Вплив політичних партій на суспільний розвиток в чеських землях (1848-1900 рр.)

Піковська Т. В.,

кандидат історичних наук, старший викладач кафедри права факультету менеджменту та права, Вінницький національний аграрний університет (Вінниця, Україна), e-mail: Tetiana261285@i.ua, ORCID: https://orcid.org/0000-0003-4418-5628

Pikovskaya T. V.,

Candidate of Historical Sciences, Senior Lecturer of the Department of Law, Faculty of Management and Law, Vinnytsia National Agrarian University (Vinnytsia, Ukraine), e-mail: Tetiana261285@i.ua, ORCID: https://orcid.org/0000-0003-4418-5628

Стаття присвячена політичним партіям в чеських землях (18481900) та впливу який вони здійснили на суспільний розвиток.Під час роботи над статтею були застосовані історико-порівняльний метод, історико-типологічний та історико-системний методи. Формування політичних партій в чеських землях відбувалось шляхом відмінним від інших європейських країн. Серед с особливостей, в першу чергу варто відзначити елітарність політичних партій на початковому етапі створення. В чеських землях партії виникали на національній а не ідеологічній основі. В середині національно відокремленого табору партії ділились за ідеологічними, становими та релігійними ознаками. Це призвело до того, що перші політичні програми партій не мали чіткого ліберального, консервативного чи будь-якого іншого ідеологічного спрямування, а релігійні партії так і не спромоглись створити єдину християнську партію або коаліцію партій. Становище політичних партій ускладнювалась тим, що ні в Конституції ні в законах імперії не було визначене поняття «політична партія», що робило становище партій не визначеним з юридичної точки зору.

Ключові слова: політичні партії, суспільство, національне питання, ідеологія, громадські організації.

партія політичний чеський

The article is devoted to political parties in the Czech lands (1848-1900) and the influence they made on social development. During the work on the article, the historical-comparative method, historical-typological and historical-system methods were used. The formation of political parties in the Czech lands was carried out differently from other European countries. Among the features, the first thing to note is the elitism of political parties at the initial stage of creation. In the Czech lands, the party emerged on a national rather than ideological basis. In the middle of a nation-separated camp, the parties were divided on ideological, caste and religious grounds. This led to the fact that the first political programs of the parties did not have a clear liberal, conservative or any other ideological orientation, and the religious parties were not able to create a single Christian party or coalition of parties. The situation of political parties was complicated by the fact that neither the Constitution nor the laws of the empire defined the term «political party», which made the position of parties not defined from a legal point of view.

Keywords: political parties, society, national question, ideology, public organizations.

Середина ХІХ ст. для чеських земель у складі Австрійської імперії ознаменувалась цілим рядом бурхливих подій серед яких найбільш значиме місце посідає революція 1848-1849 рр. в Австрійській імперії. Разом з тим, саме в цей період набувають активного поширення суспільні рухи, політичні та громадські організації, які стали основою для утворених у 60-х рр. ХІХ ст. перших у чеських землях політичних партій.

Вивченням проблем політичних партій займались ще радянські науковці [5; 6; 7], дослідження яких мали сильний ідеологічний підтекст. Найбільш ґрунтовні дослідження цієї теми містяться в працях чеських та словацьких науковців [1; 2; 3]. Розуміння сутності, походження та законів розвитку політичних партій представлене у праці французького політолога М. Дюверже [4].

Метою статті є проаналізувати особливості виникнення перших політичних партій в чеських землях, визначити основні етапи цього процесу, визначити особливості взаємодії партій і громадян та їх вплив на суспільний розвиток.

Формування політичних партій в чеських землях відбувалось шляхом відмінним від інших європейських країн. В Австро-Угорській імперії починаючи з 60-х рр. ХХ ст. поступово відбувається еволюція політичних партій від політичних організацій верхівки суспільства до політичних партій, які представляли інтереси широких верств населення.

Існували й інші особливості. В чеських землях партії виникали на національній а не ідеологічній основі. Про це яскраво свідчать назви перших політичних партій (Національна партія та Партія німецьких лібералів). В середині національно відокремленого табору партії ділились за ідеологічними, становими та релігійними ознаками. Це призвело до того, що перші політичні програми партій не мали чіткого ліберального, консервативного чи будь-якого іншого ідеологічного спрямування, а релігійні партії так і не спромоглись створити єдину християнську партію або коаліцію партій [2, 8. 215].

Виникнення політичних партій тісно пов'язане з появою парламентаризму, розвитком громадської думки і діяльністю різноманітних товариств і спілок під час революції 1848-1849 рр. Зокрема в чеському політичному середовищі сформувалися ліберальний на чолі з Ф. Палацьким, Ф. Рігером, К. Г авлічеком та радикальний на чолі з К. Сабіною та Й. Фріхою напрямки. Німці теж утворили власний політичний табір. Ліберальний напрямок (Л. Льонер, К. Еберт, А. Горн) та радикальний (Л. Рупперт, А. Фіцкер) [3, 8. 24]. Всі ці перспективні політичні утворення призупинили свою діяльність в зв'язку з поразкою революції, яка унеможливила повноцінне представництво у парламенті. Крім того відбувалось переслідування окремих суспільно- політичних діячів та обмеження політичної діяльності. Умови для її відновлення настали лише у60-х рр. ХІХ ст. після прийняття Лютневої (1861 р.) та Грудневої (1867 р.) конституцій.

