Світове громадянське суспільство як продукт сучасного глобалізаційного процесу

Размещено на http://www.allbest.ru/

НПУ ім. М.П. Драгоманова

Світове громадянське суспільство як продукт сучасного глобалізаційного процесу

Метою цієї статті є опанування ідеєю становлення Світового грома дянського суспільства як продукту сучасного глобалізаційного процесу, що охопив усі складові планетарної світосистеми.

При цьому уточнимо авторський підхід до використання терміну «Світове громадянське суспільство». Він вживається нами як синонім таких понять: «глобальне громадянське суспільство», «планетарне громадянське суспільство», «світове суспільство», «універсальне грома дянське суспільство», «міжнародне суспільство», «суспільство держав», «анархічне суспільство» «цивілізаційно-територіального суспільства», «континентальне, наприклад, європейське громадянське суспільство», «міжконтинентальне громадянське суспільство», «транснаціональне громадянське суспільство» та деяких інших, що присутні у сучасній науковій літературі, тобто вживаються конвенціально.

Про ідею існування Світового громадянського суспільства нам відомо здавна. Ще І. Кант припускав виникнення права світового гро мадянства (jus cosmopoliticum), що з'єднує громадян і держави у вищу республіканську співдружність. Цей союз філософ називав універсаль ним громадянським суспільством.

Подібно до І. Канта основоположник позитивізму О. Конт в якості бажаного майбутнього людського роду розглядав людство як всес вітню батьківщину, покликану «об'єднати ... всіх мешканців планети» [9, с. 173].

Космополітичному громадянському суспільству присвятили свої роботи Х. Анхеєр, М. Гласіус, М. Калдор, Р. Коен, С. Рай, Г. Деланті, М. Кек, К. Сіккінк, Р. О'Брейн, Дж. Сміт, С. Чатфілд, Р. Пагнуччо, Г. Співак. Глобальне місто у своїх працях розглядали М. Алброу, Н. Бреннер, Дж. Ід, Д. Хейберт, С. Сассен, Б. Тьорнер.

Особливості громадянства в космополітичній системі зв'язків досліджували Г. Деленті, Н. Дауер, Дж. Вільямс, Р. Фалк, К. Хітчінг, Р. Данрейтер, Н. Папастерджіадіс, А. Лінклейтер, Ю. Прусс, Дж. Ротблат, І. Сойсал, Дж. Томпсон, Б. Тьорнер, Дж. Уррі

В Україні проблематика громадянського суспільства і його станов лення була у центрі уваги багатьох вітчизняних дослідників. Тут слід назвати праці Ф. Рудича, В. Беха, М. Бойчука, В. Буряка, Г. Зеленько, М. Калініченка, І. Кальной, А. Карася, І. Кресіної, А. Колодій, Ю. Криворучко, А. Кудряченка, В. Купрія, Б. Кузьменко, Ю. Левенця, В. Цвіха, Г. Щедрової, О. Чувардинського та ін. Надзвичайно корисні свідчення про стан глобального громадянського суспільства у працях закордонних дослідників подає В. В. Буряк у ґрунтовній праці «Глобальное гражданское общество и сетевые революции» [3].

Зазначимо, що у науковому середовищі дослідників на еволюційний поступ соціального світу чітко виокремлюється дві групи дослідників: група песимістів і група оптимістів.

Перші стверджують, що буття планетарної спільноти знаходиться на грані знищення і воно не має ніяких перспектив для подальшого розвитку. На кризовий стан сучасної світосистеми, що є результатом конфліктогенного її існування протягом ХХ століття, прямо вказують наступні праці істориків, філософів, культурологів, політологів і соці ологів: «Устроение общества» Ентоні Гіденса, «Современная наука об обществе» А. Фульє, «Система современных обществ», «О структуре социального действия», «О социальных системах», «Понятие обще ства. Компоненты и их взаимоотношения», Т. Парсонса, «Общество как социальная система», «Эволюция», «Дифференциация», «Социальные системы» Нікласа Лумана, «Открытое общество и его враги» у двох томах Карла Поппера, «Конец истории» і «Великий крах. Людська природа і відновлення соціального порядку» Френсиса Фукоями, «Конец знакомого мира» Іммануеля Валлерстайна, «ХХ век в социологических теориях общества» Н. Л. Полякової, «Миры», А. И. Рудого, «Распад. Как он назревал в «мировой системе социализма» В. А. Медведева та ін.

