Комунікаційні системи епохи формування глобального суспільства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія наук України

Інститут світової економіки і міжнародних відносин

ШУЛЬГА Тетяна Миколаївна

УДК 316.334.3:327

Комунікаційні системи епохи формування глобального суспільства

23.00.04 - Політичні проблеми міжнародних систем та глобального розвитку

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата політичних наук

КИЇВ 2001

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в відділі трансатлантичних досліджень Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України

Науковий керівник: доктор історичних наук, професор Камінський Євген Євменович, завідувач відділу трансатлантичних досліджень Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України.

Офіційні опоненти:

доктор філософських наук Павленко Юрій Віталійович, провідний науковий співробітник Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України.

кандидат історичних наук Дергачов Олександр Петрович, провідний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАН України

Провідна установа: Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, кафедра міжнародних відносин та зовнішньої політики, м. Київ

Захист відбудеться "_27_" _листопада___ 2001 року о __15__ годині на засіданні спеціалізованої ради Д.26.176.02 в Інституті світової економіки і міжнародних відносин НАН України за адресою: 01030, м. Київ, вул. Леонтовича, 5

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України за адресою: 01030, м. Київ. вул. Леонтовича, 5

Автореферат розісланий "24__" ___жовтня_________ 2001 року

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Сушко О.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми визначається тим, що комунікаційний елемент дедалі помітніше характеризує суть невпинної глобалізації, котра охоплює сферу політики, торгівлі, промисловості, освіти, екології, масової культури тощо.

Глобальні комунікації обумовлюють політичні, соціально-економічні, культурні та інституційні зміни. На рубежі другого і третього тисячоліть економічні, політичні, культурні взаємодії між країнами світу набули такої інтенсивності, що це дало підставу говорити про виникнення нового стану світових відносин. Показниками глобальності виступають трансконтинентальні потоки капіталу, послуг, виробництва, товарів, даних. У цьому стані людство не тільки абстрактно-розсудково, але й практично відчуло свою єдність. Світове співтовариство постало єдиним цілим не тільки в теоретичних узагальненнях політологів, але вже й почало сприйматися таким на рівні буденної свідомості, повсякденних уявлень пересічних громадян. Людині у повсякденному житті значною мірою стає зрозумілим цілісність і взаємозалежність сучасного світу, залежність її добробуту і безпеки від того, що відбувається в найвіддаленіших від неї куточках планети: від політичних рішень керівників іноземних держав, фінансового стану економіки регіону по інший бік планети, вирубки лісів за тисячі кілометрів тощо. Універсальна залежність всіх від всіх породжує різноманітні ідеї стосовно управління новою ситуацією, що склалася у світі. Спектр пропозицій вражає широтою - одні мають на увазі світовий порядок, який визначає одна наддержава, другі - вирішення глобальних проблем людства через демократично обрану світову асамблею, треті - через узгодження інтересів багатополярного світу. Все це говорить про те, що поняття глобалізації, нового світового порядку ще тільки формуються, сповнені проблемності і потребують серйозних і глибоких досліджень.

Для нашого суспільства проблеми глобальних змін набувають такої ж актуальності, як і для інших країн світу. Але для України сприйняття глобалізаційних перетворень має свою специфіку. Формування української незалежної держави розгортається у ситуації багатоступеневого переходу - по-перше, внутрішньої трансформації - зміна суспільно-політичного ладу та реформування економіки і державного управління, а по-друге, глобальних змін - входження у фазу інтенсивних світових зв'язків. А це актуалізує у рівній мірі потребу в дослідженнях як першого напрямку, так і другого.

Для багатьох соціальних дослідників глобалізація виступає концептуальним підходом для аналізу становлення нового світового порядку та оцінки серії досягнень щодо конкретної структуризації світу як цілого. За такого підходу наше входження в єдиний світ, світ глобального суспільства, стає можливим лише при зміні ціннісних орієнтацій, які стимулюватимуть усвідомлення єдності людства, в якому кожен живе як громадянин світу, споживач та виробник із спільною зацікавленістю у колективних діях по розв'язанню світових проблем.

