Підґрунтя формування регіональних політичних режимів в Україні

Тож інструмент за назвою «федералізація України», досить ефектно був використаний у 2004 р., коли відбувся з'їзд у Сєвєредонецьку, де глава Донецької обласної ради Б. Колесников проголосив необхідність автономної республіки на Південному Сході України. У свою чергу, Верховна Рада України ухвалила (у першому читанні) зміни до Конституції, які передбачали розширення сфери впливу обласних рад.

У наступний час (аж до моменту обрання В. Януковича на президентську посаду) регіональні еліти (насамперед Донеччини, Луганщини, Харківщини, які позиціонувалися головними претендентами на статус суб'єктів федерації) постійно експлуатували ідею федералізму, дбаючи про збереження своєї влади і власності на регіональному рівні.

Реальний стан справ (див. Таблицю 1) свідчив про те, що у 2013 р. найбільший валовий регіональний продукт виробляв Київ. Майже вдвічі (!) меншим він був у Донецькій та Дніпропетровській областях. У Харківській області, порівняно з Києвом, він був меншим у 3, 75 рази; в Одеській - у 4, 48; Київській - 4, 53; Львівській - 4, 93; Луганській - 5, 67; Закарпатській - 4, 60 раза і т. п. До того ж, як свідчить Таблиця 1, з початку ХХ століття (з 2005 р.) тенденція була незмінною.

Таблиця 1. Валовий регіональний продукт (рейтингрегіонів складено за 2013 р.) * (у фактичних цінах; млн грн)

	2000**	2005	2010	2011	2012	2013
Україна	137993	441452	1082569	1302079	1459096	1522657
м. Київ	15715	77124	196639	223774	275685	312552
Донецька	17278	58044	128986	161021	170775	164926
Дніпропетровська	13163	41227	116136	140020	147970	152905
Харківська	8271	25618	65293	76866	82223	83315
Одеська	7072	20762	53878	61499	64743	69760
Київська	5926	15362	44953	59154	69663	68931
Львівська	5850	17192	41655	52103	61962	63329
Полтавська	5712	18099	44291	52252	56580	58464
Луганська	6403	19716	45541	57202	58767	55108
Запорізька	7568	19968	42736	49525	54828	54352
АР Крим	4085	12848	32426	38220	44536	46393
Вінницька	3802	10207	23589	29099	33024	36191
Івано-Франківська	3117	9622	20446	26752	32286	33196
Черкаська	3179	9014	22354	27012	31265	33087
Миколаївська	3314	9553	24055	27633	29205	32030
Сумська	3495	8025	18333	22907	24933	26765
Хмельницька	2949	7958	18096	22843	26237	26426
Житомирська	2835	7430	18743	21928	24849	25676
Кіровоградська	2159	6877	15749	20041	22056	25313
Чернігівська	3073	7627	17008	21165	23934	24237
Рівненська	2513	7263	15882	19302	21795	22004
Закарпатська	2151	6700	15299	18054	21404	21400
Херсонська	2348	6469	15649	18448	19357	20767
Волинська	2195	6553	14429	17637	20005	20622
Тернопільська	1853	5137	12726	16294	17957	18085
Чернівецька	1313	4234	9892	11969	13166	13757
м. Севастополь	654	2823	7785	9359	9891	11066

*Складено на основі: Валовий регіональний продукт за 2013 рік.

Статистичний збірник. (Державний комітет статистики України) [Електронний ресурс]. - Режим доступуїМірУ/ц^^икгеІаІаоу.иа/

** У 2000 р. вказано загальний обсяг валової доданої вартості (ВДВ) за регіонами, з 2005 року вказано валовий регіональний продукт.

Аналіз капітальних інвестицій, освоєних регіонами (Таблиця 2), свідчив, що, порівняно з Києвом, який освоїв у передвоєнному 2013 р. 70321 млн. грн, Донецька область освоїла у 2, 51 раза менше, Дніпропетровська - у 3, 34, Харківська - 7, 56; Одеська - 5, 92; Львівська - 7, 6; Луганська - 6, 18; Закарпатська - у 26, 57 раза менше і т. п. Наголошу, що такою була ситуація за президентства В. Януковича. (Про ситуацію у регіонах упродовж двох років російсько-української війни дають уявлення дві останні колонки Таблиці 2).

Таблиця 2

Україна	189061	259932	293692	267728
Україна*	180576	241286	273256	249873	219420	273116
Автономна Республіка	6927	16911	18332	15453
Крим
області
Вінницька	3545	5081	5824	6110	5675	7373
Волинська	1767	2577	3255	3327	3390	6167
Дніпропетровська	16017	22116	22509	21290	20357	25920
Донецька	14994	26802	31722	27912	13156	8304
Житомирська	2011	2520	2893	3005	2905	4044
Закарпатська	2205	3052	2736	2646	2639	3778
Запорізька	7964	6677	7204	6839	7034	7794
Івано-Франківська	4379	4256	5167	4797	6837	9609
Київська	11331	17673	20367	20697	19653	24359
Кіровоградська	2123	3993	4576	3224	3122	4057
Луганська	5646	6980	8223	11369	5223	2060
Львівська	8830	12114	11173	9817	9555	13387
Миколаївська	4422	4298	4696	5009	3771	5990
Одеська	9724	9347	14631	11872	9361	9984
Полтавська	6289	7859	10218	9536	8828	8338
Рівненська	1937	2566	2771	2837	2805	4334
Сумська	2188	3022	2871	2721	2798	3663
Тернопільська	2138	2524	3375	2976	2590	3828
Харківська	8063	13035	14759	9293	8032	11247
Херсонська	1891	2688	2436	2125	2208	3107
Хмельницька	2948	3547	3489	3638	4078	6809
Черкаська	2831	3225	3781	3413	3262	4486
Чернівецька	1715	1794	2229	2257	1687	2789
Чернігівська	1891	2397	2737	2842	2621	3550
міста
Київ	53726	71143	79614	70321	67833	88139
Севастополь	1559	1735	2104	2402

