Громадянський активізм як чинник розбудови громадянського суспільства в сучасній Україні

Размещено на http://allbest.ru

Дніпровський національний університет ім. Олеся Гончара

Громадянський активізм як чинник розбудови громадянського суспільства в сучасній Україні

Тіт О.Г., аспірантка кафедри політології

Дніпро, Україна



Сучасні суспільно-політичні процесі в Україні та й у всьому світі вказують нам на підвищення ролі активної діяльності / участі громадянина (об'єднань громадян) у суспільно значимих сферах життєдіяльності, продукуванні змін та впливі на формування нової картини світу.

Підвищення рівня активної участі громадян пов'язано з великою кількістю невирішених соціальних, економічних, культурних проблем, нестабільністю політичної системи, з бажанням доводити свої вимоги та потреби до влади без посередників, а також з потребою у самореалізації та здійснення суспільно-корисної діяльності, спрямованої на досягнення як індивідуальних, так і спільних цілей.

Високий рівень залученості громадян до вирішення суспільно-політичних питань свідчить про сталість та розвиненість громадянського суспільства, а також про верховенство демократичних принципів в державі. Такий тип діяльнісної активності громадян дістав назви громадянський активізм. громадянський україна активізм політичний

Громадянський активізм зустрічається як предмет дослідження у багатьох наукових працях в рамках різних наукових досліджень. Увагу поняттю «громадянська активність(активізм)» приділяли у своїх працях такі вітчизняні та зарубіжні вчені О. Ватаманюк, Н. Дерев'янко, І. Жадан, В. Іванчук, А. Карась, С. Патрушев, О. Равчев, І. Семків, О. Сергієнко, Н. Седова, В. Цвих та інші.

Вивчаючи наукову літературу з даного питання можна сказати, що більша частина науковців грунтується на думці, що громадянський активізм - це свідома діяльність громадян (їх об'єднань), спрямована на вирішення чи розв'язання суспільних проблем (тими, що зачіпають не лише їх власні інтереси, але й інших людей).

Громадянський активізм за І. Семків, це така форма активності, яка реалізується на рівні інститутів громадянського суспільства та сприяє розвитку цього суспільства, реалізації, приватних потреб та інтересів, індивідів, груп та колективів [15].

С. В. Патрушев, грунтуючись на дослідженнях громадянського суспільства Габермаса, Александера, пропонує розглядати громадянський активізм як публічну роль громадянина, забезпечену правовими нормами держави, яка реалізується через громадянські практики (взаємодія) [13].

У свою чергу автор пропонує розглядати громадянський активізм, через розуміння категорії громадянськість. Громадянськість характеризує людину як свідомого громадянина, який відзначається готовністю і здатністю до активної участі у справах суспільства і держави на основі усвідомлення своїх прав та обов'язків. У своїй монографії «Профспілки у громадянському суспільстві:теорія, методологія, практика»

В. Цвих вказує, що «громадянськість» - якісна ознака особи, здатність і готовність громадян до активної участі, їх інтерес до примноження не тільки особистих, приватних, але й суспільних надбань, тобто їх орієнтація на суспільне благо або їх почуття солідарності, що свідчить про їх готовність до вчинків, дій, зусиль, за яких або взагалі не очікується жодної матеріальної компенсації, або ж вона є незначною» [20, с. 43].

У свою чергу В. Пащенко пропонує розуміти «громадянськість» як здатність, потрібні якості і схильності до творення і втілення, організації та участі спрямованої на досягнення загального блага незважаючи на індивідуальні особливості характеру людини [14].

Зважаючи на вищезазначене, громадянський активізм - спрямована чи спонтанна діяльність, участь, поведінка, взаємодія (тобто інструмент для реалізації громадянськості) людини/об'єднань громадян, як представника/громадянина держави/ соціуму, на створення світу громадянських відносин, суспільно-політичні перетворення та інституціональну взаємодію з владою, з урахуванням цінностей суспільства і правових норм й вимог держави, з метою впливу на прийняття політичних рішень.

