Сучасні тенденції діяльності провідних "мозкових центрів" Сполучених Штатів Америки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Сучасні тенденції діяльності провідних «мозкових центрів» Сполучених Штатів Америки

Маєвська О.М.,

викладач кафедри міжнародних відносин, інформації та регіональних студій Навчально-наукового інституту Міжнародних відносин Національного авіаційного університету

Анотація

В статті представлено провідні «мозкові центри» США та визначено основні фактори, що впливають на їхню діяльність. Здійснено характеристику основних напрямів діяльності даних організацій.

Ключові слова: «мозкові центри», США, діяльність аналітичних центрів

Аннотация

В статье представлены ведущие «мозговые центры» США и определены основные факторы, влияющие на их деятельность. Осуществлено характеристику основных направлений деятельности данных организаций.

Ключевые слова: «мозговые центры», США, деятельность аналитических центров

Abstract

In this article the leading think tanks of the US are presented and the main factors, that have an influence on their activity, are determined. There is a description of the main activities of these organizations.

Key words: think tanks, the USA, activity of think tanks

Постановка проблеми

Сучасні тенденції міжнародної політики вимагають нових знань та якісних експертних оцінок, що в подальшому стають вагомим фактором у діяльності «мозкових центрів». Як незалежні аналітичні установи вони посідають особливе місце у сфері продукування та поширення суспільно-важливого знання. Класичним прикладом вагомості функціонування незалежних аналітичних установ є США. Зумовлено це, передусім, історичними аспектами інституціоналізації політичного аналізу та прогнозування, лідируючими позиціями американських центрів у світовому масштабі.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. На сьогоднішній день дослідженням «мозкових центрів» займаються багато вчених. Серед західних дослідників слід відзначити Дж. Сміта, Е. Річа, Дж. Макгана, Д. Ейбелсона, П. Діксона, Р. Хааса, праці яких досліджують розвиток та становлення «мозкових центрів» США, основні підходи до класифікації, визначення особливостей діяльності та механізмів впливу на політику держави, використання рейтингової моделі оцінки діяльності та порівняння аналітичних центрів. Серед вітчизняних вчених дана проблематика представлена працями В. Білецького, К. Ващенка, С. Внучко, В. Горбатенка, О. Клименка, І. Петренка, Н.Ржевської, Ю. Якименка, та інш. Питання ж нинішніх тенденцій розвитку «мозкових центрів» є недостатньо розкритим.

Постановка мети та завдань. Метою статті є визначення нових тенденцій у діяльності провідних «мозкових центрів» США. Визначена мета потребує представлення факторів, що вливають на зміни у діяльності «мозкових центрів» та створення характеристики напрямів діяльності провідних аналітичних центрів Сполучених Штатів.

Виклад основного матеріалу дослідження

Із початку минулого століття «think tanks» зарекомендували себе у якості дієвих структур по виявленню та вирішенню актуальних проблем суспільства. Досить часто провідні ідеї та дослідження цих інститутів не оминаються увагою державних структур, що пояснюється самою сутністю незалежного аналітичного центру. З цього приводу, Р. Хаас називає «мозковими центрами» незалежні установи, створені з метою проведення досліджень та продукування об'єктивного знання, що є важливим для політики. На його думку, головним внеском цих організацій є допомога в подоланні розриву між світом ідей та дій, де під світом ідей розуміються університети, а світом дій - уряд [1]. Таким чином, «мозкові центри» виступають посередниками між теоретичним знанням та практичними діями. Фактично, «think tanks» синтезують у собі особливості науково-дослідних інститутів, лобістських груп та суб'єктів, що мають безпосередній вплив на прийняття політичних рішень.

