Органи місцевого самоврядування як складова формування політико-управлінської еліти (регіональний рівень)

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»

Органи місцевого самоврядування як складова формування політико- управлінської еліти (регіональний рівень)

Науменко О.М., кандидат політичних наук, доцент кафедри політичних технологій

Київ, Україна

Анотація

Метою дослідження є дослідження формування політико-управлінської еліти України за партійним принципом на регіональному рівні, зокрема, протягом місцевого виборчого циклу 2020 р. Методологія дослідження. У статті застосовано комплекс методів для аналізу партійного принципу формування політико-управлінської еліти на регіональному рівні. Використано такі методи, як історичний, структурно-функціональний, компаративний, системний та нормативно-ціннісний. Новизна в статті. Досліджено місцеве самоврядування як інститут народовладдя та шляхи його здійснення через об'єднання територіальних громад.

Проаналізовано політичні сили, які в більшості областях взяли участь у місцевих виборах 2020 р. Представлено порівняльну характеристику місцевої виборчої кампанії 2010 р., характерною для якої була поява нових партій та гравців. Здійснено широкий аналіз політичних партій, які взяли участь на місцевих виборах 2020 р. в регіональному розрізі. Основні висновки: встановлено роль місцевих виборів у становленні бюрократичної еліти. Процес формування політико-управлінської еліти на регіональному рівні розпочався ще з початком української незалежності.

Визначено кількісні показники оновлення депутатського корпусу місцевих рад. З'ясовано, що процес формування політико-управ- лінської еліти на регіональному рівні відбувається через політичні партії. Автор приходить до висновку, що основними причинами зміцнення місцевих еліт стала реформа децентралізації, яка внесла суттєві зміни в повноваження і діяльність органів місцевого самоврядування в частині збільшення надходжень до місцевих бюджетів; значне зниження рейтингу ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ «СЛУГА НАРОДУ» після феноменальної підтримки у 2019 р.; робота на місцях виборцями оцінюється швидше, аніж прийняті рішення на загальнонаціональному масштабі.

Ключові слова: місцеве самоврядування, місцеві вибори, політико-управлінська еліта, політична партія, місцева еліта, реформа децентралізації.

Abstract

local government bodies as a component formation of the political-power elites (regional level)

Naumenko O. M.,

candidate of Political Science, Associate

Professor of the Department of Political Technology, Kyiv National Economic University named after Vadym Hetman (Kyiv, Ukraine)

The aim of the study is a study of the formation of the political-power elites of Ukraine according to the party principle at the regional level, in particular, during the local election cycle of 2020. The research methodology. The article uses a set of methods to analyze the party principle of formation of the political-power elites elite at the regional level. Such methods as historical, structural-functional, comparative, systemic and normative-value are used. Novelty of the article. Local self-government as an institution of people's power and the ways of its implementation through the unification of territorial communities have been studied. The political forces that took part in the local elections of 2020 in most regions were analyzed. The comparative characteristics of the local election campaign of 2010, which was characterized by the appearance of new parties and players, were presented. A broad analysis of the political parties that took part in the local elections of 2020 in a regional section was carried out. The main conclusions: the role of local elections in the formation of the bureaucratic elite is established. The process of formation of the politicalpower elites at the regional level began with the beginning of Ukrainian independence. Quantitative indicators of renewal of the local councils ' body of deputies have been determined. It was found that the process of formation of the political-power elites at the regional level takes place through political parties. The author comes to the conclusion that the main reasons for the strengthening of local elites were the decentralization reform, which introduced significant changes in the powers and activities of local self-government bodies in terms of increasing revenues to local budgets; a significant decrease in the rating of the POLITICAL PARTY «SERVANT OF THE PEOPLE» after phenomenal support in 2019; work on the ground is evaluated by voters more quickly than decisions made on a national scale.

Keywords: local self-government, local elections, political-power elites, political party, local elite, decentralization reform.

