Аналіз показників міграції населення: внутрішня та зовнішня

Размещено на http://www.allbest.ru/

Аналіз показників міграції населення: внутрішня та зовнішня

Токар В. М.

Аспірант кафедри управління охороною здоров'я та публічного адміністрування, Національний університет охорони здоров'я України імені П. Л. Шупика,

м. Київ, Україна

Гбур З. В.

Доктор наук з державного управління, професор, професор кафедри управління охороною здоров'я та публічного адміністрування, Національний університет охорони здоров'я України імені П. Л. Шупика,

м. Київ, Україна

У статті проаналізовано специфіку виникнення міграційних процесів та основні причини їх виникнення. Проведено аналіз термінологічних визначень понять «міграція», «зовнішня міграція», «внутрішня міграція». Встановлено, що міграція населення є природним процесом, який не завжди зумовлений виключно негативними явищами, хоча його активізація в рамках національної економічної системи зумовлена переважно негативними факторами впливу. Проаналізовано динаміку міграційних процесів в Україні та графічно представлено міграційний рух населення у 2002-2021 рр. Проведено теоретичний аналіз міждержавної та внутрішньої міграції у 2022 році, спричиненої російсько-українською війною. Наведено дані щодо міждержавних міграцій у 2002-2022 роках, які свідчать про значне уповільнення у 2015-2017 роках порівняно з попередніми роками та зростання у 2018 та 2019 роках. Визначено, що до пандемії 2020 року активно відбувалась трудова міграція, а більшість країн (переважно європейських) створювали умови для залучення робочої сили з України, то з початком пандемії ситуація докорінно змінилася. Окрім пандемії, на міграційні процеси суттєво вплинули: військові дії в Україні, падіння рівня життя населення та нерівномірність соціально-економічного розвитку регіонів. Міграційні процеси є невід'ємною частиною соціально-економічного розвитку кожної європейської країни. Інтенсивність міграції населення залежить не тільки від економічних факторів, але в багатьох випадках викликана непередбаченими обставинами. Стан міграційних процесів в Україні суттєво залежить від коливань рівня життя населення та інтенсивності збройного конфлікту на території нашої країни. У статті звертається увага на міграційні процеси в Україні та за її межами, спричинені сучасною гарячою фазою восьмирічної російсько-української війни. Досліджено прямий негативний вплив цього явища на демографічну ситуацію в Україні. Досліджується специфіка вимушених міграцій в надзвичайних умовах цієї війни: кількісні показники мігрантів та емігрантів, вік і стать у розрізі суб'єктності, напрямки слідування мігрантів всередині України та емігрантів за її межами, проблеми, з якими стикаються мігранти в країні та за кордоном. міграційний кордон емігрант

Ключові слова: міграція населення; російсько-українська війна; внутрішньо переміщені особи; мігранти та емігранти; міграційна криза.

ANALYSIS OF POPULATION MIGRATION INDICATORS: INTERNAL AND EXTERNAL

Vitalii Tokar

Graduate student of the Department of Healthcare Management and Public Administration,

Shupyk National Healthcare University of Ukraine,

Kyiv, Ukraine

Zoriana Hbur

Doctor of Sciences in Public Administration, Professor, Professor of the Department of Healthcare Management and Public Administration,

Shupyk National Healthcare University of Ukraine,

Kyiv, Ukraine

The article analyzes the specifics of migration processes and the main reasons for their occurrence. The terminological definitions of the terms “migration”, “external migration”, “internal migration” were analyzed. It has been established that population migration is a natural process that is not always caused exclusively by negative phenomena, although its activation within the framework of the national economic system is caused mainly by negative factors of influence. The dynamics of migration processes in Ukraine are analyzed and the migration movement of the population in 2002-2021 is graphically presented. A theoretical analysis of interstate and internal migration in 2022 caused by the Russian-Ukrainian war is conducted. Data on interstate migration in 2002-2022 are presented, which indicate a significant slowdown in 2015-2017 compared to previous years and growth in 2018 and 2019. It was determined that before the 2020 pandemic, labor migration was actively taking place, and most countries (mainly European) created conditions for attracting labor from Ukraine, but with the onset of the pandemic, the situation changed radically. In addition to the pandemic, migration processes were significantly affected by: military actions in Ukraine, a drop in the standard of living of the population, and the uneven socio-economic development of the regions. Migration processes are an integral part of the socio-economic development of every European country. The intensity of population migration depends not only on economic factors, but in many cases is caused by unforeseen circumstances.The state of migration processes in Ukraine significantly depends on fluctuations in the standard of living of the population and the intensity of the armed conflict on the territory of our country. The article draws attention to migration processes in Ukraine and beyond, caused by the current heated phase of the eight-year Russian-Ukrainian war. The direct negative impact of this phenomenon on the demographic situation in Ukraine has been studied. The specifics of forced migrations in the extraordinary conditions of this war are investigated: quantitative indicators of migrants and emigrants, age and gender in terms of subjectivity, directions of migration of migrants within Ukraine and emigrants outside of Ukraine, problems faced by migrants in the country and abroad.

