Нові технології в дипломатії: вплив інновацій та комунікацій на ефективну міжнародну політику і побудову іміджу країни

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК327

Національний інститут стратегічних досліджень

Нові технології в дипломатії: вплив інновацій та комунікацій на ефективну міжнародну політику і побудову іміджу країни

Бугар А.А.

В сучасному світі з розвитком інновацій, нових технологій та активним використанням соціальних мереж змінюються особливості роботи і функціонування багатьох сфер життя суспільства. Не виключенням у цьому процесі є і дипломатія, яка набуває нових рис, форм та інструментарію. Інновації та діджиталізація впливають на розвиток класичної дипломатії, яка видозмінюється з часом, стаючи більш ефективною. Серед таких змін - виникнення електронної дипломатії відомої також як цифрова чи онлайн дипломатія - форми публічної дипломатії, в якій застосовуються нові комунікаційні та інформаційні методи задля ефективного ведення міжнародних відносин, досягнення політичних інтересів та забезпечення належного іміджу країни.

Метою статті є спроба дослідити зміни в сучасній дипломатії, що виникають завдяки розвитку нових технологій, а також вивчити вплив цих змін на репрезентацію країн та роботу дипломатичних представництв, урядів і представників держави. Автор аналізує, яким чином вказані актори інтегрують соціальні мережі у свою діяльність та які виклики при цьому виникають в їх щоденній професійній діяльності.

Використання цифрових методів для офіційної комунікації вже давно не є новим - від часу першого офіційного електронного листа, надісланого Біллом Клінтоном у 1994 році прем'єр-міністру Швеції Карлу Більдту, виник широкий інструментарій комунікацій. Сучасні дипломати і політики використовують щоденно соціальні мережі, рішення приймаються швидше, виникло поняття віртуальних посольств, з'являються нові тренди й інновації, які варто застосовувати в дипломатії. Фактично, відбувається активна модернізація дипломатії і інших сфер життя. Так, розвинені країни постійно знаходяться у пошуках інноваційних рішень для сфери оборони, кібербезпеки, медицини, рішень для впровадження «розумних міст» тощо, використовуючи переваги великих масивів даних, розробки штучного інтелекту та ін. цифровий дипломатія діджиталізація імідж

У своїй статті для випуску журналу «Світ у 2018» від The Economist прем'єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу пише про те, що майбутнє належить інноваторам: «Серед висновків на новий рік і подальше майбутнє - інновації або смерть.... Використовуйте інновації для створення нових союзів та зміцнення миру». Також він згадує фразу американського письменника Вілла Дюранта 1968 року: «Вплив географічних факторів зменшуватиметься з розвитком технологій...» [1, с. 68]. Дійсно, світ стає тіснішим, а отже і підходи до репрезентації країни і комунікації від її імені теж видозмінюються.

За визначенням Алека Росса, експерта в галузі цифрових технологій та електронної дипломатії, суть електронної дипломатії полягає по-перше, у визначенні інструментів, доступних зараз й таких, що були не доступні ще 10 років тому. По-друге, визначення того, що можливо змінити в дипломатії, щоб до історично звичних відносин уряду з урядом, виникли також відносини уряд-люди, люди-люди, трансформуючи дипломатію від класичного спілкування між собою людей «в костюмах і краватках», до залучення більшого кола людей до діалогу [2].

Браян Фунт визначає цифрову дипломатію як використання соціальних медіа для спілкування з іноземними народами [3]. Австралійський дослідник Фергус Хансон характеризує цифрову дипломатію як використання Інтернету і нових інформаційних та комунікаційних технологій задля досягнення дипломатичних цілей [4]. Також електронна дипломатія визначається як намагання досягти дипломатичних цілей через використання Інтернету, соціальних медіа та комунікаційних технологій в цілому. Ця концепція виникла внаслідок підйому соціальних мереж та підвищення рівня поінформованості про їх владу [5].

