Соціально-психологічні особливості готовності дошкільників до навчання в школі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Університет Григорія Сковороди в Переяславі

Соціально-психологічні особливості готовності дошкільників до навчання в школі

Хараджи Марина Вікторівна кандидат психологічних наук, доцент кафедри менеджменту, практичної психології та інклюзивної освіти

Шамич Ольга Василівна здобувачка першого курсу другого (магістерського) рівня вищої освіти спеціальності «Практична психологія», група ПП-11пмз

Переяслав

Анотація

У статті проведений психологічний аналіз концептуальних підходів до вивчення проблеми готовності до навчання в школі, викладаються теоретичніоснови дослідження, розглянуті соціально-психологічні особливості готовності дошкільників до навчання в школі. У роботі розглянуті методи та способи розвитку готовності дітей до навчання у школі. Також в роботі висвітлена розвивальна програма психологічної готовності дошкільників до навчання в школі та узагальнена її ефективність. Подана у статті інформація свідчить про те, що соціально-психологічна готовність дитини до навчання у школі представлена у формі навчальної діяльності та характеризується готовністю до засвоєння певної частини культури, включеної до змісту освіти.

Психологічна готовність є складним структурно-системним утворення, а також вона охоплює усі сторони дитячої психіки. Визначено, що розвиток готовності до навчання у школі дітей дошкільного віку - це процес розвитку уявлень і знань дитини про школу, особистісні якості старшого дошкільника, що сприяють навчанню під впливом зовнішніх і внутрішніх факторів. Проведене автором дослідження дітей старшого дошкільного віку свідчить про низький рівень сформованості соціально-психологічної готовності дітей дошкільного віку. Тому, основна увага була приділена розробці та апробації розвивальної програми.

Особлива увага була приділена розвитку мотиваційної готовності до навчання у школі. Після апробації розвивальної програми автором статті було проведено повторне дослідження дітей старшого дошкільного віку. Результати засвідчили позитивну динаміку та підвищення рівня розвитку соціально-психологічної готовності дітей дошкільного віку до навчання у школі. Отже, вивчення соціально-психологічних особливостей готовності дошкільників до навчання у школі є нині важливою і актуальною проблематикою.

Ключові слова: діти дошкільного віку, готовність до навчання у школі, формування готовності дітей до навчання в школі.

Abstract

Kharadzhy Marina Viktorivna Сandidate of Psychological Sciences Associate Professor of Department of Management Practical Psychology and inclusive education, Hryhorii Skovoroda University in Pereiaslav, Pereyaslav

Shamych Olga Vasylivna first-year of the second (master's) level of higher education in the specsalty «Practical Psychology»? group PP-11pmz, Department of Management Practical Psychology and inclusive education, Hryhorii Skovoroda University in Pereiaslav, Pereyaslav

SOCIAL AND PSYCHOLOGICAL CHARACTERISTICS OF READINESSOF PRESCHOOL CHILDREN BEFORE START AT SCHOOL

The article presents a psychological analysis of conceptual approaches to the study of the problem of readiness for school, outlines the theoretical foundations of the study, considered the socio-psychological features of the readiness of preschoolers to learn at school. The methods and ways of developing children's readiness for school are considered in the work. The paper also highlights the developmental program of psychological readiness of preschoolers to study at school and summarizes its effectiveness. The information presented in the article indicates that the socio-psychological readiness of the child to study at school is presented in the form of educational activities and is characterized by a willingness to learn a certain part of the culture included in the content of education. Psychological readiness is a complex structural and systemic formation, and it covers all aspects of the child's psyche. It is determined that the development of readiness for schooling of preschool children is a process of developing children's ideas and knowledge about school, personal qualities of the senior preschooler, which contribute to learning under the influence of external and internal factors. The author's study of older preschool children shows a low level of socio-psychological readiness of preschool children. Therefore, the main attention was paid to the development and testing of the development program. Particular attention was paid to the development of motivational readiness for school. After testing the development program, the author of the article conducted a re-study of olderpreschool children . The results showed a positive dynamics and increase in the level of development of socio-psychological readiness of preschool children to study at school. Thus, the study of socio-psychological features of preschoolers' readiness tostudy at school is now an important and relevant issue.

