Ідеологічні детермінанти політичного процесу (державний та глобальний виміри)

Размещено на http://www.allbest.ru/

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ В.Н. КАРАЗІНА

УДК 323.2:316.75:316.42

Ідеологічні детермінанти політичного процесу (державний та глобальний виміри)

23.00.02 - політичні інститути та процеси

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата політичних наук

Біденко Юлія Михайлівна

Харків 2009

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі політології Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна Міністерства освіти і науки України

Захист відбудеться “5” червня 2009 р. о 15.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.051.22 Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна за адресою: 61077, м. Харків, площа Свободи, 4, ауд. 2-49.

З дисертацією можна ознайомитись у Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна за адресою: 61077, м. Харків, площа Свободи, 4.

Автореферат розіслано “5” травня 2009 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради Г.М. Куц

держава політичний ідеологічний

АНОТАЦІЯ

Біденко Ю.М. Ідеологічні детермінанти політичного процесу (державний та глобальний виміри). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук за спеціальністю 23.00.02 - політичні інститути та процеси - Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна. - Харків, 2009 р.

Дисертаційне дослідження присвячене розгляду політичного процесу крізь призму ідеологічних детермінант. Політичний процес трактується як цілісне явище, що включає послідовність генерування, функціонування та кризових станів політики й обумовлюється системою детермінант. Серед них особливу роль відіграють ідеологічні детермінанти, які мають різний ступінь впливу та функціонального навантаження в залежності від стадії, типу та виміру політичного процесу.

У роботі розглянуто ідеологічні детермінанти в фокусі базових стадій політичного процесу та режимів держави, а також проаналізовано головні ідеологеми глобальної політики. Досліджено етапи, характерні риси і перспективи політичного процесу України. Відзначається відносна загальна слабкість ідеологічної детермінації, а також конфліктогенний дестабілізуючий вплив тих ідей, що пропонуються суб'єктами сучасного політичного процесу, їхня відірваність від суспільних цінностей та орієнтацій. Наголошується на ризиках відсутності інтегруючих ідей та цінностей для подальшого розвитку України в державному та глобальному вимірах.

Ключові слова: політичний процес, державний та глобальний виміри політичного процесу, політичний режим, ідеологія, політична ідеологія, ідеологічні детермінанти політичного процесу.

АННОТАЦИЯ

Биденко Ю.М. Идеологические детерминанты политического процесса (государственное и глобальное измерения). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата политических наук по специальности 23.00.02 - политические институты и процессы - Харьковский национальный университет имени В.Н. Каразина. - Харьков, 2009 г.

Диссертационное исследование посвящено рассмотрению политического процесса сквозь призму идеологических детерминант. Политический процесс трактуется как целостное явление, включающее последовательность генезиса, функционирования и кризиса политической системы, обуславливаемое различными факторами и детерминантами. В исследовании обосновывается терминологическая демаркация между факторами и детерминантами политического процесса - последние оказывают на него комплексное систематическое влияние. Особое место среди них занимают идеологические феномены, которые автор предлагает обозначать термином „идеологические детерминанты политического процесса” исходя из возможностей его операционализации по сравнению с терминами „идеология” и „политическая идеология”.

Идеологическими детерминантами могут выступать системы ценностей, идеалов и идеологем, которые ориентированы на конкретный политический процесс, представлены в структуре его акторов, имеют поддержку в обществе. При этом обосновывается, что степень влияния и функциональная специфика идеологических факторов зависит не только от содержания определенных идеологических концептов (что предусматривается понятием „политическая идеология”), а и от стадии политического процесса и режима государства, в котором он протекает.

В диссертации концептуализируется функционирование идеологических детерминант в тоталитарном, авторитарном и демократическом государствах. Демонстрируется, что в условиях тоталитарного государства происходит гипертрофированная детерминация политического процесса со стороны идеологических доктрин, в авторитарных государствах она играет второстепенную роль, а в демократических - отражает конкуренцию субъектов политики на фоне общей идеологической поддержки режима.

Наибольшую степень влияния идеологических детерминант можно фиксировать на стадии формирования политической системы, в то время как при стабильном её функционировании их роль имеет более латентный характер. В условиях кризиса политического процесса значение идеологий возрастает, но при отсутствии внутренних идеологических альтернатив политический процесс может стать полем для реализации интересов других государств или подвергнуться влиянию глобальных идеологических течений, что может привести к его дестабилизации.

В качестве идеологического аспекта глобального политического процесса выделяются несколько основных альтернатив: идея глобальной демократизации как закономерной тенденции, противоположная трактовка её в качестве навязывания идеологической гегемонии западных государств, а также антиглобалистические течения. Показывается, что принятие и поддержка одной из вышеназванных альтернатив со стороны государств, групп, организаций зависит от их ресурсов и позиции в глобальном политическом процессе.

В контексте теоретической части работы рассматривается политический процесс в Украине со времен обретения ею независимости. На основании анализа идей отечественных и зарубежных ученых предлагается авторская периодизация политического процесса, выделяются характеристики этапов, делаются выводы относительно его общих черт, рисков и перспектив.

Идеологическая детерминация выделенных этапов украинского политического процесса рассматривается в контексте ее содержания и степени влияния на развитие государства и общества. При анализе эмпирических данных фиксируется относительно слабое общее воздействие идеологий на украинскую политику, отмечается, что идеологемы, пропагандируемые основными субъектами современного политического процесса, имеют конфронтационный характер, слабо соотносятся с ценностями и ориентациями общества, что приводит не только к расколу между регионами страны, но и к расколу между политическим и социальным процессами.