Актуальність теми. Формування та становлення політико-управлінської еліти в українському політикумі за умов реформи децентралізації початку 2014 р., змістилося з центрального на місцевий рівень. В результаті чого відбулося об'єднання територіальних громад та посилилося місцеве самоврядування. Місцева еліта опосередковано через регіональні політичні партії значно зміцнила свої позиції на місцях з подальшим прагненнями сформувати наступний конституційний склад Верховної Ради України.

Ступінь наукової розробки теми. В. Яремчук досліджує проблему формування політичної еліти на прикладі Івано-Франківської області. Дослідник конкретизує коло політичних акторів за формальною ознакою приналежності до прийняття стратегічних політичних рішень, виділяє регіональну політичну еліту на основі таких груп: народні депутати України, керівники органів місцевого самоврядування та державної влади, керівники обласних організацій провідних політичних партій, бізнес-еліта, ідеологічна і комунікативна еліта. Шляхами формування еліти визначає вибори і призначення органів державної влади - обласної державної адміністрації і її структур. Формальний процес оновлення політичної еліти проходив під впливом провідних по- літико-економічних груп [16, с. 70].

Т Томашевська у дисертаційному дослідженні розглядає формування політико- управлінської еліти в Україні на основі функ- ціонально-компетентнісного підходу, задля збільшення якості та ефективності її діяльності [14]. політичний управлінський еліта виборчий

Дослідженню еліти як суб'єкта дії на ме- зорівні приділяли увагу в працях А. Зоткін, А. Чирікова, С. Бразілов, Н. Лапіна, О. Черни- шова, О. Крюков, О. Князєва, та Е. Куприяни- чева [10, с. 2].

Українська дослідниця Н. Селютіна досліджувала процес формування політико-адміні- стративної еліти на регіональному рівні, також, здійснила аналіз механізмів формування політико-адміністративної еліти на регіональному рівні в Україні за роки незалежності, такі як інкорпорація, ротація, екскорпорація [10, с. 1; с. 4; с. 6].

Мета статті. Досліджено формування по- літико-управлінської еліти України за партійним принципом на регіональному рівні, зокрема, протягом місцевого виборчого циклу 2020 р. Поставлена мета обумовлена виконанням такими завдань: дослідження місцевого самоврядування як інституту народовладдя та шляхи його здійснення, сутність регіональної влади; роль місцевих виборів у становленні бюрократичної еліти; визначено кількісні показники оновлення депутатського корпусу місцевих рад.

Виклад основного матеріалу. Згідно з термінологічними визначеннями, місцеве самоврядування є інститутом народовладдя, в межах якого здійснюється управління місцевими справами через самоорганізацію місцевих жителів, та за згодою і при підтримці держави. На конституційному рівні (ст. 7 Конституції) місцеве самоврядування виступає як гарантоване державою право територіальної громади самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції й законів України (ст. 140 Конституції) [15, с. 356; 6, с. 456].

Місцеве самоврядування здійснюється місцевими громадами безпосередньо: шляхом місцевих референдумів, виборів, загальних зборів громадян за місцем проживання, місцевих ініціатив та через інститути представницької демократії. Місцеве самоврядування є формою народовладдя [15, с. 358].

Як зазначає В. Тихонов [13], що «орган місцевого самоврядування - установа, сформована у визначеному законом порядку та наділена повноваженнями щодо реалізації права відповідної територіальної громади або територіальної спільноти району чи області на місцеве самоврядування» [13,с. 149-150].

Органами місцевого самоврядування є сільські, селищні, міські, районні у містах, районні та обласні ради, які обираються населенням. В свою чергу, виконавчими органами місцевого самоврядування, які формуються відповідними радами є: виконавчі комітети сільських, селищних, міських та районних у містах (окрім міст Києва і Севастополя), сформовані відповідними радами [13, с. 150]. Міський голова - це найвища посадова особа в системі органів місцевого самоврядування міста.