Перші політичні партії створені в чеських землях проголосили, що вони представляють всю чеську (Національна партія) та німецьку (Партія німецьких лібералів) нації в межах імперії, незалежно від політичного спрямування.

Як наслідок - втрата значної частини електорату (дворянство, державні чиновники, ортодоксальні католики і частина міщанства) [3, 8. 25].

Додатковим чинником обмеження соціальної бази партій була їх елітарність на початковому етапі існування. Організаційною основою діяльності політичної партії є керівництво, члени партії, друковані органи, політичні спілки. У випадку вищезгаданих політичних партій керівництво не було обране на партійних зборах. Фактично партії були створені представниками політичної еліти у їхніх маєтках. Найбільшу активність ця еліта проявляла напередодні виборів.

Ключову роль в «елітарному» періоді розвитку політичних партій, який тривав від середини ХІХ ст. - до 80-х рр. ХІХ ст. відігравали депутати, які були єдиними представниками інтересів своєї спільноти як перед державними органами влади так і перед громадськістю. Важливим аспектом діяльності партій були видавництва, які були на службі у політичних партій. Їх власники мали значний вплив у партійному середовищі. Видавництва, фінансування яких часто здійснювалось за зразком акціонерних товариств, були одним із центрів партійної діяльності навколо якого об'єднувалось як керівництво так і рядові члени партії [2, 8. 217].

Неформальність і нечіткість організаційних принципів роботи партій сприяла виникненню фракцій та відгалужень всередині партії. З часом ці течії відчували потребу до відокремлення і засновували власні партії. Прикладом є розкол в 1873 р. в лавах чеської Національної партії та утворення двох впливових течій - старочехів і молодочехів [5, с. 202; 6, с. 117].

Політичні партії включали до свого складу багато неполітичних громадських організацій та спілок, що в умовах ідеологічної невизначеності населення дозволило їм вважатись представниками всього народу. Така ситуація була можлива поки більшість громадян не мала виборчого права, а соціальна структура населення була у зародковому стані. Виборче право обмежене віковим і майновим цензом було побудоване на основі складної станової (куріальної) системи. Існувало чотири курії: поміщицька, торгівельна і промислова, сільськогосподарська, міська. Курії мали нерівну квоту по кількості депутатів. Крім того існувала виборча дискримінація за національною ознакою. Наприклад, у чеських землях обирався один депутат на 40 тисяч німців і один депутат на 90 тисяч чехів [5, с. 231].

Ситуація ускладнювалась тим, що ні в Конституції ні в законах імперії не було визначене поняття «політична партія», що робило становище партій не визначеним з юридичної точки зору. Діяльність політичних партій регулювалась законом про громадські організації. Тому навіть після розпаду Австро-Угорської монархії збереглась тенденція проростання політичних партій у неполітичні сфери суспільного життя

Починаючи з 60-х рр. ХІХ ст. розпочинається процес поступового перетворення політичних партій з елітарних на масові, до яких залучались широкі верстві населення. Остаточно цей процес завершився під час Першої Світової війни.

В цей період організаційна структура політичних партій була поступово доповнена цілою мережею організацій на місцях. Партії значно вдосконалюють свою систему виконавчих органів. Про це свідчить більш детальна редакція їхніх статутів та програм. Однак виконання їх залишається декларативним. Головну роль в партіях відігравало керівництво. Партійні з'їзди були просто засобом легітимізації розпоряджень партійної верхівки. Поступово відбувається розростання бюрократичного апарату партій (виконавчий комітет, президія, секретаріат).

Починаючи з 90-х рр. ХІХ ст. у середовищі політичних партій з'являється все більше осіб, які професійно займаються агітаційною роботою, а також збором коштів для забезпечення фінансової основи партії. Набором цих працівників займався як правило секретаріат партії,який в свою чергу призначався керівництвом партії.

До початку ХХ ст.більшість партій малидостатньо коштів завдяки індивідуальним пожертвуванням прихильників та заможних політиків. Проте з подальшим розвитком партій виникала потреба у додатковому фінансуванні. Тому на поч. ХХ ст. політичні партії почали запроваджувати загальні членські внески. Розпочався активний пошук шляхів фінансування та способів здійснювати рекламу політичних партій. Всі ці заходи свідчать про те, що в цей період партії остаточно перестали бути елітарними групами для привілейованих груп населення і стали на шлях залучення до своїх лав всіх верств населення.

У процесі розвитку у політичних партій виникла потреба мати власні партійні газети, в тому числі й такі, які б виходили друком щоденно. Найчастіше видавництво партійної відбувалось у друкарнях власниками яких були заможні члени партії. В деяких партіях лідер був головним редактором партійної газети. Посада головного редактора часто ставала початком політичної кар'єри, оскільки дозволяла мати значний вплив у партійному середовищі [3, 8. 27].

