Інструменти регіональної політики збереження людського ресурсу засобами регулювання зовнішньої міграції молоді сільських територій карпатського регіону

17,1 Джерело: складено за результатами соціологічного дослідження ДУ “Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України”, проведеного у вересні - жовтні 2019 р. [23].

Зокрема, серед чотирьох областей Карпатського регіону в Закарпатській області зафіксовано найвищий рівень реалізованої міграційної активності молоді, а в Чернівецькій - найнижчий. Так, дев'ять із десяти учнів та студентів Закарпатської області упродовж останніх п'яти років мали досвід перебування за кордоном, тоді як у Чернівецькій області - лише близько 60,0 %.

Для представників студентської й учнівської молоді Львівської та Івано- Франківської областей міграційні налаштування вищі та вищою була активність за такими аспектами мети поїздки за кордон, як наукові конференції, олімпіади; навчання, практика та стажування; виконання робіт, надання послуг; дрібна комерція.

Студенти Чернівецької області вирізняються найвищим рівнем готовності до стаціонарної зовнішньої міграції. Якщо в середньому по регіону її виявило 4,7 % респондентів, то в Чернівецькій області - 10,9 %. Планують поїхати на роботу за кордон на кілька років студенти - респонденти з Івано-Франківської області (17,4 %, тоді як у середньому - 10,2 %). Натомість, намір тимчасових заробітків за кордоном найчастіше виявляють студенти із Закарпатської області (23,2 % за середнього - 19,2 %).

Можна припустити, що головними причинами вищої схильності до стаціонарної міграції студентської молоді Чернівецької області є труднощі з працевлаштуванням. Підтвердженням цьому можуть слугувати відповіді респондентів на запитання “Що саме могло б змусити вас виїхати за кордон на постійне місце проживання?”. Так, майже половина респондентів у цій області вказала на відсутність роботи, тоді як у середньому цей показник становив

29,0 % усіх опитаних. Вагомою причиною названо також житлові проблеми (9,2 % за середнього 4,7 %.

Івано-Франківську область вирізняє дещо вищий рівень міграційної готовності студентської молоді. Так, 45,0 % респондентів цього регіону вже здійснювали підготовку для реалізації міграційних планів, тоді як у середньому в Карпатському регіоні цей показник становив 36,0 %.

Тривалий час зберігається високий рівень впливу push-чинників середовища міграції, що посилює міграційну активність молоді. Значення інтегральних коефіцієнтів середовища міграційної активності населення (розраховані методом зважування багатомірних величин на основі врахування 30 факторів за групами: демографічна стабільність і стан здоров'я населення, охоплення населення освітніми послугами, стан ринку праці та зайнятості, рівень життя населення, економічний розвиток) для Карпатського регіону за 2005-2018 рр. були істотно вищими в порівнянні із середніми значеннями для України (рис. 1). По-перше, це свідчення більш “агресивного” середовища, яке “виштовхує” населення за кордон; по-друге, у всіх роках аналізованого періоду значення інтегрального індексу для Карпатського регіону перебували в діапазоні критично високого ризику.

Для доведення достовірності отриманих даних, особливо щодо реального впливу досліджуваних умов на рівень міграційної активності населення застосовано кореляційний аналіз (табл. 3). Зокрема, оцінено залежність міжінтегральним показником середовища “виштовхування” та динамікою виїзду громадян за кордон, яка представлена інструментальною змінною - рівнем міграційної активності населення (Y). Результати кореляційного аналізу підтверджують наявність тісного зв'язку між рівнем зовнішньої міграційної активності населення та її середовищем (коефіцієнт кореляції становить 0,793), а також щільність зв'язку п'яти груп показників (демографічна стабільність і стан здоров'я населення(Iij);охоплення населення освітніми послугами (hj); стан ринку праці та зайнятості (І3); рівень життя населення (І4); економічний розвиток країни (Ту)) та рівня зовнішньої міграційної активності (коефіцієнти кореляції відповідно дорівнювали -0,474; 0,594; 0,440; 0,751; 0,663).

Рис. 1. Середовище міграційної активності населення України та Львівської області: інтегральні коефіцієнти, 2005-2018 рр.

Джерело: побудовано на основі даних Державної служби статистики України [1].

Однозначно таке зростання міграційної активності молоді Карпатського регіону та недостатня керованість розвитку цих процесів зумовлені низкою причин, які тривалий час не вирішуються органами різних рівнів державного управління.

