Вплив європейського вибору України на взаємовідносини з країнами СНД

Ессе

з теми: Вплив європейського вибору України на взаємовідносини з країнами СНД

Дніпро 2017

Інтеграція України до нової Європи відбувається в процесі реорганізації ЄС і прийняття його спільної Стратегії щодо України. Нашу держава активно підтримують Німеччина, Франція, Італія, Іспанія та інші країни, допомагаючи економічно й політично. Формується нова цілісна Європа XXI століття для вирішення спільних завдань соціально-політичного, економічного і культурного розвитку. Геополітичне становище України зумовлює її активну участь в європейській політиці.

Починаючи з 27 лютого 2014 р., після того, як з боку Російської Федерації виникла загроза, пов'язана з порушенням територіальної цілісності України, використання на території АРК військового контингенту Збройних Сил РФ, оголошення нелегітимного референдуму щодо незалежності Криму та інших протиправних дій Росії, Україною як головуючою в СНД державою було ініційовано невідкладне скликання 7 березня ц.р. у Києві позачергового засідання Ради міністрів закордонних справ СНД, метою якого передбачалося прийняття відповідної Заяви РМЗС про ситуацію в окремих регіонах України, включаючи Автономну Республіку Крим.

Проте, Співдружність Незалежних Держав, на відміну від інших міжнародних організацій (ООН, ЄС, РЄ, ОБСЄ), усунулася від прийняття відповідальних політичних рішень щодо базових принципів існування Співдружності.

З урахуванням цього, Українська сторона нотою МЗС України від 19.03.2014 р. заявила про припинення головування в СНД у 2014 р. Відповідно, починаючи з квітня 2014 року, співробітництво України в рамках СНД зведено до мінімуму. Україна вийшла з низки багатосторонніх угод в рамках СНД та припинила членство у багатьох органах галузевого співробітництва.

За період 2015-2016 рр. замість прогнозованого урядом компенсування економічних втрат у співпраці з країнами СНД Україна отримала загальний спад у торгівлі, який спричиняє поглиблення економічної кризи в експортноорієнтованій країні. За обсягами і рівнем конкуренції ринок ЄС не в змозі компенсувати втрати ринків СНД у нинішніх умовах. Також, усупереч обіцянкам незалежних експертів та Представництва Європейського союзу в Україні, не відбувається сподіваного збільшення обсягів експорту до Європейського Союзу та зростання на цьому фоні обсягів економіки й добробуту українських громадян.

Взаємовідносини України з державами СНД -- це фактично зона першочергових регіональних інтересів, які є складовою частиною її національних інтересів. Для України СНД не є інструментом відновлення наддержави з центром у Москві, а засобом налагодження взаємовигідного співробітництва й інтеграції.

Відстоюючи рівноправні партнерські стосунки з Росією, Україна демонструє чіткі недвозначні принципи своєї політики щодо СНД, які тією чи іншою мірою обмежують політичний чи економічний суверенітет країни, та рішуче виступає проти усяких спроб реанімувати у будь-якій формі колишній Радянський Союз, що власне і було закладено у Біловезькій угоді. Дотримуючись загальновизнаних норм міжнародного права, Україні вигідно розширювати і поглиблювати дво- та багатосторонні форми співробітництва як у межах, так і поза межами СНД. політика україна снд співдружність

Постання питання щодо остаточного виходу України з СНД стало закономірним з огляду на цілу низку нещодавніх подій та обговорення перспектив введення візового режиму з Російською Федерацією. Варто зазначити, що фактично наша держава не є членом даної організації, оскільки вітчизняним парламентом не було ратифіковано ні Протокол до Угоди про створення СНД, ні Статут СНД. Але на Україну розповсюджується ряд міждержавних договорів, які були укладені в рамках Співдружності. Тому, за великим рахунком, на даний момент вона, щонайбільше, зберігає за собою право участі в ряді структур організації.

Звісно ж, одразу виникає питання стосовно подальшого існування угод щодо взаємної виплати пенсій громадянам та визнання дипломів, а також про зону вільної торгівлі. Безумовно, українці, які проживають на території інших держав-членів СНД, можуть втратити пенсії та робочі місця, але слід розуміти, що те ж саме очікує і громадян відповідних країн. Тому навряд чи варто очікувати раптових дій, перш за все, з боку Росії, оскільки жодна сторона не зацікавлена у такому сценарії розгортання подій. Також не варто акцентувати увагу на угоді про зону вільної торгівлі, тому що вона фактично не працює і є за своєю суттю фіктивним документом. Яскравим прикладом цього є одностороння заборона Росією транзиту українських товарів до Казахстану та Киргизстану. Лише з огляду на останній факт, можна сказати, що навіть в такому редукованому та своєрідному вигляді членство України в СНД не приносить їй жодних дивідендів. Це об'єднання не виконує функції діалогу рівних між собою держав, а фактично є платформою для закріплення гегемонії Росії над рядом країн колишнього СРСР.

Тому вихід України з СНД диктується суто раціональними мотивами, оскільки, як було зазначено, її перебування в даній організації не приносить жодної користі, навіть у символічному плані. Більш ефективним варто вважати перехід до формату укладення цілої низки двосторонніх угод з тим же Казахстаном, Киргизстаном і т. д., що дозволить Україні отримати реальні дивіденди, підтримувати прямі та адекватні партнерські відносини, а також нівелювати раніше згадані можливі негативні наслідки після остаточної відмови від членства в СНД.

Размещено на Allbest.ru