Keywords: preschool children, readiness to study at school, formation of readiness of children to study at school.

Постановка проблеми

Основне завдання дошкільної освіти - це гармонійне всебічний розвиток дитини та створення фундаментальної бази для її подальшого навчання та особистісного розвитку. В даний час особливаувага приділяється оновленню змісту та освітніх технологій на рівні дошкільної освіти, яка відкриває освітню траєкторію та забезпечує успішність особистісного зростання та освоєння підростаючого покоління в освітніх програмах наступних рівнів освітньої системи. У зв'язку з цим одне із стратегічних завдань першого рівня системи освіти, а саме, дошкільної освіти полягає у вдосконалення змісту та технологій у даній сфері. Особливу значущість у цьому питанні надається розвитку готовності дітей до навчання у школі.

Похід у школу - це переломний момент у житті дитини, у формуванні її особистості. В житті дитини відбуваються зміни: встановлюється нова система відносин з оточуючими людьми, складаються нові форми діяльності, висуваються інші завдання. Для того, щоб дитина до кінця старшого дошкільного віку досягла рівня фізичного та психічного розвитку, необхідно організовувати її виховання, підготувати її до успішного виконання шкільних обов'язків, іншого способу життя.

Фундаментальна база для подальшого навчання дитини-дошкільника полягає у підготовці до школи, яка включає в себе не тільки запас знань, умінь та навичок, а й психологічну готовність до навчання у школі. Помічено, що у суспільстві, діти, маючи запас знань, умінь та навичок, таких як читання, письмо, рахунок, проте, залишаються не готовими до вступу до нової ролі - ролі школяра, запропоновану їм новим соціумом, шкільним середовищем, тобто стають не готовими психологічно на навчання. Основною причиною цього є те, що в самостійній діяльності діти-дошкільники перестають гратися, а весь їх вільний час займають заняття у секціях, гуртках, школах розвитку.

Після таких занять втомлена дитина вже не може грати і віддає перевагу подивитися телевізор, планшет чи телефон. Таким чином, психологічного розвитку у дошкільника немає. Тоді як готовність до школи як багатокомпонентна система включає в себе якості та властивості, необхідні для успішного навчання у школі. До таких якостей відносяться соціально- психологічні якості, що є найбільш важливими передумовами для успішного навчання у школі.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проблема готовності до школи стала предметом наукових досліджень таких вчених як: Ш. Амонашвілі, О. Запорожець, Н. Головань, В. Давидов, Л. Венгер, Л. Виготського, Н. Гуткиной, А. Запорожець, Є. Кравцової, А. Леонтьєва, В. Назаренко, В. Слободчиков, Р. Цукерман, Д. Ельконіна, та ін. Над питаннями психологічної готовності до шкільного навчання працювали такі вчені: Л. Виготський, Л. Божович, Д. Ельконін, Е. Кравцова, Н. Гуткіна, Н. Нижегородцева, В. Шадриков та ін. Вітчизняними та закордонними авторами виявлені не тільки закономірності формування навчальних мотивів і уявлень, але також визначені критерії готовності до шкільного навчання, розглянуті основи побудови корекційної роботи з дітьми, що мають труднощів підготовці до школи.

Проте, незважаючи на велику кількість досліджень в області формуванням психологічної готовності дошкільників до навчання в школі, проблема залишається актуальною і в умовах сьогодення, так як вона недостатньо опрацьована на теоретичному рівні і в прикладному плані, а також недостатньо опрацьований матеріал стосовно соціально-психологічної готовності старших дошкільників до навчання в школі. Таким чином, виникає потреба в подальшому дослідженні цієї проблематики.

Мета статті - теоретично обґрунтувати соціально-психологічні особливості готовності дошкільників до навчання в школі.

Виклад основного матеріалу

Для початку необхідно визначимо вихідне ключове поняття «готовність». Відомо, що проблемою готовності займається широкий спектр гуманітарних наук, і для кожної з них поняття «готовність» може, як і включати щось загальне, так і навпаки, мати відмінності. Проведемо огляд варіантів трактування змісту поняття «готовність» в психологічній і педагогічній теорії.

