Размещено на http://www.allbest.ru/

Тероризм у Російській Федерації початку XXI ст.: відображення в сучасному науковому та інформаційному просторі

тероризм росія інформаційний простір

Коцур В.В.

Останні десятиліття переконливо підтверджують думку, що боротися з тероризмом лише на національному рівні дуже складно і неефективно. Йдеться не лише про те, що почастішали вибухи в різних куточках світу, які забрали життя сотень тисяч громадян різних за національністю і віросповіданнями. З розвитком комунікацій, інформаційних технологій та демократичних свобод, з лібералізацією прикордонних інституцій злу під назвою "тероризм" стало простіше долати кордони, переходити з країни в країну, маскуючись під назвами різних громадських організацій для легалізації своєї діяльності. Tому урядам держав слід відповідально поставитися до проблеми боротьби з тероризмом. Відійшов у минуле "табір соціалізму", а разом з ним назавжди відкрилася "залізна завіса". Колективна боротьба з найбільшою загрозою XXI століття проходить сьогодні в двох площинах - юридично-правовій та конкретно-правоохоронній.

Водночас історія людства підтверджує, що тероризм не має географічних чи національних кордонів, а тому в різних проявах він існує і в Російській Федерації. Початком відліку можна вважати другу половину XIX століття, коли в Росії та інших країнах Європи поширюється "мода" на революційний та інші види тероризму. Його ідеологи в своїх працях особливо акцентували на інформаційному аспекті терористичної діяльності. В доктрині "пропаганди дією", висунутій того часу анархістами, зазначалося, що лише терористичні дії можуть спонукати маси до тиску на уряд. Про деякі аспекти революційної діяльності, зокрема, зародження тероризму в дореволюційній Росії, згадується в праці "Записки Революціонера" Петра Кропоткіна [1].

В Російській імперії XIX століття чимало терористичних організацій взяли на озброєння саме тактику терактів. "Терористичний удар - необхідний" - писала в грудні 1903 р. анархістська газета "Хлеб и свобода". Деморалізована влада послаблює державний устрій, який обов'язково буде поваленим. Тому виникає необхідність в насильницьких методах, серед яких терор - найважливіший.

Сучасний тероризм у Російській Федерації набув розвитку вже після розпаду СРСР. Так, на початку 1990-х років поширюються національні рухи в Південній Осетії, Абхазії, Північній Осетії та Інгушетії. Дії національних меншин призвели до розгортання конфлікту, адже Росія не бажала втрачати свої території, а деякі регіони намагалися вийти зі складу Російської Федерації. Розгорнулася війна в Чечні та місцеві конфлікти в інших областях. Прихильники реінтеграції пострадянського простору на засадах російського домінування вважали, що без військово-політичної присутності Росії в нових незалежних державах виникнуть міжетнічні та міжконфесійні конфлікти. Насправді, якщо ці конфлікти й виникали, то багато в чому не без участі самої Російської Федерації.

Російська Федерація проводить політику жорсткої протидії міжнародному тероризму, докладає зусиль щодо його викорінення, проводить наполегливу боротьбу з цим явищем як всередині держави, так і в світі. Росія розглядає себе гарантом міжнародної стабільності. За словами Президента РФ В.В. Путіна (у "Посланні до Федеральних Зборів" 18 квітня 2002р.), "саме принципова позиція Росії дозволила сформувати міцну антитерористичну коаліцію", що значною мірою сприяло поліпшенню ситуації в багатьох країнах СНД" [2].

Отже, питання боротьби з тероризмом є актуальним сьогодні, адже це явище стало складовою міжнародного життя, має політичні та економічні наслідки для країн і народів.

У даному огляді робиться спроба проаналізувати погляди вчених, журналістів, військовослужбовців про терористичні акти в Російській Федерації початку XXI століття, а також систематизувати дані про тероризм на теренах Росії, які подаються в сучасному інформаційному просторі, зробити певні наукові узагальнення та висновки.

Дослідження охоплює кінець XX - поч. XXI століття. Саме в зазначений період була здійснена велика кількість терактів та відбулися якісні і кількісні зміни в діяльності терористичних організацій, що призвело до збільшення масштабів їх діяльності та зростання людських жертв. Дані події активно висвітлювалися на сторінках газет, журналів, на телебаченні та в глобальній мережі Інтернет, що й зумовило зацікавленість багатьох науковців до даної проблематики.

