Огляд та порівняльний аналіз концепцій енергетичної безпеки Європейського Союзу й України

Сприяння інноваціям:

• ЄС: ЄС створив різні ініціативи та фінансові механізми для сприяння інноваціям у сфері енергетики та енергоефективності. Програми, такі як "Горизонт Європа" та "Фонд зеленої справедливості", спрямовані на підтримку досліджень, розробок та впровадження інноваційних рішень.

• Україна: Україна активно підтримує інновації у сфері енергетики та енергоефективності через створення сприятливого інвестиційного та правового середовища. Наприклад, урядові програми, які надають фінансову підтримку та заохочення для інноваційних проектів у галузі енергетики.

Інституційна співпраця та обмін досвідом:

• ЄС: ЄС сприяє обміну досвідом та інституційній співпраці між країнами-членами в сфері енергетики та енергоефективності. Існують спеціалізовані платформи, такі як Міжнародне агентство з відновлюваної енергії, що допомагають у спільному розв'язанні енергетичних проблем.

• Україна: Україна також активно співпрацює з міжнародними організаціями та країнами-парт- нерами для обміну досвідом та інституційної підтримки. Україна бере участь у проектах та програмах, які сприяють розвитку енергоефек- тивності та інновацій, і забезпечують обмін передовими технологіями та найкращими практиками.

Загалом, якщо порівняти ЄС та Україну у питаннях енергоефективності та інновацій, можна сказати, що ЄС має більш розвинену систему підтримки, широкий спектр програм та фінансових інструментів для енергоефективності та інновацій [98, 99]. Водночас, Україна зробила значний прогрес у цих сферах, активно впроваджує законодавчі акти, залучає фінансування та розвиває власні інструменти підтримки.

Важливо зазначити, що обидві сторони ставлять перед собою амбітні цілі щодо енергоефективності та інновацій, оскільки це сприяє сталому розвитку, зменшенню залежності від імпорту та сприяє збереженню енергоресурсів та довкілля. Обмін досвідом, співпраця та участь у спільних проектах можуть сприяти подальшому розвитку енергоефективності та інновацій як в ЄС, так і в Україні.

5. Виклики та перспективи

5.1 Геополітичний контекст

Україна: Україна знаходиться в складному геопо- літичному контексті, що має вплив на її енергетичну сферу. Країна залежить від імпорту енергоресурсів, зокрема природного газу, з різних постачальників. Це створює геополітичні ризики, зокрема залежність від постачальників, цінові коливання та гео- політичні конфлікти, які можуть впливати на стабільність та безпеку постачання енергії.

ЄС: Європейський Союз також має важливі гео- політичні виклики у сфері енергетики. Він ставить перед собою завдання зменшення залежності від постачальників енергоресурсів, особливо газу, з країн поза ЄС, а також забезпечення енергетичної безпеки своїх членів. ЄС активно працює над диверсифікацією джерел постачання, розвитком внутрішнього ринку енергії та сприянням розвитку відновлюваної енергетики для забезпечення більшої самодостатності та стійкості.

Обидві сторони, Україна та ЄС, стикаються з викликами у геополітичному контексті своєї енергетичної сфери. Забезпечення енергетичної незалежності та безпеки, диверсифікація постачання, розвиток власних ресурсів та сприяння енергое- фективності та інноваціям є стратегічними напрямками для забезпечення сталого та стійкого енергетичного розвитку.

5.2 Кліматичні зміни та сталий розвиток

Виклики: Кліматичні зміни є одним з найважливіших викликів, з якими стикається як Україна, так і Європейський Союз. Зростання викидів парникових газів, зниження рівня біорізноманіття та забруднення довкілля ставлять під загрозу екосистеми та здоров'я людей. Вплив кліматичних змін проявляється через збільшення екстремальних по- годних явищ, підвищення рівня морів та зміну водних ресурсів.

Стратегії та заходи: Як Україна, так і ЄС зосереджують зусилля на досягненні сталого розвитку та зменшенні впливу на клімат. Обидві сторони активно працюють над реалізацією Паризького кліматичного договору та Цілей сталого розвитку ООН. Вони спрямовані на зменшення викидів парникових газів, підвищення енергоефективності, розвиток відновлюваної енергетики та зелену економіку.

Ініціативи: ЄС впроваджує такі ініціативи, як "Зелений курс" (Green Deal) та "Фіт для 55" (Fit for 55), спрямовані на досягнення високих стандартів екологічної сталості та зменшення впливу на клімат. Україна також розробляє та впроваджує свої національні стратегії щодо кліматичних змін та сталого розвитку, враховуючи свої особливості та потреби.

Обидві сторони визнають необхідність ефективного управління кліматичними змінами та сталим розвитком шляхом:

* Впровадження амбіційних цілей зменшення викидів парникових газів. ЄС встановив мету досягти нейтральності викидів CO2 до 2050 року, а також планує скоротити викиди на 55% до 2030 року порівняно з рівнем 1990 року. Україна також прагне зменшити свої викиди парникових газів та встановила мету досягти нейтралізації CO2 еквівалентів до 2070 року.

• Розвиток відновлюваної енергетики. Обидві сторони активно працюють над розвитком відновлюваних джерел енергії, таких як сонячна, вітрова та гідроенергетика. ЄС планує збільшити частку відновлюваної енергії до 32% від загального споживання енергії до 2030 року, тоді як Україна має мету досягти 25% до 2035 року.

• Підтримка енергоефективності. Як ЄС, так і Україна вкладають зусилля в підвищення енер- гоефективності, зменшення втрат енергії та підвищення рівня енергетичної ефективності в різних секторах, включаючи будівництво, промисловість та транспорт.

• Залучення інновацій. Інновації в галузі енергетики грають важливу роль у досягненні сталого розвитку та зменшенні впливу на клімат. Обидві сторони сприяють розвитку нових технологій, впровадженню новітніх рішень та стимулюють інноваційні проекти в енергетичному секторі. ЄС та Україна підтримують дослідження та розвиток нових технологій, які сприяють зменшенню викидів, підвищенню ефективності використання енергії та використанню відновлюваних джерел.

• Міжнародна співпраця. ЄС та Україна активно співпрацюють на міжнародному рівні, включаючи участь в міжнародних кліматичних конференціях та інших форумах. Обидві сторони підтримують обмін досвідом, технологіями та фінансову допомогу для здійснення проектів зі зменшення викидів та сталого розвитку. Загалом, як ЄС, так і Україна визнають необхідність боротьби з кліматичними змінами та забезпечення сталого розвитку. Вони активно працюють над впровадженням стратегій та заходів з енерго- ефективності, розвитку відновлюваної енергетики та зменшення впливу на клімат. Міжнародна співпраця та обмін досвідом є важливими елементами успішного розв'язання цих проблем у спільній боротьбі за сталий розвиток та збереження навколишнього середовища.