В качестве наиболее значимых позиций идеологической демаркации и мобилизации для украинского политикума выступают идеи формы и направления участия Украины в глобальной политике. Базируясь на данных социологических мониторингов, автор приходит к выводу относительно конфликтогенности идеологических альтернатив внешнеполитического курса. Данная ситуация содержит потенциальные риски деконсолидации общества, неспособности сформулировать и реализовать стратегию развития страны в глобальном мире, усиления внешнего идеологического влияния. На основании синтеза идей представителей отечественной политической науки делается вывод относительно базовых ценностей и идеологем, которые могут быть положены в основу стратегии Украины в современном глобальном мире.

Ключевые слова: политический процесс, государственное и глобальное измерения политического процесса, политический режим, идеология, политическая идеология, идеологические детерминанты политического процесса.

SUMMARY

Bidenko Yu.M. Ideological determinants of political process (state and global dimensions). - Manuscript.

Thesis for Candidate's Degree in Politics, speciality 23.00.02. - Political Institutions and Processes. - Kharkiv National Karazin University. - Kharkiv, 2009.

The thesis is devoted to the consideration of political process via ideological determinants. Political process is taken as a coherent phenomenon that includes a sequence of genesis, functioning and collapse of politics and is affected by a system of determinants, among which the ideological ones play an important role. They have a diverse degree of influence and a variety of functions depending on the stage, type and dimension of political process.

In the thesis, ideological determinants are considered in the focus of basic stages of political process and state regimes; global politics ideologems are also analyzed. Periods, characteristic features and perspectives of political process of Ukraine are studied; the ideological determination of the state internal politics and foreign policy is researched. A comparative weakness of ideological determination, in general, as well as a conflicting and destabilizing influence of the ideas offered by the actors of contemporary political process, their dissociation from social values and orientations are shown. The absence of integrating ideas and values is considered as a risk for further development of Ukraine in state and global dimensions.

Keywords: political process, state and global dimensions of political process, political regime, ideology, political ideology, ideological determinants of political process.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Більшість парадигм політологічного пізнання представляють категорію „політичний процес” у якості однієї з базових. Традиційно його розглядають як явище державного рівня, але з другої половини ХХ ст. у сфері наукової рефлексії опинилися також глобальні політичні процеси. Існує певний теоретичний розрив між вивченням державних та глобальних процесів, їх розмежування як об'єктів наукового дослідження. Поступове стирання кордонів між ними внаслідок глобалізації зумовлює їхню наукову експлікацію як вимірів категорії „політичний процес”.

Політика будь-якого рівня знаходиться під впливом цілої низки випадкових ситуативних факторів та системних детермінант і без врахування останніх неможливо побувати ґрунтовну теоретичну модель політичного процесу. Науковий інтерес до детерміністського зв'язку політики з економічною, етнічною, соціальною або культурною сферами суспільного буття має усталені традиції у вітчизняній та західній політичній думці.

Вплив цінностей та ідеалів на політичну статику і динаміку також вимагає глибокого теоретичного осмислення, що обумовлює виявлення діалектики взаємовідношення ідеології та політичного процесу. Останнє особливо актуально в умовах пострадянських суспільств, де отримання незалежності, формування власних держав співпало із встановленням ідеологічного плюралізму, процесами деідеологізації та реідеологізації, появою нових політичних партій та рухів. Отже наукова потреба в дослідженні детермінації політичного процесу з боку ідеології продиктована необхідністю виявити механізми, визначити форми і межі ідеологічного впливу в суспільстві, що змінюється. Це дозволить адекватніше аналізувати політичні процеси, що мають місце в сучасному світі в цілому та в українській державі зокрема.

У політичній науці існує два магістральних напрямки концептуалізації ідеології. Перший є наближеним до політичної філософії та передбачає розгляд змісту, структури суспільних ідей, їхніх загальносуспільних функцій (Л.Альтюссер, Д.Белл, Б.Бєлобров, О.Волков, К.Гіртц, Ф.Гросс, В.Заблоцький, І.Кресіна, К.Мангейм, М.Михальченко, М.Пірен, М.Розумний, Е.Сміт та ін).

Другий напрямок є практично-орієнтованим і трактує ідеологію як одну з ознак політичних партій, організацій. Цю проблематику послідовно презентують праці відомих зарубіжних та українських дослідників (Е.Даунс, К.Джанда, В.Ковтун, А.Колодій, В.Лага, Л.Пай, А.Постол, Е.Хейвуд, Ю.Шведа та ін.). Вони приділяють значну увагу процесам формування політико-ідеологічного спектру, партійного будівництва та розвитку.

Порівняно із ступенем розробленості окресленої проблематики, роботи, що демонструють комплексний вплив ідеології на політичне життя, видаються малочисельними. На нашу думку, в контексті розвитку вітчизняної політичної науки особливо потрібні дослідження, які б подолали відносний теоретичний „лаг” між цими двома традиційними напрямками, і дозволили б відобразити динамічний вплив ідеологічних детермінант на політичний процес у цілому. Зазначені обставини вказують на актуальність дисертаційної проблематики та зумовили вибір теми і визначили напрям наукового дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в рамках досліджень кафедри політології філософського факультету Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна відповідно до комплексної наукової теми: „Влада та її реалізація в незалежній Україні”.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у виявленні особливостей функціонування політичного процесу державного та глобального рівнів у контексті впливу ідеологічних детермінант.