Провідною ланкою у глобалізаційних змінах є розвиток глобальних комунікацій. Його головним наслідком є те, що включеність, практично, кожної людини у світові події, вже стала буденним фактом. Найпростішим і найтиповішим проявом цього є те, що ми щоденно виступаємо свідками, а у певній мірі і співучасниками усіх значущих подій, які відбуваються у світі. Емоційна причетність людини до того, що відбувається у її країні, на Близькому Сході, у Бразилії, в Чечні або Югославії, можливість обмінятися думками та висловити свою точку зору сусідам по планеті посилює сприйняття нею глобалізації як повсякденної реальності.

Для України пріоритетність досліджень глобальних комунікаційних процесів обумовлюється тим, що, по-перше, необхідно об'єктивно оцінити місце, яке вона займає у системі глобальних комунікацій, по-друге, в умовах вибору стратегій розвитку суспільства та напрямів його виходу із соціально-економічної кризи активне включення у світові комунікаційні процеси виступає потужним засобом подолання технологічного відставання і виходу на рівень передових країн світу, по-третє, у ситуації пошуку самоідентичності країні вкрай важливо виробити власну концепцію інформаційного розвитку, передумовою розробки якої є теоретичний аналіз концепцій інформаційного розвитку інших країн та світових тенденцій у цій сфері. Крім того, для успішної реалізації національних програм розвитку комунікацій потрібен ґрунтовний аналіз міжнародних документів, що регулюють сферу глобальних комунікацій, та врахування їх надбань.

Необхідність дослідження глобальних комунікацій зумовлена сучасними проблемами як формування світової комунікаційної мережі, так і розвитком внутрішніх комунікаційних процесів в країні. Вона також визначається сучасними проблемами зовнішньополітичних відносин та необхідністю прийняття управлінських рішень щодо розвитку комунікацій на державному рівні.

Погляд на світ як на певну цілісність був притаманний суспільствознавцям щонайменше від часів середньовіччя. Однак глобалізація як самостійна тема дослідження виникає майже одночасно у дослідженнях культури та економічних зв'язків у післявоєнний період. Трохи пізніше глобалізаційна тематика мігрує у політологію і соціологію. Серед провідних західних дослідників глобалізації - Р. Робертсон, К. Дойч, М.Маклюен, Дж. Неттл, Е.Гідденс, І.Валлерстайн, С. Лаш, Д.Уррі, Д. Харві, У.Бек, М.Фергюссон, Д.Мартін, Д.Белл, Т.Стоньєр. Роботи західних політологів покладені в основу авторського критичного аналізу, а тому розглядаються спеціально по всьому тексту дисертації.

Сучасна українська політична думка приділяє глобальним питанням зростаючу увагу. Суттєво вони розглядаються у фундаментальних працях науковців Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України (Пахомов Ю.М., Кримський С.Б., Павленко Ю.В, Білорус О.Г., Мацейко Ю.М., Зернецька О.В.). Велику роботу у цьому напрямі ведуть представники інших наукових центрів, зокрема, Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Спеціально ця проблема розглядається у монографіях Губерського Л.В., Москаленка А.З., Макаренко Є.А. та ін. Окреме місце посідають теоретико-політологічні роботи Бебика В.М. і Камінського Є.Є., культурологічні праці Хижняка І.А., творчий доробок Кравченка С.Р., Гончаренка О.М., Філіпенка А.С., Лук'яненка Д.Г., Почепцова Г.Г., Іванова В.Ф., Письменницького О.О. та ін.

Зв'язок дисертації з планами науково-дослідних робіт. Дисертація виконана в межах планової теми Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України “Проблеми інтеграції, кризового управління і безпеки на євроатлантичному просторі” (державний реєстраційний номер 0199V000993, шифр ІІ.93/02.99).

Мета і завдання дослідження. Головною метою дисертаційного дослідження є аналіз ролі та функцій глобальних комунікацій у процесі формування глобального суспільства як цілісного утворення. У відповідності з цим, в дисертації визначені такі завдання:

визначити зміст явища глобалізації комунікації, розкрити його основні ознаки та характеристики;

узагальнити і критично представити існуючі концепції взаємозв'язку між глобалізацією і комунікаційною експансією у світових масштабах;

дослідити зародження і розвиток комунікаційних систем, встановити їх основні види та особливості; проаналізувати і максимально цілісно представити комунікаційні системи епохи формування глобального суспільства;

виявити новітні тенденції розвитку глобальних комунікацій та розкрити їх наслідки для міжнародних відносин та внутрішньої політики держав.

Об'єкт дослідження - основні системи комунікацій сучасного світу.