Капітальні інвестиції за регіонами (у млн грн')*

*Складено на основі: Державна служба статистики України. Капітальні інвестиції в Україні. 2010-2015. Статистичний збірник. - К., 2016. - С.56 [Електронний ресурс]. - Режим доступуЛНрУ/ц'Ц'цєикгеІаІаоу.иа/

З урахуванням ситуації, що склалася, варто відзначити, що у роки президентства В. Януковича акцентування політичного регіоналізму (в умовах зміцнення президентської влади) дещо зменшилося. «Вихід» регіоналізму на центральний рівень унаслідок перемоги свого президента на президентських виборах, як і перетворення регіональної партії (зокрема, ПАРТІЇ РЕГІОНІВ) у партію влади, що мала можливість контролювати центральні інститути й органи (парламент, уряд), призводив до деструктивних трансформацій на рівні держави, про що по-своєму говорили критики «донецького регіоналізму», ідеологія якого базувалася, як стверджувалося, на приматі права держави, беззаперечній покорі її лідеру і правлячій партії, підпорядкуванні індивідуальної волі державній владі та жорсткому придушенні інакомислення і свободи слова; зневажливому ставленні до ліберальних та демократичних цінностей; відторгненні необхідності критичного і незалежного мислення; денаціоналізації свідомості українців. У «донецькому регіоналізмі» аналітики добачили навіть базис для «зародження і еволюції тоталітарного режиму в Україні», насадження культу особистості Януковича, інституціоналізацію «насильства та репресій відносно всіх форм інакомислення, з одного боку, і організації удаваного консенсусу в соціумі, з іншого», та, відповідно, придушення політичної опозиції й встановлення «диктатури партії» [56].

Втікши до Росії, В. Янукович намагався проштовхнути ідею «самовизначення областей» у складі України (завуальовану ідею федералізації Української держави, що лобіюється Росією) на референдумах. При цьому, зверну увагу, поради щодо децентралізації влади в Україні за рахунок зміцнення «самоуправління» озвучили представники Європи (посол Франції А. Ремі; очільник ПАСЄ А. Брасер та ін.), не враховуючи, що в умовах української політичної дійсності це може бути кроком до розпаду країни.

Одним із потужних ресурсів, який залучали (й залучають) собі на службу очільники регіональних політичних режимів, залишаються засоби масової інформації, Інтернет-ресурси. Серед функцій, виконання яких покладалося на них їхніми власниками, це не тільки, власне, інформування «підлеглого» населення: їхні функції зумовлювалися/зумовлюються поточною ситуацією. Так, проаналізувавши випадок телевізійного каналу «Україна» та Інтернет-ресурсу http://kanalukraina.tv, ми з'ясовуємо, найперше, таке:

- за даними, що поширюються безпосередньо самим каналом «Україна», він входить до ТОВ «Медіа Група Україна», яка об'єднує також молодіжний телеканал «НЛО TV», тематичні канали «Футбол 1»/«Футбол 2», тематичний канал Індиго TV, «Регіональну Медіа Групу», сейлз-хаус «Медіапартнерство», компанію «Діджитал Скрінз» (oll.tv), продакшн-компанії «Теле Про», Front Cinema та «Допоможемо ТВ», а також холдинг «Сьогодні Мультимедіа»;

- канал має потужне покриття, яке(за тими самими даними на початок 2016 р.) становило 93, 4% всіх домогосподарств України;

- сигнал каналу поширюється за допомогою широкого спектра мереж: аналогової передавальної мережі, кабельних мереж, мережі цифрового мовлення Т2 і через супутник;

- пропонований глядачу продукт - найрізноманітніший: «в ефірі інформаційне, пізнавальне, розважальне, художнє і спортивне мовлення». Крім того, канал сповіщає, що «активно розвивається виробництво власних телепрограм, фільмів і серіалів» [57].

Але звернемо увагу на інший момент: нині одним із найпотужніших проектів каналу є запущений у серпні 2014 р. проект «Гуманітарний штаб “Допоможемо”» Р. Ахметова. Останній був створений, як стверджується його засновниками, «для надання максимальної допомоги всім мирним жителям Донецької та Луганської області, що постраждали внаслідок військових дій» [58]. Тобто, можна стверджувати, що серед нинішніх функцій каналу і Фонду, а також Штабу, акцентується функція «відмивання» образу Р. Ахметова у Донбаському регіоні. Його образ потьмянів у 2014 р., коли Ахметов «повірив обіцянкам Суркова і не виніс в одну хвіртку тоді ще нечисленних деенерівських вождів», але за кілька років війни і тисяч смертей, «частина яких точно на совісті Ахметова», він «захотів стати патріотом» [59].

«Запросивши війну» на Донбас, але прорахувавшись, Р. Ахметов намагався і далі керувати «своїм регіоном» (чи, як зазначали експерти, «Ахметовським автономним округом» [60]). У 2015 р., за повідомленням ЗМІ, під впливом Р. Ахметова, який сподівався, що українська влада прийме ідею «особливого статусу Донбасу», з будинку так званої «воєнної комендатури “ДНР”» прибрали прапор терористів, а у Донецьку запрацював банк Ахметова - ПУМБ, оскільки олігарх сподівався, що саме він (у разі реалізації сценарію «особливий статус Донбасу») буде єдиною персоною, якій під силу буде здійснювати політичний (на рівних з Києвом), економічний (через відбудову зруйнованої інфраструктури разом з європейцями та іншими територіями України), управлінський контроль за регіоном і людьми, для яких він «свій» [54].