Зародження та розвиток незалежних аналітичних структур пов'язаний передусім зі Сполученими Штатами Америки, де незалежна експертна оцінка має велику вагу в питаннях внутрішньої та зовнішньої політики. Саме уряд США має у своєму арсеналі найбільшу кількість науково-дослідних установ, які проводять незалежні дослідження та концентрують свою увагу на політичних реаліях, економіці, суспільному розвитку, тощо. У 2015 році в Сполучених Штатах їх нараховувалося 1835, що становило третину світової кількості аналітичних центрів (за даними Всесвітнього індекс-рейтингу аналітичних центрів за 2015 рік, що представлений програмою «Експертно-аналітичні центри та громадянське суспільство» Університету Пенсільванії США). Серед провідних аналітичних центрів світу найбільш вагомими американськими аналітичними центрами є Інститут Брукінгса, Фонд Карнегі за міжнародний мир, Центр стратегічних та міжнародних досліджень , Рада з міжнародних відносин, Корпорація РЕНД, центр ім. Вудро Вільсона, Фонд «Спадщина», Інститут Като. Зважаючи на авторитетність даної рейтингової системи , варто зазначити, що саме ці «мозкові центри» відіграють провідну роль у суспільно-політичному житті Сполучених Штатів Америки, мають найбільший вплив на суспільну думку та осіб, що приймають рішення[2].

Упродовж ХХ та на початку ХХІ століть кількість аналітичних центрів зростала бурхливими темпами. Цьому росту сприяла низка факторів - інформаційно-технологічна революція, завершення епохи державного контролю над інформацією, ускладнення і технологічний характер політичних питань, зростання кількості урядових організацій і їх повноважень, криза довіри до обраних посадових осіб, пришвидшення глобалізації і ріст впливу на державу недержавних діячів, а також потреба в своєчасній інформації та в її аналізі [3].

Ці фактори значною мірою позначилися і на аналітичних центрах Сполучених Штатів. Нині «мозковий центр» - це не лише «інститут без студентів», а організація, що має широкий спектр завдань. Науково-дослідна робота є не єдиною сферою діяльності, в якій працюють та яку розвивають. Вони ініціюють консультації у сфері публічної політики з актуальних проблем сучасності, таким чином залучаючи до розробки такої політики дедалі більше громадян. Саме неурядовий аналітичний центр виступає посередником між владою, бізнесом та громадянами, лобіює громадські пріоритети та інтереси шляхом гнучкого реагування на запити політичних діячів, прагнучи в такий спосіб безпосередньо впливати на їх рішення[4].

«Мозкові центри» є справжніми генераторами ідей, альтернативних прогнозів, висновків, модераторами публічної комунікації, лобістами суспільних інтересів. Хоча основна продукція «фабрик думок» - це прикладна політична експертиза, аналітичні статті, фундаментальні політичні праці, але її, як правило, відрізняє стратегічне цілепокладання, засноване на певних уявленнях про бажані соціально-економічні та політичні результати. Саме цим «фабрики думок» відрізняються від академічних наукових установ [5]. Наприклад, Інститут Брукінгса щорічно публікує своє дослідження у сфері зовнішньої політики США «Великі ставки та «чорні лебеді»», де по-суті аналізуються основні напрями зовнішньої політики США та надаються рекомендації президентові США щодо його діяльності.

Поширення результатів своїх досліджень залишається серед пріоритетних завдань кожного «мозкового центру». В процесі свого розвитку дані організації виробили досить розгалужену систему каналів взаємодії з суспільством та органами державної влади. Особливо яскраво це можна розглянути на прикладі американських «think tanks», які досить часто використовують офіційні контакти, а точніше виступи на слуханнях у комітетах конгресу та урядових комісіях. Деякі дослідницькі центри, а особливо ті, що працюють за контрактами, готують офіційні звіти на адреси вищих посадових осіб. Поряд із цим, фахівці з «фабрик думок» нерідко мають можливість попрацювати на державній службі або бути включеним до складу урядових комісій[6]. Н. Ржевська зазначає, що зі зростанням своєї популярності та значимості, «мозкові центри» почали відігравати важливу роль у трансформації політичної системи США, трансформувалося також і їхнє значення у прийнятті політичних рішень та виробленні державного курсу США. Наукові центри в США, порівняно з аналогічними установами в інших державах, більшою мірою впливають на прийняття політичних рішень. Це, частково пов'язано із циклічним процесом, коли вчені, які працюють у наукових центрах, із приходом тієї чи іншої адміністрації стають її членами або співробітниками і мають змогу реалізувати свої теорії на практиці [7, с. 96-97].