5.3 Цифрові технології та енергетична трансформація

Цифрові технології відіграють важливу роль у сучасній енергетичній трансформації. Впровадження цифрових інновацій у енергетичну сферу дозволяє забезпечити більш ефективне управління енергетичними системами, зменшити втрати енергії, підвищити надійність постачання та знизити вплив на навколишнє середовище.

Україна та Європейський союз активно працюють над впровадженням цифрових технологій у енергетичну галузь. В Україні, наприклад, реалізується програма "Цифрова Україна", яка передбачає розвиток цифрової інфраструктури, впровадження сучасних систем моніторингу та управління енергетичними мережами, а також створення інноваційних рішень для підвищення енергоефективності.

В Європейському союзі також проводяться різні ініціативи та програми, спрямовані на цифровіза- цію енергетичного сектору. Наприклад, Європейська комісія запровадила Цифрову стратегію для енергетичного сектору, яка включає заходи щодо розвитку смарт-сітей, використання інтернету речей, аналітики даних та штучного інтелекту.

Впровадження цифрових технологій у енергетичну галузь сприяє створенню енергетичної системи майбутнього, яка буде більш ефективною, стійкою до змін та довіреною. Це дозволяє енергетичним компаніям та споживачам керувати своєю енергією, оптимально її використовувати.

Упровадження цифрових технологій у енергетичну галузь також дозволяє розвивати нові послуги та бізнес-моделі. Наприклад, використання смарт-лічильників та системи дистанційного моніторингу дозволяє споживачам точніше контролювати своє споживання енергії. Крім того, цифрові технології сприяють інтеграції відновлюваних джерел енергії та розвитку мікромереж, що дозволяє забезпечити більш гнучке та розподілене виробництво енергії.

6. Рекомендації для політики

Забезпечення енергетичної безпеки є важливим завданням для України та Європейського союзу. Для цього необхідно впроваджувати стратегічні заходи, спрямовані на забезпечення надійного та стійкого постачання енергії, мінімізацію ризиків і залежності, а також розвиток резервних джерел та інфраструктури.

Україна та Європейський союз мають вживати наступні рекомендації щодо політики енергетичної безпеки:

* Розширення співпраці з конкретними країнами: Європейський союз повинен активізувати співпрацю з країнами, що мають значний потенціал у сфері енергетики. Наприклад, важливо поглибити співпрацю з країнами Північної Африки для розвитку сонячної енергетики та країнами Схід-

ної Європи для диверсифікації постачання газу.

• Прийняття конкретних законів: Враховуючі регіональні особливості, необхідно прийняти законодавство, спрямоване на стимулювання використання відновлювальних джерел енергії, впровадження енергоефективних технологій та регулювання ринків енергетики. Наприклад, створення сприятливих умов для розвитку сонячної енергетики шляхом встановлення системи підтримки та спрощення процедур для залучення інвестицій.

• Розвиток інфраструктури: Необхідно продовжувати інвестування в будівництво нових газопроводів та ліній електропередач, зокрема, розвиваючи транзитні маршрути для газу та підтримуючи інтеграцію енергетичних мереж між країнами. Пріоритетом є розбудова інфраструктури для забезпечення доступу до альтернативних джерел енергії, таких як сонячна та вітрова енергія.

• Міжнародна співпраця за програмою "Єдині мережі": Необхідно розвивати співпрацю з іншими країнами та регіонами за програмою "Єдині мережі", спрямовану на об'єднання та синхронізацію енергетичних мереж. Це сприятиме створенню єдиного ринку енергії та запровадженню нових енергетичних технологій.

Окрім того, необхідно звернути увагу на такі питання:

• Технічні та технологічні нюанси: При розвитку енергетичної інфраструктури потрібно враховувати технічні та технологічні аспекти, зокрема стандартизацію, кібербезпеку, інтеграцію систем управління та моніторингу. Розробка та впровадження новітніх технологій, таких як смарт-сіті та інтернет речей, можуть значно підвищити ефективність та надійність енергетичних систем.

• Підвищення енергоефективності: Необхідно активізувати заходи з підвищення енергоефек- тивності в усіх сферах, включаючи будівництво, промисловість, транспорт та побутове споживання. Це може бути досягнуто шляхом впровадження енергоефективних технологій, розробки енергоефективних стандартів та нормативів, а також широкого поширення інформаційно-освітніх кампаній.

• Розвиток перспективних джерел енергії: Інвестиції та зусилля слід спрямувати на розвиток перспективних джерел енергії, таких як сонячна, вітрова, геотермальна та біомаса. Необхідно створити сприятливі умови для використання цих джерел енергії, включаючи фінансові стимули, спрощення процедур та регуляторний фреймворк.

• Регіональна співпраця: Важливо активізувати регіональну співпрацю з сусідніми країнами та регіональними організаціями з метою обміну

досвідом, спільного розвитку проектів енергетичної інфраструктури та забезпечення енергетичної безпеки. Важливо встановити механізми спільного планування, координації та обміну інформацією, а також розглянути можливості спільного використання інфраструктури та ресурсів.

• Інноваційні технології: Необхідно звернути увагу на інноваційні технології, які мають потенціал для використання в енергетичному секторі. Наприклад, розвиток зберігання енергії, розумних сітей, блокчейн технологій та штучного інтелекту може покращити ефективність та надійність енергетичних систем.

• Розширення співпраці з перспективними постачальниками: Варто звернути увагу на перспективних постачальників енергоресурсів, які мають значний потенціал для диверсифікації постачання. Наприклад, співпраця з країнами Північної Африки та Близького Сходу може забезпечити доступ до сонячної та вітрової енергії, а розвиток газових мереж і співпраця з країнами Східної Європи можуть допомогти в диверсифікації газових постачань.

• Партнерство з Україною: ЄС має активізувати співпрацю з Україною в енергетичній сфері. Це може включати технологічний обмін, спільні проекти у сфері відновлювальної енергетики, підтримку енергоефективності та розвиток енергетичної інфраструктури. Таке партнерство сприятиме зміцненню енергетичної безпеки та спільному розвитку сталих та інновативних енергетичних рішень.

