Трансформація політичної влади в умовах становлення інформаційного суспільства в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ім. В. М. КОРЕЦЬКОГО

УДК 321.02

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата політичних наук

Трансформація політичної влади в умовах становлення інформаційного суспільства в Україні

Спеціальність 23.00.02 - політичні інститути та процеси

ХОЧЬ Ілля Хаймович

Київ - 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у відділі правових проблем політології Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України.

Науковий керівник - доктор політичних наук, доцент,

член-кореспондент УАПН

ЛОЙКО Лариса Іванівна,

Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України,

старший науковий співробітник.

Офіційні опоненти: доктор політичних наук, професор

СОСНІН Олександр Васильович,

Національна академія державного управління при Президентові України, професор кафедри управління суспільним розвитком; кандидат політичних наук, доцент

ШЕВЧЕНКО Олена Володимирівна,

Київський національний університет імені Тараса Шевченка, доцент кафедри міжнародної інформації Інституту міжнародних відносин.

Захист відбудеться « 21 » жовтня 2011 року о 16 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.236.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора (кандидата) політичних наук в Інституті держави і права ім. В.М. Корецького НАН України за адресою: 01601, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України за адресою: 01601, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4.

Автореферат розісланий « 19 » вересня 2011 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,

кандидат політичних наук М. Д. Ходаківський

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Сучасний етап розвитку суспільства пов'язаний із піднесенням ролі інформаційної сфери, що спричинено стрімким поширенням інформаційно-комунікаційних технологій, завдяки чому стали доступними величезні обсяги інформації для широкої громадськості. Починаючи з 90-х років ХХ століття розвиток інформаційного суспільства став пріоритетним напрямом державної політики в провідних країнах світу. Розширення інформаційної сфери суспільства та інформаційного простору помітно впливає на характер і зміст взаємодії між владою та суспільством, а отже, детермінує суттєві трансформації у самій політичній владі, зокрема модернізацію політичних інститутів. Формування інформаційного суспільства ставить перед державами завдання щодо розробки і здійснення політики інформатизації, яка б враховувала як потенційні переваги використання нових інформаційних технологій в управлінні суспільними процесами, так і можливі негативні наслідки інформаційно-психологічних впливів на суспільство.

Формування інформаційного суспільства в Україні означає не тільки впровадження інформаційно-комунікаційних технологій практично у всі сфери людського життя, а й суттєву перебудову, трансформацію традиційних суспільних відносин, способу життєдіяльності людини, політичних інститутів, соціальних зв'язків. Не обходить цей процес і політичну владу, яка не тільки пристосовується до нових вимог і потреб суспільства, а й отримує нові можливості та ресурси у здійсненні ефективної політики. Зокрема, це стосується організаційної перебудови політичних інститутів, формування та управління інформаційними ресурсами, нових способів та алгоритмів взаємодії політичної влади і суспільства, її значно більшої транспарентності, у тому числі за допомогою технологій електронного урядування, розвитку інститутів громадянського суспільства. У свою чергу, ці процеси потребують нових підходів до розбудови системи інформаційної безпеки і національної стратегії інформатизації; вимагають їх концептуального осмислення у політичній науці та вироблення науково обґрунтованих висновків і практичних рекомендацій. Актуальність досліджуваної теми для України полягає також у вивченні досвіду європейських країн та США щодо забезпечення права громадян на інформацію, транспарентності політичної влади як чинника демократії та розвитку громадянського суспільства.

Загальні проблеми формування інформаційного суспільства, у тому числі політичні аспекти цих процесів, досліджуються у працях Д. Белла, Г. Бехманна, В. Іноземцева, М. Кастельса, Й. Масуди, Н. Мойсеєва, Е. Тоффлера, Ф. Вебстера та інших зарубіжних авторів. Проблеми трансформації політичної влади в умовах становлення інформаційного суспільства стали предметом уваги і українських науковців. Так, загальні питання становлення інформаційного суспільства в Україні у контексті політологічного аналізу досліджують В. Горбатенко, О. Григор, В. Даніл'ян, Д. Дюжев, Є. Калашнюк, О. Маруховський, С. Наумкіна, В. Недбай, Ф. Рудич, А. Сіленко, А. Шинкарук; феномен інформаційної влади - М. Каращук; проблеми електронного урядування - В. Баєв, А. Вишневський, О. Голобуцький, А. Готун, М. Демкова, В. Дунаєв, О. Ємельяненко, О. Юлдашев; питання інформаційної політики - І. Кисарець, Г. Несвіт, О. Старіш; вплив інфокомунікаційних технологій на політичну модернізацію - В. Коляденко; основні напрями інформаційного розвитку в умовах політичної трансформації українського суспільства - О. Дубас; вплив Інтернету на діяльність суб'єктів політичного процесу - О. Маліс; проблеми державного управління інформаційними ресурсами - К. Беляков, О. Соснін. Проблеми забезпечення інформаційної безпеки в умовах глобалізації порушуються в працях таких вітчизняних авторів, як М. Делягін, О. Дзьобань, Г. Ємельянов, Б. Кормич, А. Кузнєцов, А. Райков, Л. Сергієнко, Г. Смолян, В. Чернієнко та ін. Питання правового забезпечення процесу становлення глобального інформаційного суспільства розглядаються в роботах І. Коліушка, А. Колодюка, В. Копилова, Т. Костецької, І. Кресіної, А. Стрельцова, Ю. Шемшученка, М. Якушева та ін. Філософсько-антропологічні проблеми адаптації людини в умовах становлення інформаційного суспільства та управлінського впливу на ці процеси розглядає Н. Коноваленко. Водночас низка політико-правових питань, пов'язаних з процесами трансформації політичної влади в умовах становлення інформаційного суспільства в Україні, залишається поки що малодослідженими. Зокрема, йдеться про узагальнення досвіду реформування діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування як складової політики інформатизації, про осмислення інформаційного суспільства як об'єкта та суб'єкта владних відносин і про нові алгоритми відносин між владою та суспільством. Це й визначило мету, завдання, об'єкт і предмет дослідження та його структуру.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в рамках науково-дослідних тем відділу правових проблем політології Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України «Правові засади державної етнонаціональної політики в Україні» (№ держреєстрації PK0108 U 010354) та «Правові засади оптимізації адміністративно-територіального устрою України» (№ держреєстрації PK010 U 008114). Дисертація була виконана і рекомендована до захисту у відділі правових проблем політології Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України.