Реалізація мети обумовлює необхідність вирішення таких дослідницьких завдань:

- висвітлити основні теоретичні підходи до розгляду політичного процесу як базової категорії політичної науки;

- експлікувати варіанти типологізації політичних процесів, виділити структуру політичного процесу в державному та глобальному вимірах;

- систематизувати найголовніші фактори та детермінанти формування політичного процесу як у сучасному глобальному світі, так і на рівні держави, відстежити ступінь взаємозв'язку державного та глобального процесів;

- узагальнити значення та функції політичної ідеології, які вона виконує у формуванні політичного процесу;

- визначити зміст категорії „ідеологічні детермінанти політичного процесу” та варіативні форми прояву цього феномену в конкретно-історичних умовах;

- виявити взаємозв'язок ідеологічних детермінант із політичним режимом та стадіями політичного процесу державного виміру;

- виокремити ідеологічні аспекти сучасних глобальних політичних перетворень;

- виділити головні етапи та головні риси сучасного українського політичного процесу, охарактеризувати та пояснити роль у ньому ідеологічних детермінант;

- розглянути зовнішній ідеологічний вплив на політичний процес в Україні, а також внутрішні політико-ідеологічні передумови вибору політичного курсу нашої держави в глобальному середовищі.

Об'єктом дослідження виступає політичний процес у державному та глобальному вимірах.

Предметом дослідження є специфіка впливу ідеологічних детермінант на політичний процес державного та глобального вимірів.

Методи дослідження. Методологічною базою дисертаційного дослідження стало використання міждисциплінарного підходу як методу комплексного аналізу політичних процесів. Це зумовило використання низки загальнонаукових та спеціальних методів, що використовуються в політичній науці, у тому числі основних методів системного, структурно-функціонального та порівняльного аналізу.

За допомогою системного методу виділено модель функціонування політичного процесу, що має етапи формування, стабільного протікання, кризи. Використання елементів факторного аналізу дозволило представити політичний процес як явище, що зазнає впливу зовнішніх і внутрішніх чинників. Структурно-функціональний метод застосовувався для визначення ролі та функцій політичної ідеології у політичному процесі. Загальнотеоретична модель впливу політичної ідеології на функціонування політичного процесу в державі розроблена за веберовським методом побудови узагальнених ідеальних типів. Порівняльний метод дозволив систематизувати і зіставити структури політичних процесів різних рівнів - державного та глобального, функції ідеології на цих рівнях, а також узагальнити наукові підходи щодо виділення специфіки політичного процесу в Україні.

Аналіз проблем особливості прояву ідеологічних течій у політичному процесі зумовив висвітлення широкої палітри концептуальних позицій, звернення до офіційних документів, статистичних матеріалів, результатів соціологічних досліджень, що проводились вітчизняними та зарубіжними установами.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у комплексному дослідженні впливу ідеологічних детермінант на політичний процес глобального та державного рівнів з урахуванням їх взаємообумовленості.

Новизна конкретизується у таких положеннях:

Уперше:

- обґрунтовано та концептуалізовано категорію „ідеологічні детермінанти політичного процесу”, яка у порівнянні з паритетними концептами „ідеологія” та „політична ідеологія” є вужчою та більше орієнтованою на політичний процес, ніж категорія „ідеологія”, але ширшою, ніж категорія „політична ідеологія”, оскільки враховує ідеологеми формування, функціонування та кризових станів політичних систем;

- запропоновано узагальнену схему ідеологічної детермінації політичного процесу в залежності від базових стадій його перебігу (формування політичної системи, стабільне функціонування та кризові стани), а також продемонстровано її кореляцію з різними політичними режимами. Доводиться, що в умовах кризи політичної системи та слабкості внутрішньої ідеологічної детермінації державний політичний процес може ставати полем для реалізації глобальних ідеологічних проектів або зазнавати зовнішніх ідеологічних впливів з боку інших держав.

Уточнено:

- функції політичної ідеології (когнітивну, оцінюючу, легітимуючу, орієнтаційну, інтеграційну, амортизаційну, соціально-представницьку тощо) у контексті порівняння форм їхньої реалізації у державному та глобальному вимірах політичного процесу, демонструється специфіка та відмінність ідеологічної детермінації в залежності від вимірів політики. В політичному процесі державного рівня найсуттєвішими виступають функції легітимації, інтеграції, мобілізації та соціального представництва, тоді як глобальний вимір політичного процесу розкриває когнітивну, оцінюючу та аксіологічну функції ідеології;

- традиційний підхід до визначення спектру політичних ідеологій, пропонується класифікація, основою якої виступає типологія політичного процесу. Політичні ідеології демаркуються, виходячи з критеріїв масштабу, ступеню інтегрованості в систему влади, ставлення до існуючого політичного ладу, за способом виникнення щодо інших ідеологій тощо. Аргументується, що одна й та ж сама політична ідеологія набуває різних ознак та функцій в залежності від суспільно-політичних умов, а ідеологічна детермінація з її боку залежить не лише від концептуального змісту цієї політичної ідеології, а й від реалій політичного процесу.

Дістала подальшого розвитку:

- експлікація ідеологічних передумов глобальних трансформацій, в якій виділено три головні групи глобальних ідеологічних детермінант - демократизація, глобальне ідеологічне панування, антиглобалізм. Констатується їх одночасна репрезентованість у структурі глобального політичного процесу та різновекторність впливу. Обґрунтовується кореляція між підтримкою певних ідей з боку суб'єктів глобального виміру політичного процесу та їхньою позицією у глобальній політиці.