Наразі в регіонах, як і на всій території України, не сформована єдина цілісна система інституційного забезпечення планування міграційної політики, зокрема йдеться про її недостатнє поширення на регіональний рівень, неврахування особливостей міграційних процесів і пов'язаних із ними проблемами в специфічних соціально-демографічних групах.

В Україні чинною залишається Концепція державної міграційної політики [24], реалізуються положення Стратегії державної міграційної політики України на період до 2025 р. [25], прийнято План заходів на 2018-2021 рр. щодо реалізації Стратегії державної міграційної політики України на період до 2025 р. [26]. Проте положення системи стратегічного планування не поширені належним чином на регіональний рівень.

Відсутня Державна програма реалізації міграційної політики в Україні з відповідними підпрограмами на регіональному та місцевому рівнях: території з особливим характером міграції (обсяги, рівень, темпи нарощування, критичність наслідків), соціально-демографічні групи (учні/студенти, молодь, інтелектуальні кадри, науковці, освітяни, медики), критичні демографічні, суспільні та соціально-економічні загрози, пріоритетні проблеми.

Таблиця 3

Взаємозв'язок середовища “виштовхування” та міграційної активностінаселення (на прикладі України): кореляційний аналіз

Примітки. 1. Рівень зовнішньої міграційної активності населення розраховано як співвідношення кількості виїздів громадян з України (у найчастіше відвідувані країни: Австралія, Білорусь, Велика Британія, Греція, Єгипет, Ізраїль, Іспанія, Італія, Молдова, Німеччина, ОАЕ, Польща, Росія, Словаччина, Туреччина, Угорщина, Чехія) до загальної кількості населення;

2. Багатовимірні величини (Inj)- це зважені групові індекси середовища

“виштовхування” населення за кордон;

3. У дужках зазначено t-критерій Стьюдента при *р<0,1 і **p<0,05;

4. r - коефіцієнт кореляції.

Джерело: авторські розрахунки.

Відмітимо й інше, зокрема відсутність програмування міграційної політики на регіональному та місцевому рівні. У Львівській, Івано - Франківській, Закарпатській та Чернівецькій областях не застосовуєтьсяпрактика розробки та реалізації програмних документів (стратегії, програми, плани заходів) обласного та місцевого рівня, спрямованих на регулювання міграційних процесів. Це є негативним моментом, оскільки неконтрольовані міграційні втрати людського потенціалу дестабілізують функціонування ринку праці, погіршують забезпечення регіональних економік необхідним трудовим потенціалом, відтак, потребують упровадження окремого напряму в системі регіональної політики.

На регіональному рівні не утворено повноцінної ефективної організаційної системи регулювання міграційних процесів. Попри загальне визнання активного збільшення обсягів зовнішньої міграції системною проблемою, загрозою сталого розвитку територій, у системі регіональних органів влади відсутній орган, відповідальний за регіональну політику в цій сфері, а місцеві представництва державної міграційної служби України виконують здебільшого функції щодо надання послуг у сферах громадянства, роботи з іноземцями та особами без громадянства, шукачами притулку, контролю за дотриманням міграційного законодавства, здійснення заходів щодо запобігання та протидії нелегальній міграції. Відтак, на жодну з владних структур не покладені завдання ініціювання питань формування та реалізації регіональної міграційної політики, координування дій органів влади, дотичних до тих, чи інших проблем міграції, освітніх послуг, функціонування ринку праці й т. ін.

Також на регіональному рівні не сформовано систему якісного комплексного моніторингу та інформаційно-аналітичного забезпечення обліку й аналізу обсягів, рівня та структурно-динамічних характеристик міграції, а, відтак, належного відстеження та своєчасного виявлення викликів і загроз, прогнозування наслідків зовнішньої міграції населення, особливо найперспективнішої його частини - молоді.

Нині в належній мірі не налагоджено роботу з реалізації спільних (передусім із сусідніми країнами та країнами з найбільшими обсягами освітніх і трудових мігрантів із Карпатського регіону) міждержавних, освітніх, науково - дослідних та бізнес-проєктів, у т. ч. орієнтованих на зміцнення конкурентоспроможності регіональної системи освіти й науки, розвиток нових, зокрема “мобільних”, видів освіти й економічної діяльності.