Мета і завдання дослідження. Основною метою дисертаційної роботи є системне дослідження трансформацій політичної влади в умовах становлення інформаційного суспільства в Україні. З огляду на поставлену мету сформульовано такі дослідницькі завдання:

- розкрити політологічний зміст поняття «трансформація політичної влади» у контексті становлення інформаційного суспільства;

- дослідити сучасні теорії інформаційного суспільства під кутом зору модернізації політичної діяльності;

- визначити основні умови та шляхи інформаційного забезпечення транспарентності політичної влади та консолідації суспільства;

- проаналізувати зарубіжний досвід, зокрема країн Європейського Союзу, щодо запровадження політики інформатизації, законодавчого забезпечення права громадян на доступ до публічної інформації та розвиток інститутів громадянського суспільства;

- дослідити процес реформування діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні на тлі інформатизації суспільства;

- визначити основні напрями, механізми та етапи розвитку політики інформатизації Української держави, зокрема в частині формування інформаційних ресурсів політичної влади, їх змісту, структури і технологій використання.

Об'єкт дослідження - політична влада в її інституційному вимірі.

Предмет дослідження - трансформація політичної влади в умовах становлення інформаційного суспільства в Україні.

Методи дослідження. В дисертації використані сучасні методи політологічних досліджень, які дали змогу виявити діалектику об'єкта, поєднати інституціональний і процесуальний аналіз. Застосування історичного методу дало можливість розглянути досліджувану проблему в її часово-просторовому розвитку, виявити основні етапи структурних перебудов політичної влади в Україні. Компаративний метод дав змогу порівняти український досвід із світовим, виявити багатоаспектність інформаційного розвитку, показати специфіку політичних трансформацій в Україні на тлі інформатизації. Структурно-функціональний метод дав змогу розглянути трансформацію політичної влади як складний феномен, що сприяє формуванню нових алгоритмів взаємодії влади та суспільства. Прогностичний підхід виявив тенденції і перспективи подальшого розгортання трансформації інститутів політичної влади в Україні на тлі інформатизації, зокрема перспективи формування електронного урядування.

У дисертації застосовано критично-конструктивний, ціннісний та системний підходи. Критично-конструктивний підхід забезпечив поєднання об'єктивності з проблемно-цільовим та позитивно-творчим осмисленням досліджуваної проблеми. Ціннісний підхід дав змогу виявити вплив процесу інформатизації на транспарентність політичної влади, на демократичні процеси в Україні. Системний підхід забезпечив цілісне вивчення об'єкта, врахування всіх чинників, які визначають його якісну специфіку, а також вийти за рамки власне політичної сфери й відповідно врахувати здобутки інформаційного розвитку в інших сферах суспільного життя, ступінь їхнього впливу на політичний розвиток українського суспільства.

Наукова новизна отриманих результатів зумовлена метою, дослідницькими завданнями та засобами їх розв'язання. У межах дослідження отримано результати, які мають наукову новизну.

вперше: модернізація політичний транспарентність консолідація

систематизовано концептуальні погляди вітчизняних і зарубіжних дослідників у визначенні поняття інформаційного суспільства у контексті формування нових алгоритмів взаємодії політичної влади та громадянського суспільства. Встановлено, що тісний взаємозв'язок між сутнісними виявами інформаційного суспільства і політичною сферою адекватно осмислений в межах концепції демократії участі. Згідно з нею інформаційні технології виступають механізмами вдосконалення демократичних процедур;

визначено політологічний зміст поняття «трансформація політичної влади» у контексті становлення інформаційного суспільства: це процес поступових якісних змін як інституційно-організаційних структур влади, так і механізмів її функціонування, що детермінуються стрімким розвитком новітніх інформаційно-комунікаційних технологій, створенням сприятливих умов для транспарентності політичної влади в цілому;

