Адаптація світового досвіду інформаційно-комунікаційного забезпечення роботи бюрократії в Україні
Впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в державному управлінні як міра поліпшення якості бюрократичного апарату. Мультиплеєрні комп’ютерні системи - сучасні засоби зв’язку що становлять основу технічного забезпечення ситуаційних центрів.
Рубрика | Политология |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 06.04.2019 |
Размер файла | 17,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru
Размещено на http://www.allbest.ru
Останні десятиліття в усьому світі характеризуються активною трансформацією системи державного управління, спрямованої на підвищення її ефективності та результативності. Більшістю розвинутих країн і країн з перехідною економікою реалізуються комплекси програм, що стосуються адміністративної реформи, реформи державної служби, реформи системи державного регулювання економіки та ін. Впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в державному управлінні також слід розглядати як міру поліпшення якості роботи бюрократичного апарату.
Розробка даної проблематики на теперішній час активно ведеться в наукових колах як вітчизняних, так і зарубіжних вчених, що розглядають інформатизацію державного апарату як один з найголовніших шляхів його модернізації та вдосконалення. Серед зазначених дослідників важливо виділити такі прізвища як Грінберг А.С., Клименко І.В., Матвієнко О.В., Нижник Н.Р., Тишкун Т.В.
Становлення України як правової демократичної держави вимагає від інституту державної служби, особливо на перехідному етапі адміністративного реформування, дієвості, гнучкості і динамізму. Одним з найважливіших факторів, який повинен забезпечити ці вимоги, є питання впровадження в державну службу досвіду іноземних держав у сфері інформаційних технологій, покликаних змінити характер роботи державного службовця, посиливши її аналітичну складову в процесі прийняття рішень з управління або регулювання. Це питання і його вивчення є метою даної статті.
Розглядаючи досвід розвинутих країн світу, важливо відзначити, що план дій адміністрації США в області Національної інформаційної інфраструктури (The National Information infrastructure: Agenda for action, 1993) став найбільш важливою ініціативою адміністрації Клінтона--Гора. В липні 1994 р. Комісією Європейського співтовариства був прийнятий план дій «Європейський шлях в інформаційне суспільство» (Europe's Way to the Information Society. An action plan). У лютому 1996 р. в уряд ФРН була представлена програма дій «Шлях Німеччини в інформаційне суспільство» (Germany's Way to the Information Society). Протягом 90-х років XX в. аналогічні програми були прийняті в більшості найбільш розвинених держав і цілій низці країн [1, с. 10].
В Америці в 1995 році були прийняті два ключові закони, які визначили стан інформатизації органів влади: «Про реформу управління інформаційними технологіями США» (Informatіon Technology Management Reform Act of 1995), «Про скорочення обороту документів» (Paperwork reduction Act of 1995). Розділ, пов'язаний з реформою управління інформаційними технологіями, був включений також до Закону США «Про національну оборону на 1996 р» (National Defence Authorization Act for Fcal Year 1996).
Американські законодавці були стурбовані низькою ефективністю попередніх вкладень в державні інформаційні системи, недостатньо кваліфікованим використанням інформаційних технологій урядовими установами, що не сприяло своєчасному отриманню федеральним урядом переваг від швидких змін, які відбувалися в глобальній інформаційній індустрії.
Метою законодавчого регулювання було: -- спонукати федеральний уряд до стратегічного використанню інформаційних технологій для підвищення ефективності роботи; -- стимулювати своєчасне придбання сучасних інформаційних технологій та кваліфіковане їх використання; -- підвищити ефективність інформаційно-технологічного забезпечення урядових структур через переорієнтацію «від процесу на результат»; -- підвищити відповідальність чиновників перед Конгресом і громадянами за використання інформаційних технологій і ресурсів в діяльності установ; -- забезпечити рівень послуг, що виявляються федеральним урядом, на рівні кращих зразків від приватного сектора;--здійснити міжвідомчий підхід до використання інформаційних ресурсів, доступних до загального користування в федеральному уряді; -- зменшити число зловживань і помилок, що виникають в умовах недбалого управління інформаційними системами;--забезпечити здатність федерального уряду та окремих його агентств до вдосконалення управлінських процесів та роботи в цілому по інформаційним технологіям; --запровадити єдиний підхід до управління інформаційними ресурсами з метою підвищення дієвості та ефективності виконання програм федерального уряду.
