Вплив партійного та суспільного євроскептицизму в ЄС на його політику розширення у Західних Балканах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет «Острозька академія»

Вплив партійного та суспільного євроскептицизму в ЄС на його політику розширення у Західних Балканах

Тетяна Віталіївна Сидорук,

доктор політичних наук, професор, завідувач кафедри міжнародних відносин

Марина Михайлівна Якимчук,

Віктор Володимирович Павлюк,

кандидат історичних наук, професор кафедри країнознавства

м. Острог

Анотація

Досліджуються позиції євроскептичних партій, які входять до Європейського Парламенту, щодо питань розширення ЄС, розглядається рівень їх впливу на прийняття відповідних рішень у Європарламенті. Аналізується громадська думка та ставлення до розширення ЄС у державах - членах об'єднання. Стверджується, що партійний євроскептицизм не має серйозного впливу на політику розширення. Більшість євроскептичних партій не приділяють уваги питанням приєднання нових членів, так як вони не є сьогодні «гарячою темою», і не декларують чіткої позиції щодо цього у своїх партійних програмах. Водночас суспільний євроскептицизм у питанні подальшого розширення, який має тенденцію до зростання, може виступати гальмівним або й обмежувальним чинником на шляху приєднання західнобалканських держав до ЄС.

Abstract

The impact of party-based and public Euroscepticism in the EU on it's enlargement policy in the Western Balkans

The paper examines the approaches of Eurosceptic parties in the European Parliament (EP) on the EU enlargement policy, stydies the level of their influence on decision-making in the European Parliament and analyzes public opinion and attitudes towards the EU enlargement in the member states.

In the first part of the paper we analyze the programs of the Eurosceptic political parties, which are presented in the EP of the current cadence (after the 2019 elections) on the issue of attitude to further EU enlargement. We also study the real behavior of the Eurosceptic political parties in the EP, particularly the results of the vote on the progress reports of the candidate states in the WB region in the Foreign Affairs Committee and the final decisions on these issues. In the second part of the paper we try to provide a comparative analysis of public opinion on the enlargement in the EU member states and compare it to the behavior of the Eurosceptic political powers of the corresponding states in the EP.

It is argued that party-based Euroscepticism does not have a serious impact on the EU enlargement policy. Most Eurosceptic parties in the EP do not pay attention to the enlargement issues and do not declare a clear position on this in their party programs. The parties supporting the further enlargement of the EU are dominated by soft Eurosceptic right-wing parties from the new member states belonging to the ECR group, and two far-left parties, The Left from Germany and the Communist Party ofBohemia and Moravia from the Czech Republic. All 9 parties that do not support further EU enlargement belong to Western or Northern European parties, which represent both soft and hard Euroscepticism. In practice, the MEPs of the ID and the GUE-NGL groups are more likely to oppose the EU enlargement, while most Eurosceptic supporters of the EU enlargement belong to the ECR group. In general, Eurosceptic opponents of the EU enlargement remain in the minority, and the EP is in favor offurther EU enlargement and supports solutions that allow it to do so. At the same time, public Euroscepticism on the issue of further enlargement, which tends to increase in the member states, can be a restrictive or a limiting factor in the accession of the Western Balkan states to the EU.

Key words: Euroscepticism, Eurosceptic parties, enlargement, the Western Balkans, public opinion.

Основна частина

Постановка проблеми.

В останні роки феномен євроскептицизму став досить частою темою для політологічних досліджень. У численних монографіях і статтях розглядаються причини і прояви євроскептицизму в державах-членах ЄС, пропонуються моделі і типології цього явища [Taggart, Szczerbiak 2002; Vasilopoulou 2009; Lubbers, Scheepers 2010]. Однак все ще залишаються малодосліджені питання, одним з яких є ставлення євроскептиків до конкретних політик ЄС та вплив євроскептицизму на їх імплементацію. Це стосується, зокрема, і такої важливої сфери діяльності ЄС, як розширення.

