Професійна підготовка майбутніх техніків-механіків у процесі вивчення загальнотехнічних дисциплін в аграрних навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Професійна підготовка майбутніх техніків-механіків у процесі вивчення загальнотехнічних дисциплін в аграрних навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Загальна характеристика дослідження

Актуальність дослідження. В ході інтеграційних процесів в освіті протягом останніх двох десятиріч прослідковується характерна тенденція до посилення інноваційності у сфері професійної підготовки нової генерації майбутніх фахівців для агропромислового виробництва України. Кардинальні зміни, що відбуваються в агропромисловому комплексі України, вимагають відповідного кадрового забезпечення, вдосконалення професійної підготовки майбутніх техніків-механіків у вищих аграрних навчальних закладах. Основні напрями вдосконалення аграрної освіти сформульовані в Національній доктрині розвитку освіти в Україні, законах України «Про освіту», «Про професійно-технічну освіту», а також у ряді нормативних документів Міністерства освіти і науки, Міністерства праці і соціальної політики.

Проблеми вдосконалення системи професійної підготовки майбутніх техніків-механіків набувають особливої актуальності в нових соціально-економічних умовах становлення ринкової економіки, наростання екологічної напруженості, дефіциту багатьох видів ресурсів сільськогосподарського виробництва, вимагаючи підвищення ролі інтелектуальних функцій у виробничій технічній діяльності. Першочерговим є вирішення проблеми забезпечення єдності техніки, технологій та цілеспрямованого впровадження ресурсоощадних, екологічно безпечних механізованих процесів. Вирішення окреслених завдань можливе за умови, якщо в процесі професійної підготовки майбутніх техніків-механіків у вищих аграрних навчальних закладах забезпечити високий рівень професійної підготовки, яка сприятиме вирішенню складних проблем агропромислового виробництва.

У вітчизняній і зарубіжній психолого-педагогічній літературі простежу -ється розуміння значущості розвитку і формування творчої, духовно багатої особистості у її професійному становленні. Різні аспекти цієї проблеми вивчали видатні вчені Г. Гегель, І. Гербарт, А.Дістервег, Д. Дьюї, К. Кершенштейнер, Я. Коменський, Й. Песталоцці.

Не обійшли увагою зазначену проблему відомі вітчизняні освітяни-гуманісти минулого П. Могила, Ф. Прокопович, Г. Сковорода, К. Ушинський, Г. Ващенко, А. Макаренко, В. Сухомлинський.

Удосконаленню професійної підготовки майбутніх фахівців присвячені дослідження А.М. Алексюка, А.О. Андрущука, В.П. Безпалька, І.А. Зязюна, В.А. Козакова, В.А. Семиченко, В.І. Чигринова.

Вирішення важливих питань загальнотехнічної професійної підготовки майбутніх спеціалістів розкриті в працях вчених Т.В. Васильєвої, В.С. Гапоненка, А.І. Дьоміна, Г.Є. Левченка, П.Г. Лузана, Н.Г. Ничкало, В.А. Семиченко, В.К. Сидоренка, В.В. Олійника, П.М. Олійника, О.М.Пєхоти, Д.О. Тхоржевського.

У результаті досліджень науковців А.М. Алексюка, М.І. Бурди, С.Я. Батишева, Є.С. Дубенчук, О.Є. Коваленко, Е.В. Лузік, В.М. Мадзігона отримані важливі дані про сутність трудової та професійної підготовки майбутніх спеціалістів.

Аналіз науково-методичної літератури дає підстави до висновку, що проблема професійної підготовки студентів в аграрних закладах освіти була і є предметом спеціальних досліджень. Зокрема, А.А. Гуменюк досліджує теоретичні основи навчання агрономії в технікумі. Організація самостійної роботи студентів аграрних технікумів знайшла відображення в працях Н.С. Журавської. В.О. Зайчук працює над удосконаленням змісту і форм підготовки майбутніх спеціалістів у середніх спеціальних навчальних закладах України. Проблема активізації навчання у вищому аграрному навчальному закладі є предметом дослідження П.Г. Лузана. М.В. Миронюк вивчає професійну спрямованість вивчення математики в ПТУ сільськогосподарського профілю. Наукові праці П.М. Олійника спрямовані на обґрунтування теоретико-методологічних засад наступності в системі неперервної професійної сільськогосподарської освіти. Методичні основи навчання студентів управлінню сільськогосподарськими машинами на прикладі підготовки студентів інженерного та агрономічного профілів досліджує І.І. Паламар. Проблема вдосконалення практичної підготовки студентів аграрного технічного коледжу знайшла своє відображення в працях В.І. Рябця. О.І. Скнар розглядає шляхи вдосконалення форм і методів навчання в сільськогосподарських технікумах. Разом з тим, незважаючи на значну кількість наукових досліджень у галузі теорії і практики аграрної освіти, проблема професійної підготовки майбутніх техніків-механіків у процесі навчання загальнотехнічним дисциплінам в умовах вищого аграрного навчального закладу потребує спеціального педагогічного дослідження.

