Валідність індивідуального зважування змінних при формуванні індексу задоволеності демократією

Abstract

демократія супресор задоволеність

Validity of individual importance weighting for satisfaction with democracy score

Vinogradov A.G.,

Ph.D., Associate professor,

Taras Shevchenko National University of Kyiv,

Golovina A.O.,

Postgraduate student,

Taras Shevchenko National University of Kyiv

The common approach to measuring satisfaction with life or other complex phenomenon is to calculate a simple or weighted sum of satisfaction scores for its individual domains or aspects. There is a widespread perception among researchers that the validity of a composite score can be increased when domain satisfaction scores are weighted by the importance that respondents assign to the respective domains, but empirical studies do not confirm this assumption. The article is devoted to finding of conditions under which individual importance weighting of satisfaction with the state of democracy in Ukraine demonstrates higher validity for predicting overall satisfaction compared to unit-weighted and normatively weighted composites.

In the present study, importance weighting was investigated on the data of sixth round of European Social Survey collected in Ukraine (N = 2178). It has been shown that the validity of an individual importance weighting of satisfaction with democracy depends on intra-individual variability of the aspects importance ratings. Using hierarchical linear regression, a significant (up to 11%) statistically significant increase in the percentage of explained variance of overall satisfaction with democracy was found when adding to the model an individual weighted indicator in a sample of respondents with differentiated perceptions of 14 aspects of democracy. The article also demonstrates an interesting trend: in the regression equations, individual importance weighting can play a role of a suppressor variable.

Key words: satisfaction with democracy, individual importance weighting, normative importance weighting, intra-individual variability.

Основна частина

Постановка проблеми. Вивчаючи задоволеність життям, роботою, наданням комерційних послуг тощо, дослідники часто спираються на так звані «висхідні» (bottom-up) вимірювальні моделі, в яких загальна задоволеність вважається адитивною функцією задоволеності окремими аспектами, сторонами чи складовими. Зокрема, здається цілком логічним виходити з того, що задоволеність життям в цілому є наслідком задоволеності роботою, сімейними стосунками, здоров'ям тощо. Тоді для розрахунку показника загальної задоволеності можна обчислювати просту або зважену суму балів, які респондент присвоїв вказаним сторонам життя, роботи чи послуги.

Наступний логічний крок - припустити, що окремі аспекти явища можуть мати різну важливість для різних людей і враховувати цю індивідуальну важливість при обчисленні сумарного балу, що має підвищити його валідність. Проте, у цілій низці досліджень не вдалося знайти переконливих емпіричних доказів того, що врахування суб'єктивної важливості забезпечує якусь перевагу над простою незваженою сумою окремих компонентів (Trauer, 2001; Rohrer, 2018). Отже, існує нагальна потреба у пошуку причин цього парадоксального результату - чому додаткові дані про важливість окремих аспектів явища виявляються неінформативними? Яким чином потрібно їх враховувати? За яких умов вони можуть підвищувати валідність індивідуально-зва - женого показника?

Актуальність проблеми. Подолання кризи вимірювання у психології, на нашу думку, можливе за ширшого використання соці - ально-когнітивного підходу, який дозволяє реалізовувати ідіогра - фічну стратегію дослідження на додаток до номотетичної. Проте наразі соціально-когнітивний підхід не має усталеної системи засобів психологічної діагностики і технік статистичного аналізу, яку було б легко застосовувати для вирішення дослідницьких завдань. Розв'язання парадоксу індивідуального зважування при формуванні інтегрального показника задоволеності сприятиме створенню такої системи.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Трауер і МакКіннон у 2001 році у своїй короткій статті наводять концептуальні і методичні аргументи проти практики зважування оцінок задоволеності окремими аспектами життя за оцінками індивідуальної важливості. Ці автори твердять, що в цьому просто немає необхідності, оскільки ці аспекти зазвичай вже відібрані за критерієм універсальної важливості для більшості людей, тому індивідуальна оцінка важливості не несе нової інформації. Крім того, індивідуально зважені бали важко інтерпретувати, вони мають значно нижчу надійність і дуже чутливі до шкалювання компонентів, з яких складаються (Trauer & Mackinnon, 2001).

Тайванський дослідник Ч. Ву на вибірці 167 студентів у 2008 році вивчав доцільність зважування балів задоволеності дванадцятьма аспектами життя для передбачення загальної задоволеності життям за методикою SWLS та питаннями про якість життя QOL (Wu, 2008). В якості індивідуальних вагових коефіцієнтів в цьому дослідженні використовувалися як ранги важливості сфер, так і оцінки відмінності між бажаним і наявним для кожної з них. Крім того, автор порівнював чотири різні способи індивідуального зважування. В результаті він дійшов висновку, що жоден зі способів не дозволив отримати композитний бал, який би мав вищу валідність порівняно з незваженим сумарним балом задоволеності.

Найповніша сучасна публікація, присвячена проблемі індивідуального зважування, з'явилась нещодавно в авторитетному журналі Collabra: Psychology (Rohrer & Schmukle, 2018). Ґрунтуючись на аналізі сучасної літератури, її автори зробили висновок, що стан досліджень в цій галузі не дозволяє зробити узагальнені висновки про переваги індивідуального зважування внаслідок суттєвих відмінностей у методології, помилок у плануванні дослідження, малих і нерепрезентативних вибірок. У своєму дослідженні Дж. Рорер і С. Шмукл використали велику репрезентативну вибірку (8341 учасник) однієї з хвиль Панельного Дослідження Динаміки Доходу (Panel Study of Income Dynamics), а також спиралися на надзвичайно багатий набір статистичних методів (кореляційний аналіз, регресійний аналіз з модерацією, моделювання структурними рівняннями) і способів обчислення інтегральних показників загальної задоволеності (незважений, індивідуально зважений, нормативно зважений тощо). Всебічний аналіз емпіричних даних дозволив цим авторам зробити песимістичний висновок: використання індивідуальних оцінок важливості десяти різних сфер життя для зважування не дозволяє суттєво покращити прогноз глобального показника задоволеності життям (шкала SWLS Е. Дінера). По-перше, індивідуально зважений бал мав надзвичайно тісний зв'язок з простим сумарним балом (г = 0.993, p < 0.001) і нормативно зваженим балом (г = 0.993, p < 0.001). По-друге, індивідуально-зважений бал зміг додати лише 0.38% поясненої дисперсії для прогнозу базу за SWLS.

Серед можливих причин таких результатів Дж. Рорер і С. Шмукл називають наступні: 1) недостатня інтер-індивідуальна варіативність оцінок важливості, 2) недостатня надійність і валідність оцінок важливості, 3) існування альтернативних модераторів зв'язку між глобальною і частковою задоволеністю, 4) неадекватність самої індивідуально зваженої висхідної моделі загальної задоволеності, 5) використання невірного цільового критерію для валідизації (тобто, глобального показника задоволеності життям).

На нашу думку, наведений перелік причин відсутності переваг індивідуально зваженого показника не є вичерпним. До п'яти наведених вище потенційних пояснень варто додати гіпотези про чинники, пов'язані із інтраіндивідуальним рівнем аналізу, а саме:

1) інтраіндивідуальну варіативність оцінок важливості сфер життя. Якщо респондент приписує однакові чи дуже схожі оцінки важливості різним аспектам явища, то зважування за ними буде еквівалентним незваженій сумі балів задоволеності. При цьому суттєва інтеріндивідуальна варіативність важливості ситуацію жодним чином не змінить;

2) специфічність індивідуального ранжування аспектів за важливістю у порівняно з домінуючою у вибірці тенденцією. Якщо всі респонденти приписують бали важливості різним аспектам в однаковий спосіб, то індивідуальне зважування буде працювати гірше, ніж нормативне (коли певні аспекти є важливішими за інші для всіх респондентів).

Перевірку цих гіпотез ми вирішили здійснити на значній за об'ємом і репрезентативній для України вибірці - даних шостої хвилі Європейського Соціального Дослідження (European Social Survey) щодо задоволеності демократією. Ці дані ніхто ще не піддавав подібному аналізу, й при знаходженні цікавих закономірностей існує можливість перевірити їх стабільність на результатах опитування 28 інших європейських країн.

Задоволеність тим, як працює демократія в країні, є одним з важливих корелятів задоволеності життям в цілому. Але що визначає саму задоволеність рівнем демократії? За результатами масштабного дослідження, проведеного в Західній Європі, виявилось, що люди більш задоволені демократією в тих країнах, де ефективно та якісно працюють державні інститути. Тобто, якщо людей влаштовує економічна ситуація, освітня система, медичне обслуговування, і загальний рівень корумпованості державних органів невеликий, то громадяни будуть задоволені життям та пов'яжуть це із функціонуванням демократії (Dahlberg, 2013; Wagner, 2009).

Проте, автори модуля «Розуміння і оцінювання демократії європейцями» у шостій хвилі ESS вказують, що в жодній країні не спостерігається єдиного розуміння того, що таке демократія (Ferrin, 2016). Результати досліджень показують, що більшість людей, навіть громадян демократичних країн, надають лише достатнє визначення демократії, яке охоплює розуміння важливості базових характеристик (свободи та громадянські права). Лише люди з вищим соціальним статусом вказують додаткові характеристики демократії, які включають ідеї про рівність, соціальні права та інше (Baviskar, 2004).

М. Ферін та Г. Крісі пояснюють недиференційованість розуміння демократії тим, що люди можуть орієнтуватися на різні види демократії в процесі оцінювання (Ferrin, 20І6). Дійсно, навіть науковці активно дискутують з приводу кількості різновидів демократії, виділяючи близько 20 концепцій (Riker, 1988). Досліднику неможливо проконтролювати, який з видів демократії має на увазі респондент, коли він чи вона оцінює задоволеність демократією в цілому.

Орієнтуючись на поглиблений теоретичний аналіз проблеми, М. Ферін і Г. Крісі створили для шостої хвилі ESS блок із 45 питань, які враховують відмінності між трьома провідними для європейців підходами до визначення демократії: фундаментальною моделлю ліберальної демократії, соціальною демократією та прямою демократією (Ferrin, 2016). У цей блок увійшли також традиційні для політичних досліджень питання про загальну задоволеність рівнем демократії і питання щодо оцінки важливості для демократії різних аспектів політичного устрою та міри їх реалізованості в країні. Ці автори зазначають, що розуміння демократії європейцями зорієнтовано більшою мірою на ліберальну модель, в основі якої лежать уявлення про рівність перед законом і чесність виборів. Проте, європейське бачення демократії не обмежується ліберальною моделлю. Європейці також схильні підтримувати прямі форми демократії, що включає насамперед ідею про те, що уряд повинен захищати своїх громадян від бідності та вживати заходів щодо скорочення різниці у доходах громадян. Соціальна демократія виражається у вимогах до можливості обговорювати свої політичні рішення, впливати на рішення уряду на референдумах, що вважається засобом встановлення соціальної справедливості (Ferrin, 2016).

Таким чином, метою даної роботи є пошук умов, за яких індивідуально зважений показник задоволеності демократією в Україні буде демонструвати вищу валідність для передбачення загальною задоволеності демократією порівняно з незваженим та нормативно зваженим показниками.

Дані. В цій роботі використовувався масив даних Європейського Соціального Дослідження шостої хвилі, зібраних у 2013 році в Україні на вибірці у 2178 респондентів, яка є репрезентативною для дорослого населення України.

Заява про доступність даних. Таблиця даних з результатами шостої хвилі доступна для завантаження з сайту Європейського Соціального Дослідження після реєстрації. Синтаксис IBM SPSS Statistics і таблиця даних, яка містить задіяні у цьому дослідженні змінні, знаходяться на сайті Open Science Framework за посиланням https:// osf.io/hdn6q/.

Змінні. З блоку питань для дослідження того, як громадяни європейських країн сприймають демократію, ми обрали 28 пунктів. Їхні формулювання та імена відповідних змінних у файлі даних див. у Таблиці 1.

1) 14 питань стосовно оцінки важливості різних сторін політичного устрою для демократії в цілому (важливість). Всі питання мали одинадцять варіантів відповіді від 0 - зовсім неважливо для демократії в цілому до 10 - життєво важливо для демократії в цілому;

2) 14 питань стосовно того, наскільки, на думку респондента, ці аспекти демократії реалізовані в Україні (якою мірою твердження про той чи інший аспект демократії відповідає стану справ в Україні сьогодні). Всі питання мали одинадцять варіантів відповіді від 0 - зовсім не відповідає тому, що відбувається сьогодні в Україні до 10 - повністю відповідає тому, що відбувається сьогодні в Україні;

3) Питання про глобальну задоволеність рівнем демократії в Україні: «Наскільки Ви в цілому задоволені тим, як працює (діє) демократія в Україні?» (змінна stfdem) з 11-бальною шкалою від 0 - зовсім не задоволений до 10 - повністю задоволений.

4) Пост-стратифікаційне зважування спостережень для забезпечення репрезентативності вибіркових даних здійснювалося за допомогою змінної pspwght.

Таблиця 1. Змінні важливості і реалізованості 14 аспектів демократії