Методологічні аспекти використання гуманітарного підходу щодо дослідження електорального простору
Систематизація основних наукових поглядів на використання гуманітарного підходу щодо дослідження електорального простору. Аналіз стану електорального простору, прогнозування та моделювання його розвитку, виявлення проблем виборчих кампаній тощо.
| Рубрика | Политология |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 04.03.2019 |
| Размер файла | 22,1 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Державний вищий навчальний заклад
“Ужгородський Національний Університет”
Кафедра політології та державного управління
Методологічні аспекти використання гуманітарного підходу щодо дослідження електорального простору
аспірант Шелемба М.М.
Анотація
Стаття націлена на систематизацію основних наукових поглядів на використання гуманітарного підходу щодо дослідження електорального простору. Аналізуються методологічні аспекти використання гуманітарного підходу із використанням якісних методів дослідження електорального простору. Доведено, що методи гуманітарного підходу можуть бути використані у якості допоміжної до параметричних методів дослідження, і сприяє більш повному та системному аналізу стану електорального простору, подальшому прогнозуванню та моделюванню його розвитку, виявленню проблем виборчих кампаній тощо.
Ключові слова: електоральний простір, гуманітарний підхід, параметричний підхід, якісні методи, кількісні методи, факторний аналіз, кореляційний аналіз, фактори.
Аннотация
Статья нацелена на систематизацию основных научных взглядов на использование гуманитарного подхода относительно исследования электорального пространства. Анализируются методологические аспекты применения гуманитарного подхода с использованием качественных методов исследования электорального пространства. Доказано, что методы гуманитарного подхода могут быть использованы в качестве вспомогательных к параметрическим методам исследования, и способствуют более полному и системному анализу состояния электорального пространства, дальнейшему прогнозированию и моделированию его развития, выявлению проблем избирательных кампаний и др.
Ключевые слова: электоральное пространство, гуманитарный подход, параметрический подход, качественные методы, количественные методы, факторный анализ, корреляционный анализ, факторы.
Annotation
The article is aimed at systematization of basic scientific looks to the use of humanitarian approach in relation to research of electoral space. The methodological aspects of the use of humanitarian approach are analysed with the use of quality methods of research of electoral space. It is well--proven that the methods of humanitarian approach can be used at quality auxiliary to the self-reactance methods of research, and assists more thorough and system analysis of the state of electoral space, further prognostication and design of his development, exposure of problems of electoral campaigns and others like that.
Keywords: electoral space, humanitarian approach, self--reactance approach, quality methods, quantitative methods, factor analysis, cross--correlation analysis, factors.
Сучасна методологічна база досліджень електорального простору передбачає використання різних методів, заснованих на певних наукових підходах. Дослідження електорального простору здійснюються із використанням як параметричного, так і гуманітарного підходу, який передбачає застосування якісних методів аналізу. Доцільність вибору тих або інших методів дослідження в межах гуманітарного підходу залежить від цілей електорального аналізу, часового виміру досліджень (на стадії передвиборчих кампаній, після голосування тощо), можливостей здійснення дослідження. гуманітарний електоральний простір виборчий
Основні аспекти методологічного забезпечення досліджень електорального простору висвітлено в працях низки вітчизняних та іноземних авторів, серед яких М. В. Жеребцов, К. П. Боришполець, Р. В. Євстифеєв, В. Ф. Ковров, М. В. Гришин, М. Фіоріна, Х. Хіммелвайт, П. Лазерфельд тощо. Зважаючи на різні погляди щодо застосування гуманітарного підходу стосовно дослідження електорального простору, виникає необхідність їх систематизації.
Мета дослідження - систематизація наукових підходів стосовно використання параметричного підходу щодо дослідження електорального простору.
Як свідчать матеріали наукових праць [3; 6], застосування якісних методів необхідне для оцінювання тих аспектів стану електорального простору, які не можна визначити із використанням суто статистичних даних і кількісного підходу.
Згідно з думкою М. В. Жеребцова [4], в електоральних дослідженнях є велика кількість неповторних і унікальних феноменів, які очевидно визначають або суттєво впливають на розвиток політичної системи. Це, в свою чергу, передбачає необхідність наукового пізнання цих проявів політичного життя і обумовлює необхідність адаптації певного набору пізнавальних принципів та методик, до яких можна віднести якісні методи дослідження. Ці методи, за твердженням автора [4], орієнтовані на дослідження причинно-мотиваційних характеристик політичних процесів, в тому числі виборчих кампаній, і, таким чином, безпосередньо пов'язані з людським фактором, індивідуальними перевагами виборців відносно окремих некількісних характеристик електорального простору.