Актуальність проблеми професійної підготовки, доцільність наукового пошуку ефективних шляхів її підвищення зумовили вибір теми дисертаційного дослідження: «Професійна підготовка майбутніх техніків-механіків у процесі вивчення загальнотехнічних дисциплін в аграрних навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до тематичного плану наукових досліджень кафедри педагогіки Національного аграрного університету з теми «Психолого-педагогічні основи розвитку продуктивної навчально-пізнавальної діяльності студентів та умови їх реалізації викладачами вищого аграрного навчального закладу» (РК №0197U001119) та теми «Розробка та впровадження у навчально-виховний процес вищих аграрних закладів освіти інноваційних педагогічних технологій» (PK №0101U003740).

Об'єкт дослідження - процес професійної підготовки майбутніх техніків-механіків в умовах вищого аграрного навчального закладу.

Предмет дослідження - зміст, форми та методи професійної підготовки майбутніх техніків-механіків у процесі навчання загальнотехнічних дисциплін у вищих аграрних навчальних закладах.

Мета дослідження полягає у розробці, науковому обґрунтуванні та експериментальній перевірці моделі професійної підготовки майбутніх техніків-механіків у процесі навчання загальнотехнічних дисциплін у вищих аграрних навчальних закладах.

Відповідно до мети визначено такі завдання дослідження:

1) здійснити аналіз проблеми професійної підготовки майбутніх спеціалістів у філософській, соціологічній, психологічній і педагогічній літературі;

2) виявити оптимальні педагогічні умови професійної підготовки майбутніх техніків-механіків;

3) визначити критерії та показники рівнів готовності студентів до майбутньої професійної діяльності;

4) розробити, науково обґрунтувати й експериментально перевірити модель професійної підготовки майбутніх техніків-механіків у вищих аграрних навчальних закладах;

5) розробити та апробувати методичні рекомендації з циклу «Загально-технічні дисципліни», які мають формуючий вплив на студентів і сприяють ефективності їх професійної підготовки.

Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що професійна підготовка майбутніх техніків-механіків буде ефективною лише за реалізації певних умов: модернізації змісту та оновлення цілей навчання загальнотехнічних дисциплін; розробки та впровадження моделі професійної підготовки майбутніх техніків-механіків на засадах продуктивного навчання; організації освітньо-розвивального середовища, що сприятиме професійному становленню студентів; діагностиці та корекції рівнів готовності студентів до професійної діяльності; активізації професійної підготовки майбутніх техніків-механіків у процесі навчання загальнотехнічних дисциплін у вищих аграрних навчальних закладах.

Теоретичною основою дослідження є твори видатних вітчизняних та зарубіжних філософів і педагогів минулого (Г. Ващенко, Д. Дьюї, А.Дістервег, Г. Сковорода, К. Ушинський, Г. Ващенко, А. Макаренко, Й. Песталоцці, В. Сухомлинський); положення сучасної філософії освіти (В.П. Андрущенко, С.У. Гончаренко, І.А. Зязюн, М.Д. Ярмаченко); дослідження з дидактики вищої школи (С.І. Архангельський, В.П. Безпалько, В.П.Єлютін, В.І. Загвязинський, С.І.Зінов'єв, Н.В. Кузьміна, М.М. Скаткін); ідеї та висновки щодо формування творчої, духовно багатої особистості (В.М. Галузинський, С.У. Гончаренко, Т.О. Грабовська, В.П.Зінченко, І.А. Зязюн, О.В. Киричук, Н.Г. Ничкало, О.В. Сухомлинська, В.Ф. Шаталов); психолого-педагогічні теорії організації навчально-виховного процесу у вищих навчальних закладах (Н.Б. Булгакова, А.І. Дьомін, О.А. Дубасенюк, Н.В. Кузьміна, Е.В. Лузік, В.С. Маслов, Н.Г. Ничкало, П.М. Олійник, О.М.Пєхота, В.А. Семиченко, Д.О. Тхоржевський); дослідження проблем продуктивного навчання в умовах вищої школи (А.М. Алексюк, М.І. Башмаков, П.Я. Гальперін, І. Бем, М.М. Скаткін, В.К. Сидоренко, Й. Шнайдер) педагогічні теорії впровадження модульної технології навчання (А.М. Алексюк, А.О. Андрущук, Л.М. Твердіна, А.В. Фурман, П.А. Юцявічене).

Нормативні документи, які визначають правову основу освіти в Україні: Конституція України, Державна національна доктрина розвитку освіти в Україні, закони України «Про освіту», «Про професійно-технічну освіту», «Про вищу освіту», положення Міністерства освіти і науки, Міністерства праці і соціальної політики України.

Для розв'язання поставлених завдань використовувався комплекс методів дослідження:

теоретичні: аналіз філософської, педагогічної, психологічної, навчально-методичної літератури з проблем професійної освіти; узагальнення результатів аналізу цілей, змісту, форм і методів професійної підготовки майбутніх техніків-механіків у процесі навчання загальнотехнічних дисциплін дозволив систематизувати результати теоретичного дослідження;

емпіричні: вивчення передового педагогічного досвіду викладачів вищих аграрних навчальних закладів, анкетування, інтерв'ювання, вивчення документації, спостереження, опитування; моделювання виробничих ситуацій сприяло обґрунтуванню ефективних педагогічних умов професійної підготовки майбутніх техніків-механіків у процесі навчання загальнотехнічних дисциплін;

організаційні: констатуючий і формуючий експерименти, які дозволили визначити стан професійної підготовки майбутніх техніків-механіків та ефективність тієї частини моделі професійної підготовки студентів, яка забезпечується загальнотехнічними дисциплінами у вищих аграрних навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації;

математичні методи: кількісний та якісний аналіз, метод моделювання, статистична обробка результатів педагогічного експерименту, які дозволили визначити змістові особливості та тенденції розвитку явищ, що досліджувалися.

Організація дослідження. Дослідження проводилося у 2000-2004 рр. і складалося з трьох етапів науково-педагогічного пошуку.

На першому етапі (2000-2001 рр.) аналізувались філософська, педагогічна, психологічна, навчально-методична література з професійної підготовки майбутніх спеціалістів, практичний досвід навчально-виховного процесу вищих аграрних навчальних закладів; узагальнювався досвід роботи викладачів загальнотехнічних дисциплін; обґрунтовувалися вихідні теоретико-методологічні засади, об'єкт, предмет, мета, гіпотеза дослідження, було визначено коло дослідницьких завдань; розроблялася методика констатуючого експерименту та здійснювалося його проведення; визначалися критерії та рівні сформованості готовності майбутніх техніків-механіків до професійної діяльності в процесі навчання загальнотехнічних дисциплін.

На другому етапі (2001-2003 рр.) розроблялася методика формуючого експерименту, створювалась модель професійної підготовки майбутніх техніків-механіків; здійснювався формуючий експеримент шляхом перевірки моделі професійної підготовки майбутніх техніків-механіків у процесі навчання загальнотехнічних дисциплін; коригувалися дидактичні матеріали.

На третьому етапі (2003-2004 рр.) аналізувались та узагальнювались результати формуючого експерименту; розроблялись методичні рекомендації з організації професійної підготовки студентів вищих аграрних навчальних закладів; формулювалися теоретичні й практичні висновки.

Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота виконувалась у Ладижинському аграрному технікумі Вінницької області, Чернятинському аграрному технікумі Вінницької області, Уманському агротехнічному коледжі Черкаської області, Хотинському сільськогосподарському технікумі Чернівецької області. До педагогічного експерименту було залучено 276 студентів Ладижинського аграрного технікуму, 158 студентів інших аграрних закладів освіти та 28 викладачів загальнотехнічних дисциплін.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше висунуто сукупність концептуальних ідей, які сприяють підвищенню ефективності професійної підготовки майбутніх техніків-механіків; розроблено та обґрунтовано модель професійної підготовки майбутніх техніків-механіків; уточнено і запропоновано критерії та показники рівнів сформованості компоненту готовності студентів до майбутньої професійної діяльності

Теоретичне значення дослідження визначається тим, що отримано нові дані щодо змісту та цілей професійної підготовки майбутніх техніків-механіків, визначено педагогічні та методичні умови, які дозволяють побудувати ефективний навчальний процес, що забезпечує професійну підготовку майбутніх техніків-механіків.

Практичне значення дослідження обумовлено впровадженням у навчальний процес вищих аграрних навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації моделі професійної підготовки майбутніх техніків-механіків; здійсненням педагогічного моніторингу змін, що відбулися в результаті впровадження цієї моделі; розробкою методик, які дозволяють дослідити рівні готовності студентів до майбутньої професійної діяльності. Практично значущим є розробка і впровадження в навчальний процес вищих аграрних навчальних закладів методичних рекомендацій з циклу «Загальнотехнічні дисципліни».

Особистий внесок автора полягає в узагальненні теоретичних положень, що характеризують систему професійної підготовки майбутніх техніків-механіків; модернізації змісту професійної підготовки, відборі ефективних форм, методів і засобів професійної підготовки; у визначенні методичних підходів до навчання загальнотехнічних дисциплін, що відображено у статтях, написаних у співавторстві.

Вірогідність результатів дослідження та наукових висновків забезпечується теоретико-методологічною обґрунтованістю вихідних позицій, коректним вибором і застосуванням методів дослідження, адекватних визначеній меті і завданням, поєднанням якісних і кількісних засобів аналізу отриманих результатів, експериментальним підтвердженням розроблених концептуальних припущень, достатнім обсягом вибірки.

Апробація результатів дослідження. Основні результати доповідалися та обговорювалися на І-й Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні проблеми землеробської механіки» (м. Київ, 2000); науковій конференції Національного аграрного університету «Педагогічні технології в аграрній освіті» (м. Київ, 2000); обласній науково-педагогічній конференції «Інноваційний підхід до організації навчально-виховного процесу» (м. Вінниця, 2001); ІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції «Україна наукова 2002» (м. Дніпропетровськ, 2002); V Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: теорія, досвід, проблеми» (м. Вінниця, 2002); VI Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми» (м. Вінниця, 2004).

Наукові положення, навчально-методичні матеріали та рекомендації щодо підвищення ефективності професійної підготовки майбутніх техніків-механіків у процесі навчання загальнотехнічних дисциплін впроваджено в навчально-виховний процес Ладижинського аграрного технікуму (довідка №260 від 23.09.2003 р.), Чернятинського аграрного технікуму Вінницького державного аграрного університету (довідка №119 від 19.05.2004 р.), Уманського агротехнічного коледжу (довідка 522 від 15.09.2004 р.), Хотинського сільськогосподарського технікуму (довідка №145 від 14.10.2004 р.).