Key words: population migration; Russian-Ukrainian war; internally displaced persons; migrants and emigrants; migration crisis.

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями

На сьогоднішній день міграцію неможливо досліджувати лише з точки зору виїзду працездатного населення за кордон. Військові дії, рівень життя в містах та інші фактори значною мірою сприяють переміщенню людей, як всередині країни, так і за її межами. Ці фактори зумовлюють неоднозначне ставлення до міграційних процесів і потребують детального дослідження та аналізу.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв'язання даної проблеми і на які спирається автор

Міграційні процеси в Україні в основному зумовлені військовими діями, зниженням реальних доходів населення, безробіттям, переміщенням трудових ресурсів у великі міста, за кордон тощо. Активізація міграційних процесів викликає проблеми в різних галузях економіки та спричиняє дефіцит робочої сили, в тому числі висококваліфікованої. Цю проблематику досліджували багато науковців: ГАнісімова, І. Гудзеляк, М. Дністрянський, Б. Жулканич, Ф. Заставний, Н. Коніщева, Є. Ліба- нова, І. Луніна, О. Малиновська, І. Прибиткова, О.Позняк, С. Стеценко, С. Чехович та ін.

Формулювання цілей статті (постановка завдання)

Метою статті є проведення аналізу внутрішньої і зовнішньої міграції населення України, спричинені російсько-українською війною.

Виклад основного матеріалу дослідження

Повномасштабна російсько-українська війна, яка почалася 24 лютого 2022 року віроломним нападом Російської Федерації на Україну, призвела до небаченого з часів Другої світової війни явища - масової міграції населення України та появи раніше невідомого явища в українському суспільстві феномену багатомільйонних вимушених мігрантів, внутрішньо переміщених осіб (ВПО), біженців, переміщених осіб, шукачів притулку та мігрантів. Історія Європи та світу за останні півстоліття пережила чимало потужних міграційних криз - Афганська криза (1979-1989), яка призвела до появи понад 6 мільйонів біженців та емігрантів, Венесуельська криза (2013-2019) - 3 мільйони та сирій- ська криза (2019-2020) - майже 3 мільйони осіб [2].

Однак нинішня криза вимушеної міграції в Україні не має собі рівних за масштабами, географічним розмахом, кількісними показниками та часовими рамками і значно перевершує всі попередні.

Міграція (лат. переселення) - процес зміни постійного місця проживання окремих осіб або соціальних груп, переміщення їх в інший регіон чи іншу країну, а також переміщення із села до міста чи навпаки [1].

При класифікації міграцій щодо будь-якої країни виділяють зовнішню (міждержавну) і внутрішню міграції. Зовнішня міграція - це переміщення людей через державні кордони, що передбачає зміну місця проживання.

Зовнішні міграції за територіальним розмахом включають міжконтинентальні та внутрішньоконтинентальні переміщення. Зовнішня (міждержавна) міграція відбувається в різних формах: економічній, сімейній, рекреаційній, туристичній та ін. Зовнішня міграція має дві сторони: еміграцію - виїзд працездатного населення з країни перебування на тривале або постійне проживання в іншу країну і імміграція - в'їзд робочої сили до даної країни з-за кордону (на постійне або довготермінове проживання з метою навчання, роботи або щоб уникнути дискримінації, переслідування тощо) [3].