Для координації та обміну досвідом створено Раду глав з інформаційних справах, в яку входять представники різних відомств. Під керівництвом заступника директора Офісу управління і бюджету Радою розробляються пропозиції з проблем скорочення суспільних витрат на збір інформації, впровадження інформаційних технологій в урядових і приватних установах, даються рекомендації з питань формування федеральної галузевої політики. Така Рада отримує експертну допомогу від спеціальних груп радників, які створює сама, а також від міжвідомчих так званих «функціональних груп», які можуть створюватися за дорученням Президента США для вивчення систем телекомунікації, розробки інформаційної політики, програмного забезпечення, дотримання інформаційної (зокрема, комп'ютерної) безпеки.
Кожен річний звіт Конгресу по бюджету повинен містити повідомлення про результати їх діяльності. Періодично відбувається вибіркова перевірка відомств на предмет виявлення ефективності використання інформаційних технологій, результати якої впливають на перерозподіл бюджетного фінансування. Згідно із Законом «Про реформу управління інформаційними технологіями» в задачі Конгресу США входить контроль за тим, щоб протягом найближчих 5 років органи влади досягли зниження вартості функціонування та підтримки інформаційних технологій на 5% і на стільки ж підвищили продуктивність їх використання.
Закон «Про реформу управління інформаційними технологіями США» доповнюється Законом «Про скорочення обороту документів», спрямованим на ефективне використання наявних у федеральних агентствах інформаційних ресурсів, скорочення кількості документів та інформації, що вимагаються від юридичних і фізичних осіб федеральними органами. Метою цього закону є зведення до мінімуму кількості документів, що складаються для федерального уряду. Він вимагає від федеральних агентств забезпечення високої віддачі і соціального сенсу інформації, яка створюється, збирається, підтримується і поширюється для федерального уряду. Цей закон захищає права та інтереси окремих громадян, підприємств і суспільства в цілому, стимулюючи зниження витрат і зусиль на збір інформації, покращуючи якість послуг, що надаються населенню, підвищуючи ефективність використання інформації, а також відкритість та звітність держави перед суспільством.
В даний час в США, країнах Європи та в Росії у вищих органах державної влади та управління, в міністерствах і відомствах, в обласних та місцевих органах управління функціонують і розробляються інформаційні системи, створюються інформаційно-аналітичні центри. Використання інформаційно-довідкових та аналітичних систем позитивно впливає на сферу державного управління та створює можливості для вдосконалення і збагачення практики державного управління.
Потрібно відзначити, що рівень інформатизації органів державного управління в США дуже високий і, перш за все, за рахунок використання сучасних технологій, високого ступеня стандартизації програмних продуктів, сучасних засобів зв'язку, що забезпечують швидкий і надійний доступ до будь-яких баз даних, експертним системам, які призначені для інтелектуальної підтримки фахівців і керівників в процесі прийняття рішень. Структурні підрозділи інформатизації органів державного управління в США одними з перших почали використовувати у своїй діяльності інформаційні системи і впроваджувати нові інформаційні технології (кінець 60--х рр. ). Тому сьогоднішній стан робіт з інформатизації державних органів США дуже відрізняється від того, що спостерігається в Росії і Україні.
В США сьогодні основна увага зосереджена не тільки на розробці нових інформаційних систем державного управління, але і на модернізації комп'ютерного обладнання та розвитку сучасних програмних засобів інтелектуальної підтримки. Наприклад, Міністерство фінансів США основну частину коштів, виділених на інформатизацію, направило на програму модернізації інформаційної системи податкової служби США і вдосконалення управлінської діяльності 24 податкових служб країни. Широке поширення в управлінській діяльності урядових і президентських структур США отримали ситуаційні центри, які стосуються класу систем групової підтримки рішень. Основний режим роботи в ситуаційному центрі -- аудіо- та відеодіалог, що забезпечується спеціальними комп'ютерними засобами за розробленими сценаріями. Загальна технологія робіт в ситуаційних центрах спрямована на реалізацію наступних функцій:--можливість ведення колективного діалогу великої кількості учасників нарад;--образно-графічне і геоінформаційне представлення об'єктів і предметів наради доповнюється необхідними текстами і таблицями; -- динамічне проведення експрес-аналізу та оцінки стану ситуації та альтернативних рішень, запропонованих керівниками відповідних відомств та експертами--учасниками нарад.