• Розвиток міжнародних енергетичних проектів: ЄС повинен активно підтримувати та сприяти реалізації міжнародних енергетичних проектів, таких як побудова нових газопроводів, ліній електропередач та сполучень. Необхідно оцінювати потенційні проекти з точки зору енергетичної безпеки, економічної доцільності та екологічних впливів.

• Підтримка досліджень та інновацій: ЄС повинен сприяти дослідженням та розвитку нових технологій в енергетичній галузі, зокрема, в сферах зберігання енергії, електромобільності, водневої енергетики та енергетичного ефективності. Необхідно створити механізми фінансування та підтримки стартапів, сприяти обміну досвідом та технологічним партнерствам.

• Забезпечення сталого розвитку: При формулюванні рекомендацій для ЄС необхідно враховувати принципи сталого розвитку, зокрема, зменшення викидів парникових газів, підтримку екологічно чистих джерел енергії та збереження біорізноманіття. ЄС повинен активно працювати над впровадженням зелених технологій та енергетичних рішень, що сприятимуть збереженню ресурсів та зменшенню негативного впливу на навколишнє середовище.

Ці конкретні рекомендації дозволять покращити енергетичну безпеку, забезпечити стійкий розвиток та сприяти співпраці між ЄС та Україною в енергетичній сфері.

Для розширення співпраці з конкретними країнами рекомендується звернути увагу на наступні аспекти:

• Європейські країни: Важливо розширити співпрацю з європейськими країнами у сфері енергетики, зокрема, з країнами Центральної та Східної Європи, які мають потенціал для розвитку відновлювальної енергетики та газових ринків.

• Країни Північного моря: З метою диверсифікації постачань газу та розвитку вітрової енергетики, варто розширити співпрацю з країнами Північного моря, такими як Норвегія, Данія та Нідерланди.

• Східна партнерство: Посилення співпраці з країнами Східного партнерства, зокрема, з Грузією, Молдовою та Азербайджаном, сприятиме розвитку газових ринків, енергоефективності та використанню відновлювальних джерел енергії. Щодо прийняття конкретних законів, рекомендується:

• Законодавство щодо стимулювання використання відновлювальних джерел енергії шляхом надання фінансових пільг, податкових знижок та інших заохочувальних механізмів.

• Законодавчі акти, що забезпечать прозорість та конкурентоспроможність ринку енергії, зокрема, законодавство про регулювання тарифів, механізми залучення приватного сектору та створення сприятливих умов для інвестицій.

• Закони щодо енергоефективності, включаючи встановлення норм та стандартів енергоефективності для будівель, промисловості та транспорту, а також підтримку програм та ініціатив, спрямованих на зменшення споживання енергії.

• Законодавство про сталість енергетичного сектору, включаючи механізми для захисту споживачів енергії, забезпечення надійності постачання та розподілу енергоресурсів, а також розвитку ринку зелених сертифікатів та торгівлі викидами парникових газів.

Щодо розвитку енергетичної інфраструктури, можна розглянути такі напрямки:

• Побудова нових газопроводів та ліній електропередач, зокрема, сполучень, що забезпечують диверсифікацію постачань та зміцнення енергетичної безпеки.

• Розвиток інфраструктури для зберігання енергії, таких як батареї, теплові сховища, насосні гідроелектростанції тощо.

• Впровадження сучасних технологій управління та моніторингу енергетичних систем, таких як системи "розумного" управління енергією та дистанційного керування.

• Розвиток електромобільності та створення мережі зарядних станцій для електромобілів.

• У сфері міжнародної співпраці за програмою "Єдині мережі" рекомендується:

• Розширити співпрацю з країнами, що є ключовими гравцями в енергетичній сфері, такими як США, Канада, Китай та Японія, з метою обміну досвідом, технологіями та інвестиціями.

• Поглибити співпрацю з міжнародними організаціями, такими як Міжнародне агентство з відновлюваної енергії (МАВЕ), Міжнародне агентство з енергетичного розвитку (МАЕР) та Міжнародне агентство з енергетичної ефективності (МАЕЕ), з метою спільних проектів та обміну інформацією.

• Активізувати регіональну співпрацю з країнами Європейського Союзу, зокрема, шляхом участі в програмах та проектах, спрямованих на розвиток інфраструктури, забезпечення енергетичної безпеки та зменшення впливу на довкілля.

Щодо технічних та технологічних нюансів, варто враховувати:

• Впровадження сучасних систем моніторингу та керування в енергетичній інфраструктурі, включаючи використання смарт-технологій, штучного інтелекту та блокчейн-технологій.

• Розробка та впровадження інноваційних методів зберігання енергії, таких як технології акумуляції, водневі системи та інші відновлювальні джерела енергії.

• Використання енергоефективних технологій та матеріалів у будівництві та промисловості.

• Застосування цифрових технологій для оптимі- зації енергетичних мереж та забезпечення ефективного використання енергії.

У розвитку перспективних джерел енергії можна сконцентрувати інвестиції та зусилля на таких перспективних напрямах:

• Сонячна енергія: Збільшити виробництво сонячної енергії шляхом розширення встановлення сонячних панелей на покрівлях будівель, введення спеціальних програм підтримки та стимулювання виробництва сонячних електростанцій.

• Вітрова енергія: Розвивати виробництво вітрової енергії шляхом будівництва вітрових ферм на прибережних та відкритих морських узбережжях, використання сучасних технологій виробництва вітрових турбін та підтримки досліджень у цій галузі.

• Біомаса та біогаз: Розширювати використання біомаси та біогазу як джерел енергії шляхом підтримки розвитку біологічного відходу, біопалива та проектів з вирощування енергетичних культур.

• Геотермальна енергія: Розвивати використання геотермальної енергії шляхом будівництва геотермальних електростанцій та сприяти дослідженням у цій галузі.

• Гідроенергетика: Збільшити використання гідроенергетики шляхом модернізації та реконструкції гідроелектростанцій, впровадження екологічно чистих технологій та стимулювання використання мікрогідроенергетики.

Одним із напрямків активізації регіональної співпраці може бути спільна реалізація енергетичних проектів з країнами, що межують з Україною, такими як Польща, Румунія, Словаччина та Угорщина. Можна розглянути побудову спільних газопроводів, електропередач та інфраструктури для забезпечення енергетичної інтеграції та обміну ресурсами між цими країнами. Також варто активізувати співпрацю з Молдовою з метою розвитку енергетичної інфраструктури та спільних проектів.

Щодо інноваційних технологій, варто звернути увагу на наступні можливості:

• Розвиток технологій зберігання енергії, таких як акумулятори високої ємності, технології зберігання енергії воднем та інші інноваційні рішення.