на основі комплексного аналізу узагальнено зарубіжний та вітчизняний досвід трансформації політичної влади, що відбувається під впливом поширення інформаційно-комунікаційних технологій. Встановлено сутність цих процесів: розвиток інформаційно-комунікаційних технологій створює у суспільстві якісно нову інфраструктуру взаємодії влади та громадян і докорінно змінює умови для розвитку громадянського суспільства (яскравим прикладом є електронна участь). Особливості реалізації умов для якісних перетворень політичної влади, діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування, функціонування інститутів громадянського суспільства значною мірою визначаються факторами історичного та економічного характеру, типом політичної культури та рівнем інформаційної культури суспільства;

концептуалізовано процес реформування діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні в умовах інформатизації суспільства, який здійснюється у трьох напрямах: нормативно-правовому, структурно-організаційному, структурно-функціональному, з яких перший домінує. Суть цих модернізаційних змін - у підвищенні якості та доступності державних послуг, спрощенні процедур та скороченні адміністративних витрат; підвищенні якості адміністративних і управлінських процесів, забезпеченні контролю за результативністю діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування; забезпеченні відкритості інформації про діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування, розширенні доступу до неї, створенні умов для безпосередньої участі інститутів громадянського суспільства у процесах підготовки та експертизи проектів рішень, які приймаються на всіх рівнях державного управління за допомогою нових інформаційно - комунікаційних технологій.

удосконалено:

тлумачення транспарентності політичної влади як чинника розвитку демократії, інструмента забезпечення підконтрольності політичної влади громадянському суспільству; засобу підвищення політичної активності громадян, їх свідомості та політичної культури; визначення шляхів забезпечення транспарентності політичної влади на нормативному, інституційному та особистісному рівнях;

визначення поняття «інформаційні ресурси політичної влади»: знання, формалізовані у вигляді інформаційних систем і забезпечені засобами інформаційно-телекомунікаційного обміну, поширення, збереження і безпеки, що можуть бути використані у процесі державного управління та фунціонування політичної системи в цілому.

отримали подальший розвиток:

висновки щодо амбівалентності результатів політики інформатизації: з одного боку, розвитку демократичних форм урядування, а з іншого - посилення державного контролю за всіма сферами суспільного життя;

узагальнення здобутків та недоліків впровадження електронного урядування в Україні порівняно з досвідом інших країн. Встановлено виразну тенденцію еволюції від електронного уряду до електронного урядування, що означає застосування не тільки складніших технологічних інструментів, а й демократичних механізмів, зокрема громадянської участі у прийнятті політичних рішень. Виявлено небезпеку бюрократизації електронного урядування (або процесів його впровадження). Україна поки що знаходиться на початковому етапі процесу його впровадження;

тлумачення змісту і форм державної політики сприяння розвитку громадянського суспільства в країнах Європейського Союзу в умовах становлення інформаційного суспільства: розробка та підписання політичних документів про співпрацю між державними органами і неурядовими організаціями з обов'язковим їх ухваленням парламентом або урядом; функціонування у складі апаратів урядів спеціального підрозділу в справах третього сектора, який координує діяльність уряду щодо підтримки третього сектора, фінансує програми підтримки сектора, забезпечує створення сприятливого правового середовища, формує потужну фактологічну й аналітичну базу інформації про співпрацю уряду і третього сектора.

Практичне значення одержаних результатів. Основні положення дисертації можуть бути використані у законотворчому процесі й практиці підготовки організаційно-політичних рішень органами державної виконавчої влади, пов'язаних із впровадженням інформаційно-комунікаційних технологій; при розробці та науковому обґрунтуванні політики інформатизації, зокрема при визначенні напрямів структурних перебудов політичної влади, формуванні нових моделей влади для інформаційного суспільства; в удосконаленні методик соціально-політичного планування та прогнозування, використанні здобутків інформатизації у політичних технологіях, розробці стратегій розвитку громадянського суспільства та діяльності його інститутів.

Матеріали дисертації можуть бути використані у викладанні курсу політології, розробці програм, методик і спецкурсів, зокрема з дисциплін «Політичне прогнозування», «Інформаційна політика», «Сучасні філософські проблеми інформатизації суспільства» та ін.

Апробація результатів дисертаційного дослідження. Дисертація виконана й рекомендована до захисту у відділі правових проблем політології Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України. Основні теоретичні положення та практичні результати дисертації доповідалися на наукових конференціях: п'ятих Курасівських читаннях «Політичний простір України: регіональні виміри (до 70-річчя І.Ф.Кураса) (м. Київ, 6 жовтня 2009 р.); міжнародній науковій конференції в рамках Днів науки філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка (м. Київ, 21-22 квітня 2010 р., тези опубліковано); міжнародній конференції «Міжнародна інформаційна безпека: сучасні концепції і практика» (м. Київ, 18 березня 2011 р.); міжнародній науково-практичній конференції «Трансформаційні процеси в країнах Центральної та Східної Європи на рубежі XX-XXI століть: інституціональний, соціокультурний та етнополітичний виміри» (м. Ужгород, 28-29 квітня 2011 р.); II всеукраїнській науково-практичній конференції «Ціннісний вимір політичної діяльності: політична трансформація сучасного українського суспільства» (м. Херсон, 13-14 травня 2011 р., тези опубліковано).

Публікації. Основні положення дисертації викладено у 6 статтях, надрукованих у фахових виданнях з політичних наук, та 2 тезах виступів на наукових конференціях.