Більшість науковців розглядають готовність як певний психічний стан, під яким розуміють конкретний прояв усіх компонентів та проявів психіки у певний період часу та визначають її як «концентрацію, миттєву мобілізацію сил особистості направлених на здійснення відповідних дій у потрібний момент» або ж «стан діяти відповідним способом у відповідному напрямку».

Аналіз наукових джерел дає нам можливість стверджувати, що поняття готовності вживається в декількох значеннях і ототожнюється з підготовкою до будь-якої діяльності. Огляд словникових тлумачень дозволяє відзначити, що поняття «підготовка» збагачує поняття «готовність», вказуючи на те, що підготовка до діяльності є формуванням готовності до неї. У той же час наявність у дошкільника сформованості установки до навчання в школі не показує повного сенсу поняття «готовність», а виступає лише одним з компонентів його загальної структури [9, с. 3].

Отже, ми можемо стверджувати, що готовність - це багаторівневе утворення, де всі компоненти взаємопов'язані і відсутність у майбутнього першокласника хоча б одного з компонентів призведе до виникнення диспропорції в структурі особистості першокласника.

У нашому дослідженні ми розглядаємо готовність дошкільників до навчання в школі на основі психологічної складової готовності до навчання, так як цей компонент дуже часто випускається при розгляді загального питання про підготовку до школи. навчання психологічний готовність знання

У вітчизняній психології теоретичне опрацювання проблеми готовність дітей до школи заснована на працях Л. Виготського, В. Мухіної, Д. Ельконіна, Л. Божович, Л. Венгера та ін. З аналізу теоретичних джерел можна помітити, що незважаючи на відмінності в психолого-педагогічних підходах до визначення готовності дошкільники до школи, всіма ними визнається, що ефективним шкільне навчання буде тільки в тому випадку, якщо майбутній першокласник володіє необхідними для початкового етапу якостями, які в процесі навчання в школі розвиваються [9, с. 5].

На думку Л. Виготського готовність до шкільного навчання виражаєтьсяв тому, що «дитина в певних життєвих ситуаціях вважає необхідністю підпорядкувати свою поведінку моральним нормам і вимогам.

Тому важливими моментами в моральному розвитку дитини стає знання норм спілкування і розуміння їх цінності і необхідності. Якщо дитина до школи має розвинене почуття відповідальності за самого себе, за свою поведінку, то з цим почуттям відповідальності він прийде і в свій клас». Як вважає, готовність до школи складається з таких факторів як певний рівень розвитку розумової діяльності, пізнавальних інтересів, довільності регуляції діяльності та готовності прийняти соціальну позицію школяра, тобто - сформована «внутрішня позиція школяра» [1, с. 6-9].

Готовність до шкільного навчання - це оволодіння вміннями, знаннями, здібностями, мотивацією та іншими необхідними для оптимального рівня (розвитку) засвоєння шкільної програми поведінковими характеристиками [4, с. 7].

Старший дошкільний вік дитини - це період швидкого розвитку і становлення. Дитина починає усвідомлювати своє місце серед інших людей, у неї активно формується внутрішня соціальна позиція вона прагне доприйняття нової соціальної ролі. До шести років у дитини за рахунок встановлення дистанції з іншим людьми і формування узагальненої концепції іншої людини встановлюються контури її власної «Я-концепції» [5, с. 50-52].

Старший дошкільний вік є чутливим періодом для формування соціально-психологічної готовності дитини до навчання у школі. У старшому дошкільному віці у дитини активно формується потреба у повазі та визнанні з боку дорослого. Дитина починає усвідомлювати, яке становище він займає у суспільстві, свої бажання та реальні можливості. Діти в старшому дошкільному віці здатні самостійно вирішувати розбіжності, доводити свою точку зору та співвідносити її з точкою зору однолітків

Старші дошкільники здатні оперувати в умі різними уявленнями, усвідомлювати свої цілі, а також способи їх досягнення, почуття, переживання та результати. Вони успішно опановують навичкам дотримання норм, за відсутності зовнішнього контролю з боку дорослих, навіть якщо дані правила суперечать інтересам та бажанням дитини [6, с. 32].