Муніципалітет є тотожним терміну «місцеве самоврядування», але в законодавстві України поняття «муніципалітет» не закріплено. Та згідно Європейської хартії місцевого самоврядування від 15 жовтня 1985 р., м. Страсбург, визначається муніципалітет як автономна адміністративно-територіальна одиниця, що об'єднує спільноту мешканців з певними інтересами чи населений пункт, й являється виборним органом місцевого самоврядування, який очолює мер. До складу муніципалітету входять і виконавчий апарат, що складається з чиновників [12, с. 128].

Такі місцеві органи державної виконавчої влади, як місцеві державні адміністрації здійснюють взаємодію з органами місцевого самоврядування. На сьогодні місцеві адміністрації передали свої фінанси і повноваження органам місцевого самоврядування. В законопроектній роботі щодо адміністративно-територіального устрою внесено Проект Закону України щодо статусу префектів / урядників.

Регіональний фактор має вагоме значення в формування політико-управлінської еліти. Зокрема, децентралізацію порівнюють з індивідуальною свободою [4, с. 179; с. 181].

У вертикальному розрізі характеризуючи владу, визначають центральну владу - центральна політико-управлінська еліта, як головна керівна ланка держави; регіональна влада - регіональна еліта, якою є місцева влада в будь-якому регіоні держави, та може бути муніципальною, районною, міською. Виокремлюють ще проміжний рівень влади. В Україні обласний рівень управління можна розглядати як регіональну владу або ж еліту.

Інституалізація еліт як новий феномен регіонального політичного життя почав формуватися в середині 90-х років. Тому процес формування політико-управлінської еліти в регіонах є досить динамічний [4, с. 195; с. 206].

Місцеві вибори 26 червня 1994 р. та 29 березня 1998 р. мали визначальну роль у становленні бюрократичної еліти. Основну роль на даних виборах відігравали не політичні партії, а адміністративний ресурс або місцева бюрократія. На місцевих виборах 1998 р. перемогла «безпартійна» бюрократія над політичними партіями, отримавши 7 % депутатських мандатів у місцевих виборах.

На парламентських виборах 1998 р. до Верховної Ради України місцева номенклатуру зробила все, щоб до парламенту через партії провести близько 70 % своїх представників, тим самим встановила повний контроль над депутатським корпусом місцевих рад [1, с. 11].

За результатами місцевих виборів 31 березня 2002 р., у складі оновленого депутатського корпусу відбулися такі якісні зміни, як зростання освітнього та професійного рівня. Вищу освіту з-поміж депутатів мають 91 074 особи

39,6 % від загальної кількості: спеціалісти сільськогосподарського виробництва - 49 400 (21,5 %), фахівці освіти - 38 280 (16,6 %), представники інженерних професій - 25 237 (10,9 %), спеціалісти сфери економіки - 15 816 (6,7 %), будівництва і архітектури - 5550 (2,4 %), культури та мистецтва - 5170 (2,2 %), правознавців - 4319 (1,9 %).

В порівнянні з попередніми місцевими виборами 1998 р. зросла кількість в депутатському корпусі тих депутатів, які обиралися в минулому скликанні - 1998 р. 29,5 % та 2002 р. - 42,5 %, жінок - 37,6 % та 42,5 %, членів партії 7,6 % та 22 % [7, с. 5].

За винятком відомих вже Політичної партії «Фронт Змін», Партії «Сильна Україна», Всеукраїнського об'єднання «Свобода», Єдиного центру, в більшості областях взяли участь у місцевих виборах 2002 р. такі політичні сили: Політична партія «Російська єдність» та Партія «Союз» в АРК; Політична партія «Совість України» і Українська партія «Єдність» на Вінниччині; Політична партія «Молода Україна», Політична партія «Совість України», Партія «Справедливість» та Ліберальна партія України на Волині; Політична партія «Народна екологічна партія», партія «Народна влада», Партія «Солідарність жінок України», Українська партія на Кіровоградщині; Політична партія «Громадянська позиція», «Права воля України», Політична Партія «Третя Сила» у Львівській області; Політична партія «Рідне місто» у Сумській області; Українська морська партія, Політична партія «Союз Лівих Сил», Політична партія «УДАР (Український Демократичний Альянс за Реформи) Віталія Кличка» та Народно-екологічна партія в Херсонські області.

