Особливості правового закріплення виборчої системи Іспанії та її функціонування

Розгляд чинної нормативно-правової бази щодо виборчої процедури в Іспанії та окреслення основних переваг та недоліків у порівнянні з іншими державами. Визначення необхідності узгодження правових позицій щодо функціонування даної виборчої системи.

Рубрика Политология
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 06.11.2018
Размер файла 19,9 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості правового закріплення виборчої системи Іспанії та її функціонування

Рибалко Т.Ф.

Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого

Стаття присвячена розгляду особливості закріплення та функціонування виборчої системи Іспанії. Проводиться аналіз чинної нормативно-правової бази щодо виборчої процедури та окреслюються основні переваги та недоліки у порівнянні з іншими країнами. Зроблено висновок про необхідність узгодження правових позицій щодо функціонування даної виборчої системи.

Ключові слова: виборча система, вибори, Іспанія, виборчий процес, пропорційна система.

Статья посвящена рассмотрению особенности закрепления и функционирования избирательной системы Испании. Проводится анализ действующей нормативно-правовой базы по избирательной процедуре и определяются основные преимущества и недостатки по сравнению с другими странами. Сделан вывод о необходимости согласования правовых позиций по функционированию данной избирательной системы.

Ключевые слова: избирательная система, выборы, Испания, избирательный процесс, пропорциональная система.

The article is devoted to consideration of peculiarities of securing and functioning of Spanish electoral system. Analiysis of the current electoral procedure regulatory framework is conducted. Main advantages and disadvantages are compared with other countrijmes. A conclusion is drawn on the need to harmonize legal positions on electoral system functioning.

Keywords: electoral system, elections, Spain, electoral process, proportional system.

Постановка проблеми. Виборчі системи в країнах Європи складалися різного часу, видозмінювались, відображаючи особливості іс-торичного розвитку кожної з них. І все ж існують певні відмінності між країнами в регламентації виборчої процедури. правовий виборчий держава

На сьогоднішній день вибори є невід'ємним елементом суспільно-політичного життя у біль-шості держав. Від їх характеру багато в чому залежить ступінь демократизму політичного ре-жиму. Обмеження принципу виборності пред-ставницьких органів, введення необґрунтованих виборчих цензів, фальсифікації результатів го-лосування, як правило, означають перехід до ав-торитарних методів здійснення влади.

У сучасних демократичних державах вибори представляють собою основну форму волевияв-лення населення, форму реалізації народного су-веренітету як одного з основних конституційних принципів.

Іспанська виборча система має загальний ре-жим, діючий для всієї держави, і регіональні зако-ни про вибори, які регулюють проведення виборів. Треба зауважити, що останнім часом з'явилися дискусії щодо можливості внесення деяких змін до виборчої системи, що стосуються прийняття системи відкритих списків та створення одноман-датних виборчих округів. Однак представляється малоймовірним, що в складному контексті політи-ки і виборів в Іспанії переваги інших систем ком-пенсують труднощі, які можуть виникнути, осо-бливо щодо одномандатних виборчих округів, про які знають усі політичні кола [9].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Незважаючи на тривале існування та особливості виборчого законодавства Іспанії, його положення розглядались переважно у наукових працях А.Г. Орлова, Б.А. Страшуна, В.І. Лафітского, Н.А. Мяловицької, Е.П. Борзової, О.А. Фісуна та ін. Однак існує необхідність стислого узагальнення надбань науки з цього питання в сукупності з аналізом нормативно-правової бази. У роботах вищеперерахованих вчених прослідковується аналіз виборчої системи в Іспанії.

Виділення невирішених раніше частин за-гальної проблеми. У дослідженні більш детально проаналізовані особливості виборчої системи Іспанії та детально окреслені основні недоліки.

Постановка завдання. Проведення комплек-сного аналізу виборчого законодавства Іспанії і з'ясування його особливостей, переваг та недоліків у порівнянні з іншими країнами.