Органи державного управління недостатньо стимулюють економічну активність молоді. До прикладу, проєкт “Доступні кредити 5-7-9 %” передбачає пільгову відсоткову ставку для кредитування діючих і новостворюваних бізнесів [27]. Його впровадження значною мірою було спрямоване на стимулювання повернення трудових мігрантів, а також на створення сприятливих умов для ведення бізнесу в Україні як альтернативи реалізації міграційних намірів молоді. Проте ця практика ще не набула поширення та не реалізуються програми створення фондів співфінансування витрат зі здобуття освіти, відкриття малого бізнесу, впровадження фінансово-інвестиційних стимулів щодо залучення міграційного капіталу до підприємницької діяльності.

Крім цього, не повною мірою ведеться діяльність щодо формування тарозвитку елементів інституційної інфраструктури міграційної сфери: функціонування ринку міграційних послуг, використання фінансових ресурсів мігрантів, транскордонної співпраці з урегулювання міграційних процесів.

З метою усунення зазначених проблемних аспектів і підвищення ефективності регіональної міграційної політики необхідно реалізувати низку інструментів (рис. 3).

Рис. 3. Інструменти регіональної політики збереження людського ресурсу засобами регулювання зовнішньої міграції молоді сільських територій Карпатського регіону України

Джерело: авторська розробка.

Зокрема, важливим є запровадження системи програмування регіональної міграційної політики. Для цього можливі дві альтернативи, які не є взаємовиключними. Перша передбачає ініціювання (перед Кабінетом Міністрів України) розробки Державної програми регулювання міграційних процесів у

Карпатському регіоні України, де окремими блоками буде врахована проблематика Карпатського регіону з його особливим характером і масштабами міграції та окремих соціально-демографічних груп, насамперед молоді. Така програма необхідна для гармонізації цілей стратегічного та оперативного управління в частині вирішення міграційних проблем Львівської, Івано - Франківської, Закарпатської, Чернівецької областей та України загалом, а також узгодження й координації регулювальних заходів на різних рівнях ієрархії управління; друга - розробку та реалізацію окремих регіональних програм регулювання міграції молоді в Карпатському регіоні. Метою програмування державної регіональної політики є прогнозування та мінімізація негативних наслідків зовнішньої міграції для економіки та суспільства, гарантування ключових компонентів безпеки країни, повніше використання позитивного потенціалу міграції молоді.

Ключовими завданнями, що будуть реалізовані за допомогою програмування, є: облік та аналіз обсягів, рівня й структурно-динамічних характеристик міграції молоді, прогнозування її наслідків; формування стимулів до повернення та реінтеграції, навчання та економічної активності на Батьківщині; узгодження стратегічних орієнтирів розвитку економіки та ринку праці з міграційними процесами та тенденціями; збереження й ефективне використання людського потенціалу; соціально-економічний захист мігрантів, мінімізація загроз національній безпеці.

Регіональним і місцевим органам влади необхідно також урахувати найбільш проблемні аспекти міграції (особливо молоді), освітньої, інтелектуальної, міграції фахівців, та включати заходи щодо їх вирішення під час прийняття базових регіональних програм: соціально-економічного та культурного розвитку, комплексного розвитку територій, міжнародного й транскордонного співробітництва, освіти та самореалізації молоді, малого й середнього підприємництва, соціальної підтримки окремих категорій громадян, розвитку інформаційного простору та громадянського суспільства.

Потребує покращення організаційна система регулювання міграційних процесів. Реалізація цього інструмента зорієнтована на визначення структури, відповідальної за ініціювання, формування та реалізацію регіональної міграційної політики. Вирішення цього завдання можливе або шляхом розширення функцій регіонального представництва Державної міграційної служби України, або створення регіональних міжвідомчих комісій (при обласних державних адміністраціях) з управління міграційними процесами. Необхідне також активне залучення до організаційної системи управління міграційними процесами молоді закладів освіти та громадських молодіжних організацій, молодіжних центрів праці.

Також важливим є запровадження моніторингу та інформаційно - аналітичного забезпечення управління процесами міграції молоді. Цього можна досягти за рахунок створення інформативно-комунікативного порталу чи інформаційної платформи для комунікації (налагодження спільних досліджень, співпраці) з вітчизняними фахівцями, які перебувають за кордоном; створення інтегрованої інформаційно-аналітичної бази даних про зайнятість випускників; надання грантів для досліджень проблем міграції; узгодження діяльності служб статистики, Державної міграційної служби України, громадських та наукових організацій з проблем міграції; проведення періодичних міждержавних аудитів міграційних даних для їх порівняння та верифікації (взаємний аудит).