Для місцевої виборчої кампанії 2010 р. характерною була поява нових партій та гравців. Окрім представлених в органах місцевого самоврядування політичних та парламентських партій - ПОЛІТИЧНА ПАРТІЯ «ПАРТІЯ РЕГІОНІВ», Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина», НУНС, Комуністична партія України, Народна Партія, та активізованих «старих» політичних сил - Партія «Союз», Прогресивна соціалістична партія України, Політична партія «Народний Рух України», Соціалістична партія України, Соціал-демократична партія України (об'єднана), Партія «Російський блок», Українська народна партія в Автономній Республіці Крим; Ліберальна партія України, Партія Зелених України, «Жінки за майбутнє» Всеукраїнське політичне об'єднання в Донецькій області; Соціалістична партія України в Чернігівській області, появою стали такі нові проекти, які мали підтримку правлячої у країні або регіоні еліти, маючи за мету здобути представництво на місцевому рівні [5, с. 8-9].

Слід наголосити, що законодавчо такого поняття як «регіональна політична партія» не існує. Місцеві політична партії існують, але вони зареєстровані в формальних документах та мають всеукраїнський статус [9].

Згідно з Виборчим кодексом України від 19 грудня 2019 р. № 396-IX, місцеві вибори проводяться за (ст. 192 Р. XXXII Книга четверта): 1) (п. 1) в територіальних громадах з кількістю виборців до 10 тисяч вибори депутатів сільської, селищної, міської ради, проводяться за мажоритарною системою відносної більшості в багатомандатних виборчих округах; 2) (п. 2) в територіальних громадах з кількістю виборців 10 тисяч і більше, вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, районних у місті рад, а також депутатів міських, сільських, селищних рад проводяться за системою пропорційного представництва за відкритими виборчими списками місцевих організацій політичних партій у територіальних виборчих округах; 3) (п. 3) в містах де кількість виборців до 75 тисяч осіб, вибори сільського, селищного, міського голови проводяться за мажоритарною виборчою системою відносної більшості в єдиному одномандатному сільському, селищному, міському виборчому окрузі; 4) (п. 4) в містах де кількість виборців 75 тисяч і більше осіб, вибори міського голови проводяться за мажоритарною виборчою системою абсолютної більшості в єдиному одномандатному міському виборчому окрузі; 5) (п. 6) додаткові вибори депутатів сільських, селищних рад проводяться за мажоритарною системою відносної більшості в багатомандатних виборчих округах, на які поділяється територія територіальної громади, що приєдналася до іншої сільської, селищної територіальної громади [3].

На місцевих виборах 25 жовтня 2020 р. унікальним явищем в політиці став високий рівень підтримки ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ «УКРАЇНСЬКА СТРАТЕГІЯ ГРОЙСМАНА», яка повномасштабно привела у ради всіх рівнів і на посади керівників своїх громад. Як зазначає український політолог В. Таран, зроблена В. Гройсманом ставка на Вінниччину виправдала свої сподівання, ПОЛІТИЧНА ПАРТІЯ «УКРАЇНСЬКА СТРАТЕГІЯ ГРОЙСМАНА» здобула тотальний контроль у міській і обласній раді, привела до влади своїх мерів включно з вінницьким очільником С. Моргуновим. Контроль ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ «УКРАЇНСЬКА СТРАТЕГІЯ ГРОЙСМАНА» став унікальним явищем для української регіональної політики, подібного результату Україні ще досі немала.

На думку В. Тарана основними факторами перемоги ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ «УКРАЇНСЬКА СТРАТЕГІЯ ГРОЙСМАНА» стали: професійна робота місцевої команди, що працювала на партію, та особистий авторитет лідера політичної сили, самого В. Гройсмана. Даний феномен є свідчення бажання виборців бачити у великій політиці В. Гройсмана [11].

