Інформаційна безпека як об’єкт злочинного впливу з боку сил держави-агресора та перспективи її захисту

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія СБ України

Інформаційна безпека як об'єкт злочинного впливу з боку сил держави-агресора та перспективи її захисту

інформаційний безпека воєнний законодавчий

Сердечна А.Ю.,

старший викладач кафедри кримінального права та кримінології

Згідно Стратегії інформаційної безпеки, затвердженою Указом Президента України від 28.12.2021 року №685/2021 інформаційна безпека України визначається як складова частина національної безпеки України.

Якщо аналізувати законодавчі новації воєнного часу, то можна зробити висновок, що більшість із прийнятих з березня 2022 року статей Кримінального кодексу України криміналізували суспільно небезпечні діяння, пов'язані з ворожим впливом на інформаційні відносини в нашому суспільстві. Так Законом України від 3.03.22 р. №2108-IX[1] чинний КК України доповнено статтею 111-1; Законом України від 3.03.22 р. №2110-IX[2] чинний КК України доповнено статтею 436-2; Законом України від 24.03.22 року №2160-IX[3] чинний КК України доповнено статтею 114-2.

Що ж саме криміналізовано з тих діянь, які створюють загрозу тим або іншим суспільним відносинам у сфері інформаційної безпеки? Вказані діяння можна умовно поділити на групи, запропоновані авторами практичного посібника з кваліфікації злочинної колаборації [4; с. 26-30].

1) злочинна колаборація в інформаційному просторі, спрямована на вирішення стратегічних завдань держави-агресора щодо формування викривленої оцінки та виправдання її злочинної агресії:

- публічне заперечення громадянином України здійснення збройної агресії проти України, встановлення та утвердження тимчасової окупації частини території України (ч. 1 ст. 111-1 КК України);

- здійснення громадянином України пропаганди у закладах освіти незалежно від типів та форм власності з метою сприяння здійсненню збройної агресії проти України, встановленню та утвердженню тимчасової окупації частини території України, уникненню відповідальності за здійснення державою-агресором збройної агресії проти України (ч. 3 ст. 111-1 КК України);

- організація та проведення заходів політичного характеру у співпраці з державою-агресором та/або його окупаційною адміністрацією, спрямованих на підтримку держави-агресора, її окупаційної адміністрації чи збройних формувань та/або на уникнення нею відповідальності за збройну агресію проти України (ч. 6 ст. 111-1 КК України);

- здійснення інформаційної діяльності у співпраці з державою - агресором та/або його окупаційною адміністрацією, спрямованої на підтримку держави-агресора, її окупаційної адміністрації чи збройних формувань та/або на уникнення нею відповідальності за збройну агресію проти України (ч. 6 ст. 111-1 КК України);

- виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії рф проти України, розпочатої у 2014 році, у тому числі шляхом представлення збройної агресії російської федерації проти України як внутрішнього громадянського конфлікту (ч. 1 ст. 436-2 КК України);

- виправдовування, визнання правомірною, заперечення тимчасової окупації частини території України (ч. 1 ст. 436-2 КК України);

- глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію рф проти України, розпочату у 2014 році, представників збройних формуваньрф, іррегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд та груп найманців, створених, підпорядкованих, керо-ваних та фінансованих рф, а також представників окупаційної адміністрації рф, яку становлять її державні органи і структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованими територіями України, та представників підконтрольних рф самопроголошених органів, які узурпували виконання владних функцій на тимчасово окупованих територіях України (ч. 1 ст. 436-2 КК України);

- виготовлення, поширення матеріалів, у яких міститься виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії рф проти України, розпочатої у 2014 році, у тому числі шляхом представлення збройної агресії рф проти України як внутрішнього громадянського конфлікту, виправдовування, визнання правомірною, заперечення тимчасової окупації частини території України, а також глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію рф проти України, розпочату у 2014 році, представників збройних формувань рф, іррегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд та груп найманців, створених, підпорядкованих, керованих та фінансованих рф, а також представників окупаційної адміністрації рф, яку становлять її державні органи і структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованими територіями України, та представників підконтрольних рф самопроголошених органів, які узурпували виконання владних функцій на тимчасово окупованих територіях України (ч. 2 ст. 436-2 КК України);

2) злочинна колаборація, спрямована на підтримку окупаційної влади, впровадженої державою-агресором на захоплених територіях, реалізацію її рішень та сприяння незаконній діяльності створених нею органів:

- публічні заклики громадянина України до: а) підтримки рішень та/або дій держави-агресора, збройних формувань та/ або окупаційної адміністрації держави-агресора; б) співпраці з держа-вою-агресором, збройними формуваннями та/ або окупаційною адміністрацією держави-агресора; в) невизнання поширення державного суверенітету України на тимчасово окупованій території України (ч. 1 ст. 111-1 КК України);