Інформування про діяльність свого благодійного фонду через підконтрольні ЗМІ, як і діяльність Фонду на окупованих Росією частинах Донеччини і Луганщини, спрямовувалися на те, щоб і надалі зберігати соціальний, а отже, й потенційно політичний вплив у регіоні.

Показово, що разом із підтримкою представників незахищених верств населення, Р. Ахметов підтримував і групу Д. Пушиліна, намагаючись зберегти власні активи, що залишилися в зоні війни [54].

На фоні російсько-української війни в частинах Луганської та Донецької областей Росія (відмовившись сьогодні від пропаганди проекту «Новоросія»), в свою чергу, докладає зусиль для створення «атрибутів державності», що зумовило визнання нею на початку 2017 р. паспортів «ЛНР» та «ДНР». У «республіках» була проведена «націоналізація» підприємств, на специфіку якої звернули увагу ЗМІ, зазначивши роль й зацікавленість того ж таки Р. Ахметова у її проведенні. Зокрема вказувалося (див.: [61]) на те, що:

- шахтарі, які працюють на ТОВ ДТЕК «Свердловантрацит», як і «ополчення» міста, знали про підготовку націоналізації ще з 2016 р., а ініціатором «націоналізації» називали Р. Ахметова, який підтримав «вільний Донбас», «возить гуманітарку», а в Україні на нього тиснуть політичні опоненти;

- менеджери ТОВ ДТЕК (приміром, К. Скрипник) неодноразово говорили про «націоналізацію» і привозили на шахту «потенційних інвесторів» із Осетії, Чечні, «Росії та Криму»;

- весь цей час шахти ТОВ ДТЕК працювали, відвантажуючи вугілля в Росію, даючи план і отримуючи зарплату «за простій» без оголошення простою. Профспілка не втручалася, переконуючи, що «так треба»: «Треба допомогти Ахметову, з яким веде війну Порошенко»;

- необхідність «націоналізації» пояснювалася необхідністю самостійності у виборі партнерів. Крім того, наголошувалося, що «якщо ми примусимо Україну купувати наше вугілля, вони нас визнають як державу».

Час від часу проговорюється питання проведення виборів і, таким чином, «узаконення» (легалізації) чинної влади на непідконтрольній Україні території. У разі повернення цих територій (з широкими повноваженнями й механізмом блокування рішень центру під українську юрисдикцію) республіки-«троянські коні» будуть (разом з іншими інструментами російського впливу) провідниками волі Росії в Україні. Таким чином, Україна матиме регіональний політичний режим, керований з Москви.

Р. Ахметов же сподівається на інше. Нині він намагається закріпити свою владу в підконтрольній Україні частині Донеччини і Луганщини. Про це, наприклад, свідчить заява, зроблена нинішнім очільником Донецької військово-цивільної адміністрації П. Жебрівським на адресу Р. Ахметова у зв'язку з втручанням останнього у процес створення об'єднаних громад в області: «Є ДТЕК, який, на жаль, почав власну політику. Я попереджаю власників ДТЕК - займайтеся господарчою діяльністю, не лізьте в політику. На жаль, є один із представників ДТЕК, яка чомусь вирішила, що під ДТЕК буде сформована велика Добропільська громада. Не допущу цього. Буде те, що на користь людям - наближення адміністративних послуг» [62].

Тож, якщо подивитися на сучасну ситуацію в державі, то вона далеко неоднозначна. Відбуваються зміни в Західному регіоні України, де, зокрема, відкрито про свою антиукраїнську позицію заявляють монахи Почаївської лаври, які закликають росіян прийти на Західну Україну та переконують людей «у доцільності утворення монархії з “батюшкою-царем” на чолі» [63]. Голова Закарпатської обласної ради М. Рівіс у жовтні 2016 р. прямо заявив, що Кабміну потрібно більше приділяти уваги Закарпатській області, якщо він хоче бачити її у складі України [64]. Ця думка по-своєму співзвучна не лише ідеям Ледиди, викладеним вище: позиція М. Рівіса близька представникам інших політичних сил - С. Деркачу, С. Ратушняку, О. Анталу, В. Якубцю тощо, яким не чужа ідея Закарпатської автономії* [65].

На Волині, де про сепаратизм раніше не йшлося, ситуація змінилася: у березні 2017 р. ЗМІ констатували в регіоні «не лише правовий нігілізм, безвідповідальність окремих місцевих політиків, але й нестримне бажання певних осіб взяти регіон під свій повний контроль, що межує із сепаратизмом і, в кінцевому підсумку, загрожує існуванню України як унітарної держави» [66]. На Харківщині (після смерті у 2016 р. Марка Добкіна) ЗМІ почали писати і про смерть «бізнес-князівства» Добкіних, ретельно вибудуваного Добкіним-батьком, та формування нового регіонального клану на чолі з В. Рабиновичем і Є. Мураєвим (при збереженні влади Г. Кернеса, який із тримача «харківського общака» свого часу перетворився у поважного бізнесмена) [32]. Фактично маємо справу із трансформацією регіонального політичного режиму, представники якого відпрацьовують інструменти посилення свого впливу безпосередньо в регіоні та, відповідно, у взаєминах з центральною владою. Показовими є нинішні риси Харківщини: вона є тим одним із регіонів (разом із Донецькою та Луганською областями), де прозорість, за даними українського представництва міжнародної антикорупційної мережі Transparency International та партнерів з Інституту політичної освіти (команда експертів яких виміряла прозорість 25 українських міст за 91 показником, що охоплює 13 сфер: інформацію про роботу органів місцевої влади; доступ та участь; закупівлі; житлову політику; бюджетування та контракти; гранти, виділення фінансів; соціальні послуги; кадрові питання; професійну етику та конфлікт інтереів; землекористування та будівельну політику; комунальні підприємства; комунальне майно та освіту), найнижча: її бали коливаються у межах від 13, 4 до 35, 1 [67]. Найменш прозорим містом став Сєвєродонецьк. До п'ятірки найменш прозорих міст потрапив і Харків [67]. Крім того, Харківщина є тим регіоном, в якому на початку 2017 р. мешканці «найбільше»(разом із жителями Донеччини) підтримували автономію у складі України -- 23 % [68] .