Мультиплеєрні комп'ютерні системи, сучасні засоби зв'язку становлять основу технічного забезпечення ситуаційних центрів.
Комп'ютерні системи такого класу значно прискорюють роботу на складних ділянках аналітичної діяльності, наприклад, при аналізі та оцінці оперативної обстановки в тій чи іншій надзвичайній ситуації, при обробці соціально-економічної інформації, підготовці звітів, формуванні оперативних доповідей і довідок.
Отже, можна констатувати, що найбільш перспективним, але дорогим напрямком інформатизації структур державного управління є системи підтримки прийняття групових рішень. В Японії, США та країнах Західної Європи накопичено значний практичний досвід з використання таких систем в ситуаціях, де рішення приймаються голосуванням.
Так, у Німеччині розробкою нових інформаційних технологій і застосуванням їх в державно-управлінській діяльності займаються провідні наукові центри та фірми, наприклад, німецький національний центр з математики та обробки даних, включає в себе п'ять головних дослідницьких інститутів. Загальна кількість співробітників складає 1200 чоловік. Цей центр забезпечує: -- наукові дослідження в галузі інформаційних технологій. При цьому основне значення мають роботи з розробки та впровадження методів для створення інформаційних систем; -- науково-методичну підтримку інтелектуальних систем; -- консультації в галузі технології мультимедіа та організації телеконференцій.
З 1976 р в Німеччині існує кадрова інформаційна система (EPOS) Федерального Міністерства внутрішніх справ (ВМІ). У 1992 році почалася її модернізація, в основу якої було покладено концепція кадрової системи Міністерства юстиції, яка максимально враховує функції організації і персоналу [4].
Цікавий досвід і уряду Канади, яке інвестувало 880 млн. доларів на реалізацію ініціативи Service Canada щодо поліпшення якості державного управління. Головним завданням було визнано вдосконалення всіх державних послуг особисто, по телефону, поштою або через Інтернет.
Ініціатива Service Canada передбачала:--створення на всій території Канади мережі центрів доступу Service Canada, побудованих за системою «одного вікна». Центри надають особистий доступ до послуг і програм усіх урядових установ і організацій;--створення безкоштовної телефонної служби з номером, доступним в будь-якому населеному пункті країни;--розвиток державних послуг в режимі он-лайн через Інтернет-сайт Canada. gc. ca.
Ключовим фактором реформування державної служби стало застосування інформаційно-комунікаційних технологій. Ініціатива Service Canada дала можливість не тільки інвестувати в службу, засновану на Інтернеті, а й переорієнтувати всі державні послуги, незалежно від каналу надання, з тим щоб вони максимально відповідали потребам і очікуванням громадян [2, с. 2].
У Росії одне з найбільш комп'ютеризованих відомств--Міністерство з надзвичайних ситуацій (МНС), на основі сучасних інформаційних технологій реалізує концепцію ситуаційних центрів, що дозволяє оперативно вирішувати завдання прогнозування та оцінки наслідків можливих надзвичайних ситуацій. В системі широко використовуються сучасні аудіо- та відеозасоби, технології проведення телеконференцій, сучасні системи зв'язку і досить потужний картографічний фонд.
Розробкою систем ситуаційного управління займаються не тільки в МНС, а й в органах виконавчої влади та в президентських структурах. Розроблено концепцію та впровадження інформаційно-комунікаційної системи Ради Федерації. Ця система має можливість швидкого доступу до баз даних парламентів багатьох країн Європи та Америки [4].