Матеріали дослідження покладено в основу лекцій, практичних і лабораторних занять зі студентами Ладижинського аграрного технікуму Вінницької області.

Основні результати дослідження висвітлено у 8 наукових статтях, із них 7 статей опубліковано у провідних наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України, 2 статті написані у співавторстві.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного з них, загальних висновків, списку використаних джерел (280 найменувань, з них 8 іноземними мовами) та 19 додатків на 68 сторінках. Основний зміст викладено на 216 сторінках рукопису. Робота містить таблиці та рисунки на 21 сторінці.

Основний зміст дисертації

педагогічний професійний технік механік

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, розкриваються його мета і завдання; визначаються предмет, об'єкт, гіпотеза, наукова новизна, теоретичне і практичне значення дослідження; подаються відомості про експериментальну базу, вірогідність і надійність результатів, особистий внесок автора, апробацію та впровадження результатів дослідження наукової проблеми професійної підготовки майбутніх техніків-механіків у вищих аграрних навчальних закладах.

У першому розділі «Професійна підготовка майбутніх техніків-механіків у вищому аграрному навчальному закладі як соціально-педагогічна проблема» розглядаються теоретико-методологічні й педагогічні засади досліджуваної проблеми, здійснюється аналіз змін, що відбуваються у суспільній свідомості і стосуються концептуальних засад професійної підготовки майбутніх спеціалістів, у тому числі у вищому аграрному навчальному закладі, аналізується філософська, соціологічна та психолого-педагогічна література з питань професійної підготовки; визначається педагогічна сутність продуктивного навчання як одного із найбільш ефективних підходів до організації професійного навчання; з'ясовується стан професійної підготовки студентів у вищих аграрних навчальних закладах; визначаються та обґрунтовуються педагогічні умови ефективної професійної підготовки майбутніх техніків-механіків.

Як показав аналіз досліджуваної проблеми, якісна перебудова в системі аграрної освіти неможлива без реорганізації навчально-виховного процесу вищих аграрних закладів І-ІІ рівнів акредитації.

Проведений аналіз наукової літератури з проблеми професійної підготовки майбутніх фахівців (Й.М. Гушулей, А.І. Дьомін, Г.Є. Левченко, В.М. Мадзігон, П.М. Олійник, В.К. Сидоренко, Д.О. Тхоржевський) дав змогу визначити готовність майбутніх техніків-механіків до професійної діяльності як складне соціально-психологічне утворення, котре характеризується усвідомленням значущості означеної діяльності у процесі навчання загальнотехнічних дисциплін, спрямованістю отриманих теоретичних знань, практичних умінь і навичок на вирішення завдань агропромислового комплексу України. Цикл «Загально-технічні дисципліни» складається із таких навчальних дисциплін: теоретична механіка, опір матеріалів, деталі машин та механізмів. Даний цикл вивчається на ІІ курсі студентами факультету механізації сільського господарства у вищих аграрних навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації.

Осмислення результатів дослідження проблеми професійної підготовки студентів вищих аграрних навчальних закладів дозволило охарактеризувати «готовність майбутніх техніків-механіків до професійної діяльності» як інтегральну якість особистості майбутнього спеціаліста агропромислового комплексу, що включає оптимальну суму теоретичних знань, практичних умінь, навичок та психологічну установку на досягнення мети майбутньої професійної діяльності.

Аналіз літературних джерел (А.М. Алексюк, М.І. Башмаков, П.Я. Гальперін, С.У. Гончаренко, М.М. Скаткін, В.К. Сидоренко, Й. Шнайдер) дозволив визначити продуктивне навчання як таке, що забезпечує активну і самостійну теоретичну й практичну діяльність студентів у всіх ланках навчального процесу.

Узагальнення досвіду роботи вищих аграрних навчальних закладів дозволило стверджувати, що продуктивне навчання студентів є чинником та показником результативності навчального процесу, оскільки стимулює самостійність студентів, пошуково-творчий та дослідно-експериментальний підходи до опанування змісту освіти, спонукає до самоосвіти, самовдосконалення, самореалізації.

Сутність продуктивного навчання студентів вищих аграрних навчальних закладів проявляється в активізації навчально-пізнавальної діяльності. Значущість продуктивної навчальної діяльності посилюється використанням у навчальному процесі прогресивних інноваційних технологій, методів активного навчання, комп'ютерних технологій, які стимулюють досвід, знання та інтереси студентів.

Аналіз досвіду роботи вищих аграрних навчальних закладів показав, що в процесі професійної підготовки майбутніх техніків-механіків недостатньо уваги приділяється формуванню фахових якостей майбутніх спеціалістів. У ході констатуючого експерименту були встановлені причини цих недоліків: недостатня обґрунтованість теоретико-методологічних засад професійної підготовки майбутніх спеціалістів агропромислового комплексу; відсутність чітко окресленої моделі професійної підготовки та програми її реалізації у вищих аграрних навчальних закладах; відсутність методик здійснення ефективної професійної підготовки спеціалістів у навчальному процесі вищого аграрного навчального закладу.

