Контроверсійність та змістовні характеристики поняття "нормативної сили" в Європейському Союзі
Міжнародне співробітництво в сфері політики: проблема збереження суверенітету та потенційних вигод. Ідеалістичне розуміння нормативного виміру європейської влади. Соціально-економічні стандарти як альтернативний спосіб переглянути нормативну владу Європу.
Рубрика | Политология |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 21.10.2020 |
Размер файла | 17,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
КОНТРОВЕРСІЙНІСТЬ ТА ЗМІСТОВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ПОНЯТТЯ «НОРМАТИВНОЇ СИЛИ» В ЄВРОПЕЙСЬКОМУ СОЮЗІ
Іващенко О.А. кандидат економічних наук, доцент, завідувач кафедри економіки та менеджменту зовнішньоекономічної діяльності, Національна академія статистики, обліку та аудиту
Поняття нормативної сили в його ідеальній чи чистій формі є швидше ідейним, а не матеріальним чи фізичним. Це означає, що його використання передбачає нормативне обґрунтування, а не використання матеріальних стимулів або фізичної сили. Зрозуміло, що використання нормативного обґрунтування передбачає дуже різні терміни та форми взаємодії у світовій політиці. У зв'язку з цим, відносини та політика з рештою світу повинні бути «нормативно стійкими», тобто «нормативно» поясненими і виправданими для інших, та «стійкими» щодо наступного покоління.
Дебати про специфічний характер глобальної сили Європи - це дискусія про Європу, практично лише серед європейців, які, як правило, переконані, що Європа відіграє особливу та провідну роль на світовій арені. «Нормативно -правова сила Європа» - це концепція, чиї легітимні та аналітичні функції важко відрізняються між собою; це концепція, що, крім того, закріплена багатьма країнами всередині Європи, хоча і визнана нечисленними країнами поза межами Європи.
Трьома складовими «нормативної сили Європи» є: «Європа», «норми», «влада». Ці положення пропонують настільки різноманітні академічні та політичні інтерпретації, що обговорення автоматично відбувається у всіх видах напрямків, нагадуючи серію паралельних монологів, а не справжню дискусію [1; 2]. Основним пробілом в обговоренні ідентичності, сили та сприйнятті «Європи» за межами власних кордонів є асиметрічність розвитку країн-членів ЄС. Хоча ЄС як глобальний учасник може бути більш ніж найменшим спільним знаменником своїх держав-членів (хоча при цьому А. Тодже стверджує, що ЄС фактично є «меншим, ніж сума його частин» [3]), дебати про нормативну силу залишаються досить віртуальними, коли європейські держави-члени не мають узгодженого розуміння цієї концепції, яка вмонтовувала б в себе поняття «економічні інтереси». «Ми приймаємо те, що держави-члени відіграють вирішальну роль у розширенні повноважень органів ЄС на глобальному рівні, - наголошує Л. Аджестам [4], - але ми також повинні визнати, що процес європейської інтеграції так само керується інструментальними факторами, такими як нормативний характер». Така позиція підтверджується цікавим парадоксом: тоді як Європейський Союз має на меті взаємодіяти з Росією на основі своєї нормативної влади, держави-члени ЄС продовжують здійснювати свої двосторонні відносини на основі «інтересів».
Питання про «владу» в нормативній силі (та інших, порівнянних, окремих формах влади) залишається принципово суперечливим. Хоча І. Маннерс і Р. Вайтман [5] розуміють нормативну силу в своєму «ідеальному» або «чистому» вигляді, вони ніколи не дискутують на предмет того, що в Європі «влада» ґрунтується виключно на нормативних питаннях. У «практичній реальності», як на думку дослідників, норматині питання дуже добре збігаються з «іншими» засобами, більш традиційними або примусовими мірами влади і впливом. Це може зробити винятковість нормативної влади більш сумнівною, але це не робить питання про владу менш суперечливими. М. Леонард з Європейської ради з міжнародних відносин [6] вважає, що слабкість Європи дійсно слід розглядати як її силу, як один з аспектів її трансформаційної сил.
