Політична партія "УДАР"

Размещено на http://www.allbest.ru

Політична партія :

«УДАР (Український Демократичний Альянс за Реформи) Віталія Кличка»

Голова партії : Віталій Кличко

Заснована/зареєстрована : 2005

Штаб-квартира : Київ

Політична ідеологія : анти-корупція, за розвиток ринкової економіки, проєвропеїзм

Членство у міжнародних організаціях : Європейська народна партія (спостерігач), Союзники, блоки Партія ветеранів Афганістану, Комітет опору диктатурі

Кольори : Біло-червоний

Кількість членів : 10 тисяч

Кількість депутатів у ВР : 42 / 450

Веб-сторінка : klichko.org

Український Демократичний Альянс за Реформи «УДАР» -- всеукраїнська політична партія, яку очолює Віталій Кличко. У 2012 році партія вперше взяла участь у виборах до Верховної Ради України. Ідеологічно найближчим загальноєвропейським об'єднанням до «УДАРу» є об'єднання європейських правоцентристських партій «Європейська народна партія», в якому «УДАР» має статус спостерігача.

Програма

На з'їзді партії CDU, лідер партії, Віталій Кличко, заявив, що спирається, зокрема, на досвід Грузії у першочергових антикорупційних законах, які фракція хоче прийняти у Верховній Раді. Програма спрямована на створення найсприятливіших умов для старту та розвитку бізнесу. Партії Кличко також виступає за люстрацію корумпованих чиновників. Програма також передбачає реформ судової системи, уведення погодинно оплати праці та посилення місцевого самоврядування. У геополітичних питаннях, партія УДАР виступає за активізацію рішучої євроінтеграції.

Історія

На позачергових виборах до Київської міської ради в 2008 році Блок Віталія Кличка, до якого увійшли Народний рух України, партія «Європейська столиця» та партія «Українські соціал-демократи», набрав 10,61% або 122243 голосів виборців. Через деякий час з Блоку Віталія Кличка вийшли Лев Парцхаладзе, Д.Андрієвський, П.Деминський, А.Миргородський, І.Плачков.

24 квітня 2010 року під час позачергового VII з'їзду політичної партії «Нова країна» було прийняте рішення про зміну її назви на «УДАР (Український Демократичний Альянс за Реформи) Віталія Кличка». 7 липня 2010 року нова назва партії була зареєстрована у Міністерстві юстиції України.

Станом на грудень 2011 року у лавах партії «УДАР» понад 10 тисяч партійців у 24 регіонах країни. Усього функціонує понад 596 діючих організацій. Партія брала участь у виборах до місцевих рад у жовтні 2010 року. 399 представників партії «УДАР» працюють депутатами у місцевих радах різних рівнів у 15 регіонах України.

У липні 2012 року лідер партії Віталій Кличко брав активну участь у протестах проти Проекту Закону «Про засади державної мовної політики». Він виступив з заявою, що Президент України Віктор Янукович повинен ветувати мовний закон. УДАР виступає за єдину державну мову -- українську.

Парламентські вибори 2012

Х з'їзд партії «УДАР» Віталія Кличка затвердив виборчі списки кандидатів, які братимуть участь у виборах до Верховної Ради України. 90% кандидатів вперше балотуватимуться у Верховну Раду. У першу п'ятірку увійшли:

1. Кличко Віталій Володимирович -- український боксер, учений-педагог, політик, громадський діяч, меценат, член громадської ради журналу «ЄвроАтлантика», Герой України.

2. Матіос Марія Василівна -- українська письменниця (поет, прозаїк, публіцист).

3. Наливайченко Валентин Олександрович -- український політик та громадський діяч, колишній Голова Служби Безпеки України (березень 2009 - березень 2010); член Ради національної безпеки і оборони України (з 3 квітня 2007); уповноважений координатор -- керівник Міжвідомчої групи України у Віртуальному центрі ГУАМ; член Комісії при Президентові України з питань громадянства (з квітня 2004), державний службовець 1-го рангу (9 червня 2009).

4. Продан Оксана Петрівна -- підприємець та громадська діячка, виконавчий директор Центру захисту підприємців, м. Чернівці, голова Всеукраїнського об'єднання підприємців малого та середнього бізнесу "Фортеця".