“Представники Закарпаття часто покликаються на результатимісцевого референдуму, проведеногов регіоні 1 грудня 1991 р.- водночас зі всеукраїнським референдумом щодо проголошення незалежності, на якому 78, 6% його учасників висловилися за проголошення Закарпатської області спеціальною самоврядною територією у складі незалежної України, і результати якого не були реалізовані.

Іншим «сигналом», що по-своєму свідчить про емансипацію регіонів, є той факт, що минулого, 2016, року, перевищивши свої повноваження, сім обласних рад ухвалили рішення, згідно з якими мають бути встановлені договірні відносини у розподілі повноважень між державою і регіонами [69]. Таким чином, регіони виказують готовність до федералізації (а, можливо, й до розпаду держави?). Такі «бажання» мають під собою ідентифікаційне підґрунтя, адже у березні 2017 р. (за результатами опитування Центру Разумкова, проведеного 3-9 березня 2017 р., серед 2016 респондентів в усіх регіонах України за винятком окупованих територій при похибці 2, 3%) 22% україномовних громадян, 33% російськомовних та 34% двомовних в Україні вважають себе громадянами колишнього СССР [70].

По-своєму непокору центральній владі демонструють місцеві ради, про що свідчить поведінка останніх щодо декомунізації України. Так, у травні 2016 р. розпорядженням голови Одеської обласної державної адміністрації було перейменовано близько 300 вулиць у населених пунктах як Одеської області, так і безпосередньо в місті Одесі. Були перейменовані, зокрема, такі вулиці, як Дніпропетровська дорога, Героїв Сталінграда, проспект Маршала Жукова, вулиця Чапаєва, десяток Чапаєвських провулків та ін. Вулиці здобули назви Героїв Крут, Івана і Юрія Липи, Івана Мазепи, Романа Шухевича, Семена Палія, Бернардацці. З'явився проспект Небесної сотні. Утім, Одеська міська рада під час сесії 26 квітня 2017 р. затвердила назви 1531 топоніма (вулиць, провулків, проспектів тощо), повернувши частині вулиць попередні назви(зокрема, «повернулися»: вулиця 25-ї Чапаєвської дивізії, вулиця і провулок Бабушкіна, вулиці Гайдара, Бєлінського, Бадаєва, Терешкової, проспект Маршала Жукова і т. п.) [71].

Подібна ситуація склалася і, приміром, у Корсунь-Шевченківському Черкаської області, де міська рада наприкінці березня 2017 р. змінила назви топонімів, що з'явилися внаслідок декомунізації [72].

У цій ситуації аналітики, позитивно оцінюючи ухвалення «Концепції реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні» [73] (на початку 2017 р.), зазначали [69] низку недоліків у роботі:

- уряду, який «не створив системи оперативного реагування на виклики, що виникають при проведенні реформи і не здійснював належного супроводу потрібних для реформи законопроектів у Верховній Раді України»;

- Верховної Ради України, яка«не проявила активності в оперативному розгляді законопроектів, що потрібні реформі». Тож ухвалені рішення щодо «субвенцій у 2017 р. на підтримку об'єднаних територіальних громад, розвитку окремих територій та ДФРР узагалі суперечать концепції реформи, базовим законам про добровільне об'єднання громад та про засади державної регіональної політики, а отже, мають бути переглянуті».

Регіони заявляють про себе створенням регіональних політичних партій: на початок 2017 р. в Україні діяли партії з, так би мовити, «регіональним акцентом» - ПОЛІТИЧНА ПАРТІЯ «ОДЕСЬКА ПАРТІЯ», Політична партія «Патріоти Волині», ПОЛІТИЧНА ПАРТІЯ «ХЕРСОНЦІ», Політична партія «Українська Галицька партія», Всеукраїнське об'єднання «ЧЕРКАЩАНИ»*. Такий процес відбувається на тлі руйнування у свідомості населення в час після Революції Гідності образу «партії влади» (попри те, що на останніх парламентських виборах «Блок Петра Порошенка» і «Народний фронт» підтримали 40% виборців): на початку 2017 р., за даними соціологічних досліджень, підтримка партійних лідерів, яким електорат висловлював довіру, стрімко скорочується - в рази [74].

Своєрідна «регіональна непокора» була продемонстрована Президенту П. Порошенку під час розгортання торговельної блокади ОРДЛО, коли низка голів держадміністрацій і місцевих рад, в одних випадках, всіляко підтримувала блокаду (чи потурала їй), в інших - спостерігала за розгортанням подій і вичікувала.

“Написання назв партій - згідно із вказаними реєстратором на сайті Міністерства юстиції України.