Виклад основного матеріалу дослідження. Поняття «виборча система» вживається у двох значеннях -- широкому і вузькому. Виборча система в широкому значенні -- це весь процес формування виборних органів державної влади і органів місцевого самоврядування, включаючи організацію та проведення виборів, а також ви-значення їх результатів і відповідний розподіл депутатських мандатів. Поняття «виборча систе-ма» у вузькому значенні охоплює лише частину змісту поняття «виборчої системи» у широкому значенні і означає певний спосіб підбиття під-сумків голосування та їх оцінки [2].

Загальний режим виборчої системи в Іспанії діє для всієї держави, і регіональні закони про вибори, які регулюють проведення виборів в кожному з 17 іспанських автономних громад, а також закони про вибори для двох автономних міст. Загальні вибори, на яких обирають політичний склад З'їзду депутатів та Сенату, повністю регулюються Органічним законом «Загальна виборча система», затвердженим в 1985 році і з поправками в 2011 році, що за-стосовувалися протягом періоду політичного переходу [4; 10].

Законодавча влада в Іспанії представлена двопалатним парламентом -- Генеральні кортеси, який розробляє і приймає закони, що підлягають затвердженню королем, контролює діяльність уряду.

Кортеси складаються з двох палат: конгресу депутатів (Congreso de los Diputados) і сенату (Senado). Конгрес депутатів складається не менш як із 300, але не більш як з 400 депутатів (ни-нішній склад -- 350 депутатів), які обираються населенням загальним прямим і таємним голо-суванням за системою пропорційного представ-ництва терміном на 4 роки. Сенат являє собою палату територіального представництва, обира-ється вільним, прямим і таємним голосуванням на 4 роки (нинішній склад -- 208 сенаторів).

Треба зауважити, що останнім часом з'явилися дискусії серед політиків та науковців щодо мож-ливості внесення деяких змін до виборчої системи, що стосуються прийняття системи відкритих списків та створення одномандатних виборчих округів. Однак представляється малоймовірним, що в складному контексті політики і виборів в Іспанії переваги інших систем компенсують труднощі, які можуть виникнути, особливо щодо одномандатних виборчих округів, про які знають усі політичні кола.?

В Іспанії використовується так званий закон Д'Ондта, який є системою пропорційного розра-хунку, створеної в кінці XIX століття бельгійським юристом Віктором Д'Ондта. На додаток до Іспанії він використовується багатьма іншими країнами, такими як Аргентина, Франція, Бельгія, Фінляндія, Ірландія, Ізраїль або Японія [1].

Виборчий закон -- це досить непросте питання, тому його маніпуляції в політичному дискурсі дуже прості. Щоб зрозуміти це краще, треба ви-ділити чотири аспекти, які становлять іспанські правила для загальних виборів: закриті партійні списки, провінція як територіальна демаркація виборчих округів (мається 52 виборчі округи, 50 провінцій та два заморських міста), мінімум 3% голосів в кожному виборчому окрузі, щоб отримати місце в Конгресі, і строго критикований метод Д'Ондта для пропорційного розподілу місць в парламенті. Закриті партійні списки означають, що коли виборець обирає бюлетень, він обирає го-товий партійний список, де кандидати і їх порядок визначаються лідерами партії [8].

Оскільки при розподілі місць враховуються результати кожної провінції, а партійні списки також різні, то фактично в Іспанії проводиться 52 загальних виборів для кожного законодавчого органу, а не тільки для одного. Остаточний роз-поділ голосів на місця проводиться в кожному виборчому окрузі з використанням пропорційного методу. Сторони, які мають більше 3% дійсних голосів, розподіляються в лінію від більшої до меншої кількості голосів, і їх результати поді-ляться на послідовні коефіцієнти. Крісла розпо-діляються за найвищими значеннями в порядку зменшення [6].

При цьому справедливість іспанської виборчої системи полягає в тому, що вона є політично функціональною (в рамках іспанського суспіль-ства) і легітимністю, яку вона поступово набула в усіх численних виборчих процесах, організованих в двадцятирічний період існування. Ніяка політична сила будь-якого переконання ніколи не піднімала питання щодо шахрайства, а порушен-ня, про які скаржилися, завжди були незначними.

