Арабська весна: зміст і сутність поняття в світових електронних енциклопедіях

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет біоресурсів і природокористування

Арабська весна: зміст і сутність поняття в світових електронних енциклопедіях

Стрілець Василь Васильович,

доктор історичних наук, професор, професор кафедри міжнародних відносин і суспільних наук

Любовець Олена Миколаївна,

доктор історичних наук, професор кафедри міжнародних відносин і суспільних наук

Анотація

енциклопедія арабський весна повстання політичний

У роботі здійснено порівняльний аналіз змісту статей 16 закордонних онлайн-енциклопедій, присвячених розкриттю терміну «Арабська весна». Предметом аналізу стали - визначення дефініції терміну «Арабська весна», виділені причини, рушійні сили та наслідки цього суспільно-політичного явища. Констатовано, що більшість електронних енциклопедій у дефініції визначають «Арабську весну» як хвилю продемократичних протестів і повстань, що відбулися на Близькому Сході та в Північній Африці починаючи з 2010-2011 рр. Виключення становить китайська онлайн-енциклопедія Баду, яка трактує тогочасні події як хвилю «кольорових революцій» в арабському світі. При виділенні основних причин розгортання протестних рухів автори енциклопедичних статей виявляють спільну позицію, називаючи антидемократичність правлячих політичних режимів, економічні проблеми, соціальну нерівність, корупцію, масове безробіття серед молоді тощо. У більшості проаналізованих статей значна увага приділена характеристиці рушійних сил протестів. Зазначено, що в усіх країнах провідну роль відіграла молодь, яка мобілізувала широкі верстви людей з різних вікових груп, професій і верств суспільства. Щодо рівня організованості та підготовленості акцій, демонстрацій та повстань домінує думка про відсутність усталеної організації протестів, перевага стихійності та спонтанності. Підкреслюється й той факт, що протестні рухи не мали чітко вираженого ідеологічного чи релігійного підґрунтя, чітко окреслених вимог. На початковому етапі політичні партії були пасивними, але згодом ісламські сили перехопили ініціативу. Результатами та наслідками «Арабської весни» називаються зміна політичних режимів у низці країн, початок громадянської війни в Лівії та Сирії, загострення конфлікту між релігійними групами сунітів і шиїтів, поява радикального сунітського бойового угруповання ІДІЛ (Ісламська Держава), загострення соціальних проблем, економічний занепад та ін. Показово, що акцент на негативних наслідках подій «Арабської весни» робиться в енциклопедіях азійських країн (зокрема Китаю, Південної Кореї) та енциклопедіях, які відстоюють консервативні позиції (Conservapedia, Метапедія, Руніверсаліс).

Ключові слова: арабська весна, онлайн-енциклопедія, Близький Схід, Північна Африка, протестні рухи.

Abstract

Strilets Vasyl Vasyliovych Doctor of Historical Sciences, Professor Professor of the Department of International Relations and social sciences, National University of Life and Environmental Sciences nature management of Ukraine

Liubovets Olena Mykolayivna Doctor of Historical Sciences, Professor of the Department of International Relations and Social Sciences, National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine

Arab spring: content and essence of the concept in world electronic encyclopedias

