Засоби масової інформації як інструмент моделювання політичної свідомості у виборчій кампанії (на матеріалах президентських і парламентських виборів 2004-2006 рр.)

Суперечливість різних поглядів на характер і ступінь впливовості ЗМІ викликає бажання експериментально перевірити наявність і ступінь реального впливу ЗМІ на політичну свідомість населення України в контексті виборчих кампанії 2004-2006 рр.

Ми поставили перед собою завдання з'ясувати, чи існує взаємозв'язок між тим, що читають і дивляться українські громадяни та їх політичними (електоральними) настановами, наскільки значним є внесок ЗМІ (інформаційного фактора) у формування цих уподобань.

Провівши кореляційний аналіз з метою визначення, чи впливає представлення кандидатів у ЗМІ на електоральний вибір, чи існує залежність між кількістю голосів, відданих за того чи іншого кандидата та представленням його в загальнонаціональних ЗМІ, ми дійшли наступного висновку: політичний вибір громадян України під час виборчих кампаній 2004-2006 рр. істотно залежав від повідомлень ЗМІ. Якщо на результати президентської виборчої кампанії вплинуло як телебачення, так і преса, то на парламентських виборах через певне падінням інтересу до політичного життя після бурхливих подій президентської виборчої кампанії, населення робило свій вибір, орієнтуючись на телебачення та негативно забарвлену інформацію в пресі.

Було проведено ще одне дослідження для того, щоб визначити, які моделі впливу засобів масової інформації на масову політичну свідомість були присутні в українському суспільстві під час проведення президентської виборчої кампанії-2004. Об'єктом дослідження були обрані електорати чотирьох найпопулярніших українських політиків (О.Мороз, П.Симоненко, В.Ющенко, В.Янукович).

Методичною основою дослідження був комплексний аналіз представлення політичних лідерів у провідних засобах масової інформації (найбільших телеканалах і газетах) і зміни ставлення громадян України до зазначених політичних персонажів.

Здійснивши кореляційний та регресійний аналізи, ми отримали дані, котрі підтвердили, що електорати різних політиків характеризуються різним ступенем інформаційної чутливості. Підвищена інформаційна чутливість була характерна для електорату В.Януковича, значну його частину становлять виборці, які поєднують свої уподобання з інформацією, отриманою зі ЗМІ. В електораті О. Мороза більшість виборців слабко піддаються впливу ЗМІ. Серед виборців П. Симоненка досить багато людей, чиї уподобання протилежні впливу ЗМІ. Для електорату В.Ющенка характерна модель позитивного інформаційного впливу для телебачення та негативного впливу для преси. Отже, є політики, чий електорат більш стійкий до інформаційних атак (пропаганди), і ті, чий електорат, навпаки, досить легко піддається впливу ЗМІ.

Таким чином, це дослідження показує, що в українському суспільстві присутні всі три базові моделі впливу ЗМІ на політичну свідомість:

модель підвищеної (позитивної) інформаційної чутливості, при якій електоральні уподобання аудиторії конкретного ЗМІ суттєво пов'язані з відповідною (позитивним або негативним) репрезентацією політичних персонажів у цьому ЗМІ;

модель заниженої (нульової) інформаційної чутливості, коли такий зв'язок відсутній або не є значним;

модель зворотної (негативної) чутливості, коли зміни електоральних уподобань аудиторії конкретного ЗМІ зворотні репрезентації політичних персонажів у цьому ЗМІ (зокрема, збільшення кількості негативних згадувань про якого-небудь політика в ЗМІ призводить до збільшення його прихильників серед аудиторії даного телеканалу, радіостанції, газети, і навпаки).

Іншими словами, можна сказати, що українські громадяни досить по-різному поводяться під впливом ЗМІ досить по-різному і при побудові політичних технологій потрібно дуже ретельно враховувати, який з типів взаємовпливу ЗМІ та масової політичної свідомості є домінуючим у кожній конкретній цільовій аудиторії.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях:

1. Заславська О.О. Політичний маркетинг як основа організації виборчої кампанії // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія: Філософія. Політологія. - К., 2007. - Вип. 84-86. - С. 48-52.

2. Заславська О.О. Технологія іміджу як різновид електоральних (виборчих) технологій // Політологічний вісник. Зб-к наук. праць. - К.: “ІНТАС”, 2007. - Вип. 24. - С. 250-261.

3. Заславська О.О. Інституційна складова політичної комунікації: роль ЗМІ // Віче. - К., 2007. - № 16 (205). - С. 6-8.

4. Заславська О.О. Особливості масової політичної свідомості громадян України: минуле й сучасність // Політологічний вісник. Зб-к наук. праць. - К.: “ІНТАС”, 2007. - Вип. 27. - С. 143-154.

5. Заславська О.О. Політичні “паблік рілейшнз” і політична реклама як ефективні комунікативні технології впливу на електорат // Політологічний вісник. Зб-к наук. праць. - К.: “ІНТАС”, 2007. - Вип. 29. - С. 205-218.

В інших виданнях:

1. Разуваєва О.О. Сприйняття політичного лідера через призму його іміджу (на матеріалах президентських виборів-2004) // Вісник Дніпропетровського університету. Серія: Літературознавство. Журналістика. - Дніпропетровськ, 2006. - Вип. 8. - С. 335-339.

2. Заславська О.О. Електоральні (виборчі) технології: особливості їхнього використання в Україні // Українська журналістика: умови формування та перспективи розвитку: Зб. наук. пр. / МОН України. Черкаський національний університет ім. Б.Хмельницького; Відп. ред.: С.М. Квіт, Т.Г. Бондаренко. - Черкаси, 2007. - С. 275-279.

Размещено на Allbest.ru