На думку А. Мартінеллі, наприклад, «концептуалізація світу як єдиної системи й визнання ускладнення всесвітніх соціальних мереж, глобаль ного масштабу стратегій, застосовуваних акторами, космополітизм глобальних міст, однак, не означають існування світового суспільства. Ідея єдиного світу, уявлення, що світ тісно пов'язаний і інтегрований спільними силами й практиками,--необхідна, але недостатня умова виникнення світового суспільства» [10, с. 6].

В описі У Бека глобальне суспільство виглядає аморфним, фрагмен- тованим, дезінтегрованим та включає два нерівні різновиди: основний, породжений активністю ТНК, і той, що її доповнює, представлений сукупністю державних утворень [1, с. 121]. Дослідник розуміє процес глобалізації як створення мережі зв'язків, що самопідтримуються, і різних соціальних просторів як народження багатомірної тканини взаємних переплетень і зобов'язань, утвореної транснаціональними відносинами. Він підкреслює, що ці зв'язки й відносини дають «нову якість», що характеризується через формулу «невзаємопов'язаний взаємозв'язок», у зв'язку з чим він був змушений замінити поняття «суспільства» поняттям «спільності».

Друга група дослідників сприймає сучасний стан громадянського суспільства оптимістично і намагається інтелектуально його осягнути і визначити його майбутнє. Ідея Світового громадянського суспіль ства є, на їх думку, поза сумнівом, стрижневою, конституюючою для соціально-політичної історії Європи і світу, що глобалізується. Тому дуже важливо простежити визначальні етапи кристалізації основних принципів, ідеалів, цінностей і практик емансипаторської громадян ської активності. Ідея Світового громадянського суспільства живиться, як відомо, концепцією світового громадянства, міжнародного співтова риства, світового суспільства.

Тож, ми ж тут виходимо з того, що Світове громадянське суспіль- ство--це публічна сфера активно сті громадян планети, інституціональна сцена, що характеризується відкритістю комунікації, публічним вико ристанням раціонального критичного мислення, концентрацією на публічному благу, на основі космополітичних цінностей і глобаль них інтересів народів світу, а не на приватних компромісах. Соціальна взаємодія у його просторі відбувається переважно у горизонтальній площині на договірній основі і за принципом «суб'єкт-суб'єктних від носин» [2; 5; 7].

Яка ж картина постає перед нами, коли ми сьогодні аналі зуємо наукові джерела, що присвячені становленню Світового громадянського суспільства? По-перше, питання про природу і сутнісні особливості глобального громадянського суспільства вирішити непро сто через об'єктивні обставини. Річ у тому, що явище громадянського суспільства і його актуальна теоретична рефлексія пов'язані з народно- демократичними рухами, що відбувалися в східноєвропейських країнах в 1989-1991 роках. Феномен «глобалізації» став предметом теоретич них досліджень в 1990-2000 роках. Тобто за історичними мірками ці явища ще недостатньо розвинені і знаходяться в процесі становлення, різноспрямованості, суперечності.

По-друге, слід визнати, що дослідники одноголосні у тому, що фун даментальним чинником, що міняє світ, виступає настання нової ери, про яку американський дослідник Ч. Капхен писав: «В теперішній час на порозі нова епоха--цифрова ера. Індустріальне суспільство руйну ється все очевидніше у міру того, як відбувається впровадження цифрових технологій [8, с. 526]. Саме з початком цифрової епохи, експоненціаль ним зростанням електронних засобів комунікації, появою глобальної інформаційної мережі (Інтернет) як локальні цивільні організації, так і планетарні цивільні мережі отримали потужний комунікативний ресурс для пропаганди демократичних ініціатив, самоорганізації і формування найглобальнішого громадянського суспільства. Але є також і «темна сторона» інформаційної ери, про яку пише Євгеній Морозов: цифрова нерівність, порушення авторських прав, порушення конфіденційності, мультиплікація дезинформації і зневаги особи, економічний збиток, тотальна піднаглядність та ін. [15]. Це стара дилема, зважування переваг і негативних наслідків технічних інновацій.

По-третє, поступово вимальовуються атрибутивні характеристики Світового громадянського суспільства. Суспільно-політичним «ядром» громадянського суспільства є, як відомо, консолідовані в неурядові, некомерційні, незалежні організації цивільні групи (асоціації грома дян). Найбільш важливим напрямом вивчення інститутів гражданського суспільства є дослідження глобалізованого інформаційного середовища і мережевої активності (social networking) як основної детермінанти формування глобального громадянського суспільства. Продуктивна взаємодія між громадськими об'єднаннями і державою (чиновниками, що презентують державні владні структури) може бути забезпечена завдяки соціальному активізму і легітимності громадської діяльності.