На загальнодержавному рівні посилили свої позиції ПОЛІТИЧНА ПАРТІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА СОЛІДАРНІСТЬ» та ПОЛІТИЧНА ПАРТІЯ «ОПОЗИЦІЙНА ПЛАТФОРМА ЗА ЖИТТЯ».

Розподіл політичних сил в регіонах є досить різноманітним, які здебільшого являються осередком формування вже наявних політичних сил. ПОЛІТИЧНА ПАРТІЯ «ОПОЗИЦІЙНА ПЛАТФОРМА - ЗА ЖИТТЯ» перше місце посіла в Миколаївській області, Херсонській, Запорізькій, Одеській областях. На Херсонщині у місцевих виборах брали участь такі регіональні проекти як ПОЛІТИЧНА ПАРТІЯ «ПАРТІЯ ІГОРЯ КОЛИХАЄВА «НАМ ТУТ ЖИТИ!» та ПОЛІТИЧНА ПАРТІЯ «БЛОК ВОЛОДИМИРА САЛЬДО».

м. Дніпро: місцева Партія «Громадська сила» - лідер партії З. Краснов, ПОЛІТИЧНА ПАРТІЯ «ПЕРСПЕКТИВА», яка з 25.06.2020 р. змінила назву - ПОЛІТИЧНА ПАРТІЯ «БЛОК ВІЛКУЛА «УКРАЇНСЬКА ПЕРСПЕКТИВА» на чолі з О. Вілкулом.

Полтавщина: місцева ПОЛІТИЧНА ПАРТІЯ «ДОВІРА» на чолі з народним депутатом О. Кулінічем, Політична партія «Рідне місто» - керівник О. Удовіченко. м. Кременчук

ПОЛІТИЧНА ПАРТІЯ «ПОРУЧ» - керівник С. Лабазюк.

м. Маріуполь представлений Блоком міського голови Вадима Бойченка з платформи таких політичних партій - Політична Партія «Опозиційний блок», ПОЛІТИЧНА ПАРТІЯ «ПАРТІЯ МИРУ ТА РОЗВИТКУ», ПОЛІТИЧНА ПАРТІЯ «НАШІ», Партія «Відродження» і Політична партія «ДОВІРЯЙ ДІЛАМ», які об'єдналися в 2019 р.

м. Кропивницький: муніципальна партія - ПОЛІТИЧНА ПАРТІЯ «ПЕРСПЕКТИВА МІСТА» - керівник А. Стрижаков, яка зареєстрована у м. Крипивницькому.

Закарпаття: «КМКС» Партія угорців України - лідер партії В. Брензович, з офіційною реєстрацією у м. Ужгород, Демократична партія угорців України з реєстрацією у м. Берегове, ПОЛІТИЧНА ПАРТІЯ «КОМАНДА АНДРІЯ БАЛОГИ» - керівник А. Балога, ПОЛІТИЧНА ПАРТІЯ «РІДНЕ ЗАКАРПАТТЯ» з реєстрацією у м. Ужгород, з лідерами партії - Р. Горват, В. Петьовка, В. Лунченко, В. Поляк.

м. Луцьк: ПОЛІТИЧНА ПАРТІЯ «ГРОМАДЯНСЬКИЙ РУХ «СВІДОМІ» з реєстрацією у м. Луцьк, на чолі з Т. Шкітером.

м. Одеса: Політична партія «ДОВІРЯЙ ДІЛАМ» з реєстрацією у м. Одеса, керівник О. Бриндак.

м. Харків: місцеві партії - ПОЛІТИЧНА ПАРТІЯ «БЛОК КЕРНЕСА - УСПІШНИЙ ХАРКІВ!» з реєстрацією у м. Харків, на чолі з Г Кернесом, ПОЛІТИЧНА ПАРТІЯ «БЛОК СВІТЛИЧНОЇ «РАЗОМ!» на чолі з В. Шаповал.