Поведінка влади у Києві і, зокрема Президента П. Порошенка, схиляє експертів до думки, що останній «запропонує місцевим "князькам" місця в парламенті в обмін на підтримку на президентських виборах» [75], що, по-перше, свідчить про слабкість Президента, центральної влади, а по-друге, про відсутність політичної волі змінювати ситуацію в «захопленій державі» на користь демократизації процесів, проведення реформ в інтересах усього суспільства й захисту національних інтересів України тощо.

Таким чином, можна твердити, що існування політичних регіонів і, відповідно, регіональних політичних режимів, таїло і таїть у собі (як показали, насамперед, події в АР Крим і в українському Донбасі) деструктивний заряд для країни, що набирає ваги, насамперед, за відсутності адекватної регіональної політики в державі, що одним дозволяє твердити про «захоплення держави», другим - про те, що українська унітарність - фейк, третім - виявляти нестримне бажання переписати Конституцію і федералізувати державу.

Отже, вищевикладене дозволяє твердити, що функціонування регіональних політичних режимів забезпечується найрізноманітнішими засобами:

- незмінністю еліти (кланів) при владі, зорієнтованої на самостійність у контролі за регіоном і його ресурсами (фінансовими, сировинними, людськими тощо);

- наданням центральною владою певних преференцій області/регіону в політичному чи економічному сенсі (уможливлення «економічних автономій»);

- розвитком у позитивному чи негативному ключі «ідеї регіону» елітою в центрі і на місцях;

- своєрідним «схрещенням» регіоналізму з популізмом;

- створенням неформальних інститутів, які підмінюють формальні інститути та політичні й економічні (шляхом організації контрабандних шляхів, створення умов для нелегального видобутку сировинних ресурсів) практики;

- створенням специфічних інститутів (наприклад, подвійного громадянства, земляцтв, «місцевих» партій та ін.), які діють в інтересах регіональної еліти;

- використанням засобів масової інформації;

- використанням інститутів соціалізації для насаджування «регіональної психології»;

- маніпуляцією інформацією (фактами минулого і сьогодення);

- критикою держави з антидержавницьких позицій;

- глорифікацією особливостей (унікальності) та «заслуг» області/регіону перед державою;

- впровадженням специфічної політики регіональної ідентичності;

- заграванням елітою прикордонного регіону з владою та елітою сусідньої держави;

- створенням економічних умов, за яких унеможливлюється зміцнення та кількісне зростання середнього класу;

- спрощенням соціальної структури регіонального соціуму (найбільші прошарки - бюджетники, пенсіонери, маргінали, мінімізований середній клас);

- створенням умов, які блокують повноцінний розвиток громадянського суспільства, що унеможливлює спротив режиму. Натомість - підтримка організацій, які забезпечують стійкість регіонального режиму та забезпечують його визнання мешканцями регіону;

- створенням регіональної системи покарань і заохочень, залякування і примусу;

- підживленням регіонального сепаратизму;

- використанням «кишенькових» терористів і війни у процесі «торгівлі» з центральною владоючи її шантажу;

- зовнішнім втручанням (що в той чи інший спосіб запускає механізм ерозії держави) та ін.

Деструктивними наслідками діяльності безвідповідальних еліт та розбудованих ними режимів є:

- протиставлення регіонів держави у системі координат наші - їхні (лідери, герої, цінності, можливості, заслуги, права й обов'язки, перспективи тощо), що призводить до все нових ліній розламу в соціумі. Культивація «політики розколу»;

- «консервація» політико-економічної, соціально-культурної та ін. ситуації у регіоні та відмова від реформ;

- пасивність суспільства;

- використання елітою «переваг» регіону у «торгівлі» з центром та культивування непокори центру;

- трансформація ідеї регіону в ідеологію регіоналізму чи федералізму;

- колабораціонізм регіональної еліти;

- регіональні антиукраїнські настрої;

- регіональний сепаратизм;

- відтік населення з областей;

- етнічні чистки українців (див. про це детальніше: [76])

- виведення регіону з юрисдикції України.



Література

1. [Сайт «Деловая столица»] Сквирский князь [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.dsnews.ua/politics/vdart12993

2. [Сайт «job-sbu.org.Антикоррупционный портал»] Украинские князьки. Кто и как поделил страну [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://job-sbu.org/ukrainskie-knyazki-kto-i-kak-podelil-stranu-39579.html

3. [Сайт «Тут був я»] Ковалівка. Земля Її мрії [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://tutbuv.com/?p=2645

4. [Сайт «КорреспонденТ.гаЬ>]ОРД: Донетчина: региональные князьки и корольки [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://blogs.korrespondent.net/ blog/users/3213031-ord-donetchyna-rehyonalnye-kniazky-y-korolky

5. [Сайт «Житомир.МЬ»] Региональные князьки и корольки: Житомирщина [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.zhitomir. info/news_18636.html

6. [Сайт «Інтернет проект «Віртуальне місто Рівне»] Региональные князьки и корольки: Ровенщина (2008 год) [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.rivne.org/history/rich2008.php

7. [Сайт «Новости Украины. События в мире»] Региональные князьки и

корольки:Сумщина [Електронний ресурс]- Режим доступу:

http://noviny .su/VV-00000214.html

8. [Сайт «Новости Украины. События в мире»] Региональные князьки и корольки: Харьковщина [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://noviny .su/VV-00000213.html

9. [Сайт «ЧАС»] Буковинський клан [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.chas.cv.Ua/33_07/1.html

10. [Сайт «FreeVoiceInformationanalysis»] Крючок Р. Україна олігархічна [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://iac.org.ua/ukrayina-oligarhichna/