У дослідженні громадянського активізму, ми дійшли висновку що є певні труднощі у формуванні єдиного визначення пов'язані з дискусією щодо доречності розмежування чи ототожнення громадянського активізму з громадським активізмом.

Звернувшись до тлумачного словника ми бачимо, що «громадянський» - похідне від громадянин, і означає «такий, що стосується громадянина як члена суспільства, а також усього суспільства», «що підлягає законам країни й виконує пов'язані з цим обов'язки» [18], а «громадський» похідне від слова громада і означає «такий, що стосується суспільства, громади чи окремого колективу; відбувається у суспільстві (громаді, колективі) або пов'язаний із суспільно корисною роботою» [12].

Тобто «громадянський активізм» потрібно розглядати у контексті свідомої діяльності особи, як громадянина певної держави, спрямованої на користь суспільства цієї держави, а «громадський активізм» як діяльність представника певної громади в межах інтересів громади або пов'язаних з нею. Враховуючи той факт, що громада та держава часто продукують тотожні запити на відповідну діяльність зі сторони особи, можна вважати їх доповнюючими одне одного явищами, але все ж таки хотілося б наголосити, що громадянський активізм є дещо вужчою формою суспільно- політичної активності соціальних суб'єктів, метою якої є можливість, бажання впливати на прийняття соціально-політичних рішень.

В наукових дослідженнях в якості синонімічного поняття до громадянського активізму використовують громадянську участь. Пропонуємо розглянути кілька визначень поняття громадянської участі запропонованих дослідниками.

На думку вже згаданого нами С. В. Патрушева громадянська участь - адаптивна публічна активність, пов'язана з реалізацією універсальних прав і свобод і відповідних компетенцій - знань, умінь, поведінкових навичок і здібностей, що забезпечує (як правило, у співпраці з іншими індивідами) досягнення індивідуальних, групових і суспільних цілей в існуючих інституційних умовах.

Громадянська участь забезпечує відтворення цінностей і норм громадянського суспільства, що склалися інституційних практик, а також громадянської ідентичності [13].

У свою чергу, Н. М. Седова розглядає громадянську участь як ідею включення керованих в управління суспільними справами, а також, наскільки це можливо, державними справами; включення громадян до обговорення і розробку політичних, соціально-економічних, культурних програм і проектів; впливу на прийняття рішень і контроль за їх виконанням; самоврядування на низовому рівні [16].

Поняття «громадянська участь» О. І. Сергієнко визначає як систему дій, методів, інструментів та механізмів (об'єднаних логікою відповідного алгоритму) участі громадян у визначенні та вирішенні їхніх проблем у громаді [17].

Отже, враховуючи вищенаведені тлумачення громадянської участі, ми бачимо, що громадська участь знаходить своє вираження саме через громадянський активізм і є його невід'ємною частиною.

При дослідженні питання громадянського активізму, його розвитку, варто наголосити на тісний зв'язок політичної та неполітичної складових. З одного боку громадяни не є постійними учасниками політичних процесів, але в той же час вони відстежують події з ним пов'язані і таким чином стають включеними у політичний процес опосередковано.

Можна говорити про наявність певної специфіки політичної і неполітичної складових, їх мотивів та можливостей інституціональної дії, характеру залученості (від парадних форм участі, як то голосування на виборах чи обговорення в ближньому колі до діяльної, яка передбачає участь в роботі партій, правозахисних організацій, в політичних акціях і т. ін.), але їх взаємообумовленість заперечувати не можливо, навіть спостерігається тенденція чим вище рівень неполітичної участі громадян, тим більше і їх рівень залученості у політичне життя суспільства. Розрізнення громадянського і політичного видів діяльності викликає складнощі, у зв'язку з недостатньою розвиненістю і диференціацією громадських просторів активності індивідів. Політично активна діяльність громадян являє собою форму соціальної активності особистості, спрямованої на вплив на прийняття політичних рішень та реалізації власних інтересів. Як бачимо, таке визначення є подібним до визначення громадянського активізму, а подібність змісту підкріплюється і тим фактом, що суб'єктами політики, виступають всі учасники соціальної взаємодії, а не лише політичні організації та органи влади.