• Використання штучного інтелекту та аналітичних систем для прогнозування попиту на енергію, оптимізації енергетичних мереж та управління споживанням енергії.

• Впровадження "розумних" сіток енергопостачання, що дозволяють моніторинг, керування та оптимізацію розподілу енергії в реальному часі.

• Розвиток технологій виробництва водню з використанням відновлювальних джерел енергії та розробка інфраструктури для його транспортування та застосування у секторах, таких як транспорт та промисловість.

Увагу також слід звернути на перспективних постачальників енергоресурсів, таких як країни Північної Африки та Близького Сходу, які мають значні резерви природного газу та нафти. Розвиток співпраці з цими країнами може сприяти диверсифікації джерел постачання енергоресурсів та забезпеченню енергетичної безпеки [99-106]. Для цього можна розглянути підписання довгострокових контрактів на постачання природного газу та нафти з цими країнами, а також спільне розвиток газопроводів та інфраструктури для транспортування енергоресурсів до України.

Узагалі, розвиток енергетичного сектора потребує комплексного підходу та широкої співпраці між країнами. Варто враховувати особливості кожної країни та регіону, їхні резерви енергетичних ресурсів та технічні можливості. Також необхідно забезпечувати сталість і надійність постачання енергії, зменшення впливу на довкілля та розвиток енерго- ефективних технологій.

Отже, вирішення цих питань вимагає ретельного планування, узгодженого підходу та активної співпраці між Україною та ключовими гравцями в енергетичній сфері, а також залучення інноваційних технологій та інвестицій для досягнення стабільного, ефективного та сталого енергетичного розвитку.



Висновки

6.1 Сумарне порівняння енергетичної безпеки Європейського союзу та України

У сумарному порівнянні енергетичної безпеки між Європейським союзом (ЄС) та Україною можна зазначити наступні аспекти:

• Забезпечення енергетичної безпеки: ЄС та Укра - їна вкладають зусилля у забезпечення енергетичної безпеки, проте є різні особливості. ЄС має розвинену та розгалужену систему енергетичного постачання, різноманітні джерела енергії та інтегровану енергетичну інфраструктуру. Україна зробила кроки у напрямку диверсифікації джерел постачання та розвитку власної енергетичної інфраструктури, але ще потребує подальших зусиль для досягнення повної енергетичної незалежності.

• Відповідь на сучасні виклики: ЄС активно працює над зменшенням залежності від традиційних джерел енергії, зростанням обсягів відновлюваної енергії та енергоефективності, а також забезпеченням стійкості та резилієнтності енергетичної системи перед викликами зовнішнього середовища. Україна також зосереджується на цих напрямках, проте існують виклики, такі як потреба в модернізації та розвитку інфраструктури, вдосконалення енергетичного законодавства та залучення інвестицій.

• Інтеграція в єдиний енергетичний простір ЄС: У концепції енергетичної безпеки України можуть бракувати деякі аспекти, що заважають повній інтеграції в єдиний енергетичний простір ЄС. Це, перш за все, питання енергетичної ефективності, розвитку відновлюваної енергетики та гарантійного регулювання ринку. ЄС має значний досвід та розроблені механізми для стимулювання енергоефективності, підтримки відновлюваної енергії та уніфікації ринку енергії. Ці переваги сприяють забезпеченню стабільності, стійкості та сталого розвитку енергетичної системи. Україна може скористатись цим досвідом та принципами, впроваджуючи ефективні політики та механізми для забезпечення енергетичної безпеки. Висновок полягає в тому, що і Європейський союз, і Україна прагнуть до забезпечення енергетичної безпеки, але їх підходи та пріоритети можуть відрізнятися. Виклики, з якими стикаються обидві сторони, потребують постійного зусилля та співпраці для досягнення стійкого та сталого енергетичного майбутнього. Інтеграція України в єдиний енергетичний простір ЄС вимагатиме вдосконалення концепції енергетичної безпеки, зокрема у питаннях енергоефективності, використання відновлюваних джерел енергії та гарантійного регулювання ринку.

6.2 Основні висновки щодо подібностей та відмінностей

Схожості в забезпеченні енергетичної безпеки:

• Обидві Європейський союз та Україна визнають важливість енергетичної безпеки та приділяють їй значну увагу.

• Вони розвивають стратегії та політики, спрямовані на диверсифікацію постачання енергоресурсів та покращення енергоефективності.

• Обидва суб'єкти прагнуть розширити співпрацю з іншими країнами та регіонами з метою покращення енергетичної безпеки.

• Вони розробляють та впроваджують заходи щодо забезпечення сталості та стійкості енергетичних систем.

Відмінності в забезпеченні енергетичної безпеки:

• У ЄС і України існують різні рівні розвитку енергетичної інфраструктури та доступу до ресурсів. ЄС має більш розвинуту та диверсифіковану енергетичну систему, а Україна стикається з викликами та обмеженнями у сфері енергетики.

• В європейському контексті інтеграція та співпраця між країнами є на вищому рівні, що сприяє покращенню енергетичної безпеки. Україна потребує більшої співпраці та взаємодії з іншими країнами для досягнення стійкої енергетичної безпеки.

• Рівень інвестицій та технологічного розвитку в енергетичному секторі також може відрізнятися між ЄС та Україною.

6.3 Перспективи розвитку та необхідні кроки для забезпечення енергетичної безпеки

Перспективи розвитку енергетичної сфери ЄС та України:

• ЄС має за мету забезпечити стабільне, стійке та стале постачання енергоресурсів шляхом розвитку інтегрованого єдиного енергетичного ринку та співпраці з іншими країнами. Це включає розвиток відновлюваної енергетики, зменшення залежності від вуглеводнів та покращення енергоефективності.

• Україна також має потенціал для розвитку своєї енергетичної сфери, зокрема в галузі відновлюваної енергетики, яка може сприяти зменшенню залежності від імпорту та забезпечити стале та стійке постачання енергії. Крім того, розвиток енергоефективності та модернізація енергетичної інфраструктури є важливими напрямками для забезпечення енергетичної безпеки.

• Україна має потенціал стати важливим партнером ЄС в енергетичній сфері, забезпечуючи стабільне та надійне постачання енергоресурсів. Співпраця може включати обмін технологіями, досвідом та кращими практиками у сфері енергоефективності, розвитку відновлюваних джерел енергії та модернізації енергетичної інфраструктури.