11. [Сайт «Тиждень.ш»] Олігархи знову поділили Україну. Вибори як перерозподіл сфер впливу та війна за вотчини [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://tyzhden.ua/Politics/150013

12. [Сайт «ТСН. Україна»] В Україні завдяки децентралізації можуть з'явитися приватні міста і села [Електронний ресурс] - Режим доступу: https://tsn.ua/ukrayina/v-ukrayini-zavdyaki-decentralizaciyi-mozhut-z-yavitisya- privatni-mista-ta-sela-863394.html

13. [Сайт «Закарпаття онлайн»] Є ідея замкнути Закарпатську область як феодальний клан - Ткачук [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://zakarpattya.net.ua/News/154422-IE-ideia-zamknuty-Zakarpatsku-oblast-iak- feodalnyi-klan-%E2%80%93-Tkachuk-VIDEO

14. [Сайт «depo.ua»] Бурштинокопачі та забудовники: Коли розженуть

приватні армії у регіонах [Електронний ресурс]- Режим доступу:

http://www.depo.ua/ukr/politics/koli-siloviki-rozzhenut-bandi-novitnih-titushok- 20170406551178

15. PhilippTher. TheNewOrderontheOldContinent. AHistoryofNeoliberal- Europe (Originaltitle: DieneueOrdnungauf dem alten Kontinent. Eine Geschichte des neoliberalen Europa). - Suhrkamp Verlag Berlin 2014. - 432 p.

16. [Сайт Радіо Свобода] Огляд української преси [Електронний ресурс]. - 2001. - 5 грудня. - Режим доступу: http://www.radiosvoboda.org/a7884001.html

17. Цит. за: Дем'янчук В. А. Державотворча праця Івана Геля у Львівській обласній раді першого демократичного скликання (1990-1991 рр.) // Гілея. - 2015. - Вип. 101. - С.109.

18. Пятьдесят семьвопросов избирателей Президенту России. - М.: б. и., 1996. - 78 с.

19. [Офіційний веб-портал Верховної Ради України] Про відновлення Кримської Автономної Радянської Соціалістичної Республіки.Верховна Рада УРСР; Закон від 12.02.1991 № 712-XII [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/main/o600/page4

20. [Офіційний веб-портал Верховної Ради України] Про введення в дію Закону Української РСР «Про відновлення Кримської Автономної Радянської Соціалістичної Республіки» та про поповнення складу Верховної Ради Кримської АРСР; Верховна Рада УРСР; Постанова від 12.02.1991 № 713-XII [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/ laws/main/o600/page4

21. [Сайт «Обозреватель»] Ислямов: Крым никогда не был украинской автономией [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.obozrevatel. com/politics/12945-islyamov-kryim-nikogda-ne-byil-ukrainskoj-avtonomiej.htm

22. [Офіційний веб-портал Верховної Ради України] Об органах государственной власти Крымской Автономной Советской Социалистической Республики Органы власти АРК. Верховная Рада АРК; Закон от 10.09.1991 № 119-1 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/krym/show/rb0119002-91

23. Тезисы политической платформы Республиканского движения

Крыма [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://sevkrimrus.

narod.ru/ZAKON/rdk.htm

24. Див. про це детальніше: Кармазіна М. Становлення та трансформація політичної влади в Автономній Республіці Крим (1991 - початок 2014 рр.) // Політичний процес в Автономній Республіці Крим: особливості, суперечності, прорахунки (1991 - 2014 рр.) / Аналітична доповідь. - К.: ІПіЕНД ім. І. Ф. Кураса НАН України, 2016. - С.6 - 32.

25. Стратегия и тактика Милли Фирка на современном этапе (2009-2011 гг.) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.milb- firka.org/content/1540

26. [Сайт Міллі Фірка] Программа Милли Фирка «Крымские татары:

Стратегия ХХІ века»[Електронний ресурс].- Режим доступу:

http://www.milli-firka.org/content/GJGD/title/%D0%9F%D1%80%D0%BE% D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%BC%D0%B0- %D0%9C%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D0%B8/#content6863

27. [Сайт «Судебно-юридическая газета»] У Гройсмана решили преступить все советские законы [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://sud.ua/ru/news/obshchestvo/102807-y-grojsmana-reshili-prestypit-vse- sovetskie-zakoni

28. [Сайт Інтернет-ресурсу delo.ua] Украинские «воры в законе» работают на Россию - Деканоидзе [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://delo.ua/ukraine/ukrainskie-vory-v-zakone-rabotajut-na-rossiju-dekanoidze- 319687/

29. [Сайт «Украинская правда»] Галина Сенык. Правда о деньгах Лазаренко [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.pravda. com.ua/rus/columns/2013/09/13/6997857/ )

30. Кучма Л. Д. После майдана: Записки президента. 2005 - 2006. - Киев: Довира; Москва: Время, 2007. - 688 с.