Внутрішня міграція - це переміщення людей в межах однієї країни. Розрізняють сільські та міські міграції, міжміські міграції та міграції в межах сільської місцевості. Розрізняють також міграції в межах окремих великих територіальних одиниць - областей, економічних районів і автономних республік. У цих випадках міграції поділяються на внутріобласні та міжобласні, внутрірайонні та міжрайонні [4].

Провівши аналіз міграційного руху населення з 2002 року (Рис. 1), можна констатувати, що значне скорочення кількості населення України про- слідковувалось у 2002 році - 33791 особа, 2003 рік - 24210 осіб, 2004 рік - 7615 осіб. В основному скорочення населення в 2002-2004 роках було спричинене економічною нестабільністю та коливаннями рівня добробуту громадян. У зазначений період відбувся суттєвий відтік людського капіталу в країни Європи.

Починаючи з 2005 року по 2011 рік включно спостерігався міграційний приріст населення, який утримувався на рівні 14-17 тисяч осіб.

У 2012 році різниця між кількістю прибулих в Україну та кількістю вибулих склала 61 844 особи, у 2013 році - 31 913 осіб, у 2014 році - 21 099 осіб.

Рис. 1. Міграційний рух населення України за період 2002-2021 роки

Джерело: складено автором за [5].

Максимальні темпи міграційного приросту в 20122013 роках пов'язані з поліпшенням економічної ситуації. Проте з 2015 року ми спостерігаємо поступове зниження показника. Це можна пояснити нестабільною політичною ситуацією, збройним конфліктом на сході України, невизначеною економічною ситуацією в країні тощо (2015 рік - міграційний приріст на 9250 осіб; 2016 рік - 7846 осіб; 2017 рік - 8126 осіб). Активізація міграційного приросту відбулася у 2018 та 2019 роках - 15 055 та 18 222 особи відповідно.

Аналіз міждержавних міграційних тенденцій свідчить про значне уповільнення у 2015-2017 роках порівняно з попередніми роками та зростання у 2018 та 2019 роках. Ці процеси відображають насамперед стан економічних процесів та коливання рівня добробуту громадян. З початком військових дій міграційні процеси значно посилились, однак до 2016 року при певній стабілізації відбувся їх стрімкий спад. Проте економічні проблеми та економічна стагнація змусили активну частину населення шукати джерела доходу в інших регіонах та за кордоном, що призвело до зростання темпів міграції [6].

2020 рік характеризується зниженням міграційного приросту до 7240 осіб, але вже у 2021 році міграційний приріст сягнув 19137 осіб. Така тенденція 2020 року зумовлена обмеженнями на пересування через епідемію COVID-19. Проте вже у 2021 році приріст мігрантів зріс через відкриття кордонів та зняття обмежень.

За офіційною статистикою, до початку вторгнення російської федерації в Україні (без урахування Криму, Севастополя та ОРДЛО) проживало 41 130 432 особи (Табл. 1).

Працездатне населення всіх вікових категорій (раннього, молодшого та зрілого віку) становить 25 285 000 громадян України (данні опубліковані Кабінетом Міністрів України у відповідності з електронним переписом 2020 року).

За різними статистичними даними, у державному секторі було зайнято близько 4,8 млн. громадян України. Станом на 1 січня 2022 року в Україні було 10 841 117 пенсіонерів. За оцінками експертів Світового Банку рівень безробіття в ковідному 2020 році в Україні складав 9,1% по відношенню до кількості працездатного населення, що складало 2 300 935 осіб працездатного віку [5].

Таблиця 1

Чисельність населення України по регіонах

Джерело: [7].

За статистикою Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН), станом на січень 2023 року Україну покинули 9 567 033 людини. Транскордонні переміщення, які носять маятниковий характер - 3 793 403 особи [5].

Згідно з аналізом даних Міжнародної організації з міграції (МОМ), орієнтовна кількість громадян, які проживають за межами України станом на 24 лютого 2022 року, могла становити не менше 2 млн. осіб [5].

Населення тимчасово окупованих територій (ТОТ) може становити не менше 1,5 млн. осіб. За даними Міністерства оборони України, в країні мобілізовано понад мільйон осіб [5].

