Політологічний аналіз медіа реформ у сучасній Україні та Республіці Польща

Размещено на http://www.allbest.ru/

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ГУМАНІТАРНИЙ

УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ПЕТРА МОГИЛИ

Спеціальність 23.00.02 - політичні інститути та процеси

УДК 32:316.774(477+438)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата політичних наук

ПОЛІТОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ МЕДІА РЕФОРМ У СУЧАСНІЙ УКРАЇНІ ТА РЕСПУБЛІЦІ ПОЛЬЩА

Палагнюк Юліана Вікторівна

Миколаїв 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Миколаївському державному гуманітарному університеті імені Петра Могили Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник - доктор історичних наук, професор Багмет Михайло Олександрович, Миколаївський державний гуманітарний університет імені Петра Могили, завідувач кафедри державної політики і менеджменту, проректор з науково-педагогічної роботи та питань розвитку.

Офіційні опоненти: доктор політичних наук Зеленько Галина Іванівна, Інститут політичних і етнонаціональних досліджень імені І.Ф. Кураса НАН України, провідний науковий співробітник;

кандидат історичних наук, доцент Міронова Ірина Сергіївна, Миколаївський навчально-науковий інститут Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова.

Захист відбудеться “24” жовтня 2008 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 38.053.01 у Миколаївському державному гуманітарному університеті імені Петра Могили за адресою: 54003, м. Миколаїв, вул. 68 Десантників, 10.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Миколаївського державного гуманітарного університету імені Петра Могили (54003, м. Миколаїв, вул. 68 Десантників, 10).

Автореферат розісланий “23” вересня 2008 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради М.С. Іванов

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

політологічний реформа польща

Актуальність теми. Вільні медіа, позбавлені ідеологічних або політичних обмежень, вважаються важливою складовою сучасної демократичної політичної системи. Саме тому на початку 1990-х рр. у країнах Центрально-Східної Європи, у тому числі в Республіці Польща й Україні, у процесі постсоціалістичних трансформацій набуло актуальності запровадження медіа реформ шляхом переходу від централізованих, підконтрольних мас-медіа, що знаходились під цензурою держави, до демократичних, незалежних і плюралістичних засобів масової інформації (далі - ЗМІ). Такі фундаментальні зміни вимагали як загальних концептуальних критеріїв розвитку постсоціалістичних країн, так і практичного впровадження їх результатів у кожній країні регіону. На думку більшості зарубіжних і вітчизняних політологів, Республіка Польща стала одним із лідерів серед країн Центрально-Східної Європи у сфері реформування ЗМІ, демократизації медіа системи та досягнення високого рівня свободи мас-медіа. Натомість, Україну переважна більшість дослідників відносять до групи країн, які не досягли вагомих успіхів у встановленні свободи медіа після реформування сфери ЗМІ. Така майже двадцятилітня трансформація мас-медіа дозволяє здійснити політологічний аналіз цього процесу і дати відповідь на питання чому результати медіа реформ виявилися різними у постсоціалістичних країнах Центрально-Східної Європи, зокрема у Республіці Польща та Україні, і які уроки можуть бути виявлені у результаті демократизації мас-медіа.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є частиною комплексної проблеми “Реалізація навчальних, наукових та науково-просвітницьких заходів з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України”, яка розробляється Навчально-науковим центром з європейської та євроатлантичної інтеграції України, що діє на базі Миколаївського державного гуманітарного університету імені Петра Могили. Державний реєстраційний номер теми 0107U010051.

Мета і завдання дослідження. Основною метою даної роботи є виявлення особливостей реформування медіа в Польщі й Україні в умовах політичної трансформації. Для досягнення мети дослідження дисертант зосередила увагу на вирішенні таких завдань:

- систематизувати теоретичні засади реформування мас-медіа в Україні та Республіці Польща і дослідити ступінь наукової розробки проблеми щодо здійснення медіа реформ;

- виявити концептуально-теоретичні та типологічні характеристики медіа реформ у Республіці Польща та Україні й уточнити основні політологічні терміни і поняття, які стосуються діяльності ЗМІ;

- окреслити рівень свободи мас-медіа в Україні та Республіці Польща у результаті здійснення медіа реформ і показати динаміку його змін від початку постсоціалістичних перетворень і до сьогодення;

- оцінити правову базу функціонування ЗМІ в Польщі й Україні щодо забезпечення свободи медіа;

- дослідити характер взаємозв'язку між правлячими елітами та мас-медіа з точки зору реалізації медіа реформ та їх результатів у вигляді свободи медіа;

- проаналізувати проблеми приватизації і створення різних форм власності ЗМІ як ключового аспекту демократизації медіа сфери в Польщі та Україні;

- порівняти систему громадських мас-медіа в Україні та Республіці Польща;

- виробити практичні рекомендації щодо напрямків подальшого удосконалення медіа регулювання в Україні.

Об'єктом дослідження є медіа реформи в сучасній Україні та Республіці Польща в умовах постсоціалістичної трансформації.

Предметом дослідження є політологічні особливості здійснення медіа реформ на сучасному етапі в Республіці Польща та Україні.

Дослідження охоплює сучасний етап медіа трансформацій в Україні та Республіці Польща, що характеризується процесом постсоціалістичних перетворень (з 1989 р. у Республіці Польща, 1991 р. в Україні і до сьогодення).