Цифрова дипломатія - це й інструмент, що допомагає формувати імідж країни. Відповідно, вдала й продумана стратегія, консолідовані дії дипломатичних представництв держави можуть значно допомагати у його створенні і у донесенні позицій країни щодо будь- якого міжнародного питання у максимально швидкий спосіб.

З цифровою дипломатією нерозривно пов'язане поняття твіттер-дипломатії (відоме англ, мовою як «twiplomacy»). Воно, власне, означає використання платформи Твіттер політиками та дипломатами для досягнення власних політичних інтересів та створення відповідного іміджу країни.

І хоча часто цифрову дипломатію пов'язують саме з соціальними мережами, проте є і інші аспекти, що її характеризують. Зміни відбуваються не лише в каналах комунікацій урядів, дипломатичних представництв чи окремих представників держави, а також і в щоденній роботі посольств та консульств - вже звичними стали процедури онлайн подання на візи, з'явилось поняття віртуального посольства. Також, значно ширший спектр заходів цифрової дипломатії відбувається в тисячах дипломатичних переговорів, політичних ініціатив та в діях з врегулювання криз в усьому світі - адже все це залежать сьогодні від цифрових технологій. І хоча ці аспекти цифрової дипломатії можуть бути менш помітними, ніж публічна дипломатія, вони є не менш важливими [6].

Технологічні зміни та віртуалізація стають невід'ємною частиною у багатьох сферах діяльності. Як зазначив у своїй книзі дослідник Андреас Сандре, ми живемо в світі, де на Африканському континенті більше людей має доступ до мобільних телефонів, аніж до чистої питної води [7, с. 8]. Вплив, який мають соціальні мережі стає критичним, адже вони досяжні практично у будь-якому куточку планети і для дуже великої аудиторії.

Якщо раніше урядам країн було легше контролювати повідомлення, що транслювалися в класичних медіа, то із виникненням соціальних медіа ситуація змінилася. Інформація передається надзвичайно швидко, до того ж, в міжнародних відносинах з'являються незалежні актори, які більше впливають на міжнародні події і їх розвиток, ніж це було раніше.

Завдяки виникненню нових соціальних платформ, традиційні актори в дипломатії вже не мають такої ж ексклюзивної і провідної ролі, як це було ще кілька десятків років тому. Наразі між науковцями тривають дискусії про сучасні функції класичної дипломатії. Насправді, зазначені нові особливості не виключають необхідність дипломатії класичної, вони роблять її більш сучасною і надають ширший інструментарій для діяльності і досягнення результатів.

Тож що саме змінюється в сучасній дипломатії і як на неї впливає розвиток нових технологій? Як уряди та інші актори на міжнародній арені пристосовуються до нових змін, завдяки новому інструментарію долають міжнародні проблеми та з якими новими викликами стикаються?

Перш за все, в урядів та зовнішньо-політичних інституцій, розширилися канали комунікації - завдяки онлайн платформам як, до прикладу, Твіттер, Фейсбук, Снепчат, Інстаграм. Вказані соціальні мережі активно використовують дипломатичні представництва та представники зовнішньо-політичних відомств.

По друге, в той час як основи дипломатії залишаються такими ж важливими, дипломатія сама по собі стала більш публічною завдяки виникненню таких платформ комунікації. Соціальні медіа мають значний вплив на наше щоденне життя і на дипломатичну практику, і значним чином на те, як уряди комунікують із закордонною публікою. Уряди, неурядові структури та загалом учасники соціальних мереж можуть дістатись ширшої глобальної аудиторії, що призводить одночасно до можливостей і викликів.

Кожен сучасний політик чи дипломат має свої сторінки в соціальних мережах. В своєму блозі Джек Пірсон, старший менеджер цифрових комунікацій МЗС Великобританії пише, що «стрімкі темпи змін, які вплинули на соціальні медіа та цифрові технології, означають, що багато старих правил [в комунікаціях - примітка автора] вже не є актуальними. Наші очікування щодо того, як лідери повинні себе поводити та спілкуватися, різко змінилися... В світі, де все більше і більше людей вимагають нашої уваги, ми повинні залишатися зосередженими. Велика кількість підписників (followers) або онлайн популярність не матиме сенсу, якщо ми не будемо використовувати його для підтримки наших політичних цілей» [8].