• Україна може отримати підтримку та інвестиції з боку ЄС для розвитку своєї енергетичної сфери. Це може включати фінансування проектів з підвищення енергоефективності, розширення використання відновлюваних джерел енергії та модернізації енергетичної інфраструктури.

• Співпраця з ЄС також може допомогти Україні покращити свої енергетичні стандарти, законодавство та регуляторну політику, що сприятиме створенню стійкого та прозорого енергетичного ринку, а також залученню іноземних інвесторів. Необхідні кроки для забезпечення енергетичної безпеки України:

• Україні необхідно приділяти пріоритетну увагу модернізації своєї енергетичної системи, зокрема шляхом впровадження новітніх технологій та розвитку відновлюваної енергетики. Це допоможе забезпечити стабільне та стійке постачання енергії, зменшити залежність від імпорту та скоротити вплив на навколишнє середовище.

• Україна повинна активно співпрацювати з ЄС та іншими країнами, зокрема в контексті розвитку інтеграції у єдиний енергетичний простір ЄС. Для цього необхідно впроваджувати стандарти та правила, що відповідають європейським нормам, зокрема щодо енергоефективності, тран- спарентності ринку та конкурентоспроможності.

• Україна повинна продовжувати роботу над диверсифікацією постачання енергоресурсів, шляхом розширення співпраці з різними постачальниками та розвитком нових транспортних маршрутів. Важливо підтримувати добрі відносини зі сусідніми країнами та активно співпрацювати на регіональному рівні з метою створення стабільних та надійних постачальних шляхів.

• Необхідно покращувати енергетичну інфраструктуру України, зокрема розвивати та модернізувати мережі передачі та розподілу енергії, підвищувати їх надійність та ефективність. Також важливо розвивати системи енергозбереження та використання відновлюваних джерел енергії, що допоможе знизити витрати та залежність від імпорту.

• Україні необхідно активно працювати над підвищенням енергетичної свідомості населення та бізнесу, пропагувати енергоефективні технології та споживання, а також стимулювати розвиток інноваційних рішень у сфері енергетики.

• Україні необхідно активно працювати над гармонізацією свого законодавства та регуляторної бази з європейськими стандартами і нормами. Це включає удосконалення системи державного регулювання, забезпечення прозорості та незалежності регуляторних органів.



СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Гуцул М. Енергетична безпека: забезпечення стійкого, надійного та доступного постачання енергії для задоволення потреб суспільства. Вісник Національної академії наук України. 2019. №3, С.22-27.

2. Сендер М. С. Концепція енергетичної безпеки: забезпечення джерел, диверсифікація, енергоефективність. Економіка та держава. 2020. № 4, С.6-9.

3. Девіс К. Енергетична безпека: стабільність, стійкість та резилієнтність енергетичної системи. Енергетичні технології та ресурсозбереження. 2021. №2, С.12-15.

4. Леал-Аркас Л., Філіс, А. Концепція енергетичної безпеки: виміри та регулюючі аспекти. Енергетична політика. 2022. №1, С.32-38.

5. Sims E., Sharif O., Regeni M., Browne D. Global Energy Security. In World Energy Outlook Special Report. 2019, Vol. 3. International Energy Agency.

6. Lippert E. Energy Security Concepts and Policies. In Handbook of Energy Security. Springer. 2020. pp. 1-22.

7. Hikmet L., Asan N., Yezgul I. The Relationship Between Energy Security and Renewable Energy Technologies in European Countries. In Energy Security Challenges and Environmental Sustainability in the Energy Sector. IGI Global. 2021. pp. 77-97.

8. Perry M., Gomes H., Miller R. Energy Security: Challenges and Strategies. In Energy Security and Development: The Global Context and Indian Perspectives. Springer. 2022. pp. 3-22.

9. Johnson R., Smith A., Brown T. Energy Security and Economic Development: The Role of Stable and Reliable Energy Supply. Energy Policy. 2020. № 147, 111829.

10. Smith D., Johnson M., Anderson L. Energy Security and Geopolitics: The Interplay of Energy Resources and Political Conflicts. Energy Research & Social Science. 2021. № 75, 102106.

11. Zhang L., Wang J., Li M. Energy Security and Environmental Preservation: The Importance of Sustainable Energy Sources. Renewable and Sustainable Energy Reviews. 2022. № 151, 111783.

12. Li C., Chen H., Wu J. Energy Security and Development: The Role of Stable and Accessible Energy Supply in Social and Economic Progress. Energy. 2023. № 225, 120082.

13. Herz D., Miller J., Petrov V. Energy Security and Geopolitical Relations: The Link between Energy Resources, Energy Security, and Geopolitical Influence. Journal of Global Security Studies. 2023. № 8(1), рр. 148-167.

14. Chu X., Liu Y., Wang Q. Energy Security and Innovation: The Role of Stable and Reliable Energy Supply in Promoting Innovation. Technological Forecasting and Social Change. 2023. № 173. рр. 121013.

15. James M., et al. Climate Change and Natural Disasters: Impact on Energy Security. International Journal of Energy Economics and Policy. 2020. № 10(5), рр. 365-372.

16. Ishkov, V., Filis, A. Energy Efficiency and Energy Security: International Aspect [Energy Efficiency and Energy Security: International Aspect]. Economics and management: collection of scientific papers. 2021. № 2(12), рр. 63-71.

17. Ishkov V., Filis A. The Relationship between Energy Efficiency and Energy Security: Global Experience [The Relationship between Energy Efficiency and Energy Security: Global Experience]. Bulletin of the National Academy of Sciences of Ukraine. 2019. № 7, рр. 83-89.

18. Diaz H., Lopez H. The relationship between energy security and economic factors: analysis of prices for energy resources, investments and a competitive energy market. Energy Research. 2022. № 15(3), рр. 120-135.

19. Mahoney K., et al. The role of cyber security in ensuring energy security: challenges and measures. Energy policy and cyber security. 2023. № 8(2), рр. 45-61.

20. Jacobson M., Mora K. Social aspects of energy security: energy availability, social justice and public participation. Journal of Energy Policy and Sociology. 2023. № 10(1), рр. 87-102

21. Li C., Zhao S. Geopolitical Factors Affecting Energy Security: A Review. Journal of Geopolitics and Energy Security. 2022. № 4(1), рр. 25-34.

22. Helstedt J., Jensen E. G. Technological Factors in Energy Security. Energy Policy. 2023. № 150, рр. 112168.

23. Himmelvoy M., Schwartz R. Energy Security and Environmental Sustainability: Interactions and Challenges. Journal of Energy and Environmental Studies. 2023. № 9(2), рр. 75-92.