У даній статті охоплюється вся нинішня територія Російської Федерації, оскільки терористичні акти, діяльність терористичних організацій у зазначений період здійснювалася в різних Росії.

Слід відзначити, що останнім часом з'явилося чимало публікацій з даної проблематики, сформована певна джерельна база, яка дозволяє всебічно проаналізувати проблему тероризму в Російській Федерації.

Отже, проблемі тероризму в цілому та на території країн СНД і, зокрема, в Росії присвячені монографічні дослідження В. Тараюка, О. Хлобустова, Т. Пастернак-Таранущенка та ін. Окрім спеціальних досліджень з проблем тероризму в Росії виходили праці, які характеризують ті чи інші аспекти цієї проблеми. Зокрема, О. Хлобустов у дослідженні "Терроризм в современной России" розглянув спецтероризм як явище в Російській Федерації. Він вважає, що Чечня сьогодні - перша в світовій історії спроба легалізації спецтероризму в державній формі. Особливістю цієї праці є те, що в роботі розкриваються психологія тероризму та специфіку терористичних актів на території Росії [3].

Т. Пастернак-Таранущенко в своїй праці "Проблема терроризма в свете теории нестабильности" відзначає, що завдання терористів полягає в тому, щоб втягнути велику масу людей, для яких або цілі терору настільки високі, що виправдують будь-які засоби, або ці люди настільки нерозбірливі в засобах, що готові реалізувати будь-яку авантюру. Через "підняті мотиви", релігійні або ідеологічні секти типу "Аум Синріці" або "Червоних бригад" найчастіше залучають молодь, яка в міру розумової і моральної незрілості легко сприймає радикальні національні, соціальні або релігійні ідеї. Тривале перебування членів терористичних груп на конспіративному становищі при інтенсивному терористичному тренуванні, що включає і спеціальні технології зомбування, психологічного впливу, призводить до появи специфічного середовища, що, за аналогією з карним середовищем, можна назвати тероросферою з особливим типом свідомості людей, що складають це середовище. Це, по-перше, примітивне, чорно-біле, але релігійно-фанатичне світосприйняття, яке практично ніколи не має кінцевих цілей і результатів терору. По-друге - відчуття своєї переваги над "простими смертними", що виключає або обмежує вибір у засобах терору. По-третє - притуплене відчуття своїх і чужих страждань, замінене високою готовністю вбивати і вмирати [4].

Слід відзначити групу публікацій про тероризм на сучасному етапі, насамперед в Росії, які належать або зарубіжним авторам або публікувалися в іноземних виданнях.

У праці KHirschmann "Тerrorismus in neuen Dimensionen" Hintergrunde und Schlussfolgerungen (Tepopii3M у новому вимірі: причини та висновки) в журналі Aus Politik und Zeitgeschihte (Про політику та сучасну історію) розкриваються основні форми тероризму та види терористичної діяльності. Аналізуються тенденції сучасного тероризму та існуючих терористичних груп [5].

Важливе значення для розуміння сутності сучасного тероризму має праця Маджида Техраняна із Гавайського университета (у США)"Глобальный терроризм: в поиске адекватных ответов" у журналі "Россия и современный мир. Проблемы, мнения, дискуссии, события". Автор розглядає проблеми тероризму в глобальному аспекті. Особливістю цієї праці є розкриття основних підвалин тероризму. Фахівець порівнює витрати на воєнні цілі в Європі та США, зокрема, боротьбу з тероризмом та витрати на інші сфери життєдіяльності людини [6].

Про мету тероризму, використання ЗМІ для її досягнення пише О. Будницький. Він, зокрема, зазначає: "Терористичний удар без широкого розповсюдження - нонсенс, а терористичні дії безумовно мають бути висвітлені в мас-медіа" [7, с.15].

Отже, сьогодні відбувається активна фаза наукового осмислення проблеми тероризму як у світовому масштабі, так і в національних рамках. З'являються узагальнюючі праці по тих чи інших аспектах терористичної діяльності, зокрема, в Росії.

Водночас величезний масив інформації про тероризм, який міститься в пресі, на сайтах глобальної мережі Інтернет потребує наукового аналізу та синтезу, застосування в прикладних дослідницьких програмах.

Як вже відзначалося, специфіка вивчення даної теми полягає в тому, що переважна більшість інформації знаходиться в періодичних виданнях.

Особливе місце в переліку джерел посідають періодичні видання, якими володіє Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського. Це загалом відомі журнали: "Політика і час", "Россия XXI", "Политика", "Россия и современный мир. Проблемы, мнения, дискуссии, события" та ін.