Необхідно звернути увагу на активізацію діяльності щодо підготовки та реалізації спільних міждержавних освітніх, науково-дослідних та бізнес- проєктів. Першочергово йдеться про співпрацю із сусідніми країнами та країнами, де зафіксовано найбільшу кількість освітніх і трудових мігрантів із Карпатського регіону. У межах реалізації цього інструмента необхідно просувати програми освітнього обміну та реалізації прав на академічну мобільність, спільні навчальні програми на території областей Карпатського регіону України, використати можливості молодіжної громадської активності українських мігрантів за кордоном.

Для реалізації спільних міждержавних освітніх, науково-дослідних та бізнес-проєктів потрібно посилити співпрацю з країнами з високою концентрацією українських студентів, зокрема в частині захисту їхніх прав, реалізації можливостей і забезпечення механізму їх повернення; здійснювати інформування про іноземні системи освіти та якість навчальних закладів; підтримувати формування бізнес-мереж за участі бізнес-структур з України та закордоном. У межах цього інструмента необхідна реалізація низки заходів щодо зміцнення конкурентоспроможності вітчизняної системи освіти й науки за рахунок узгодження освітніх програм та наукових досліджень із запитами й потребами суб'єктів господарювання, інноваційно -технологічної інфраструктури; розвитку моделей та форм дуальної освіти; упровадження системи грантів для здійснення наукових досліджень.

Важливо також здійснювати регіональні обстеження (створити інтегровану інформаційно-аналітичну базу даних про зайнятість випускників) роботодавців та випускників ЗВО і ЗПТО з метою з'ясування ефективності їх працевлаштування на внутрішньому ринку праці для встановлення відповідності попиту та пропозиції праці, яку забезпечує система освіти, підвищення ефективності реалізації людського потенціалу в Карпатському регіоні й зменшення міграційних втрат; запровадити систематизацію даних обліку траєкторії випускників ЗЗСО для ідентифікації територій із найвищим ризиком міграції учнівської молоді.

Уже тривалий час є необхідність стимулювання економічної активності молоді на теренах Карпатського регіону України. Цьому сприятиме створення фонду співфінансування витрат зі здобуття освіти, відкриття малого бізнесу; упровадження низки фінансово-інвестиційних стимулів щодо залучення міграційного капіталу до підприємницької діяльності в Україні; розвиток інноваційно-технологічної інфраструктури; реалізація програм підтримки молодіжного підприємництва, стартапів; створення на базі ЗПТО та ЗВО бізнес-інкубаторів, центрів співпраці бізнесу та науки, високотехнологічних фірм; забезпечення доступу дітей мігрантів до вступу у ЗВО в Україні; стимулювання повернення освітніх мігрантів, у т. ч. інструментом “першого робочого місця”.

У межах цього економічного інструмента особливо перспективним за сучасних умов глобалізації та розвитку інформаційної економіки, діджиталізації є підтримка нових, зокрема “мобільних”, видів економічної діяльності, розвиток цифрової економіки та “цифрової зайнятості”, пропагування ідеї національного економічного патріотизму, підтримка створення високооплачуваних робочих місць у сільській місцевості.

Важливо також ініціювати формування та реалізацію програм створення робочих місць у сільській місцевості шляхом залучення інвестицій, покращення підприємницького середовища, активізації зайнятості в сільських районах та, як наслідок, зниження рівня міграційних прагнень молоді. Необхідно передбачити можливості спрямування коштів мігрантів у реальний сектор економіки для створення нових робочих місць та підвищення ефективності використання міграційного капіталу, залучення ресурсів із програм міжнародних організацій та проєктів міжнародної підтримки для створення сільськогосподарських кооперативів і фермерських господарств (“U-LEADз Європою”, програми секторальної підтримки ЄС щодо розвитку сільських територій та ін.).