Основні цілі інформатизації державного управління визначаються загальною стратегією реформ в Україні, потребою інтенсивного розвитку національної інформаційної інфраструктури, яка повинна охоплювати різні сфери життя і діяльності суспільства. Тому розвиток інформатизації має бути спрямований на досягнення таких цілей:--істотне підвищення рівня повноти, оперативності та доступності різних форм і видів інформації для кожного громадянина України; -- якісне поліпшення інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності системи державного управління;--кардинальне перетворення системи інформаційно-маркетингового забезпечення суб'єктів господарської діяльності всіх форм власності; -- всебічне використання потенційних можливостей інформаційних технологій, систем і мереж для повномасштабного вирішення соціальних та гуманітарних проблем, в тому числі для вдосконалення системи освіти, охорони здоров'я, розвитку науки, культури, мистецтва; -- активізація діяльності в системі міжнародного інформаційного обміну в інтересах розвитку політичних, економічних, соціальних і гуманітарних зв'язків;--забезпечення належного рівня інформаційної безпеки та захисту інформації.
Для досягнення цих цілей формування державної політики інформатизація повинна базуватися на наступних принципах: -- відкритість і загальнодоступність інформації;--забезпечення конституційних прав і свобод кожного громадянина в інформаційній сфері;--збалансованість прав і обов'язків, інтересів і відповідальності суб'єктів сфер інформації, інформатизації та інформаційної безпеки і законодавче закріплення певних функцій держави в цих сферах; -- гармонізація національного законодавства з міжнародним правом. інформаційний державний бюрократичний
При реалізації цих принципів необхідно, щоб нормативно-правова база інформатизації та державне регулювання розвитку інформаційної інфраструктури, інформаційних технологій, засобів, систем і мереж були спрямовані на вирішення наступних завдань: -- заохочення приватних інвестицій у розвиток інформаційних технологій, засобів, систем і мереж;--заохочення конкуренції в різних видах діяльності у сфері інформатизації, у тому числі при розробці інформаційних технологій, засобів, систем і мереж--забезпечення ринку сфери інформатизації режимом вільного доступу на основі принципів справедливості, взаємної вигоди і паритету взаємовідносин між суб'єктами різних форм власності та різних видів діяльності; -- створення структур адміністративного регулювання, які можуть відслідковувати і гнучко реагувати на стан і тенденції розвитку інформаційних технологій, засобів, систем і мереж, ринку інформаційних послуг; -- забезпечення можливості постійного міжнародного обміну поглядами та інформацією по національним регулятивним і законодавчим ініціативам для розробки і впровадження гнучких і ясних регулюючих положень на підтримку розвитку інформаційних технологій, засобів, систем і мереж.
Структура державного управління України вимагає інформаційної підтримки, оскільки поточна державно-управлінська діяльність органів влади та обґрунтованість управлінських рішень багато в чому залежать від повноти і якості інформаційних ресурсів, якими вони володіють. Інформатизація органів державного управління повинна розглядатися як постійний технологічний процес, який забезпечує своєчасну обробку інформаційних запитів і сприяє виробленню і прийняттю оптимальних рішень [3, с. 91-92].
Аналіз стану розробок, впровадження та експлуатації інформаційних систем для органів державного управління в Україні показав, що за останні роки в Україні зроблена значна робота щодо застосування інформаційних технологій.
Практично у всіх органах державної влади в Україні забезпечується інформаційна підтримка поточної роботи на рівні окремих персональних комп'ютерів з набором типових програмних продуктів. Більшість органів виконавчої влади застосовують локальні обчислювальні мережі.
Для України, в якій на тлі економічних реформ розгортається адміністративна реформа, питання формування інформаційної та аналітичної бази для прийняття управлінських рішень на державному рівні є особливо актуальним. Органи державної влади гостро відчувають недостатність інформаційного забезпечення своєї діяльності.
Єдиний підхід до подолання цього становища полягає у створенні державної інформаційно-аналітичної системи (ІАС). Рішення про її формування було прийнято на засіданні Ради національної безпеки і оборони України в червні 1997 року і введено в дію Указом Президента України від 21 липня 1997 №663/97. Метою робіт є створення державної інформаційної інфраструктури, яка б забезпечувала в подальшому інформаційно-аналітичну підтримку взаємодії фахівців органів державної влади в процесі обґрунтування прийняття рішень з питань управління державою. Взаємний зв'язок структурних елементів системи передбачається здійснювати за допомогою загальної телекомунікаційної інформаційної магістралі на базі загальнодержавних каналів зв'язку, відомчих систем інформування та каналів зв'язку, а також урядових засобів зв'язку.