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, поділених на підрозділи, висновків і списку використаних джерел (196 найменувань). Обсяг дисертації становить 183 сторінки, з яких основного тексту - 162 сторінки, списку використаних джерел - 21 сторінка.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовується актуальність теми дисертаційного дослідження, характеризуються ступінь наукової розробки проблеми, її зв'язок з науковими програмами, планами і темами, формулюються мета і завдання, об'єкт, предмет і методи дослідження, наукова новизна одержаних результатів, висвітлюється теоретичне і практичне значення результатів дослідження, наводяться дані про їх апробацію та публікації автора, структуру та обсяг дисертації.

У першому розділі «Теоретико-методологічні засади дослідження трансформації політичної влади» досліджено теоретичну основу політичних трансформацій у перехідних суспільствах, до яких належить і Україна, та розкрито політологічний зміст поняття «трансформація політичної влади» у контексті становлення інформаційного суспільства.

У першому підрозділі «Трансформація політичної влади як об'єкт політологічного дослідження» дисертант аналізує еволюцію концептуалізації поняття «трансформація влади» у вітчизняній та зарубіжній політології. Здійснений автором аналіз дав змогу зробити висновок про відсутність зальноприйнятого категоріального визначення цього поняття та встановити тенденцію в осмисленні сутності трансформації політичної влади: на зміну суто транзитологічним підходам, які розглядали трансформацію влади майже виключно в контексті зміни політичних режимів, переходу від тоталітаризму чи авторитаризму до демократії, приходять концепції, які висувають на перший план характеристики структурно-інституціональних змін, а також зміну моделей і стилів управління. Хоча при цьому, як зазначає дисертант, дискурс демократії залишається провідним, але здебільшого вже в контексті вдосконалення самої демократії, появи нових можливостей для забезпечення транспарентності влади у зв'язку із впровадженням інформаційно-комунікаційних технологій, децентралізації державного управління, розвитку місцевого самоврядування та нових форм громадянської участі.

Підсумовуючи аналіз стану дослідження теоретико-методолічних засад трансформації політичної влади в умовах становлення інформаційного суспільства, автор пропонує власне визначення понять, які описують процеси змін і перетворень, що відбуваються в сучасній Україні. Зокрема, на думку автора, трансформація політичної влади - це процес поступових якісних змін як інституційно-організаційних структур, так і механізмів і моделей щодо її функціонування, які детермінуються стрімким розвитком новітніх інформаційно-комунікаційних технологій, створенням сприятливих умов для транспарентності політичної влади в цілому.

У другому підрозділі «Інформаційне суспільство як чинник модернізації політичної влади» аналізуються питання трансформації політичної влади в сучасних теоріях інформаційного суспільства з точки зору їх політологічного змісту. На основі проведеного аналізу автор робить висновок, що тісний взаємозв'язок між сутнісними виявами інформаційного суспільства і політичною сферою адекватно осмислений в межах концепції демократії участі. Згідно з нею інформаційні технології виступають механізмами вдосконалення демократичних процедур;

Водночас у роботі акцентується увага на тому, що інформаційні технології можуть не лише сприяти розвитку демократії. Потенційно вони несуть загрозу своєрідної тоталітаризації влади, оскільки значно розширяють можливості влади контролювати приватне життя громадян. Тотальний контроль може поширюватися не лише на окремих громадян чи суспільство, а й на саму владу, тобто суверенність окремих держав у епоху глобалізації фактично нівелюється, і сучасні інформаційно-комунікаційні технології цьому активно сприяють.

Серед потенційно загрозливих аспектів розвитку інформаційного суспільства автор звертає увагу на проблему віртуалізації влади - сучасні інформаційно-комунікаційні технології породжують так звану віртуальну реальність, яка є предметом соціально-комунікаційних, філософських, психологічних досліджень. На думку автора, віртуалізація влади - це небезпека перетворення її у щось невловиме, що приховується за мальовничими інтерфейсами веб-сайтів, небезпека дистанціонування влади від громадянина і суспільства: замість бюрократичного муру - екранна стіна, формування «екранної культури» і перехід до спілкування через Інтернет, який помітно зменшує частку безпосереднього людського спілкування, у тому числі з владою. За таких умов може зростати розрив між іміджем влади та її реальними справами, адже виникає більше можливостей демонструвати свої віртуальні успіхи, маніпулюючи свідомістю за допомогою аудіовізуальності.

У другому розділі «Транспарентність влади: умови і шляхи забезпечення» досліджується транспарентність політичної влади як чинник розвитку демократії і громадянського суспільства, визначаються складові та алгоритми її забезпечення у контексті узагальнення досвіду зарубіжних країн.

У першому підрозділі «Електронний уряд та електронне урядування: інструменти, механізми та еволюція» доведено, що запровадження інформаційних технологій у сферу державного управління - це не лише автоматизація окремих управлінських функцій, а й суттєва перебудова всієї діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування на базі інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ), що призводить до нової якості надання державних і соціальних послуг, розвитку нових форм демократії. Інформаційно-комунікаційні технології стають важливим фактором трансформації влади в напрямі її транспарентності. Зокрема, електронний уряд (надання державних послуг в електронному вигляді) - яскравий приклад нових можливостей і принципів функціонування влади і суспільства, коли значно спрощується завдання отримання державної інформації, що, в свою чергу, забезпечує прозорість діяльності вищих органів влади, дає змогу громадянам безпосередньо брати участь у вирішенні соціально значущих проблем у суспільстві.