Наведені дані свідчать про те, що понад 20 мільйонів громадян України з різних причин залишили місця постійного проживання або перебувають на тимчасово окупованих територіях. Більшість примусово виселених, мобілізованих або мешканців ТОТ - це працездатні громадяни, які втратили довоєнну роботу.

За різними аналітичними даними, через війну втратили роботу від 5 до 15 мільйонів працездатних громадян України [5].

За прогнозами Ради ЄС, населення України внаслідок міграції може скоротитися на 24-33% в залежності від тривалості бойових дій і нестабільної роботи інфраструктури. Через війну за кордон виїхало понад 7,9 млн. українців. Про це йдеться на сайті Агентства ООН у справах біженців (Рис. 2). Ще 5,9 млн. осіб є внутрішньо переміщеними особами. Змінилася статево-вікова структура населення, зокрема зменшується частка молоді до 20 років та жінок працездатного віку.

У Міністерстві освіти і науки України (МОНУ) повідомили, що, за статистикою, близько чверті всіх переселенців - учні або студенти. Однак наведені дані не включають осіб, які є громадянами інших держав і перебували на території нашої держави на момент початку повномасштабної війни. Як правило, за сприяння посольств окремих країн переважна більшість з них також залишили територію України. Така велика хвиля вимушених внутрішньо переміщених осіб та емігрантів породила багато безпекових, соціальних, економічних, фінансових, сімейних та демографічних проблем [9].

Російське вторгнення в Україну спровокувало одну з найбільших гуманітарних криз у Європі з часів Другої світової війни. Внаслідок війни десятки мільйонів українців були змушені змінити місце проживання, з них більше п'яти мільйонів виїхали через західний кордон, де отримали тимчасовий прилисток [10].

Рис. 2. Кількість вимушених МІГ|

Джерело: складено автором за [8].

Хвиля біженців з України відрізняється від попередніх міграційних криз, які вразили європейський континент у 21 столітті. Різниця в тому, що більшість українських біженців - жінки працездатного віку з вищою освітою та їхні діти.

Люди, які втекли за кордон перед війною, зазвичай перебувають у важкому соціальному становищі. У нових країнах їм доводиться шукати житло, одяг, їжу та ліки. Левову частку цих витрат покривають бюджети країн ЄС.

Крім того, характерною рисою хвилі українських біженців є значна частка серед них неповнолітніх. За підрахунками ООН та економістів, це 28-44%. Це створює додатковий тиск на державні бюджети, які змушені нести додаткові витрати на освіту українців та їх адаптацію [11].

Наприклад, у Польщі видатки на освіту для майже 560 тис зареєстрованих там українських дітей становлять 2,2 млрд. євро, а витрати на їх медичне забезпечення оцінюються 1,5 млрд. євро. За підрахунками економістів, країни ЄС, залежно від країни, витрачають від 9 до 25 тисяч. євро на рік на кожного українського мігранта.

Кількість українських біженців у країнах ЄС стабілізувалася порівняно з першими місяцями Великої війни. У травні-вересні 2022 року навіть була тенденція до їх повернення. Однак восени через активізацію атак російських терористів на критичну інфраструктуру ситуація змінилася. За даними Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН), кількість українантів з України по країнах світуських біженців становить близько 1% населення Європейського Союзу (Рис. 3).

З 2014 року Україна перебуває в стані неого- лошеної війни. Частина території нашої країни незаконно анексована та тимчасово окупована російською федерацією, на частині якої ведуться військові дії. Початок активних бойових дій після 24 лютого 2022 року, введення воєнного стану в Україні призвели до масових переселень - громадяни залишали свої домівки в пошуках безпеки та захисту. Наразі кількість офіційно зареєстрованих внутрішньо переміщених осіб в країні сягає 4,9 млн. осіб, з них понад 3,5 млн. осіб переїхали після 24 лютого 2022 року. Понад 1,8 млн. громадян отримали житлову допомогу для внутрішньо переміщених осіб [5].

Більшість переселенців було терміново розселено індивідуально або за допомогою уповноважених державних органів зі східних та центральних областей України (Рис. 4) до Львівської, Івано-Франківської, Чернівецької, Закарпатської, Волинської, Рівненської, Тернопільської, Хмельницької та Вінницькі області. Водночас Київ, з якого на початку війни виїхала майже половина населення, став місцем розселення біженців, найчастіше з Лівобережної України [9].