Звернімо увагу на необхідність покращення інституційної інфраструктури регулювання міграції молоді на сільських територіях. Реалізація цього інструмента орієнтується на створення та розвиток низки елементів інституційної інфраструктури міграції, що покликані мінімізувати її ризики та загрози як для осіб, що беруть чи планують брати участь у міграційних процесах, так і для економіки та суспільства. Засобами тут можуть слугувати: формування фонду страхування мігрантів; підтримка проєктів зі створення українських закладів освіти за кордоном, а також розвиток міждержавної співпраці з освітніх обмінів, легального працевлаштування та пенсійного забезпечення учасників міграційних процесів; розвиток інституційної інфраструктури використання фінансових ресурсів мігрантів як інвестиційного ресурсу в місцях постійного проживання їхніх сімей; розробка та реалізація концепції регулювання ринку міграційних послуг, легалізація та ліцензування діяльності наявних неофіційних посередників; укладання двосторонніх міжурядових і міжрегіональних угод з особливим акцентом на забезпеченні гарантій і механізмів стимулювання реінтеграції українців; використання можливостей транскордонного співробітництва із сусідніми країнами ЄС для цілей моніторингу та регулювання міграційних процесів.

Висновки

Для сільських територій областей Карпатського регіону України характерний високий рівень потенційної міграційної активності молоді. При цьому високими залишаються не лише міграційні установки, а й чіткі плани та готовність молоді щодо здійснення міграційного переміщення. Особливо критичними негативними наслідками розвитку означених процесів є:

- втрата прошарку найбільш креативних осіб молодого працездатного віку; зростання професійно-кваліфікаційних дисбалансів на внутрішньому ринку праці, зокрема через скорочення підготовки, а, відтак, і пропозиції кваліфікованих робітників;

- подальша інституціоналізація міграційних мереж і систем, зокрема освітніх, що сприяють реалізації міграційних намірів молоді;

- зменшення попиту на соціальні послуги, особливо освітні, звуження через це можливостей якісної організації навчального процесу в умовах зовнішньої конкуренції;

- асиметрія розвитку прикордонних територій (у т. ч. залежно від наявності діючого міжнародного пункту пропуску).

Установлено, що головними причинами, які призвели до зростання міграційної активності молоді сільських територій Карпатського регіону, стали недостатня сформованість цілісної системи інституційного забезпечення планування міграційної політики, неналагодженість процесів програмування міграційної політики на всіх рівнях державного регулювання, відсутність повноцінної ефективної організаційної системи регулювання міграційних процесів, низька якість моніторингу й інформаційно-аналітичного управління структурно-динамічними міграційними процесами, неналежна налагодженість міждержавних освітніх, науково-дослідних та бізнес-проєктів, недостатнє стимулювання економічної активності молодого населення.

За таких обставин в Україні повинні відбутися істотні зміни в системі державного регіонального управління міграційними процесами, які прямим чином ураховують особливості міграційних настроїв молоді сільських територій. Так, у Карпатському регіоні важливо запровадити систему програмування, моніторингу, контролю міграційних тенденцій, удосконалити інституційно-організаційні взаємозв'язки між суб'єктами міграційного регулювання, активізувати діяльність щодо підготовки й реалізації спільних міждержавних освітніх, науково-дослідних та бізнес-проєктів, покращити стимулювання економічної активності молоді та відповідну для цього інституціональну інфраструктуру. Реалізація цих інструментів забезпечить підвищення ефективності регіональної політики збереження людського ресурсу, особливо сільських територій Карпатського регіону України.

Перспективним напрямом дальших досліджень є розробка методики визначення рівня інтенсивності зовнішньої міграції населення з урахуванням обсягів «транзитної міграції» у регіоні та моделювання впливу зовнішньої міграції населення сільських територій на соціально-економічний розвиток Карпатського регіону.

Список використаних джерел

1. Державна служба статистики України. URL: http://www.ukrstat.gov.ua.

2. Inbound internationally mobile students by country of origin. URL: http://uis.unesco.org/indicator/edu-mobility-in-country.

3. Ключковська І., П'ятковська О. Міграційні настрої студентів в умовах візової лібералізації (опитування студентів НУ “ЛП” та НТУУ “КПІ”). Львів, 2017. 30 с.

4. Лише 6 % студентів, що навчаються у Польщі, планують повернутися в

Україну. URL:http://www.polukr.net/uk/blog/2018/11/6vidsotkiv-studentiv-z-

polshi-planuyut-povernutsa-v-ukrainu.

5. Boiko V. Diversification of business activity in rural areas as a risk minimization tool of economic security. Management Theory and Studies for Rural Business and Infrastructure Development. 2017. Vol. 39. No. 1. Pp. 19-32. https://doi.org/10.15544/mts.2017.02.

6. Ilyash O. Strategic priorities of Ukraine's social security concept development and implementation. Economic Annals-XXI. 2015. No. 7-8(1). Pp. 20-23.