Громадянський активізм, точніше його рівень, має величезний вплив на розбудову громадянського суспільства та демократії участі, ефективність взаємозв'язку та взаємодіяльності держави з громадськістю. Через громадянський активізм людина стає залученою до вирішення соціальних проблем, громадського контролю за прийняттям та реалізацією рішень державної влади та органів місцевого самоврядування, впливає на особистісний розвиток індивідів, зростання їх соціальної і громадянської компетентності.

На сьогоднішній день існує багато форм, інструментів, засобів реалізації громадянського активізму: акції протесту, громадський контроль, профілактика правопорушень, краудсорсінгові практики, арт-активізм (флешмоб, перфоманс, інсталяція, стріт-арт, гепенінг і под.), кібер- активізм (онлайн-петиції, стрім-трансляції, твіти (ретвіти), хештегування інформації, хактивізм та под.), волонтерство, благодійність та ін. Громадяни постійно знаходиться у пошуку більш ефективних і дієвих форм участі у суспільно-політичних процесах.

Вважаємо за потрібне наголосити на набуття провідної ролі у розвитку форм, інструментів, засобів реалізації громадянського активізму інтернет-технологій, які завдяки своїй доступності, поширеності, можливості дистанційного спілкування створюють нові можливості для організації та проведення соціально-політичних протестів, дій та обговорень.

Стосовно громадянського активізму в Україні можемо визначити, що традиційно рівень активності доволі низькій, що підтверджується даними соціологічних опитувань.

Найбільшим чином це пов'язано з невірою у власні сили, у можливість щось змінити, з небажанням громадян витрачати свій час, фізичні та матеріальні ресурси на суспільно корисну діяльність, недовіру як до інститутів влади, так і до інститутів громадянського суспільства.

Також певним чином накладається вплив радянського минулого, де було не прийнято проявляти активну громадянську позицію, народ сприймався як «гвинтики системи», а провадження змін могло відбуватись лише зверху, правлячою верхівкою.

Зростання рівня активності громадян відбувається ситуативно, як реакція на кризові стани у суспільно-політичних сферах (найбільший рівень спостерігався у 2004-2005 рр. та 2014-2015 рр.). Події Революції Гідності показали високий потенціал українського суспільства до самоорганізації та мобілізації.

Високий рівень залученості, активності громадян дозволив суспільству на певний період взяти на себе окремі функції держави (як-то забезпечення армії та допомога переміщеним особам з тимчасово окупованих територій) в той момент, коли державні структури не могли швидко прийняти рішення і надати вирішення проблеми.

Певним чином ці події сприяли формуванню стійкого усвідомлення важливості ролі кожного громадянина у творенні майбутнього власної країни, можливості впливати і контролювати процес формування і прийняття рішень, вирішення суспільно значущих проблем.

Сьогодні знову спостерігається спад активності. Згідно з даними загальнонаціонального до слідження, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова наприкінці 2018 року кількість громадян в Україні постійно залучених до якоїсь форми громадянського активізму складає 8-10%, у свою чергу, готовність до ситуативної участі висловили 45% громадян [1].

Найбільш поширеними формами громадянського активізму залишаються волонтерство і благодійництво. Отже, можна зробити висновок, що серед українського суспільства є доволі високий потенціал активності, але низькій рівень готовності нести відповідальність, тобто люди готові підтримати певні дії щодо суспільно значущих питань, але у своїй більшості не готові до самостійного започаткування та організації цих дій.

Саме тому, сьогодні в українському суспільстві спо стерігається поширення тенденції до формування категорії так званих «професійних активістів», які під видом громадянської діяльності займаються особистим збагаченням або/і реалізацією інтересів певних груп осіб, які їх фінансують/надають гранти.

Відбувається створення громадських організацій, рухів провладними структурами, які спрямовані на ведення формальної громадянської діяльності: створення видимості контролю щодо певного органу влади та участі суспільства у процесі прийняття важливих рішень. Доволі велика кількість об'єднань громадян (громадських організацій) реєструються під окремий проект чи навіть під конкретні вибори, а решту часу не ведуть зовсім ніякої діяльності.