Удосконалено:

- періодизацію політичного процесу в Україні, яка найчастіше здійснюється на підставі дискретних категорій - режим, тип виборчої системи, конституційний дизайн тощо. Розроблено класифікацію етапів політичного процесу в Україні, базовим критерієм якої виступають зміни в його структурі та характері перебігу. Вона враховує концептуальну цілісність категорії „політичний процес” та включає державницько-пошуковий, конституційний, стабільно-олігархічний, латентно-опозиційний та демократично-формуючий етапи. Експліковано ключові риси кожного з них, базові характеристики та ризики українського політичного процесу в цілому, а також виявлено зміст та характер ідеологічної детермінації на виділених етапах політичного процесу України;

- трактування політико-ідеологічних орієнтацій та розколів українського соціуму. На основі аналізу емпіричних даних фіксується наявність не тільки регіональних розколів у суспільній свідомості, а й існування суттєвих розбіжностей між суспільною підтримкою ідеологій та їхньою представленістю у політичному процесі державного рівня. Відзначається брак ідеологічних детермінант, що сприяли б гармонізації державного політичного процесу з ідеологічною складовою свідомості українського соціуму, аналізуються ідеологеми, що спроможні оптимізувати суспільну інтеграцію.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони можуть бути задіяні для подальшої наукової розробки проблематики ідеології та теорії політичних процесів, використовуватися в процесі підготовки навчальних програм та розробки спецкурсів з політологічних дисциплін, а також при написанні підручників, навчальних посібників. Теоретико-аналітичні моделі впливу ідеологічних детермінант на політичний процес, запропоновані в дисертації, можуть бути покладені в основу конкретних політологічних досліджень.

У сфері прикладної політики результати дослідження можуть бути враховані при розробці програм політичних партій, проведенні виборчих і громадських кампаній, внутрішньодержавного політичного інжинірингу, створенні концепцій по інтеграційній діяльності України тощо.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійною науковою працею, в якій викладено авторський науковий підхід до аналізу ідеологічних детермінант політичного процесу державного та глобального вимірів. Усі теоретико-методологічні, науково-аналітичні висновки зроблені автором самостійно на основі дослідження наукової літератури вітчизняних та зарубіжних авторів та аналізу емпіричних даних. За темою дослідження автором одноосібно підготовлено п'ятнадцять наукових публікацій.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення та висновки дисертаційного дослідження були представлені на V Міжнародній студентській конференції „Молодь: життя в політиці та політика життя” (Санкт-Петербург, 2003 р.); IV Міжнародному семінарі „Структура представлення знань про світ, суспільство, людину: в пошуках нових сенсів” (Луганськ, 2003 р.); V, VІ та VІІ Міжнародних науково-практичних конференціях „Молодь в умовах нової соціальної перспективи” (Житомир, 2003 - 2005 рр.); Міжнародній молодіжній науково-практичній конференції „Історичний досвід, економічні та соціокультурні перспективи інтеграції” (Харків, 2004 р.); Міжнародній студентській конференції „Соціологія: виклики глобалізованого світу” (Харків, 2004 р.), Міжнародній філософсько-науковій конференції „Релігійний фактор соціокультурного розвитку” (Сімферополь, 2005 р.); III та IV Міжнародних конференціях „Розвиток демократії і демократична освіта в Україні” (Львів, 2005 р.; Ялта, 2006 р.); ІІІ політологічних читаннях, присвячених пам'яті професора М. Ф. Ніколаєвського ,,Посткомуністичні трансформації: зміст, тенденції, перспективи” (Харків, 2007 р.), Міжнародному семінарі „НАТО - громада зі спільними цінностями” (Київ, 2007 р.); Міжнародній молодіжній науково-практичній конференції „Державна молодіжна політика: регіональний аспект” (Харків, 2008); V Загальнопольській конференції „Public Relations в самоврядуванні. Соціальна комунікація - розбудова іміджу лідерів та самоврядування” (Краснік, Польща, 2008 р.), Перших Слобожанських політологічних читаннях „Сучасна політична наука: стан, проблеми, перспективи розвитку” (Харків, 2008 р.), а також на теоретико-методологічних семінарах кафедри політології філософського факультету Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Матеріали дисертації були використані при викладанні курсу „Прикладна політологія” для студентів спеціальності „Політологія” Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна у 2007 р.

Публікації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано 15 наукових праць, в т.ч. 6 статей у фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура і обсяг дисертаційного дослідження. Дисертація складається з переліку умовних скорочень, позначень, термінів, вступу, трьох розділів, висновків, додатків і списку використаних джерел, який містить 246 найменувань. Загальний обсяг роботи складає 241 сторінку, з них 193 - основного тексту.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, з'ясовується зв'язок дослідження з науковими програмами, планами, темами, розкривається його мета, основні завдання, об'єкт, предмет, методи, формулюється наукова новизна одержаних результатів, окреслено сферу науково-практичного застосування отриманих результатів, наводяться відомості щодо апробації результатів дисертації, публікацій та структури роботи.

У першому розділі „Теоретико-методологічні засади дослідження політичного процесу: державний та глобальний виміри”, який структурно складається з трьох підрозділів, висвітлюються теоретичні та методологічні основи дослідження політичного процесу в контексті мультипарадигмальності підходів до визначення його суті, типології, зв'язків з іншими сферами суспільного буття.