Ще одна зміна - нові актори міжнародних відносин. До класичних гравців дипломатії долучилися неурядові організації, населення, активно з'являються нові лідери думок, експерти, блогери. У своєму дослідженні про цифрову дипломатію, Ніколас Весткотт, колишній директор з питань інформації в МЗС Великобританії зазначає, що на збільшення кількості неурядових акторів вплинув не лише Інтернет, проте він значно посилив їх можливість участі в обговореннях та досягненні результату. Неурядові організації швидко пристосувалися до ефективного використання можливостей Інтернету для збільшення свого впливу у міжнародних справах. Так як комунікація та адвокація ключових питань над якими вони працюють є їх основним напрямом діяльності, вони виділяють значні ресурси для ефективного використання Інтернету. Такі організації як, до прикладу, Amnesty, Oxfam, Greenpeace, Human Rights Watch, активно представлені у веб мережі впродовж багатьох років і часто виступають в якості основного джерела інформації інтернет пошукачами [9].

Загалом, досліджуючи цифрову дипломатію варто зазначити, що у країн з'явилися нові засоби впливу у великому масштабі, а не лише на рівні елітних розмов з обраним колом людей. Натомість, цей вплив з'явився і в неурядових акторів. Сьогодні люди не лише використовують свої мобільні пристрої та соціальні мережі, щоб поділитися власними думками, але й щоб організувати опозиційні рухи. Завдяки цифровій революції недержавні актори відіграють дуже важливу роль. У відомих блогерів чи впливових осіб підписників може бути більше, ніж у сторінки представництва державного органу певної держави і чиї дописи в соціальних мережах часто мають влив на більшу аудиторію, ніж повідомлення на сторінці певної державної інституції.

Цифрові технології, такі як медіа платформи Twitter або Facebook дозволяють країнам комунікувати з іноземною публікою витрачаючи при цьому мінімальні ресурси. Завдяки соціальним медіа можна досягти ширшої аудиторії. Втім, варто враховувати до кого направлене повідомлення, адже різні соціальні платформи приваблюють і різні цільові аудиторії. Також в своїй роботі дипломати враховують популярність та демографічні показники кожної соціальної медіа- платформи, що також відрізняються залежно від країни.

Ще одна зміна в еру нових технологій - актуалізація питання кібербезпеки та боротьба з фейками. Застосування цифрових технологій нерозривно пов'язане з кібербезпекою. Значно посилити кібербезпеку певної інституції можна завдяки збільшенню «цифрової гігієни», належному тренуванні персоналу, розробці розумних процедур кібербезпеки та навчанні для забезпечення швидкого реагування, коли виникає загроза [6].

Рівень просуності країни в цифрових технологіях та застосуванні їх переваг на практиці відрізняється у різних країн. Достатня кількість країн вже давно системно вибудовує свою комунікаційну стратегію та застосовує інноваційні здобутки в роботі використовуючи всі переваги соціальних медіа, розвинувши серйозну інфраструктуру та розробляючи довідники, як це потрібно робити.

Згідно з рейтингом Digital Diplomacy Review, найбільш активні країни щодо цифрової дипломатії у 2016 році були Британія (перше місце), Франція та США (друге та третє місце відповідно). Україна зайняла 11-ту сходинку. Рейтинг визначається за такими показниками як: присутність, актуальність, взаємодія, дипломатія 4.0 (цифрова дипломатія), адаптація контенту під цільові аудиторії. У 2017 році, згідно зі згаданим рейтингом, на першому місці опинились США, далі Британія і Франція. Україна - на 23 місці [10].