Методи дослідження. Для розв'язання поставлених завдань використовувалися як загальнонаукові, так і спеціальні методи пізнання. В основу дисертації покладено політологічний аналіз, а основним методом роботи обрано компаративний підхід, який дозволив виявити схожості та відмінності у стані і динаміці розвитку медіа реформування. Системний метод сприяв комплексному розгляду особливостей демократизації галузі ЗМІ як єдиного цілого з узгодженим функціонуванням усіх складових, а застосування структурно-функціонального аналізу уможливило виявити місце кожного з елементів медіа реформ, а також показати вплив євроінтеграційних процесів на характер зв'язків і структурну модель даної системи. Статистичний метод використовувався для порівняння даних щодо предмету дослідження міжнародних і національних організацій. Історичний підхід допоміг прослідкувати розвиток наукового забезпечення здійснення медіа реформування у постсоціалістичних країнах Європи, зокрема в Україні та Республіці Польща, а також показати еволюцію державного регулювання ЗМІ. Застосування емпіричного методу дозволило проаналізувати положення Конституцій України та Республіки Польща, ратифіковані в Україні і Польщі міжнародні політико-правові документи, законодавчі та інші нормативно-правові акти зарубіжних країн. Дисертант спиралася на метод прогнозування при спробах передбачення та обґрунтування подальших тенденцій державного регулювання сфери мас-медіа в Україні на основі врахування досвіду Республіки Польща. Методологічний принцип об'єктивності дозволив неупереджено розглядати проблему і в той же час користуватися правом на обґрунтування власної точки зору. Використано інформаційний потенціал спілкування з британськими медіа фахівцями в Оксфорді й Лондоні, угорськими вченими в Будапешті та польськими медіа спеціалістами і журналістами у Катовіце, Кракові й Варшаві.

Наукова новизна одержаних результатів обумовлена тим, що дане дисертаційне дослідження є спробою комплексного політологічного аналізу реформування сфери медіа в Україні, здійсненого на основі порівняння з Республікою Польща. У ході проведеної роботи отримано наступні результати, що мають таку наукову новизну:

- вперше проаналізовано результати щодо умов, характеру і наслідків процесу реформування ЗМІ в Україні шляхом порівняння медіа реформування в Республіці Польща й Україні; показано, що для успішного проведення медіа реформ зміна правлячих еліт на початку постсоціалістичних трансформацій загалом не має визначального характеру; запропоновано розглядати націоналістичні тенденції на ринку ЗМІ України як складову частину “дилеми невеликої нації” відповідно до загальної класифікації Дж. Тансталла та Д. Мачина; виявлено ускладнення в створенні нормативних засад функціонування електронних мас-медіа у досліджуваних країнах через збереження політичного контролю над аудіовізуальними ЗМІ;

- уточнено зміст понять “медіа реформа”, “подвійна медіа система”, “свобода медіа” шляхом співставлення близьких політологічних термінів і понять; доведено цінність міжнародного досвіду регулювання мас-медіа для демократизації системи ЗМІ в Україні; наголошено на євроінтеграційному факторі як одному із визначальних для успішного здійснення медіа реформ і досягнення свободи мас-медіа; запропоновано періодизацію взаємовідносин правлячих еліт і ЗМІ в Україні з точки зору непрямої політичної цензури; аргументовано необхідність ефективного державного регулювання медіа та продовження приватизації на ринку ЗМІ в Україні;

- введено до наукового обігу вітчизняної політологічної науки нові теоретичні джерела польською та англійською мовами, зроблено їх переклад на українську мову; дістала подальший розвиток систематизація зарубіжних і вітчизняних наукових досліджень щодо медіа реформ у Республіці Польща й Україні.

Практичне значення одержаних результатів. Основні теоретичні узагальнення дисертаційного дослідження можуть використовуватися науковцями та науково-педагогічними працівниками в навчальному процесі при викладанні нормативних та спеціальних курсів, будуть актуальними при написанні підручників, навчально-методичних програм для підготовки політологів. Дані результати можуть бути використані політичними діячами, депутатами, державними службовцями для розробки стратегій щодо удосконалення медіа регулювання в Україні, а також журналістами та іншими працівниками ЗМІ.

Особистий внесок здобувача. З наукових праць, що опубліковані у співавторстві, в дисертації використані тільки ті її положення, що є результатом особистої роботи здобувача. Особистий внесок автора у спільних роботах складає 50% загального обсягу.

Апробація результатів дисертації. Основні висновки роботи висвітлювалися у доповідях на щорічних науково-методичних конференціях “Могилянські читання” (Миколаїв, 2004, 2007); міжнародному семінарі фулбрайтівських аспірантів (Миколаїв, 2008); VII конференції молодих науковців “Ольвійський форум” (Миколаїв - Очаків, 2005); науково-практичній конференції “Україна та Польща на міжнародній арені (кінець ХХ - початок ХХІ століття)” (Київ-Миколаїв, 2008); загальнопольській науковій конференції “Нові медіа - сучасний стан і можливості розвитку” (Торунь, Республіка Польща, 2007); міжнародній конференції молодих науковців-стипендіатів програми OSI/FCO Chevening “Knowledge society” (Ноттінгем, Великобританія, 2006); міжнародній науково-практичній конференції “Ольвійський форум - 2008: стратегії України в геополітичному просторі” (Ялта, Крим, 2008).