Тож, дискусії про те, яка природа глобального громадянського сус пільства, наскільки воно реальне, які його параметри і властивості, були, є і триватимуть. Для того, щоб внести ясність в це питання, дослідники прагнуть довести, що «глобальне громадянське суспіль ство» дійсно існує, йому властива емпірична очевидність, і тому воно вимірний. Шляхом введення численних кількісних і якісних соціально- економічних характеристик експерти показують, що цей новий тип суспільства--не абстрактне словосполучення і не соціально-політичний конструкт. Особлива увага приділяється обчисленим ознакам існуючих благодійних організацій (charity).

Загальними рисами такого суспільства є відкритість, рух до роз ширення демократії, прагнення до загальнолюдських (універсальних) цінностей. Громадянське суспільство, а тим більше глобальне гро мадянське суспільство, не існує саме по собі. Є історико-культурний, соціально-політичний і економічний контекст. Саме економічному, а точніше, фінансовому аспекту формування громадянського суспіль ства в планетарному вимірі присвячена книга під редакцією Албрехта Шнейбела і Яна Аарта Шолте (до речі, всесвітньо визнаного експерта у сфері глобальних досліджень, contemporary globalisation studies) «Громадянське суспільство і глобальні фінанси» [17].

Глобальне громадянське суспільство будується за мережевим прин ципом [12, с. 231]. Мережа--антипод ієрархії, у межах якої взаємодіють традиційні державні та міжнародні актори. Силу глобального грома дянського суспільства розбудовує горизонталь, що самоорганізується, на противагу впорядкованій вертикалі. Мережна форма організації дозволяє їй швидко адаптуватися до зміни зовнішніх умов, тому мережа значно прискорює будь-який розвиток. Саме мережі розбудовують нову соціальну морфологію суспільства, а розповсюдження «мережевої» логіки значною мірою впливає на хід та результати процесів, пов'язаних із виробництвом, повсякденним життям, культурою та владою. Належність до тієї чи іншої мережі або її відсутність, поряд з динамікою одних мереж відносно інших, виступає найважливішим джерелом влади та змін. Але з цим пов'язано й те, що суспільство мережевих структур має особливу ознаку--домінування соціальної морфології над соціаль ними діями.

Домінуючі функції організуються, як справедливо підкреслюють ці дослідники, в мережеві структури в просторі потоків, що єднає їх у всьому світі, і одночасно розділяє другорядні функції та людей в іншому просторі, який складається із локалій, дедалі більше відірва- них одна від іншої. Соціальні розбудови нових форм простору і часу ведуть до розвитку метамережі, яка відключає другорядні функції, під- корює соціальні групи та призводить до знецінення цілих територій. У цьому процесі утворюється дистанція між метамережею та більшістю окремих індивідів, видів діяльності і локалій у всьому світі.

При цьому ні люди, ні види діяльності, ні окремі локалії не зника ють --зникає їхнє структурне значення, яке переходить до невідомої раніше логіки метамережі, де формуються цінності, створюються куль турні коди і кодекси, приймаються рішення, пов'язані з владою. Суспільство мережних структур, яке виступає як новий соціальний порядок, більшістю людей уявляється як метасоціальне безладдя, як автоматизована, довільна послідовність подій, що додержується непідконтрольної логіки ринку, технологій, геополітичних чинників або біологічної детермінанти.

Межі «глобального» онтологічно розмиті, «глобальне громадян ське суспільство» в дійсності злокалізовано в діяльності цивільних груп і нерівномірно проявлено на різних континентах нашої планети. У першому томі компаративного дослідження «Глобальне громадянське суспільство: виміри некомерційного сектора» під редакцією Лестера Селмона, Регіни Лист і Войцеха Соколовскі масштабується «карта» гло бального громадянського суспільства, проводиться порівняльний аналіз планетарного руху до самостійності, автономності і правової забезпече ності громадських ініціатив [16]. громадянський суспільство політичний глобалізаційний

Міжнародний масштаб формування Світового громадянського сус пільства розкрив О. Ю. Полтароков, який зазначив, що масштаби подібної (організаційної--О. Р. ) активності стають дедалі глобальнішими [11]. Наведемо тут його аргументи, що розкривають планетарний масштаб перетворень громадянського сектору. «Вже можна стверджувати, зазна чає він, про остаточне закріплення достатньо «цілісного» (інтегрованого і структурно, і функціонально) глобального громадянського суспільства з системи транснаціональних співтовариств та неурядових організацій, колективних глобальних рухів, мережевих груп за інтересами, між народних професійних (наукових та ін. ) асоціацій, через які індивіди досягають соціальних і політичних домовленостей на рівні всього світу» [11].