У розділі визначено показники та рівні готовності студентів до майбутньої професійної діяльності. Чотирьом рівням готовності до професійної діяльності надано такі якісні характеристики:

· високий - творчий рівень. Студент має системні, ґрунтовні знання теоретичного матеріалу, оволодів необхідними практичними вміннями та навичками, вміє самостійно ставити і вирішувати проблеми, вміє самостійно окреслювати мету та вказувати на шляхи її досягнення, вміє аналізувати, узагальнювати та систематизувати наукові знання; студент розв'язує задачі нестандартним, оригінальним способом; лабораторно-практичні завдання виконує за самостійно розробленим і складеним планом, аналізує результати їх виконання, вміє ефективно застосовувати нові знання в новій нестандартній ситуації та якісно розв'язувати продуктивно-технічні задачі практичного змісту; його навчальна діяльність носить дослідно-експериментальний характер.

· достатній - продуктивний рівень. Студент вільно володіє навчальним матеріалом, застосовує знання у змінених ситуаціях, наводить приклади його практичного застосування, логічно обґрунтовує свої міркування, самостійно розв'язує типові задачі і вправи, самостійно виконує лабораторно-практичні роботи в повному обсязі, дотримуючись необхідної послідовності їх проведення; вміє застосовувати теоретичні знання у проблемних виробничих ситуаціях.

· середній - репродуктивний рівень. Студент виявляє певні теоретичні знання і розуміння основних положень навчального матеріалу (законів, понять, формул тощо); може пояснювати основи теорії, виправляти допущені неточності за допомогою викладача; розв'язує типові задачі за алгоритмом та наперед заданою послідовністю; виявляє здатність обґрунтовувати стани логічних міркувань; виконує лабораторно-практичну роботу за зразком (інструкцією), правильність отриманих висновків є частковою, допускає помилки; демонструє вміння застосовувати отримані знання при розв'язанні продуктивно-технічних завдань лише за допомогою викладача.

· низький рівень. Студент за допомогою викладача описує основні теоретичні положення без пояснень, виконує елементарні завдання; вміє розрізняти технічні величини та одиниці їх вимірювання, виконувати найпростіші завдання, демонструє вміння користуватися окремими приладами чи механізмами; виконує лабораторно-практичну роботу лише за допомогою викладача, демонструє невміння застосовувати наявні знання у виробничих ситуаціях, або в процесі розв'язання продуктивно-технічних задач. Пошук шляхів вирішення проблемної ситуації здійснює методом випробовувань і помилок, йому бракує самостійності у прийнятті рішень.

Констатуючий експеримент дозволив здійснити кількісний та якісний аналіз рівнів готовності майбутніх техніків-механіків до професійної діяльності, котрі покладені в основу визначення стану професійної підготовки. Дані про розподіл респондентів за рівнями готовності до професійної діяльності наведені в таблиці 1.

Таблиця 1. Рівні готовності майбутніх техніків-механіків до професійної діяльності

В ході дослідження виявлено та обґрунтовано педагогічні умови підвищення ефективності професійної підготовки майбутніх техніків-механіків:

· модернізація змісту та оновлення цілей навчання загальнотехнічних дисциплін;

· діагностика та корекція базової підготовки студентів;

· формування потреб та мотивів навчання студентів загальнотехнічних дисциплін;

· активізація професійної підготовки майбутніх техніків-механіків у процесі навчання загальнотехнічних дисциплін;

· створення освітньо-розвивального середовища;

· створення оптимальних умов для професійного розвитку особистості студентів.

У другому розділі «Науково-методичні засади професійної підготовки майбутніх техніків-механіків у процесі навчання загальнотехнічних дисциплін у вищих аграрних навчальних закладах» - обґрунтовано цілі та зміст навчання загальнотехнічних дисциплін; проаналізовано основні фактори, що впливають на якість професійної підготовки майбутніх техніків-механіків; розроблено модель професійної підготовки студентів у процесі навчання загальнотехнічних дисциплін у вищих аграрних навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації. Розроблена модель професійної підготовки майбутніх техніків-механіків на основі модернізації змісту, здійснення відбору ефективних методів, форм і засобів складається з таких компонентів: цільовий, змістовий, потребнісно-мотиваційний, проблемно-пізнавальний та практично-діяльнісний. Створена модель уможливлює прогнозування подальшої модернізації професійної підготовки майбутніх спеціалістів для агропромислового виробництва.

Проведений комплексний аналіз досліджуваної проблеми дав змогу виявити, що якість професійної підготовки майбутніх техніків-механіків залежить від чітко спроектованої дидактичної системи, яка включає три основні блоки: цілі навчання, зміст навчання та методику організації навчального процесу.

У розділі визначено та обґрунтовано дидактичні засади структурування змісту загальнотехнічних дисциплін та навчальних модулів.

До програми навчального модуля відібрано навчальні елементи, які утворюють логічну структуру. Вихідний навчальний елемент диференціюється в часткових елементах. Логічна структура змісту дисципліни обмежена числом градацій і локальних навчальних елементів в залежності від мети і задач професійної підготовки студентів.