На нашу думку, деякі з якісних методів можна використовувати в поєднанні з кількісними показниками, а деякі не передбачають їх використання.
Серед останніх можна виділити, наприклад електоральну географію, в розрізі якої використовують певні методи аналізу.
За твердженням Р. В. Євстифеєва [3], електоральну географію вважають однією з найбільш відомих форм аналізу електоральних переваг, і вона заснована на твердженні, що на формування політичних установок індивідів впливають географічні фактори і структура економіки регіонів. Для виміру зв'язку між голосуванням за ті або інші партії і географічними факторами використовується метод картографії. Цей метод базується на співставленні карт, на які нанесені результати голосувань за ті або інші партії в певному регіоні, з серією географічних карт. При цьому, останні визначають кліматичні особливості регіонів, їх місця розташування, якість ґрунту тощо. Метод картографії засновується, переважно, на візуальних порівняннях і не передбачає розрахунків впливів різних факторів, також в його межах не застосовуються кількісні та статистичні дані.
Слід зазначити, що дослідження за допомогою методу картографії можуть проводитися дослідником як самостійно, так і з залученням експертів, останнє підвищує достовірність оцінки. Тобто, метод картографії може бути поєднаний з ще одним якісним методом - методом експертних оцінок. Хоча метод експертних оцінок є універсальним і може використовуватися й стосовно кількісних показників [1].
Деякі дослідники [5] для цілей електорального аналізу пропонують в якості основних якісних методів використати метод фокус-групи, метод глибинного нестандартизованого інтерв'ю (табл. 1).
|
Назва методу |
Задача / кінцева ціль |
Строки та період проведення |
|
|
1 |
2 |
3 |
|
|
інтерв'ю (окрім збору інформації цей метод є одним з ефективних прийомів агітації, робота з чутками) |
інформацію про регіон. Їх завдання не просто провести інтерв' ю, а викликати респондента на відверту розмову і зрозуміти глибинні мотиви відношення виборця до тієї або іншої події. Метод дозволяє вивчити електоральні очікування, проблематику регіону, відношення до кандидатів. Одне із завдань методу - збір чуток. На етапі розробки стратегії виборчої кампанії інтерв'ю проводяться не лише із звичайними жителями регіону, але й із “значимими” в регіоні людьми (директора шкіл, головлікарі, керівники громадських організації, представники владних структур, журналісти тощо). На фазі активної роботи виборчої кампанії глибинне інтерв'ю є одним з самих оперативних способів отримання відомостей про зміну громадської думки і про появу нової інформації про кандидатів. Але, як і у випадку з фокус-групами, цей метод є якісним і носить допоміжний характер. Інтерв' юери-комунікатори можуть виступати як агітатори. Успіх цього виду агітації пов'язаний з тим, що інтерв'юери - це добре підготовлені фахівці, і в ході інтерв' ю застосовуються варіанти прихованої агітації, поширення чуток. |
виборчої кампанії можливо: 1) разове використання цього методу; 2) налагодження регулярної роботи комунікаторів в окрузі. Проводиться зазвичай перед виборчою кампанією для подальшого прогнозування і моделювання її розвитку. |
Використання методів, вказаних в табл. 1 є доцільним перед проведеним виборчої кампанії для успішного прогнозування і моделювання її розвитку. Хоча, на нашу думку, іноді метод фокус-групи можливо використати й після проведення виборов відносно кандидатів партій, які добре відомі виборцям і постійно беруть участь у виборчих кампаніях. Слід зазначити, що дослідження з використанням цього методу передбачає допомогу інтерв'юерів або самостійне проведення фокус-групи згідно певних правил. Досить доступним, на нашу думку, може бути формат фокус-групи в онлайн-режимі.
Вказані в табл. 1 якісні методи дослідження електорального простору згідно з підходом [5] передбачають можливість оцінити індивідуальні особливості переваг виборців і носять виключно допоміжний характер. Можна підтримати М. В. Гришина [2], який стверджує, що використання якісних методів і застосування якісної інтерпретації матеріалу може допомогти виявленню і коригуванню підходів і теорій, які в найбільшій мірі підходять для відображень закономірностей політичних переваг виборців.