Норми цілком можна вважати важливим активом у зовнішній політиці ЄС, і, на думку І. Маннерса і Р. Вайтмана [5], ідеалістичне розуміння нормативного виміру європейської влади виключає можливість сприйняття норм як більш-менш матеріальних норм. Соціально-економічні, трудові, екологічні та інші стандарти пропонуються як альтернативний спосіб переглянути «Нормативну владу Європу».
Поняття нормативної влади в його ідеальній чи чистій формі є швидше ідейним, а не матеріальним чи фізичним. Це означає, що його використання передбачає нормативне обґрунтування, а не використання матеріальних стимулів або фізичної сили. Зрозуміло, що використання нормативного обґрунтування передбачає дуже різні терміни та форми взаємодії у світовій політиці. У зв'язку з цим, відносини та політика з рештою світу повинні бути «нормативно стійкими», тобто «нормативно» поясненими і виправданими для інших, та «стійкими» щодо наступного покоління.
Концептуюча нормативна сила як ідеалістичне нематеріальне обґрунтування передбачає розуміння її трьох складових: принципів, дій та впливу [7; 8; 9]. Нормативна влада повинна, в першу чергу, розглядатися як законна саме в принципах, які просуваються. Якщо нормативне обґрунтування має бути переконливим або привабливим, тоді принципи, які пропагуються, повинні розглядатися як легітимні, а також бути узгодженими та послідовними. Легітиуність принципів у світовій політиці може виходити з раніше заснованих міжнародних конвенцій, договорів або угод, особливо якщо вони є важливими в рамках системи ООН. Узгодженість принципів виходить з того, наскільки різні принципи і методи їх просування можуть розглядатися як обгрунтовані і несуперечливі. Тим часом, узгодженість принципів виходить з того, в якій мірі різні принципи і методи їх просування, є єдиними - як всередині, так і без сприяння відповідного суб'єкта - і застосовуються рівномірно.
Принципи в ЄС та його відносини з рештою світу ґрунтуються на принципах Статуту ООН, а також у Гельсінському заключному акті, Паризькій хартії, Загальній декларації прав людини та Угодах ООН та Ради Європи / Європейській конвенції з прав людини. У практичному плані ці принципи можна розмежувати на головний принцип сталого світу; основні принципи свободи, демократії, прав людини та верховенства права (як це передбачено в Статті VI Договору про Європейський Союз); а також цілі та завдання рівності, соціальної солідарності, сталого розвитку та належного врядування (як це передбачено в Статті II Договору про Європейський Союз та в Статті II Договору про заснування Європейського Співтовариства).
Нормативна влада також повинна сприйматися переконливою в діях, що здійснюються для сприяння таким принципам. Якщо нормативне обґрунтування має бути переконливим або привабливим, то вжиті заходи повинні включати переконання, аргументацію та надання певних іміджевих переваг чи втрат. Переконання в заохоченні принципів у світовій політиці передбачає конструктивну взаємодію, інституціоналізацію відносин та заохочення багатопартійного та багатостороннього діалогу між учасниками. В межах цих міжнародних та внутрішніх майданчиків для діалогу обговорення та аргументація можуть включати посилання на міжнародні принципи, а також заохочення до розуміння та узгодження (незважаючи на непорозуміння та розбіжності). Аналогічним чином, така взаємодія та обговорення можуть також включати в себе передачу учасників схваленню або засудженню. Атрибуція престижу може варіюватися від публічних декларацій про підтримку членства в міжнародному співтоваристві, в той же час атрибуція засудження може включати публічне засудження або застосування символічних санкцій.
політика суверенітет нормативний європа
Список використаних джерел
1. Резнікова Н. В. Міжнародне співробітництво в сфері економічної політики: проблема збереження суверенітету та аналіз потенційних вигод / Н. В. Резнікова // Актуальні проблеми міжнародних відносин. - 2013. - Вип. 113 (2). - С. 149-159.
2. Резнікова Н.В. Діалектика національного та глобального в умовах міжкраїнної взаємозалежності / Н.В. Резнікова // Економіка та держава. - 2012. - № 9. - С. 8-11.
