні корпорації в умовах глобалізації економіки України. Бізнес-інформ. 2021. No 1. С. 21 - 27.

6. Крамаренко К.М., Каплун С.О. Залучення прямих іноземних інвестицій в економіку. Економіка та суспільство. 2016. Вип. 6. С. 261 - 265. URL: https://economyandsociety.in.ua/ journals/6_ukr/44.pdf (дата звернення: 03.04.2023).

7. Економіка зарубіжних країн: підруч. / С.В. Войтко, О.А. Гавриш, О.М. Згуровський, С.В Нараєвський. Київ : КПІ ім. Ігоря Сікорського, Вид-во «Політехніка», 2017. 400 с.

8. Економіка зарубіжних країн : навч. посіб. 4-е видання, перероб. та доп. / за ред. Ю.Г. Козака, В.В. Ковалевського. Київ : Центр учбової літератури, 2013. 292 с.

References:

1. Leus, M.M. (2008). Sut ta klasyfikatsiia inozemnykh investytsiy [The essence and classification of foreign investments]. VisnykNatsionalnoho Universytetu. Lvivskapolitekhnika-- Bulletin of the Lviv Polytechnic National University, 635, 181-187 [in Ukrainian].

2. Dragan, I.V. (2009). Rol inozemnykh investytsiy u protsesi rozvytku natsionalnoho hospodarstva v umovakh hlobalizatsi'i [The role of foreign investments in the process of development of the national economy in the conditions of globalization]. Ahrosvit -- Agroworld, 24, 39-42 [in Ukrainian].

3. Navrotska, N.A. (2012). Dualizm vplyvu priamykh inozemnykh investytsiy/ na pryymaiuchi kra'iny [The duality of the impact of foreign direct investment on host countries]. Biznes- inform -- Business information, 1, 67-71 [in Ukrainian].

4. Poletaev, O.O. (2013). Finansovi aspekty zaluchennia inozemnykh investytsiy/ v ekonomiku Ukra'iny [Financial aspects of attracting foreign investments to the economy of Ukraine]. Investytsi'i: praktyka ta dosvid -- Investments: practice and experience, 10, 21-27 [in Ukrainian].

5. Voskoboyeva, O.V., Romaschenko, O.S. (2021). Transnatsionalni korporatsi'i v umovakh hlobalizatsi'i ekonomiky Ukra'iny [Transnational corporations in the conditions of globalization of the economy of Ukraine]. Biznes-inform--Business information, 1, 21-27 [in Ukrainian].

6. Kramarenko, K.M., Kaplun, S.O. (2016). Zaluchennia priamykh inozemnykh investytsiy v ekonomiku [Attracting foreign direct investment to the economy]. Ekonomika ta suspilstvo -- Economy and society. Retrieved from https://economyandsociety.in.ua/journals/6_ukr/44.pdf [in Ukrainian].

7. Voitko, S.V., Havrysh, O.A., Zgurovskyi, O.M., Narayevskyi, S.V. (2017). Ekonomika zarubizhnykh kra'in: pidruch. [Economy of foreign countries: textbook]. Kyiv: Vyd-vo «Politekhnika» [in Ukrainian].

8. Kozak, Yu.G., Kovalevskiy, V.V. (2013). Ekonomika zarubizhnykh kra'in : navch. posib. [Economy of foreign countries: teaching. Manual]. Kyiv: Tsentr uchbovo'i literatury [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru