Політика адміністрації президента Джо Байдена щодо формування антиіранського альянсу на Близькому Сході

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України»

Політика адміністрації президента Джо Байдена щодо формування антиіранського альянсу на Близькому Сході

В'ячеслав Швед,

кандидат історичних наук, завідувач відділу історії країн Азії та Африки

Анотація

Метою статті є системне дослідження зовнішньополітичного курсу США щодо формування антиіранського альянсу на Близькому Сході з урахуванням нових обставин, які з'явилися у регіоні наприкінці 2022 - початку 2023 р. У статті досліджено важливість формування антиіранського альянсу на Близькому Сході як одного з ключових фронтів боротьби світового демократичного табору на чолі зі США проти союзу диктаторських режимів, який визначає майбутнє людства.

Методи дослідження включають комплекс загальних та спеціальних методів дослідження, зокрема системний та компаративний аналіз, методи критичного аналізу джерел, порівняльний аналіз.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що його автор одним із перших в українській історіографії зробив системний аналіз одного з пріоритетних напрямків зовнішньополітичного курсу адміністрації Президента США Дж. Байдена на Близькому Сході. Особливу увагу приділено введенню в науковий обіг новітніх американських, ізраїльських та арабських джерел. Висвітлено нові чинники у геополітичній ситуації у світі та на Близькому Сході, які зумовили актуальність та пріоритетність розгляду проблеми.

Автор робить висновок про кореляцію процесів на Близькому Сході та в Україні, зокрема, що політика адміністрації Дж. Байдена у зазначеному напрямі дозволяє ефективніше протистояти російській агресії в Україні.

Ключові слова: адміністрація Президента Дж. Байдена, Іран, Ізраїль, Саудівська Аравія, Близький Схід, антиіранський альянс.

Abstract

Viacheslav Shved, Ph. D. (History), Leading Research Fellow, The State institution «Institute of World History of NAS of Ukraine», Kyiv, Ukraine

POLICY OF PRESIDENT JOE BIDEN'S ADMINISTRATION TOWARDS CREATION AN ANTI-IRANIAN ALLIANCE IN THE MIDDLE EAST

The article deals with the foreign course of President Joe Biden's administration in regard to making an anti-iranian coalition in the Middle East. Due to a plethora of intra and extra factors, this particular deal has become crucial. The significance is defined by analyzing one of the most important aspects of American foreign policy in the Middle East for the last short period of time. Its realization will help not only oppose Iranian expansionism in the region but also stand against a possible alliance of two dictators regimes - Putin's and Ayatollahs' - in the

Russian-Ukrainian war, and in the future could lead to serious danger for all regional security system in the Middle East.

The aim of the article is to systematic investigation of the US' foreign strategy to create an anti-Iranian alliance in the Middle East, mentioning new features, that occur from late 2022 and the beginning of 2023. The article shows the importance of the anti-Iranian alliance as one of the pivotal fronts of war between the global democratic team led by the US and the global dictators' bunch, which can possibly doom the future of humanity.

Methods include a broad mix of general scientific and narrow methods like systemic method, comparative analysis, sources' critic analysis.

The scientific novelty of the research lies in the fact that the author is first in Ukrainian historiography, who tried to investigate the ongoing process of reforming the political and security situation in the Middle East and made a complex analysis of one of the top priority foreign policy themes, conducted by President Joe Biden's administration in the Middle East, with inventing into research agenda new American, Israel and Arab sources. New reasons and facets in the Middle Eastern geopolitical situation are highlighted, which indicate the cruciality of the research problem. The author draws a conclusion about the correlation of processes in the Middle East and Ukraine, in particular, that the policy of J. Biden's administration in the specified direction allows more effective resistance to Russian aggression in Ukraine.

Key words: President Joe Biden's administration, Iran, Israel, Saudi Arabia, Middle East, anti-Iranian alliance.

Постановка проблеми

Російська агресія проти України найсерйознішим чином позначилася на всій системі міжнародних відносин, як в цілому, так і на регіональному рівні. Вона призвела до формування двох непримиримих таборів - міжнародної антипутінської коаліції та протилежного табору - РФ та декількох її союзників. Особливу небезпеку як для Близькосхідного регіону, так і для України, набув сформований остаточно влітку 2022 року воєнно-політичний союз РФ з Іраном. Все це перетворює нинішній Іран на головний чинник нестабільності та загрози на Близькому Сході, де Тегеран продовжує нарощувати експансіоністський тиск на сусідні країни, прямо погрожуючи їхній територіальній цілісності та безпеці. За таких умов адміністрація нинішнього Президента США Дж. Байдена визначила протидію агресивній політиці Ірану як один із пріоритетів зовнішньополітичного курсу. Особливу увагу Вашингтон приділяє формуванню на Близькому Сході міцної антиіранської коаліції, ядром якої мають стати Ізраїль та Саудівська Аравія.

Аналіз досліджень та публікацій

У вітчизняній історіографії тема лише починає досліджуватися. На сьогодні з'явилися перші наукові статті, в яких досліджуються деякі аспекти проблеми, зокрема аналізуються основні чинники створення російсько-іранського союзу [1]. Також у низці статей у провідних українських часописах розглядаються питання ролі українського чинника у формуванні малого альянсу на Близькому Сходу, перспективи та проблеми співпраці України з ключовими близькосхідними країнами, що формують антиіранський альянс [2-4]. Взаємозв'язок між поглибленням союзу Ірану та путінської РФ і його впливом на загострення ситуації в Ірані розглядаються в статті І. Семиволоса [4].

Західна історіографія представлена працями передусім американських авторів, серед яких провідне місце посідають дослідники двох головних американських «think tanks» - Вашингтонського інституту близькосхідної політики та Фундації Карнегі за міжнародний мир. У першому означену тему дослідження розробляють Г. Борщевська [9], Д. Маковскі [14], Д. Росс [18] та інші, у другій - С. Фельдштейн [11] та А.Д. Міллер [15]. Втім допоки відсутні наукові розвідки, які б висвітлювали комплексно об'єктивні та суб'єктивні чинники формування антиіранської коаліції на Близькому Сході, основні напрями політики адміністрації США у її створенні, виклики та перспективи її існування.

Метою статті є комплексне дослідження зовнішньополітичного курсу нинішньої американської адміністрації Президента США щодо формування антиіранської коаліції на Близькому Сході.

Виклад основного матеріалу

Підводячи підсумки своєї майже дворічної зовнішньої політики у новій Стратегії національної безпеки, оприлюдненій 12 жовтня 2022 р., Дж. Байден чітко визначив, що саме Іран сьогодні є головною загрозою регіональній безпеці на Близькому Сході і відтак перед американською дипломатією були окреслені такі головні завдання на іранському напрямі: «Ми продовжуватимемо працювати з союзниками та партнерами для гарантування їхньої спроможності стримувати й протистояти дестабілізуючій активності Ісламської Республіки Іран (ІРІ), гарантувати, що він ніколи не отримає ядерну зброю, поки існуватиме така можливість, і підготуємось до використання інших засобів, якщо дипломатія провалиться. Іранські загрози проти американського персоналу, як і проти інших нинішніх і колишніх посадовців, США не терпітимуть, і, як ми продемонстрували, ми відповімо, коли наші люди і інтереси зазнають нападу» [16, р. 42].

Зазначений документ відбиває стан проблем навколо іранської загрози стабільності та безпеці у Близькосхідному регіоні, коли, по-перше, у американської влади ще існували надії на досягнення оновленої угоди з Іраном, де були б прописані заходи щодо недопущення агресивної політики щодо сусідніх країн та заборона програми випуску балістичних ракет, а, по-друге, ще не було масового використання смертоносних дронів-камікадзе російськими військами під час агресії проти України.

Початок широкого застосування іранських дронів в Україні засвідчив, що російсько-іранський воєнно-політичний союз сьогодні набув нового змісту, продемонстрував свою смертельну загрозу не лише для України, а й для Близькосхідного регіону. Директор ЦРУ Б. Бернс в інтерв'ю від 16 грудня 2022 року агентству PBC чітко відзначив тісний взаємозв'язок початку широкомасштабного застосування іранських дронів російськими військами в Україні зі збільшенням загроз на Близькому Сході для сусідніх з Іраном держав: «Те, що починає виявлятися, це і є, принаймні, початком повномасштабного оборонного співробітництва між Росією та Іраном через постачання Іраном дронів для росіян, які вбивають українських громадян, і ми говоримо сьогодні, що росіяни дивляться якими шляхами вони зможуть технологічно та технічно допомагати іранцям». Бернс продовжив свою думку щодо того, що такий розвиток «створює реальні загрози для сусідів Ірану, багато з яких є нашими друзями та партнерами» [17].

Прискорення створення такого союзу двох диктаторських режимів під час російської агресії проти України було обумовлено низкою об'єктивних чинників. Стикаючись з дипломатичною ізоляцією та військовою слабкістю, Тегеран потребує політичної та військової підтримки такого союзника як РФ, що являє собою одну із найбільших світових ядерних потуг та має великий економічний, технологічний, політичний та військовий потенціал. Незважаючи на колишні історичні непорозуміння і конфлікти між обома країнами, РФ сьогодні зрозуміла для себе важливість Ірану як ніколи. Як зазначив координатор зі стратегічних питань Ради національної безпеки США Дж. Кірбі, «Росія надає Ірану безпрецедентний рівень військової і технічної допомоги, що трансформує їхні відносини» [9].

У відповідь на велику кількість бойових дронів-камікадзе та ймовірну передачу РФ балістичних ракет, Тегеран отримує незабаром 24 новітні бойові літаки СУ-35, гвинтокрили та системи ППО. Водночас, що є найбільш загрозливим для Близькосхідного регіону, є вірогідною участь російських фахівців у розробці іранської ядерної зброї. Саме щодо цієї загрози застерігав у своєму виступі Президент України В. Зеленський на Мюнхенській конференції з питань безпеки, наголошуючи на тому, що світ може зіткнутися зі «збагаченим іранським режимом». «Я впевнений, - підкреслив український лідер, - що ніхто з нас не хоче, щоб регіон Близького Сходу та Перської затоки відчув це на собі» [5].

На початку 2023 р. додалось декілька вкрай важливих чинників, які серйозно впливають на інтенсифікацію процесів формування анти-іранської коаліції на Близькому Сході. В аналітичній доповіді Вашингтонського інституту Близького Сходу «Турбулентний рік для Близького Сходу у 2023: економічні потрясіння, політична нестабільність та потреба у рішучості» зазначається, що провал у досягненні нової ядерної угоди з Вашингтоном та його європейськими союзниками у поєднанні з жорстокими розправами над протестними виступами в самому Ірані та військовому співробітництві з РФ у війні проти України призвели до створення єдиного трансатлантичного розуміння, що політиці Тегерану треба запобігати. Це також означає, що у 2023 р. ізоляція Тегерану може поглибитися [7]. Другий чинник пов'язаний з приходом до влади в Ізраїлі вже вшосте переконаного противника режиму аятол Б. Нетаньяху. Іранська загроза, яку Нетаньяху охарактеризував як «екзистенційну» для Ізраїлю, фактично визначила його політичну кар'єру з часів його першого прем'єрства з середини 1990-х рр., і саме його безкомпромісна позиція щодо іранського режиму вирішальною мірою допомогла йому на останніх виборах у листопаді 2022 р. 15 грудня 2022 р.

Б. Нетаньяху в інтерв'ю каналу «Аль-Арабія» виголосив своє програмне бачення та цілі щодо іранської загрози. «Я маю намір зробити все можливе, щоб запобігти тому, щоб Іран мав ядерний арсенал... Це тверде зобов'язання, яке я взяв перед собою та перед народом Ізраїлю... Я хочу захистити себе від агресії Ірану та від режиму, який відкрито закликає до знищення моя країна». Він також зазначив, що вживе необхідних заходів «за домовленістю або без неї» з Вашингтоном [14].

Надзвичайно важливою обставиною для формування антиіранського альянсу на Близькому Сході є пряма зацікавленість у його створенні з боку двох найбільш впливових та, водночас, найбільш непримиренних держав - Ізраїлю та Саудівської Аравії. Такий шлях передбачається передусім через приєднання Королівства до Угод Авраама, через нормалізацію своїх відносин з Ізраїлем. Про те, що такий крок є пріоритетним для ізраїльського прем'єра він неодноразово нагадував у своїх виступах та інтерв'ю. У вже згадуваному інтерв'ю саудівському часопису «Аль- Арабія» від 15 грудня 2022 р. Б. Нетаньяху розмірковує про «розширення сфери миру». Він зазначає, що зацікавлений у поглибленні та зміцненні «чудових» Угод Авраама з сусідами Ізраїлю і гадає, що «мир із Саудівською Аравією слугуватиме двом цілям. По-перше, це стане якісним стрибком для загального миру між Ізраїлем та арабським світом, по-друге, змінить наш регіон неймовірним чином. І я думаю, це сприятиме, безумовно, палестинсько-ізраїльському миру» [10].

Фахівці вбачають вірогідність у приєднанні Саудівської Аравії до Угод Авраама, незважаючи на те, що офіційно Королівство заперечує, що зробить такий крок у найближчому майбутньому. Безумовно, Нетаньяху дуже сподівається на такий крок з боку Королівства. Що може спонукати Саудівську Аравію піти на нормалізацію відносин з Ізраїлем? Передусім, принц-спадкоємець Саудівської Аравії Мухаммед бін Салман розраховує, що цим кроком він значно покращить свої відносини з Президентом США Дж. Байденом і вирішить деякі ключові питання нинішніх саудівсько-американських відносин. Саудівське керівництво сподівається, що за допомогою США, які намагаються сформувати антиіранський союз за допомогою, в першу чергу, Ізраїлю та Саудівської Аравії, стане можливим великою мірою нейтралізувати ту низку серйозних ризиків, з якими зіткнулася останнім часом Саудівська Аравія. Також, саудити, поки що на неофіційному рівні вимагають від США вирішення наступних питань: чи є американсько-саудівське партнерство стратегічним, і чи США зобов'язуються допомогти у випадку нападу на нього; визначення можливостей постачання найсучаснішої зброї. Королівство потребує угоди про воєнний союз з США за взірцем НАТО, або такого як між США та Ізраїлем. І, по-третє, угода зі США про цивільну ядерну співпрацю, яка не вимагає від нас відмовитися від здатності збагачувати уран, поклади якого у Королівстві складають 7 % світових родовищ природного урану [12].

І хоча саудити офіційно продовжують наполягати на розв'язанні палестинського питанні, як необхідної умови для їхнього приєднання до Угод Авраама, стає все більш очевидним, що палестинсько-ізраїльський конфлікт останнім часом все більше віддаляється від тренду щодо нормалізації. Це підтверджується й низкою останніх інтерв'ю Б. Нетаньяху низці провідних ізраїльських ЗМІ. По-перше, ізраїльський прем'єр-міністр знову підкреслив думку про взаємопов'язаність процесів створення єдиного союзу проти Ірану та досягнення нормалізації відносин із Саудівською Аравією. «Ця нормалізація зв'язків із Саудівською Аравією є метою, над якою ми працюємо паралельно з цілями зупинити Іран, обидві вони взаємопов'язані». Одночасно він вказав, що «арабський світ визнає першочерговість іранської загрози», що дозволяє сподіватися на нормалізацію відносин, наслідком чого стане «ефективне закінчення ізраїльсько-арабського, а не ізраїльсько-палестинського конфлікту» [20]. Отже, Нетаньяху свідомо виділив окремо ізраїльсько-арабський конфлікт, який, на його думку, можна припинити вже сьогодні, а вирішення палестинсько-ізраїльського конфлікту можна відкласти на необмежений термін. антиіранський альянс демократичний диктаторський

З урахуванням усіх вище перерахованих обставин, адміністрація Президента США Дж. Байдена з самого початку 2023 р. значно інтенсифікувала свої зусилля у напрямку формування анти-іранської коаліції, передусім у складі Ізраїлю та Саудівської Аравії. Це стратегічне завдання вирішувалось під час візитів до Ізраїлю радника з питань національної безпеки США Дж. Саллівана, а згодом держсекретаря США Е. Блінкена. Головним завданням радника з питань національної безпеки США було поглиблення та розширення арабсько-ізраїльських зв'язків як необхідної умови для створення міцної анти-іранської коаліції. Під час переговорів з ізраїльським прем'єр-міністром Дж. Салліван обговорив спільні зусилля щодо припинення іранської ядерної програми та кроків щодо поглиблення Угод Авраама «з наголосом на прорив, який торкається Саудівської Аравії». Для пошуку шляхів просування завдань поглиблення і посилення процесу Угод Авраама була організована спільна зустріч Саллівана з представниками Ізраїлю, Еміратів та Бахрейну. Також американському топ-посадовцю довелося реагувати на загрози процесу поглиблення співпраці між Ізраїлем та арабськими країнами у зв'язку з провокаційними діями деяких ультраправих представників ізраїльського уряду, зокрема, міністра з питань національної безпеки І. Бен-Гвіра, який своїм походом на Храмову гору у східному Єрусалимі викликав значне загострення палестинсько-ізраїльських відносин, що особливо негативно могло позначитися на поступовому зближенні Ізраїлю та Саудівської Аравії [21]. Наступний візит, який здійснив держсекретар США Е. Блінкен, також був присвячений обговоренню питань формування анти-іранської коаліції. Ця тема стала головною у переговорах Блінкена х Нетаньяху та новопризначеним міністром закордонних справ Ізраїлю Е. Коеном. Держсекретар США наголосив, що «на столі є всі варіанти запобігання появі ядерного Ірану» [13].

Обидва візити провідних членів команди Дж. Байдена на Близький Схід у січні 2023 р. ще раз переконливо засвідчили необхідність для американської адміністрації проробити якнайшвидше ті кроки, які необхідно зробити для усунення існуючих конфліктних моментів у американсько-саудівських відносинах, та в цілому у відносинах США зі своїми арабськими союзниками-членами Ради співробітництва арабських держав Перської затоки. Існуючі проблеми та непорозуміння у їхніх відносинах заважають ефективності політики Президента США Дж. Байдена у справі створення на Близькому Сході міцної анти-іранської коаліції. У цьому зв'язку поважна американська делегація відвідала Саудівську Аравію для проведення переговорів щодо військових проблем як з саудівськими високо посадовцями, так і з представниками РСАДПЗ. Керівник відомого саудівського «мозкового центру» - Центру дослідженнь Перської затоки (Gulf Research Center), відзначив, що використання іранських дронів російськими військами в Україні надало новий поштовх для інтенсифікації переговорів аравійських монархій з США щодо усунення існуючих непорозумінь у їхніх відносинах та забезпечення надійного сильного опору проти іранської загрози [19].

Мирна угода між Саудівською Аравією та Іраном за посередництва Китаю (10 березня 2023 р.) серйозним чином змінює геополітичний баланс сил у регіоні Перської затоки і має серйозний вплив на подальші кроки щодо формування антиіранського альянсу. Ця робота відбуватиметься у новому форматі та з урахуванням досягнутих домовленостей між Саудівською Аравією та Іраном, а також з урахуванням того, наскільки виправдається сподівання на зближення позицій цих двох донедавна непримиренних ворогів. За словами багатьох аналітиків, залишається незрозумілим наскільки далеко насправді зайде зближення між Саудівською. Аравією та Іраном після десятиліть жорстокої боротьби за лідерство на Близькому Сході та в ісламському світі. Цілком ймовірно, що ця угода не буде виконана [8]. На думку Дж. Алтермана, директора близькосхідної програми Центру стратегічних та міжнародних досліджень у Вашингтоні, нинішню угоду слід розглядати як частину більш ширшої саудівської стратегії, спрямованої на захист від іранської загрози. Така стратегія серед своїх головних напрямків має сьогодні й підтримку з боку США гарантій безпеки для Королівства проти іранської агресії, й поглиблення безпекового порозуміння з Ізраїлем. Новий крок Саудівської Аравії є своєрідним меседжем, що країна більше не буде пасивною фігурою у регіональній дипломатії й намагатиметься диверсифікувати ставки щодо своєї власної безпеки й не покладатися лише на США [6].

Висновки

Таким чином створення воєнно-політичного російсько-іранського союзу , пряма участь іранського режиму в агресії проти Ізраїлю виявили серйозну загрозу Ірану не лише для України, а й для Близького Сходу. Провал переговорів США та Євросоюзу з Іраном щодо укладання нової ядерної програми, обрання прем'єр-міністром Ізраїлю рішучого противника режиму аятол Б. Нетаньяху, прихильника тісного союзу Ізраїлю із Саудівською Аравією у протистоянні Ірану, створили сприятливі умови для активізації політики адміністрації Дж. Байдена щодо створення антиіранського альянсу на Близькому Сході, основою якого є співпраця Ізраїлю та Саудівської Аравії. Остання мирна угода між Саудівською Аравією та Іраном створює нову ситуацію навколо формування антиіранського альянсу з урахуванням активізації саудівської стратегії забезпечення власної безпеки.

Список використаних джерел та літератури

1. Борділовська О. Стратегічне партнерство Ірану та Росії на сучасному етапі [Електронний ресурс] / O. Борділовська // Національний інститут стратегічних досліджень. - 2022, 19 вересня.

2. Кравченко В. Максим Субх: «Ми не можемо жертвувати нашою національною безпекою лише заради того, щоб мати сталі торговельні відносини з Іраном» [Електронний ресурс] / В. Кравченко // Дзеркало тижня. - 2022, 8 листопада.

3. Кравченко В. Зброя для України: Нетаньяху піднімає ставки у грі з Байденом та Путіним [Електронний ресурс] / В. Кравченко // Дзеркало тижня. - 2023, 16 лютого.

4. Семиволос І. Революція в Ірані: дружба з Росією до добра не доведе [Електронний ресурс] / Ігор Семиволос // Дзеркало тижня. - 2022, 8 грудня.

5. Треба звільнити Україну та Європу, бо коли російська зброя стріляє в нас, її приціли вже наведені на наших сусідів - виступ Володимира Зеленського на Мюнхенській конференції з питань безпеки 17 лютого 2023 року. [Електронний ресурс] // Президент України Володимир Зеленський. Офіційний сайт. - 2023, 17 лютого.

6. Alterman J. D. Why Did China Help Saudi Arabia and Iran Resume Diplomatic Ties? [Electronic resource] // Center for Strategic and International Studies. - 2023, March 10.

7. A turbulent year for MENA in 2023: Economic stresses, political instability, and the need for decisive leadership [Electronic resource] // Middle East Institute. - 2023, January 30.

8. Baker P. Chinese-Brokered Deal Upends Mideast Diplomacy and Challenges U.S. [Electronic resource] // New York Times. - 2023, March 11.

9. Dugit-Gros L., Borshchevskaya A., Eisenstadt M., Nadimi F., Rome H. After Ukraine: Russia's Potential Military and Nuclear Compensation to Iran [Electronic resource] / L. Dugit-Gros, A. Borshchevskaya, M. Eisenstadt, F. Nadimi, H. Rome // The Washington Institute for Near East policy. - 2023, January 20.

10. Exclusive - The Netanyahu Doctrine: An in-depth regional policy interview [Electronic resource] // Al Arabiya. - 2022, December 15.

11. Feldstein S. The Larger Geopolitical Shift Behind Iran's Drone Sales to Russia [Electronic resource] /

12. S. Feldstein // Carnegie Endowment for International Peace. - 2022, October 26.

13. Hannah J. Israel can normalize ties with Saudi Arabia - with Biden's help - opinion [Electronic resource] / J. Hannah // The Jerusalem Post. - 2023, January 4.

14. Lazaroff T. Blinken says all options on table against Iran as he heads to Israel [Electronic resource] /

15. T. Lazaroff // The Jerusalem Post. - 2023, January 29.

16. Makovsky D. Netanyahu's Potential Friction Points with Bid en (Part 2): Iran, Saudi Arabia, Ukraine, and Domestic Issues [Electronic resource] / D. Makovsky // The Washington Institute for Near East policy. - 2023, January 10.

17. Miller A. D. 5 Ways Biden Can Thread the Needle With Israel's New Coalition [Electronic resource] / A. D. Miller // Foreign Policy. - 2023, February 1.

18. National security strategy [Electronic resource] / The White House. Washington. - 2022, October 16.

19. Pollak N. Deepening Russia-Iran Relationship Should Worry Israel [Electronic resource] / N. Pollak // The Washington Institute for Near East policy. - 2022, December 28.

20. Ross D. The United States Needs a Better Strategy to Deter Iran [Electronic resource] / D. Ross // The Washington Institute for Near East policy. - 2022, July 6.

21. 19.Security Drives US, Saudi Efforts to Overcome Tensions [Electronic resource] // VOA News. - 2023, February 17.

22. Tuqa Kh. Netanyahu: Peace with Saudi Arabia and stopping Iran are intertwined goals for Israel [Electronic resource] / Kh. Tuqa // Al Arabiya. - 2023, February 19.

23. Widakuswara P. Expansion of Abraham Accords Raised in Biden Adviser Meeting with Netanyahu [Electronic resource] / P. Widakuswara // VOA News. - 2023, January 19.

References

1. Bordilovska, O. (2022, September 19). Iran and Russia: strategic partnership. National Institute for Strategic Studies.

2. Kravchenko, V. (2022, November 9). «Maksym Subkh: We cannot sacrifice our national security just to have a permanent trade relationship with Iran».

3. Kravchenko, V. (2022, February 16). Weapons for Ukraine: Netanyahu raises the stakes in the game with Biden and Putin.

4. Semyvolos, I. (2022, December 8). Revolution in Iran: friendship with Russia will not lead to good.

5. President of Ukraine Volodymyr Zelenskyy. Official website. (2023, February 17). We have to liberate Ukraine and Europe, because when the Russian weapon shoots at us, it is already pointed at our neighbors - address by the President at the Munich Security Conference.

6. Alterman, J. D. (2023, March 10). Why Did China Help Saudi Arabia and Iran Resume Diplomatic Ties? Center for Strategic and International Studies.

7. Middle East Institute. (2023, January 30). A turbulent year for MENA in 2023: Economic stresses, political instability, and the need for decisive leadership.

8. Baker, P. (2023, March. 11). Chinese-Brokered Deal Upends Mideast Diplomacy and Challenges U.S. New York Times.

9. Dugit-Gros, L., Borshchevskaya, A., Eisenstadt, M., Nadimi, F. & Rome, H. (2023, January 20). After Ukraine: Russia's Potential Military and Nuclear Compensation to Iran. The Washington Institute for Near East policy.

10. Exclusive - The Netanyahu Doctrine: An in-depth regional policy interview. (2022, December 15). Al Arabiya.

11. Feldstein, S. (2022, October 26). The Larger Geopolitical Shift Behind Iran's Drone Sales to Russia. Carnegie Endowment for International Peace.

12. Hannah, J. (2023, January 4). Israel can normalize ties with Saudi Arabia - with Biden's help - opinion.

13. Lazaroff, T. (2023, January 29). Blinken says all options on table against Iran as he heads to Israel.

14. Makovsky, D. (2023, January 10/ Netanyahu's Potential Friction Points with Biden (Part 2): Iran, Saudi Arabia, Ukraine, and Domestic Issues. The Washington Institute for Near East policy.

15. Miller, A.D. (2023, February 1). 5 Ways Biden Can Thread the Needle With Israel's New Coalition. Foreign Policy.

16. The White House. Washington. (2022, October 12). National security strategy. https://griml.com/7ByDF. [In English].

17. Pollak, N. (2022, December 28). Deepening Russia-Iran Relationship Should Worry Israel. The Washington Institute for Near East policy.

18. Ross, D. (2022, July 6). The United States Needs a Better Strategy to Deter Iran. The Washington Institute for Near East policy.

19. VOA News. (2023, February 17). Security Drives US, Saudi Efforts to Overcome Tensions.

20. Tuqa, Kh. (2023, February 19). Netanyahu: Peace with Saudi Arabia and stopping Iran are intertwined goals for Israel. Al Arabiya.

21. Widakuswara, P. (2023, January 19). Expansion of Abraham Accords Raised in Biden Adviser Meeting with Netanyahu. VOA News.

Размещено на Allbest.ru