Відомо, що серед євроскептичних партій нема єдиного підходу до питань подальшого розширення ЄС. Популярною є думка, що євроскептичні політичні сили, які виступають проти більшості спільних політик ЄС, підтримують розширення, бо зростання числа держав-учасниць інтеграційного проекту «розбавить» його і зробить менш ефективним, а також перешкоджатиме подальшому поглибленню інтеграції [Taggart, Szczerbiak 2002].

Такий підхід справді був характерним для деяких держав, наприклад Великої Британії, яка підтримувала розширення, але виступала проти поглиблення інтеграції в ЄС [Lubbers, Scheepers 2010]. Однак це не означає, що так думають усі євроскептики з інших країн ЄС.

Водночас погоджуємося із П. Тагартом та А. Щербяком, що спротив розширенню ЄС сам по собі не є індикатором партійного єв - роскептицизму [Taggart, Szczerbiak 2008], і серед проєвропейських партій є такі, які не підтримують подальшого розширення Союзу. Додамо, що це уточнення стосується ставлення політичних партій держав-членів ЄС до політики розширення. Якщо ж мова йде про політичні партії в державах-кандидатах на членство, зокрема й західнобалканських, то тут якраз протидія приєднанню до ЄС і є однією з ключових характеристик євроскептич - них партій.

Рішення Європейського Союзу на саміті в Салоніках 2003 року про надання перспективи членства країнам Західних Балкан (ЗБ) спочатку здобуло однозначну підтримку як в середовищі політичних еліт, так і суспільствами держав-членів ЄС. Однак останнім часом громадська думка щодо розширення ЄС в низці його держав відзначається зростанням тенденцій до євроскептицизму і паралельно зростає вплив євроскептичних партій.

На цьому фоні відчувається брак наукових досліджень, присвячених аналізу впливу євроскептицизму на політику розширення ЄС, як у вимірі громадської думки, так і розвитку партійного євроскептицизму в ЄС. Одне з небагатьох досліджень, яке дає порівняльний погляд на євроскептицизм у самих державах-кандидата ЗБ, належить РБеллоні [Belloni 2016]. Утилітарні, політичні та соціокультурні чинники, які впливають на поширення євроскептицизму в державах ЗБ, досліджували І. Дамяновський, М. Лаврич та А. Натерер [Damjanovski, Lavric, Naterer 2020]. Однак їх аналіз обмежується набором даних за 2017 рік і не показує динаміки. Партійний євроскеп - тицизм щодо політики розширення ЄС у Європейському парламенті (ЄП) розглядали П. Каньок та В. Глоусек, які зробили висновок про різноманіття підходів євроскептичних партій у цих питаннях [Kaniok, Hlousek 2019]. Їх дослідження стосувалося попередньої каденції ЄП станом на 2016 р.

Метою нашої статті є з'ясувати, по-перше, якими є позиції євроскептичних партій держав-членів ЄС щодо питань розширення, по-друге, якою мірою діяльність євроскептич - них партій впливає на прийняття рішень в питаннях розширення у Європейському Парламенті, по-третє, як громадська думка та ставлення до розширення ЄС у державах-членах корелює із розвитком партійного євроскепти - цизму.

У першій частині статті ми аналізуємо програми євроскептичних політичних партій, які представлені у ЄП нинішньої каденції (після виборів 2019 року) в питанні ставлення до подальшого розширення ЄС. Також ми розглядаємо реальну поведінку євроскептичних політичних партій у ЄП, зокрема результати голосування за звіти про прогрес держав-кан - дидатів з регіону ЗБ у Комітеті з закордонних справ та фінальні рішення по цих питаннях. У другій частині статті ми здійснюємо порівняльний аналіз громадської думки в питанні розширення в державах-членах ЄС і співвідносимо її з поведінкою євроскептичних політичних сил відповідних країн у ЄП.