м. Чернігів: ПОЛІТИЧНА ПАРТІЯ «РІДНИЙ ДІМ» з реєстрацією в м. Чернігові, на чолі І. Должиковою.

м. Біла Церква: Політична Партія «Біла Церква разом» на чолі з В. Герасимчуком.

м. Івано-Франківськ: ПОЛІТИЧНА ПАРТІЯ «ВСЕУКРАЇНСЬКЕ ОБ'ЄДНАННЯ «ПЛАТФОРМА ГРОМАД», керівник О. Гончарук.

м. Рівне: ПОЛІТИЧНА ПАРТІЯ «РІВНЕ РАЗОМ» з реєстрацією у м. Рівне, на чолі з В. Шакирзяном.

Хмельниччина: ПОЛІТИЧНА ПАРТІЯ «ЗА КОНКРЕТНІ СПРАВИ» зареєстрована у м. Хмельницький, співзасновники партії О. Ге- рега і Г. Герега, ПОЛІТИЧНА ПАРТІЯ «КОМАНДА СИМЧИШИНА», реєстрація у м. Хмельницький, керівник Ю. Решетнік.

Основними політичними партіями загальнонаціонального масштабу на місцевих виборах 2020 р. були: ПОЛІТИЧНА ПАРТІЯ «ОПОЗИЦІЙНА ПЛАТФОРМА - ЗА ЖИТТЯ», ПОЛІТИЧНА ПАРТІЯ «СЛУГА НАРОДУ», ПОЛІТИЧНА ПАРТІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА СОЛІДАРНІСТЬ», ПОЛІТИЧНА ПАРТІЯ «ПАРТІЯ ШАРІЯ» з реєстрацією у м. Харків, яку очолює О. Бондаренко. ПОЛІТИЧНА ПАРТІЯ «ПРОПОЗИЦІЯ» (до 02.04.2020 р. називалася ПОЛІТИЧНА ПАРТІЯ «НОВА ЄВРОПЕЙСЬКА Україна») на чолі з мером Дніпра Б. Філатовим, за офіційною реєстрацією у м. Дніпро, керівник - А. Пильченко. Політична партія «Сила і Честь» очолює І. Смешко, Політична партія «Наш край» на чолі з О. Ма- зурчаком, Ю. Гранатуровим, А. Кіссе, С. Каль- цевим, Політична партія «УДАР (Український Демократичний Альянс за Реформи) Віталія Кличка» на чолі з чинним мером м. Києва В. Кличко, Радикальна партія Олега Ляшка, Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина», Політична Партія «ГОЛОС».

Політична партія «За Майбутнє», яка створена на основі депутатської групи «За майбутнє», та є політичним проектом І. Коломойсько- го, на чолі з губернатором Волині І. Палицею.

Місцеві вибори 2020 р. показали, що ПОЛІТИЧНА ПАРТІЯ «СЛУГА НАРОДУ» як політичний проект зазнала фактичного краху і втратила свої рейтингові позиції, посівши третє місце у ряді регіонів. Можна прогнозувати, що майбутні політичні рухи будуть формуватися виключно з регіонів [2].

На сьогодні монобільшість як така у парламенті вже немає тієї внутрішньої консолідації, оскільки, присутні кризові явища всередині самої політичної партії. Місцеві вибори 2020 р. стали ядром формування нових політичних проектів і політичних лідерів, зі зростанням електорального поля місцевих еліт.