На основі аналізу досвіду зарубіжних країн доведено, що у сучасному світі основною тенденцією в діяльності органів влади є перехід від електронного уряду до електронного урядування, що означає застосування не лише більш складних технологічних інструментів, а й запровадження ефективних механізмів громадянської участі у прийнятті політичних рішень. Водночас автор відзначає й протилежну тенденцію - бюрократизації електронного урядування (або процесів його впровадження).

Аналіз вітчизняних здобутків та недоліків впровадження електронного урядування порівняно з досвідом інших країн дав дисертанту можливість стверджувати, що Україна наразі знаходиться на початкових етапах цих перетворень, хоча на рівні урядових рішень завдання впровадження електронного урядування чітко поставлене та закріплено нормативно-правовими актами.

У другому підрозділі «Транспарентність як чинник розвитку інститутів громадянського суспільства» на основі сучасних підходів до розуміння транспарентності політичної влади автором визначені основні умови та шляхи її інформаційного забезпечення на нормативному, інституціональному та особистісному рівнях.

Автор на основі аналізу досвіду зарубіжних країн робить висновок, що основними умовами транспарентності політичної влади є: законодавче забезпечення прозорості та відкритості діяльності суб'єктів владних повноважень; ефективне функціонування механізмів реалізації права громадян на доступ до публічної інформації; участь у вирішенні найважливіших проблем суспільного розвитку.

Сутність транспарентності як чинника розвитку інститутів громадянського суспільства автором розкривається шляхом аналізу відповідної політики в країнах Європейського Союзу, складовими якої є розробка та підписання політичних документів про співпрацю між державними органами і неурядовими організаціями з обов'язковим їх ухваленням парламентом або урядом; функціонування у складі апаратів урядів спеціального підрозділу в справах третього сектора, який координує діяльність уряду щодо підтримки третього сектора, фінансує програми підтримки сектора, забезпечує створення сприятливого правового середовища, формує потужну фактологічну й аналітичну базу інформації про співпрацю уряду і третього сектора.

Аналізуючи сучасний потенціал вітчизняного громадянського суспільства, автор дійшов висновку про його інституційну неефективність та недостатню структурованість. Більшість зареєстрованих в Україні громадських організацій існують лише формально. Низьким залишається і рівень участі громадян у діяльності громадських організацій, оскільки переважна більшість громадян переконана, що не може ефективно обстоювати свої права і свободи, впливати на вирішення політичних, економічних, соціальних та культурних проблем у країні. На думку дисертанта, одна з причин такого стану розвитку громадянського суспільства в Україні полягає в ототожненні транспарентності влади в сенсі прозорості з її відкритістю, яка означає готовність і прагнення влади до залучення громадськості у процес прийняття рішень. Саме під таким кутом зору дослідник аналізує транспарентність української влади як чинник розвитку інститутів громадянського суспільства у зв'язку з набуттям на початку 2011 року чинності Закону України «Про доступ до публічної інформації» та формулює пропозиції щодо досягнення вітчизняними інститутами громадянського суспільства нової якості функціонування.

У третьому розділі «Системне реформування політичної влади в умовах становлення інформаційного суспільства в Україні» докладно аналізується процес формування і реалізації політики інформатизації в Україні, починаючи з 1990-х років, визначаються основні напрями (рівні) і етапи трансформації української політичної влади, встановлюються характерні риси сучасного етапу цього процесу, що пов'язаний з модернізацією її інформаційних ресурсів.

У першому підрозділі «Інформаційна парадигма реформування діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування» автором встановлено, що в Україні лише в останні роки інформатизація почала набувати чітко визначених політичних векторів, а пов'язані з нею структурні перебудови політичної влади стали ознаками трансформації.

Як свідчить проведений автором аналіз, суттєве запізнення процесу становлення інформаційного суспільства в Україні порівняно з розвиненими країнами головним чином зумовлено соціально-економічною кризою, яка охопила країну в 1990-і роки, завдавши нищівного удару насамперед по можливостях технологічного забезпечення інформатизації суспільства. Крім того, державна політика інформатизації на цьому етапі була досить невиразною і непослідовною.

Дослідження процесів трансформації політичної влади, що відбувається в умовах формування інформаційного суспільства в Україні, автор здійснює на трьох рівнях: нормативно-правовому, структурно-організаційному та структурно-функціональному і аргументовано доводить, що перший з них наразі є домінуючим. Такого висновку автор дійшов за підсумками аналізу законодавчої бази щодо інформатизації суспільства, яку становлять нормативно-правові акти: закони України «Про Концепцію Національної програми інформатизації», «Про Національну програму інформатизації», «Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства України на 2007 - 2015 роки», «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронний цифровий підпис» тощо.