7. Boiko V., Olishchyk P. Tools for ensuring economic security of rural areas development. Scientific Papers Series Management, Economic Engineering in Agriculture and Rural Development. 2019. Vol. 19. Is. 3. Pp. 99-106.

8. Woo Y., Kim E. Analyzing determining factors of young graduates' decision

to stay in lagged regions. Sustainability.2020. No. 12(8).3094.

https://doi.org/10.3390/su12083094.

9. Wenham A. “Wish you were here”? Geographies of exclusion: young people, coastal towns and marginality. Journal of Youth Studies. 2020. No. 23. Pp. 44-60. https://doi.org/10.1080/13676261.2019.1704408.

10. Plotnikova M. Conceptual basis for Ukrainian rural development. Regional Formation and Development Studies. 2015. Vol. 17. No. 3. Pp. 134-144.

11. BorodinaO., Rykovskaagro O. Human capital evaluation and capitalisation specific to rural areas of Ukraine. Economic and Regional Studies. 2020. No. 13(1). Pp. 56-59. https://doi.org/10.2478/ers-2020-0005.

12. AyhanaS.,Gatskova K., Lehmann H. The impact of non-cognitive skills

and risk preferences on rural-to-urban migration in Ukraine. Journal of Comparative Economics.2020.Vol. 48.Is. 1.Pp. 144-162.

https://doi.org/10.1016/jjce.2019.09.001.

13. Bauernschuster S., FalckO., HeblichS., Suedekum J., Lameli A. Why are

educated and risk-loving persons more mobile across regions? Journal of Economic Behavior &Organization.2014. No. 98. Pp. 56-69.

https://doi.org/10.1016/jjebo.2013.12.011.

14. Danzer A., Dietz B. Labour migration from eastern Europe and the EU's quest for talents. Journal of Common Market Studies. 2014. No. 52(2). Pp. 183-199. https://doi.org/10.1111/jcms.12087.

15. GheitaraniN., El-Sayed S., CloutierS., Budruk M., Gibbons L., Khanian M. Investigating the mechanism of place and community impact on quality of life of rural-urban migrants. International Journal of Community Well-Being. 2020. No. 3. Pp. 21-38. https://doi.org/10.1007/s42413-019-00052-8.

16. LevytskaO., MulskaO., IvaniukU., Kunytska-IliashM., Vasyltsiv T., Lupak R. Modelling the conditions affecting population migration activity in the Eastern European region: the case of Ukraine. TEM Journal. 2020. Vol. 9. No. 2.

Pp. 507-514. https://doi.org/10.18421/TEM92-12.

17. VasyltsivT. G., LupakR. L., Kunytska-Iliash M. V. Social Security of

Ukraine and the EU: aspects of convergence and improvement of migration policy. Baltic Journal of Economic Studies.2019. Vol. 5. No. 4. Pp. 50-58.

https://doi.org/10.30525/2256-0742/2019-5-4-50-58.

18. Vasyltsiv T., LupakR., Levytska O. Trends and characteristics of the

migration from Ukraine to Poland: the aspect of rural areas and conclusion for state migration policy. Wies iRolnictwo.2020. No. 186(1). Pp. 51-67.

https://doi.org/10.7366/wir012020/03.

19. Rosvall P.-A. Counselling to stay or to leave? - Comparing career

counselling of young people in rural and urban areas. Compare: A Journal of Comparative and International Education.2020. No. 1.Pp. 1-20.

https://doi.org/10.1080/03057925.2020.1760788.

20. Wolfe A. W., Black L. W., Welser H. T. Sense of community and migration intentions among rural young professionals. Rural Sociology. 2020. Vol. 85. Is. 1. Pp. 235-257. https://doi.org/10.1111/ruso.12289.

21. Nugin R. Space, place and capitals in rural youth mobility: broadening the focus of rural studies. SociologiaRuralis. 2020. Vol. 60. Is. 2. Pp. 306-328. https://doi.org/10.1111/soru.12276.

22. Міграція в умовах трансформації регіональних ринків праці України: механізми регулювання; за наук. ред. У. Я. Садової. Львів: ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України», 2019. 263 с.

23. Міграційна активність молоді Карпатського регіону України: середовище формування та пріоритети регулювання: матеріали круглого столу 10 грудня 2019 р.; за заг. ред. Т. Г. Васильціва. Львів: ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України», 2019. 35 с.