5. Ковальчук Віталій Анатолійович -- Юрист. Заступник голови політичної партії «УДАР Віталія Кличка», голова Центрального виконавчого комітету партії, голова Київської міської організації партії.

До передвиборчого списку партії УДАР увійшла ще низка відомих в Україні постатей, зокрема: Геращенко Ірина Володимирівна, Пинзеник Віктор Михайлович, Розенко Павло Валерійович, Новак Наталія Василівна, Гурвіц Едуард Йосипович та ін.

Також на Х з'їзді було оголошено підтримку «УДАРу» Партією ветеранів Афганістану. Представник афганців додав, що рішення підтримати партію «УДАР» було прийнято одноголосно.

Міжнародна діяльність та партнери

Партія визначає міжнародну діяльність як одну з пріоритетних. Це стосується співпраці із міжнародними інституціями, партіями, неурядовими організаціями та міжнародними фондами. У жовтні 2011 року делегація «УДАРу» у Сполучених Штатах Америки провела зустрічі із державними посадовцями, членами Конгресу, лідерами Демократичної та Республіканської партій, а також із представниками неурядових організацій та експертно-аналітичних центрів. На офіційному сайті партії задекларовано наступних партнерів:

Благодійна організація «Фонд братів Кличків»

Християнсько-демократичний союз (Німеччина) та партнерські відносини з Фондом Конрада Аденауера пов'язаного з Християнсько-демократичним союзом Німеччини. Цей напрямок партія «УДАР» визначила як головним у своїй міжнародній співпраці. У жовтні 2011 року партійна делегація на чолі з Віталієм Кличком відвідала Німеччину та провела зустрічі, зокрема, із одним з провідних лідерів Християнсько-демократичного союзу Німеччини, Крістіаном Вульфом, який на той час був займав пост Президента Федеративної республіки Німеччина.

Інтернаціональний Республиканський Інститут

Національний Демократичний Інститут Інтернаціональних Справ

Електоральна підтримка

Віталій Володимирович Кличко (нар. 19 липня 1971, с. Біловодське, Киргизстан) -- український боксер, політик, громадський діяч, меценат, учений-педагог, член громадської ради журналу «ЄвроАтлантика», Герой України.

Шестиразовий чемпіон світу з кікбоксингу (двічі серед аматорів і чотири рази серед професіоналів). Чемпіон світу з боксу у важкій ваговій категорії за версіями WBO (1999-2000 роки), WBC (2004-2005 роки, з 2008 року дотепер), The Ring (2004-2005 роки). Срібний призер чемпіонату світу з боксу серед аматорів за версією AIBA (1995 рік). Триразовий чемпіон України з боксу серед аматорів. Чемпіон I Всесвітніх ігор військовослужбовців у важкій ваговій категорії (1995 рік). Старший брат професійного боксера, чемпіона світу за версіями IBF, IBO, WBO і WBA Володимира Кличка.