31. [Сайт «Украинская правда»] Нестор Шуфрич: Литвину по морде могут дать, но убить - за это не стоит волноваться [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.pravda.com.ua/rus/articles/2007/03/13/4414531/ ?attempt=1

32. [Сайт «Корупція»] Вінницькі, харківські, чернівецькі, донецькі: з чого починалися українські клани [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://korupciya.com/vinnitski-harkivski-chernivetski-donetski-z-chogo- pochinalisya-ukrayinski-klani-foto/

33. [Сайт <Юп1іпєЕкспрєс»] Генерал Москаль «наїхав» на клан Балог [Електронний ресурс]. - Режим доступу:http://expres.ua/news/2016/12/21/ 219044-general-moskal-nayihav-klan-balog

34. [Сайт «Обозреватель»] Юрій З. Смирнов. Чому клан Балог агітує за

угорську партію?[Електронний ресурс].- Режим доступу:

https://www.obozrevatel.com/blogs/10958-chomu-klan-balog-agitue-za-ugorsku- partiyu.htm

35. [Сайт «depoЗакарпаття»]У Закарпатській ОДА прокоментували

заяву Угорщини про угорські автономії в сусідніх країнах [Електронний ресурс].- Режим доступу:https://zak.depo.ua/ukr/zak/u-zakarpatskiy-oda-

prokomentuvali-zayavu-ugorschini-pro-ugorski-avtonomiyi-v-susidnih-krayinah- 20170326543832

36. [Сайт «Радіо Свобода»] Ідеологічна провокація в центрі Ужгорода. Що зробить українська влада? [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.radiosvoboda.org/a/28489481.html

37. [Сайт «Капитал»] Будапешт готов поддерживать венгерские

автономии в соседних страна[Електронний ресурс].- Режим

доступу :http://www.capital.ua/ru/news/88049-budapesht-gotov-podderzhivat- vengerskie-avtonomii-v-sosednikh-stranakh

38. [Сайт «Центральна виборча комісія] Вибори народних депутатів України 2012. Відомості про підрахунок голосів виборців в одномандатному виборчому окрузі. Одномандатний виборчий округ №94. Київська область. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.cvk.gov.ua/pls/ vnd2012/WP040?PT001F01=900&pf7331=94

39. [Сайт «Lb.ua»] Суслов Евгений Иванович [Електронний ресурс]. - Режим доступу :https://lb.ua/file/person/266_suslov_evgeniy_ivanovich.html

40. [Сайт «Центральна виборча комісія] Вибори народних депутатів України 26 березня 2006 року. Алфавітний покажчик народних депутатів України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.cvk.gov.ua/pls/ vnd2006/w6p001

41. [Сайт «Центральна виборча комісія] Позачергові вибори народних депутатів України 30 вересня 2007 року. Алфавітний покажчик народних депутатів України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.cvk.gov.ua/pls/vnd2007/w6p001

42. [Сайт «СТРАНАш»] Москаль заявил, что отбил у клана Балоги

Закарпатскую область [Електроннийресурс].- Режим доступу:

https://strana.ua/news/34961-moskal-zayavil-chto-otbil-u-klana-balogi- zakarpatskuyu-oblast.html

43. Кармазіна М. С. Політичні ідентичності в сучасній Україні: міська громада Донецька. - К.: ІПіЕНД ім. І. Ф. Кураса НАН України, 2016. - 232 с.

44. [Сайт «Lb.ua»] Розбірки в Мукачево: Балога vs Ланьо [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://lb.ua/news/2015/07/13/310814_rozbirki _mukachevo_baloga_vs_lano.html

45. [Сайт «Lb.ua»]ПС выложил свою версию событий в Мукачево [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://lb.ua/society/2015/07/12/310726 _ps_vilozhil_versiyu_sobitiy.html

46. [Офіційний веб-сервер Центральної виборчої комісії] Вибори народних депутатів України. 2012. Алфавітний покажчик кандидатів у народні депутати України. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.cvk. gov.ua/pls/vnd2012/wP401?pt001f01 =900&lit=203 &current_row= 1

47. [Офіційний веб-сервер Центральної виборчої комісії] Позачергові вибори народних депутатів України. 2014. Алфавітний покажчик кандидатів у народні депутати України. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.cvk.gov.ua/pls/vnd2014/WP401 ?pt001f01=910&lit=203&current_row=31

48. [Сайт «Апостроф»]Ланьо признался, что он главарь криминальной

группировки«Блюк»[Електроннийресурс].- Режимдоступу:

http://apostrophe.ua/news/society/2015-07-19/lano-priznalsya-chto-on-glavar- kriminalnoy-gruppirovki-blyuk/30

49. [Сайт «Деловая столица»] Силовики по вызову [Електронний ресурс]. - Режим доступу:http://www.dsnews.ua/economics/vdart14636

50. [Офіційний веб-портал Верховної Ради України] Про охоронну діяльність Верховна Рада України; Закон від 22.03.2012 № 4616-VI [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/ show/4616-17

51. [Офіційний веб-портал Верховної Ради України] Про затвердження переліку спеціальних засобів, придбання, зберігання та використання яких здійснюється суб'єктами охоронної діяльностіКабінет Міністрів України; Постанова, Перелік від 11.02.2013 № 97 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/97-2013-%D0%BF/paran8#n8 ].

52. [Сайт «Радіо Свобода] «Приватні армії» олігархів стали базою для створення добровольчих батальйонів - експерт [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.radiosvoboda.org/a/26962115.html

53. [Микола Томенко. Персональний сайт] Микола Томенко: в Україні мають бути заборонені «приватні армії» олігархів [Електронний ресурс]. - Режим доступу :https://tomenko.ua/komentari/mykola-tomenko-v-ukrajini-mayut- buty-zaboroneni-pryvatni-armiji-oliharhiv/

54. [Сайт «24 канал»] В войне на Донбассе победитель только один -

Ахметов [Електронний ресурс]. - Режим доступу:http://24tv.ua/ru/v_vojne na_donbasse_pobeditel_tolko_odinahmetov_n613232

55. [Сайт «depoЗакарпаття»] Медведчук та Балога взялися за створення Закарпатської народної республіки? [Електронний ресурс]. - Режим доступу:

http://zak.depo.ua/ukr/zak/yak-zakarpatski-deputati-zgadali-pro-avtonomiyu-ta-

chomu-05042016200000

56. [Сайт «Радіо Свобода»] Віктор Каспрук. В Україні повернуто ідеологію в освіту [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.radiosvoboda.org/a/24216021.html .