Нині засоби масової інформації є одним із найпотужніших каналів поширення інформації. В свою чергу «мозкові центри» активно спрямовують свою діяльність на збільшення кількості надрукованих досліджень у ЗМІ та на проведення інформаційно-пропагандистських програм. Аналітичні центри все частіше користуються послугами професіоналів, які працюють у сфері маркетингу та зв'язків з громадськістю.

Зокрема, Дж. Макген виділяє такі методи діяльності в даному напрямі:

· Семінари, конференції та брифінги. Для привернення уваги суспільства «мозкові центри» докладають значні зусилля, організовуючи лекції, семінари, конференції, наради експертів, особисті або групові брифінги.

· Публікації. Як правило, велика кількість «мозкових центрів» мають у своїй структурі високопродуктивні видавничі будинки, що створюють як традиційні, так і мультимедійні видання. В додаток до численних друкованих видань (наприклад, Інститут Брукінгса ініціює прес-конференції та читання з виходом нової публікації), кожен «мозковий центр» на сьогоднішній день публікує свій власний високоякісний журнал кілька разів на рік (наприклад, журнал Інституту Като виходить тричі на рік, а Інституту підприємництва раз на два місяці). Зрозуміло, що установи часто друкують значну кількість необ'ємних бюлетенів та інформаційних брошур, таких як аналітичні записки по окремих питаннях. Нарешті, деякі «мозкові центри» надають спеціальні інформаційні послуги по факсу або через електронну пошту, коментуючи політичні та економічні події дня. Такий щоденний аналіз часто надсилається безкоштовно членам Конгресу, представникам державних органів та бізнес структур.

· Створення власного веб-сайту. Одним з найбільш важливих інструментів для будь-якого аналітичного центру є його сайт. Сьогодні майже кожен «мозковий центр» публікує широкий спектр інформації в Інтернеті, який забезпечує потенційне збільшення аудиторії. На більшості сайтах містяться виступи, звіти та програмки конференцій, анотації до книг, біографії експертів, інформація про події та, все частіше, відео та аудіо кліпи, що можна безкоштовно завантажити. Водночас, на сайті публікують інформацію про науково-дослідну тематику, дослідницькі програми й організаційну структуру аналітичного центру. Також надаються контакти членів установи та інформація для тих, хто хоче влаштуватися як співробітник або стажер.

· Засоби масової інформації. Співпраця журналістів та експертів «мозкових центрів» відбувається на взаємовигідній основі: журналісти заповнюють колонку газети експертними висновками, а експерти мають змогу просувати основні ідеї центру. Часто експерти мозкових центрів публікують свої роботи у власних газетних колонках, але частіше на блогах в інтернет-мережі. Інші форми електронних ЗМІ також відіграють важливу роль для представлення як самого «мозкового центру», так і його співробітників. Наприклад, Інститут Брукінгса та Фонд «Спадщина» мають власні телевізійні студії[8].

· Соціальні мережі. На сьогоднішній день соціальні мережі є дієвим засобом поширення інформації. Вони забезпечують не тільки платформу для спілкування, а й допомагають відслідковувати власну аудиторію. Кількість читачів, вподобань, репостів, коментарів та їхні якісні характеристики допомагають проаналізувати реакцію читачів на те чи інше повідомлення, дослідження, подію чи конкретну особу. Таким чином відслідковується популярність власної сторінки, сайту чи організації в межах даної мережевої спільноти. Більшість провідних американських «think tanks» мають публічні сторінки, мікроблоги в соціальних мережах, таких як Facebook, LinkedIn та Twitter, а також їхні відеоматеріали можна знайти на YouTube.