В результаті ми отримуємо відсутність продуктивного діалогу держави та суспільства у вирішенні соціальнозначущих проблем і отримуємо в якості найпоширенішого засобу впливу громадян на суспільно-політичні процеси протестні демонстрації, мітинги, збори, у свою чергу такий засіб здійснення впливу не сприяє досягненню правомірності владних ініціатив.

В Україні створена значна нормативно-правова база, яка регламентує активну громадянську участь, права і обов'язки громадян, які є учасниками цих процесів.

Ще у 1973 році Україною був ратифікований Міжнародний пакт ООН про громадянські і політичні права, в якому проголошені права громадян на участь у веденні державних справ як безпосередньо, так і за посередництвом вільно обраних представників; голосувати і бути обраним виборах, допускатися в своїй країні на загальних умовах рівності до державної служби [19]. У 1997 році Верховна Рада України ратифікувала Європейську хартію місцевого самоврядування, тим самим заклавши основи для впровадження в Україні європейських принципів організації публічної влади [9].

Завдяки ратифікації Конвенції про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля (Орхуська конвенція) у 1999 р. держава повинна сприяти участі громадськості у прийнятті рішень, розробці програм, підготовці нормативних актів на національному рівні [10].

Право громадян на свободу об'єднання/ участь у політико-громадські організації, право обирати та бути обраним до органів державної влади та місцевого самоврядування, рівне право доступу до державної служби, а також до служби в органах місцевого самоврядування закріпленні у Конституції України (Статті 36, 38, 40, 69) [11].

Окремі форми участі громадян у місцевому самоврядуванні та особливості їх застосування викладені у Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» [4]. Окремі форми участі громадян у суспільно-політичних процесах викладені у Законах України «Про органи самоорганізації населення», «Про всеукраїнський референдум», «Про звернення громадян» [6; 2; 4].

Право на об'єднання громадян закріплені і регламентуються Законами України «Про громадські об'єднання», «Про політичні партії в Україні», «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» [3; 7; 8].

Незважаючи на ґрунтовну законодавчу базу, здебільшого ці норми мають декларативний характер і для практичної реалізації права та можливостей громадянської участі, взаємодії громадськості з державними органами влади цього виявляється недостатньо.

Отже, процеси демократизації держави підвищують увагу до становлення і розвитку громадянського суспільства, налагодження взаємовідносин між органами державної влади і інститутами громадянського суспільства.

У свою чергу розбудова громадянського суспільства неможлива без високого рівня громадянської активності, громадянської свідомості та політичної культури. В сучасному демократичному суспільстві є нормою зростаюча громадянська активність та безпосередня участь громадян в суспільно-політичному житті держави. Вона перетворюється на потужну впливову силу.

Тому питання розкриття сутності громадянського активізму, форм його прояву, механізмів дії є для нашої держави надзвичайно актуальними.



Список використаних джерел

1. `Громадянська активність громадян України'. [online] Доступно: https://dif.org.ua/article/gromadska-aktivnist-gromadyan- ukraini

2. `Закон України «Про всеукраїнський референдум»'. [online] Доступно: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5475-17

3. `Закон України «Про громадські об'єднання»'. [online] Доступно: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4572-17

4. `Закон України «Про звернення громадян»'. [online] Доступно: https://zakon2.rada.gov. ua/laws/show/393/96-вр

5. `Закон України «Про місцеве самоврядування»'. [online] Доступно: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97- %D0%B2%D1%80

6. `Закон України «Про органи самоорганізації населення»'. [online] Доступно: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2625-14

7. `Закон України «Про політичні партії в Україні»'. [online] Доступно: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2365-14

8. `Закон України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності'. [online] Доступно: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/1045-14

9. `Закон України «Про ратифікацію Європейської хартії місцевого самоврядування»'. [online] Доступно: https://zakon. rada.gov.ua/laws/show/452/97-%D0%B2%D1%80

10. `Закон України «Про ратифікацію Конвенції про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля'. [online] Доступно: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/832-14

11. `Конституція України'. [online] Доступно: https://zakon. rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80