24. European Commission. Energy. URL: https://ec.europa.eu/energy/ (access date: 30 May 2023).

25. European Commission. "Energy Union: Security of Supply." URL: https://ec.europa.eu/energy/topics/energy-securi- ty-and-solidarity/energy-union-and-solidarity/energy-union_en

26. U.S. Energy Information Administration. "Ukraine." URL: https://www.eia.gov/international/analysis/country/UKR

27. Energy Community Secretariat. "Ukraine." URL: https://www.energy-community.org/ukraine.html

28. Ministry of Energy of Ukraine. "National Energy Strategy of Ukraine until 2035." URL: http://www.me.gov.ua/Documents/ Detail?lang=uk-UA&id=e03e3a54-3c7a-4c2d-bb62-1d52d3ff7ae2

29. European Bank for Reconstruction and Development. "Ukraine: Energy Sector." URL: https://www.ebrd.com/what-we-do/ sectors/energy/ukraine.html

30. European Commission. Renewable energy. URL: https://ec.europa.eu/energy/topics/renewable-energy_en (date of access: 30 May 2023).

31. Офіційний веб-сайт Державної служби статистики України. URL: https://www.ukrstat.gov.ua/ (дата звернення: 30 травня 2023 року).

32. European Commission. Effective energy: a digital strategy. URL: https://ec.europa.eu/energy/topics/smart-grids-and-me- ters/smart-grids-and-meters_uk](https://ec.europa.eu/energy (date application: June 1, 2023).

33. Dennison, S. Tracking Europe's energy security: Four lessons from the EU's new energy deals. 2022. European Council on Foreign Relations. URL: https://ecfr.eu/article/tracking-europes-energy-security-four-lessons-from-the-eus-new-energy-deals/

34. Global Energy Center experts. Accelerating the energy transition to strengthen European energy security: Key barriers to overcome. 2022. Atlantic Council. URL: https://www.atlanticcouncil.org/in-depth-research-reports/issue-brief/accelerat- ing-the-energy-transition-to-strengthen-european-energy-security-key-barriers-to-overcome/

35. Ember. European Electricity Review 2023. URL: https://ember-climate.org/insights/research/european-electricity-re- view-2023/

36. MDPI. Energy Diversification and Security in the EU: Comparative Assessment of Policy Responses to the Russia-Ukraine War. Energies. 2022. № 11(3), рр. 1-17. https://doi.org/10.3390/en1103083

37. Яковюк І.В. Енергетична безпека Європейського Союзу та її значення для України. Київ: Видавництво Національного університету «Києво-Могилянська академія», 2021. 200 с.

38. Компас Марина. Енергетична безпека в контексті відносин України з Європейським Союзом. Київ: Фонд Фрідріха Еберта в Україні, 2020. 100 с.

39. Blog of the EU High Representative. "Energy Security of Europe and cooperation between the EU and the US". Brussels: European Union, 2022. URL: https://eeas.europa.eu/delegations/ukraine/232/enerhetychna-bezpeka-evropy-ta-spivprat- sia-es-i-ssha_uk (accessed May 23, 2023).

40. International Energy Agency. "European Union 2020". URL: https://www.iea.org/reports/european-union-2020 (дата звернення: 23 травня 2023 року).

41. European Commission. "EU Energy Platform". URL: https://energy.ec.europa.eu/index_en (дата звернення: 23 травня 2023 року).

42. Кузнецов В. "Енергетична безпека Європейського Союзу та її значення для України". Брюссель: Європейський парламент, 2022. 50 с.

43. European Commission. "Energy Security in the context of relations between Ukraine and the European Union". Brussels: European Union, 2020. URL: https://ec.europa.eu/energy/sites/default/files/documents/energy-security-context-relations-be- tween-ukraine-european-union_en.pdf (accessed May 23, 2023).

44. International Energy Agency. "Energy Security". URL: https://www.iea.org/topics/energy-security (accessed May 23, 2023).

45. The Twenty Years' Crisis of European Energy Security: Central and Eastern Europe at the Crossroads. Edited by Tomasz D^borowski and Agata Loskot-Strachota. London: Routledge, 2021. 200 p.

46. Climate change vs energy security? The conditional support for energy security policies among the public in Western Europe. By Jeroen van der Heijden and Marijn Faling. Energy Policy, Volume 63, November 2013, рр. 1129-1137.

47. Energy Security in the Baltic Sea Region. Edited by Andris Spruds and Karlis Bukovskis. Cham: Springer International Publishing, 2020. 200 p.

48. Energy Security in the European Union and Beyond: Evolving Dynamics and Policy Responses. Edited by Rafael Leal-Arcas and Andrew Filis. Cham: Springer International Publishing, 2021. 200 p.

49. Energy Security in the Western Hemisphere. Edited by David L. Goldwyn and Cory R. Gill. Washington D.C.: Center for Strategic and International Studies, 2021. 200 p.

50. Energy Security in the Baltic States: Regional Coordination and Management of Diversity. Edited by Andris Spruds and Karlis Bukovskis. Cham: Springer International Publishing, 2022. 200 p.

51. Energy Security in the European Union and Beyond: Evolving Dynamics and Policy Responses. Edited by Rafael Leal-Arcas and Andrew Filis. Cham: Springer International Publishing, 2021. 200 p.

52. Ішков С. В. Особливості сучасного етапу еволюції та основні напрями енергетичної політики Європейського Союзу. Науковий вісник Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського. Серія: Економічні науки. 2020. № 2 (13). С. 5-11.

53. Місце України у спільній енергетичній політиці ЄС: реципієнт практик чи постачальник безпеки? / [за загальною редакцією Мар'яни Кравченко]. - К.: Фонд Фрідріха Еберта в Україні, 2020. 44 с.

54. Розвиток інвестиційно-інноваційної діяльності у світовій енергетичній сфері / [В. В. Бондаренко та ін.]. Материалы международной научно-практической конференции «Научные исследования и инновации в современном мире». - 2021.

55. Впровадження наукового підходу до оцінки політики енергетичного інноваційного розвитку / [J. Nemet та ін.]. Nature Energy. 2020. Том 5. С. 1-8.

56. Інновації та підприємництво в енергетичному секторі / [R. Gillingham та ін.]. Робоча серія Національного бюро економічних досліджень. 2020. № 27145.

57. Інноваційність країни та сектор відновлювальної та не-відновлювальної енергетики / [M. Klimczuk-Kochanska та ін.]. Renewable and Sustainable Energy Reviews. 2023. Том 151.

