Політичні події в контексті прогнозування нестабільності в політиці: динаміка світу, який глобалізуеться

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Політичні події в контексті прогнозування нестабільності в політиці: динаміка світу, який глобалізуеться

Л.М. Півнева

У статті розглядаються можливості прогнозування нестабільності у політиці, пов'язаних з такими політичними подіями як масові заворушення та спроби повалення політичних режимів. Виділено основні віхи зміни прогнозування в епоху глобалізації, обумовлені його колективним характером, поширенням статистичних методів і широким використанням комп'ютерних програм. Акцентується увага на деяких моделях, які дозволили вченим домогтися більш високого відсотка передбачення майбутніх політичних подій в різних країнах світу. Показано зміну ставлення до процесу прогнозування у світі. Відзначено значення подій в Україні 2014 як орієнтира в розвитку якісних прогнозних досліджень.

Ключові слова: прогнозування, політична подія, нестабільність політики, моделі прогнозування, точність прогнозів політичної нестабільності.

В статье рассматриваются возможности прогнозирования нестабильности в политике, связанных с такими политическими событиями как массовые волнения и попытки свержения политических режимов. Выделены основные вехи изменения прогнозирования в эпоху глобализации, обусловленные его коллективным характером, распространением статистических методов и широким использованиям компьютерных программ. Акцентируется внимание на некоторых моделях, которые позволили ученым добиться более высокого процента предсказания будущих политических событий во всем мире. Показано изменение отношения к процессу прогнозирования в мире. Отмечено значение событий в Украине 2014 года как ориентира в развитии качественных прогнозных исследований.

Ключевые слова: прогнозирование, политическое событие, нестабильность политики, модели прогнозирования, точность предсказаний политической нестабильности.

The article discusses the possibility of predicting instability of politics, related to sush political events as mass unrest and attempts to overthrow the political regimes. The basic milestones in predicting changes in the era of globalization, associated with the collective nature offorecasting, dissemination of statistical methods and widespread usage of computer programs are singled out. Attention is focused on some models, which allowed scientists to achieve a higher percentage of predictions of future political events around the world. The change to the process of prognozing in the world is shown. The importance of events in Ukraine in 2014 as a landmark in the development of high-quality forecasting research is highlighted.

Key words: prognozing, political event, instability of politics, forecasting models, the accuracy of predictions of political instability.

Постановка проблеми. Історія існування людства багата політичними подіями. У рамках політологічної парадигми політична подія визначається як «факт, що мав місце в якійсь із сфер життя суспільства, на міжнародній арені і що зробив вплив на політичні процеси, так чи інакше вплинув на діяльність суб'єктів політики» [1, с. 419]. Здавна існували спроби спрогнозувати майбутній розвиток найважливіших політичних процесів і політичних подій у світі. Спочатку це були Дельфійські оракули в Стародавній Греції, чиї пророцтва послужили зразком перших політичних прогнозів. Біблія також намагалася показати майбутній розвиток подій у світі і поведінку людей в екстремальних умовах. Широко відомі такі провісники як Нострадамус, Ванга, Павло Глоба, які могли передбачати хід політичного розвитку та деякі катастрофічні для людей події.

Багато вчених намагалися відкрити завісу майбутнього. Починаючи з ХУ століття, ми знаходимо передбачення про майбутній політичний розвиток у цілої плеяди вчених. Серед них слід виокремити соціалістів- утопістів - Т. Мора, Т. Кампанеллу, К.-А. де Рувруа Сен-Сімона, Ф.-М.-Ш. Фур'є, Р. Оуена тощо. Деякі з них намагалися втілити ідеали майбутнього на практиці. Існує чимало цікавих наукових прогнозів, наприклад, точне передбачення першої Світової війни К. Марксом, пророцтво Наполеона про майбутній світоустрій держав, прогнози розпаду СРСР та ін.

ХХ сторіччя, яке називають сторіччям глобалізації, змусило вчених звернути більшу увагу на проблему передбачення майбутнього. На стику двох останніх століть виникає глобальне прогнозування, яке розглядає майбутнє «як інше» (А. Панарін). Глобальне політичне прогнозування аналізує такі події як розвиток і занепад держави, пов'язані з ними міждержавні і громадянські війни, етнічні та релігійні конфлікти, масові звірства, голод, змови, революції, економічні катаклізми, демографічні зміни тощо, які стали характерною прикметою як минулого ХХ сторіччя, так і прийдешнього початку нового тисячоліття. Їх здійснення - результат політики владних структур, прояви різновидів тоталітаризму та авторитаризму.