- дії громадян України, спрямовані на впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладах освіти (ч. 3 ст. 111-1 КК України);

- публічні заклики до проведення незаконних виборів та/або референдумів на тимчасово окупованій території (ч. 5 ст. 111-1 КК України);

3) злочинна колаборація, спрямована на надання представнику дер-жави-агресора необхідної допомоги чи інформації, які можуть бути використані для завдання шкоди охоронюваним законом інтересам:

- поширення інформації про направлення, переміщення зброї, озброєння та бойових припасів в Україну, у тому числі про їх переміщення територією України, якщо така інформація не розміщувалася (не поширювалася) у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України, Головним управлінням розвідки Міністерства оборони України чи Службою безпеки України або в офіційних джерелах країн - партнерів, учинене в умовах воєнного або надзвичайного стану, з метою надання такої інформації державі, що здійснює збройну агресію проти України, або її представникам, або іншим незаконним збройним формуванням (ч. 3 ст. 114-2 КК України);

- поширення інформації про переміщення, рух або розташування Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, за можливості їх ідентифікації на місцевості, якщо така інформація не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами, вчинене в умовах воєнного або надзвичайного стану, з метою надання такої інформації державі, що здійснює збройну агресію проти України, або її представникам, або іншим незаконним збройним формуванням (ч. 3 ст. 114-2 КК України).

Як бачимо, інформаційна складова будь-якої з видів безпеки є занадто уразливим об'єктом, через який представники держави-агресора намагались зламати опір на окупованих територіях, насадити ворожі стандарти освіти, виправдати свої агресивні дії, надавши їм викривлені пояснення та поширюючи свої наративи як серед мешканців окупованих територій та України в цілому, так і серед своїх власних громадян та громадян іноземних держав. І тут необхідно зазначити, що проаналізовані законодавчі новації виявились досить ефективними, оскільки кількість осіб, притягнутих за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 111-1, 114-2 та 436-2 КК України, свідчить про правильність обраних напрямків кримінально-правової охорони.

Разом з цим, як вбачається, окремі напрями законодавчих новацій залишились без свого логічного завершення. Мова йде про положення Закону України від 22.05.22 року №2265-IX «Про заборону пропаганди російського нацистського тоталітарного режиму, збройної агресії Російської Федерації як держави-терориста проти України, символіки воєнного вторгнення російського нацистського тоталітарного режиму в Україну» [5], де законодавець визнав рф державою-терористом, однією з цілей політичного режиму якої є геноцид Українського народу, фізичне знищення, масові вбивства громадян України, вчинення міжнародних злочинів проти цивільного населення, використання заборонених методів війни, руйнування цивільних об'єктів та об'єктів критичної інфраструктури, штучне створення гуманітарної катастрофи в Україні або окремих її регіонах.

При цьому пропаганду російського нацистського тоталітарного режиму, збройної агресії рф як держави-терориста проти України було заборонено, а використання символіки воєнного вторгнення російського тоталітарного режиму в Україну визнано окремим видом пропаганди російського нацистського тоталітарного режиму, збройної агресії рф як держави-терориста проти України. Як передбачено у ст. 3 вказаного вище Закону, винні у порушенні його вимог несуть відповідальність відповідно до закону. Разом з цим, відповідальності за заборонені законом дії не було впроваджено, з огляду на що норми закону на цей час мають переважно декларативний характер.

З огляду на вказане вище вважаємо перспективними напрямами подальших наукових розвідок - формування відповідних норм для їх впровадження в Особливу Частину КК України.

Список використаних джерел

1. Про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо встановлення кримінальної відповідальності за колабораційну діяльність): Закон України від 3.03.2022 року №2108-IX. URL: https://zakon.rada.gov. ua/laws/show/2108-20#Text.

2. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення кримінальної відповідальності за виготовлення та поширення забороненої інформаційної продукції: Закон України від 03.03.2022 №2110-IX. URL: https://zakon. rada.gov.ua/laws/show/2110-20#Text.

3. Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо забезпечення протидії несанкціонованому поширенню інформації про направлення, переміщення зброї, озброєння та бойових припасів в Україну, рух, переміщення або розміщення Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, вчиненому в умовах воєнного або надзвичайного стану: Закон України від 24.032022 №2160-IX. URL: https://zakon. rada.gov.ua/laws/show/2160-20#Text.

4. Злочинна колаборація в умовах збройної агресії: практич. порадник з кримінально-правової оцінки та розмежування / за заг. ред. В.В. Малюка. Київ: Алерта, 2023. 312 с

5. Про заборону пропаганди російського нацистського тоталітарного режиму, збройної агресії Російської Федерації як держави-терорис - та проти України, символіки воєнного вторгнення російського нацистського тоталітарного режиму в Україну: Закон України від 22.05.2022 №2265-IX. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2265-20#Text.

Размещено на Allbest.ru