The paper presents a comparative analysis of the content of 16 foreign online encyclopedia articles covering the term «Arab Spring». The definition of the term «Arab Spring», the reasons, driving forces and consequences of this socio-political phenomenon are highlighted. It has been found out that most electronic encyclopedias define the «Arab Spring» as a wave of pro-democracy protests and uprisings that have been taking place in the Middle East and North Africa since 2010-2011. The exception is the Chinese online encyclopedia Badu, which interprets the events of that time as a wave of «color revolutions» in the Arab world. When highlighting the main reasons for the development of protest movements, the authors of the encyclopedic articles demonstrate a common approach, indicating the anti-democratic nature of the ruling political regimes, economic problems, social inequality, corruption, mass unemployment among young people, etc. In most of the analyzed articles, considerable attention is paid to the characteristics of the driving forces of the protests. It is noted that in all countries the leading role was played by the youth, who mobilized broad strata of people from different age groups, professions and strata of society. Regarding the level of organization and preparedness of campaignes, demonstrations and uprisings, the dominant opinion is that there was no established organization of protests with the preference for spontaneity. The authors also emphasize the fact that the protest movements had neither a clearly expressed ideological or religious basis nor clearly defined demands. At the initial stage, the political parties were passive, but later the Islamic forces seized the initiative. The results and consequences of the «Arab Spring» are considered to be the change of political regimes in a number of countries, the beginning of the civil war in Libya and Syria, the aggravation of the conflict between Sunni and Shiite religious groups, the emergence of the radical Sunni militant group ISIS (Islamic State), aggravation of social problems, economic decline, etc. It is significant that the emphasis on the negative consequences of the «Arab Spring» events is made in the encyclopedias of Asian countries (especially those of China and South Korea) and the encyclopedias advocating conservative approach (Conservapedia, Metapedia, Runiversalis).

Keywords: the «Arab Spring», online encyclopedias, the Middle East, North Africa, protest movements.

Основна частина

Постановка проблеми. Швидке збільшення обсягів інформації в усіх сферах життєдіяльності суспільства стимулює активне використання сучасних цифрових технологій. Доступність електронних ресурсів значній частині світового населення актуалізує потребу створення різноманітних онлайн-енциклопедій та довідників універсального та спеціалізованого характеру. Саме вони стають одним із головних джерел різноманітної інформації, включаючи й поточні світові події. Через електронні енциклопедії та довідники поширюються й вмонтовуються в свідомість широкого загалу поняття та визначення, які розробляються професійною історичною та політичною науками й характеризують суспільно-політичні процеси сучасності. В контексті цього значний інтерес становить аналіз змісту та сутності окремих категорій та визначень певних подій в електронних довідкових виданнях різних країн, адже це певною мірою відображає її офіційну позицію та оцінку. Зокрема, однією з таких визначальних подій на початку ХХІ ст. стала так звана «Арабська весна», яка мала суттєвий вплив на подальший розвиток не тільки арабських країн, а й світу загалом.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Події «Арабської весни» зразу стали предметом наукового вивчення та аналізу фахових істориків, політологів, міжнародників. Серед вітчизняних дослідників розробкою даної проблематики займаються Є. Габер, В. Дівак, Ж. Ігошина, Л. Кияниця, В. Кокорський, К. Смирнова, В. Троненко, Ю. Скороход та ін., серед закордонних - Р. Азіз, К. Альфадел, Дж. Браунлі, Г. Джоффе, Т. Масуд, Х. Навас, А. Рейнольдс та ін. У своїх працях дослідники відтворюють перебіг основних подій «Арабської весни», аналізують її причини та геополітичні наслідки, пропонують авторське бачення феномену цього явища. Аналіз змісту поняття «Арабська весна» у світових онлайн-енциклопедіях не став ще предметом окремого дослідження.

Мета статті. Здійснити всебічний аналіз змісту статей закордонних онлайн-енциклопедій, присвячених розкриттю терміну «Арабська весна», виявити спільні та відмінні риси у формулюванні дефініції, виділенні основних причин протестних рухів у низці арабських країн та оцінки наслідків цих подій для регіону та світу.

Виклад основного матеріалу. В грудні 2010 р. регіон Близького Сходу і Північної Африки став епіцентром широкомасштабного соціального вибуху. Своєрідним поштовхом до розгортання протестного руху стало самоспалення туніського торговця Мухаммеда Буазізі, здійснене як акт спротиву свавіллю поліції. Реакцією суспільства стали масові вуличні демонстрації та сутички з поліцією в містах, що призвело до відсторонення від влади президента Тунісу Зейн аль Абідіна Бен Алі. Поступово хвиля протестів перекинулася в інші арабські країни - Єгипет, Ємен, Лівію, Сирію, Бахрейн, Йорданію, Кувейт, Оман, Саудівську Аравію тощо. Невдоволення народних мас спрямовувалося проти правлячої політичної верхівки країн, яка, на думку, протестувальників була не здатна провести нагальні суспільно - політичні та економічні перетворення. Народні повстання проходили під гаслами демократизації існуючих політичних режимів, боротьбі за свободу, рівність і справедливість.

У світових ЗМІ при висвітлені цих бурхливих подій почали використовувати назву «Арабська весна» за історичною аналогією подій «Весни народів» - низки революцій 1848-1949 рр. в європейських країнах. На сьогодні визначення «Арабська весна» можна вважати усталеним терміном, який широко застосовується в науковому обігу. Ця назва внесена до світових енциклопедичних і довідкових видань, що є одним із головних ознак усталеності терміну.

З метою з'ясування змісту та сутності енциклопедичних статей «Арабська весна» автори даної розвідки проаналізували 16 онлайн - енциклопедій. Зокрема, предметом аналізу стали статті, вміщені в наступних енциклопедіях:

• онлайн-версіянайстарішої універсальної англомовної

енциклопедії Британіка (Britannika) [1];

• Citizendium - англомовна безкоштовна онлайн-енциклопедія на основі Вікіпедії [2];

• Conservapedia - англомовна онлайн-енциклопедія [3];

• Encyclopedia.com (також відома як HighBeam Енциклопедія) - онлайн - енциклопедія, що об'єднує інформацію з опублікованих словників, енциклопедій та довідників [4];

• онлайн-версія німецькомовної Енциклопедії Брокгауза [5];

• онлайн-версія Великої датської енциклопедії [6];

• Велика каталонська енциклопедія - енциклопедія каталонською мовою [7];

• Велика норвезька онлайн-енциклопедія [8];

• онлайн-енциклопедія PWN польською мовою [9];

• італійська універсальна енциклопедія (відома також під назвами «Енциклопедія Треккані», Італьяна) [10];

• універсальна литовська енциклопедія (VLE) [11];

• онлайн-енциклопедія арабською мовою Марефа [12];

• китайська онлайн-енциклопедія Байду [13];

• онлайн-версія енциклопедії Doosan - головної енциклопедії Південної Кореї [14];

• Метапедія [15];

• онлайн-енциклопедія Руніверсаліс (Руні) [16].

Порівняльний аналіз змісту енциклопедичних статей «Арабська весна» здійснювався за такими структурними елементами:

• сутність дефініції - визначення, яке у стислій та узагальнюючій формі характеризує основний зміст терміну;

• основні причини масових протестів в арабських країнах;

• головні рушійні сили протестних рухів, аналіз їхнього вікового, соціального, релігійного зрізу;

• рівень організованості виступів, ідеологічне підґрунтя, участь політичних партій та релігійних структур;

* оцінка результатів та наслідків подій «Арабської весни» на регіональному та світовому рівні.

Дослідники також звертали увагу на обсяг і структуру статей, повноту викладеної інформації про перебіг подій.

Вивчення змісту дефініцій, наведених у електронних енциклопедіях засвідчило, що більшість з них визначають «Арабську весну» як хвилю продемократичних протестів і повстань, що відбулися на Близькому Сході та в Північній Африці, починаючи з 2010-2011 рр. Онлайн-версія енциклопедії Doosan, яка є головною енциклопедією Південної Кореї як синоніми терміну «Арабська весна» наводить й такі категорії як «Арабське пробудження», «Арабське повстання», «Арабська революція» тощо.