У ході дослідження доведено переваги модульної технології навчання загальнотехнічних дисциплін. Традиційний підхід до навчання загально-технічних дисциплін має певні недоліки: не враховуються індивідуальні та психологічні особливості студентів, недостатня сформованість організації чинників систематичної розумової діяльності студентів. Практика навчання, яка організована у вигляді окремих тем, не завжди відповідає сучасним вимогам до навчального процесу. За модульної технології навчання теорії, поняття, закони, залежності, відповідні явища і процеси вивчаються й осмислюються іманентно, оскільки входять до структури більшості модулів. У процесі засвоєння змісту одних модулів вони подаються як елементи дидактичної системи, що взаємо-пов'язані між собою.

До переваг модульної організації змісту навчання віднесені: системний підхід до побудови курсу і визначення змісту навчання; забезпечення можливостей методичного узгодження складових навчального процесу в межах кожного модуля.

Результати проведеного аналізу дозволили розробити та впровадити модель професійної підготовки майбутніх техніків-механіків у вищих аграрних навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації. Запропонована модель дає можливість прогнозувати подальший розвиток професійної підготовки спеціаліста-аграрія в умовах вищого навчального закладу І-ІІ рівня акредитації та передбачає ґрунтовне оволодіння студентами науково-технічними знаннями, прогностичними, організаційно-регулятивними, контрольно-коригуючими уміннями та навичками їх застосовування у майбутній професійній діяльності.

У третьому розділі «Експериментальне дослідження ефективності професійної підготовки майбутніх техніків-механіків у процесі навчання загальнотехнічних дисциплін» наводяться експериментальні дані, що дозволяють з різних позицій охарактеризувати та проаналізувати результати дослідно-експериментальної перевірки моделі професійної підготовки майбутніх техніків-механіків у процесі навчання загальнотехнічних дисциплін у вищих аграрних навчальних закладах.

У ході формуючого експерименту впроваджено модель професійної підготовки майбутніх техніків-механіків із застосуванням модульної технології навчання, яка передбачає рейтинговий контроль знань студентів.

За результатами запропонованої моделі професійної підготовки визначено рівні готовності майбутніх техніків-механіків до професійної діяльності в галузі агропромислового виробництва, проведено аналіз та узагальнення результативності професійної підготовки.

Критеріями ефективності моделі професійної підготовки студентів вищого аграрного навчального закладу виступили: рівень набутих теоретичних знань, практичних умінь та навичок за певний проміжок часу (навчальний модуль); самостійність та активність студентів при розв'язанні продуктивно - технічних задач; вирішення проблемних виробничих ситуацій, готовність до майбутньої професійної діяльності.

З метою визначення рівнів сформованості компонентів готовності до майбутньої професійної діяльності були використані тестові завдання, усне та письмове опитування, самооцінка, моделювання ситуацій, розв'язування продуктивно-технічних завдань.

У формуючому експерименті були задіяні шість експериментальних та шість контрольних груп студентів 2 курсу відділення механізації сільського господарства.

Порівняльний аналіз отриманих результатів дозволив констатувати, що студенти експериментальних груп мають більш високий рівень готовності до виробничої діяльності, який характеризується наявністю теоретичних знань, практичних умінь і навичок, які проявляються в потребнісно-мотиваційній, проблемно-пізнавальній та практично-діяльнісній сферах. Більшість студентів експериментальних груп оволоділи теоретичними знаннями, на основі яких сформувались професійні уміння та навички.

Аналіз результатів формуючого експерименту засвідчив, що у процесі навчання за запропонованою моделлю відбулись суттєві зміни в показниках готовності студентів до професійної діяльності в галузі агропромислового виробництва.

Таблиця 2. Рівні сформованості готовності майбутніх техніків-механіків до професійної діяльності

Дані таблиці 2 свідчать, що високий рівень потребнісно-мотиваційного компонента готовності у студентів ЕГ - 37,2%; у студентів КГ - 19,0%.

Аналіз показників проблемно-пізнавальної сфери в результаті проведення педагогічного експерименту показав, що 35,8% студентів ЕГ виявили високий рівень, 39,4% - достатній рівень готовності до професійної діяльності. Відповідно 17,5% та 31,4% студентів КГ досягли високого та достатнього рівня проблемно-пізнавального компоненту готовності до професійної діяльності. Середній рівень сформованості готовності залишився у 32,9% студентів КГ та у 21,2% студентів ЕГ. Це вказує, що студенти оволоділи певним обсягом теоретичних знань, необхідних для розв'язання завдань професійної діяльності, та мають сформовані вміння здійснювати аналіз технічної та науково-методичної літератури.

Високий рівень практично-діяльнісного компоненту готовності до майбутньої професійної діяльності виявили 33,6% студентів ЕГ та відповідно 15,3% студентів КГ. Достатній рівень показали 35,8% студентів ЕГ і відповідно 26,3% студентів КГ.

Студенти експериментальних груп з високим рівнем практично-діяльнісного компоненту готовності виявили вміння розв'язувати технічні задачі практичного змісту, аналізувати та знаходити рішення нестандартних або проблемних виробничих ситуацій. Значно зросла творчо-пізнавальна активність студентів ЕГ, яка проявлялася у процесі розв'язання продуктивно-технічних задач, виконанні курсового проекту, дипломної роботи, у пошуково-дослідницькій роботі.