Основними причинами зміцнення місцевих еліт можна назвати: 1) реформа децентралізації, яка внесла суттєві зміни в повноваження і діяльність органів місцевого самоврядування в частині збільшення надходжень до місцевих бюджетів. Тому, нові управлінські кадри усвідомили нові можливості для побудови політичної кар'єри. Для прикладу, мери в бюджетах своїх міст, мають можливість здійснювати більше капіталовкладень в інфраструктуру та проекти, результати яких будуть швидко відчутними місцевим мешканцям; 2) значне зниження рейтингу ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ «СЛУГА НАРОДУ» після феноменальної підтримки у 2019 р., що є закономірним через відсутність діяльності розбудови партійних осередків на місцях. Рейтинг партії будувався на бренді В. Зеленського, а позиціювання в регіонах після виборчого електорального циклу 2019 р. було вкрай низьким; 3) робота на місцях виборцями оцінюється швидше, аніж прийняті рішення на загальнонаціональному масштабі [8]. Місцеві еліти краще знають проблеми регіону та шляхи їх вирішення, ніж провладні еліти на загальнонаціональному рівні.

Широкого застосування у місцевих виборах 2020 р. набули Інтернет-технології, особливо такі соціальні мережі: розміщення рекламних потів у мережі Facebook - кандидат на посаду міського голови А. Пальчевський, молодіжна соцмережа TikTok - кандидат на посаду мера м. Києва від партії «Слуга народу» І. Верещук. Подібні політтехнології використали також кандидат в мери м. Харкова О. Кучер, та кандидат в депутат Харківської обласної і міської рад Д. Стаценко. В зв'язку з тим, що органи місцевого самоврядування розпоряджатимуться коштами самостійно на місцях, використання інноваційних політтех- нологій зазнало досить широкого використання в конкурентній політичній боротьбі.

Висновки

В статті розглянуто особливості дослідження формування політико-управлін- ської еліти України за партійним принципом на регіональному рівні, зокрема, протягом місцевого виборчого циклу 2020 р. Проаналізовано політичні сили, які в більшості областях взяли участь у місцевих виборах 2020 р. При порівнянні встановлено, що в місцевій виборчій кампанії 2010 р. характерною була поява нових партій та гравців. Основними причинами зміцнення місцевих еліт стала реформа децентралізації, яка внесла суттєві зміни в повноваження і діяльність органів місцевого самоврядування в частині збільшення надходжень до місцевих бюджетів.

Список використаних джерел

1. Горшков Д., Кампо В., Петренко Є. 2001. Політичні партії та місцеві вибори. К.: Видавничий Дім «Юридична книга».

2. Данилюк-Ярмолаєва М. 2020. Зе-енд і сходження регіональних еліт. Що показали місцеві вибори 2020 року? [online] ЕСПРЕСО.

3. Закон України «Виборчий кодекс України» від 19 грудня 2019 року № з9б-ІХ. [online] Офіційний веб-портал Верховної Ради України.

4. Крюков О. І. 2006. Політико-управлінська еліта України як чинник державотворення: Монографія. К.: Вид-во НАДУ

5. Когут А., ред. 2011. Місцеві вибори - 2010. Пульс країни. К.: Лабораторія законодавчих ініціатив.

6. Левенець Ю. ред. 2011. Політична енциклопедія. К.: Парламентське видавництво.

7. Місцеві ради України: вибори-2002, 2003. К.: Парламентське вид-во.

8. Радчук О. 2020. Сила «партій мерів»: чим здивують місцеві вибори-2020. [online] Слово і діло Аналітичний портал.

9. Селютіна Н. Ф. 2006. Формування політи- ко-адміністративної еліти і особливості прояву її суб'єктного потенціалу на регіональному рівні. Автореферат дисертації кандидата наук. Національна академія державного управління при Президентові України. Харківський регіональний інститут державного управління.

10. Таран В. 2020. «Це унікальне явище для української регіональної політики», - політолог про перемогу «Української Стратегії Гройсмана» на Вінниччині. 24Вінниця.

11. Тихонова В. М. 2011. Муніципалітет. В: В. М. Тихонова, ред. Місцеве самоврядування: термінологічний словник. Х.: Фактор. с. 128.

12. Тихонова В. М. 2011. Органи місцевого самоврядування. В: В. М. Тихонова, ред. Місцеве самоврядування: термінологічний словник. Х.: Фактор. с. 149-150.