Водночас, можна побачити й інші підходи. Так, китайська онлайн - енциклопедія Баду трактує тогочасні події як хвилю «кольорових революцій» в арабському світі [13]. Власне бачення викладає й англомовна онлайн-енциклопедія Conservapedia, яка репрезентує консервативні та християнсько-фундаменталістські погляди. На її сторінці зазначається, що «Арабська весна» була в значній мірі антизахідною цивілізацією, антисіоністським рухом, організованим адміністрацією Обами з метою повалення світських режимів в арабському світі [3]. Наведені в цих двох енциклопедіях дефініції надають перевагу зовнішньополітичним впливам (зокрема, США), представляючи тогочасні події в арабському світі як певну західну політтехнологію, заперечуючи таким чином об'єктивність передумов і причин появи масових акцій протесту. При цьому статті не містять посилань на конкретні джерела в обґрунтуванні такої позиції.

Практично кожна проаналізована енциклопедична стаття докладно розглядає основні причини розгортання протестних рухів. Виключення становить Метапедія, де це питання не висвітлено [15]. Істотної розбіжності у виділенні передумов і причин масового незадоволення населення арабських країн не спостерігається. Серед головних причин називаються антидемократичність правлячих політичних режимів, економічні проблеми, соціальна нерівність, корупція, масове безробіття серед молоді тощо. Більшість енциклопедій наголошують на безперспективності становища саме молоді, що й стало домінантною передумовою повстань і заворушень. Одним із чинників, що сприяв визріванню невдоволення населення саме у формі вуличних протестів і демонстрацій, виділено особливості політичної системи арабських країн, яка не створювала легітимні умови для виявлення та формулювання негативних тенденцій у політичному та економічному розвитку. Зокрема, цей аспект докладно висвітлено у Великій норвецькій онлайн-енциклопедії [8]. В онлайн-енциклопедії PWN польською мовою причини масових виступів населення виділені відповідно по кожній країні [9].

Причини революційних подій більш розгорнуто й докладно описані в онлайн-енциклопедії арабською мовою Марефі. Тут виділено політичні чинники - потреба в переході від авторитарних режимів до демократії, відсутність політичного плюралізму, обмежені права і свободи; економічні - відсталість країн, низький дохід на душу населення, соціальна нерівність, високий рівень безробіття. У статті підкреслюється, що революції «Арабської весни» стали результатом набору внутрішніх політичних, економічних та соціальних факторів, на додаток до зовнішніх факторів, які мали обмежену роль [12].

Осібну позицію щодо причин революційних подій має згадана вище Conservapedia, де передумовою «Арабської весни» вважається політика президента Обами, що відповідала інтересам мусульманської теократії, на відміну від політики попередніх американських президентів, які надавали перевагу світським і проізраїльським урядам. У відповідній статті стверджується, що у серпні 2010 р. Обама видав президентську директиву, яка наказувала його радникам «управляти цими ризиками, демонструючи жителям Близького Сходу і Півночі Африки поступову, але реальну перспективу більшої політичної відкритості і поліпшення управління», однак через півроку почалися масштабні протести, що згодом переросли в регіональний спалах насильства [3]. Тобто, при визначенні причин подій «Арабської весни» продовжується просування ідеї домінування зовнішньополітичних чинників, викладених у дефініції. В контексті цього показово, що енциклопедія арабською мовою Марефа зазначає обмежену роль зовнішніх факторів у розгортанні протестних рухів [12].

У більшості проаналізованих енциклопедичних статей окремо розглядаються рушійні сили масових протестних акцій. Зазначено, що в усіх країнах провідну роль відіграла молодь, яка мобілізувала широкі верстви людей з різних вікових груп, професій і верств суспільства. В основному це були міські молоді люди у віці від 15 до 30 років, освічені й демократично налаштовані. Саме безперспективність працевлаштування та стабільного майбутнього стимулювала їх на активну участь у всіх заходах. За суб'єктивною оцінкою найповніше цей аспект висвітлено у Великій норвезькій онлайн-енциклопедії [8].