Так, більшість провідних співробітників Інституту Брукінгса пишуть невеликі пости (500 - 800 слів) в блогах щодо їхніх програм із метою привернення уваги ЗМІ та залучення до обговорення аудиторії читачів. Це дозволяє експертам швидко відреагувати на поточні проблеми та тенденції.

Дослідницький центр П'ю має власний «Fact Tank», так звану «платформу в реальному часі», призначену для пошуку новин в цифрах. Створений в середині 2013 року як частина унікального бренду Центру - журналістики даних, «Fact Tank» поєднує точні дослідження та якісну подачу інформації для того, щоб читачі мали змогу краще зрозуміти тенденції національного та глобального розвитку. Блог містить актуальні та інтерактивні дослідницьких статті, об'єм яких не перевищує 1000 слів. «Fact Tank» також містить додаткові посилання для зацікавлених в методології та детальнішій інформації. Аудиторія Дослідницького центру П'ю на Твіттері має більше 44 000 чоловік [2].

Використання ЗМІ, в тому числі і робота із соціальними мережами, займає значне місце в діяльності «мозкових центрів». Таким чином відбувається комунікація із лідерами громадської думки, політичними діячами, потенційними замовниками та суспільством в цілому. Сучасні технології дозволяють не тільки ознайомитися із дослідженнями аналітичних центрів, а й взяти участь у їх обговоренні, що у свою чергу сприяє приверненню уваги до конкретних питань та, відповідно, популяризації самого центру.

мозковий аналітичний америка соціальний

Висновок

Отже, тенденції сьогодення в діяльності «мозкових центрів» є багатомірними, націленими на виконання цілої низки завдань, що особливо прослідковується серед американських «think tanks». Крім основних завдань «мозкових центрів»: створення суспільно корисного знання та забезпечення потрібною інформацією політичну, ділову еліту та громадськість в цілому, їхня діяльність спрямована на поширення власних досліджень, що нерозривно пов'язано з використанням засобів масової комунікації.

Однією із сучасних тенденцій в даному напрямі є створення власних сторінок в соціальних мережах та ведення співробітниками центрів власних блогів, що стає платформою для налагодження діалогу між аналітичним центром та його аудиторією. Провідні «мозкові центри» США активно співпрацюють з вищими посадовими особами та використовують офіційні канали для оприлюднення власних досліджень та ідей.

Опубліковано: науковий журнал «Політикус»: О.: Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського. - 2016. - №1. - с. 215 -217

Список використаних джерел

1. Haass R. N. Think tanks and U. S. Foreign policy: a policy-makers perspective [Електронний ресурс] / R. N. Haass// US Foreign Policy Agenda. - 2002. - Vol.7. - No 3. - С. 46.- Режим доступу до ресурсу: http://guangzhou.usembassy-china.org.cn/uploads/images/QHgRpr9Ar-Ktq bseIUl05Q/ijpe1102.pdf

2. McGann J. G. 2015 Global Go To Think Tank Index Report [Електронний ресурс] / J. G. McGann/ Think tanks and civil societies program, International relation program, University of Pennsylvania/ Director J. G. McGann. - 2016. - Режим доступу до ресурсу: http://repository.upenn.edu/cgi/view content.cgi?article=1009&context=think_tanks.

3. McGann J. G. 2014 Global Go To Think Tank Index Report [Електронний ресурс] / J. G. McGann/ Think tanks and civil societies program, International relation program, University of Pennsylvania/ Director J. G. McGann. - 2015. - Режим доступу до ресурсу: http://repository.upenn.edu/cgi/view content.cgi?article=1008&context=think_tanks.