Результати дослідження проходили апробацію під час наукових стажувань автора в Оксфордському університеті (Велика Британія, 2005-2006 рр.), Сілезькому університеті (Катовіце, Республіка Польща, 2006-2007 рр.), а також Жешувському університеті (Республіка Польща, 2006 р.).

Основні теоретичні положення і висновки роботи використовувалися дисертантом під час проведення відкритих англомовних лекцій для студентів Сілезького університету (Республіка Польща), у процесі читання лекцій з навчального курсу “Суспільні медіа системи” у Сілезькому університеті (Республіка Польща) і для розробки та проведення спеціального курсу англійською мовою “Основи теорії мовної комунікації” у Миколаївському державному гуманітарному університеті імені Петра Могили.

Дисертант брала активну участь у реалізації проекту “Blizej Sa,siada” Генерального консульства Чеської Республіки у м. Катовіце та Форуму молодих дипломатів у 2006-2007 рр. (м. Катовіце, Республіка Польща).

Здобувач була членом редакційної колегії наукового журналу з міжнародних відносин молодих науковців Коледжу Св. Ентоні, Оксфордського Університету (Велика Британія) “St. Antony's International Review” (2006-2007 рр.).

Дисертація обговорювалася на міжкафедральному семінарі факультету політичних наук Миколаївського державного гуманітарного університету імені Петра Могили, а також на кафедрі журналістики Інституту політичних наук та журналістики Сілезького університету (Республіка Польща).

Публікації. Основні положення дисертації відображені в одинадцяти наукових працях, дев'ять з яких надруковані у фахових виданнях з політології, одна праця опублікована в науковому журналі Республіки Польща.

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, які містять шість підрозділів, висновків, списку використаних джерел (492 найменування, з яких 299 - польською та англійською мовами) та додатків (4 таблиці). Повний обсяг дисертації становить 243 сторінки, з яких 185 - основний текст.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено предмет, об'єкт, мету і завдання дослідження, вказано на наукову новизну, подано відомості про апробацію.

Перший розділ - “Джерельна та концептуально-методологічна база дослідження” - присвячений розкриттю стану наукової розробки проблеми, аналізу використаних джерел, висвітленню концептуально-методологічних аспектів дисертації.

У підрозділі 1.1. - “Стан наукової розробки проблеми та джерельна база дослідження” - систематизовано дослідження особливостей медіа реформ у постсоціалістичних країнах Європи, зокрема у Республіці Польща та Україні, науковцями Західної Європи та Північної Америки, Східної та Центральної Європи, в тому числі, Республіки Польща та України.

Англо-американська школа медіа трансформацій визначається фундаментальними дослідженнями у даній сфері. До 1960-х рр. монополія у вивченні ЗМІ належала американській науці. Однак з часом ця проблематика зайняла важливе місце в роботах вчених Західної Європи, головним чином, Великої Британії на основі американських розробок, але з використанням західноєвропейської наукової традиції й особливостей медіа ринку Європи. На сучасному етапі роботи західних вчених присвячені процесу демократизації, особливостям медіа реформування у постсоціалістичних країнах Європи і вирізняються ґрунтовністю наукових доробок як, наприклад, роботи вчених С. Верхульста, П. Гросса, О. Джонсона, Дж. Довнінга, Ф. Елліса, Ф. Касміра, Дж. Куррана, Дж. Куррі, А. Мілтона, М. Олбрайт, П. О'Ніла, Д. Палетца, М. Прайса, А. Рідінг, Б. Розумілович, К. Спаркса, С. Сплічала.

Проблеми реформування медіа системи торкнулися всіх постсоціалістичних країн Центральної та Східної Європи і, відповідно, з кінця 1980-х - початку 1990-х рр. з'явилося багато наукових досліджень у цій сфері серед науковців регіону. Дослідження даної тематики у Російській Федерації можна вважати одними з найбільш ґрунтовних як, наприклад, роботи вчених Л. Болотової, О. Вартанової, Я. Засурського, А. Качкаєвої, Є. Корнілова, А. Шерел. Значна увага провідних російських вчених Т. Воронової-Хетч, Л. Євсєєвої, А. Ріхтера, Е. Чернявської приділяється результатам медіа реформування в Польщі та Україні. Важливий внесок у політологічну науку щодо особливостей медіа реформування у постсоціалістичний період зробили угорські вчені П. Байомі-Лазар, М. Зукозд, Л. Серес, а також дослідники інших країн Центральної та Східної Європи: Б. Бернер, А. Мангіу-Піппіді, Я. Санд, А. Сколкай, В. Холіна.

Комплексні дослідження медіа трансформацій у Республіці Польща й інших країнах Центрально-Східної Європи зроблені багатьма відомими польськими вченими, такими як: Т. Гобан-Клас, Б. Голка, Т. Мєльчарек, А. Пачковскі, Ф. Рижка, Р. Філас, К. Якубович. При розгляді основних тенденцій розвитку друкованих і електронних ЗМІ у постсоціалістичний період автор спиралася на роботи М. Гєрулі, С. Єнджеєвські, К. Михальські, В. Пісарека, М. Подковінські, М. Яхімовського.