Що стосується західних областей України, то з початку війни лише на Закарпатті чисельність населення зросла майже на 30 % [13]. За перші два тижні війни на Львівщину прибуло майже 110 тисяч внутрішньо переміщених осіб, в кінцевому підсумку 400 тисяч переселенців обрали Львівщину своїм новим місцем постійного проживання. На сьогодні на Львівщині вже оселилися 60 тисяч переселенців, які вирішують проблеми, пов'язані з роботою чи навчанням [5]. Це означає, що ця категорія переселенців остаточно залишаться у Львові та області, із часом вони позбудуться статусу біженця. За час, що минув з початку війни між росією та Україною, до Чернівецької області прибуло понад 800 тисяч переселенців, з яких 40 тисяч остаточно осіли в обласному центрі [5]. Абсолютна більшість біженців до Буковини з самого початку мали на меті лише транзит через територію Чернівецької області та саме місто в напрямку сусідніх Румунії та Республіки Молдова.

Рис. 3. Частка українських біженців від населення країн Європи

Джерело: складено автором за [12].

Рис. 4. ТОП-5 областей, звідки виїхала найбільша кількість внутрішньо-переміщених осіб

Джерело: складено автором за [9].

Водночас міста центральної України залишаються важливими пунктами прийому біженців із південно-східних регіонів України. Згідно з картою ООН, у Західній Україні налічується понад 2,9 мільйона внутрішньо переміщених осіб, у центральних

областях на правому березі Дніпра - 1,4 мільйона, на північний схід від Києва - 1,3 мільйона, на південь від Києва та на північ від Одеси та Миколаєва - 357 тисячі а на лівому березі Дніпра (у Запорізькій і Херсонській областях) - 857 тисяч (Рис. 5).

Рис. 5. ТОП-5 областей, котрі приймають найбільшу кількість ВПО

Джерело: складено автором за [13].

Значну частку внутрішньо переміщених осіб становлять діти, з них: 38% діти віком 5-17 років; 14% - діти 1-5 років; 4% - немовлята [5 ].. Ведення бойових дій на території країни викликало хвилю внутрішньої міграції, що є наслідком об'єктивних обставин. Водночас з 2014 року більшість населення переїхала з тимчасово окупованих територій до великих міст (Київ, Харків, Львів, Одеса та інші). Війна призвела до зниження рівня життя населення внаслідок уповільнення економічного розвитку країни та втрати частини промислового потенціалу, що в свою чергу спровокувало нову хвилю міграційної кризи, пов'язаної з пошуком більш привабливих умов праці та пошуку нових джерел доходу за кордоном. особливо в європейських країнах.

Висновки з цього дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямку

Міграційні процеси є невід'ємною частиною соціально-економічного розвитку кожної європейської країни. Інтенсивність міграції населення залежить не тільки від економічних факторів, але в багатьох випадках викликана непередбаченими обставинами. Стан міграційних процесів в Україні суттєво залежить від коливань рівня життя населення та інтенсивності збройного конфлікту на території нашої країни. Наведено дані щодо міждержавних міграцій у 2002-2022 роках, які свідчать про значне уповільнення у 20152017 роках порівняно з попередніми роками та зростання у 2018 та 2019 роках. Визначено, що до пандемії 2020 року активно відбувалась трудова міграція, а більшість країн (переважно європейських) створювали умови для залучення робочої сили з України, то з початком пандемії ситуація докорінно змінилася. Окрім пандемії, на міграційні процеси суттєво вплинули: військові дії в Україні, падіння рівня життя населення та нерівномірність соціально-економічного розвитку регіонів.

БІБЛІОГРАФІЧНИЙ СПИСОК:

1. Tanchyn, I. Z. (2005). Sotsiolohiia [Sociology]. Lviv. Retrieved from http://politics.ellib.org.ua/pages-cat-181. html [in Ukrainian].

2. Naivazhchi mihratsiini kryzy u sviti za ostanni roky [The most severe migration crises in the world in recent years.] (11 lystopada 2021). Slovoidilo.ua: website. Retrieved from https://www.slovoidilo.ua/2021/11/11/infografika/ svit/najvazhchi-mihraczijni-kryzy-sviti-ostanni-roky [in Ukrainian].