У студентів контрольних груп по завершенні педагогічного експерименту високий рівень було зафіксовано лише за окремими показниками, що свідчить про недосконалість їх професійної підготовки.

Порівняння результатів формуючого експерименту дозволяє констатувати, що у студентів контрольних груп отримані теоретичні знання, практичні уміння та навички, необхідні для розв'язання технічних задач, проведення пошуково-дослідницької роботи професійного спрямування, вирішення проблемних виробничих ситуацій сягають нижчого рівня, ніж у студентів експериментальних груп. Суттєва різниця кількісних і якісних показників рівнів знань, умінь і навичок дає підставу стверджувати про ефективність запропонованої моделі професійної підготовки майбутніх техніків-механіків у процесі навчання загальнотехнічних дисциплін у вищих аграрних навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації.

Здійснений педагогічний експеримент дав можливість розробити методичні рекомендації щодо впровадження моделі професійної підготовки майбутніх техніків-механіків у вищих аграрних навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації.

Основні результати дослідження

У дисертації наведено теоретичні узагальнення і нові підходи щодо вирішення проблеми професійної підготовки майбутніх техніків-механіків у вищих аграрних навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації. Обґрунтовано та впроваджено модель професійної підготовки майбутніх спеціалістів для агропромислового комплексу, здійснено модернізацію змісту, оновлення цілей, форм і методів навчання загальнотехнічних дисциплін. Результати проведеного теоретичного пошуку та дослідно-експериментальної роботи, в цілому, довели висунуті припущення і дали можливість сформулювати такі висновки:

1. Актуальність проблеми професійної підготовки майбутніх техніків-механіків зумовлюється соціально-економічними та педагогічними вимогами. Аналіз філософської, соціологічної, педагогічної і психологічної літератури свідчить про те, що на всіх етапах розвитку вищої освіти підготовка майбутніх спеціалістів вивчалась у відповідності з закономірностями та особливостями майбутньої професійної діяльності. Разом з тим пошук шляхів вирішення проблеми формування майбутніх фахівців-аграріїв був підпорядкований об'єктивним вимогам вищої школи та потребам виробництва і не враховував необхідності формування творчої особистості майбутнього спеціаліста.

2. Результати дослідження проблеми професійної підготовки майбутніх фахівців у вітчизняній та зарубіжній літературі дозволили констатувати, що педагогічною наукою нагромаджено значний досвід теорії та практики професійної підготовки студентів до діяльності в агропромисловому виробництві. Проте цілеспрямована робота та методичне забезпечення викладачів загально-технічних дисциплін щодо формування готовності майбутніх спеціалістів до професійної діяльності в галузі аграрного виробництва знаходиться не на належному рівні. Тому проблема системного забезпечення професійної підготовки, де в діалектичному взаємозв'язку поєднані фактори, шляхи та умови формування професійних та особистісних якостей, набувають особливої актуальності.

Осмислення результатів вивчення проблеми професійної підготовки майбутніх спеціалістів дозволило охарактеризувати «готовність майбутніх техніків-механіків у процесі вивчення загальнотехнічних дисциплін» як інтегральну якість особистості майбутнього фахівця сільськогосподарського виробництва, що включає оптимальну кількість знань теорії загальнотехнічних дисциплін, необхідну систему практичних умінь і навичок та психологічну установку на досягнення мети професійної діяльності майбутніх техніків-механіків.

3. Виявлено та теоретично обґрунтовано оптимальні педагогічні умови професійної підготовки майбутніх техніків-механіків:

· модернізація змісту та оновлення цілей навчання загальнотехнічних дисциплін;

· діагностика та корекція базової підготовки студентів;

· формування потреб та мотивів навчання студентів загальнотехнічних дисциплін;

· активізація професійної підготовки майбутніх техніків-механіків у процесі навчання загальнотехнічних дисциплін;

· створення освітньо-розвивального середовища;

· створення оптимальних умов для професійного розвитку особистості студентів.

4. Визначено критерії, показники сформованості готовності студентів до майбутньої професійної діяльності. До них віднесено: рівень набутих теоретичних знань, практичних умінь та навичок за певний проміжок часу (навчальний модуль); самостійність та активність студентів при розв'язанні продуктивно-технічних задач; вирішення проблемних виробничих ситуацій, готовність до майбутньої професійної діяльності. На основі якісних характеристик визначено чотири рівні готовності майбутніх техніків-механіків до професійної діяльності: високий (творчий); достатній (продуктивний); середній (репродуктивний); низький рівень

5. У процесі дослідження розроблено, науково обґрунтовано та впроваджено у навчальний процес вищого аграрного навчального закладу модель професійної підготовки майбутніх техніків-механіків для агропромислового комплексу. В основу запропонованої моделі покладено формування особистості майбутнього техніка-механіка як інтегруючу ланку системи професійної підготовки майбутніх спеціалістів. Модель складається з таких компонентів: потребнісно-мотиваційний, цільовий, змістовий, проблемно-пізнавальний, продуктивно-практичний. Реалізація моделі професійної підготовки відбувалась в умовах модульного навчання та рейтингового контролю знань студентів. Зміст професійної підготовки за моделлю ґрунтується на системі завдань продуктивно-технічного змісту, вирішення яких сприяє формуванню технічного мислення. Апробація та впровадження моделі професійної підготовки забезпечили формування у студентів організаційно-технічних знань, прогностичних, організаційно-регулятивних та контрольно-коригуючих умінь, навичок застосування одержаних знань у професійній діяльності.