Аналіз актуальних досліджень. Прогнозування має ґрунтовні джерелознавчі засади. У даній статті, виходячи з теми, нами були використані статті із закордонних журналів та монографій, які присвячені можливостям передбачення майбутніх політичних подій на стику двох останніх століть. Праці таких вчених, як Б. Буено де Мескіта, Р. Бейтса, Дж. Гоулдстоуна, М. Варда, Ф. Веймана, М. Маршала, С. Полачека, П. Уільямсона та ін. інтерпретують існуючі можливості прогнозування політичних подій і поширення інформації про пророцтва в масовій суспільній свідомості.

Прогнозування політичних подій у світі, що глобалізується, мало свою динаміку розвитку. Його здійснення зазнало впливу таких ключових процесів в епоху глобалізації як революція в статистиці та її використання при проведенні виборів, зростання числа організацій, які займаються прогнозуванням, комп'ютеризація суспільно-політичної сфери життєдіяльності, що зробила комп'ютер незамінним атрибутом наукових досліджень у процесі прогнозування. Відтак, мета статті - спроба розглянути ці процеси, виявити їхню роль у прогнозуванні найважливіших політичних подій, пов'язаних з передбаченням нестабільності в політиці в різних країнах світу.

Виклад основного матеріалу. Розвиток соціологічної науки, вдосконалення форми проведення опитувань і обробки даних за допомогою комп'ютера дозволили додати політичному прогнозуванню науково обґрунтований характер, підвищити ймовірність здійснення прогнозів. XXI сторіччя проголосило початок нової ери, пов'язаної зі статистичною революцією, яка дозволила аналізувати величезні статистичні бази даних за допомогою сучасних технологій. Однак зміцнення позицій статистичної революції почалося ще з другої половини ХХ століття, коли на основі статистики стало можливо прогнозувати, насамперед, результати виборчих кампаній та виборів до різних ешелонів влади. Статистична революція охопила і технології проведення виборів, давши можливість передбачати їх результати ще до їх закінчення. Відлік застосування маркетингових технологій історія починає з американського екс-президента Д. Ейзенхауера, який вперше використав маркетингове агентство для проведення своєї виборчої кампанії. З того часу статистика і маркетинг дають нам можливості з високим ступенем ймовірності передбачити результати майбутніх виборів на основі даних екзіт-полів. Це стало важливою роботою для когорти політтехнологів, яка постійно поповнюється. Так, широко відомо гучне пророцтво результатів виборів 2012 року, а також бейсболу, зроблене Н. Сілвером на основі даних опитувань громадської думки в його Нью-Йорк Таймз бестселері «Сигнал і шум». Згодом результати статистики стали також використовуватися і в прогнозі різних глобальних потрясінь, політичної нестабільності, які охоплювали країни, регіони і іноді представляли собою загрозу самому існуванню світового політичного порядку. Ця діяльність особливо активізувалася в ХХІ столітті. Так, у 2010 році була опублікована доповідь, яка показала, що стало можливим правильно передбачити початок нестабільності за два роки вперед в 18 з 21 випадків (близько 85%), включаючи передбачення нестабільності в Ірані в 2004 році і в Кот-д 'Івуар у 2002 [8]. прогнозування нестабільність політичний

Наприкінці ХХ століття, в епоху глобалізації відбувається бум політичних прогнозів, пов'язаних з розвитком політичних процесів у світі. У фарватері цих наукових досліджень виявилися такі відомі американські вчені як Е. Тоффлер, Ф. Фукуяма, С. Хантінгтон, Р. Інгельхарт, Р. Патнем та ін., яким вдалося зазирнути в майбутнє і показати динаміку змін у світогляді, цивілізаційному розвитку, особистісному перетворенні на порозі ХХ! сторіччя.

Так, Е. Тоффлер висунув ідею про майбутнє зміщення трьох гілок влади, при цьому він віддає пріоритет владі знання як невичерпної форми капіталу. Ф. Фукуяма проголосив тріумф західної цивілізації і перемогу ліберальних цінностей. На його думку, кінець історії - це результат еволюції людського суспільства у напрямку до демократії і капіталізму. С. Хантінгтон висунув концепцію восьми геополітичних цивілізацій, зіткнення між якими в майбутньому буде визначати світовий порядок. Змінилися і методи політичного прогнозування, зросла їх кількість. Перевага стала віддаватися створенню різних моделей політичного прогнозування, сценаріям, математичному моделюванню, які дозволяли іноді передбачити майбутні політичні події.

Одна з найбільш відомих моделей прогнозування політичних подій і явищ була розроблена американським вченим Брюсом Буено де Мескіта. Вона отримала широке поширення в західній суспільно-політичній літературі в останні десятиліття. В одній зі своїх книг Буено де Мескіта наводить дані про те, що його модель передбачення політичних подій була перевірена на більш ніж 1000 випадків у різних країнах світу. У використаних прикладах точність прогнозів дорівнювала 90%, що дозволяло приймати адекватні політичні рішення в кожному конкретному досліджуваному процесі. «Модель зробила можливим визначити відмінності, які легко спостерігаються серед альтернативних політичних ситуацій, і передбачити правильні політичні рішення по кожній з них ....» [2, р. 73].