Докладно аналізуються спеціалістами Польщі правові основи функціонування ЗМІ. Цим питанням присвячені роботи А. Бальчинської-Косман, З. Бєлецького, К. Докторович, Р. Котапського, Б. Михальського, C. Пьонтка, Я. Собчака, Р. Хрущака, Ф. Ясінського. Дослідження Я. Баскєвіча, Р. Бартошче, М. Космана, А. Шумаковіча орієнтовані на проблематику гарантування свободи слова. Актуальним питанням взаємодії ЗМІ та політики в рамках дослідження постсоціалістичних трансформацій медіа присвячені роботи Б. Добек-Островської, М. Гжегожевської, К. Лабендж, Є. Новінської, Т. Сасінської-Клас. Вивчення економічних аспектів медіа реформування займає важливу частину у дослідженнях польських науковців щодо демократичних медіа трансформацій, зокрема З. Байки, Б. Голки, Д. Добровольської, Я. Майхерека.

В Україні особливості діяльності ЗМІ у період постсоціалістичний період досліджуються вже тривалий час. До найпомітніших праць з цієї тематики можна віднести роботи В. Бебика, О. Кагановської, С. Костилєвої, Ю. Фінклера. На окрему увагу заслуговують наукові доробки в цій галузі дослідників О. Гриценко, В. Різуна, В. Шкляра, а також фундаментальними щодо різних аспектів функціонування та розвитку систем масової комунікації стали роботи О. Зернецької.

Роль мас-медіа у демократизації країни висвітлюється у працях Д. Дуцик, А. Костирєва, Е. Мамонтової, Н. Олексієнко, І. Паславського, Г. Хлистун, О. Шахтемірової, Д. Яковлева. Нерозривно з даною проблематикою пов'язана тема свободи слова в Україні та її нормативно-правового забезпечення, аналіз якої знаходить відображення в працях Ю. Ганжурова, В. Іванова. Значний науковий інтерес в українських дослідників викликає проблематика формування інформаційної політики України. Так, державній інформаційній політиці присвячені дослідження О. Григора, О. Дубаса, Г. Несвіт, О. Сосніна.

В українській політичній та історичній науці з'явилася ціла низка досліджень, присвячених політичній модернізації та різним аспектам українсько-польських відносин постсоціалістичного періоду. Зокрема, у цьому напрямку помітними є праці О. В'юницької, Г. Зеленько, О. Калакури, В. Коляденка, І. Міронової, О. Митрофанової, М. Михальченка, В. Моцока, С. Стоєцького.

Джерельною базою дослідження є міжнародно-правові документи, національне законодавство України та Республіки Польща, а також Великої Британії та інших країн-членів ЄС, офіційна статистика, інформація національних і міжнародних організацій.

У підрозділі 1.2. - “Концептуально-методологічна основа дослідження” - аналізується зміст поняття “свобода медіа”, інших близьких понять, таких як: “незалежність медіа”, “свобода висловлювань”, “свобода преси”, “свобода друку”, “свобода публікації”, “свобода комунікації”, “свобода інформації”, “свобода слова”. Також робиться аналіз інших понять, наприклад, “цензури”, які мають значення для визначення концептуальної бази дослідження. На цій основі робляться висновки про їх співвідношення.

У результаті аналізу політико-економічних визначень та змісту понять “регулювання”, “реформа” пропонується використання поняття “медіа реформи” у цьому дослідження як політико-правових та політико-економічних перетворень медіа системи в процесі її трансформації від соціалістичної до демократичної і встановлення нового медіа регулювання в постсоціалістичних країнах Європи. Надається та обґрунтовується зміст поняття “мас-медіа”. Зазначається, що в даному дисертаційному дослідженні поняття “медіа”, “мас-медіа”, “засоби масової інформації” виступають як синоніми, а “засоби масової комунікації” вважаються однопорядковим поняттям; також синонімами виступають поняття “громадські медіа” і “суспільні ЗМІ”, “преса” та “друковані засоби масової інформації”, “електронні медіа” й “аудіовізуальні медіа”.

Зважаючи на масштабність об'єкта дослідження, вивчаються трансформації традиційних ЗМІ: аудіовізуальних (телебачення та радіо) та друкованих (газети та журнали), а також звертається увага на загальнонаціональні мас-медіа; інші ж види ЗМІ, регіональні і місцеві медіа, загалом, залишилися поза об'єктом даного дослідження.

Окреслено загальний рівень свободи медіа та динаміку його зміни в Україні та Республіці Польща у період демократизації в результаті здійснення медіа реформ відповідно до даних міжнародних правозахисних організацій. Показано, що рівень свободи мас-медіа значно відрізняється у вищезазначених країнах: на відміну від Польщі, Україна не досягла вагомих успіхів у встановленні свободи ЗМІ після реформування медіа сфери.

В основу роботи покладено політологічний аналіз, а головним методом дослідження обрано метод порівняння, адже обидві країни почали процес демократизації у медіа сфері в однаковий історичний період постсоціалістичних трансформацій країн Центрально-Східної Європи, мають певну історичну, культурну та регіональну близькість; крім того, для порівняльного аналізу в сфері ринку ЗМІ важливим показником можна вважати демографічну та територіальну схожість країн дослідження.