Створена модель уможливлює прогнозування подальшої модернізації професійної підготовки майбутніх техніків-механіків до виробничої діяльності в галузі сільськогосподарського виробництва. Представлена модель, поряд з тим, що включає елементи традиційної дидактичної тріади: знання, уміння, навички, передбачає формування у майбутніх спеціалістів професійної компетентності й практичного досвіду в оволодінні професійними знаннями, уміннями та навичками. Основними етапами підготовки майбутніх фахівців визначено актуалізаційний, змістовно-пошуковий, системно-узагальнюючий, пошуково-дослідницький, реалізаційний.

6. Дослідно-експериментальна перевірка моделі професійної підготовки майбутніх техніків-механіків підтвердила ефективність, значущість та перспективність побудови навчального процесу на засадах моделювання модульної організації продуктивного навчання, що сприяло оволодінню студентами ґрунтовними теоретичними знаннями, вміннями та навичками, формуванню готовності до майбутньої професійної діяльності. Порівняльний аналіз одержаних результатів доводить, що у студентів експериментальних груп сформовано вищий рівень готовності до майбутньої професійної діяльності, який характеризується наявністю знань, умінь і навичок та створенням мотиваційної сфери, що необхідно у майбутній професійній діяльності. За результатами дослідження більшість студентів експериментальних груп вільно оперують набутими знаннями у змодельованих виробничих ситуаціях. Здійснений педагогічний експеримент за визначеними критеріями довів доцільність використання розробленої моделі професійної підготовки майбутніх техніків-механіків у процесі навчання загальнотехнічних дисциплін у вищих аграрних навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації.

На основі проведеного дослідження можна визначити ряд актуальних проблем, які вимагають подальшої наукової і методичної розробки, а саме: екстраполяція отриманих даних на інші галузі професійної підготовки; розгляд проблеми професійної підготовки майбутніх спеціалістів для агропромислового виробництва з врахуванням соціально-демографічних, регіональних чинників.

Вирішення окреслених проблем буде сприяти підвищенню якості професійної підготовки майбутніх спеціалістів.

Зміст дисертаційного дослідження відображено в публікаціях автора

1. Літвінчук С.Б. З досвіду роботи форм і методів виховання інтересу до навчання на заняттях загальнотехнічних дисциплін // Збірник наукових праць Національного аграрного університету «Механізація сільськогосподарського виробництва». Том ІХ. - Київ: Видавництво НАУ, 2000. - С. 25-30.

2. Літвінчук С.Б. Технологія модульного навчання // Національний аграрний університет: Науковий вісник НАУ / Редкол.: Д.О. Мельничук (відп. ред.) та ін. - К., 2001. - Вип. 40. - С. 389 -392.

3. Літвінчук С.Б. Педагогічні аспекти напрямків сучасної освіти // Наукові записки. Серія: Педагогіка і психологія. - Випуск 6. - Вінниця: РВВ ДП «Державна картографічна фабрика», 2002. - С. 8-10.

4. Грабовська Т.О., Літвінчук С.Б. Розвиток пізнавальної активності студентів під час навчання технічній механіці як інноваційний процес // Матеріали V Міжнародної науково-практичної конференції «Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми»: Зб. наук. пр. У 2-х част. - Ч -2 / Редкол.: І.А. Зязюн (голова) та ін. - Київ - Вінниця: ДОВ Вінниця, 2002. - С. 30-34.

5. Літвінчук С.Б. Колективна форма діяльності під час виконання курсового проекту з предмету «Технічна механіка» // Матеріали ІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції «Україна наукова 2002». Том 10. Філологія та педагогіка. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2002. - С. 45-47.

6. Літвінчук С.Б. Інженерно-продуктивні задачі з предмету «Технічна механіка» як один із аспектів формування фахових якостей майбутніх спеціалістів // Національний аграрний університет: Науковий вісник НАУ/ Редкол.: Д.О. Мельничук (відп. ред.) та ін. - К., 2002. - Вип. 59. - С. 175-180.

7. Грабовська Т.О., Літвінчук С.Б. Шляхи підвищення продуктивності навчання предмету «Технічна механіка» // Національний аграрний університет: Науковий вісник НАУ / Редкол.: Д.О. Мельничук (відп. ред.) та ін. - К., 2003. - Вип. 60. - С. 167-172.

8. Літвінчук С.Б. Активізація навчально-пізнавальної діяльності студентів за допомогою комп'ютерних технологій навчання // Зб. наук. пр. - Випуск 5 / Редкол.: І.А. Зязюн (голова) та ін. - Київ-Вінниця: ДОВ Вінниця, 2004. - С. 533-538.

Размещено на Allbest.ru