Державна політика в сфері інформатизації визначена законами України, які створюють правове поле для реалізації Завдань Національної програми інформатизації.
Для вироблення політики в сфері інформатизації в процесі підготовки і затвердження завдань національної програми інформатизації Верховна Рада України своєю постановою від 4 лютого 1998 № 77/98-вр створила Консультативну раду з питань інформатизації при Верховній Раді України як дорадчий орган на громадських засадах.
В Україні згідно з Програмою діяльності Кабінету Міністрів, схваленої постановою Верховної Ради України від 15 жовтня 1996 №412, поставлено питання про введення єдиної державної комп'ютерної системи «Кадри» та створення Генерального реєстру контрактів з керівниками підприємств, установ та організацій, що перебувають
у загальнодержавній власності, та головами правлінь акціонерних товариств, контрольні пакети акцій яких належать державі.
Кабінет Міністрів України своєю постановою від 21 серпня 1997 №918 затвердив «Програму розробки та впровадження державної комп'ютерної системи «Кадри»», яка призначена для реалізації інформаційних технологій у сфері державної служби. Згідно з Програмою діяльності Кабінету Міністрів України від 1998 року поставлено завдання здійснити організаційні заходи щодо забезпечення виконання «Програми розроблення та впровадження єдиної державної комп'ютерної системи «Кадри»».
Метою єдиної державної комп'ютерної системи «Кадри» є забезпечення цілісного механізму супроводу комплексу питань підготовки, відбору та обліку проходження служби, підвищення кваліфікації та перепідготовки державних службовців, а також окремих категорій працівників, які включені в сферу державного управління відповідно до діючих нормативно-правових документів України.
За допомогою системи «Кадри» повинні вирішуватися і поточні питання функціонування державної служби, а саме:--інформаційно- аналітичний моніторинг всіх ланок державної служби;--аналіз дій і заходів з реформування державної служби; -- моделювання інформаційних потоків і проблемних ситуацій; -- експертиза заходів щодо створення компонентів державно-управлінської системи; -- прогнозування соціальних та економічних наслідків використання важелів державної служби для управління народногосподарським механізмом.
На сучасному етапі розвитку інформаційних технологій, основними напрямками державної політики у сфері державного управління України мають бути електронізація документообігу в органах державної влади та місцевого самоврядування всіх рівнів, автоматизований моніторинг стану управління системами і підсистемами державного організму, проведення соціологічних досліджень з використанням електронних засобів інформації, розвиток засобів «електронного уряду» та «електронної демократії» [5].
Важливим також є створення основи для самоосвіти та оперативної консультації на основі використання інформаційних ресурсів, які доступні за допомогою глобальної мережі. Для цього доцільно поліпшити використання засобів дистанційного навчання з метою здобуття знання державними службовцям без відриву від основних обов'язків
Враховуючи вищесказане, необхідно відзначити, що державна політика у сфері формування інформаційних ресурсів та інформатизації роботи бюрократичного апарату повинна бути спрямована на створення умов для ефективного і якісного інформаційного забезпечення рішень стратегічних та оперативних завдань соціального та економічного розвитку України, а також враховувати світовий досвід у розвитку інформатизації держуправління.
На сучасному етапі розвитку суспільства інформаційні технології відіграють важливу роль у реформуванні всіх сфер суспільства, комплексно змінюючи старі підходи до них. Тому створення інформаційної системи державного управління--це не застосування нових технічних засобів до набряклої бюрократичної державній машині, а побудова концептуально нової системи державного управління.
Інформаційно-технологічні нововведення в цьому напрямку в України повинні мати комплексний характер, і підмогою для цих змін є необхідність розробки відповідної нормативно-законодавчої бази, що відповідає сформованим умовам в державі.