Дискусії про регіональну специфіку розвитку «громадянських сус пільств» (в Африці [6] чи Латинській Америці, на Балканах чи просторі СНД [4] тощо) тривають вже давно. Проте не буде помилкою стверджу вати, що принаймні у «класичному» європейському сегменті світової цивілізаційної структури є всі підстави стверджувати наявність своє рідного «європейського (регіонального) громадянського суспільства». Формуванню цього сегменту громадянського суспільства сприяли пере дусім процеси європейської інтеграції, масштабні (континентального характеру) та ледь не всеосяжні (політико-економічні, соціально- гуманітарні тощо).

Перспективи розвитку міжнародних громадянських суспільств в інших регіонах світу (окрім Північної Америки) залишають простір для серйозних сумнівів. Адже навіть експерти небезпідставно застері гають, що «глобальне мислення та активність, у тій мері, у якій вони засновані на переконанні в існуванні універсально-глобальних (тобто західних) рішень конкретних місцевих проблем, можуть призвести до руйнування національних і місцевих підходів і ініціатив» [13, с. 13]. Дійсно, в таких регіонах, як Латинська Америка, спостерігається тен денція «накладання» розвитку громадянського суспільства на процеси розвитку міжнародної злочинності.

В Африці зародки громадянського суспільства (через вкрай низький рівень соціально-економічного розвитку та похідну слабкість «серед нього класу») залишаються дуже маргиналізованими. Ті ж локальні (регіональні) мережі громадянського суспільства, які активно розвива ються за фінансово-економічного і т. п. (на рівні волонтерства і т. п. ) сприяння Заходу, де-факто «сидять на голці» західного донорства. Через подібну орієнтацію «на замовника» (акцентуалізацію тих потреб, які важливими вбачаються з «західної точки зору») відповідна діяльність «інституцій громадянського суспільства» в таких регіонах як Африка

Певна культурно-політична та соціогуманітарна специфіка влас тива і своєрідному «пострадянському громадянському суспільству», яке, в першому наближенні, охоплює країни колишнього СРСР (за певним виключенням прибалтійських країн). Історико-політична та соціально-економічна спорідненість національно-державних спіль нот «простору СНД». Незважаючи на те, що за півтора десятка років «незалежного» (суверенного) існування, національні спільноти країн СНД майже остаточно відбрунькувалися одна від одної, непоборний «родовий зв'язок». Проте соціальноорієнтовані (соціально-політичні та соціально-гуманітарні) складові, однак, не вичерпують форм організації соціального життя між громадою та державою на трансна ціональному рівні. Багатонаціональні корпорації, релігійні спільності, космополітичні еліти, етнічні діаспори теж є їх складовою.

Належить окремо виділити питання про значення і роль акторів глобального громадянського суспільства (global civil society actors). Необхідно знати, що є «рушійними силами» і «мотиваторами» розгор тання інтенсивної діяльності і стратегій глобалізації цивільної активності в різних країнах і регіонах. Треба зрозуміти, чи координований цей рух з яких-небудь організаційних центрів, або усі дії спочатку спонтанні, але по ходу справи синхронізуються і інтегруються в деякий світовий рух. Інше питання пов'язане з виробництвом технологій конструювання гро мадянського суспільства і їх дієвості, результативності на локальному і на глобальному рівнях. Тут доречно говорити про специфічну «тополо гію громадянського суспільства», тобто про «локальниі простори civil society» і «глобальний простір civil society». Завдяки методологічному «масштабуванню» уявлення про феномен «громадянського суспільства» стає відчутнішим і конкретизованим.

Населення сучасного світу дедалі більше відчуває потребу участі в подіях, які впливають на його життя. Ще у 1949 році у Парижі було було сформовано перший інститут--Міжнародну реєстрацію грома дян світу (IRWC). Нині ж на практиці виникли і стало функціонують структури, що сприяють формуванню контингенту громадян світу. Так, наприклад, компанія «Весь Світ» (All the World) за своєю суттю є між народним імміграційним агентством, що надає різні юридичні послуги усім громадянам СНД, а особливо України і Росії. Звернувшись туди, будь-яка людина може стати легальним громадянином будь-якої країни Європи. Все, що від неї потрібно, це прийняти рішення про те, в якій державі вона хотіла б мешкати або ж, залишаючись на місці, просто отримати друге громадянство (подвійне громадянство ЄС).