Процес демократизації медіа систем у регіоні вказує на потребу як політичних, так і економічних змін, з якими тісно пов'язані правові перетворення. Керуючись концепцією вченої К. Норденстренг про те, що саме політичні й економічні фактори є визначальними для медіа трансформацій, і залишаючи аналіз інших можливих факторів успішної реалізації медіа реформ, наприклад, ідеологічних, поза межами даного дослідження, дисертант зосередилася на вивченні політико-правових та політико-економічних аспектів медіа реформ у Республіці Польща та Україні.

Особлива увага приділяється обґрунтуванню методологічної основи дослідження, визначенню основних індикаторів порівняльно-політологічного аналізу предмета дослідження, а також визначенню основних характеристик медіа реформ у Республіці Польща й Україні.

Другий розділ - “Політико-правові аспекти реформування медіа у Республіці Польща і Україні” - присвячений дослідженню особливостей формування законодавчого забезпечення функціонування мас-медіа в умовах постсоціалістичних трансформацій та обґрунтуванню політичних детермінант медіа реформування.

У підрозділі 2.1. - “Створення правової бази діяльності засобів масової інформації” - розглядається процес становлення та формування нормативно-правових засад медіа реформ і гарантування свободи ЗМІ в країнах дослідження шляхом аналізу законодавчих актів і зобов'язань міжнародних договорів.

Аналізуються конституційні гарантії та нормативно-правові норми, які визначають “свободу медіа”, і є невід'ємною ознакою демократичної системи ЗМІ. Хоча “свобода слова” гарантується Основними Законами обох країн, у Республіці Польща, на відміну від України, закріплено право на “свободу преси”. Проведений дисертантом аналіз конституцій двадцяти п'яти європейських країн-членів ЄС та НАТО, результати якого представлені у зведених автором малюнку та таблиці, показав, що у 56% (14 країн) конституційно закріплено поняття “свободи преси”.

Нормативно-правові засади функціонування друкованих медіа висвітлюються у аспектах забезпечення свободи преси та державного регулювання діяльності преси (реєстрація), а законодавча база електронних мас-медіа аналізується щодо політичних ускладнень прийняття нормативно-правових актів і державного регулювання аудіовізуальних ЗМІ (ліцензування).

Надається оцінка правової бази щодо медіа у Польщі та Україні з 1999 р. по 2007 р. шляхом систематизації, порівняння, зведення у таблицю і малюнок щорічних даних міжнародної організації Фрідом Хауз.

У підрозділі 2.2. - “Проблеми політичних впливів на медіа” - обґрунтовуються зміни правлячих еліт та їх впливи на функціонування мас-медіа. Розглядаються політичні впливи правлячих еліт на ЗМІ, які розуміються здобувачем як ступінь політичного контролю над контекстом програм медіа, головним чином, новинних передач.

Проводиться аналіз зміни правлячих еліт у досліджуваних країнах на початку демократичних перетворень. Показано, що в Польщі, на відміну від України, на початку постсоціалістичних трансформацій фактично відбулася зміна політичного класу. Незважаючи на вищезазначене, відзначається, що політичні впливи на ЗМІ зберігалися в обох країнах.

У результаті систематизації та порівняння статистичних даних міжнародної організації Фрідом Хауз щодо політичних впливів на мас-медіа у Республіці Польща та Україні з 1999 р. по 2007 р., представлення їх автором у вигляді малюнку та таблиці, а також якісного аналізу даної проблематики доведено, що в цей період політичні впливи на медіа у Польщі, які були на низькому рівні, поступово зменшувалися, у той час як в Україні відбувалось їх постійне збільшення. Лише після 2004 р. зафіксовано зменшення політичних впливів на ЗМІ в Україні.

Третій розділ - “Політико-економічні чинники медіа реформ в Україні та Республіці Польща” - присвячений обґрунтуванню ролі економічних змін медіа ринку, політичних факторів та результатів цього процесу для демократизації медіа систем.

У підрозділі 3.1. - “Політичні аспекти приватизації та приватної власності на медіа” - зазначається, що процес приватизації ЗМІ і появи нових форм власності на мас-медіа став одним із основних кроків політичного класу на шляху до створення плюралістичного медіа середовища.

Показано, що державна власність на мас-медіа, особливо електронні ЗМІ, не є прийнятною для демократичної медіа системи. У результаті порівняння процесу приватизації медіа сектору в Україні та Польщі визначається, що приватизація друкованих мас-медіа в обох країнах відбулася швидше, ніж електронних, а особливістю приватизації медіа у Польщі стала поява значної кількості ЗМІ у власності римо-католицької церкви. Звертається увага на те, що в Україні встановлено непрозорі схеми власності на мас-медіа, що ускладнює оцінку результатів приватизації медіа.

Виявлено, що іноземна власність на мас-медіа була частково обмежена від початку постсоціалістичних трансформацій в обох країнах, однак із вступом Польщі до ЄС її ринок ЗМІ було відкрито через відсутність обмежень на іноземний капітал у країнах-членах ЄС. Доведено, що в Україні та Республіці Польща певним чином присутні націоналістичні тенденції на медіа ринку. Відзначено, що в обох країнах дослідження регулювання медіа ринку з метою обмеження процесу монополізації медіа є недосконалим, а концентрація мас-медіа збільшується, що не оцінюється позитивно.

