Формування образу лідера нації засобами метафори у промовах канцлерки Ангели Меркель

Політичний дискурс є об'єктом досліджень багатьох науковців, як українських, так і зарубіжних, зокрема К. С. Гаджієва, О.В. Падалки, К. Б. Цветкової, О. Й. Шейгал. О. М. Тищенко, А. О. Худолій, В. Є. Чернявська та А. П. Чудінов, займалися дослідженням особливостей систем концептуальних метафор у промовах політиків. Ch. Scheuerle, M. Schrцter, M. Nцlke досліджували стратегії політичної комунікації та особливості мовної особистості політиків.

Риторична діяльність німецькомовної кан- цлерки характеризується значним масивом стилістичних засобів образності, про що свідчить велика частка досліджень, присвячених саме цьому питанню (Цаголова, 2014; Тамерьян, 2019; Neubrand, 2009). Подібне цілком закономірно, оскільки функціонування таких засобів наділяє промови будь-якої тематичної спрямованості додатковою емоційністю, а отже, є ефективним прийомом захоплення та утримування уваги аудиторії. При цьому вважається, що саме формування багатошарової структури образу політика досягається, передовсім, концептами з метафоричним лексико-семантичним шаром в основі (Тамерьян, 2019: 141).

З огляду на роль метафори як засобу аргументації і концептуального впливу на громадян, її надпотужний прагматичний потенціал у способі формування й описі картини світу, здатної бути і контейнером столітнього досвіду, і ретранслятором специфічних стереотипів певної етнокультури, важливим є аналіз особливостей та способів формування образу лідера.

Метою статті - проаналізувати особливості способів формування образу лідера засобами метафори в промовах канцлерки Ангели Меркель.

Матеріалом дослідження слугували виступи Меркель впродовж періоду канцлерства з 2018 по 2020 рр., у процесі якого було відібрано 107 висловлень із метафорами. Як методологічний базис дослідження застосовано такі методи: метод суцільної вибірки, класифікаційний метод, концептуальний аналіз, статистичний метод.

Виклад основного матеріалу

Власне проаналізований нами матеріал дозволив і переконатися у правомірності подібних суджень і здійснити класифікацію метафор відповідно до трьох наведених у Таблиці 1 понятійних сфер- джерел: 1) соціум; 2) людина; 3) система цінностей. Зазначені сфери-джерела сприяють формуванню достатньо широкої палітри метафоричних моделей, які своєю чергою забезпечують ефективні шляхи конструювання картини світу слухачів (табл. 1).

Конструктами соціально зумовлених метафор є такі понятійні сфери, як боротьба, відповідальність, законопорушення, досягнення, катаклізми / труднощі / виклики.

Особливого виділення такі фрагменти досягають саме завдяки функціонуванню метафор із понятійною базою різних аспектів соціальної сфери, про що свідчить їхнє превалювання, зокрема, у виступі в 2020 р., присвяченому зовнішній політиці та безпеці в рамках головування Німеччини в ЄС: Wenn Europa sich und seine Werte in der Welt behaupten will und das wollen wir; das mьssen wir, gelingt uns das nur, wenn wir sowohl stдrker als frьher unser Schicksal in die eigene Hand nehmen als auch als verlдsslicher Partner der westlichen Werte und Interessengemeinschaft agieren (Мегкеї, 2020 (9)). Канцлеркою вводиться досить сильна умова (Якщо Європа хоче утвердити себе та свої цінності) як стимул для сприйняття необхідності підтримки її програми, що надалі марковано модальністю бажання, потреби та здатності з займенниковим повтором (і ми цього хочемо; ми мусимо, ми можемо) та завершується метафорою «візьмемо свою долю у свої руки» як підсумком-закликом.

Подібні метафори становлять суттєвий прошарок, особливо в окресленні власних досягнень, наприклад, in einem stдndigen Wettbewerb um die besten Ideen und Innovationen bewegen (перебуваємо в постійному змаганні за найкращі ідеї і інновації) та пріоритетах спільної діяльності, наприклад, Wie bekommen wir globale Champions auch in Europa? (Як досягти світової першості в Європі?) (Мегкеї, 2020 (8)). Їх функціонування відбувається на фоні органічного поєднання екс- пліцитних закликів до єднання та спільних дій, маркованих займенниками wir і unser, з імплі- цитно представленим образом мовця як лідера, здатного досягати та підтримувати високий рівень соціальних благ.