Після завершення спортивної кар'єри Віталій Кличко розпочав політичну кар'єру. З листопада 2005 року - голова Громадянського блоку "ПОРА-ПРП". У березні 2006 року одночасно балотувався у Верховну Раду (№1 у виборчому списку) та Київраду, а також змагався за посаду мера Києва. Переможними для Віталія стали вибори у Київраду, тоді як на виборах мера Віталій Кличко зайняв друге місце, поступившись Леоніду Черновецькому, а на парламентських виборах 2006 року Блок "Пора-ПРП" не подолав 3% бар'єру. Депутат Київської міської ради від Блоку Віталія Кличка ПОРА-ПРП (04.2006-05.2008), керівник фракції "Блок Віталія Кличка", член постійної комісії з питань місцевого самоврядування, регіональних та міжнародних зв'язків. Радник Президента України (поза штатом) (05.03.2005-09.10.2006). Радник Президента України Секретаріату Президента України (13.10.2006-07.11.2008). Депутат Київської міськради від Блоку Віталія Кличка (з 05.2008), керівник фракції "Блок Віталія Кличка", член постійної комісії з питань місцевого самоврядування, регіональних, міжнародних зв'язків та інформаційної політики. 11 жовтня 2008 року Віталій Кличко повернувся на ринг, і переміг в бою проти Семюеля Пітера технічним нокаутом. Суперник відмовився від поєдинку після 8-го раунду. Таким чином пояс за версією WBC знову повернувся до Віталія Кличка. Разом з цією перемогою брати Віталій та Володимир Клічки досягли своєї давньої мети та встановили світовий рекорд - вперше в історії професійного боксу чемпіонами у надважкій ваговій категорії за версіями найпрестижніших світових організацій IBF, WBC та WBO стали одночасно два рідних брати. 21 березня 2009 року Чемпіон світу в надважкій вазі за версією WBC Віталій Кличко успішно захистив свій титул в бою проти кубинця Хуана Карлоса Гомеса, здобувши перемогу технічним нокаутом. 26 вересня 2009 року захистив свій титул в бою проти американця Кріса Арреоли, здобувши перемогу технічним нокаутом. 12 грудня 2009 року захистив свій титул в бою проти американця Кевіна Джонсона, здобувши перемогу за одностайним рішенням суддів. 29 травня 2010 року Віталій Кличко здобув ювілейну (сорокову) перемогу в своїй професійній кар'єрі у бою проти поляка Альберта Сосновського (Дракона). Бій закінчився у десятому раунді нокаутом. 16 жовтня 2010 року захистив свій титул Чемпіона світу в надважкій вазі за версією WBC в бою проти американця Шеннона Бріггса, здобувши перемогу за одностайним рішенням суддів. 19 березня 2011 року у першому раунді здобув перемогу у поєдинку з Одлан'єром Солісом. 10 вересня 2011 року захистив титул Чемпіона світу в надважкій вазі за версією WBC, перемігши у десятому раунді технічним нокаутом поляка Томаша Адамека. 18 лютого 2012 року захистив свій титул Чемпіона світу в надважкій вазі за версією WBC в бою проти британця Дерека Чісори, здобувши перемогу за одностайним рішенням суддів. 8 вересня 2012 року захистив титул Чемпіона світу в надважкій вазі за версією WBC, перемігши у четвертому раунді технічним нокаутом німця Мануеля Чарра. Голова правління Благодійного фонду "Фонд братів Кличків" (з 08.2003); член Національного олімпійського комітету (НОК) України (з 06.2005); засновник, член правління Міжнародного фонду сприяння розвитку спорту "Спорт-XXI століття" (з 07.1998). Представник програми ЮНЕСКО "Освіта для дітей у злиднях" (з 2000). У 2012 році обраний депутатом Верховної Ради України VІІ скликання від партії "УДАР (Український Демократичний Альянс за Реформи) Віталія Кличка" (№ 1 у виборчому списку). Член депутатської фракції політично партії "УДАР (Український Демократичний Альянс за Реформи) Віталія Кличка" (з 12.12.2012). Член Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування (з 25.12.2012). Кандидат наук з фізичного виховання та спорту (2000). Заслужений майстер спорту України. Державний службовець 5-го рангу (02.2007). Нагороджений орденом "За заслуги" I (16.10.2008, за видатні досягнення у спорті, здобуття чемпіонського титулу в суперважкій категорії професійного боксу, виявлені мужність, самовідданість і волю до перемоги, піднесення авторитету України у світі) та III (23.09.1999, за значний особистий внесок у реалізацію державної політики у галузі фізичної культури і спорту в Україні, високий професіоналізм) ступеня; орденом "За мужність" I ступеня (26.04.2004, за здобуття чемпіонського титулу в суперважкій категорії найпрестижнішої версії професійного боксу Всесвітньої боксерської конфедерації (WBC), виявлені мужність, самовідданість і волю до перемоги, утвердження міжнародного спортивного авторитету України); Почесною грамотою Кабінету міністрів України (22.05.2004, за вагомий особистий внесок у розвиток спорту, олімпійського руху в Україні та підвищення міжнародного авторитету держави). Нагороджений Кавалерським хрестом ордена "За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина" (06.2010, за волонтерську роботу з молоддю). Почесний громадянин Києва (05.05.2004). Співавтор книги "12 раундів фітнесу".