Систематизуються, порівнюються та представляються автором у вигляді таблиці та малюнка статистичні дані міжнародної організації Фрідом Хауз з 1999 р. по 2007 р. щодо економічних тисків, які значно вищі в Україні, ніж у Польщі протягом досліджуваного періоду, що пов'язується з певною нестабільністю української економіки.

У підрозділі 3.2. - «Особливості перетворення державних медіа на громадські» - увага приділяється створенню та функціонуванню громадських аудіовізуальних ЗМІ в Україні та Республіці Польща з урахуванням досвіду існуючих моделей громадських медіа в Європі.

Аргументується, що громадські медіа, які знаходяться у власності громадян, разом з приватними ЗМІ становлять “подвійну медіа систему”, яку можна визначити як притаманну для Європи і не характерну для інших країн світу. Спільним для обох досліджуваних країн можна назвати політичні ускладнення в прийнятті законів щодо громадських медіа. Констатується створення громадських медіа та, відповідно, “подвійної медіа системи” у Польщі як у більшості постсоціалістичних країн Європи. Наголошується, що громадські медіа фактично не існують в Україні, хоча законодавчу базу функціонування цього виду ЗМІ було створено. Громадські медіа в Україні і Польщі аналізуються відповідно до незалежності фінансування та управління й робиться висновок про необхідність удосконалення нормативно-правової бази громадських медіа в Україні з метою обмеження можливостей втручання в їх діяльність правлячих еліт через систему фінансування й управління.

У висновках зазначається: забезпечення свободи ЗМІ у результаті здійснення медіа реформ у постсоціалістичних країнах Центрально-Східної Європи, зокрема в Україні та Республіці Польща, є одним із важливих чинників побудови демократичного суспільства. Демократизація медіа і подальше реформування системи мас-медіа в країні відповідають завданням створення демократичної політичної системи, а також стратегічного курсу України на європейську та євроатлантичну інтеграцію. Здійснене дослідження дозволяє дисертанту зробити такі узагальнюючі висновки та рекомендації:

1. Дослідження ступеня наукової розробки проблеми показало, що багатоаспектна проблематика реформування ЗМІ у постсоціалістичних країнах Центрально-Східної Європи, зокрема в Республіці Польща та Україні, були й залишаються предметом і об'єктом постійних наукових досліджень як вітчизняних, так і зарубіжних вчених. Водночас, питання реформування мас-медіа та досягнення свободи медіа в Україні становить інтерес, головним чином, дослідників у галузі журналістики та права, у той час як у західній політологічній думці реформування сфери ЗМІ становить неабиякий політологічний інтерес. Це дало автору підстави для проведення комплексного політологічного дослідження медіа реформ в Україні.

2. У результаті аналізу політологічних термінів і понять, які характеризують діяльність ЗМІ, деяких теоретичних аспектів поняття “свобода медіа” і співставлення близьких понять, виявлено їх взаємозв'язок та синонімічний ряд значень у політико-правових дослідженнях. Свобода слова, що включає в себе поняття свободи медіа з розвитком нових засобів інформації, є одним із основних прав людини у демократичному суспільстві. Запровадження медіа реформ, які проходили в два етапи, уможливило забезпечення свободи мас-медіа на теоретичному та практичному рівнях у Республіці Польща та Україні.

3. Свобода медіа в Республіці Польща вважається одним із найбільших досягнень у постсоціалістичних перетвореннях країни, натомість Україна не має репутації країни зі свободою мас-медіа, що відповідає результатам аналізу медіа реформ в обох досліджуваних країнах.

4. Нормативно-правова база функціонування ЗМІ та забезпечення свободи слова в Україні загалом відповідають загальноприйнятим міжнародним стандартам, хоча й потребують подальшого удосконалення. У Польщі правова база медіа реформ була створена відповідно до європейських стандартів. Її можна оцінити як більш досконалу порівняно з українським законодавством щодо мас-медіа через уточнення її положень перед вступом Республіки Польща до ЄС.

5. Як у Польщі, так і в Україні існувала загальна тенденція до впливу на ЗМІ, особливо телебачення, з боку правлячої еліти, в тому числі, шляхом неформальної цензури. Політичні впливи на медіа знизилися в Польщі в кінці 1990-х рр., а в Україні після 2004 р. Отже, зміна взаємовідносин влади та ЗМІ є довготривалим процесом і залежить, певним чином, від фактору європейської інтеграції.

6. Процес приватизації медіа та появи нових форм власності на ЗМІ є важливим кроком на шляху до забезпечення плюралізму мас-медіа та створення демократичної медіа системи. В обох досліджуваних країнах приватизація загалом відбувалася спочатку у друкованому секторі мас-медіа, а потім у секторі електронних ЗМІ. У результаті приватизації сектору ЗМІ в Польщі й Україні поступово зменшувалася частка мас-медіа у державній власності та виникали нові форми власності на медіа. Однак, порівняно з Україною, у Польщі цей процес проходив більш швидкими темпами та призвів до створення “подвійної медіа системи” як і в більшості країн Європи.