Постійне представлення країни на онлайн платформах та своєчасний контент привертають увагу підписників. Безумовно, вироблення і реалізація стратегії цифрової дипломатії, яка є ефективною, потребує часу і ресурсів, зокрема людських. І це сьогодні не лише фахівці, що працюють із соціальними медіа, але також і спеціалісти з інформаційних технологій, аналітики великих об'ємів даних та ін. В цьому питанні важливими є проактивність, інноваційний і креативний підходи. Важливо гарно знати цільову аудиторію, щоб розуміти як правильно донести певне повідомлення і розуміти його ціль, а ще бути готовим до взаємодії і діалогу.

До прикладу, МЗС Великої Британії має довідник з соціальних медіа для дипломатів, де детально вказано офіційні соціальні платформи та сторінки, через які держава комунікує зі своїми громадянами і з іноземцями, а також правила, яких представники держави повинні при цьому дотримуватися [11]. Британське МЗС заохочує всіх співробітників до використання можливостей соціальних мереж, які допомагають досягти зовнішньополітичних цілей. Twitter сторінку Міністерства веде відповідна команда з цифрових комунікацій.

Враховуючи сучасні реалії, складно переоцінити масштаб впливу нових технологій на дипломатію та виникнення нового інструментарію в її роботі. Сьогодні потрібно бути «цифровим», інноваційним і своєчасним. Провідною є і роль соціальних медіа в дипломатії. Вони дозволяють дипломатам збирати інформацію, слідкувати за подіями, визначати ключових впливових осіб. Окрім того, вони дають вихід на широкі аудиторії та можливість взаємодіяти з ними, вести діалог та легко передавати повідомлення. На думку автора, задля поліпшення ефективності зовнішньої політики України, в Міністерстві закордонних справ необхідно створити команду з цифрових технологій: фахівців в галузі цифрових та інформаційних технологій, зокрема, експертів з комунікацій, спеціалістів з аналізу великих даних задля реалізації цифрової стратегії та застосування інноваційних підходів у роботі інституції. Окрім того, перехід та застосування цифрових технологій має бути не лише щодо соціальних мереж. Він полягає і в цілодобовій консульській підтримці громадян онлайн.

Серед важливих кроків також - і розробка цифрової стратегії та, безпосередньо, простого і доступного довідника з використання офіційних сторінок в соціальних мережах, якому зможуть слідувати представники різних державних інституцій. Важливо проактивно вдосконалювати навички, які потрібні будуть дипломату в майбутньому. Дипломати повинні мати достатні компетенції та знання, щоб судити про те, що вони можуть, і що вони не можуть публікувати в соціальних мережах. Доречним, на нашу думку, буде організація постійних тренінгів з цифрової дипломатії, навчання персоналу навичкам необхідним для ефективного представлення держави в соціальних мережах та моніторингу інноваційних трендів, а також розробка механізмів врегулювання кризових ситуацій (у випадку кібератак, поширень фейкової інформації та інших загроз).

Технологічний розвиток стрімко продовжує рухатись вперед і країнам та дипломатичним представництвам безпосередньо важливо розуміти, які тренди будуть виникати надалі та вміти оперативно застосовувати їх в своїй практиці для як найвдалішої реалізації своєї зовнішньої політики та представлення країни в міжнародному полі. І що найважливіше - необхідно все далі знаходити шляхи як новітні технології можуть допомагати країнам консолідовано знаходити рішення складним міжнародним проблемам, застосовуючи інновації.

Анотація

Автор проводить аналіз змін сучасної дипломатії в умовах виникнення нових цифрових технологій та соціальних мереж. Вивчає як технології і діджиталізація впливають на міжнародні відносини та імідж держави. Зокрема, автор досліджує питання тренду цифрової дипломатії та її впливу на методи ведення зовнішньої політики і представлення держави в інформаційному полі.

Ключові слова: електронна дипломатія, цифрові та інформаційні технології, міжнародні відносини, імідж країни.

The author analyzes changes in the modem diplomacy in the era of social networks and emergence of new digital technologies. The article discovers how technology and digitalization affect international relations and image of the states. In particular, the author analyzes digital diplomacy trend and its influence on the methods ofconducting state 'sforeign policy and on the informational -presence.

Keywords: digital diplomacy, digital and informational technologies, international relations, image ofthe country.