4. Погорська І. Неурядові організації в зовнішній політиці США [Електронний ресурс] / І. Погорська // журнал Верховної Ради України «Віче». - 2008. - Режим доступу до ресурсу: http://www.viche.info/ journal/861/.

5. Горбатенко В. П. Фабрики думок і розвиток соціальної інженерії [Електронний ресурс] / В. П. Горбатенко, І. І. Петренко // Стратегічні пріоритети. - 2009. - Режим доступу до ресурсу: http://old.niss.gov.ua/book/StrPryor/SpPrior_13/2.pdf.

6. Мирзаян Г. В. Мозговые центры и процесс принятия решений в США [Електронний ресурс] / Г. В. Мирзаян//Россия и Америка в ХХІ веке. - 2011. - Режим доступу до ресурсу: http://www.rusus.ru/?act= read&id=301#_ftn2

7. Ржевська Н.Ф. Політичний аналіз та стратегічне прогнозування в США: інституційний вимір / Н.Ф. Ржевська. - Дрогобич: Коло, 2012. - 255 с.

8. McGann J. G. Think Tanks and Policy Advice in The US / J. G. McGann [Електронний ресурс]. - 2005. - Режим доступу до ресурсу: http://www.kas.de/wf/doc/kas_7042-544-1-30.pdf

References

1. Haass R. N. Think tanks and U. S. Foreign policy: a policy-makers perspective [Elektronnyi resurs] / R. N. Haass// US Foreign Policy Agenda. - 2002. - Vol.7. - No 3. - S. 46.- Rezhym dostupu do resursu: http://guangzhou.usembassy-china.org.cn/uploads/images/QHgRpr9Ar-Ktq bseIUl05Q/ijpe1102.pdf

2. McGann J. G. 2015 Global Go To Think Tank Index Report [Elektronnyi resurs] / J. G. McGann/ Think tanks and civil societies program, International relation program, University of Pennsylvania/ Director J. G. McGann. - 2016. - Rezhym dostupu do resursu: http://repository.upenn.edu/cgi/view content.cgi?article=1009&context=think_tanks.

3. McGann J. G. 2014 Global Go To Think Tank Index Report [Elektronnyi resurs] / J. G. McGann/ Think tanks and civil societies program, International relation program, University of Pennsylvania/ Director J. G. McGann. - 2015. - Rezhym dostupu do resursu: http://repository.upenn.edu/cgi/view content.cgi?article=1008&context=think_tanks.

4. Pogors'ka I. Neurjadovi organizatsii' v zovnishnii politytsi SShA [Elektronnyi resurs] / I. Pogors'ka // zhurnal Verkhovnoi' Rady Ukrai'ny «Viche». - 2008. - Rezhym dostupu do resursu: http://www.viche.info/ journal/861/.

5. Gorbatenko V. P. Fabryky dumok i rozvytok sotsial'noi' inzhenerii' [Elektronnyi resurs] / V. P. Gorbatenko, I. I. Petrenko // Strategichni priorytety. - 2009. - Rezhym dostupu do resursu: http://old.niss.gov.ua/book/StrPryor/SpPrior_13/2.pdf.

6. Myrzajan G. V. Mozgovыe tsentrы y protsess prynjatyja reshenyi v SShA [Elektronnyi resurs] / G. V. Myrzajan//Rossyja y Ameryka v XXI veke. - 2011. - Rezhym dostupu do resursu: http://www.rusus.ru/?act= read&id=301#_ftn2

7. Rzhevs'ka N.F. Politychnyi analiz ta strategichne prognozuvannja v SShA: instytutsiinyi vymir / N.F. Rzhevs'ka. - Drogobych: Kolo, 2012. - 255 s.

8. McGann J. G. Think Tanks and Policy Advice in The US / J. G. McGann [Elektronnyi resurs]. - 2005. - Rezhym dostupu do resursu: http://www.kas.de/wf/doc/kas_7042-544-1-30.pdf

Размещено на Allbest.ru