57. [Сайт телеканалу «Україна»] Про канал [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://kanalukraina.tv/ua/about

58. [Сайт «Гуманітарного штабу “Допоможемо”». Фонд Ріната Ахметова] Про проект [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://dopomozhemo.kanalukraina.tv/ua/

59. [Сайт «Экономические известия»] Почему Ахметов вдруг решил

вернуть Донбасс в Украину, - Березовец [Електронний ресурс]. - Режим доступу:http://news.eizvestia.com/news_politics/full/215-pochemu-ahmetov-

vdrug-reshil-vernut-donbass-v-ukrainu-berezovec

60. [Сайт «Политическое обозрение»]Украина феодальная: кто «держит» украинские регионы? [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://politobzor.net/show-68906-ukraina-feodalnaya-kto-derzhit-ukrainskie- regiony.html

61. [Сайт «Информационное сопротивление»] Олена Степанова. «Гудящий апгрейд»: шахтеры и "ополчение" знали о готовящейся "национализации" еще в 2016 году [Електронний ресурс]. -- Режим доступу: http://sprotyv.info/ru/news/kiev/gudyashchiy-apgreyd-shahtery-i-opolchenie-znali- o-gotovyashcheysya-nacionalizacii-eshche-v

62. [Сайт «Facenews»] Глава Донецкой области сделал громкое заявление в адрес Ахметова [Електронний ресурс]. - Режим доступу :https://www.facenews.ua/news/2017/347000/

63. [Сайт «Місто»] Сепаратизм в Почаївській лаврі [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.gazeta-misto.te.ua/separatyzm-v-pochajivskij/

64. [Сайт «UNIAN»] Якщо уряд хоче бачити Закарпаття у складі України, то треба не забувати про регіон - голова облради [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.unian.ua/politics/1569052-yakscho- uryad-hoche-bachiti-zakarpattya-u-skladi-ukrajini-to-treba-ne-zabuvati-pro-region- golova-oda.html

65. [Сайт «depo.ua»] Почему закарпатские "князьки" мечтают о судьбе "Моторолы" [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.depo.ua/rus/ politics/chomu-zakarpatski-knyazki-mriyut-pro-dolyu-motoroli--19102016170000

66. [Сайт «Волинська правда»] Від сепаратизму врятують вибори

[Електронний ресурс].- Режим доступу: http://www.pravda.lutsk.ua/

ukr/news/108907/

67. [Сайт «Радіо Свобода»]Рейтинг прозорості міст України. Про що говорять оцінки? [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.radiosvoboda.org/a/28506922.html

68. [Сайт «Gazeta.ua»] Харків'яни хочуть автономії більше, ніж усі

українці [Електронний ресурс].- Режим доступу: https://gazeta.ua/

articles/donbas/_harkivyani-hochut-avtonomiyi-bilshe-nizh-usi-ukrayinci/765685

69. [Сайт газети «Дзеркало тижня»] Анатолій Ткачук. Про децентралізацію, успіхи, ризики і роль парламенту [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://gazeta.dt.ua/internal/pro-decentralizaciyu-uspihi-riziki-i- rol-parlamentu-_.html

70. [Сайт «ZN, ш»]Громадянами колишнього СРСР відчувають себе

27% українців [Електронний ресурс].- Режим доступу :https://dt.ua/

UKRAINE/gromadyanami-kolishnogo-srsr-vidchuvayut-sebe-27-ukrayinciv- 239505_.html

71. [Сайт «Тиждень.ш»] Одеська міськрада повернула частині вулиць

радянські назви [Електронний ресурс].- Режим доступу:

http://tyzhden.ua/News/190992

72. [Сайт «В'^>]Декоммунизация на Украине спустя год: возврат к старым названиям? [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.dw.com/ru/%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0% BC%D1%83%D0%BD%D0%B8%D0%B7%D0%B0%D1%86%D0%B8%D1%8 F-%D0%BD%D0%B0-

%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D0%B8%D0%BD%D0%B5-

%D1%81%D0%BF%D1%83%D1%81%D1%82%D1%8F-

%D0%B3%D0%BE%D0%B4-

%D0%B2%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D1%80%D0%B0%D1%82-%D0%BA- %D1%81%D1 %82%D0%B0%D1%80%D1%8B%D0%BC- %D0%BD%D0%B0%D0%B7%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%8F %D0%BC/a-38623997

73. [Офіційний веб-портал Верховної Ради України] Про схвалення Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні. Кабінет Міністрів України; Розпорядження, Концепція від 01.04.2014 № 333-р [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/333-2014-%D1%80

74. [Сайт СОЦПОРТАЛ] Одна из проблем украинского общества - недоверие к политическим партиям [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://socportal.info/2017/01/10/odna-iz-problem-ukrainskogo-obshhestva- nedoverie-k-politicheskim-partiyam.html

75. [Сайт «Цензор.нет»] Порошенко запропонує місцевим «князькам» місця в парламенті в обмін на підтримку на президентських виборах, - Найем [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ua.censor.net.ua/news/433908/ poroshenko_zaproponuye_mistsevym_knyazkam_mistsya_v_parlamenti_v_obmin _na_pidtrymku_na_prezydentskyh

76. [Сайт «ZIK»] На Донбасі почалися етнічні чистки українців, - Снєгирьов [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zik.ua/news/2016/ 12/30/na_donbasi_pochalysya_etnichni_chystky_ukraintsiv_1018811

Размещено на Allbest.ru