7. Республіка Польща стала однією з перших постсоціалістичних країн, яка запровадила громадські мас-медіа. В Україні громадські медіа не функціонують, хоча закон щодо аудіовізуальних громадських ЗМІ був прийнятий. Обидві країни знаходяться у відповідності з іншими країнами постсоціалістичних трансформацій Європи щодо недостатньої незалежності управління громадськими мас-медіа. У Польщі існує змішана модель фінансування громадських медіа з поступовим переходом до ліцензійної плати після вступу до ЄС як у більшості країн-членів ЄС, а в Україні запропонована система фінансування громадських ЗМІ майже виключно на основі ліцензійної плати за прикладом Великої Британії.

8. На основі проведеного дослідження доцільно пропонувати наступні рекомендації щодо шляхів подальшого реформування медіа в Україні:

- продовження процесу денаціоналізації на медіа ринку та перехід до різних форм власності на ЗМІ, головним чином, до приватної. Приймаючи до уваги польський досвід передачі мас-медіа трудовим колективам ЗМІ, що переважно призвело до повторної приватизації, цей спосіб денаціоналізації не пропонується як основний;

- встановлення прозорості щодо власності на медіа ринку, окрім іншого, через введення законодавчого обов'язку оприлюднювати інформацію про власників ЗМІ;

- покращення антимонопольного законодавства для попередження процесів концентрації на ринку мас-медіа шляхом розробки спеціальних положень, використовуючи європейський досвід у даній сфері, та формування окремого антимонопольного органу для регулювання медіа ринку;

- створення громадських електронних медіа на основі державних через удосконалення і впровадження відповідного закону з запровадженням, як пропонується в результаті аналізу, системи управління громадськими медіа на основі прикладу Великої Британії з найбільшою незалежністю управління і змішаної моделі фінансування громадських ЗМІ з використанням польського досвіду, а також інших країн континентальної Європи, в тому числі постсоціалістичних країн Центрально-Східної Європи.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Juliana Palagniuk. Specyfika reformowania rynku medialnego Ukrainy: osia,gnie,cia, problemy i perspektywy // Rocznik Prasoznawczy. - Instytut Dziennikarstwa i komunikacji spolecznej. Wyzsza Szkola Humanitas: Oficyna wydawnicza „Humanitas”, Rok II/2008. - S. 39-57.

2. Палагнюк Ю.В. Особливості політичних впливів на медіа в Україні та Республіці Польща // Науково-теоретичний і громадсько-політичний альманах “Грані”. - 2008. - № 2 (58). - С. 174-178.

3. Палагнюк Ю.В. Свобода засобів масової інформації в Республіці Польща та Україні у результаті медіа реформ // Наукові праці: Науково-методичний журнал. Т. 79. Вип. 66. Політичні науки. - Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. Петра Могили, 2008. - С. 73-78.

4. Палагнюк Ю. Порівняльний аналіз системи громадських медіа в Україні та Республіці Польща // Сучасна українська політика. Політики і політологи про неї. - Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. Петра Могили, 2008. - Вип. 13. - С. 271-283.

5. Палагнюк Ю. Вивчення польської мови, культури та ознайомлення з проблемою дисертаційного дослідження про реформування мас-медіа в Україні та Республіці Польща у Жешувському університеті // Поляки на півдні України: історія і сьогодення. У 2 Т. - Жешув; Київ; Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. Петра Могили, 2008. - Т. 2. - С. 53-56.

6. Палагнюк Ю.В. Законодавча база щодо преси в Україні та Республіці Польща: порівняльний аналіз // Наукові праці: Науково-методичний журнал. Т. 65. Вип. 52. Політичні науки. - Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. Петра Могили, 2007. - С. 196-201.

7. Палагнюк Ю.В. Порівняльний аналіз правових аспектів реформ у сфері медіа в Україні та Республіці Польща // Наукові праці: Науково-методичний журнал. Т. 40. Вип. 27. Політичні науки. - Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. Петра Могили, 2006. - С. 130-134.

8. Палагнюк Ю.В. Реформи у сфері засобів масової інформації у постсоціалістичних країнах Центральної та Східної Європи у 1990-х рр. // Наукові праці: Науково-методичний журнал. Т. 44. Вип. 31. Політичні науки. - Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. Петра Могили, 2005. - С. 119-124.

9. Палагнюк Ю. Особливості приватизації засобів масової інформації у постсоціалістичних країнах Європи (на прикладі денаціоналізації в Республіці Польща) // Сучасна українська політика. Політики і політологи про неї. Випуск 7. - Київ; Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. Петра Могили, 2005. - Вип. 7. - С. 399-413.

10. Багмет М.О., Палагнюк Ю.В. Державне регулювання ринку засобів масової інформації: європейський досвід для України // Сучасна українська політика. Політики і політологи про неї. - Київ; Миколаїв, 2008. - Вип. 14. - С. 302-307.

11. Багмет М., Палагнюк Ю. Порівняльний аналіз здійснення медіа-реформ у Західній Європі та Україні // Сучасна українська політика. Політики і політологи про неї. - К., 2008. - Вип. 12. - С. 233-242.

АНОТАЦІЯ

Палагнюк Ю.В. Політологічний аналіз медіа реформ у сучасній Україні та Республіці Польща. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук за спеціальністю 23.00.02 - політичні інститути та процеси. - Миколаївський державний гуманітарний університет імені Петра Могили, Миколаїв, 2008.