Глибока переконаність тих, хто розробив іс-панське виборче законодавство, що будь-яка ви-борча система, яка теоретично може вважатися кращою в світі, на практиці може бути недоско-налою. Якщо процедури його застосування зали-шають за собою право на маніпулювання в таких важливих етапах, як складання списків виборців, реєстрація кандидатур, підрахунок голосів і багато інших, як технічні, так і адміністративні, які безпосередньо впливають на демократичну справедливість виборчого процесу.

Незважаючи на постійну популяризацію фор-мули Віктора Д'Ондта, розшарованість виборчого процесу фактично є головним корінням демокра-тичного дисбалансу в Іспанії. Потрібно виділити основні 3 аспекти, які впливають на дане явище в іспанській виборчій системі:

*Оскільки 102 з 350 місць Конгресу порівну розподіляються між виборчими округами (крім Сеути та Меліли, які тільки один), незалежно від їхнього населення, не всі голоси громадян мають однакову вагу. У демографічно більших провін-ціях партії потребують більшої кількості голосів, щоб отримати одне місце; в менш густонаселених провінціях, для прийняття кандидата в Конгрес партія буде брати менше голосів. Тому на прак-тиці мешканці густонаселених регіонів матимуть лише частку прийняття рішень своїх співвітчиз-ників з більш ізольованих територій, вони мати-муть менше одного голосу.

*Пропорційна система, яка генерує непропо-рційність між голосами та розподілом місць. Усі виборчі системи є більш-менш «непропорційними», оскільки кількість голосів не обов'язково співвідноситься з кількістю місць у Палаті. Проте, найменший з виборчих дільниць розподілу, тим вище дисфункція, просто тому, що не буде достатньої кількості місць для всіх політичних сил із значним сегментом електорату, який буде представлений. Якщо 4 учасники отримають до-статню кількість виборців, але є тільки 3 місця, то не має значення кількість виборців, які по-кладалися на четвертого представника, вони не отримають голоси. Це також є перевагою для по-літичних сил, які мають гарну підтримку серед виборців в певних регіонах.

*Система була розроблена, щоб більш точно відобразити розбіжності інтересів мешканців кожної із іспанських територій. За допомогою цього початкового підходу важко виправдати ви-користання закритих партійних списків, де гро-мадяни не можуть обирати кандидатів, яких вони хочуть мати як представників. Перевага цієї мети полягає в тому, що це може забезпечити кращу державну стратегію, оскільки сторони можуть включити в свої списки фахівців різних сфер сус-пільного життя або представників меншин [6; 7].

Щоб уникнути подібних ризиків, як в Консти-туції, так і в першому проекті Закону про вибори (Органічний закон загального виборчого права), Закон про вибори вважався підрозділом консти-туційного права. Було встановлено легалістичний підхід, який дає максимальні гарантії і стримуючі суб'єктивні тлумачення, що не дозволяють виконавчій владі диктувати правила, які можуть привести до можливих маніпуляцій на будь- якому етапі виборчого процесу [10; 2].

Тому в Іспанії в силу цієї спрямованості уряд або адміністрація в ширшому сенсі, не мають законних повноважень регулювати або вводити положення, що впливають на виборчі правила. Виконавча влада просто може затвердити декрет, який оголошує початок виборчого процесу. З тих пір, як була розроблена Конституція, виконавча влада і адміністрація зіграли винятково важливу роль і є всього лише організаторами виборчого процесу. І хоча виборча система принципово не змінилася, дана передумова включена в іспанську виборчу культуру.