Підсумовуючи аналіз трансформації політичної влади на структурно-організаційному та структурно-функціональному рівнях, дослідник зауважує, що ці процеси поки що знаходяться на початковій стадії, оскільки наразі здійснюється лише інформатизація наявної системи державного управління замість використання можливостей інформаційно-комунікаційних технологій для переходу до держави, орієнтованої на задоволення потреб людини. А це передбачає: підвищення якості та доступності державних послуг, спрощення процедур та скорочення адміністративних витрат; підвищення якості адміністративних та управлінських процесів, забезпечення контролю за результативністю діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування з одночасним забезпеченням належного рівня інформаційної безпеки; забезпечення відкритості інформації про діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування, розширення доступу до неї та надання можливості безпосередньої участі інститутів громадянського суспільства у процесах підготовки та експертизи проектів рішень, які приймаються на всіх рівнях державного управління.

Новий етап у здійсненні політики інформатизації в Україні та транспарентності політичної влади автор пов'язує з реалізацією Закону України «Про доступ до публічної інформації», розробкою Стратегії розбудови інформаційного суспільства та створенням Національної ради з розвитку інформаційного суспільства в Україні при Президентові України.

У другому підрозділі «Модернізація інформаційних ресурсів політичної влади» досліджується феномен інформаційних ресурсів політичної влади в контексті аналізу державної політики інформатизації України.

За результатами дослідження було з'ясовано, що інформаційні ресурси суспільства можуть бути визначені як накопичені в ньому знання, що підготовлені для доцільного соціального використання. Відповідно інформаційні ресурси політичної влади - це знання, формалізовані у вигляді інформаційних систем і забезпечені засобами інформаційно-телекомунікаційного обміну, поширення, збереження і безпеки, що знаходяться під контролем політичної влади і можуть бути використані у державному управлінні.

Проаналізовано напрацювання та проблеми щодо впровадження і розвитку складних соціальних систем, до яких належать електронне урядування.

Встановлено, що, незважаючи на проблеми, пов'язані з недосконалістю законодавства, неналежним виконанням нормативних актів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису, різними форматами ресурсних баз тощо, національні інформаційні ресурси перетворилися на найважливіший стратегічний ресурс.

Водночас суттєвим стримуючим чинником на шляху модернізації інформаційних ресурсів влади є явище цифрової нерівності, тобто суттєвого розриву в можливостях окремих громадян або суспільних верств використовувати переваги інформаційно-комунікаційних технологій, у тому числі можливості за їх допомогою впливати на владу. Крім того, модернізація інформаційних ресурсів політичної влади потребує нової інформаційної культури суспільства, критеріями якої є вміння людини адекватно формулювати свою потребу в інформації, знаходити її, переробляти, відбирати, оцінювати та створювати нову, більш високого рівня.

Подальший розвиток національної системи інформаційних ресурсів вимагає формулювання стратегічних пріоритетів інформаційної безпеки держави, а також чіткого визначення самого поняття «інформаційна безпека держави» та розмежування питань, пов'язаних із забезпеченням інформаційної безпеки, з одного боку, і надмірної закритості, конфіденційності державної влади - з іншого.

У висновках узагальнено результати системного аналізу трансформації політичної влади в умовах становлення інформаційного суспільства в Україні.

1. В останні роки у зарубіжній та вітчизняній політичній думці поряд із суто транзитологічним підходом до розуміння трансформації влади, що розглядає трансформацію політичної влади майже виключно в контексті зміни політичних режимів, переходу від тоталітаризму чи авторитаризму до демократії, сформувалися і такі концепції, які висувають на перший план характеристики структурно-інституційних змін, а також зміну моделей і стилів здійснення владних повноважень. Дискурс демократії залишається провідним, зокрема у вітчизняній політології. Водночас у сучасній західній політології та політиці трансформація влади, яка відбувається, зокрема, у зв'язку з поширенням інформаційно-комунікаційних технологій, переважно означає трансформацію демократії, її вдосконалення та поглиблення, децентралізацію державного управління, розвиток місцевого самоврядування та нових форм громадянської участі.

2. Оскільки в сучасному політологічному дискурсі дістає дедалі більше поширення тлумачення трансформації влади з позицій інформаційно-комунікаційного підходу, то трансформацію політичної влади слід розуміти як процес поступових якісних змін не тільки інституційно-організаційних структур, а й механізмів і моделей щодо її функціонування, які детермінуються стрімким розвитком новітніх інформаційно-комунікаційних технологій, створенням сприятливих умов для транспарентності політичної влади в цілому.

3. Транспарентність - це характеристика політичної влади, її відкритість і прозорість для суспільства, доступність інформації громадянам про діяльність органів публічної влади, зокрема процедури прийняття і реалізації політичних рішень. Вона є також інструментом забезпечення підконтрольності політичної влади; засобом підвищення політичної активності громадян і їхньої свідомості та політичної культури.

4. Важливою умовою транспарентності політичної влади у ході становлення інформаційного суспільства є запровадження електронного урядування (е-урядування) ? форми організації державного управління, яка за рахунок широкого застосування інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) сприяє підвищенню ефективності, відкритості та прозорості діяльності органів державної влади й органів місцевого самоврядування, наданню в дистанційному режимі комплексу державних послуг населенню.