В цей період з'являється потреба у чіткій політичній програмі партії. В попередній, «елітарний» період розвитку політичних партій роль програми виконували рішення з'їздів партії, газетні публікації її лідерів.

На зламі ХІХ-ХХ ст. програми стали невід'ємною частиною кожної політичної партії. Їх затвердження відбувалось за чітко встановленою процедурою. З точки зору змісту вони були досить своєрідними і швидше нагадували маніфест тієї чи іншої партії ніж конкретну програму дій [3, 8. 28].

В зв'язку із зростаючою потребою охопити якнайбільше верств населення політичні партії починають активно застосовувати нові форми роботи з виборцями. Крім партійних газет активно друкувались брошури, календарі, плакати, листівки, виборчі програми, звіти про діяльність партії. Все це доповнювалось активною пропагандистською діяльністю вже існуючих членів партії. Організація багаточисельних політичних заходів і зустрічей надихнуло керівництво партій на створення спеціальних команд агітаційних спікерів, які проходили навчання на спеціальних курсах [2, 8. 221].

Наприкінці ХІХ ст. партії активно почали засновувати різноманітні масові організації та товариства - селянські, сімейні, молодіжні, жіночі, спортивні. Їхнім завданням було залучити якомога більше людей до лав партії. Таким чином партії проникали у різноманітні неполітичні сфери життя суспільства: економічну (сільськогосподарські та торгові спілки), фінансову (банки) та освітню (шкільні та просвітницькі товариства). Розбудовуючи таку широку мережу товариств партії мали змогу впливати на призначення членів партії на посади на місцях. Нечітка межа між політичною та неполітичною сферою діяльності, та велика кількість громадян, які були залучені до цього процесу, призвела до того, що партії почали впливати не лише на політичний вибір, а й на приватне життя громадян. Як влучно відзначив з цього приводу чеський дослідник Д. Гарна (2005, 8. 55): «політичні партії супроводжували людину від колиски до труни» [3, 8. 55].

Зважаючи на цю особливість чеський науковець Іржі Малір стверджує, що таким чином політичні партії в чеських землях створили власні субкультури [3, s. 24]. Проникненню політичних партій у різноманітні сфери суспільного життя сприяли суперечності, які існували у тогочасному суспільстві. Наприклад, дискусії з приводу впливу церкви на життя громадян сприяли тому, що соціал-демократи, конкуруючи з християнськими партіями влаштовували антирелігійні демонстрації. Учасники політичної боротьби почали змагатись не лише за кожного виборця, а намагались завоювати свідомість кожної людини, включаючи молодь і дітей [2, 8. 224].

Таким чином вступ кожної особи в кооперативну чи кредитну спілку, навчання в школі і навіть похід до театру чи ресторану часто автоматично означав вибір нового політичного табору та прийняття його субкультури. Перебування під впливом тієї чи іншої політичної партії означало не лише формування певних політичних симпатій. Перш за все це було прийняття системи цінностей, способу життя, ставлення до релігії та бачення подальшого соціально-економічного розвитку характерного лише для цієї політичної партії. Внаслідок цього в 90-х рр. ХІХ ст. в чеських землях виникло декілька соціокультурних осередків, які мали власну, політичну субкультуру.

Для подальшого розвитку політичних партій та їх успіхів на виборах велике значення мала здатність цих соціокультурних осередків об'єднуватись одне з одним, співпрацювати та створювати коаліції.

Глибокий зв'язок політичних партій з неполітичними суспільними організаціями сприяв тому, що не лише партії впливали на громадян, а й соціально-економічне становище та соціальні настрої громади впливали на розвиток ідеології політичних партій. Через відмінності в національному складі та економічному становищі в регіонах був не однаковий ступінь залучення населення в політичне життя. Досить часто ситуація складалась так, що в Моравських містах де був високий виборчий ценз голоси здобували німецькі ліберали попри те, що більшість населення регіону були чехами. Натомість

Національна партія здобувала голоси виборців у сільськогосподарських округах. Ця складна виборча «геометрія» створювала невідповідність між національним складом, чисельністю населення і представництвом в парламенті.

Таким чином політичні партії в чеських землях за часів їх перебування у складі Австро-Угорської імперії посідали особливе місце в суспільстві. Вони відігравали значно більшу роль в житті громадян ніж політичні партії в інших країнах. Це унікальне явище пояснюється в першу чергу багатонаціональним складом населення чеських земель. Партії позиціонували себе представниками усієї національної спільноти в імперії. Крім того кожна з політичних партій обростала великою кількістю різноманітних неполітичних організацій (освітніх, спортивних, фінансово-економічних, селянських), що дозволяло їй впливати не лише на політичні погляди, а й на приватне життя громадян. Варто зауважити, що недослідженим є питання ролі закордонних політичних організацій в утворенні та діяльності перших політичних партій в чеських землях. Це питання потребує детального вивчення у майбутньому.

Список використаних джерел