У першому підрозділі „Вітчизняні та зарубіжні підходи до трактування політичного процесу” розглядаються мультипарадигмальні інтерпретації категорії „політичний процес”, надається огляд досліджень в рамках української, російської та західної політології, здійснюється порівняння між умовами та тенденціями їхнього розвитку. В рамках вітчизняної школи відзначається акцентуація досліджень на проблемах державотворення, національного розвитку, політичних трансформацій, практичних аспектах демократизації тощо (В.Бабаєв, В.Бебик, А.Волинський, В.Горбатенко, О.Добродум, В.Журавський, Ю.Каплан, А.Колодій, О.Куць, О.Литвиненко, Ю.Мацієвський, Л.Півнева, М.Сазонов, О.Фісун, М.Шаповаленко та ін.), у той час, коли російські дослідники більш активно розробляють питання типології, структури політичних процесів та ролі в них держави (М.Баранов, О.Дегтярьов, О.Мелєшкіна, Р.Мухаєв, О.Смолін, О.Соловйов та ін.).

Серед західних концептів політичного процесу, розглядаються ті, що запропоновані в рамках системного (Д.Істон, Д.Трумен), структурно-функціонального (А.Бентлі, Т.Парсонс), біхевіоралістського (П.Лазерсфельд, Г.Лассуелл, Ч.Мерріам), інституціонального та неоінституціонального (Х.Арендт, С.Ліпсет, Б.Пітерс), процесуально-динамічного (Е.Гідденс, П.Бурдьє, П.Штомпка) підходів, а також у теорії прийняття політичних рішень (Е.Вайнінґ та Д.Веймер, Л.Ган, Б.Гоґвуд, Е.Хейвуд). Фіксується цілісність, гетерогенність, плюралістичність акторів, підсистем й інститутів у якості базових інтерпарадигмальних характеристик політичного процесу.

У другому підрозділі „Виміри політичного процесу в контексті типологізації: методологічний аспект” розглядається структура та динаміка політичного процесу, а також варіанти його типологізації, серед яких одним з головних є типологізація політичного процесу за масштабом. Державний та глобальний виміри політичного процесу висвітлюються з точки зору їхньої структури, складу головних акторів, механізмів формування та логіки перебігу.

Згідно усталеному уявленню, структуру політичного процесу складають держава та її громадяни, проте в контексті реалій сучасної політики пропонується більш диференційована структура акторів політичного процесу, яка включає органи центральної влади та місцевого самоврядування, політичні партії, групи інтересів, об'єднання громадян та громадські рухи. Структура глобального політичного процесу має більше варіантів наукового визначення, вони пропонуються в роботах М.Арчер, З.Бжезинського, У.Бека, І.Валлерстайна, Р.Джилпіна, Р.Робертсона, Д.Розенау, Дж.Стигліца, О.Тоффлера, Ф.Фукуями, С.Хантінгтона, Д.Хелда, М.Шоу. Відзначається, що до суб'єктів глобального політичного процесу належать держави, наддержавні та недержавні організації, міжнародні корпорації, об'єднання та рухи. Для політичного процесу глобального рівня притаманні тенденції розмивання та перегляду суверенітету держави, збільшення кола політичних акторів, глобалізації політичних зв'язків.

Існують різни варіанти висвітлення динаміки політичного процесу, які виходять із артикуляції та реалізації політичних інтересів (Г.Алмонд, Г.Пауелл), стадій прийняття політичних рішень (Е.Вайнінґ, Б.Гоґвуд, Е.Хейвуд) тощо. В контексті дослідження політичний процес розглядається автором з позицій системного підходу - як конституювання, функціонування, криза та можлива дезінтеграція політичної системи - що співвідноситься з політикою не лише державного, а й глобального масштабів.

У третьому підрозділі „Формування політичного процесу: фактори та детермінанти” розглядаються головні чинники, що впливають на політичний процес, здійснюється термінологічна демаркація між дефініціями „фактори” та „детермінанти” політичного процесу. Доводиться, що фактори політики можуть носити більш випадковий або локалізований характер порівняно із детермінантами, які чинять системний вплив, обумовлюють не лише результати політики, а й її формування.

Економіку, соціально-групову та етнічну структури суспільства, культурні й ідеологічні особливості представлено як базові детермінанти політичного процесу державного рівня. Також зазначається „зовнішня” детермінація державного процесу, яка може включати політичний вплив інших держав, недержавних та наддержавних організацій, глобальних тенденцій. У якості детермінант формування глобального політичного процесу розглядається світова економіка, розвиток технологій, ресурсно-екологічні, демографічні та соціальні проблеми людства, культурна глобалізація тощо.

Другий розділ „Ідеологічні детермінанти: сутність та механізми впливу на політичний процес”, який структурно складається з трьох підрозділів, присвячено концептуалізації предмету дослідження - впливу ідеологічних детермінант на політичні процеси у державному та глобальному вимірах.

У першому підрозділі „Ідеологія у політичному житті суспільства: концептуальні інтерпретації” здійснюється науковий аналіз осмислення ролі ідеології та політичної ідеології в суспільному житті на підставі праць західних теоретиків та вчених пострадянського простору. Феномен політичної ідеології аналізується в контексті її структури, форм прояву та впливу на політичне життя. По відношенню до політичного процесу політична ідеологія виконує ряд специфічних функцій, пріоритетність та ступінь реалізації яких корелює з типом політичного процесу та його масштабом.