5. Досвід країн Європейського Союзу засвідчує, що основними умовами транспарентності політичної влади є законодавче забезпечення прозорості та відкритості діяльності суб'єктів владних повноважень; створення механізмів реалізації права громадян на доступ до публічної інформації, участі у вирішенні широкого кола проблем суспільного розвитку.

6. У сучасному світі основною тенденцією в діяльності органів влади, їх діалогу із суспільством є перехід від електронного уряду до електронного урядування, що означає застосування не тільки більш складних технологічних інструментів, а й запровадження більш демократичних процедур, механізмів громадянської участі у прийнятті політичних рішень. Протилежною тенденцією є бюрократизація електронного урядування (або процесів його впровадження). Україна поки що знаходиться на початкових етапах цих перетворень, хоча політичною владою завдання впровадження електронного урядування чітко поставлене та закріплено в нормативно-правових актах.

7. Інтернет, Інтернет-медіа, мережеві спільноти стають дедалі вагомішим чинником політичних відносин. Це той політичний простір, в якому, з одного боку, утверджується свобода самовираження, формулювання та висловлювання політичних позицій, у тому числі опозиційних. І хоча безпосередня аудиторія цього простору ще не становить більшості електорату, проте вона постійно розширюється, а її політичні настрої дедалі активніше впливають на політичні настрої усього суспільства. Усе це свідчить про формування в Україні інформаційного суспільства як об'єкта та суб'єкта політичних відносин у контексті формування нових алгоритмів взаємодії політичної влади та суспільства.

8. Реформування діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування, що пов'язане із становленням інформаційного суспільства в Україні, спрямовано насамперед на створення позитивного іміджу держави та її інституцій в очах громадськості. Проте існуючі механізми доступу широкого загалу громадян до публічної інформації, характер відповідних перетворень у самій владі в цілому ще не відповідають стандартам розвинених демократичних країн і потенційним можливостям застосування сучасних інформаційно-комунікаційних технологій.

9. Формування і реалізація політики інформатизації в Україні відбувалися з певним запізненням порівняно з розвиненими країнами світу і навіть з Росією, незважаючи на рівні стартові умови. Об'єктивними причинами затримки можна вважати глибоку соціально-економічну кризу, яка охопила країну в 1990-і роки, завдавши нищівного удару по можливостях технологічного забезпечення інформатизації в Україні. Водночас прийняття на початку 2011 року Закону України «Про доступ до публічної інформації», розробка Стратегії розбудови інформаційного суспільства та створення Національної ради з розвитку інформаційного суспільства в Україні при Президентові України означають новий етап у здійсненні політики інформатизації в Україні, утвердженні транспарентності політичної влади.

10. Національні інформаційні ресурси перетворилися на найважливіший стратегічний ресурс. Водночас існують проблеми, пов'язані з недосконалістю законодавства, неналежним виконанням нормативних актів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису, різними форматами ресурсних баз тощо. Подальший розвиток національної системи інформаційних ресурсів вимагає формулювання стратегічних пріоритетів інформаційної безпеки держави, а також чіткого визначення самого поняття «інформаційна безпека держави» та розмежування питань, пов'язаних із забезпеченням інформаційної безпеки, з одного боку, і надмірної закритості, конфіденційності державної влади - з іншого.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Хочь І.Х. Політична влада в теоріях інформаційного суспільства / І.Х. Хочь // Держава і право: Зб. наук. праць: Юридичні і політичні науки. - К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2009. - Вип. 45. - С. 612-619.

2. Хочь І.Х. Інформаційні ресурси політичної влади та державна політика у сфері інформатизації / І.Х. Хочь // Актуальні проблеми політики: Зб. наук. праць. - Одеса, 2010. - Вип. 39. - С. 205-216.

3. Хочь І.Х. Проблеми формування інформаційної культури українського суспільства / І.Х. Хочь // Науковий вісник Ужгородського університету. - Ужгород. Серія: Політологія, соціологія, філософія, 2010. - Вип. 14. - С. 250-253.

4. Хочь І.Х. Інструменти, механізми та еволюція електронного урядування / І.Х. Хочь // Правова держава. - К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2010. - Вип. 21. - С. 471-476.

5. Хочь І.Х. Трансформація влади як політологічна проблема / І.Х. Хочь // Держава і право. - К., 2010. - Вип. 49. - С. 723-730.

6. Хочь І.Х. Проблеми транспарентності влади в умовах інформаційного суспільства: Український контекст / І.Х. Хочь // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Зб. наук. праць. - К.: Київський нац. університет імені Тараса Шевченка, Ін-т міжнародних відносин, 2010. - Вип. 93. - Ч. I. - С. 197-203.

7. Хочь І.Х. Інформаційні ресурси політичної влади в сучасній Україні / І.Х. Хочь // Дні науки філософського факультету-2010: Матеріали міжнар. наук. конф. (21-22 квітня 2010 р.). - К.: Видавничо-поліграф. центр «Київський університет», 2010. - Ч.VI. - С. 144-146.

8. Хочь І.Х. Проблеми формування інформаційної культури у контексті стратегії впровадження електронного урядування / І.Х. Хочь // Матеріали доповідей та виступів II всеукраїнської наук.-практ. конф. «Ціннісний вимір політичної діяльності: політична трансформація сучасного українського суспільства» (м. Херсон, 13-14 травня 2011 р.) // Зб. наук. праць. - Херсон, Херсонський нац. техн. ун-т, 2011. - С. 177-179.