12. `Мова - ДНК нації'. [online] Доступно: https://ukr-mova. in.ua/library/paronimu/gromadskuj-i-gromadyanskuj

13. Патрушев, СВ. `Гражданская активность: институциональный подход (перспективы исследования)'. [online] Доступно: https://elibrary.ru/item.asp?id=12938892

14. Пащенко, В. `Поняття «громадянськості» і теорія громадянського суспільства'. [online] Доступно: http://dspace. nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/8736/11-pascheko. pdf?sequence=1

15. Равчев, ОМ. `Громадська активність особистості як особлива форма суспільної взаємодії'. [online] Доступно: http:// enpuir.npu.edu.ua/bitstream/123456789/13417/1/Ravchev.pdf (Дата звернення 15.05.2019)

16. Седова, НН. `Гражданский активизм в современной России: форматы, факторы, социальная база'. [online] Доступно: http://jour.isras.ru/upload/journals/1/articles/495/submission/ original/495-900-1-SM.pdf

17. Сергієнко, ОІ., Ватаманюк, О., 2016. `Громадська участь/залучення громадян. Депутатська діяльність в округах (навчальний модуль)', К.: ІКЦ «Легальний статус», 92 с.

18. `Словопедія'. [online] Доступно: http://slovopedia.org. ua/34/53395/33200.html

19. `Указ президії Верховної Ради Української РСР Про ратифікацію Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права та Міжнародного пакту про громадянські і політичні права'. [online] Доступно: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/2148-08

20. Цвих, ВФ., 2002. `Профспілки у громадянському суспільстві: теорія, методологія, практика': Монографія. К.: ВПЦ «Київський університет», 376 с.



References

1. `Hromadianska aktyvnist hromadian Ukrainy (Civil activity of citizens of Ukraine)'. [online] Dostupno: https://dif.org.ua/article/ gromadska-aktivnist-gromadyan-ukraini

2. `Zakon Ukrainy «Pro vseukrainskyi referendum» (The Law of Ukraine «On All-Ukrainian Referendum»)'. [online] Dostupno: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5475-17

3. `Zakon Ukrainy «Pro hromadski obiednannia» (The Law of Ukraine «On Public Associations»)'. [online] Dostupno: https:// zakon.rada.gov.ua/laws/show/4572-17

4. `Zakon Ukrainy «Pro zvernennia hromadian» (The Law of Ukraine «On Citizens' Appeals»)'. [online] Dostupno: https:// zakon2.rada.gov.ua/laws/show/393/96-vr

5. `Zakon Ukrainy «Pro mistseve samovriaduvannia» (The Law of Ukraine «On Local Self-Government»)'. [online] Dostupno: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80

6. `Zakon Ukrainy «Pro orhany samoorhanizatsii naselennia» (The Law of Ukraine «On the bodies of self-organization of the population»)'. [online] Dostupno: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/2625-14

7. `Zakon Ukrainy «Pro politychni partii v Ukraini» (The Law of Ukraine «On Political Parties in Ukraine»)'. [online] Dostupno: https://zakon.rada.gov. ua/laws/show/2365-14

8. `Zakon Ukrainy «Pro profesiini spilky, yikh prava ta harantii diialnosti (The Law of Ukraine «On Trade Unions, Their Rights and Guarantees of Activity»)'. [online] Dostupno: https://zakon.rada. gov.ua/laws/show/1045-14

9. `Zakon Ukrainy «Pro ratyfikatsiiu Yevropeiskoi khartii mistsevoho samovriaduvannia» (The Law of Ukraine «On Ratification of the European Charter of Local Self-Government»)'. [online] Dostupno: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/452/97- %D0%B2%D1%80

10. `Zakon Ukrainy «Pro ratyfikatsiiu Konventsii pro dostup do informatsii, uchast hromadskosti v protsesi pryiniattia rishen ta dostup do pravosuddia z pytan, shcho stosuiutsia dovkillia (The Law of Ukraine «On Ratification of the Convention on Access to Information, Public Participation in Decision-making and Access to Justice in Environmental Matters»)'. [online] Dostupno: https:// zakon.rada.gov.ua/laws/show/832-14