Зважаючи на той факт, що вплив ідеології є достатньо широким і складає предметне поле декількох наук, автор звужує цю категорію за допомогою введення поняття „ідеологічні детермінанти політичного процесу”. Ними можуть виступати ідеологічні конструкції (системи ідеалів, цілей розвитку, політичних інтересів, цінностей, настанов тощо), які безпосередньо орієнтовані на конкретний політичний процес, впливають на його формування та перебіг - конфігурацію суб'єктів, особливості їхньої взаємодії, прийняття та реалізацію політичних рішень, характер і спрямування політики. Ідеологічна детермінація може проявлятися у формі політичної ідеології, яка є більш раціоналізованою та орієнтованою на політичну реальність, у формі „національно-державницької ідеї” або „інтегративної ідеології”, що має більш ідеалізовано-ірраціональну природу; а також в якості глобальних ідеологічних конструктів, що містять ідеали, цілі розвитку людства в цілому та альтернативи політичних шляхів їх досягнення.

У другому підрозділі „Ідеологічні детермінанти формування та функціонування держави” створюється загальна модель впливу ідеологічних детермінант на політичний процес на основі використання двох основних параметрів - типу політичного режиму та стадії політичного процесу.

Фіксується, що міра й форма впливу ідеологічних детермінант залежить від типу держави - у тоталітарних суспільствах ідеологія панує над політичним процесом та практично визначає його, а в умовах демократичної системи вона створюється та функціонує у конкурентному середовищі, реалізується в якості програм політичних партій, пріоритетів урядової політики, або стає одним (але не єдиним) з фільтрів прийняття політичних рішень. В авторитарних державах ідеологічна детермінація відіграє вторинну роль порівняно з інтересами правлячої групи, харизмою лідера або традиціоналістським чи релігійним обґрунтуванням режиму.

На різних стадіях політичного процесу ідеологічна детермінація також має не однакове значення. Якщо на етапі створення та конституційного оформлення держави її ідеалістичний проект має найважливіше значення, то в умовах стабільного функціонування політики роль ідеології як такої (та окремих політичних ідеологій зокрема) може бути латентною. При наявності кризи ідеологічна детермінація залежить від низки інших соціальних чинників, але вона здатна консолідувати політиків та суспільство навколо проблеми подолання кризових явищ. При більш масштабних колапсах політики та економіки, як правило, виникають нові політико-ідеологічні рухи, що за умов фіаско існуючих ідеологій, втрати ними суспільної підтримки можуть спричиняти повалення кризового режиму та побудову нової або переформатування існуючої політичної системи на основі альтернативних ідеологем. Зазначається, що в умовах деідеологізації та суспільної аномії ці нові ідеологічні альтернативи можуть походити не лише від внутрішньодержавної системи політичних акторів, а й проникати „ззовні”, бути результатом зовнішньоідеологічних детермінант або відлунням глобальних тенденцій.

Третій підрозділ „Сучасні глобальні політичні перетворення: ідеологічний аспект” присвячено висвітленню головних ідейних течій, що супроводжують глобальні перетворення. Ідеологічна детермінація в глобальному вимірі політичного процесу має більш суперечливий та нечіткий характер, ніж у процесі державного рівня, який налічує тривалу історію структурації, отже новітні глобальні ідеологічні проекти знаходяться у процесі формування і є менш дослідженими в політичній науці.

Серед таких ідеологічних конструкцій, що мають детермінаційний потенціал, виділяються: ідейні обґрунтування глобальної демократизації та лібералізації й альтернативні до них ідеологічні проекти - сприйняття глобалізації як політико-ідеологічної експансії найбільш розвинутих держав світу, а також антиглобалізм лівого та правого напрямків. Згідно авторської позиції, вироблення та підтримка однієї з окреслених альтернатив знаходиться у зв'язку з позицією та ресурсами суб'єкта у глобальному політичному процесі, хоча складність його прогнозування полягає в ідеологічній багатовекторності та динамічності глобальних змін.

Третій розділ „Політико-ідеологічний компонент політичного процесу України” складається з трьох підрозділів, у яких на основі попередніх концептуальних розробок послідовно розглядається український політичний процес, етапи його формування, роль та характер ідеологічної детермінації, що мала місце від початку оформлення України в незалежну державу.

Перший підрозділ „Етапи розвитку та специфічні риси сучасного українського державотворення” досліджує періодизацію політичного процесу в Україні, яка часто здійснюється на підставі критеріїв, що відносяться до дискретних категорій політичної науки (режим, тип системи тощо). Пропонується класифікація етапів українського політичного процесу, яка виходить з його трактування як цілісного явища та включає державницько-пошуковий, конституційний, стабільно-олігархічний, латентно-опозиційний та демократично-формуючий етапи. Виділяються ключові риси кожного з запропонованих етапів, зміни в структурі його акторів, динаміка перебігу.

Аналізуючи типології Т.Каротерса, Т.Кузьо, Л.Пая, М.Полохало, дисертант синтезує базові характеристики українського політичного процесу в цілому, виділяє перспективи та ризики його розвитку. Зауважено, що хоча вітчизняними й західними дослідниками відзначається підвищення демократичності та прозорості українського політичного процесу після 2004 р., він залишається закритим з точки зору впливу громадян на формування політики, має тенденції до конфронтаційності, деконсолідації та нестабільності.

У другому підрозділі „Особливості прояву ідеологічних течій в Україні” виділяються головні риси ідеологічної детермінації на виділених етапах на основі аналізу емпіричних даних соціологічних моніторингів та досліджень. Констатується слабкість або практична відсутність таких ідеологічних детермінант протягом більшості виділених етапів (окрім ідеї незалежності на початку державницько-пошукового етапу), що були б наявні в структурі впливових суб'єктів політичного процесу і водночас мали б підтримку широких верств населення. Починаючи з 2000-х рр. (латентно-опозиційний етап) відзначається інтенсифікація структурації ідеологічного та політичного поля України, оформлення ідеологічних або квазі-ідеологічних систем, які поєднують наявність програмно-ідеологічних розробок із впливовими позиціями в політичному процесі.

Наголошується на неконгруентності між політико-ідеологічними орієнтаціями суспільства та їхньою реалізацією у політичному процесі державного рівня і в системі влади. Певні політико-ідеологічні течії, що мають підтримку в суспільстві, не релевантні структурі акторів, що реалізують владу в державі, а головні цінності суспільства часто не знаходять свого відображення у політичних програмах, хоча останні є вагомим фактором електорального вибору. Фіксується значущість ідеологічного дискурсу відносно перспектив участі України в глобальному політичному процесі - ці ідеологеми є демаркаційними не лише для вітчизняного політикуму, а й для соціуму в цілому. Відзначається конфронтаційний та конфліктогенний характер ідеологічної діяльності головних суб'єктів сучасної політики, що на тлі браку суспільно-інтегруючих ідеологічних детермінант призводить до розколів суспільної свідомості відносно напрямів внутрішнього та зовнішнього розвитку української держави.

Третій підрозділ „Україна в глобальній політиці: ідеологічний вимір” присвячено аналізу ідеологічних альтернатив українського поступу в глобальну політику, а також зовнішніх ідеологічних детермінант впливу на державний політичний процес в Україні. Відзначається наявність зовнішніх впливів - східного (Російського) та західного (Європейського) та ступінь їхньої підтримки в українській політиці та соціумі. Досліджується динаміка громадської думки щодо варіантів інтеграції, а також суспільне розуміння та підтримка процесів глобалізації, в контексті чого наголошується, що головною перешкодою на шляху ефективної стратегії в глобальному світі є дисгармонія та відцентрові, протилежні тенденції в структурі політичного й ідеологічного процесу всередині української держави.

Обґрунтовується, що українська стратегія у внутрішньому і зовнішньому політичних процесах має базуватися на чітко визначених пріоритетах, які знаходять своє відображення в ідеологічних течіях. Дисертант доходить до висновку, що формулювання ідеологічних детермінант та їхнє реальне введення до політичного процесу України може слугувати його внутрішній консолідації, стабілізації, наближенню до суспільних реалій.

ВИСНОВКИ

Здійснено комплексний теоретико-методологічний аналіз впливу ідеологічних детермінант на політичний процес глобального та державного рівнів з урахуванням їх взаємообумовленості. Досліджено типологію, структуру та динаміку політичного процесу державного та глобального вимірів. У контексті демаркації понять „фактори” та „детермінанти” виділено головні детермінанти, що зумовлюють політику в державному та глобальному масштабах. Серед базових детермінант політичного процесу держави виділено економіку, соціальну та етнічну структури суспільства, соціокультурні детермінанти, а також зовнішньополітичний чинник. У глобальному вимірі політики відзначається детермінація з боку економічної, технологічної, ресурсної, демографічної, соціальної та культурної складових розвитку людства.

Розглянуто підходи до визначення сутності, структури, форм прояву та ролі ідеології як однієї з детермінант політичного і суспільного буття. Запропоновано класифікацію політичних ідеологій на основі їхнього функціонального зв'язку з політичним процесом, що відрізняється від класичних моделей ідеологічного спектру, які конструюються з урахуванням лише внутрішнього змісту політичних ідеологій. Функції ідеології розглянуто в контексті виміру політики, внаслідок чого зафіксовано відмінність в їхній пріоритетності у державному та глобальному політичному процесі.

Введено категорію „ідеологічні детермінанти політичного процесу”, яка дозволяє не лише концептуально „звузити” теоретичний обсяг категорії „ідеологія”, а й операціоналізувати її для створення моделі функціонування політичного процесу. У порівнянні з такою політологічною категорією як „політична ідеологія” (що часто зводиться до переліку „класичних” ідеологій), поняття „ідеологічних детермінант” дозволяє провести компаративні дослідження тих процесів, де ідеологічний вплив існує, проте не зводиться до ліберального, консервативного чи соціалістичного дискурсу, а також експлікувати ідейні аспекти глобального політичного процесу.

Узагальнено дію ідеологічних детермінант на різних стадіях політичного процесу - складання і конституювання політичної системи, її стабільний розвиток, криза, а також експліковано ідеологічну детермінацію за умов різних державних режимів. Відзначено, що за умов кризових явищ та слабкості внутрішньої ідеологічної детермінації задля її подолання, політичний процес є схильним до зовнішніх впливів, котрі можуть деформувати його структуру, переформувати мету і завдання внутрішньої та зовнішньої політики держави. Розглянуто динаміку політичного процесу в Україні крізь призму ідеологічної детермінації. Виявлено відносну нерозвиненість та несталість ідеологічних концептів, які зумовлювали б стабільний консолідований розвиток українського суспільства. При цьому наявні ідеологічні (квазі-ідеологічні) детермінанти, що пропонуються політичними партіями, мають конфліктогенний характер і практично не співвідносяться з реальним станом цінностей, потреб, ідеологічних уподобань суспільства, що призводить не лише до розколу між регіонами країни, а й до розколу між суспільним та політичним процесами в Україні. Виокремлено зовнішньополітичні ідеологеми як такі, що мають велике значення для суспільства та вирізняють наявні в українському політичному процесі ідеологічні детермінанти. Зафіксовано присутність двох зовнішньополітичних глобальних орієнтацій - Східної та Західної, їх підтримку серед суб'єктів української політики і суспільно-регіональних груп, їх різновекторний вплив на характер і спрямування політичного процесу державного рівня. На основі опрацювання емпіричного матеріалу щодо сприйняття громадянами глобалізації та напрямків інтеграції виділяються базові цінності й ідеологеми, які мають бути враховані при побудові стратегії участі України в політичному процесі глобального виміру.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті, опубліковані у фахових виданнях:

1. Биденко Ю. М. Идеология как альтернатива религиозному сознанию в условиях рационализации и политизации общественной жизни / Ю. М. Биденко // Учёные записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. Серия „Политические науки”. -- Симферополь, 2006. -- Т. 19 (58). -- № 1. -- С. 23--29.