АНОТАЦІЇ

Хочь І.Х. Трансформація політичної влади в умовах становлення інформаційного суспільства в Україні. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук за спеціальністю 23.00.02 - політичні інститути та процеси. - Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, Київ, 2011.

У дисертації комплексно досліджено трансформації політичної влади в умовах становлення інформаційного суспільства в Україні у порівнянні з країнами Європейського Союзу. Систематизовано концептуальні погляди вітчизняних та зарубіжних дослідників щодо політологічного змісту поняття інформаційного суспільства: сутності та напрямів перетворень політичної влади і формування нових алгоритмів її взаємодії з громадянським суспільством.

На основі аналізу теоретико-методологічних підходів запропоновано авторське визначення трансформації політичної влади в умовах становлення інформаційного суспільства в Україні.

Здійснено порівняльний аналіз запровадження політики інформатизації, нормативно-правового та структурно-організаційного забезпечення права громадян на доступ до публічної інформації, державної політики сприяння розвитку громадянського суспільства та його інститутів у країнах Європейського Союзу.

Визначено умови забезпечення і роль транспарентності політичної влади у розбудові громадянського суспільства та розвитку його інститутів. Сформульовано рекомендації щодо використання потенціалу транспарентності влади, який несе із собою стрімкий розвиток інформаційно-комунікаційних технологій в Україні.

Досліджено процес реформування діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні та модернізації інформаційних ресурсів української політичної влади з точки зору їх відповідності державній стратегії розбудови інформаційного суспільства та міжнародним стандартам.

Ключові слова: трансформація, політична влада, інформаційне суспільство, електронний уряд, громадянське суспільство, політика інформатизації, інформаційні ресурси влади.

Хочь И.Х. Трансформация политической власти в условиях становления информационного общества в Украине. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата политических наук по специальности 23.00.02 - политические институты и процессы. - Институт государства и права им. В.М.Корецкого НАН Украины, Киев, 2011.

В диссертации осуществлено комплексное исследование процессов трансформации политической власти в условиях становления информационного общества в Украине в сравнении со странами Європейского Союза.

На основе анализа теоретико-методологических подходов предложено авторское определение понятия «трансформация политической власти» в условиях становления информационного общества как процесса поступательных качественных изменений не только институционально - организационных структур власти, но и механизмов ее функционирования, что детерминируется стремительным развитием новейших информационно-коммуникационных технологий, созданием благоприятных условий для транспарентности политической власти в целом.

Автором систематизированы концептуальные взгляды отечественных и зарубежных исследователей на сущность понятия информационного общества в контексте формирования новых алгоритмов взаимодействия политической власти и гражданского общества. Таким образом было установлено, что взаимосвязь между имманентными характеристиками информационного общества и политической сферой наиболее адекватно прослеживается в рамках концепции демократического участия. В соответствии с ней информационные технологии выступают механизмами совершенствования демократических процедур.

Представлен комплексный сравнительный анализ опыта стран Європейского Союза в осуществлении государственной политики информатизации, нормативно-правового обеспечения прав граждан на доступ к информации и создания благоприятных условий для развития институтов гражданского общества.

Определены условия обеспечения и показана роль транспарентности политической власти в развитии гражданского общества и его институтов.

Проанализирован процесс реформирования деятельности органов государственной власти и органов местного самоуправления в Украине, а также модернизации информационных ресурсов украинской политической власти с точки зрения их соответствия государственной стратегии создания информационного общества и международным стандартам.

Сформулированы рекомендации относительно реализации условий обеспечения транспарентности политической власти, создаваемых стремительным развитием информационно-коммуникационных технологий в Украине.

Ключевые слова: трансформация, политическая власть, информационное общество, электронное правительство, гражданское общество, политика информатизации, информационные ресурсы власти.

Khoch Illya.The transformation of political power in the information society in Ukraine. - Manuscript.

Thesis to obtain the scientific of Candidate of political science with the speciality 23.00.02 - Political Institutions and Processes. - Volodymyr M, Koretskyi Institute of State and Law, National Academy of Science of Ukraine, Kiev, 2011.

Dissertation is the first research to analyze the transformation processes of political power systematically. These processes occured against the backdrop of constructing information society in Ukraine in comparison with the European Union. Modern theoretical and methodological approaches to the understanding of the political power transformation on the basis of the processes of information society in Ukraine. The comprehensive comparative analysis of the implementation of information policy, legal right of citizens to access public information, development of civil society in the European Union are studied. The process of state reform and local governments in the Ukraine has been analyzed and the author defenition of the transformation has been proposed despite the informatization and modernization backdrop of the information resources which are used by the Ukrainian political power in terms of their compliance with the state strategy of building an information society. Recommendations for implementing appropriate environment to ensure the transparency of power determined in the development of information and communication technologies in the Ukraine have been given.

Key words: transformation, political power, information society, e-government, civil society, policy information, informational resources of the power.

Підписано до друку 16.09.2011 р. Зам. № 3/09-2011. Обсяг 0,9 друк. арк. Формат 60 ` 84/₁₆. Тир. - 100. Видавничий центр Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4.

Размещено на Allbest.ru