11. `Konstytutsiia Ukrainy (The Constitution of Ukraine)'. [online] Dostupno:https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80

12. `Mova - DNK natsii (Language is the DNA of a nation)'.[online] Dostupno:https://ukr-mova.in.ua/library/paronimu/gromadskuj-i-gromadyanskuj

13. Patrushev, SV `Grazhdanskaja aktivnost': institucional'nyj podhod (perspektivy issledovanija) (Civil Activity: An Institutional Approach (Prospects for Research))'. [online] Dostupno: https:// elibrary.ru/item.asp?id=12938892

14. Pashchenko, V. `Poniattia «hromadianskosti» i teoriia hromadianskoho suspilstva (The notion of «citizenship» and the theory of civil society)'. [online] Dostupno: http://dspace.nbuv.gov. ua/bitstream/handle/123456789/8736/11-pascheko.pdf?sequence=1

15. Ravchev, OM. `Hromadska aktyvnist osobystosti yak osoblyva forma suspilnoi vzaiemodii (Public activity of the individual as a special form of social interaction)'. [online] Dostupno: http://enpuir.npu.edu.ua/bitstream/123456789/13417/1Z Ravchev.pdf (Data zvernennia 15.05.2019)

16. Sedova, NN. `Grazhdanskij aktivizm v sovremennoj Rossii:

formaty, faktory, social'naja baza (Civil Activism in Contemporary Russia:Forms, Factors, Social Base)'. [online] Dostupno:http://jour.isras.ru/upload/journals/1/articles/495/submission/ original/495-900-1-SM.pdf

17. Serhiienko, OI., Vatamaniuk, O., 2016. `Hromadska uchast/ zaluchennia hromadian. Deputatska diialnist v okruhakh (navchalnyi modul) (Public participation / involvement of citizens. Deputy activity in districts (educational module))', K.: IKTs «Lehalnyi status», 92 s.

18. `Slovopediia (Slovopedia)'. [online] Dostupno: http:// slovopedia.org.ua/34/53395/33200.html

19. `Ukaz prezydii Verkhovnoi Rady Ukrainskoi RSR Pro ratyfikatsiiu Mizhnarodnoho paktu pro ekonomichni, sotsialni i kulturni prava ta Mizhnarodnoho paktu pro hromadianski i politychni prava (Decree of the Presidium of the Supreme Soviet of the RSFSR on the ratification of the International Covenant on Economic, Social and Cultural Rights and the International Covenant on Civil and Political Rights)'. [online] Dostupno: https:// zakon.rada.gov.ua/laws/show/2148-08

20. Tsvykh, VF., 2002. `Profspilky u hromadianskomu suspilstvi: teoriia, metodolohiia, praktyka: Monohrafiia (Trade unions in civil society: theory, methodology, practice)', K.: VPTs «Kyivskyi universytet», 376 s.



Анотація

Громадянський активізм як чинник розбудови громадянського суспільства в сучасній Україні. Тіт О. Г., аспірантка кафедри політології, Дніпровський національний університет ім. Олеся Гончара (Дніпро, Україна)

Розглянуто сутність поняття «громадянського активізму». Досліджено спільне і відмінне між громадянським та громадським активізмом, громадянським активізмом та громадянською участю. Розглянуто політичну складову громадянського активізму. Наведений аналіз сучасного стану громадянського активізму в Україні. Проведено огляд законодавчої бази регулювання взаємодії громадянського суспільства і держави.

Ключові слова: громадянський активізм, громадянська участь, суспільство, громадянськість, діяльність, держава.



Annotation

Civil activity as a factor of civil society development in Ukraine. Tit O. G., postgraduate student of the Department of Political Science, Oles Honchar Dnipro National University (Dnipro, Ukraine),

The essence of the «civil activism» concept is studied. Common and distinctive features of civil and civic activism, civic activism and civic participation are explored. The political component of civil activism is examined. The analysis of the current state of civil activism in Ukraine is given. A review of the legislative framework for regulating the civil society and state interaction is executed.

Keywords: civil activism, civic participation, society, citizenship, activity, state.

Размещено на Allbest.ru