Організатори і учасники масових соціально-політичних рухів у творенні Світового громадянського суспільства все більшу роль від водять інформаційним технологіям і глобальним соціальним медіа. Їх організаційний, позитивний і деструктивний потенціал проявився в ході «твітерних революцій» 2009 року (Молдова, Іран), «арабської весни» і «британського літа» 2011 року, ресурс соціальних мереж далеко не вичерпаний, тому міждис циплінарне вивчення мережевої активності потрібне для підтримки національної безпеки. Баланс між свободою і цензурою не новий для Інтернету. Але в умовах Web. 1 це проблема доступу до повноти інформації, а в умовах Web. 2 і Web. 3 -- це здійснення реальних грома дянських прав або посилення ризиків соціально-економічної стійкості суспільства. Отже, ресурс консолідації цивільних ініціатив великий: Інтернет, чати, соціальні мережі, обмін студентами, енвайронментальні комунікативні стратегії, боротьба за права людини, розвиток глобальних медіа.

У структурному плані глобальне громадянське суспільство є оче видною гетерогенністю груп, видів соціальної активності і соціальних мереж. Незважаючи на явну аморфність такого «строкатого» «суспільства суспільств» (society of societies), Кейн (Keane), автор книги «Глобальне громадянське суспільство»? (2003) [14], усупереч реальній дисоціації (відокремленості) громадянських суспільств на глобальній шкалі напо лягає на тому, що ця очевидна мозаїчність і неконсолідованість, широка «асамбляжність» (vast assemblage of groups) все ж можуть розглядатися як деяке наддержавне специфічне громадянське утворення--society of societies. Для нас це важливо, оскільки ми у подальшому аналізі маємо визначити не тільки його функції але й місце у цілісній світосистемі.

Структури в мережевому світі є надто мінливими, вони не живуть довго. Змінюються завдання--розпадаються вчорашні союзи і ство рюються нові. у таких умовах неймовірно зростає здатність енергійної особистості впливати не тільки на свою долю, але й на життя цілих країн -- і все завдяки мережній організації. Саме мережі є найбільш успішними та конкурентоспроможними проектами в економіці, фінан сах, культурі, військовому середовищі. Вони є доволі дієвими для руйнації старої системи та проникнення нового в старий світ. Але мере жеві системи самі по собі є абсолютно безпорадними щодо закріплення завойованих позицій. Вони не можуть перетворити нове на панівний устрій, однак це стає можливим, якщо мережа доповнюється ієрархією.

Отже, під Світовим (глобальним) громадянським суспільством (global civil society) розуміється таке громадянське суспільство, яке постійно трансформується в умовах інформаційної революції на гло бальній соціально-політичній шкалі у напрямку створення специфічної планетарної структури--цілісної світосистеми з посиленням атрибу тивних функцій: 1) контроль державно-адміністративної системи з боку громадських об'єднань, 2) формування і реалізації проектів ефектив ного демократичного суспільства.

Таким чином, доведено, по-перше, що Світове громадянське суспіль ство проявляється назовні, як свобода індивіда або набуває недержавної форми влади. По-друге, воля населення планети не тільки упорядковує власну життєдіяльність у формі Світового громадянського суспільства, а й реалізується за його межами, тобто у проблемному полі державної влади завдяки політичній участі. По-третє, недержавна влада як соціальне явище має морфологічну і функціональну характеристики. По-четверте, реалізація волі суб'єктів громадянського суспільства у самовідтворенні інституту влади, ґрунтується на певній політичній культурі. По-п'яте, воля або свобода суб'єкта Світового громадянського суспільства принципово може реалізуватись як у вимірі його внутрішнього про стору (тоді ми маємо процес самоорганізації або саморегуляції), так і у зовнішньому -- у процесі взаємодії зі Світовою державною формою влади завдяки так званому механізму політичної участі.

Список використаних джерел

1. Бек У Власть и ее оппоненты в эпоху глобализма. Новая всемирно-политическая экономия / У Бек; [Пер. с нем. А. Б. Григорьева, В. Д. Седельника; послесловие В. Г. Федотовой, Н. Н. Федотовой]. -- М.: Прогресс-Традиция; Издательский дом «Территория будущего» (Серия «Университетская библиотека Александра Погорельского»), 2007.--464 с.