1. Партійний євроскептицизм у ЄС: підходи щодо розширення на Західні Балкани

Порівняно з попередніми етапами розширення ЄС процес приєднання держав ЗБ має виразну специфіку. На відміну від приєднання країн Центральної та Східної Європи (ЦСЄ), яке проходило блоком і ознаменувалося стрімкими економічними і політичними перетвореннями в державах-кандидатах, що здійснювалися заради «повернення до Європи», трансформаційні процеси в західнобалканському субрегіоні затьмарили негативні наслідки війн та етнічних конфліктів 1990-х років. Відколи перспективи вступу країн ЗБ були сформовані в Процесі стабілізації та асоціації на початку 2000-х років і вперше закріплені у висновках Європейської Ради в Салоніках 2003 року [The Presidency Conclusions of the Thessaloniki European Council 2003], процес приєднання держав ЗБ просувається набагато повільніше, порівняно з державами ЦСЄ. Поки що лише одній країні, Хорватії, вдалося отримати членство в ЄС. Чорногорія (з 2012 року) та Сербія (з 2014 року) ведуть переговори про вступ до ЄС, Північна Македонія та Албанія на сьогодні є країни-кандидатами, щодо яких у березні 2020 році прийнято рішення про початок пе - редвступних переговорів [Council Conclusion of Enlargement and Stabilisation and Association Process the Republic of North Macedonia and The Republic of Albania 2020], а БіГ та Косово є потенційними кандидатами на вступ. 11 травня 2021 року Рада ЄС утвердила нову методологію розширення щодо Чорногорії та Сербії [Enlargement: new enlargement methodology will be applied to Montenegro and Serbia 2021].

Незважаючи на активізацію процесу приєднання західнобалканських країн в останні роки, у ЄС спостерігається значний рівень опозиції до подальшого розширення. Основними причинами, чому в низці дер - жав-членів не підтримують розширення ЄС, можна вважати економічні та культурні фактори. Держави побоюються, що приєднання нових членів спровокує нову хвилю міграції, яка послабить економічне становище кра - їн-членів. Також держави-члени остерігаються ісламізації та культурних відмінностей [Belloni 2016]. Найчастіше проти приєднання нових членів виступають саме євроскептики, хоча противники подальшого розширення ЄС є й серед тих, хто цілком прихильно ставиться до ідеї європейської інтеграції в цілому.

Для визначення суб'єктів опозиційності до ідеї подальшого розширення ЄС на Балкани ми використовуватимемо запропонований П. Тагартом та А. Щербяком поділ євроскептицизму на два типи: суспільний і партійний [Taggart, Szczerbiak 2008]. Легкість у використанні зробила цю класифікацію однією із найчастіше вживаних у дослідженнях. Суспільний євроскептицизм визначається в процесі виборів, референдумів, соціологічних та оціночних опитуваннях. Другий тип, партійний, стосується сфери діяльності політичних партій, які у демократичних системах є виразником настроїв суспільства. Своєю чергою, найбільш успішною класифікацією партійного євроскептицизму теж уважаємо запропонований цими ж авторами його поділ на «жорсткий» («hard») (передбачає принципову відмову від європейської інтеграції) та «м'який» («soft») (передбачає опозицію до однієї чи кількох політик ЄС або незгоду з ними) [Taggart, Szczerbiak 2008].

У цій частині статті ми проаналізуємо, наскільки питання подальшого розширення ЄС є важливим для євроскептичних політичних партій, представлених у нинішньому складі ЄП, та якими є їх позиції і конкретна діяльність у цьому питанні. Ми розглянули партійні програми 45 партій євроскептичного спрямування, які мають хоча б одного депутата у ЄП станом на 2021 рік. На основі аналізу великої кількості досліджень партійного євроскептицизму ми класифікували їх за вище згадуваною класифікацією «жорсткий/м'який», а також враховували їх «ліве/праве» ідеологічне спрямування та належність до груп ЄП (Табл. 1).

Таблиця 1. Позиції євроскептичних партій ЄП щодо розширення