Предмет дослідження - взаємозв'язки і взаємовпливи комунікаційних систем і процесу глобалізації.

Методи дослідження. Вибір методів та методології обумовлені науковою і прикладною доцільністю. В роботі поєднані загальні політологічні методи з філософсько-соціологічними принципами аналізу. Методологічною основою дослідження обрані принципи системності, історизму, компаративістики. Синтезовані політичні, соціологічні та культурологічні концепції глобалізації, здійснено історичну розвідку процесів формування світових комунікацій.

Наукова новизна одержаних результатів. У дисертації проведено комплексний аналіз сучасних наукових концепцій, присвячених глобалізації, розкрито сутність і основні етапи процесу глобалізації та його провідної складової - глобальних комунікацій, визначено їх місце і роль в глобальних змінах. В дослідженні отримані результати, які мають наукову новизну і виносяться на захист:

здійснено аналіз основних постулатів концепції глобалізації, що склалися у світовій науці і які відображають процес структуризації світу як цілого, виникнення глобальної культури та свідомості;

обґрунтовано поняття глобалізації як процесу формування цілісної системи взаємодії між державами, у якій здійснюється поділ влади для забезпечення колективної безпеки, запровадження універсальних цінностей та норм у сфері політичних і соціальних прав, координація взаємообміну у сферах торгівлі, міграції, культури, інформації тощо;

досліджено якісно новий стан суспільства, в якому всі сфери політичного життя визначені специфікою інформаційних технологій. Інформація стає новим джерелом і знаряддям влади, а доступ до неї важливим чинником суспільного життя та індивідуального існування. Глобалізація комунікації створює нові умови для поглиблення демократії, децентралізації влади, розвитку громадянського суспільства, але разом з тим створює і технічні можливості для тотального контролю за приватним життям особистості;

здійснено вперше в українській політичній думці ретроспективний аналіз зв'язку розвитку глобалізації комунікації із ключовими технологічними досягненнями кінця дев'ятнадцятого - початку двадцятого століть;

проведено аналіз трансформації владного ресурсу за характером, формою та змістом. Визначено, що зараз у міжнародній системі влада переходить від володарів капіталу до володарів інформації. На зміну домінування влади військових ресурсів приходить влада інформаційних ресурсів, яка отримала назву "м'якої влади";

обґрунтовано необхідність послідовної реалізації державної політики включення в глобальні ринки комунікацій, надання пріоритетів інноваційним стратегіям розвитку аудіовізуальних комунікацій та індустрії програмних продуктів.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що її основні положення і висновки доповнюють загальний концептуальний доробок вітчизняної школи глобалістики, розширюють загальну уяву про сучасні комунікаційні системи та їх вплив на світовий розвиток. Положення і висновки дисертації можуть бути використані в учбових курсах з політології міжнародних відносин, міжнародної інформації.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації були оприлюднені автором на міжнародній науковій конференції "Україна на межі тисячоліть: етнос, нація, культура" (Київ, 24-25 квітня 2001), доповідалися на семінарах в Коледжі Європи, (Варшава, Польща 1999-2000), обговорювалися на засіданнях відділу трансатлантичних досліджень Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України.

Структура роботи. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації 168 сторінок, список використаних джерел складається з 205 джерел і займає 15 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі до роботи обґрунтовано вибір теми, її актуальність, визначені об'єкт та предмет дослідження, сформульовано мету, завдання, розкрито методи дослідження, наукову новизну і практичне значення, висвітлено апробацію та впровадження здобутих результатів.

У першому розділі роботи "Контексти дослідження комунікаційної глобалізації" автор простежує появу проблематики глобалізації у багатьох соціальних дисциплінах. Дана проблематика зумовлена багатоаспектністю процесу глобалізації, який має прояв майже у всіх сферах життя суспільства - політичній, економічній, соціальній, правовій, культурній, лінгвістичній. Поступово процеси збільшення обсягів інформації, вдосконалення способів її обробки та передачі, нові умови та способи комунікації, які вперше в історії, дозволили говорити про людство як про справжню спільноту, поєднану численними горизонтальними зв'язками, стали настільки важливими у житті людини та суспільства, що почали вимагати корекції практично кожного аспекту знання про їх сьогоднішнє існування.