Подібне також спостерігаємо і в випадку з часткою метафор, базис яких становить сфера досягнень 5,4%: Unser Land zeigt sich von seiner besten Seite (Наша країна показує себе з найкращих сторін) (Мегкеї, 2020 (7)).

Примітною в контексті цього є метафори зі сфери катаклізмів, труднощів і викликів, кількісні показники використання яких сягають 8,6%. Це дає змогу стверджувати про вагомість маркованих метафорами тверджень як-от durch diese Zeit kommen (подолаємо цей час); steht an Ihrer Seite (стоїть на вашому боці); Herkulesaufgabe (занадто складне завдання) (Merkel, 2020 (7));

in einer Sackgasse stranden (опинитися у глухому куті) (Merkel, 2020 (8)), насамперед, тому, що вони формують у свідомості слухача низку образів із негативним конотативним забарвленням. У процесі розгортання текстового фрагмента це виконує роль контрастуючого елемента, який протиставляється рішучості канцлерки, її здатності виявляти характер лідера за складних обставин. Наприклад, Doch niemand sollte deshalb so naiv sein, zu glauben, die Themen Flucht und Migration kцnnten gleichsam per Knopfdruck ein fьr alle Mal, wie es oft heiЯt, gelцst werden (Але ніхто не повинен бути таким наївним, щоб вірити, що питання біженців та міграції можна вирішити раз і назавжди, як це часто кажуть, одним натисканням кнопки) (Мегкеї, 2020 (8)).

Загалом функціонування подібних метафор у висловленнях, де досягнення лідерки не представлені прямо, пропонує вже готову картину - повна одностайність у прийнятті певних політичних кроків. Їхня доцільність не ставиться під сумнів, оскільки в основі знаходиться «я» політика розчинене в колективному. Водночас мовець часто вдається до прийому висунення власного образу за допомогою розташування в ініціальній частині блоку, що так чи інакше асоціюються з образом досягнень або пов'язаний з екстатичним захопленням від патріотичних гасел, наприклад: Ich sehe unsere deutsche Ratsprдsidentschaft als Chance, Europa als solidarische, handlungsfдhige und gestaltende Kraft weiterzuentwickeln, die Verantwortung fьr Frieden und Sicherheit in der Welt ьbernimmt (Merkel, 2020 (9)).

Цілком очевидно, що Ich sehe на початку висловлення з піднесеним ад'єктивним (solidarische, handlungsfдhige, gestaltende) та субстантивним (Kraft, Verantwortung, Sicherheit) оздобленням, що загалом не складно транспонувати в концепт НІМЕЧЧИНА - ТВОРЧА СИЛА РОЗВИТКУ ЄВРОПИ, викликає і закріплює у свідомості слухача прямий асоціативний зв'язок. Разом із тим чим сильніше експліцитно представлена самопре- зентаційність, тим більшого акцентного виділення набуває ініціальне фокусування на образі мовця. Розглянемо приклад: Dennoch bin ich zutiefst davon ьberzeugt, dass die transatlantischen Beziehungen, die Zusammenarbeit und das Bьndnis mit den USA und in der NATO ein zentraler, tragender Pfeiler unserer AuЯen- und Sicherheitspolitik sind und bleiben (Merkel, 2020 (9)). Як бачимо, стрижнем цієї тези є два моменти, які практично врізаються в свідомість - «я глибоко переконана», де прислівник zutiefst збільшує і без того сильну позицію цієї фрази, і метафора «міцна опора нашої зовнішньої політики», опосередковані відсиланнями до найбільш потужного геополітичного гравця на планеті (Bьndnis mit den USA und in der NATO). Також для переконування аудиторії в міцності та силі демократії, канцлерка вдається до її метафоричного опису як агента самостійних дій (Марченко, Савчук, 2020: 31). Wir spьren in Ihrem Haus den Herzschlag der europдischen Demokratie (Ми відчуваємо серцебиття європейської демократії у вашому домі) (Мегкеї, 2018 (5)).

Результати аналізу засвідчують, що у випадку зі сферою людини мовцем моделюється картина світу у спосіб, що максимально наближує властиві людським діяльностям поняття, як-от емоційно-чуттєве сприйняття дійсності, життя та смерть, просторові та часові орієнтири, дім, частка яких від загальної кількості проаналізованих прикладів становить 29,8%. Таким чином, антропоморфні метафори є невід'ємною частиною виступів А. Меркель.

З метою привернути увагу до гострої проблематики та водночас підкреслити ефективність власної діяльності канцлеркою використовуються метафори в основі яких життя та смерть, наприклад: [...] ihr Leben verloren haben (втратити життя) (Merkel, 2020 (7)). Такі яскраві метафоричні образи слугують потужним мотиваційним фактором і презентації якостей канцлерки, і вербального впливу, що засвідчує досить висока частота 7,4% їхнього використання. Навіть у межах однієї промови часто спостерігається споріднені приклади таких метафор: <...> die Initiative ins Leben gerufen haben (оживили ініціативу); <...> die Wirtschaftspartnerschaft unserer beiden Lдnder mit Leben erfьllen (наповнити життям економічне партнерство) (Мегкеї, 2020 (8)).

Крім того, невід'ємним атрибутом виступів Ангели Меркель, особливо коли йдеться про особливі проблеми, війни, епідемії, є метафори емоційно-чуттєвого сприйняття людини, наприклад: Dabei behalten wir auch die deutsche und europдische Wirtschaft im Blick (При цьому ми не випускаємо з виду німецьку і європейську економіку) (Merkel, 2020 (8)). За тим самим принципом сюди належать і просторові та часові орієнтири людини: Die Coronavirus-Pandemie hat unsere Welt auf den Kopf gestellt (Пандемія корона вірусу поставила наш світ з ніг на голову) (Merkel, 2020 (9)); Wir erarbeiten uns also wertvolle Zeit (Отже, ми заробляємо для себе цінний час) (Merkel, 2020 (8)). Примітними також є метафори персоніфікації, якими створюються образи єднання і збільшується сила закликів: <.> unser Schicksal in die eigene Hand nehmen (візьмемо свою долю у власні руки) (Merkel, 2020 (9)).

У випадку з метафорами, вихідним базисом творення яких є система цінностей, ми розглядаємо дії, спрямовані на їхнє порушення, стабілізацію та еталонність, частка яких становить 23,5%. Аналіз особливостей їхнього функціонування дає змогу стверджувати, що презентація образу політика може конструюватися шляхом ототожнення власної ефективної діяльності А. Меркель зі стабільністю в підтримці та забезпеченні системи цінностей, наприклад, Gerade in einer destabilisierten Welt ist es in unserem europдischen Interesse, als Stabilitдtsanker dienen zu kцnnen (Мегкеї, 2020 (9)). Як бачимо, зазначений фрагмент зосереджено на запевненнях підтримки unserem europдischen Interesse, що втілюється поєднанням контрастної пари дестабілізований світ - стабільність. При цьому рух від хаосу нестабільності до упорядкованості як кінцевої мети, яка одночасно імплі- цитно презентує образ канцлерки, представлено метафорою Stabilitдtsanker dienen zu kцnnen (служити якорем стабільності).

Подібну функцію, власне емфатичне виділення тез, покликаних створити певне уявлення про ситуацію та ефективність діяльності мовця в ній, виконують метафори, зосереджені на порушеннях в усталеній системі цінностей. Так, наступний приклад: Noch vor wenigen Wochen schien unvorstellbar, dass nur wenig spдter freiheitliche Demokratien umfangreiche MaЯnahmen wie

Ausgangs- und Kontaktbeschrдnkungen erlassen mьssen, die auch hierzulande den hдrtesten Einschnitt in die Freiheitsrechte der Bьrgerinnen und Bьrger seit Grьndung der Bundesrepublik Deutschland darstellen (Merkel, 2020 (9)), демонструє ефективність застосування метафори жорстокий надріз у правах на свободу, для поглиблення опису всього трагізму ситуації. Крім того, семантика прикметникових вкраплень ініціальної частини висловлювання (немислимий, ліберальний, масштабні) в поєднанні з негативним аксіоло- гічним потенціалом самої метафори, створюють експланаторну тональність, яка, зрештою, дає змогу пом'якшити можливе негативне сприйняття рішень канцлерки.

Таким чином, здійснений аналіз дає змогу констатувати, що засобами метафори Ангелою Меркель конструюється і позитивно, і негативно аксіологічні моделі інтерпретації картини світу. При цьому обидві моделі однаково вагомі для формування образу лідера, оскільки вони, насамперед, створюють певне уявлення про ситуацію, в контексті якої підкреслюються здобутки діяльності канцлерки. Найбільш продуктивними метафорами є такі понятійні сфери, як соціум і людина. Саме їхнє функціонування дає змогу описувати заходи для подолання економічних викликів і збільшувати ефективність власної політичної поведінки.