Стосовно рівня підготовки та організації протестних акцій і заходів у статтях домінує думка про їхню слабку підготовку, робиться акцент на стихійності та спонтанності виступів. Окремо відзначається відсутність сильного політичного керівництва, чітко вираженого ідеологічного чи релігійного підґрунтя, чітко окреслених вимог. На початковому етапі спостерігалася пасивність політичних партій та релігійних організацій. Але згодом ісламським силам вдалося або відновити, або посилити свій вплив. Як зазначає онлайн-енциклопедія арабською мовою Марефа арабські революції призвели до домінування ісламських сил при владі після результатів виборів, що мало великий вплив на відродження ісламських течій усіх видів й означає відродження ідеології політичного ісламу в арабському регіоні [12].

Найбільша увага в енциклопедичних статтях зосереджена на визначенні результатів і наслідків «Арабської весни». Виділяються як позитивні, так і негативні моменти. Як позитивні наслідки виділяється проведення демократичних виборів у Алжирі, Єгипті, Лівії, Марокко та Тунісі [2], початковий етап формування громадянського суспільства в арабських країнах [12]. Деякі енциклопедії звертають увагу на те, що наймасштабніших політичних змін зазнали країни з республіканською формою правління, що керувалися авторитарними лідерами, тоді як країнам із монархією вдалося протистояти протестам й зберегти свою владу [4, 8].

Водночас, у більшості статей домінують негативні оцінки результатів арабських революцій. Відзначається, що боротьба за демократію в регіоні не досягла своєї мети, що замість стабілізації та поліпшення політичного й економічного становища, в більшості країн навпаки спостерігається загострення соціальних проблем, економічний занепад та ін. Показово, що акцент на негативних наслідках подій «Арабської весни» робиться в енциклопедіях азійських країн, зокрема Китаю, Південної Кореї [13, 14] та енциклопедіях, які відстоюють консервативні позиції - Conservapedia [3], Метапедія [15], Руніверсаліс [16]. Так, Метапедія зазначає, що наслідки «Арабської весни» включають все ще триваючі руйнівні громадянські війни, такі як громадянська війна в Сирії та Лівії; масову загибель людей, звірства; широкомасштабні гоніння на християн; посилення напруженості між НАТО і Росією; посилення напруженості між шиїтськими та сунітськими мусульманами та шиїтськими та сунітськими країнами; широкомасштабну міграцію біженців; ісламізацію та тероризм [15].

Деякі енциклопедії як результат невирішеності заявлених вимог у 2010-2012 рр. виділяють чергову хвилю протестів у 2019-2020 рр. в Алжирі, Судані, Іраці та Лівані. Зазначається, що масштаб і схожість їхніх вимог спонукали багатьох спостерігачів називати цю хвилю протестів Другою арабською весною [1, 9].

При загальній характеристиці енциклопедичних статей слід зазначити, що вони різні за обсягом, структурою подання матеріалу та повнотою відтворення перебігу подій «Арабської весни».

За обсягом можна виділити великі статті (понад 10 тис. знаків) - Britannika [1], Conservapedia [3], онлайн-версія німецькомовної Енциклопедія Брокгауза [5], Велика норвезька онлайн-енциклопедія [8], італійська універсальна енциклопедія [10], онлайн-енциклопедія арабською мовою Марефа [12] (найбільша за обсягом), китайська онлайн-енциклопедія Байду [13], онлайн-енциклопедія Руніверсаліс [16]. Відносно невеликі за обсягом статті містяться в Citizendium [2], Encyclopedia.com [4], онлайн-версії Великої датської енциклопедії [6], Великій каталонській енциклопедії [7], oнлайн-енциклопедії PWN польською мовою [9], універсальній литовській енциклопедії (VLE) [11], онлайн-версії енциклопедії Doosan - головної енциклопедії Південної Кореї [14]. Найменшу за обсягом статтю має Метапедія [15].

Енциклопедичні статті розрізняються й за структурою подання матеріалу. Перераховані вище статті з великим обсягом є структурованими, тобто подана інформація виділена в окремі підрозділи, що мають відповідну назву. В таких енциклопедіях як Britannika [1], Conservapedia [3], Велика норвезька онлайн-енциклопедія [8], італійська універсальна енциклопедія [10], онлайн-енциклопедія арабською мовою Марефа [12], Китайська онлайн-енциклопедія Байду [13], онлайн-енциклопедія Руніверсаліс [16] структурно окремо виділена кожна країна, де достатньо докладно висвітлено перебіг подій від початку масових протестів до результатів і наслідків.