Вихід на проблематику глобалізації комунікації здійснюються як від вивчення загальних процесів глобалізації, від дослідження тенденцій розвитку суспільства, парадигми зміни типів суспільства (адже значна кількість дослідників сходиться на думці, що ми маємо справу із якісними змінами в існуванні соціуму), так і від аналізу комунікаційних процесів, засобів комунікації, усвідомлення того, що дані процеси переходять у новий якісний стан, який характеризується, зокрема, конвергенцією різних типів комунікації, процесами створення єдиного глобального інформаційного простору.

Розвиток теорії масових комунікацій пройшов ряд етапів: а)дискурс пропаганди, який домінував під час та після Першої світової війни і означав, що засоби масової інформації відстоюють та пропагують на світовій арені військові та торгівельні інтереси найбільш впливових сил; б)після Другої світової війни пануючим був дискурс “вільного потоку інформації”, сенс якого полягав у тому, що власники медіа можуть працювати у будь-якій точці світу, а на практиці означало концентрацію більшості світових медіа ресурсів та медіа капіталу у розвинутих країнах; в)наступним був дискурс залежності від колишніх імперіалістичних сил у мові, культурі, освіті і ЗМІ, до яких призвела ситуацію “вільного потоку інформації”; г) після розпаду СРСР складається новий дискурс вільного ринку, в основі якого лежить ідея нового світового порядку, де домінуючою стає влада транснаціональних корпорацій, яка перевершує навіть владу національних держав, а ринок медіа розгортається, в основному, у сфері супутникових технологій.

В розділі показано, що різні підходи до тлумачення глобалізації залежать від традицій, притаманних певним науковим дисциплінам та школам. В цілому, можна сказати, що концепція глобалізації підпадає під вплив різноманітних перспектив та дискурсів, поєднаних із теоріями постмодернізму, інформаційного суспільства, капіталізму, вестернізації і багатьма іншими. Ці дискурси в свою чергу накладають способи бачення та аргументи викладення проблеми, критерії вірогідності та відбору свідоцтв.

Значна увага у роботі приділена також розгляду змісту та наслідків технологічних революцій (комп'ютерної, лазерної, нових матеріалів, генної та енергетичної, що тільки починається), які вже викликали глибокі структурні зміни у загальній будові розвинутого світу, або так званої "Півночі". Вони супроводжуються болісним процесом трансформації соціальних структур і життєвих стереотипів.

Часто посилаючись на сферу “міжнародної комунікації”, більшість авторів бажають підкреслити, що ЗМІ та комунікація є важливими, якщо не ключовими, факторами глобалізації. В той же час помітне бажання уникнути медіацентризму, тобто перебільшення ролі медіа, маргіналізації інших рис та вимірів транснаціональних та транскультурних взаємовідносин. Інтерес до ролі комунікації та ЗМІ, зокрема, як рушійної сили глобалізації, заснований на традиції досліджень масової комунікації, яка розглядає поле її діяльності як транснаціональне.

Таким чином, у першому розділі автор доводить, що проблематика глобалізації комунікації в останні роки знаходиться в центрі уваги наукових досліджень політичних дослідників та суспільствознавців. Для того, щоб зрозуміти дане проблемне поле, необхідно мати уявлення про розвиток засобів комунікації, структуру мереж комунікації, тенденції розвитку індустрій інформації та комунікації.

В другому розділі дослідження "Глобальні системи комунікації: історія та практика" досліджено історію створення глобальних комунікаційних систем та їх сучасний стан. Детальний розгляд цієї сфери є необхідним для подальшого аналізу ефектів глобалізації комунікації, в тому числі реакції учасників міжнародних відносин на нові умови, що склалися. Автор детально аналізує розвиток комунікаційних технологій від формування перших дійсно масових та глобальних мереж комунікації в середині дев'ятнадцятого сторіччя і доходить висновку, що процес появи і розвитку сучасних комунікаційних систем відбувався у тісному взаємозв'язку із загальним поступом глобалізаційного імперативу. Глобалізацію як комплексне явище не можна зрозуміти цілісно і комплексно поза комунікаційним контекстом. Та й власне саме поняття "глобалізації" постало у тісній залежності з переходом людства до постіндустріальної епохи, вершиною якої нині вважається інформаційне суспільство.

Розвиток технологій передачі повідомлень за допомогою електромагнітних хвиль, разом із появою національних та міжнародних організацій, що займаються управлінням спектром частот, визначили значний прогрес в глобалізації комунікації.