2. Бойчук М. А. Влада і громадянське суспільство: механізми взаємодії / за науковою редакцією професора В. П. Беха.--К.: ТОВ «Атлант ЮЕмСі», 2007.--207 с.

3. Буряк В. В. Глобальное гражданское общество и сетевые революции / В. В. Буряк. -- Симферополь: ДИАЙПИ, 2011. -- 150 с.

4. Василенко С. В. Безопасность России в контексте становления глобального гражданского общества: дис. ... канд. полит. наук: 23.00.04. -- М.: российская академия государственной службы при Президенте РФ, 2006. -- 175с.

5. Громадські організації у дискурсі демократизації суспільства: Монографія / Мін-во освіти і науки, молоді та спорту України, Нац. пед. ун-т імені М. П. Драгоманова; за наук. ред. В. П. Беха; редкол.: В. П. Бех (голова), Г. О. Нестеренко (заст. голови) [та ін. ]. -- К.: Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2011. -- 680 с.

6. Гусаров В. И. Гражданское общество в Африке: очередная утопия или определенное будущее? / В. И. Гусаров // Восток. Афро азиатские общества: история и современность.--2008. -- N° 4. -- C. 163-168.

7. Калініченко М. М. Влада громадянського суспільства: Монографія / М. М. Калініченко. -- Суми: ВТД «Університетська книга», 2006. -- 200 с.;

8. Капхен Ч. Закат Америки: Уже скоро / Ч. Капхен. -- М.: ООО «Издательство АСТ»: ОАО «ЛЮКС», 2004.- 636 с.

9. Ковалевский М. М. Социология // М. М. Ковалевский. Сочинения: в 2 т.; отв. ред. А. О. Бороноев. -- СПб.: Алетейя, 1997.--Т 1. -- 1997. --287 с.

10. Мартинелли А. От мировой системы к мировому обществу / А. Мартинелли // Социс. --2009. -- N° 1. -- С. 5-15.

11. Суліма Є. Сучасна глобалістика: політика, освіта і культура». -- / Є. Суліма, М. Шепєлєв. -- К.: «МП Леся», 2012. -- 622 с.

12. Halperin S. Effective Resistance to Corporate Globalization // Global Civil Society and Its Limits (International Political Economy) / Halperin S., Laxer G. (eds. ). -- Palgrave Macmillan, 2003. -- Р. 1-21.

13. Keane J. Global Civil Society? / John Keane.--Cambridge.: Cambridge University Press, 2003. -- 236 p.

14. Morozov E. The Net Delusion: The Dark Side of Internet Freedom / Evgeny Morozov. -- NY.: PublicAffairs, 2011. -- 432 p.

15. Salamon, L. M. Global Civil Society: Dimensions of the Nonprofit Sector, Volume 1 / Lester M. Salamon, Regina List, S. Wojciech Sokolowski and Associates, Stefan Toepler, Helmut K. Anheier. -- Bloomfield,CT.: Kumarian Press. 1999. -- 511 p.

16. Schnabel A. and Scholte J. A. (eds). Civil Society and Global Finance (Warwick Studies in Globalisation) / editors: Albrecht Schnabel and Jan Aart Scholte. -- NY., L.: Routledge; 2002. -- 320 p.

Анотація

Світового громадянського суспільства як нової планетарної структури; охарактеризовано песимістичні і оптимістичні підходи до його появи на світовій арені; доведено, що його породжує цифрова ера, визначено його суспільно-політичне ядро, подано параметричний опис структурних і функціональних характеристик.

Ключові слова: Світове громадянське суспільство, суспільно- політичне ядро, глобальне суспільство, мережа, глобалізація, «суб'єкт-суб'єктні» відносини, цифрова ера, структура, функції.

Мирового гражданского общества как новой планетарной структуры; дана оценка пессимистическим и оптимистичным подходам к его появлению на мировой арене; доказано, что его порождает цифровая эра; определено его общественно-политическое ядро, подано параметрическое описание структурных и функциональных характеристик.

Ключевые слова: Мировое гражданское общество,

The article deals with the formation of the Global civil society as a new planetary structure. The pessimistic and optimistic approaches to its emergence at the world arena are estimated. The author proves that it is created by the digital age. Its socio-political core is determined. The parametric description of structural and functional characteristics is provided.

Key words: Global civil society, socio-political core, global society, network, globalization, subject-subject relations, digital age, structure, functions.

Размещено на Allbest.ru