Закладка ставлення до життя та суспільству у дитини формується у процесі освоєння соціального простору. Кожен із компонентів середовища дошкільного освітнього середовища, має особливий вплив формування соціально-комунікативної підготовленості у старших дошкільнят.

Засобами формування соціально-психологічної готовності удошкільному віці є навколишнє середовище, в якому він живе та розвивається. Від середовища, в якому розвивається дитина, залежить, якими в нього будуть ціннісні установки та стосунки з оточуючими людьми [2, с. 3-7].

Постійне співробітництво дитини з дорослим і створення для дитини ситуації успіху, є важливими умовами, що забезпечують повноцінну соціально-психологічну готовність дітей до шкільного навчання. Співпраця в даному випадку розуміється як спільне життя дитини та дорослого, у процесі якого дорослий передає йому людський досвід у різних його формах, а дитина його засвоює, робить її своїм, тобто. привласнює.

Співпраця передбачає активне орієнтування дитини на дорослого як джерела моральних норм поведінки, соціального досвіду, умінь та знань. Завдання дорослих забезпечити такими умовами діяльності, у яких дитина обов'язково зустрінеться з успіхом [8, с. 84-89].

Реальний успіх може бути досягнутий коли дитина отримує в процесі діяльності заздалегідь заданий результат. Також успіх можливий, коли дитина виконує відомі їй моральні норми та етичні норми.

Досвід спілкування дитини з дорослим є тією об'єктивною умовою, поза якою процес формування соціального інтелекту неможливе або дуже утруднене. Роль дорослого у розвитку соціально-психологічної готовності до навчання у дошкільний період полягає у:

- оцінці його діяльності та поведінки;

повідомленні дитині відомостей про її індивідуальні особистісні особливості;

формуванні цінностей, соціальних нормативів, за допомогою яких дитина згодом буде оцінювати себе сам [10, с. 124].

Основною психолого-педагогічною умовою підготовки дітей старшого дошкільного віку до шкільного навчання є сформованість всіх компонентів готовності до шкільного навчання: інтелектуального, вольового, емоційно- морального, мотиваційного. Недостатня сформованість хоча б одного з цих компонентів не дозволяє дитині в повній мірі адаптуватися до умов шкільного життя [3, с. 32].

З метою визначення рівня сформованості соціально-психологічної готовності дошкільника до навчання у школі ми провели психолого- діагностичне обстеження. На підготовчому етапі дослідно-пошукової роботи нами було проведене дослідження вихідного рівня сформованості готовності дітей старшого дошкільного віку до навчання у школі. У зв'язку з цим нами були визначені критерії, показники та рівні сформованості готовності до навчання у школі.

Запропонована структура готовності до навчання у школі містить три основні компоненти: мотиваційний, емоційно-діяльніший, інтелектуальний. За узагальненими результатами було зроблено висновок про те, що в дошкільників ЕГ переважає середній та низький рівень готовності до навчанняу школі, у КГ переважає середній рівень.

В цілому проведена діагностика свідчить про недостатній рівень сформованості готовності дітей старшого дошкільного віку до школи, що послужило основою для розробки методики, яка буде спрямована на формування всіх компонентів психологічної готовності до школи.

На формувальному етапі дослідження була розроблена та апробована програма. В експериментальній розробці програми з управління процесом формування соціально-психологічної готовності дітей до навчання в школі, ми спробували створити необхідні умови для роботи з дітьми, результатом яких стане підвищення рівня готовності дошкільників до навчання в школі.

Поставлена мета програми визначає вирішення ряду завдань:

формування у дітей правильних уявлень про школу і навчання;

формування позитивного емоційного ставлення до школи;

формування усвідомленого ставлення до школи, готовності до прийняття нової соціальної позиції «школяра»;

формування почуття впевненості в ролі учня;

надання допомоги дитині у вибудовуванні моделі можливих відносин з учителем, однокласниками в новій життєвій ситуації;

апробування в ігровій формі різних варіантів поведінки в значущих для дітей ситуаціях спілкування;

тренування позитивної навчальної мотивації;

розвиток різноманіття мотивів, що спонукають дитину вчитися.