На думку В. Ф. Коврова [6], найдоцільніше в дослідженнях електорального простору використати такі якісні методи, як метод глибинного інтерв'ювання, метод нарративного аналізу автобіографій, метод case - study (описи пам'ятних випадків) тощо. Автор вказує, що якісні методи найбільшою мірою ефективні в процесах досліджень виборчих відчужень (неявок на вибори).
Вказаний автором [6] метод глибинного інтерв'ювання розглянутий в табл. 1, і може бути застосовний, переважно, на стадіях електорального аналізу до проведення виборів.
Метод картографії засновується, переважно, на візуальних порівняннях і не передбачає розрахунків впливів різних факторів, також в його межах не застосовуються кількісні та статистичні дані.
Слід зазначити, що дослідження за допомогою методу картографії можуть проводитися дослідником як самостійно, так і з залученням експертів, останнє підвищує достовірність оцінки. Тобто, метод картографії може бути поєднаний з ще одним якісним методом - методом експертних оцінок. Хоча метод експертних оцінок є універсальним і може використовуватися й стосовно кількісних показників [1].
Метод наративного аналізу автобіографій використовується для оцінки найбільш важливих, ключових життєвих подій кандидатів партій [7]. Використання цього методу потрібне не стільки для оцінки правдивості автобіографічних даних, скільки для оцінки розвитку кандидата, співставлення його ключових досягнень з досягненнями конкурентів по виборчій кампанії.
Метод case-study (описи пам'ятних випадків) в разі дослідження електорального простору покликаний виявити причинно-наслідкові зв'язки і проаналізувати в усій повноті механізми виникнення, функціонування і подальшого розвитку політичної ситуації, пов'язаної з виборчими кампаніями. За твердженням
М. В. Жеребцова [4], відмінною характеристикою тактики методу case-study можна назвати свободу вибору методик збору даних, що є найважливішим фактором в рамках політичної науки.
Як зауважують дослідники [2; 3; 6], факторний аналіз електорального простору здійснюється як із застосуванням кількісних, так і якісних показників. Його мета - це виявлення найбільш вагомих факторів (бажано, двох), які впливають на здійснений електоральний вибір населення під час виборчих кампаній.
Здійснення цього виду аналізу пов'язане з іншим універсальним методом аналізу - методом експертних оцінок. Цей метод використовується для оцінювання впливу факторів, які не піддаються параметричній оцінці. Серед найбільш відомих якісних факторів впливу на електоральний вибір дослідники називають фактор рівня конформізму, фактор рівня консервативності [8; 9; 10]. Ці фактори мають свої особливості прояву в межах різних територіальних формувань, іноді зовсім не проявляються, як, наприклад, в Україні відсутній вплив на електоральний вибір фактору консервативності населення з огляду на не достатній досвід проведення виборчих кампаній та участі у виборах.
Методом експертних оцінок визначається рівень прояву якісних факторів, при цьому формують оціночну шкалу. Представляють двохфакторну модель електорального простору, результати якої співвідносять із результатами виборів партій. При цьому можна оцінювати електоральний простір як за регіонами, країні в цілому, об'єднаннями країн (наприклад, ЄС).
Факторний аналіз якісних показників закінчується висновком щодо впливу факторів на результати виборчих кампаній.
Можна констатувати, що широкий арсенал якісних методів дослідження, які використовуються в межах гуманітарного підходу, є необхідною складовою електорального аналізу. Ця складова, на нашу думку, може використовуватися у якості допоміжної до параметричних методів дослідження, і сприяє більш повному та системному аналізу стану електорального простору, подальшому прогнозуванню та моделюванню його розвитку, виявленню проблем виборчих кампаній тощо.
Список використаних джерел
1. Гришин Н.В. Динамика электоральных предпочтений населения Юга России: Сравнительное исследование [Текст]: монография / Н.В. Гришин. - М.: Издательство “Социальнополитическая МЫСЛЬ”, 2008. - 182 с.
2. Евстифеев Р.В. Мелодии электоральных пространств. Политический процесс и электоральные предпочтения избирателей (Владимирская область, 1999-2009 гг.) [Текст] / Р.В. Евстифеев. - Владимир: Собор, 2009. - 192 с.