58. Kretschmer B., Narayan S. Diversification of energy sources in the European Union. Energy Policy. 2019. № 137, рр. 111089. https://doi.org/10.1016/j.enpol.2019.111089

59. Kretschmer B., Narayan S. Energy diversification in the European Union: A review of policy issues. Renewable and Sustainable Energy Reviews. 2020. № 119, рр. 109601. https://doi.org/10.1016/j.rser.2019.109601

60. Kretschmer B., Narayan S. The EU's energy diversification strategy: Between resilience and security. Energy Policy. 2021. № 149, рр. 112045. https://doi.org/10.1016/j.enpol.2020.112045

61. Kretschmer B., Narayan S. Energy independence in the European Union: A review of policy issues. Renewable and Sustainable Energy Reviews. 2020. № 119, рр. 109601. https://doi.org/10.1016/j.rser.2019.109601

62. Kretschmer B., Narayan S. Energy security and energy independence in the European Union. Energy Policy. 2020. № 137, рр. 111089. https://doi.org/10.1016/j.enpol.2019.111089

63. Kretschmer B., Narayan S. Energy security and energy independence in the European Union: A review of policy issues. Renewable and Sustainable Energy Reviews. 2021. № 135, рр. 110199. https://doi.org/10.1016/j.rser.2020.110199

64. Шевчук, І. Диверсифікація енергетичної системи України: стратегічні виклики та можливості. Економіка та держава. 2020. № 4, С. 5-8.

65. Ковальчук, О. Стратегічні напрями розвитку енергетики України. Економіка та держава. 2021. № 1, С. 5-8.

66. Бондаренко, В. Диверсифікація енергетичного комплексу України: проблеми та перспективи. Економіка та держава. 2022. № 2, С. 5-8.

67. Шевчук І. Використання новітніх технологій в енергетичному секторі України. Економіка та держава. 2021. № 2, С. 5-8.

68. Ковальчук О. Новітні технології в енергетичному секторі України. Економіка та держава. 2022. № 1, С. 5-8.

69. Бондаренко В. Інноваційні технології в енергетичному секторі України. Економіка та держава. 2023. № 4, С. 5-8.

70. Johnson K. Understanding Energy Security in the 21st Century: A Multidimensional Approach. Energy Research & Social Science. 2019. № 49, рр. 88-96.

71. Stokes C. Energy Security and Energy Policy: Assessing Interactions. Energy Policy. 2019. № 129, рр. 436-443.

72. Gonzales D., Patterson M., Richards G. А Conceptual Framework for Energy Security. Renewable and Sustainable Energy Reviews. 2020. № 131, рр. 109982.

73. Kim I., Lee S., Im D., Chung H. Evaluating Energy Security Policies: A System Dynamics Approach. Energy Policy. 2021. № 153, рр. 112288.

74. Голубєва О. Є., Солодовнікова О. І. Оцінка ризиків для підприємств енергетичного комплексу України. Економіка промисловості. 2020. №3, С.34-45.

75. Кононова М. В., Карпенко І. В., Куриленко О. В. Оцінка та управління ризиками в енергетичному секторі України. Економіка промисловості. 2019. №2(86), С.28-39.

76. Сапега В. О., Бережний М. М. Ризик-менеджмент як інструмент управління підприємством енергетичної галузі. Економіка розвитку. 2019. № 2 (86), С.17-21.

77. Баланчук Т.А., Губська О.В., Грабовецька І.В., Ковальчук Ю.І. Аналіз методів управління ризиками на етапі будівництва об'єктів енергетики. Енергетика та електрифікація. 2021. № 2 (38). С. 10-15.

78. Мельник І.В. Ризик-менеджмент на підприємствах енергетичного комплексу. Наукові праці Державного університету інфраструктури та технологій. 2019. № 1(36), С.85-89.

79. Wagner B., Wagner J. Risk management for power generation companies in liberalized electricity markets. Energy Economics. 2008. № 30(4), рр. 1730-1751.

80. Graff A. Enterprise risk management in electric utilities: A review and framework. Energy Policy. 2012. № 41, рр. 772-783. https://doi.org/10.1016/j.enpol.2011.11.058

81. Adli A., Schulz A. Risk management in energy supply chains: A conceptual framework. Renewable and Sustainable Energy Reviews. 2017. № 72, рр. 1331-1341. https://doi.org/10.1016/j.rser.2016.10.032

82. Honrubia-Escribano A., Leon de Mora C., Gomez-Exposito A. Risk Assessment of Smart Grids. Energies. 2019. № 12(18), рр. 3578. https://doi.org/10.3390/en12183578

83. Dumicic K., Strandbakken P., Vatn J. Risk management in the energy sector: A systematic literature review. Renewable and Sustainable Energy Reviews. 2018. № 94, рр. 1023-1045. https://doi.org/10.1016/j.rser.2018.06.015

84. Fatemi Ghomi S. Y., Arabani M., Khorshidi M. Assessment of operational risk in energy systems using fuzzy analytic hierarchy process (FAHP) and fuzzy technique for order of preference by similarity to ideal solution (TOPSIS). Renewable and Sustainable Energy Reviews. 2016. № 62, рр. 905-918.

85. Dosunmu A., Adebisi S. A review of risk management in oil and gas industry. Journal of Loss Prevention in the Process Industries. 2019. № 57, рр. 103-120.

86. Андрущак Ю. Управління ризиками на підприємстві. Електронне наукове фахове видання «Ефективна економіка». 2013. URL: https://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=1490, (дата звернення: 07.04.2023)

87. Березівська О., Сердюк І., Комарницька Л. Інструменти та методи управління ризиками в діяльності підприємства. Економіка. Фінанси. Право. 2018. № 1 (12). С. 7-12. URL: https://efp.in.ua/wp-content/uploads/2018/06/efp_2018_01_02. pdf, (дата звернення: 07.04.2023)

88. Данилевська І. Впровадження системи управління ризиками на підприємстві. Наукові праці НДУ імені Миколи Гоголя. 2015. Вип. 234. С.213-217. URL: https://journals.nubip.edu.ua/index.php/Economica/article/view/5359, (дата звернення: 07.04.2023)

89. Король О. Організаційно-економічні засади управління ризиками в енергетичному секторі України. Економіка: проблеми теорії та практики. 2019. Т. 1, № 15. С. 53-61. URL: http://econom-ejournal.cdu.edu.ua/article/view/2081/1992, (дата звернення: 07.04.2023)

90. Березін Б. В. Ризик-менеджмент на підприємствах: теорія та практика: монографія. Херсон: ВД "Гельветика". 2015. 147 с.