Протягом першої половини двадцятого сторіччя більшість комунікацій, здійснюваних за допомогою електромагнітної передачі, залишалась обмеженою окремими географічними регіонами, урбаністичними центрами, державами. Ряд технологічних досягнень другої половини двадцятого сторіччя вивів міжнародну комунікацію на якісно новий рівень.

До 1960-х, коли були запущені перші геостаціонарні комунікаційні супутники, комунікація за допомогою електромагнітних хвиль не була повністю глобальною за масштабом. Супутники все більш інтегрувались у звичайні телекомунікаційні мережі, через них здійснювалась значна частина телефонних переговорів, послуг факсу, телексу та електронної пошти та доступ до мережі Інтернет.

Інтернет представляє собою світове співтовариство, що складається із цілого ряду мереж, які розвиваються індивідами та соціальними групами, незалежно від місця культури та країни. Інтернет представляє собою могутній засіб комунікації, відмінний від відомих раніше форм інтерперсональної та масової комунікації, адже він надає можливість їх обох.

Автор аналізує роль Інтернет у формуванні активного громадянського суспільства, розглядає його у якості унікального колективного ресурсу міжнародної спільноти, який призвів до подолання національних обмежень у міжнародній комунікації і якісно змінив характер політичної участі суб'єкта у міжнародних процесах.

Таким чином, детальний розгляд цієї сфери є необхідним не тільки для подальшого аналізу ефектів глобалізації комунікації, зокрема, характеристик реакції учасників міжнародних відносин на новітні умови, але й для розробки і прийняття адекватних рішень на світовій арені новими незалежними державами. Адже сьогодні безумовним фактом є те, що комунікаційні системи стали одним з важливих джерел і форм впливу найбільш розвинутої частини людства на його біднішу складову.

Виходячи з цього, дисертант захищає гіпотезу, сутність якої полягає в тому, що без включення України у світові комунікаційні мережі й системи на правах рівності неможливо забезпечити гнучке і ефективне пристосування нашої держави до вимог глобалізації. У повному обсязі це стосується і таких її складових, як міжнародна економічна діяльність і зовнішня торгівля. Таке пристосування можливе тільки на основі усвідомлення найбільш суттєвих ознак становлення і еволюції глобальних комунікаційних систем.

У третьому розділі роботи "Ефекти і виклики глобалізації комунікації" дисертант детально зупиняється на політичних ініціативах у сфері комунікаційних систем, як на глобальному, регіональному, так і на національному рівнях.

Якісно нові умови вироблення, обробки, зберігання та передачі інформації з необхідністю поставили питання нових регулятивних рамок для них. Виник цілий комплекс проблем, серед яких були абсолютно нові, раніше не регульовані, ні на національному, ні на глобальному рівні; а також вже знайомі проблеми, яки повинні були тепер розглядатись у новому технологічному та політичному контексті. Зокрема, технологічні нововведення зробили застарілими правові концепції власності та свободи інформації.

Глобальні комунікації відкривають нові можливості забутим та недопредставленим верствам світової спільноти. Вони кидають виклик традиційним суспільствам з їх односторонніми, спрямованими зверху вниз системами циркуляції інформації.

Основні зміни в режимі телекомунікацій відбулися за останні десятиріччя в галузі регулювання цін та поділу ринку. Автор дійшов висновку, що у нових умовах перед державами виникла наступна альтернатива: або запроваджувати регулятивний режим, який дозволив би утримати контроль за цією галуззю національної економіки, або отримати значні фінансові дивіденди через лібералізацію галузі із одночасною втратою контролю за нею.

Уряди стикаються з викликом глобалізації та появою широких міжнародних перспектив через інтенсивне використання супутників для передачі різноманітних даних, міжнародне телебачення та інші чисельні потоки інформації, яка вільно циркулює глобальними мережами, не звертаючи уваги на кордони і обмежуючи можливості існування національних монополій. Цей процес корелюється із зникненням замкненості національних територій, розмиванням політичних кордонів та сприяє появі нових прав, пов'язаних із використанням інформаційних технологій.

ВИСНОВКИ

У висновках дисертації сформульовані основні підсумки проведеного дослідження проблеми. Демонструється, що глобалізація відображає процес структуризації світу як цілого, а також формування всеосяжних економічних, соціальних, політичних відносин, виникнення універсальних культурних взірців та моделей.