3. Жеребцов М.В. Качественные методы в политической науке: теоретико-методологические аспекты [Текст]: дис. ... канд. полит. наук: 23.00.01 / М.В. Жеребцов. - М., 2005. - 183 с.
4. Исследование политических процессов [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.cspdom.ru/research/polit- pros-research
5. Ковров В.Ф. Теоретико-методологический анализ электорального поведения: социологический аспект [Текст]: монография / В.Ф. Ковров. - М.: Издательство “Палеотип”, 2007 - 188 с.
6. Социология: Энциклопедия [Текст] / сост. А.А. Грицанов, В.Л. Абушенко, Г.М. Евелькин, Г.Н. Соколова, О.В. Терещенко. - Мн.: Книжный Дом, 2003. - 1312 с.
7. Fiorina M. Retrospective Voting in American National Elections [Техґ] / М^юим. - New Haven: Yale University Press, 1981. - 586 р.
8. Himmelweit H. How Voters Decide: a Model of Vote Choice
Based on a Special Longitudinal Study Extending Over fifteen years and the British Election Surveys of 1970-1983 [Тех!] / H.Himmelweit. - Philadelphia: Open University Press, 1985. - 283 p.
9. Lazarsfeld P. The People Choice: how the voter makes up his mind in a presidential 8. campaign [Техі] / P.Lazarsfeld, B.Berelson, H.Gaudet. - 3d ed. - New York: Columbia University Press, 1968. - 178 p.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
З'ясування особливостей українського електорального простору та ролі методологічного інструментарію при вивченні електоральної поведінки виборців. Окреслення факторів, які мають вирішальний вплив на вибір сучасних громадян та їх політичну орієнтацію.
курсовая работа [47,7 K], добавлен 17.10.2012Формування європейської ідентичності. Логіка розвитку наднаціональної ідентичності, форматування європейської ідентичності в умовах кардинального перевлаштування геополітичного порядку. Створення наднаціонального символічного простору Європейського Союзу.
статья [49,1 K], добавлен 11.09.2017Політичне прогнозування як наукове дослідження конкретних перспектив політичної ситуації. Специфіка, підстави та засади політичного прогнозування. Аналіз етапів вироблення прогнозу і критеріїв його ефективності. Механізм дії соціально-політичних законів.
реферат [28,2 K], добавлен 26.02.2015Дослідження унікальності правління Р. Рейгана в плані створення різноманітних наукових інститутів, що займалися зовнішньою політикою. Аналіз переходу до ідеологічної конфронтації. Характеристика лояльності європейських країн щодо політичної системи США.
статья [27,4 K], добавлен 11.09.2017Значення та завдання передвиборчої кампанії. Підходи до формування виборчих кампаній та типологія стратегій. Тактика проведення заходів в процесі виборчих кампаній. Інформаційно–аналітичний напрям у вирішенні тактичних завдань виборчої кампанії.
реферат [25,7 K], добавлен 13.11.2010Мистецтво забезпечення необхідного результату в політичній участі та діяльності. Дослідження особливостей використання індивідуальних та загальних політичних технологій. Огляд ситуаційного, соціологічного, маніпулятивного підходів щодо політичного вибору.
реферат [26,6 K], добавлен 26.02.2015Основні складові політичного маркетингу і менеджменту. Етапи політичного розвитку: стабільність і конфлікти. Політична реклама в системі державно-управлінської комунікації, її аналіз. Іміджеві та рекламні стратегії виборчих кампаній політичних партій.
дипломная работа [126,0 K], добавлен 20.01.2011Поняття "політичний простір" і його застосування в сучасній політичній науці. Тенденції та зв’язки, які безпосередньо впливають на процес інтеграції політичної системи України у політичний простір ЄС. Міжпартійне співробітництво у процесі євроінтеграції.
статья [27,5 K], добавлен 11.09.2017Сутність Закону "Про засади державної мовної політики", аналіз його змісту та функцій. Висновки щодо закону деяких державних інституцій України та закордонних організацій. Результати прийняття даного закону та його вплив на українське суспільство.
реферат [54,5 K], добавлен 23.12.2012Специфіка категоріального апарату, підходи та методи дослідження конвертації соціального капіталу у виборчих кампаніях. Особливості застосування соціального капіталу у політичній сфері життєдіяльності. Способи конвертації соціального капіталу у політиці.
курсовая работа [987,2 K], добавлен 06.08.2013