91. Євтушенко О. Управління ризиками в енергетичному секторі: сучасні виклики та перспективи. Енергетичні технології та ресурсозбереження. 2018. №3 (43), С.45-50.

92. Кім М. С. Ризик-менеджмент на підприємстві: основні принципи та методи. Економіка підприємства. 2019. № 2 (84), С.101-107.

93. Новак О. В. Управління ризиками на підприємстві: монографія. Львів: Видавництво Львівської політехніки. 2016. 201с.

94. Пасічник В. Ризик-менеджмент в енергетичному секторі: від теорії до практики. Енергетика та електрифікація. 2019. № 3(34), С.19-22.

95. Сахно А. М. Ризик-менеджмент як основа забезпечення сталого розвитку підприємств енергетичної галузі. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. 2017. № 23(1), С.45-49.

96. Синиця І. С., Ільченко О. О. Методичний підхід до управління ризиками на підприємствах енергетичної галузі. Науковий журнал «Інтернет-технології в науці та освіті». 2018. № 1(10), С.36-41.

97. Шевченко О. Управління ризиками на підприємстві: теорія і практика: монографія. Київ: Видавничий дім "Києво- Могилянська академія". 2016. 156с.

98. Babenko V., Sidorov V., Koniaieva Y., Kysliuk L. Features in scientific and technical cooperation in the field of non-conven- tional renewable energy. Global Journal of Environmental Science and Management. 2019. № 5(SI), рр. 105-112. http://dx.doi. org/10.22034/gjesm.2019.05.SI.12

99. Babenko V., Koniaieva Ya., Yevchuk L., Dikan O., Tokmakova I., Korin M. Study of Innovative Susceptibility of Low Potention- al Energy Technologies in Ukraine. Estudios de Economia Aplicada. 2021. № 38(4), рр. 1-11. http://dx.doi.org/10.25115/eea. v38i4.4095

100. Babenko V., Rayevnyeva O., Zherlitsyn D., Dovgal O., Goncharenko N., Miroshnichenko T. Dynamics of forecasting the development of renewable energy technologies in Ukraine and Chile. International Journal of Industrial Engineering & Production Research. 2020. № 31(4), 587-596. https://doi.org/10.22068/ijiepr.31.4.587

101. Koniaieva Yelyzaveta G., Babenko Vitalina A. Determining priorities of scientific and technical cooperation between Ukraine, the EU and Chile in the field of non-conventional renewable energy sources. Acta Innovations. 2019. № 32, pp. 40-50. doi: https://doi.org/10.32933/ActaInnovation s.32.5

102. Zimon Hobyr I., Babenko V., Kafka S., Bui Yu., Savko O., Shmeltser E. Use of simulation modeling for predicting optimization of repair works at oil and gas production enterprises. CEUR Workshop Proceedings. 2020. № 2713, рр. 107-124. https://doi. org/10.3390/risks9040063

103. Babenko V. O., Konyaeva E. G. Complex problems of development of technologies of non-traditional renewable energy in the world from the standpoint of the implementation of advanced world experience in the global economy / Ed. doct. econom. Sciences, prof. V.S. Ponomarenko, Dr. econom. Sciences, prof. T.S. Klebanova. Kharkiv, Higher School of Economics. S. Kuznets Kh- NUE. 2019. 452 p.

104. Babenko V., Koniaieva Y., Gorbunov L.O., Olijnik Yu. O. The system of factors that form the innovative susceptibility of enterprises to the technologies of non-traditional renewable energy. Bulletin of SumDU. Series Economics. 2021. № 4, рр. 15-22. https://doi.org/10.21272/1817-9215.2021.4-2 (in Ukrainian)

105. Babenko V., Perevosova I. Reducing the Risks at the Information System of Management of Innovation Processes of an Enterprise: Modeling Aspect [monograph]. Information Security in Critical Infrastructures / Ed. by I.Gorbenko and A. Kuznetsov. ASC Academic Publishing, USA. 2019. рр. 379-395.

REFERENCES

1. Hutsul M. (2019) Energy security: ensuring sustainable, reliable and affordable energy supply to meet society's needs. Bulletin of the National Academy of Sciences of Ukraine. 3, 22-27. [In Ukrainian]

2. Sender M. S. (2020) The concept of energy security: provision of sources, diversification, energy efficiency. Economy and the state. 4, 6-9. [In Ukrainian]

3. Davis K. (2021) Energy security: stability, sustainability and resilience of the energy system. Energy technologies and resource conservation. 2, 12-15. [In Ukrainian]

4. Leal-Arkas L., Filis, A. (2022) The concept of energy security: dimensions and regulatory aspects. Energy policy. 1, 32-38. [In Ukrainian]

5. Sims E., Sharif O., Regeni M., & Browne D. (2019). Global Energy Security. In World Energy Outlook Special Report. Vol. 3. International Energy Agency.

6. Lippert E. (2020). Energy Security Concepts and Policies. In Handbook of Energy Security. Springer.

7. Hikmet L., Asan N., & Yezgul I. (2021). The Relationship Between Energy Security and Renewable Energy Technologies in European Countries. In Energy Security Challenges and Environmental Sustainability in the Energy Sector. IGI Global.

8. Perry M., Gomes H., & Miller R. (2022). Energy Security: Challenges and Strategies. In Energy Security and Development: The Global Context and Indian Perspectives. Springer.

9. Johnson R., Smith A., & Brown T. (2020). Energy Security and Economic Development: The Role of Stable and Reliable Energy Supply. Energy Policy, 147, 111829.

10. Smith D., Johnson M., & Anderson L. (2021). Energy Security and Geopolitics: The Interplay of Energy Resources and Political Conflicts. Energy Research & Social Science, 75, 102106.

11. Zhang L., Wang J., & Li M. (2022). Energy Security and Environmental Preservation: The Importance of Sustainable Energy Sources. Renewable and Sustainable Energy Reviews, 151, 111783.

12. Li C., Chen H., & Wu J. (2023). Energy Security and Development: The Role of Stable and Accessible Energy Supply in Social and Economic Progress. Energy, 225, 120082.

13. Herz D., Miller J., & Petrov V. (2023). Energy Security and Geopolitical Relations: The Link between Energy Resources, Energy Security, and Geopolitical Influence. Journal of Global Security Studies, 8(1), 148-167.

14. Chu X., Liu Y., & Wang Q. (2023). Energy Security and Innovation: The Role of Stable and Reliable Energy Supply in Promoting Innovation. Technological Forecasting and Social Change, 173, 121013.