Глобалізаційний процес перебуває нині у найбільш динамічній фазі свого розвитку і характеризується інтенсифікацією світових соціальних відносин, різким зростанням просторової мобільності соціальних суб'єктів, якісною зміною взаємовідносин між повсякденним життям особистості та її інтеракціями у глобальному масштабі, між її приватною та публічною сферами, прогресом у сфері комунікацій, вдосконаленням засобів обміну ідеями, культурним досвідом, формуванням загальної культури споживання та єдиного стилю поведінки.

Ключовою ланкою і рушійною силою глобалізації є розвиток комунікацій, засобів масової інформації, комп'ютерної техніки, космічного та інших видів зв'язку, завдяки чому формується новий якісний стан суспільства, у якому всі сфери людського буття пройняті інформаційними технологіями. У цих умовах зростає роль інформації як джерела влади і механізму впливу на людську свідомість. Це відкриває нові можливості для поглиблення демократії і зміцнення основ громадянського суспільства. Проте глобалізація комунікації розгортається як суперечливий процес, що несе загрозу всебічного контролю держави над громадянами.

Система глобальних комунікацій постійно вдосконалюється, вбираючи нові технології: дигіталізація інформації (використання цифрових методів вироблення, зберігання та відтворення інформації) створила умови для її конвертації між різноманітними комунікаційними засобами; інтенсивно використовуються супутники для безпосередньої передачі інформації, яка вільно циркулює глобальними мережами, перетинаючи кордони і долаючи національну монополію на інформацію.

У світовій системі влада концентрується у власників інформації. Збільшується важливість міжнародних відносин у сфері культури та ідеології, утверджуються альтернативні моделі міжнародних відносин та міжнародної комунікації. Інформаційний потенціал отримує переваги над економічним капіталом і навіть військовими ресурсами. Його характерними ознаками є менша примусовість, менша наявність і в той же час більша корпоративність.

Кращі перспективи мають ті країни, уряди яких активно проводять політику включення в глобальні ринки комунікацій, надають пріоритети інноваційним стратегіям розвитку аудіовізуальних комунікацій та індустрії програмних продуктів. Новітні інформаційні технології спроможні зробити більш ефективним сам державний апарат та розподіл ресурсів в державі, а політику уряду - відкритою й прозорою для громадян.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО У ТРЬОХ СТАТТЯХ В НАУКОВИХ ФАХОВИХ ВИДАННЯХ І ДВОХ СТАТТЯХ У НАУКОВИХ ВИДАННЯХ

глобальний комунікація міжнародний політика

1. Шульга Т. Інформаційне суспільство: національні, регіональні та глобальні політики // Дослідження світової політики. Збірник наукових праць. Випуск №5. К.: ІСЕМВ НАН України, 1999. - с.32-42

2. Шульга Т. Політика у сфері інформатизації та інформаційного суспільства: безпековий вимір // Дослідження світової політики. Збірник наукових праць. Випуск №15. К.: ІСЕМВ НАН України, 2001. - с.62-71

3. Шульга Т. Міжнародна комунікація як академічна галузь, що досліджує ключовий ресурс глобалізаційного процесу // Дослідження світової політики. Збірник наукових праць. Випуск №17. -К.: ІСЕМВ НАН України, 2001. - с.142-150

4. Шульга Т. Трансформація суспільства і зміна еліт // Вісник Національної академії наук України. -1998. -№7-8. -С. 33 - 55. (У співавторстві з Бойко Н., Парахонською О., Потєхіним О., Шульгою М. Особистий внесок автора - с.37-40).

5. Шульга Т. Глобалізація комунікації як предмет наукового дослідження // Соціальні виміри суспільства. Збірка наукових робіт молодих науковців. Випуск №1. - К.: Інститут соціології НАН України, 1998. - с. 67-76.

АНОТАЦІЇ

Шульга Тетяна Миколаївна. Комунікаційні системи епохи формування глобального суспільства. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук за спеціальністю 23.00.04 - політичні проблеми міжнародних систем та глобального розвитку. - Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України. - Київ, 2001.