У деяких енциклопедіях окремо виділені такі структурні елементи як «Причини», «Методи», «Результати» і т. п. Як приклад можна навести Велику норвезьку онлайн-енциклопедію [8], онлайн-енциклопедію арабською мовою Марефу [12], китайську онлайн-енциклопедію Байду [13], онлайн-енциклопедію Руніверсаліс [16]. Мабуть з метою унагляднення та візуалізації наведеного матеріалу в двох енциклопедіях [12, 16] подані розгорнуті таблиці, що містять основні характеристики революційних процесів по кожній арабській країні.

Невеликі за обсягом статті зазвичай не мають структурних підрозділів. Інформація подається суцільним текстом в узагальненому форматі без виділення окремих країн.

Можна констатувати, що обсяг енциклопедичної статті впливає й на повноту висвітлення всіх аспектів суспільно-політичного явища «Арабської весни». Чим більший обсяг статті, тим більше наведено фактологічного матеріалу та узагальнюючих зауважень. Більшість статей загалом містять всебічну інформацію, включаючи характеристику причин, рушійних сил, рівня організованості виступів, результатів і наслідків революційних подій в арабських і африканських країнах. Різниця полягає в тому, що в деяких статтях більше уваги приділено окремим аспектам «Арабської весни». Так, наприклад, у низці енциклопедій головна увага зосереджена на викладі результатів і наслідків. Це - Citizendium [2], Encyclopedia.com [4], онлайн-версія Великої датської енциклопедії [6], Велика каталонська енциклопедія [7], універсальна литовська енциклопедія (VLE) [11], онлайн-версія енциклопедії Doosan - головна енциклопедія Південної Кореї [14], Метапедія [15]. Стаття у Метапедії взагалі не висвітлює причини та рушійні сили протестних рухів, акцентуючи увагу (як вже зазначалося вище), насамперед, на негативних наслідках цих подій.

Висновки. Підсумовуючи, слід зазначити, що на сьогодні термін «Арабська весна» став усталеним терміном, який активно використовується як у науковому обігу, так і в ЗМІ. Саме під такою назвою термін увійшов до провідних світових онлай-енциклопедій. Проведений аналіз відповідних статей у 16 відомих світових онлайн - енциклопедіях показав, що вони є різними за обсягом, структурою подачі матеріалу та повноти характеристики різних аспектів суспільно - політичного явища «Арабська весна». Більшість дефініцій визначають даний термін як хвилю продемократичних протестів і повстань, що відбулися на Близькому Сході та в Північній Африці починаючи з 2010-2011 рр. Виключення становить китайська онлайн-енциклопедія Баду, яка трактує тогочасні події як хвилю «кольорових революцій» в арабському світі, а також Conservapedia, яка визначає «Арабську весну» як наслідок політики американського президента Обами. Основними причинами масових виступів і незадоволення населення енциклопедії називають антидемократичність правлячих політичних режимів, економічні проблеми, соціальну нерівність, корупцію, масове безробіття серед молоді. Головними рушійними силами названа молодь арабських міст. У статтях виділяються позитивні й негативні результати й наслідки революційних подій в арабських країнах. Показово, що акцент на негативних наслідках подій «Арабської весни» робиться в енциклопедіях азійських країн (зокрема Китаю, Південної Кореї) та енциклопедіях, які відстоюють консервативні позиції (Conservapedia, Метапедія, Руніверсаліс).