Слід також зазначити, що концепція іспан-ського закону про вибори, оскільки його при-йняття в якості конституційного права, є підроз-ділом і, як зазначено в його преамбулі, відповідає за «необхідність розглядати на єдиній і глобальній основі» всі аспекти виборчого процесу. У Західній Європі немає прикладів таких моделей, де Закон або Виборчий кодекс є спільною нормативною базою, яка повинна супроводжуватися або доповнюватися іншими законами, або сукупністю законів, або указом, правилам, циркулярами тощо, що походить від виконавчої влади. Однак, іспанський парламент в той час виключив використання будь-якої застарілої моделі виборчого законодавств в якості довідкового матеріалу і вирішив включити всі положення в один і той же текст, щоб він був функціональним і послідовним, чітко і коротко написаний. У цьому сенсі Закон про вибори являє собою посібник з процедурою, в якому впорядкованим чином застосовуються не тільки конституційні принципи, що регулюють виборчу систему, але і точні положення, терміни їх виконання, які повинні регулювати контроль, фінансування, управління та будь-який виборчий процес, беручи до уваги також їх різну класифікацію (парламентські, місцеві і інші вибори) [4; 3].

Висновок. На основі викладеного матеріалу, можна зробити висновок, що в далекому минулому для виборчої системи Іспанії залишились такі негативні явища, як маргіналізація цілих про шарків населення, маніпуляція думкою виборців, шахрайство, фальсифікації і т. д. Протягом трьох десятирічь іспанська виборча система, її правова база не стояли на місці, а розвивалася, вбираючи позитивні елементи як національної, так и зарубіжної виборчої практики. Сучасна Іспанія має легітимні демократичні інститути організації виборів не тільки на загальнодержавному рівні, а також на регіональному та місцевому. Треба визнати, що система має ряд недоліків, що про-являються у диспропорції у частині територіаль-ного представництва, що зумовлено недоскона-лістю адміністративно-територіального поділу.

Перспектива подальших досліджень цього пи-тання надалі дасть змогу зробити ретельний на-уковий аналіз окремих елементів виборчого права в Іспанії, які в подальшому можуть бути застосовані для вдосконалення виборчих процедур в Україні.

Список літератури

1. Монтеро Х. Виборчі системи в Іспанії: Розробка [Електронний ресурс] бб/ Х. Монтеро, Ф. Лерра, М. Тор- каль // Reis. - 1992. - Режим доступу до ресурсу: https://www.ehu.eus/documents/1457190/1764019/ Llera,%20Montero+y+Torcal+-+1992+-+sistema+electoral+espa%C3%B1a.pdf.

2. Мяловицька Н. Виборчі системи: досвід європейських держав [Електронний ресурс] / Ніна Мяловицька // Вісник Центральної виборчої комісії. - 2008. - Режим доступу до ресурсу: http://www.cvk.gov.ua/visnyk/ pdf/2008_1/visnik_st_14.pdf.

3. Фісун О.А. Дослідження найбільш поширених у світі пропорційних виборчих систем і перспектив їх запровадження у національне державотворення та правотворення: Аналітична доповідь [Електронний ресурс] / О.А. Фісун. - 2007. - Режим доступу до ресурсу: http://old.niss.gov.ua/book/Harkiv/index.htm.

4. Асторкия М. Испанская избирательная система - историческая катастрофа [Електронний ресурс] / Мария Асторкия. - Режим доступу до ресурсу: http://www.globaladvocacy.com/spanish_electoral_system.html.

5. Борзова Е. Политическая и избирательная системы Испании [Електронний ресурс] / Елена Борзова / / Политические и избирательные системы государств Европы, Средиземноморья и России. Том 3. Учебное пособие. - Режим доступу до ресурсу: https://culture.wikireading.ru/68729.

6. Мануэль Л. Испанская избирательная система. Описание и предложения об изменениях [Електронний ресурс] / Лусия Мануэль. - 2008. - Режим доступу до ресурсу: http://www.pensamientocritico.org/manllu0508.html.

7. Сивопляс А.В. Конституционно-правовые проблемы функционирования политических партий в Испании [Електронний ресурс] / А.В. Сивопляс // Вестник ВГУ. Серия: Право. - 2016. - Режим доступу до ресурсу: http://www.vestnik.vsu.ru/pdf/pravo/2016/04/2016-04-03.pdf.