3. Libanova, E. M., & Pozniak, O. P. (Eds.) (2002). Zovnishni trudovi mihratsii naselennia Ukrainy [External labor migration of the population of Ukraine]. Kyiv: RVPS Ukrainy NAN Ukrainy [in Ukrainian].

4. Fashchevskyi, M. I., Rudenko, L. H., Demchenko, M. P.,& Mysevych, K. M. (2007). Mizhderzhavni mihratsiini zviazky Ukrainy: osnovni tendentsii ta problemy [Interstate migration ties of Ukraine: main trends and problems]. Ukrainskyi heohrafichnyi zhumal - Ukrainian Geographical Journal, 4, 33 - 38 [in Ukrainian].

5. Naselennia ta mihratsiia [Population and migration] (n.d). ukrstat.gov.ua. Retrieved from https://ukrstat.gov.ua/ operativ/menu/menu_u/ds.htm [in Ukrainian].

6. Ukrainske suspilstvo: mihratsiinyi vymir (Natsionalna dopovid) [Ukrainian society: migration dimension (National report)] (2018). Kyiv. Instytut demohrafii ta sotsialnykh doslidzhen im. M. V. Ptukhy NAN Ukrainy [in Ukrainian].

7. Demohrafichna ta sotsialna statystyka [Demographic and social statistics] (n.d.). ukrstat.gov.ua. Retrieved from https://ukrstat.gov.ua/operativ/menu/menu_u/ds.htm [in Ukrainian].

8. Mihratsiina kryza vnaslidok rosiisko-ukrainskoi viiny [The migration crisis as a result of the Russian-Ukrainian war] (15.08.2022). uk.wikipedia.org. Retrieved from https://uk.wikipedia.org/wiki/Міграційна_криза_внаслідок_ро- сійсько-української_війни [in Ukrainian].

9. Rendiuk, T (2022). Vymushena mihratsiia v nadzvychainykh umovakh rosiisko-ukrainskoi viiny ta yii nehatyvni naslidky dlia henofondu Ukrainy [Forced Migration in the Extraordinary Conditions of the Russian-Ukrainian War and Its Negative Consequences for the Gene Pool of Ukraine]. Narodna tvorchist ta etnolohiia - Folk Art and Ethnology, 3 (395), 5-14. DOI https://doi.org/10.15407/nte2022.03.005. [in Ukrainian].

10. Burova, K. A. (n.d.). Mihratsiina polityka Yevropeiskoho Soiuzu: problemy sohodennia [Migration policy of the

European Union: current problems]. Instytutsiinyi repozytarii eNULAUIR Natsionalnoho yurydychnoho universytetu imeni Yaroslava Mudroho - Institutional repository eNULAUIR of Yaroslav the Wise National University of Law. Retrieved from https://dspace.nlu.edu.ua/bitstream/123456789/11251/1/Burova268-273.pdf [in Ukrainian].

11. Kermach, R. (05.09.2015). Problema bizhentsiv v YeS: dovhostrokovi naslidky novoho vyklyku [The problem of refugees in the EU: long-term consequences of a new challenge]. Fond «Demokratychni initsiatyvy» imeni Ilka Kucheriva - Ilko Kucheriv Democratic Initiatives Foundation (Dif). dif.org.ua: website. Retrieved from https://dif.org. ua/article/problema-bizhentsiv-v-es-dovgostrokovi-naslidki-novogo-vikliku [in Ukrainian].

12. Vinokurov, Ya. (10.01.2023). Ukrainski mihranty pidiimaiut ekonomiku Yevropy. Shcho bude z Ukrainoiu bez nykh? [Ukrainian migrants boost the economy of Europe. What will happen to Ukraine without them?]. www.epravda. com.ua. Retrieved from https://www.epravda.com.ua/publications/2023/01/10/695807/ [in Ukrainian].

13. Romaniuk, L. (28.04.2022). Vid pochatku viiny na Zakarpatti maizhe na 30% zbilshylasia kilkist naselennia [Since the beginning of the war, the population of Transcarpathia has increased by almost 30%]. suspilne.media. Retrieved from https://suspilne.media/233787-vid-pocatku-vijni-na-zakarpatti-majze-na-30-zbilsilasa-kilkist- naselenna [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru