Партійно-політична репрезентація депутатського корпусу районних рад Одеської області (за результатами місцевих виборів 2020 року)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Партійно-політична репрезентація депутатського корпусу районних рад Одеської області (за результатами місцевих виборів 2020 року)

Наталя Пилипівна Гедікова

Доктор політичних наук, професор, професор кафедри політичних наук і права, Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д.Ушинського»

Анотація

Статтю присвячено дослідженню партійно-політичного представництва депутатського корпусу районних рад Одеської області, новоутворених в результаті реформування адміністративно-територіального устрою субрегіонального рівня в Україні. Аналізуються структура депутатського корпусу за політичною ознакою та забезпечення депутатської діяльності шляхом роботи депутатських постійних комісій, фракцій та груп районних рад Одеської області VIII скликання за результатами місцевих виборів 25 жовтня 2020 року. Автор презентує своє дослідження на підставі аналізу електоральної статистики, яка розміщена на Офіційному веб-порталі Центральної виборчої комісії України та інформаційних даних, які розміщені на сайтах районних рад Одеської області.

Ключові слова: депутати, місцеве самоврядування, політичні партії, депутатські постійні комісії, депутатські фракції.

Abstract

Party-political representation of the deputy corps of district councils of Odessa region (according to the results of the 2020 local elections)

Natalia Pylypivna Hedikova

PhD in Political Sciences, Professor, Professor at the Department of Political Science and Law, State Institution «South Ukrainian National Pedagogical University named after K.D.Ushynsky»

The purpose of article is investigated the party-political representation of the deputy corps of district councils of Odessa region newly formed as a result of reforming the administrative-territorial structure of the subregional level in Ukraine. The task of the article is analyze the structure of the parliamentary corps on political grounds and ensure parliamentary activities through the work of deputy standing commissions, factions and groups of district councils of Odessa region VIII convocation in the local elections on October 25, 2020.

The research is based on the analysis of electoral statistics, which is posted on the Official Web Portal of the Central Election Commission of Ukraine and information data posted on the websites ofdistrict councils of Odessa region. The deputy corps of district councils of Odessa region is analyzed on the example of Belgorod- Dniester and Odessa district councils of VIII convocation.

It was found that deputies from the politicalforces «Sluha narodu», «Opozytsiyna platforma - Za zhyttya», «Doviryay dilam», «Nash kray» received the largest representation in these councils and their bodies. The results of the study showed that the composition of the deputy corps of district councils of Odessa region of the VIII convocation on the political component has a certain specificity This based on the structure and influence ofdistrict branches ofpolitical parties. Mostly deputies ofdistrict councils in the 2020 local elections in the region elected was from the parliamentary parties: «Sluha narodu», «Yevropeys'ka solidarnist'», «Batkivshchyna», «Opozytsiyna platforma - Za zhyttya». The political parties «Za maybutnye», «Doviryay dilam» were represented in most district councils of Odessa region among the non-parliamentary parties of the national level. It is emphasized that the result of a full-scale military invasion of the Russian Federation on February 24, 2022 was the decision of the National Security and Defense Council of Ukraine, and later the Law 43 2243-IX of 03.05.2022, banning pro-Russian political parties in Ukraine, and as well as those that pose a threat to Ukraine's national security. It was concluded that the political parties mentioned in the decision in Odesa region, as in all other regions in the controlled territory of Ukraine, ceased their activities, respectively, the deputy factions ofdistrict councils formed by these political parties also ceased their activities they became non-partisan, some of them resigned, but most continue their activities, but no longer as party members. The prospect of further study of the problem raised in this article is studying the human resources of representative bodies of local self-government of the united territorial communities of Odessa region in the new system of administrative-territorial organization and modern conditions of Ukraine.

Key words: deputies, local self-government, political parties, standing commissions, deputy factions.

Постановка проблеми.

Згідно ст. 133 чинної Конституції України: «Систему адміністративно-територіального устрою України складають: Автономна Республіка Крим, області, райони, міста, райони в містах, селища і села» [Конституція України No 254к/96-ВР/1996]. Зважаючи на це, зазначимо, що у визначеній Конституцією України системі адміністративно-територіального устрою країни відповідає трирівнева система: області (регіональний рівень), райони (субрегіональний рівень), територіальні громади (базовий рівень).

У квітня 2020 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення територій та адміністративних центрів територіальних громад» No 562-IX [Про внесення змін/2020], який став одним із ключових інструментів для нашої держави у питанні створення умов для завершення процесу формування спроможних територіальних громад і адміністративно-територіального устрою України та проведення місцевих виборів на новій територіальній основі.

Згідно чинного Виборчого кодексу України від 09.12.2019 р. No 396-IX [Виборчий кодекс/2019] одним з основних суб'єктів виборчого процесу є партії (організації партій), які набули цього статусу. Відповідно, політичні партії є єдиним механізмом формування кадрового потенціалу виборних представницьких органів місцевого самоврядування, а саме місцевих рад, що й актуалізує в даному дослідженні партійно-політичний чинник як критерій репрезентації депутатського корпусу .

Аналіз досліджень та публікацій.

партійний політичний депутатський вибори

Питання кадрового потенціалу виборних представницьких органів місцевого самоврядування порушували такі автори, як Я.Жаліло, В.Козіна, О.Лебединська, А. Осіпов, В. Романова, О. Солонтай, О.Шевченко та інші. Крім того, за роки незалежності України були ухвалені відповідні документи, а у 2014 році наша країна зі зміною моделі управління державою і інтеграцією до Європейського Союзу розпочала повномасштабні реформи в усіх сферах суспільного життя, зокрема, в цій системі реформ провідне місце було відведено реформі децентралізації та місцевого самоврядування, що обумовило процес прийняття значної кількості нормативних документів, рекомендацій та внесення змін до чинних законодавчих актів.

Метою статті є дослідження партійно-політичного представництва депутатського корпусу районних радах Одеської області новоутворених в результаті реформування адміністративно-територіального устрою субрегіонального рівня в Україні. Завданням статті є аналіз структури депутатського корпусу за політичною ознакою та забезпечення депутатської діяльності шляхом роботи депутатських постійних комісій, фракцій та груп районних рад Одеської області VIII скликання за результатами місцевих виборів 25 жовтня 2020 року.

Виклад основного матеріалу.

Районна рада в Україні є другим після обласної ради рівнем в системі виборних представницьких органів місцевого самоврядування, які складаються з депутатів і наділені правом представляти інтереси територіальної громади, приймати від її імені рішення та здійснювати в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, Законами України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про статус депутатів місцевих рад», Європейською хартією місцевого самоврядування, іншими нормативно-правовими актами та Регламентом районної ради.

У рамках реформи децентралізації влади і місцевого самоврядування в Україні у 2020 році було проведено реформування адміністративно-територіального устрою субрегіонального рівня, основною одиницею якого є район, який складається з громад.

Згідно з Постановою Верховної Ради України від 17.07.2020 року No 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів» [Про утворення/2020] в Одеській області ліквідовано 26 районів та утворено 7 нових укрупнених районів: Березівський район, Білгород-Дністровський район, Болградський район, Ізмаїльський район, Одеський район, Подільський район, Роздільнянський район. Відповідно, створено стільки ж районних рад.

Згідно з Постановою Центральної виборчої комісії України від 14.08.2020 року No 176 «Про призначення перших виборів депутатів районних рад на 25 жовтня 2020 року» [Про призначення/2020] на новій територіальній основі відбулися перші місцеві вибори депутатів районних рад Одеської області.

Українські дослідники і експерти напередодні місцевих виборів-2020 зазначили, що вони «проходитимуть в умовах чергової кризи політичних партій в Україні. Посунувши більшість старих політичних сил, які й так мали слабку (або не мали зовсім) регіональну мережу, партія «Слуга народу» зруйнувала старі топові партійні проєкти. В Україні виникла сприятлива ситуація для нового розквіту регіональних партійних проєктів. ... З іншого боку, варто також ураховувати, що на рівні територіальних громад сіл, селищ та невеликих міст організаційна структура політичних партій є зазвичай дуже слабкою. ... Чималий вплив на перебіг виборчої кампанії 2020 р. матиме й запровадження високої застави для кандидатів. З одного боку, таку заставу теоретично можуть заплатити лише великі політичні партії, з іншого - не всі загальнонаціональні партії будуть здатні чи вважатимуть за потрібне внести заставу за свої регіональні представництва або кандидатів у великій кількості виборчих округів, зосереджуючись на участі лише у важливих, з точки зору забезпечення політичного впливу, округах або на тих округах, де партія матиме гарантовані шанси на успіх її кандидатів. Таким чином, звільнятиметься місце для регіональних партійних проєктів, які й не прагнуть отримати широке представництво, територіально обмежуючи свою участь» [Децентралізація 2020: 42].

І ці прогнози виправдалися з огляду на результати останніх виборів до місцевих рад.

Так, за даними ЦВК, в результаті місцевих виборів 2020 року на території Одеської області обрано 308 депутатів районних рад VIII скликання. Найбільше представництво отримала «Опозиційна платформа - За життя», яка була представлена 94 депутатами (30.5%), друге місце зайняла «Слуга народу» із 53 представниками (17.2%), трете місце - «За майбутнє» представлена 47 депутатами (15.3%), четверте місце зайняла «Європейська солідарність» із 33 депутатами (10.7%), на п'ятому місці «Довіряй ділам» із 27 представниками (8.8%), на шостому місці «Батьківщина» представлена 25 депутатами (8.1%), сьоме місце зайняла «Наш край» із 23 представниками (7.5%) і на восьмому місці «Партія Шарія», яка мала 6 представників (1.9%) (див. табл. 1).

Аналіз емпіричної бази дає можливість стверджувати, що данні тенденції на Одещині мали певну специфіку. З одного боку, суцільне оновлення у 2019 році парламентського представництва області, з іншого, виходячи зі структурованості та впливовості районних осередків партій, переважно депутатами районних рад у місцевих виборах 2020 році в області обиралися, як правило, прибічники парламентських партій.

Районна рада є певною системою, складовою якої є депутат. Діяльність усіх складових системи спрямована на досягнення спільного результату - прийняття оперативних і ефективних рішень, досягнення ефективного управління. Безперервність і ефективність діяльності ради забезпечується через роботу сесій, голови та заступника голови ради, постійних комісій ради, депутатів, виконавчого апарату ради.

Таблиця 1

Порівняльна таблиця складу депутатського корпусу районних рад Одеської області VIII скликання за політичною складовою [Місцеві вибори/2020]

Згідно зі ст. 49 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», депутат «... має всю повноту прав, що забезпечують його активну участь у діяльності ради та утворюваних нею органів, несе обов'язки перед виборцями, радою та її органами, виконує їх доручення» [Про місцеве самоврядування 1997], ст.3 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад»: «Депутат місцевої ради є повноважним і рівноправним членом відповідної ради - представницького органу місцевого самоврядування [Про статус депутатів 2002]. Таким чином, депутат районної ради відповідно до законодавства наділяється всією повнотою прав, необхідних для забезпечення його участі у діяльності ради та її органів.

Змістовну інформація про кадровий потенціал Одещини, сконцентрований у представницьких органах місцевого самоврядування, дають офіційні сайти районних рад Одеської області.

Структуру депутатського корпусу за політичною ознакою та забезпечення депутатської діяльності шляхом роботи депутатських постійних комісій, фракцій та груп районних рад Одеської області проаналізуємо на прикладі двох рад VIII скликання - Білгород-Дністровської та Одеської, які презентують головні галузі області - морегосподарський та агропромисловий комплекси.

Аналіз проведено на основі електоральної статистики, яка розміщена на Офіційному веб-порталі Центральної виборчої комісії України щодо обраних депутатів та на основі інформаційних даних, які розміщені на сайтах районних рад Одеської області.

Так, за результатами місцевих виборів 2020 року до складу депутатського корпусу Білгород-Дністровської районної ради VIII скликання ввійшли представники 6 політичних партій із загальною кількістю депутатів 42 особи. Найбільше представництво у складі районної ради отримала «Опозиційна платформа - За життя», яка була представлена 12 депутатами (28.6%), друге місце зайняла «Слуга народу» із 8 представниками (19%), «Наш край» представлена 7 депутатами (16.7%), «За майбутнє» - 6 (14.3%), «Довіряй ділам» - 5 (11.9%), «Європейська солідарність» - 4 (9.5%).

До складу депутатського корпусу Одеської районної ради VIII скликання ввійшли представники 6 політичних партій із загальною кількістю депутатів 64 особи, а саме: більшість у новій раді отримала «Опозиційна платформа - За життя», яка була представлена 18 депутатами (28.1%), друге місце зайняла «Довіряй ділам» із 13 депутатами (20.3%), трете місце - «Слуга народу» представлена 12 депутатами (18.7%), четверте місце зайняла «Європейська солідарність» із 9 депутатами (14.1%), останнє місце поділили «За майбутнє» і «Партія Шарія», кожна з них мала по 6 представників (по 9.4%).

Отже, найбільше представництво в депутатському корпусі в Білгород-Дністровській і Одеській районних радах Одеської області отримали представники таких політичних сил: «Опозиційна платформа - За життя», «Слуга народу», «Наш край», «Довіряй ділам». При цьому зазначимо, що суттєву більшість в депутатському корпусі районних рад отримали 84 представники від політичної партії «Опозиційна платформа - За життя».

Інструментом депутатської діяльності є постійні комісії районної ради. Відповідно до Конституції України [Конституція України/1996], ст.47 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» [Про місцеве самоврядування/1997] постійні комісії районної ради є органами ради, головним призначенням яких є вивчення, попередній розгляд і підготовка питань, які належать до відання ради, здійснення контролю за виконанням рішень ради, її виконавчого комітету. Ми поділяємо думку А.Осіпова і О.Солонтай в тому, що «постійна комісія місцевої ради наділена широкими повноваженнями, які певним чином перегукуються з правами депутата місцевої ради. Повноваження можна умовно поділити на нормотворчі і контрольні» [Осіпов, Солонтай 2015: 20].

Утворення постійних комісій є виключним повноваженням районної ради та ради об'єднаної територіальної громади. Рада самостійно визначається із кількістю постійних комісій, їх назвою, які, як правило, мають вказівку на їх спеціалізацію, а також із функціональною спрямованістю і визначаються регламентом відповідної ради та Положенням про постійні комісії, що затверджується радою. Членами постійної комісії можуть бути виключно депутати районної ради, яка утворила постійну комісію. При цьому, депутат (окрім секретаря ради) має право увійти до складу однієї з постійних комісій, а також брати участь у роботі будь-якої постійної комісії з правом дорадчого голосу. Мінімальна чисельність складу постійних комісій встановлюється у кількості трьох осіб, максимальна - семи осіб.

Так, у Білгород-Дністровській районній раді створено 6 постійних комісій:

1. З питань законності, регламенту, регуляторної політики. У складі комісії з загальною кількістю депутатів - 6 осіб, найбільше депутатів представлені з політичної партії «Опозиційна платформа - За життя» - 2 депутати, по 1 депутату серед політичних сил «Слуга народу», «Європейська солідарність», «За майбутнє» і «Наш край», немає жодного депутата з політичної партії «Довіряй ділам».

2. З питань бюджету, фінансів та інвестиційної діяльності. У складі цієї комісії з загальною кількістю депутатів - 7 осіб, найбільше депутатів представлені із політичної партії «Слуга народу» - 3 депутати, і «Опозиційна платформа - За життя» - 2 депутати, найменше - по 1 депутату серед політичних сил «За майбутнє» і «Наш край». Натомість немає жодного депутата з політичних сил «Європейська солідарність» і «Довіряй ділам».

3. З питань соціального захисту, освіти, охорони здоров'я, культури та спорту. У складі цієї комісії з загальною кількістю депутатів

- 6 осіб, найбільше депутатів представлені із політичної партії «Опозиційна платформа - За життя» - 2 депутати, по 1 депутату серед «Слуга народу», «За майбутнє», «Наш край», «Довіряй ділам» та немає жодного депутата з політичної сили «Європейська солідарність».

4. З питань промисловості, агропромислового комплексу, підприємництва, транспорту, зв'язку, енергозабезпечення, рекреації, туризму та екології. Загальна кількість депутатів

- 6 осіб, найбільше депутатів представлені із політичної партії «Опозиційна платформа - За життя» - 2 депутати, по 1 депутату серед «Слуга народу», «За майбутнє», «Наш край», «Довіряй ділам», немає жодного депутата з політичної сили «Європейська солідарність».

5. З питань земельних відносин та адміністративно-територіального устрою. У складі комісії з загальною кількістю депутатів - 7 осіб, найбільше депутатів представлені із політичної партії «Опозиційна платформа - За життя» - 2 депутати та по 1 депутату серед політичних сил «Слуга народу», «Європейська солідарність», «За майбутнє», «Наш край», «Довіряй ділам».

6. З питань майнових відносин, житлово-комунального господарства, архітектури та містобудування. Серед 7 депутатів цієї постійної комісії більшість депутатів - по 2 депутати - представлені із політичних партій «Слуга народу» і «Опозиційна платформа - За життя», по 1 депутату серед «За майбутнє», «Наш край» і «Довіряй ділам», немає жодного депутата з політсили «Європейська солідарність».

В Одеській районній раді в результаті внесення змін до рішення районної ради від 29 грудня 2020 року No 12-VIII «Про утворення та персональний склад постійних комісій Одеської районної ради Одеської області» на сесії ради 22.10.2021 р. з 13 постійних комісій створено 12 постійних комісій:

1. З питань бюджету, фінансово-економічної політики та банківської діяльності. У складі цієї комісії з загальною кількістю депутатів

- 7 осіб, найбільше депутатів представлені із депутатських фракцій політичних партій «Слуга народу» і «Європейська солідарність»

- по 2 депутати з кожної, найменше - по 1 депутату серед депутатських фракцій «За майбутнє», «Опозиційна платформа - За життя», «Довіряй ділам». Натомість немає жодного депутата з фракції політичної сили «Разом», також відсутні позафракційні депутати.

2. З питань транспорту, зв'язку та морегосподарського комплексу. У складі комісії з загальною кількістю депутатів - 5 осіб, найбільше депутатів представлені із депутатської фракції політичної партії «Європейська солідарність» - 2 депутати, найменше - по 1 депутату серед депутатських фракцій «Опозиційна платформа - За життя», «Разом» і позафракційних, немає жодного депутата з фракції «За майбутнє», «Довіряй ділам».

3. З питань управління майном спільної власності територіальних громад району. Загальна кількість депутатів - 6 осіб, найбільше депутатів представлені із депутатських фракцій політичних партій «Слуга народу» і «Опозиційна платформа - За життя» по 2 депутати від кожної, найменше - по 1 депутату серед депутатських фракцій «Європейська солідарність», «Довіряй ділам», немає жодного депутата з фракції «За майбутнє», «Разом» і позафракційних депутатів.

4. З питань земельних відносин та адміністративно-територіального устрою. У складі комісії з загальною кількістю депутатів - 6 осіб, найбільше депутатів представлені із депутатської фракції політичної партії «Опозиційна платформа - За життя» - 2 депутати, по 1 депутату серед депутатських фракцій «Слуга народу», «За майбутнє», «Довіряй ділам», «Разом», немає жодного депутата з фракції політсили «Європейська солідарність» та по- зафракційних депутатів.

5. З питань житлово-комунального господарства, паливно-енергетичного комплексу та енергозбереження. У складі комісії з загальною кількістю депутатів - 4 особи, представлені депутати тільки із депутатських фракцій політсил «Опозиційна платформа - За життя» і «Довіряй ділам» - по 2 депутати з кожної.

6. З питань охорони здоров'я та соціальної політики. Серед 6 депутатів цієї постійної комісії більшість депутатів - 2 депутати - представлені із депутатської фракції політичної партії «Європейська солідарність» та по 1 депутату серед депутатських фракцій «Слуга народу», «За майбутнє», «Опозиційна платформа - За життя», «Довіряй ділам». Немає жодного депутата з фракції «Разом» і позафракційних депутатів.

7. З питань економіки, промисловості, підприємництва, регуляторної політики та інвестиційної діяльності. У складі комісії з загальною кількістю депутатів - 3 особи, представлені депутати тільки із депутатських фракцій політсил «Опозиційна платформа - За життя» - 2 депутати і «Довіряй ділам» - 1 депутат.

8. З питань освіти, науки, молодіжної політики, спорту, культури та туризму. Загальна кількість депутатів - 7 осіб. З кожної депутатської фракції політичної партії представлено по одному депутату і один позафракційний депутат.

9. З питань правової політики, забезпечення законності, регламенту та місцевого самоврядування. Серед 7 депутатів цієї постійної комісії більшість депутатів представлені із депутатської фракції політичної партії «Довіряй ділам» - 3 депутати, 2 депутати з «Опозиційна платформа - За життя», по 1 депутату серед депутатських фракцій «Слуга народу», «За майбутнє». Немає жодного депутата з фракцій «Європейська солідарність», «Разом» та поза-фракційних депутатів.

10. З питань екології, природокористування, запобігання надзвичайним ситуаціям та ліквідації їх наслідків. У складі комісії з загальною кількістю депутатів - 3 особи, представлені депутати тільки із депутатських фракцій політсил «Опозиційна платформа - 86

За життя» - 2 депутати і «Європейська солідарність» - 1 депутат.

11. З питань архітектури, будівництва, регіонального розвитку та культурної спадщини. У складі комісії з загальною кількістю депутатів - 4 особи, найбільше депутатів представлені із депутатської фракції політичної партії «Довіряй ділам» - 2 депутати, найменше

- по 1 депутату серед депутатських фракцій «Слуга народу» і «Опозиційна платформа - За життя», немає жодного депутата з фракцій по- літсил «Європейська солідарність», «За майбутнє», «Разом» та позафракційних депутатів.

12. З питань міжрегіонального і міжнародного співробітництва. Загальна кількість депутатів - 4 особи, найбільше депутатів представлені із депутатської фракції політичної партії «Опозиційна платформа - За життя» - 2 депутати, по 1 депутату представлено з числа членів депутатських фракцій «За майбутнє» і «Разом», жодного депутата немає з фракцій «Слуга народу», «Європейська солідарність», «Довіряй ділам» і позафракційних депутатів.

Так, виходячи з наданої інформації констатуємо:

1) Одеська районна рада пішла шляхом запровадження більшої кількості депутатських постійних комісій, ніж Білгород-Дністровська, однак має у складі дві комісії, до складу яких ввійшли лише три депутати;

2) у складі Білгород-Дністровської районної ради в розрізі постійних комісій більшість депутатів представлені від політичних партій «Слуга народу» і «Опозиційна платформа - За життя», у складі Одеської районної ради - від політичних партій «Опозиційна платформа

- За життя», «Європейська солідарність» і «Слуга народу»;

3) для обох районних рад найбільш популярними та багато чисельними є постійні комісії з питань фінансів та бюджету, що виправдано місцем фінансової складової в здійсненні місцевого самоврядування загалом, а також традиційно популярними серед депутатів є постійні комісії з питань майнових відносин.

Утворюючи постійну комісію та обираючи її членів, районна рада визначається із головою комісії, якого обирають з числа депутатів ради, які подали заяви про бажання бути членами такої постійної комісії.

На прикладі Білгород-Дністровської і Одеської районних рад можемо зазначити, що до складу голів першої районної ради в розрізі постійних комісій ввійшли представники від усіх політичних сил, відповідно до другої районної ради не ввійшло жодного депутата від депутатських фракцій «За майбутнє» і «Опозиційна платформа - За життя». Виходячи з цих показників можемо зробити висновок, що в усіх постійних комісіях Білгород-Дністровської районної ради депутати від усіх політичних сил на посадах голови комісії представлені пропорційно, чого не можемо сказати про Одеську районну раду.

Депутати районної ради можуть об'єднуватися у депутатські фракції і групи. Депутатські фракції районної ради формуються на партійній основі депутатами районної ради, також до їх складу можуть входити позапартійні депутати ради, які підтримують політичну спрямованість фракцій. Для спільної роботи по здійсненню депутатських повноважень депутати районної ради можуть об'єднуватись в депутатські групи за єдністю території їх виборчих округів, спільністю проблем, які вони вирішують, або іншими ознаками.

Так, у Білгород-Дністровській районній раді було створено 4 депутатські фракції: депутатська фракція політичної партії «Довіряй ділам», депутатська фракція політичної партії «Опозиційна платформа - За життя», депутатська фракція політичної партії «Наш край» та депутатська фракція політичної партії «Слуга Народу».

В Одеській районній раді було створено 7 депутатських фракцій: депутатська фракція політичної партії «Слуга народу» - 12 осіб, депутатська фракція політичної партії «Європейська солідарність» - 9 осіб, депутатська фракція політичної партії «За майбутнє» - 6 осіб, депутатська фракція політичної партії «Опозиційна платформа - За життя» - 18 осіб, депутатська фракція політичної партії «Довіряй ділам» - 13 осіб, депутатська фракція «Разом» - 4 особи, депутатська фракція «Позафракційні депутати» - 2 особи та 4 депутатські групи: «Оргкомітет 100» - 6 осіб, «Захистимо Куяльник» - 10 осіб, «Рівні можливості» - 7 осіб, «МИР. ЖІНКИ. БЕЗПЕКА» - 12 осіб.

Отже, виходячи зі складу обох районних рад в розрізі депутатських фракцій зазначимо, що найбільш чисельними є «Опозиційна платформа - За життя», «Довіряй ділам», «Слуга народу».

Висновки

Підсумовуючи усе вищезазначене констатуємо, що новітня історія районних рад Одеської області розпочалась з реформою адміністративно-територіального устрою субрегіонального рівня. За підсумками виборчої кампанії 2020 року в Одеській області до органів місцевого самоврядування на рівні районних рад окрім парламентських партій («Слуга народу», «Європейська солідарність», «Батьківщина», «Опозиційна платформа - За життя»), отримали представництво непарламентські партії («За майбутнє», «Довіряй ділам», «Наш край», «Партія Шарія»). Зокрема, непарламентські партії загальнонаціонального рівня «За майбутнє», «Довіряй ділам» отримали представництво у більшості районних рад Одеської області. Короткий аналіз депутатського корпусу районних рад Одеської області VIII скликання проведений на прикладі Білгород-Дністровської та Одеської районних рад VIII скликання, свідчить про те, що у цих радах та їх органах найбільше представництво отримали депутати від політичних сил «Слуга народу», «Опозиційна платформа - За життя», «Довіряй ділам», «Наш край».

У результаті повномасштабного воєнного вторгнення 24 лютого 2022 року Російської Федерації на територію України Рада національної безпеки і оборони України у березні цього року ухвалила рішення «Щодо призупинення діяльності окремих політичних партій». Відповідно, на період дії воєнного стану було призупинено будь-яку діяльність в Україні таких політичних партій як «Опозиційна платформа - За життя», «Партія Шарія», «Наші», «Опозиційний блок», «Ліва опозиція», «Союз лівих сил», «Держава», «Прогресивна соціалістична партія України», «Соціалістична партія України», партія «Соціалісти», «Блок Володимира Сальдо», з умовою подальшого невідкладного вжиття в установленому порядку вичерпних заходів щодо заборони їх діяльності [Щодо призупинення/2022]. Згодом, було прийнято Закон No 2243-IX від 03.05.2022 р. про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони (розпуску, примусової ліквідації) політичних партій (реєстр. No 7172-1), що створюють загрозу національній безпеці України. У першу чергу обидва документа спрямовані на заборону проросійських політичних партій в Україні. Таким чином, зазначені у рішенні політичні партії в Одеській області, як і у всіх інших областях на підконтрольній території Україні, зупинили свою діяльність, відповідно, депутатські фракції районних рад, сформовані цими політичними партіями, також зупинили свою діяльність, а депутати, які входили до їх складу стали позафракційними, деякі з них склали мандат, проте більшість продовжують свою діяльність, але вже не у статусі членів партій.

Перспективою подальшого вивчення проблеми, порушеної у даній статті, є дослідження кадрового потенціалу представницьких органів місцевого самоврядування об'єднаних територіальних громад Одеської області в новій системі адміністративно-територіального устрою та сучасних умовах розвитку України.

Бібліографічні посилання

Виборчий кодекс України: Закон України від 19.12.2019р. No 396-IX. Дата оновлення: 15.03.2022. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/396-20#Text (дата звернення 24.05.2022).

Децентралізація і формування політики регіонального розвитку в Україні (2020): наук. доп. /О.В.Шевченко, В.В.Романова, Я.А.Жаліло та ін.; за наук. ред. Я.А.Жаліла. Київ: НІСД.

Конституція України: Закон України від 28.06.1996 р. ^254к/96-ВР. Дата оновлення: 01.01.2020. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96- %D0%B2%D1%80#Text (дата звернення 24.05.2022).

Місцеві вибори 2020. Офіційний веб-сайт Центральної виборчої комісії. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://cvk.gov.ua/vibory category/mistsevi-vibori.html (дата звернення 29.05.2022).

Осіпов, А., Солонтай, О. (2015). Постійні комісії як інструмент депутата місцевої ради. Луцьк: ПрАТ «Волинська обласна друкарня».

Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення територій та адміністративних центрів територіальних громад: Закон України від 16.04.2020 р. No 562-IX. Дата оновлення: 23.07.2020. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/562-20#Text (дата звернення 24.05.2022)

Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України від 21.05.1997р. №280/97-ВР. Дата оновлення: 26.05.2022. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97- %D0%B2%D1%80#Text (дата звернення 03.06.2022)

Про призначення перших виборів депутатів районних рад на 25 жовтня 2020 року: Постанова Центральної виборчої комісії України від 14.082020 р. No 176. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0176359-20#Text (дата звернення 29.05.2022).

Про статус депутатів місцевих рад: Закон України від 11.07.2002р. No93-IV. Дата оновлення: 16.11.2021. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/93-15#Text (дата звернення 03.06.2022)

Про утворення та ліквідацію районів: Постанова Верховної Ради України від 17.07.2020 р. No807-IX [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/807-20?find=1&text=% D0%BE%D0%B4%D0%B5%D1%81%D1%8C%D0%BA#Text (дата звернення 29.05.2022)

Щодо призупинення діяльності окремих політичних партій: рішення Ради національної безпеки і оборони України від 18.03.2022 р. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www.rnbo.gov. ua/ua/Ukazy/5296.html (дата звернення 03.06.2022)

References

Detsentralizatsiia i formuvannia polityky rehionalnoho rozvytku v Ukraini [Decentralization and formation of regional development policy in Ukraine] (2020): nauk. dop. / O.V.Shevchenko, V.V.Romanova, Ya.A.Zhalilo ta in. ; za nauk. red. Ya.A.Zhalila. Kyiv: NISD. (in Ukrainian)

Konstytutsiia Ukrainy: Zakon Ukrainy vid 28.06.1996 r. No 254k/96-VR [Constitution of Ukraine: Law of Ukraine of June 28, 1996 No. 254k / 96-VR]. Data onovlennia: 01.01.2020. Retrieved May 05, 2022 from https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text (in Ukrainian)

Mistsevi vybory 2020 [Local elections 2020]. Ofitsiinyi veb-sait Tsentralnoi vyborchoi komisii. Retrieved May 29, 2022 from .https://cvk.gov.ua/vibory category/mistsevi-vibori.html (in Ukrainian)

Osipov,A. & Solontai, O. (2015). Postiini komisii yak instrument deputata mistsevoi rady [Standing commissions as a tool of a local council deputy]. Lutsk: PrAT «Volynska oblasna drukarnia». (in Ukrainian)

Pro mistseve samovriaduvannia v Ukraini: Zakon Ukrainy vid 21.05.1997 r. No 280/97-VR [On local self-government in Ukraine: Law of Ukraine of May 21, 1997 No. 280/97-VR]. Data onovlennia: 26.05.2022. Retrieved June 03, 2022 from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#Text (in Ukrainian)

Pro pryznachennia pershykh vyboriv deputativ raionnykh rad na 25 zhovtnia 2020 roku: Postanova Tsentralnoi vyborchoi komisii Ukrainy vid 14.082020 r. No176 [On calling the first elections of deputies to district councils on October 25, 2020: stop of the Central Election Commission of Ukraine dated August 14, 2020 No.176]. Retrieved May 29, 2022 from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0176359-20#Text (in Ukrainian)

Pro status deputativ mistsevykh rad: Zakon Ukrainy vid 11.07.2002 r. No93-IV [On the status of deputies of local councils: Law of Ukraine of July 11, 2002 No. 93-IV]. Data onovlennia: 16.11.2021. Retrieved June 03, 2022 from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/93-15#Text (in Ukrainian)

Pro utvorennia ta likvidatsiiu raioniv : Postanova Verkhovnoi Rady Ukrainy vid 17.07.2020r No807-IX [On the formation and liquidation of districts: Resolution of the Verkhovna Rada of Ukraine of July 17, 2020 No. 807-IX]. Retrieved May 29, 2022 from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/807-20?find=1&text= %D0%BE%D0%B4%D0%B5%D1%81%D1%8C%D0%BA#Text (in Ukrainian)

Pro vnesennia zmin do deiakykh zakoniv Ukrainy shchodo vyznachennia terytorii ta administratyvnykh tsentriv terytorialnykh hromad: Zakon Ukrainy vid 16.04.2020 r. No 562-IX [On Amendments to Certain Laws of Ukraine Concerning the Definition of Territories and Administrative Centers of Territorial Communities: Law of Ukraine of April 16, 2020, No.562-IX]. Data onovlennia: 23.07.2020. Retrieved May 24, 2022 from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/562-20#Text (in Ukrainian)

Shchodo pryzupynennia diialnosti okremykh politychnykh partii : rishennia Rady natsionalnoi bezpeky i oborony Ukrainy vid 18.03.2022r [Regarding the suspension of certain political parties: the decision of the National Security and Defense Council of Ukraine of March 18, 2022]. Retrieved June 03, 2022 from https://www.rnbo.gov.ua/ua/Ukazy/5296.html (in Ukrainian)

Vyborchyi kodeks Ukrainy: Zakon Ukrainy vid 19.12.2019 r. No 396-IX [Electoral Code of Ukraine: Law of Ukraine of December 19, 2019 No. 396-IX]. Data onovlennia: 15.03.2022. Retrieved May 05, 2022 from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#Text (in Ukrainian)

Размещено на Allbest.ru