Незважаючи на успіх, який був притаманний застосуванню даної моделі, котра розглядала пророкування війн, зміни політичних сил, повстання палестинців, події в Іраку, вона мала також і своїх критиків [4].

Як приклад ще однієї моделі прогнозування наступу політичної нестабільності в країнах світу, можна навести заяву ряду авторів в американському журналі з політичної науки, які вивчали наступ політичної нестабільності в різних державах з 1955 по 2003 роки. Розроблена ними модель розрізняє країни, які пережили нестабільність від тих, які залишалися стабільними протягом двох років з можливою точністю до 80%. Цікаво, що модель використовує декілька змінних і просту специфікацію. Вона точно пророкує виникнення повстань і насильницьких громадянських війн, і ненасильницьких демократичних розворотів, розглядаючи загальні фактори в обох типах змін. Вчені запропонували новий вимір типу режиму, що вони вважають найпотужнішим провісником настання нестабільності. Вони прийшли до висновку, що політичні інститути, правильно відібрані, є найважливішими провісниками настання нестабільності [6, р. 190].

В епоху глобалізації відбувається поворот від індивідуальних зусиль окремих учених за передбаченням майбутніх нестабильностей у політичному житті до колективних зусиль організацій, які займаються здійсненням прогнозів. На зміну окремим ученим, віщунам минулих століть, які давали іноді дуже неординарні передбачення майбутніх подій, прийшли наукові колективи. Багато в чому їх успіх залежить від кооперації і співробітництва. Ці організації різноманітні, вони можуть бути міжнародними, урядовими, недержавними, мати у своєму розпорядженні окремі лабораторії в університетах або самостійні науково-дослідні інститути. Діяльність цих організацій може мати розвідувальний (Пентагон, ЦРУ, ФСБ, СБУ) або провокативний характер, спрямований лише на вирішення своїх внутрішніх проблем, таких як отримання прибутку, інформації (наприклад, олігархічні структури, фондові біржі тощо).

У ряді цих організацій слід звернути особливу увагу на фондові біржі. Економічний розвиток, пов'язаний з появою глобальних фондових ринків, бірж призвів до появи нових способів прогнозування глобальних політичних подій. Слід особливо виділити групу експертів - брокерів, що працюють на різних фондових ринках. Саме вони, з одного боку, можуть передбачити політичні зміни на основі економічних макро- і мікро- показників, а з іншого, вплинути на хід або здійснення політичних подій в країні, регіоні або в світі шляхом гри з котируваннями валют. Характер прогнозування змінюється залежно від коливання фондового ринку в глобальному масштабі. На це вказують і автори нової монографії «Передбачення майбутнього в науці, економіці та політиці»: «Так як складні політичні події, такі як конфронтації між Ізраїлем та його сусідами часто мають наслідки в економіці воюючих сторін або в інших місцях, нам слід очікувати, що добре навчені брокери служать в якості квазі-політичних експертів, які будують свої сценарії по альтернативним політичним ризикам» [7, р. 214].

В епоху глобалізації зросла роль комп'ютерних технологій у здійсненні прогнозування. У ХХІ столітті важко уявити роботу окремого прогнозиста чи колективу без цього потужного помічника. Адже саме комп'ютер допомагає дослідникам переглядати величезну кількість статей, блогів, енциклопедій, публікацій у соціальних мережах з тим, щоб на їх основі, скажімо, шляхом простого підрахунку окремих слів, передбачити прихід нових революційних подій у тій чи іншій країні.

Існують різні комп'ютерні програми, наприклад EMBERS, які здатні переглядати численні статті, огляди новин для провісників майбутнього. Як правило, їх створення - це результат колективних зусиль комп'ютерників, політологів, статистиків, суспільствознавців, епідеміологів, фахівців з охорони навколишнього середовища тощо.

Застосування комп'ютера розширило коло людей, які поширюють новини (раніше це були редактори й читачі журналів і газет). Вікіпедія, Твіттер, Фуйсбук, блоги сприяли вибуху у створенні контенту знизу. Динаміка створення контенту і кількість людей, що сприймають його різко змінилися в порівнянні з минулими століттями.

Директор комп'ютерної лабораторії фірми Хьюлетт-Пакард Б. Хаберман вважає, що поява Web.2.0 свідчила про те, що впровадження громадських засобів масової інформації дало можливість людям створювати свій контент. У попередні сторіччя кількість людей, які створювали інформаційний контент, була незначною в порівнянні з тими, хто його споживав. Зараз ситуація навпаки [5].