2. Біденко Ю. М. Підходи до розгляду ідеології в західній соціальній думці / Ю. М. Біденко // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна „Питання політології”. -- Харків, 2006. -- № 737. -- С. 213--218.

3. Біденко Ю. М. Ідеологічна складова в програмах партій-переможців парламентських виборів 2006 року / Ю. М. Біденко // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна „Питання політології”. -- Харків, 2006. -- № 760. -- С. 59--64.

4. Біденко Ю. М. Ознаки та типологізація політичного процесу в Україні / Ю. М. Біденко // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна „Питання політології”. -- Харків, 2007. -- № 785. -- С. 110--116.

5. Біденко Ю. М. Суб'єкти політичного процесу глобального рівня та Україна: деякі тенденції / Ю. М. Біденко // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна „Питання політології”. -- Харків, 2008. -- № 796. -- С. 73--78.

6. Біденко Ю. М. Перспективи участі України в міжнародних організаціях: внутрішньо ідеологічні детермінанти / Ю. М. Біденко // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна „Питання політології”. -- Харків, 2008. -- № 810. -- С. 54--60.

Інші публікації:

7. Биденко Ю. М. Идеология: попытки теоретического анализа сущности, функций и способов распространения / Ю. М. Биденко // Молодь в умовах нової соціальної перспективи : V міжнар. наук.-практ. конф., 15-16 трав. 2003 р. : матеріали конф.-- Житомир : ВМУРОЛ „Україна”, 2003. -- С. 185--193.

8. Биденко Ю. М. Методологические подходы к анализу идеологических систем и роли дискурсивных практик в конструировании смыслов / Ю. М. Биденко // Наукові записки Луганького національного педагогічного університету им. Т. Шевченко. Серія „Соціальні науки” -- Структура представления знаний о мире, обществе, человеке: в поисках новых смыслов : зб. наук. праць [oтв. ред. : Л. Н. Синельникова, Л. Ф. Компанцева, Г. А. Петровская]. -- Луганск : Знание, 2003. -- Вып. 4. -- Т. 2. -- С. 9--17.

9. Биденко Ю. М. Идеальный образ политического лидера в молодёжном сознании в контексте трансформационных процессов постсоветских обществ / Ю. М. Биденко // Молодежь. Жизнь в политике и политика жизни : V междунар. науч. студ. конф., 23-24 окт. 2003 г. : тезисы докл. / науч. ред. Т. В. Анисимовой. -- СПб : Издательство „Знаменитые универсанты”, 2004. -- С. 34--39.

10. Биденко Ю. М. Украинская нация -- субъективное измерение. Особенности гражданской, национальной, политической идентификации населения Харькова. Переяславская Рада как один из факторов фрагментации идентичности / Ю. М. Биденко // Исторический опыт, экономические и социокультурные перспективы интеграции : междунар. молодежн. науч.-практ. конф., 18-19 март. 2004 г. : материалы конф. -- Харьков : Издательский центр ХНУ им. В. Н. Каразина, 2004. -- С. 69--75.

11. Биденко Ю. М. Глобализация как идеология / Ю. М. Биденко // Социология: вызовы глобализирующегося мира : міжнар. студ. конф. 14-16 квіт. 2004 р. : тези доп. -- Харків : Видавничий центр Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна, 2004. -- С. 51.

12. Біденко Ю. М. Концепції розбудови національної ідеї - аналіз альтернатив / Ю. М. Біденко // Молодь в умовах нової соціальної перспективи : VI міжнар. наук.-практ. конф., 13-14 трав. 2004 р. : матеріали конф. -- Житомир, 2004. -- С. 18--19.

13. Біденко Ю. М. Створення Європейського Союзу як реалізація глобалізаційного проекту - ідейні чинники, сфери функціонування та перспективи української участі / Ю. М. Біденко // Молодь в умовах нової соціальної перспективи : VII міжнар. наук.-практ. конф., 17-18 трав. 2005 р. : матеріали конф. -- Житомир, 2005. -- С. 4--5.

14. Біденко Ю. М. Ідеологічні чинники парламентських виборів в Україні та перспективи подальшого розвитку політичних партій / Ю. М. Біденко // Розвиток демократії та демократична освіта в Україні : ІV міжнар. конф., 28-30 верес. 2006 р. : зб. матеріалів. -- К. : Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2007. -- С. 10--16.

15. Біденко Ю. М. Ідеологічні механізми формування молодіжної свідомості: регіональний аспект / Ю. М. Біденко // Державна молодіжна політика: регіональний аспект : міжнар. наук.-практ. конф., 23-24 квіт. 2008 р. : зб. матеріалів. -- Харків : Вид-во ХарРІ НАДУ „Магістр”, 2008. -- С. 56--58.

Размещено на Allbest.ru