Література

1. Arab Spring. URL: https://www.britannica.com/event/Arab-Spring

2. Arab Spring. URL: https://citizendium.org/wiki/Arab_Spring

3. Arab Spring. URL: https://www.conservapedia.com/Arab_Spring

4. Arab Spring. URL: https://www.encyclopedia.com/reference/encyclopedias - almanacs-transcripts-and-maps/arab-spring

5. Arabischer Fruhling. URL: https://brockhaus.de/ecs/enzy/article/arabischer - fruhling

6. Det Arabiske Forar. URL: https://denstoredanske.lex.dk/Det_Arabiske_For% C3% A5r

7. Primavera Arab. URL: https://www.enciclopedia.cat/gran-enciclopedia-catalana/ primavera-arab

8. Den arabiske varen. URL: https://snl.no/Den_arabiske_v % C3% A5ren

9. Arabska-Wiosna. URL: https://encyklopedia.pwn.pl/haslo/Arabska-Wiosna; 5605385.html

10. Primavera-araba URL: https://www.treccani.it/enciclopedia/primavera-araba

11. Arabu-pavasaris. URL: https://www.vle.lt/straipsnis/arabu-pavasaris/

12. Arab Spring. URL: https://www.marefa.org/w/index.php? title=%D8% A7% D9% 84% D8% B1% D8% A8% D9% 8A % D8% B9_%D8% A7% D9% 84% D8% B9% D8% B1% D8% A8% D9% 8A

13. ?„`&{„JЈ#. URL: https://baike.baidu.com/item/%E9% 98% BF % E6% 8B% 89% E4% BC % AF % E4% B9% 8B % E6% 98% A5? fromModule=lemma_search-box

14. 0^3 ^[^0*11 <yjJI, Arab Spring]. URL: https://www.doopedia.co.kr/doopedia/ master/master.do? method=view&MAS IDX=151207001517144

15. URL: https://en.metapedia.org/wiki/Arab_Spring

16. Арабская весна. URL: Ьйр8:// руни. рф/іпбех.рЬр / Арабская_весна

References

1. Arab Spring. URL: <https://www.britannica.com/event/Arab-Spring>

2. Arab Spring. URL: <https://citizendium.org/wiki/Arab_Spring>

3. Arab Spring. URL: <https://www.conservapedia.com/Arab_Spring>

4. Arab Spring. URL: <https://www.encyclopedia.com/reference/encyclopedias - almanacs-transcripts-and-maps/arab-spring>

5. Arabischer Fr? hling. URL: <https://brockhaus.de/ecs/enzy/article/arabischer - fruhling>

6. Det Arabiske For? r. URL: <https://denstoredanske.lex.dk/Det_Arabiske_For% C3% A5r>

7. Primavera Arab. URL: <https://www.enciclopedia.cat/gran-enciclopedia-catalana/ primavera-arab>

8. Den arabiske v? ren. URL: <https://snl.no/Den_arabiske_v % C3% A5ren>

9. Arabska-Wiosna. URL: <https://encyklopedia.pwn.pl/haslo/Arabska-Wiosna; 5605385.html>

10. Primavera-araba URL: <https://www.treccani.it/enciclopedia/primavera-araba>

11. Arabu-pavasaris. URL: <https://www.vle.lt/straipsnis/arabu-pavasaris/>

12. Arab Spring. URL: <https://www.marefa.org/w/index.php? title=%D8% A7% D9% 84% D8% B1% D8% A8% D9% 8A % D8% B9_%D8% A7% D9% 84% D8% B9% D8% B1% D8% A8% D9% 8A>

13. ????? URL: <https://baike.baidu.com/item/%E9% 98% BF % E6% 8B % 89% E4% BC % AF % E4% B9% 8B % E6% 98% A5? fromModule=lemma_search-box>

14. URL: <https://www.doopedia.co.kr/ doopedia/ master/master.do?_method=view&MAS_IDX=151207001517144>

15. URL: <https://en.metapedia.org/wiki/Arab_Spring>

16. Arabskaya vesna. URL: <https://runi.rf/index.php/Arabskaya_vesna>

17. Perevodimy'y tekst

Размещено на Allbest.ru