Прогнози ніколи не були надбанням широкої громадськості, над ними завжди висіла пелена секретності. У даний час ця пелена стала ще щільніше. Еліти навмисно намагаються приховувати прогнози, особливо несприятливі, від мас. Виготовлення прогнозів, особливо в різних колективах, завжди перебуває під суворим контролем влади. Глобалізація внесла свої корективи в цю аксіому. «У сучасних умовах існують випадки, коли здійснення прогнозів пропонується для виконання всім бажаючим. Наприклад, дослідники Джорджтаунського університету ведуть каталог всіх значних політичних подій минулого сторіччя в базі даних під назвою GDELT, яка відкрита для наукових досліджень прогнозистів. Вона вже була використана в проектах, які вивчають громадянську війну в Сирії, дипломатичні дії між Японією і Південною Кореєю. Лабораторія Варда кожні шість місяців публікує свої прогнози. Вона викладає їх алгоритми на Твіттері. І тут слід погодиться з Р. Брендомом про те, що в наш час замість того, щоб воювати з приводу кодів і секретних паролів, слід вести боротьбу за тих, хто зможе розгледіти майбутнє краще [3].

Прогнозування в політиці, також як і прогнози погоди, не буває без похибок. На них впливають зміни прогнозного фону, що не дозволяє сподіватися на 100% їх здійснення. Наприклад, у випадку збройних зіткнень між народностями уйгури і хань в Китаї, прогнозні моделі показали всього 33% ймовірності насильства, хоча кожен випадок виникнення конфлікту переховувався державними засобами масової інформації. З іншого боку, повстання в Україні не віщувало тривоги до того моменту, поки дія не відбулася, тому ніякого повідомлення для країни не було зовсім. Одночасно з подіями в Україні відбувалися такі ж масові події в Нікарагуа. Ось чому М. Вард, засновник і головний дослідник блогу Predictive Heuristics вважає, що «якщо яка-небудь теорія або геополітика зможе передбачити повстання в Україні, можливо, ця теорія чогось варта. Вона успішна, якщо вона може бути застосовною, але не за рахунок передбачення безлічі інцидентів, які не відбуваються» [3].

Висновки і перспективи подальших досліджень

Прогнози робляться не тільки для того, щоб знати, що ж станеться в майбутньому. Їх основне завдання - уникнути небажаного ходу розвитку подій. Але варто пам'ятати, що поворот у розвитку майбутніх подій багато в чому залежить від характеру політичного режиму. У разі високого рівня розвитку демократії в країні існує можливість коректування небажаного розвитку подій в демократичне русло. Здійснення прогнозування шляхом розвитку вищевказаних напрямків прогнозування політичної нестабільності в суспільному житті - найважливіше завдання для України. Це дозволяє одержувати вчасно інформацію про загрозу політичної нестабільності, вживати своєчасні заходи щодо їх попередження.

Література

1. Загладин Н. В. Событие политическое / Н.В. Загладин // Политическая энциклопедия: в 2-х томах. -- Т. 2. -- М. : Мысль, 2000. -- С. 419--420.

2. Bueno de Mesquita B. Predicting Politics / B. Bueno de Mesquita. -- The Ohio state University Press : Columbus. -- 2002.-- 170 р.

3. Brandom R. This algorithm can predict a revolution. Open data and the quest for the perfect conflict prediction machine [Електронний ресурс] / R. Brandon. -- Режим доступу : www.theverge.com/2014/2/12/5404856/klout-controversial-service-that-measured-online- influence-reportedly

4. Criticism of Bueno de Mesquita's Theories [Електронний ресурс]. -- Режим доступу : decision-making.moshe-online.com/criticism_of_bueno_de_mesquita.html

5. De Chant T. The Inevitability of Predicting the Future [Електронний ресурс] / De Chant T. -- Режим доступу : http://www.pbs.org/wgbh/nova/next/tech/predicting-the-future/

6. Goldstone J. A. Global Model for Forecasting Political Instability / [J. A. Goldstone, R. H. Bates, D. L. Epstein and oth.] // American Journal of Political Science. -- 2010.-- Vol. 54.-- N 1, January.-- P. 190--208.

7. Predicting the Future in Science, Economics and Politics / [eds. F. W. Wayman P. R. Williamson, S. Polachek, B. Bueno de Mesquita]. -- UK : Edward Elgar Publishing Limited, 2014. -- 214 p.

8. Ward M. D. Nate Silver Predicting future is easier than it looks [Електронний ресурс] /M. D. Ward, N. Metternich. -- Режим доступу :http://foreignpolicy.com/2012/11/16/predicting-the-future-is-easier-than-it-looks/

Размещено на Allbest.ru