Основні трактування поняття "еліта", "елітарність"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Реферат

Тема: Основні трактування поняття «еліта», «елітарність»

Крячун Д.Ю.

10ЗПС группа

Владні відносини передбачають наявність двох сторін: керуючих і керованих. Взаємовідносини між ними характеризуються асиметричністю: кількісна нечисленна керуюча група здійснює суттєвий вплив на спосіб життя значної за кількістю групи пересічних громадян. Ця керуюча меншість називається "елітою".

Термін "еліта" (від фр. elite - кращий, відбірний) ввійшов у наукову термінологію на рубежі ХІХ-ХХ ст. У широкому соціологічному контексті ним позначається вищий, відносно замкнутий за чисельністю прошарок суспільства, контролюючий його основні економічні, політичні і культурні ресурси.

Елітарність - це система, яка надає перевагу вибраній групі людей меншості, яких називають елітою. Вони користуються більшими привілеями стосовно решти суспільства.

Тоді елітарність - це спосіб функціонування суспільства, де меншість розміщується вище за інших. Таким чином вони монополізують позиції економічної та політичної влади.

Елітарність заснована на групі людей, що мають перевагу. Це в різних сферах, таких як моральна, культурна та інтелектуальна.

Тому вважається, що еліта має перевагу приймати рішення, які керують суспільством. Подібним чином вважається, що ті, хто не належить до обраної групи, не володіють знаннями або поводяться прийнято, щоб отримати позицію влади.

Володарюючи еліта складається з таких елементів:

* економічна еліта - група людей, яка контролює головні економічні ресурси суспільства: великі власники, можновладці і провідні менеджери фінансово-промислових корпорацій тощо. Вони виступають найбільш відчутною групою тиску на владу, використовуючи для цього як безпосередні контакти з політиками, так і підконтрольні собі ЗМІ і гроші, направлені на фінансування партій і виборчих компаній;

* військова еліта - генералітет і вище офіцерство. Вплив на владу визначається концентрацією в її руках значної кількості засобів знищення і людей, готових за першим наказом їх використати, а також мірою мілітаризму самого суспільства;

* бюрократична еліта - чиновники державного апарату, їх роль і вплив обумовлюється участю в процесі підготовки і реалізації важливих політичних рішень;

* ідеологічна еліта - видатні діячі культури, науки, представники мас-медіа, що формують ідеологію суспільства і свідомість мас;

* власне політична еліта - включає в себе керівників держави, членів уряду, депутатів законодавчого органу, тобто тих, хто безпосередньо приймає політичні рішення на державному рівні. У більш широких трактуваннях до неї відносять і політичні фігури середньої ланки, значущі для регіональної політики.

Виходячи з трактування політичної еліти як одного з елементів володарюючої еліти, їй можна дати таке визначення: це певна група суспільства, яка концентрує у своїх руках державну владу і відповідає за вироблення стратегії розвитку всієї системи.

Сутність еліти викликає значні суперечки серед учених. Перші трактування були дані ще в стародавні часи. Конфуцій, Платон, Аристотель заклали основи ціннісного підходу до розуміння еліти. Згідно з цією версією, еліта включає кращих з кращих, тобто тих, хто володіє такою доброчесністю, як мудрість і справедливість.

Значний вплив на формування елітарних теорій здійснили ідеї Н.Макіавеллі і Ф.Ніцше. Але сучасне розуміння проблеми складається у кінці XIX - на початку XX ст. Виникнення елітарних концепцій стало своєрідною реакцією на теорії демократії і на марксистське вчення про роль народних мас в історії. У перших елітарних теоріях містилася критика демократії. Значущою в цьому плані є оцінка демократії з боку російського філософа і історика Л.Карсавіна. Він відзначав, що демократична держава анархічна: зовсім не керує державою "народ" (демос), майже не керує парламент, трохи керує уряд, а найбільше - бюрократія, єдиний політичний елемент влади.

Але нині більшість політологів намагається знайти компроміс між елітизмом і принципами демократії, розробляючи концепції демократичного елітизму.

Сучасну еліту залежно від змісту, стилю політичної діяльності і механізмів її формування можна класифікувати наступним чином:

Перша. Тоталітарна і авторитарна. Вона є унітарною за якісним складом кадрів та ціннісними орієнтаціями, закритою за механізмами формування. Монопольною за ідеологічними устоновками і конфронтаційною за стратегією і тактикою ідейно- політичної боротьби. Для її представників характерні видимість ідеологічної єдності і кругова порука, практична ізольованість від інших верств суспільства, кар'єризм. За правління такої еліти у суспільстві домінує єдиний спосіб мислення, заснований на єдиній ідеології, яку уряд насаджує в масах. Відсутні свобода висловлення думок, значний вплив має пропаганда та інші маніпулятивно- психологічні технології.

Друга. Ліберальна. Еліта демократичного поділу влади. Частіше за все унітарна за якісним складом кадрів і ціннісними їх перевагами, водночас -- відкрита за формами і принципами формування з домінуючою ідеологічною концепцією. Вона помірно консервативна і помірно ліберальна, а її відмінною рисою є гнучкість. Їй притаманні перспективність і конструктивізм, ліберально демократичні погляди, сміливість та самостійність. елітарність суспільство влада

Третя. Домінантна. Еліта плюралістична та мобільна за своїм кадровим складом, відкрита за механізмами рекрутування у свої ряди, домінантна за ідеологічними установками і консенсусна за формами і методами політичної діяльності. Така еліта характерна для перехідного періоду становлення відкритого демократичного суспільства.

Четверта. Плюралістична. Еліта з сильною законодавчою, виконавчою та судовою гілками влади. Це еліта цивілізованої демократичної держави.

У нинішніх концепціях еліти розробляються ідеї плюралізму та конкуренції еліт за умов демократичного суспільства. Представники сучасної еліти розуміють необхідність врахування суспільних інтересів народу, наголошуючи при цьому, що виразником цих інтересів і їх гарантом виступає еліта: «демократія -- це влада народу, але відповідальність за виживання демократії покладається на плечі еліти, еліта повинна правити, щоб влада народу вижила».

Размещено на Allbest.ru