У дисертації з урахуванням надбань сучасної вітчизняної та зарубіжної політичної науки, на основі широкого і репрезентативного аналізу різнопланових джерел викладено результати політологічного дослідження медіа реформ у сучасній Україні та Республіці Польща. Проведено політологічний порівняльний аналіз політико-правових і політико-економічних аспектів реформування мас-медіа. Аргументовано необхідність ефективного державного регулювання медіа та продовження приватизації на ринку ЗМІ в Україні.

Систематизовано теоретичні засади реформування мас-медіа в Республіці Польща й Україні, залучено до наукового обігу у вітчизняну політологічну науку численну кількість іноземної літератури англійською та польською мовами. Обґрунтовано науково-практичні рекомендації щодо напрямів подальшого удосконалення медіа регулювання в Україні.

Ключові слова: медіа реформи, засоби масової інформації, Республіка Польща, Україна, медіа регулювання, свобода засобів масової інформації.

АННОТАЦИЯ

Палагнюк Ю.В. Политологический анализ медиа реформ в современной Украине и Республике Польша. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата политических наук по специальности 23.00.02 - политические институты и процессы. - Николаевский государственный гуманитарный университет имени Петра Могилы, Николаев, 2008.

В диссертации с учётом достижений современной отечественной и зарубежной политической науки, на основе широкого и репрезентативного анализа разноплановых источников изложены результаты политологического исследования медиа реформ в современной Украине и Республике Польша. Проведён политологический сравнительный анализ политико-правовых и политико-экономических аспектов реформирования масс-медиа. Аргументирована необходимость эффективного государственного регулирования медиа и продолжения приватизации на рынке СМИ в Украине.

Систематизировано теоретические основы реформирования масс-медиа в Республике Польша и Украине, введено в научный оборот отечественной политологической науки значительное количество зарубежной литературы на английском и польском языках. Обоснованы научно-практические рекомендации по направлениям дальнейшего усовершенствования медиа регулирования в Украине.

Ключевые слова: медиа реформы, средства массовой информации, Республика Польша, Украина, медиа регулирование, свобода средств массовой информации.

ANNOTATION

Palagnyuk Y.V. Political Analysis of the Media Reforms in the Contemporary Ukraine and the Republic of Poland. - Manuscript.

Dissertation for the candidate of political sciences degree in specialty 23.00.02 - Political Institutions and Processes. - Mykolayiv State Humanitarian University named after Petro Mohyla, Mykolayiv, 2008.

The dissertation is devoted to the political analysis of the media reforms in the contemporary Ukraine and the Republic of Poland and deals with the question of why today the outcomes of media reforms are different in the countries of post-socialist transition and what lessons can be derived from these examples of media development.

The countries of Central and Eastern Europe faced the need of introducing media reforms after the collapse of the Communist regimes in the late 1980s and early 1990s. This has allowed changing the media structure of each country from a centralized, censored and controlled media to a more democratic, independent and pluralistic one. Even though the overall goals of media reforms were similar in every country of the region, the practical implementation of these efforts and the results were different and unique to each country. Most researchers agree that Poland is one of the most important successes in the passing of new media laws, privatization of the sectors of the media, democratization of the whole of the media system and, thus, achieving a high level of freedom in the media. By contrast, Ukraine is thought to be one of the countries that did not succeed in implementing freedom in the media after the introduction of reforms. Although these two countries are very close geographically, historically and arguably culturally; and moreover, they started the process of transition from communism to democracy in the same period of time, in almost 20 years the results of these processes are remarkably different. Hence, difference in the result of the media reforms in Ukraine and Poland provided a rich field for comparative investigation.

The thesis focuses on reforming the media sphere with special emphasis on the emergence of a regulatory structure different from the pre-existent system to respond to a new environment created in Ukraine and Poland as a consequence of media reforms. The research considers reforms undertaken from the beginning of post-socialist transition in the above mentioned countries (beginning of the 1990s) up to the present time, but the focus is on the shape of current regulatory systems.

This dissertation traces the dynamics of change in the media market as the result of media reforms in Poland and Ukraine. As the relationship between democratization and the media reforms in the countries of post-socialist transition is very complex, the focus of this thesis is made on the political-legal and political-economic aspects of the media reformation. The quantitative and qualitative comparative analysis is performed. In so doing, it became possible to find out the differences and similarities in the pass of the media reforms in the sample countries, their challenges and results. It is concluded that one of the leading factors in the success of the media reforms is the European Union integration.

The results of the research allow us to see the policymaking and policy implications in the sphere of the mass media in the countries of the post-socialist transition of Central and Eastern Europe. Policy recommendations are made, firstly, as regards the Ukraine, and, secondly, as regards other countries dealing with media reform and seeking to reach a higher level of the media freedom. These include amendments to existing laws (for instance, antimonopoly regulation); passing new media laws (obligation by the law to promulgate the owner of the media, for example); creating renewed regulatory structure; implementation of the “dual media system” with the public service broadcasting based on the managerial independence and mixed funding structure; continuation of further privatization of the media sector in the country in order to eliminate state media ownership etc.

Thus, the political comparative analysis of the media reforms in Ukraine and the Republic of Poland allows to summarize valuable experience of this process (both negative and positive), to learn a number of instructive lessons for media reformation and media regulation under democracy, and to support practical propositions and recommendations aimed at improvement of state policy regarding freedom of the media and media regulation.

Key words: media reforms, mass media, the Republic of Poland, Ukraine, media regulation, freedom of the media.

Размещено на Allbest.ru