Метою програми є управління процесом формування соціально-психологічної готовності дошкільників до навчання в школі на основі принципу індивідуалізації. Принцип індивідуалізації включає в себе організацію навчального процесу з урахуванням індивідуальних особливостей дітей дошкільного віку при якому сама дитина стає активним у виборі змісту своєї освіти, стає суб'єктом освіти, а також підтримку ініціативи дітей у різних видах діяльності.

Завдання програми:

формування інтелектуальної готовності дошкільнят до навчання в школі, що включає розвиток пізнавальних психічних процесів особистості (пам'ять, мислення, уява, мова);

формування мотиваційної готовності дошкільників до навчання в школі;

- формування емоційно-вольової та особистісно-соціальної готовності дошкільників до навчання в школі за допомогою розвитку довільності поведінки, вольових якостей особистості, спілкування з дорослими і однолітками в процесі навчальної та самостійної діяльності.

Реалізація програми передбачає шість блоків:

блок - вступний. Вступний блок спрямований на створення психологічно сприятливої атмосфери довіри, встановлення емоційного контакту з дітьми. Він включає в себе не тільки заняття зі знайомства з дітьмиі встановленню правил поведінки на заняттях, а й первинну діагностику готовності старших дошкільників до навчання в школі, складання програми по корекції виявлених в процесі діагностичного дослідження відставань в рівні розвитку готовності дошкільників.

блок - комунікативний. Комунікативний блок полягає у формуванні та розвитку комунікативних умінь, а саме спілкування з дорослими і однолітками, вміння слухати і чути один одного, підтримувати бесіду. Комунікативний блок відноситься до формування особистісно-соціального компонента психологічної готовності дошкільників до навчання в школі.

блок - пізнавальний. Він полягає в розвитку пізнавальних процесів, що включають в себе пам'ять, уяву, сприйняття, увагу.

блок - мотиваційний. Мотиваційний блок пов'язаний з формуванням і розвитком мотиваційної готовності дошкільників до навчання в школі. Він включає в себе заняття для розширення уявлення дошкільників про школу.

блок - емоційно-вольовий. Емоційно-вольовий блок включає в себе заняття з формування та розвитку емоційно-вольової сфери дошкільника, а саме ігри та вправи, що дозволяють навчитися управляти своєю поведінкою на уроці і під час зміни, зберігати працездатність протягом всього уроку, а також розпізнавати і управляти своїми емоціями.

блок - заключний. Завданням цього блоку стає виявлення рівня освоєння програми за допомогою діагностичного дослідження.

Форма проведення занять - групова та індивідуальна. Заняття, прописанів програмі, проводяться 1 разу на тиждень тривалістю 30-35 хвилин. Заняття, представлені в програмі, мають чітку структуру:

Ритуал привітання, розминка (тривалість 5 хвилин);

Корекційно-розвиваючий етап (основний зміст заняття), тривалістю 25 хвилин. Спрямований на розвиток комунікативних навичок, пізнавальних процесів (мислення, пам'ять,увага, уява, мова), емоційно-вольової сфери. В цей етапвходять дидактичні, сюжетно-рольові ігри, динамічні паузи, ігри на розвиток дрібної моторики рук і просторової уяви;

Рефлексія і ритуал прощання (тривалість 5 хвилин). Ритуал привітанняі ритуал прощання проводяться в колі для того, щоб,щоб дати можливість відкритого спілкування, зняти емоційну напругу дошкільників, створити атмосферу групової довіри.

Аналіз літератури показав, що гра має велике значення для інтелектуального розвитку дитини, а також сприяє розвитку мотиваційної сфери дитини. Пізнавальний та мотиваційний розвиток дитини здійснюється в рамках гри як провідного виду діяльності. Перший напрямок формування мотиваційної готовності дітей до школи в умовах ЗДО здійснювалося через сюжетно-рольову гру. Перевага гри перед будь-якою іншою діяльністю полягає в тому, що в ній дитина добровільно підпорядковується певним правилам, і їх виконання приносить їй задоволення [7, с. 33-42].