13. Томашевська Т В. 2021. Формування полі- тико-управлінської еліти в Україні: функціональ- но-компетентнісний підхід. Кандидат наук. Національна академія державного управління при Президентові України.

14. Шемшученко Ю., Бабкін В., Горбатенко В. 2004. Політологічний енциклопедичний словник. 2-е вид. К.: Генеза.

15. Яремчук В. 2021. Регіональна політична еліта: принципи та механізми формування (на прикладі Івано-Франківської області). Політичні дослідження, № 1. с. 70-89.

References

1. Horshkov D., Kampo V, Petrenko Ye. 2001. Politychni partii ta mistsevi vybory. K.: Vydavnychyi Dim «lurydychna knyha». [in Ukrainian].

2. Danyliuk-Iarmolaieva M. 2020. Ze-end i skhodzhennia rehionalnykh elit. Shcho pokazaly mistsevi vybory 2020 roku?

3. Zakon Ukrainy «Vyborchyi kodeks Ukrainy» vid 19 hrudnia 2019 roku № 396-IX. Ofitsi- inyi veb-portal Verkhovnoi Rady Ukrainy.

4. Kriukov O. I. 2006. Polityko-upravlinska elita Ukrainy yak chynnyk derzhavotvorennia: Monohrafi- ia. K.: Vyd-vo NADU. [in Ukrainian].

5. Kohut, A., red., 2011. Mistsevi vybory - 2010. Puls krainy. K.: Laboratoriia zakonodavchykh init- siatyv. [in Ukrainian].

6. Levenets Yu. red. 2011. Politychna entsyklope- diia. K.: Parlamentske vydavnytstvo. [in Ukrainian].

7. Mistsevi rady Ukrainy: vybory-2002, 2003. K.: Parlamentske vyd-vo. [in Ukrainian].

8. Radchuk O. 2020. Syla «partii meriv»: chym zdyvuiut mistsevi vybory-2020.

9. Seheda, H., 2020. Rehionalni partii zi vseu-krainskym statusom abo «My sami (ne) mistsevi»

10. Seliutina N. F 2006. Formuvannia polityko- administratyvnoi elity i osoblyvosti proiavu yii sub'iektnoho potentsialu na rehionalnomu rivni. Av- toreferat dysertatsii kandydata nauk. Natsionalna akademiia derzhavnoho upravlinnia pry Prezydentovi Ukrainy. Kharkivskyi rehionalnyi instytut derzhavno- ho upravlinnia. [in Ukrainian].

11. Taran V. 2020. «Tse unikalne yavyshche dlia ukrainskoi rehionalnoi polityky», - politoloh pro peremohu «Ukrainskoi Stratehii Hroismana» na Vinny- chchyni.

12. Tykhonova V. M. 2011. Munitsypalitet. V: V. M. Tykhonova, red. Mistseve samovriaduvannia: ter- minolohichnyi slovnyk. Kh.: Faktor. s. 128. [in Ukrainian].

13. Tykhonova V. M. 2011. Orhany mistsevoho samovriaduvannia. V: V. M. Tykhonova, red. Mistseve samovriaduvannia: terminolohichnyi slovnyk. Kh.: Faktor. s. 149-150. [in Ukrainian].

14. Tomashevska T. V. 2021. Formuvannia pol- ityko-upravlinskoi elity v Ukraini: funktsionalno- kompetentnisnyi pidkhid. Kandydat nauk. Natsionalna akademiia derzhavnoho upravlinnia pry Prezydentovi Ukrainy. [in Ukrainian].

15. Shemshuchenko Yu., Babkin V., Horbatenko V. 2004. Politolohichnyi entsyklopedychnyi slovnyk. 2-e vyd. K.: Heneza. [in Ukrainian].

16. Yaremchuk V 2021. Rehionalna politychna eli- ta: pryntsypy ta mekhanizmy formuvannia (na prykla- di Ivano-Frankivskoi oblasti). Politychni doslidzhen- nia,

Размещено на Allbest.ru