Публічний виступ голови партії. Віталій Кличко

Чому ми не йдемо до Президента

Представники "УДАРу" не підуть на Банкову в Адміністрацію Президента.??І це принципова позиція.??Історія питання така: За три роки свого президентства Віктор Янукович жодного разу не виступив у парламенті зі своїм щорічним посланням, не відповів на запитання депутатів. Я переконаний: це не тільки нехтування Конституцією, а й зневага до громадян, які власне обирали депутатів.??Не вважаю, що суспільству все одно, що громадян влаштовує, коли всі рішення в країні ухвалюють таємно, будь-які переговори відбуваються підкилимно, коли людям не пояснюють, чому влада робить саме так, а не інакше. І головне - коли ніхто не відповідає за усі феєречні "покращення" і стрімкий рух країни у зовсім не світле минуле.??Щеплення проти цього просте: в країні повинен працювати закон. Для кожного, починаючи з Президента.??Позиція "УДАРу" послідовна - ми не від учора, а з початку роботи Верховної Ради сьомого скликання наполягаємо, що Президент Янукович, як гарант Конституції, повинен дійти до парламенту для відвертої розмови. І відповідальної розмови! Щоб суспільство почуло, якою він бачить ситуацію і що вважає за потрібне робити. Головне - щоб розмова була відкритою і публічною, тоді і у опозиції, і у суспільства буде можливість вимагати відповідальності за озвучені на такій зустрічі проблеми. Я говорю про відповідальність не тільки влади, опозиція теж повинна бути відповідальною і послідовною. Наприклад, якщо вона ставить питання про звільнення Тимошенко, то не просто щоб його озвучити. Треба добитися відповіді: коли Янукович випустить Тимошенко. І відповідь ця повинна пролунати не за зачиненими дверима. Щоб її потім кожен не трактував як він зрозумів чи що мав на увазі.??Сьогодні хтось може говорити, мовляв, Президент запросив до конструктиву, а ви його ігноруєте. Ми не наївні і не збираємося обманювати людей і грати театралізовані вистави "Конструктив: Президент і опозиція". Бо розуміємо: жодних наслідків і результатів зустріч на Банковій не матиме.??Ми вимагаємо відвертої публічної дискусії про серйозні проблеми в Україні та про те, як їх вирішувати. І відбутися вона повинна в стінах парламенту. Адже це - не робоча нарада губернаторів у Президента і не його зустріч з творчою молоддю.??Ця влада довела, що вона нікого не чує і ні з ким не збирається рахуватися.??Вона декларує, що Україна йде в Європу і запроваджує європейські стандарти? Так в європейських країнах президенти не диктують умов опозиції, викликаючи її до себе в кабінет. В європейських країнах міністри і Президенти подають у відставку потрапивши в історію з дисертацією чи пільговим кредитом. Вже не кажучи про корупційні скандали і лобістські схеми.??Ми розуміємо, щоб змінити ситуацію в державі, щоб Україна нарешті почала рухатися вперед, щоб потрапила до ЄС, треба тільки змінити владу в країні. І ми це зробимо.

Витяг с блогу :

Марія Матіос

Немає часу на поразку

…Наприкінці липня 1917 року, після майже дворічного перебування в російському полоні, одна з найперших українських жінок-офіцерів із легіону Українських Січових Стрільців - легендарна Олена Степанів (Степанівна) поверталася на батьківщину. Своє ув'язнення вона відбувала в Ташкенті. Шлях із Азії до Європи лежав через Фінляндію, Швецію, Німеччину. Упродовж двох днів по всій Фінляндії натовпи людей на кожній станції обсипали квітами поїзд, яким їхала легендарна жінка-вояк, жінки намагалися сфотографуватися з нею. Це саме повторилося у Швеції. Тогочасні фінські та швецькі, і навіть норвезькі часописи та ілюстровані журнали рясніли статтями і згадками про Степанівну.

Тріумф супроводжував відважну жінку від шведської пристані Мальме до німецького порту Сасніц. Те ж піднесення панувало в Берліні і Відні, а також в Коші Українських Січових Стрільців на Дністрі, куди вона прибула ранньої осені 1917 року. Повернення додому після великих випробувань війною і полоном перетворилося не лише на особистий тріумф Олени Степанів, але й у велику пропаганду української незалежницької ідеї: іноді перемога однієї людини дає поштовх не тільки окремому суспільству, але й цілим країнам.

… Ця дуже давня, на перший погляд, дещо дивна історична аналогія спала мені на думку після моніторингу українського інформаційного простору упродовж останніх днів. А точніше - після тріумфальної події світового значення: дванадцятиразового підтвердження свого чемпіонського титулу Віталієм Кличком після поєдинку з Мануелем Чарром у Москві. Я хотіла знайти зафіксоване для нащадків підтвердження однієї дуже простої, але дуже необхідної риси для будь-якого суспільства - гордості за перемогу великого співвітчизника. Гордості моєї країни за свій - країни - тріумф на світовій арені. Бо перемога завжди і будь-де об'єднує людей. Люди у час чиїхось перемог відчувають свою маленьку причетність до неї, навіть коли жодним чином не мали стосунку до тієї перемоги. На київських вулицях, у метро, в магазині це піднесення, ця гордість ще витають цими днями. Але ознак цієї гордості я все ж не знайшла там, де я шукала. Чому? Адже Олена Степанів відбувала покарання в Азії, а ми з підтвердженою перемогою, здається, рухаємося в Європу?!

Гордість, виявляється, - фізичне відчуття. Це я зрозуміла 8 вересня у Москві, спершу в таксі з аеропорту, де водій розповідав про щасливу Україну, яка має такого спортсмена і політика, і про ажіотаж навколо майбутнього бою; це я розуміла в готелі, де чула уривок розмови іноземців про Віталія, але найголовніше - на олімпійському стадіоні у Лужниках і опісля. Це було якесь фантастичне відчуття тріумфу - коли арена скандувала «Україна, Кличко!», коли росіяни просили український прапорець, щоб сфотографуватися на тлі піднесеного залу, де заюшений кровю Чарр стусав ногами ринг, а зал надривав горло - «Віталій!». Переказувати - всього не перекажу. Охочі - бачили. Але це була справжня, непідробна радість десятків тисяч людей від перемоги нашого видатного спортсмена.

А що я знайшла в українському (а чи українському?) інформаційному просторі? Щось там про лікаря, щось там про рефері, щось про оскарження Чарром своєї поразки, ще якісь дрібнички. Ні, я не кажу, що Кличка, як Олену Степанів, мали публічно «закидати квітами». Але вже точно, що акценти після ТАКОЇ перемоги мали бути дещо іншими. І не стільки для нього, скільки для тих, хто має намір іти дорогою перемог, а не поразок, для тих, хто ставить перед собою велику мету - і досягає її. Зрештою, для пропаганди патріотизму і здорового способу життя нашої молоді.

І ще одне, майже приватне спостереження: у Кличка під час вирішального бою була фантастична стратегія спокою і «витягування» суперника на «нерви». І він таки «відкрив» Чарра для помилок і поспіху. Це було видно неозброєним оком. Але мені важко втриматися від ще однієї аналогії, пов'язаної з боксерським поєдинком. І ця аналогія уже дуже прямо проектується на сьогоднішню українську політику, бо ж хіба не є зрозуміло, що саме політика завадила Україні без потрісканих окулярів розгледіти світовий успіх Кличка?

За кілька тижнів до вирішального дня, який для нормальних людей минатиме під гаслом «Жодного голосу ПР!», деякі наші політики (і навіть, здавалося б, важковаговики) дедалі частіше зі своїми «нервами» чи неврівноваженістю нагадують мені Мануеля Чарра (харизматичний хлопець, нічого не скажеш!). Однак, думаю: для того, щоб не кОпати після бою ринг ногами, як це робив Чарр, у політиці в пікові моменти таки варто виключати емоції, а вмикати розум і досвід. І поменше дбати про ЕФЕКТИ і ПОПУЛІЗМ. Хоча, як відомо, цей товар - дуже ужитковий в Україні. Особливо тепер. Але ж, панове, - НЕМАЄ ЧАСУ НА ПОРАЗКУ! Ми не забули це застереження великої нашої сучасниці Ліни Костенко?

…А наші київські «професіонали» від політики так і не зрозуміли, що вони ЗРОБИЛИ, коли відмовили Кличкові провести цей історичний бій у Києві. Стадіонної трави пошкодували? Чи все-таки не витримали нерви? А як же з такими нервами реконструйовувати Україну?

Біографія

Матіос Марія Василівна (19 грудня 1959 року народження, з Розтоки Путильського району Чернівецької області. ) - Українська письменниця ( поетеса , прозаїк ) . Закінчила філологічний факультет Чернівецького університету. Живе в Києві. Цікавиться психологією , етнографією , городництвом і квітникарством . Марія Матіос є лауреатом Національної премії України ім . Шевченка , автором 20 книг українською мовою і п'яти книг на інших мовах . Неофіційно її називають « найбільш плідної письменницею України ». У 2007 році російське видавництво « Братонеж » випустило роман « Даруся солодка» ( російська назва « Солодкої Дарусі » , переклад з української Олени Маринічевою і С. Соложенкіної , під загальною редакцією Олени Маринічевою ) і збірник новел « Нація » (переклад і редакція Олени Маринічевою ) . Обидва твори об'єднані під однією обкладинкою , книга названа «Нація ».

Політичні амбіції

Другий після Віталія Кличка у першій п'ятірці " УДАРу" буде письменниця Марія Матіос.

Відгуки про політику

Російські ЗМІ даже назвали Марію Матіос "новим Миколою Гоголем " . З ким Тільки НЕ порівнюють Марію Матіос ? . З Борисом Акунінім , з Василем Стефаником , даже з Габріелем Гарсіа Маркесом . Альо їй подобається віслів Михайла Шевченка , Який колись сказавши , что Марія Матіос пише , як Марія Матіос . " Солодку Дарусю" поставили на сценах українських театрів , и вистави малі шалений Успіх . У антракті однієї Із вистав у Львові Глядачі буквально " змелі " з прілавків кілька сот книжок пісьменніці . Відома письменниця Матіос заявила про політичне переслідування За словами письменниці , міліціонери за вказівкою ГПУ влаштували на неї справжнє полювання . Крім того - міліціонери вимагали у її видавця вилучити з продажу книгу , яка визнана " Книгою року -2010».

Рейтинг політика

Лауреат літературної премії "Благовіст " Лауреат премії ім. Володимира Батляка . Має титул " Найпліднішої пісьменніці України" . 2009 - державна Нагорода - диплом Першого щабель у номінації « Бестселер» на V Київському міжнародному Книжковому ярмарку за книгу « Москалиця . Мама Маріца - дружина Христофора Колумба »2008 - переможець конкурсу « Книжка року 2008 »у номінації « Красне письменство - Сучасна українська проза » : « Марія Матіос . Москалиця ; Мама Маріца - дружина Христофора Колумба » Видавництво « Піраміда ».. 2007 - Гран - прі та перше місце конкурсу «Коронація слова 2007 » за роман « Майже ніколи не навпаки » Лауреат літературної премії України имени Тараса Шевченка 2005 року за роман "Солодка Даруся" . 2004 - переможець конкурсу « Книжка року » ( «Солодка Даруся »).

Валентин Наливайченко

Безвідповідальність у парламенті - це політична корупція

Осінь цього року - час, коли кожен з народних депутатів, уряд, громадські організації мають взяти на себе відповідальність. Ухвалити стратегічне рішення: куди рухається країна, якою буде українська економіка, юстиція, освіта, наука, інфраструктура?

Що від відповідального рішення кожного піде на користь громадянам України, тобто є національним інтересом?

Відповідальність у стратегічному виборі - це вміння чітко сформулювати національні інтереси та діяти.  Відкрити для України у 21 столітті європейський економічний, освітній та громадянський простір - це підписати угоди про асоціацію та про вільну торгівлю з ЄС. 

А ось приклад політичної безвідповідальності - три з половиною роки нездатності уряду в українсько-російських відносинах вийти на взаємовигідну співпрацю на основі вже давно підписаної угоди про вільну торгівлю між Україною та Росією. А з осені 2011 року - ще й з країнами-учасницями СНД.

Цього тижня у українського парламенту є шанс зробити щось дійсно важливе. Для усієї країни і для кожного українця. Відкинути усі політичні непорозуміння і разом ухвалити закони, необхідні для підписання Угоди про асоціацію з ЄС в листопаді у Вільнюсі. Вчинити відповідально.

Не має бути безкінечних перерв, неповноцінних «урочистих» або скорочених засідань. Зібратися під куполом та бездіяти і базікати - це безвідповідальність. А безвідповідальність у парламенті - це політична корупція. Так само, як працювати у середу і п'ятницю лише до обіду, прикриваючись фіговим листком регламенту. Або просувати лобістські закони.

Наша фракція готова працювати цілодобово, щоб встигнути надолужити час, так бездарно втрачений нинішньою владою. Ми дамо свої голоси за євроінтеграційні законопроекти. Рішуче протидіятимемо корупційним метастазам влади.

На порядку денному - внесення змін до виборчого законодавства, ухвалення нового закону про прокуратуру, реформа судової системи, призначення виборів у 5-ти проблемних округах. Зміст ухвалених законів має відповідати стандартам нової європейської України. Недостатньо просто підтримати закони, які є у списку. У них потрібно врахувати всі зауваження та вимоги ЄС і Венеціанської комісії.  

Не маємо права підвести людей, які прийшли вчора і сьогодні під Верховну Раду. Вони готові спільно з нами працювати задля реалізації європейського майбутнього України. У громадянського суспільства є величезний потенціал і справжнє бажання будувати Європу в Україні. Тому влада вже зараз повинна залучати громадські організації, журналістів, активних громадян до розбудови власного майбутнього в Європейському Союзі. Ми у Верховній Раді створили такий майданчик для спільної роботи і працюємо разом.

Вчора з колегами від опозиції взяв участь у дискусії в Німецькому Бундестазі. Навіть найбільші європейські скептики готові зробити крок назустріч Україні. Але зараз - м'яч на нашій половині поля. Лишилося тільки зробити по ньому влучний удар. Не схибити. Вирішити. Діяти.

Валентин Олександрович Наливайченко (8 червня 1966, Запоріжжя) -- український політик та громадський діяч.

Народний депутат України VII скликання.

Член депутатської фракції Політичної партії «УДАР (Український Демократичний Альянс за Реформи) Віталія Кличка».

Перший заступник голови Комітету Верховної Ради України у закордонних справах.

Член Постійної делегації Верховної Ради України у Парламентській асамблеї Організації з безпеки та співробітництва в Європі.

Валентин Наливайченко очолює депутатську групу Верховної Ради України з міжпарламентських зв'язків з Фінляндською Республікою.

Входить до міжфракційних об'єднань «Рівні можливості», «За сприяння свободі сумління», «За єдину Помісну Православну Церкву», «Європейський вибір», «За цифровий розвиток України».

Колишній Голова Служби Безпеки України (березень 2009 -- березень 2010), в. о. 22 грудня 2006 -- 6 березня 2009;

Громадська та політична діяльність

У травні 2010 року Наливайченко оголосив про створення та початок діяльності громадської ініціативи «Оновлення країни».

У вересні 2010 року вступив у політичну партію «Наша Україна», був обраний головою політради партії. 24 травня 2012 року склав із себе повноваження голови політради і вийшов з партії.

Поділяючи принципи та програму політичної партії «УДАР (Український Демократичний Альянс за Реформи) Віталія Кличка», 1 серпня 2012 року приєднався до політичної сили Віталія Кличка.

Обраний до Верховної Ради України у жовтні 2012 року за виборчим списком партії «УДАР (Український Демократичний Альянс за Реформи) Віталія Кличка», третій номер у списку.

Член Фракції Політичної партії «УДАР Віталія Кличка» у Верховній Раді України, перший заступник голови Комітету у закордонних справах.

Як представник команди «УДАРу», активно працює за такими напрямками:

Європейська інтеграція, наближення підписання Угоди про Асоціацію з ЄС, зону вільної торгівлі і лібералізацію візового режиму для громадян України;

Верховенство права і дотримання громадянських свобод, реформування системи судочинства;

Антикорупційні реформи, боротьба з розкраданням бюджету та відмиванням коштів;

Персональна відповідальність посадових осіб усіх рівнів, скасування чиновницьких пільг та привілеїв;

Зміцнення місцевого самоврядування, розширення повноважень місцевих громад.

Актуальна інформація

УДАР вийшов на другий рядок рейтингу симпатій українців

На даний момент, ПР лідирує в загальному заліку. За цю політсилу готові проголосувати 25% українців. УДАР зайняв другу позицію - за політсилу Кличка готові віддати свої голоси 17% опитаних. Рейтинг Об'єднаної опозиції знизився до 15%. КПУ займає четверте місце з 9%. У Свободи і «України Вперед» по 3%. політична партія кличко

Рейтинг партії «УДАР» продовжує зростати

Якби вибори до Верховної Ради відбулися на початку вересня, за партію «УДАРу» проголосували б 12% громадян з тих, хто має намір братимуть участь у виборах.

На прикладі рекламної кампанії 2012 року можемо зробити висновок, що найбільший акцент рекламісти “УДАРу” робили на канали зовнішньої реклами, ТБ та інтернет, менше на радіо та друковані ЗМІ.

Приклади

Размещено на Allbest.ru