Гра «Школа» є традиційною грою для дітей старшого віку дошкільного віку. Щоб інтерес не згасав, її необхідно постійно оновлювати. У грі «Школа» використовуються різні види спілкування, головним з яких є рольове. Будується воно за чіткими правилами: як вступити в контакт, що доречно сказати в тій чи іншій ситуації, як закінчити спілкування. Діти самостійно вирішують, як вести себе в конкретній ситуації, як реагувати на слова і дії партнера по грі, вони проявляють ініціативу і пропонують варіанти спілкування, навчаючись відстоювати свої права, погоджуючись або сперечаючись, переконують і знаходять взаємоприйнятні рішення спірних питань. Серія сюжетно-рольових ігор включала в себе варіації ігрового сюжету на тему «Школа». Зміст другого напрямку формування у дошкільників внутрішніх мотивів навчання, формуванню внутрішньої позиції школяра через реалізацію комплексу розвиваючих занять.

Таким чином, для формування компонентів готовності дошкільників до навчання в школі, таких як мотиваційний компонент, емоційно-вольовий компонент, інтелектуальний компонент, була розроблена і реалізована програма з управління процесом формування готовності до навчання в школі на основі принципу індивідуалізації.

Порівняльний аналіз виконаних завдань засвідчив, що знизилася кількість дошкільників в ЕГ, які мали низький рівень сформованості готовності до навчання у школі. У контрольній групі за всіма показниками сформованості готовності до школи суттєвих змін не виявлено. Порівняльний аналіз отриманих результатів дозволяє констатувати позитивні зміни в рівні сформованості готовності дошкільників експериментальної групи до школи. Отримані результати вказують на те, що використані комплексні завдання сприяли підвищенню рівня мотиваційної, емоційно-вольової таінтелектуальної готовності.

Отже, запропонована та апробована робота з формування готовності до школи дітей старшого дошкільного віку дала позитивні результати та була продуктивними. Рівні сформованості готовності дошкільників до школи підвищилися, що і було головною ціллю нашого дослідження.

Висновки

Таким чином, вивчивши психолого-педагогічну літературу, ми виділили, що соціально-психологічна готовність до навчання у школі - це складне утворення, що є цілісною системою взаємопов'язаних якостей:

особливостей мотивації, сформованості механізмів довільного регулювання дій, достатнього рівня пізнавального, інтелектуального та мовленнєвого розвитку, певного типу відносин з дорослими та однолітками. Розвиток всіх цих якостей у їхній єдності до певного рівня здатне забезпечити освоєння шкільної програми. Узагальнені дані дослідження дозволяють сформувати висновок про те, що спеціально розроблені розвивальні програми сприяють розвитку соціально-психологічної готовності дошкільників до навчання в школі.

Значимість соціально-психологічної готовності дошкільників до навчання у школі дуже велика, важливо, щоб у майбутніх першокласників були розвинені всі її компоненти: комунікативний, мотиваційний, емоційно- вольовий, інтелектуальний. Усі перелічені вище компоненти становлять основу успішної шкільної адаптації.

Література

1. Андрієвський Б. М. Проблеми готовності шестирічних дітей до навчанняв школі / Педагогічний альманах. 2010. Вип. 5. С. 6-9.

2. Борисова Л. М. Готовність дитини до навчання /Психологічнагазета. 2005. № 23. С. 3-7.

3. Брикунець Л. Готовність дитини до навчання у школі / Відкритий урок: розробки, технології, досвід. 2012. №12. С. 32-34.

4. Голота Н. Підготовка дітей до школи: практика зарубіжної дошкільної освіти / Початкова освіта. 2011. № 48. С. 7-9.

5. Губенко О. В. Особливості підготовки та адаптації пяти- та шестирічних дітей до школи / Обдарована дитина. 2010. № 9. С. 50-52.

6. Кравцов Г.Г., Кравцов Е.Е. Шестирічна дитина. Психологічна готовність до школи / Педагогіка і психологія. 2007.№5. С. 32-60.