3. Toje A. The EU, NATO and European Defence: A Slow Train Coming [Electronic resource] / A. Toje. -2008.- Modeofaccess
4. Aggestam L. Ethical Power Europe? [Electronic resource] / L. Aggestam //International Affairs.-2008.- Vol.84(1).- Modeofaccess:
5. Manners I. The “Difference Engine”: Constructing and Representing the International Identity of the European Union [Electronic resource] / I. Manners, R. Whitman // Journal of European Public Policy. - 2003. - Vol. 10 (3).
6. Leonard M. Why Europe Will Run the 21st Century [Electronic resource] / M. Leonard. - New York: Public Affairs, 2005.
7. Manners I. The Normative Power of the European Union in a Globalized World [Electronic resource] / I. Manners. - 2008. - Mode of access:
8. Manners I. (2009a), The Concept of Normative Power in World Politics [Electronic resource] / I. Manners. -2009.-
Manners I. As You Like It: European Union Normative Power in the European Neighbourhood Policy [Electronic resource] / I. Manners. - 2009.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Глобалізація як один з провідних процесів світового розвитку. Сучасні тенденції світового розвитку у контексті глобалізації. Поняття та сутність глобальної політики. Глобальні соціально-економічні проблеми. Характеристики глобальних проблем людства.
курсовая работа [51,0 K], добавлен 12.06.2010Тенденції соціально-економічного розвитку регіонів України. Регіональна соціально-економічна дезінтеграція України та її характер. Економічний регіональний розвиток України. Інвестиційний клімат і привабливість регіонів. Транскордонне співробітництво.
творческая работа [27,2 K], добавлен 17.10.2007Поняття "державної влади" як політологічної категорії, теоретичні підходи до розуміння її природи. Концепція поділу і єдності влади Дж. Локка, Ш. Монтеск'є і Гегеля. Реалізація доктрини функціонального поділу влади в сучасній Україні, її ефективність.
реферат [18,9 K], добавлен 10.03.2010Презентація політики в українських мас-медіа. Влада як об'єкт уваги громадського мовлення. Вплив інформаційних технологій на політику і владу. Висвітлення політики в українських засобами масової інформації. Засоби влади в інформаційному суспільстві.
реферат [67,3 K], добавлен 24.03.2015Проблеми трансформації суверенітету та інституту держави-нації в умовах глобалізації та формування нового міжнародного порядку. Впровадження політичних механізмів регуляції внутрішньої та зовнішньої політики держави із врахуванням міжнародних акторів.
статья [23,4 K], добавлен 11.09.2017Антропологічний та політичний підходи до розуміння влади. Засоби впливу владної волі. Функції політичної та державної влади. Основні концепції влади: телеологічна, реляціоністська, системна, біхевіористська, психологічна. Кумулятивний характер влади.
реферат [22,2 K], добавлен 07.06.2009Історія виникнення, переваги і недоліки політичного лобізму, його регламентація в західних країнах та в Україні. Інституційні механізми розподілу і перерозподілу влади. Роль зацікавлених груп у реалізації основної лобістської функції - тиску на владу.
реферат [31,4 K], добавлен 09.11.2010Сутність, соціальна природа та принципи політики. Обґрунтування антропологічного розуміння політики. Класифікація і тенденції розвитку політики в сучасному суспільстві. Специфіка воєнної політики. Національна, валютно-фінансова та екологічна політика.
реферат [34,9 K], добавлен 14.01.2009Поняття і сутність груп тиску, їх класифікація та різновиди, головні функції. Громадські об’єднання як групи інтересів та групи тиску. Основні види тиску на владу. Поняття та зміст процесу лобіювання як різновиду тиску на владу, його особливості.
курсовая работа [63,6 K], добавлен 11.07.2011Прагнення до зменшення сили та повноважень державної влади як ознака плебейського, нижчого мислення у концепціях української державності Д. Донцова та В. Липинського. Інтелігенція як виразник демократичних ідей, збереження національних традицій.
реферат [34,7 K], добавлен 12.03.2010