Література
1. Гринберг А.С. Информационный менеджмент: Учеб. пособие для вузов. / А.С. Гринберг, И.А. Кароль. -- М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2003. -- С. 10.
2. Клименко І.В. Технології електронного урядування: Навчальний посібник / І.В. Клименко, К.О. Линьов. -- Київ: Вид-во ДУС, 2006. -- С. 42.
3. Матвієнко О. Основи організації електронного документообігу: Навчальний посібник. / О. Матвієнко, М. Цивін.--К.: Центр учбової літератури, 2008. -- С. 91-92.
4. Нижник Н.Р. Інформаційні технології в структурах державної служби / Н.Р. Нижник, Г.І. Леліков // Центр информационной безопасности. -- Режим доступу: http://www.bezpeka.com/ru/lib/spec/infsys/art101.html. -- Дата доступу: 04.09.13. -- Украинский Центр Информационной Безопасности.
5. Тишкун Т.В. Інформаційні системи в державному управлінні / Т.В. Тишкун // Наукові записки [Національного університету «Острозька академія»]. Сер.: Культура і соціальні комунікації. --2009. -- Вип. 1. -- С. 199-208.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Поняття політичної еліти. Загальна характеристика бюрократії. Раціональна теорія бюрократії Макса Вебера, марксистська теорія, сучасні теорії бюрократії. Концепції технократизму: перші концепції Сен-Симона, Веблена, Гелбрейта, сучасні теорії технократії.
курсовая работа [45,4 K], добавлен 11.11.2010Суспільні трансформації та політичні аспекти загроз національній безпеці України. Стан Збройних Сил України: реалії і перспективи розвитку. Геополітичне положення країни. Етапи становлення та проблема наукового та інформаційно-аналітичного забезпечення.
курсовая работа [114,5 K], добавлен 25.05.2015Форми електронних механізмів прямої демократії. Дослідження проблем впровадження е-демократії та е-урядування. Вирішення проблем впровадження електронних механізмів прямої демократії в Україні. Перебудова роботи держапарату на базі цифрових технологій.
курсовая работа [6,1 M], добавлен 25.05.2019Напрямки наукової діяльності М. Вебера та зміст методології політичної науки. Сутність і принципи раціональної бюрократії, її вплив на адміністративно-державне управління та співвідношення з демократією. Передумови формування тоталітарної бюрократії.
реферат [36,0 K], добавлен 21.03.2012Засоби та головні способи поширення інформаційно-пропагандистських матеріалів. Обсяг тиражів для розклеювання і прямого розповсюдження. Умови оптимізації діректмейлу. Вимоги до написання та оформлення листів. Специфічні форми поширення інформації.
презентация [357,6 K], добавлен 17.05.2014Аналіз норм законодавства про вибори та його складової - підінституту інформаційного забезпечення. Основні цілі та види інформування виборців. Проблемні питання регулювання ролі та функцій засобів масової інформації у процесі інформаційного забезпечення.
статья [20,5 K], добавлен 13.11.2017Сутність та зміст політичної аналітики як наукового напрямку, історія та основні етапи її розвитку, сучасні тенденції та можливості. Інформаційно-аналітична діяльність як основний напрямок політичної аналітики. Техніка дослідження політичної активності.
реферат [22,8 K], добавлен 14.01.2011Глобалізація як один з провідних процесів світового розвитку. Сучасні тенденції світового розвитку у контексті глобалізації. Поняття та сутність глобальної політики. Глобальні соціально-економічні проблеми. Характеристики глобальних проблем людства.
курсовая работа [51,0 K], добавлен 12.06.2010Поняття і структура політичної системи. Вироблення політичного курсу держави та визначення цілей розвитку суспільства. Узагальнення та впорядкування інтересів соціальних верств населення. Забезпечення стабільності розвитку громадської системи загалом.
реферат [17,3 K], добавлен 26.02.2015Мистецтво забезпечення необхідного результату в політичній участі та діяльності. Дослідження особливостей використання індивідуальних та загальних політичних технологій. Огляд ситуаційного, соціологічного, маніпулятивного підходів щодо політичного вибору.
реферат [26,6 K], добавлен 26.02.2015