7. Ларін Д. Готовність дитини до шкільного навчання: структура психодіагностичної роботи психолога / Психолог дошкілля. 2018. № 7. С.33 -42.

8. Олійник І. В., Ноженко Ю.М. Феномен психологічної готовності дітей донавчання у школі в психолого-педагогічній літературі / Вісник Університету імені Альфреда Нобеля. Серія : Педагогіка і психологія. 2017. № 2. С. 84-89.

9. Стадненко Н. Готовність дитини до школи: складові успішного навчання/ Початкова школа. 2008. № 9. С. 3-5.

10. Тарапака Н. Підготовка дітей до школи: сучасний стан та проблеми / Збірник статей Кіровоградського обласного інституту підслядипломної педагогічної освіти ім. В. Сухомлинського. Кіровоград, 2012. 124 с.

References

1. Andriyevs'kyy B. M. (2010). Problemy hotovnosti shestyrichnykh ditey do navchannya v shkoli [The problem of readiness of six-yearold children for school]. Pedahohichnyy al'manakh - Pedagogical almanac. Vyp. 5. S. 6-9 [in Ukrainsan].

2. Borysova L. M. (2005). Hotovnist' dytyny do navchannya [Readiness of the chsld to study]. Psykholohichna hazeta - Psychological newspaper . № 23. S. 3-7 [in Ukrainsan].

3. Brykunets' L. (2012). Hotovnist' dytyny do navchannya u shkoli [Readiness of the chsld to study at school. Vidkrytyy urok: rozrobky, tekhnolohiyi, dosvid - Open lesson: developments, technologies, experience. №12. S. 32-34 [in Ukrainsan].

4. Holota N. (2011). Pidhotovka ditey do shkoly: praktyka zarubizhnoyi doshkil'noyi osvity [Preparing children for school :the practice of foreign preschool education] Pochatkova osvita - Primary education. № 48. S. 7-9 [in Ukrainsan].

5. Hubenko O. V. (2010). Osoblyvosti pidhotovky ta adaptatsiyi pyaty- ta shestyrichnykh ditey do shkoly [Features of preparation and adaptation of five- and six-year-old chsldren to school] Obdarovana dytyna - A gifted child. № 9. S. 50-56 [in Ukrainsan].

6. Kravtsov H.H., Kravtsov E.E. (2007). Shestyrichna dytyna. Psykholohichna hotovnist'do shkoly [Six-year-old, Psychological readiness for school]. Pedahohika ipsykholohiya - Pedagogy and psychology. №5. S. 32-60 [in Ukrainsan].

7. Larin D. (2018). Hotovnist' dytyny do shkil'noho navchannya : struktura psykhodiahnostychnoyi roboty psykholoha [The child's readiness for school: the structure of the psychodiagnostic work of a psychologist]. Psykholoh doshkillya - Preschool psychologist. № 7. S. 33 -42 [in Ukrainsan].

8. Oliynyk I. V., Nozhenko YU.M. (2017). Fenomen psykholohichnoyi hotovnosti ditey do navchannya u shkoli v psykholoho-pedahohichniy literaturi [The phenomenon of psychological readiness of children to study at school in the psychological and pedagogical literature]. Visnyk Universytetu imeni Al'freda Nobelya. Seriya : Pedahohika i psykholohiya - Bulletin of Alfred Nobel University. Series:Pedagogy and Psychology . № 2. S. 84-89 [in Ukrainsan].

9. Stadnenko N. (2008). Hotovnist' dytyny do shkoly: skladovi uspishnoho navchannya [The child's readiness for school: components of successful learning]. Pochatkova shkola - Elementary School. № 9. S. 3-5 [in Ukrainsan].

10. Tarapaka N. (2012). Pidhotovka ditey do shkoly: suchasnyy stan ta problemy [Preparing children for school: current status and problems]. Zbirnykstatey Kirovohradskoho oblasnoho instytutu pidslyadyplomnoyi pedahohichnoyi osvity im. V. Sukhomlynskoho - Collection of articles of the Kirovohrad regional institute of postgraduate pedagogical education named after V. Sukhomlinsky. 124 s. [in Ukrainsan].

Размещено на Allbest.ru