Дисертація присвячена критичному аналізу глобальних комунікаційних процесів, їх осмисленню в соціальній думці та впливу на політичне життя суспільства і міжнародні відносини. Досліджено дискурсивні рамки глобалізації, їх зміна протягом останніх десятиріч із розвитком політичної і соціальної думки. Проведено систематизацію існуючих концепцій глобалізації в рамках різних наукових напрямків та дисциплін на основі чого розроблено авторський підхід по процесу. На основі історичного екскурсу продемонстровано залежність процесу глобалізації від розвитку комунікаційних технологій і систем. Розглянуто політичний аспект розвитку комунікаційних систем в контексті глобалізації і його перспективи. Проаналізовані державні стратегії входження до інформаційного суспільства, політичного, правового та соціального регулювання нових умов, що виникають за рахунок формування глобальних комунікаційних мереж.

Ключові слова: глобалізація, комунікація, міжнародні відносини, інформаційне суспільство, інформаційна політика

Шульга Татьяна Николаевна. Коммуникационные системы эпохи формирования глобального общества. Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата политических наук по специальности 23.00.04 - политические проблемы международных систем та глобального развития - Институт мировой экономики и международных отношений НАН Украины. - Киев, 2001.

Диссертация посвящена критическому анализу глобальных коммуникационных процессов, их отражению в социальной мысли и влиянию на политическую жизнь общества.

Исследованы дискурсивные рамки глобализации, их изменение на протяжении последних десятилетий с развитием политической и социальной мысли. Произведена систематизация существующих концепций глобализации, на основании чего разработан авторский подход к процессу. На основании исторического экскурса продемонстрирована зависимость процесса глобализации от развития коммуникационных технологий и систем.

Рассмотрен политический аспект развития коммуникационных систем в контексте глобализации и его перспективы. Проанализированы государственные стратегии вхождения в информационное общество, политического, правового и социального регулирования новых условий, которые возникают в результате развития глобальных коммуникационных сетей.

Ключевые слова: глобализация, коммуникация, международные отношения, информационное общество, информационная политика

Shulha Tetiana Mykolaivna. Communication systems in the age of the emerging global society. Manuscript.

The thesis for the candidate degree by the speciality 23.00.04 - Political problems of international relations and global development. - Institute for the World Economy and International Relations, National Academy of Science of Ukraine. Kyiv, 2001

The Thesis is on the critical analysis of the existing concepts of global communication processes, their reflection in the social thought and impact on the political life of society and international relations. The main concepts of the thesis and its conclusions contribute to the national school of global studies, broaden the notion of the modern communication systems and their impact on the global development.

Discourse of globalisation, its change during the last decades within the development of social and political thought. The existing concepts of globalisation in the frameworks of various scientific disciplines and approaches were systematised and personal vision of global communication networks was presented. Detailed historical overview demonstrated the dependence of the globalisation process upon the development of communication technologies and systems. The political aspect of the development of communication systems in globalisation context and its perspectives has been considered. State strategies of the adaptation to the new conditions of the information society, which have emerged as the result of the global communication networks development were compared and analysed.

The author studies the process of globalisation as a world-structuring and relations forming, the process which leads to the emergence of the global culture and conscience. The process of globalisation is still in its dynamic phase which is characterized by the intensification of the worlds political relations, the growth of the mobility of the social subjects, the profound depth of changes which influence all the level of existence from the style of the interstate interactions to the everyday life of a personality. In the sphere of the international relations is marked by the shift of power resources from the capital-holders to the information holders. The information becomes the important resource of the power.

These new conditions contains many possibilities as well as a lot of challenges. It allows to improve the democratic governance, decentralize power and make public administration more transparent for the citizens, to develop civil society. Global communications open new possibilities for the underrepresented layers of the global community. They challenge traditional societies with their one-way vertical systems of the circulation of information.

However among the hazards connected to the new communication and information technologies are total control of the state over the person and its private life, the violation of the right of a person to express his or her opinion and to exchange information, artificial barriers to the access to the information resources etc.

The controversial character of globalisation causes controversies in its analysis. The notions of globalisation, in particular in the sphere of politics are simplified, turned into political mythology, schematised concepts and cliches, which either idealise the tendencies of globalisation of, vice versa, demonise them. The relation towards globalisation turns into the new division line of the modern political thought.

The culture and ideology of globalisation of anti-globalisation have turned into the key factors of the international politics, the role of non-governmental actors at the international arena increases. The governments have to cope with the new situation through the range of measures which includes the strategic development of the prior economic sectors for the new economy, legislative and political initiatives on the information society. The new technology can make the state machine more efficient and the distribution of the resources in the state closer to the optimum.

Key words: globalisation, communication, international relations, information society, information policy.

Размещено на Allbest.ru