8. Современные избирательные системы. Вып. 3: Испания, США, Финляндия, Япония / А.Г. Орлов, В.И. Ла- фитский, И.А. Ракитская, Т.О. Кузнецова; Науч. ред. А.В. Иванченко, В.И. Лафитский. - М.: РЦОИТ: Типография «Новости», 2009. - 448 с.

9. Страшун Б.А. Конституционное (государственное) право зарубежных стран. Том 3. Особенная часть. Страны Европы. [Електронний ресурс] / Б.А. Страшун. - 1997. - Режим доступу до ресурсу: http://jurisprudence.club/ konstitutsionnoe-uchebnik/izbiratelnyie-prava-56465.html.

10. Organic Law 5/1985, General Electoral Regime, June 19 [Електронний ресурс] / Режим доступу до ресурсу: http://noticias.juridicas.com/base_datos/Admin/lo5-1985.html.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Етапи становлення і формування виборчої системи в Україні. Вибори в історії людства. Принципи проведення та головні процедури виборчої кампанії. Основні етапи формування сучасної партійної системи в Україні. Загальна характеристика виборчої системи.

    реферат [39,3 K], добавлен 24.12.2012

  • Партійні системи: поняття, основні типи, особливості. Ознаки та різновиди виборчих систем. Еволюція виборчої системи в Україні. Участь політичних партій у виборчих процесах нашої держави. Проблема трансформації партійної та виборчої систем України.

    курсовая работа [460,0 K], добавлен 24.11.2009

  • Поняття форм виборчої агітації як способів поширення виборчої агітації суб'єктами виборчого процесу. Масові акції - метод роботи з прихильниками. Мітинг - безпосередня комунікація з виборцями. Політичний ритуал, демонстрація, маніфестація, пікет.

    презентация [202,7 K], добавлен 17.04.2014

  • Основні шляхи приходу до влади. Етапи процесу прийняття політичного рішення. Сутність виборчої технології. Функції політичного маркетингу. Методи виборчої інженерії. Суб’єкти політичної реклами та етапи рекламування. Способи маніпулювання у політиці.

    реферат [29,3 K], добавлен 13.06.2010

  • Значення та завдання передвиборчої кампанії. Підходи до формування виборчих кампаній та типологія стратегій. Тактика проведення заходів в процесі виборчих кампаній. Інформаційно–аналітичний напрям у вирішенні тактичних завдань виборчої кампанії.

    реферат [25,7 K], добавлен 13.11.2010

  • Дослідження історії формування політичної системи Сполучених Штатів Америки в різні періоди її функціонування. Визначення її правових засад та їх вплив на сучасне функціонування. Виконавча, законодавча та судова влада США. Роль політичних партій.

    курсовая работа [53,2 K], добавлен 14.04.2015

  • Політична наука про загальну теорію політичних партій та партійних систем. Особливості думки теоретиків про визначення партій та їх необхідність. Розвиток загальної теорії політичних партій, партійних систем та виборчої системи сучасною політологією.

    курсовая работа [27,1 K], добавлен 04.09.2009

  • Вивчення поняття виборчої системи - сукупності встановлених законом правил, принципів і прийомів проведення голосування, визначення його результатів і розподілу депутатських мандатів. Традиціоналізм і націоналізм в Україні: ідея, політичне втілення.

    контрольная работа [46,9 K], добавлен 25.03.2011

  • Оцінка досягнення "національної злагоди" – складного узгодження компромісних рішень, досягнутих у процесі переговорів між урядом і лідерами основних політичних партій. Опис процесу політичних змін, їх успішного закріплення в конституції та законодавстві.

    статья [31,3 K], добавлен 11.09.2017

  • Методика аналізу двопартійності. Основні підходи щодо визначення поняття двопартійної системи. Характеристика формування та розвитку двопартійної системи в США, політологічний аналіз партійної системи в цій державі. Організаційна структура партій.

    курсовая работа [56,7 K], добавлен 28.12.2013

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.