У названих виданнях публікувалися статті військових аналітиків, журналістів, які присвячені тим чи іншим аспектам тероризму в Російській Федерації. Наприклад, у статті Сергія Кургіняна - "Предупреждение, которого не услышали: от Назрани до Беслана и делее со всеми остановками" в аналітичному журналі "Россия XXI" подається аналітична оцінка подіям, які відбулися в Росії в серпні - вересні 2004 року. Автор намагається з'ясувати причини трагедії в Беслані, проаналізувати дії влади в тих обставинах, політичні ігри довкола проблеми та дати оцінку діям президента Російської Федерації.

На думку аналітика часу було достатньо для того, щоб провести операцію по захопленню терористів з мінімальними втратами. Ane в ході операції допускалися серйозні помилки і невиправдані ризики. Останні зумовлювалися нерозумінням військових чинів та цивільних чиновників ситуації, що сталася та невмінням зробити правильні висновки. Як наслідок - мирне населення змішалося з військовими, що призвело як до збільшення витрат, так і до втечі частини терористів. Армія залучила бронетехніку, зокрема, танки, які стальними болванками пробивали в стінах проходи для спецназу з метою прорватися в школу до заручників, що породжувало нову небезпеку для останніх. Автор критикує ЗМІ, які опублікували неправдиву інформацію стосовно дій військових сил Росії та кількості заручників [8]. Неточна інформація про кількість заручників у тих трагічних подіях не лише спрацьовувала на користь терористів, але й сприяла новим людським утратам.

Отже, особливістю аналітичної статті є детальна характеристика бойових дій на території Інгушетії. Здобутком автора є й те, що він від - слідкував і дав аналіз різним інформаційним потокам телебачення, де тема терористичних актів та військових дій була провідною [9].

Важливу інформацію можна почерпнути в статті В.І. Івченка "Тероризм" в журналі "Політика і час", №1 за 2000 рік. Декілька десятиліть тому людство усвідомлювало, що боротися з тероризмом лише на національному (в окремій державі) рівні важко, зазначає автор. В останню ж чверть століття ця проблема лише загострювалася. Справа не лише в тому, що почастішали вибухи, які вже забрали життя тисяч громадян країни, айв тому, що терористи поставили собі на службу ЗМІ, недосконалість прикордонних інституцій, нормативно-правові відмінності різних держав. В.І. Івченко зазначає, що зачувши по телебаченню про розшук Інтерполом терориста, ми впевнені - зловмисник зрештою опиниться за гратами. Насправді ж йдеться лише про надання зацікавленій стороні потрібної інформації. Якщо злочинця вже і взято під варту, то від моменту затримання до видачі його певній державі, а тим більше - суворого й справедливого суду, дуже далеко. Бо на заваді, здавалося б, логічних і швидких дій антитерористичних органів, безліч правових перепон, зумовлених національними особливостями окремих, часом зовсім відмінних у конституційному плані країн [10].

Окрему групу становлять публікації військових журналістів, серед яких слід виділити Ю.І. Дроздова та С.В. Лекарєва. Автори всебічно характеризують діяльність різних терористичних організацій на території Російської Федерації. В одному із випусків журналу "Политика" (2004) Юрій Дроздов відзначає: "Терор сьогодні - це війна. Війна, в якій беруть участь держави і їхні уряди, політичні партії, спецслужби, транснаціональні комерційні структури. Це бізнес, що приносить солідні дивіденди у вигляді грошей, замовлень, підрядів, територій, природних ресурсів, а найголовніше - у вигляді влади. Тероризм спричиняє величезні політичні, економічні, моральні втрати, робить сильний психологічний тиск на маси, забирає все більше й більше людських життів, загрожує безпеці в усьому світі. Наша країна перебуває на перетині цих процесів. У нас проблема тероризму не лише існує, але й щорічно загострюється, перетворившись у проблему загальнодержавну, пов'язану з забезпеченням національної безпеки Росії" [11].

Характерною особливістю даного виступу є те, що автор розкриває історичний аспект тероризму в Росії, оцінює методи боротьби з терористами військовими підрозділами Російської Федерації, проводить аналогії між терористичними актами. Аналізуючи опубліковану працю, можна відзначити її інформаційну цінність, яка полягає в тому, що автор виділив основні терористичні організації на території Росії, які діяли в період з 2000 по 2004 рік.

С.В. Лекарєв у праці "Особливості терактів на території сучасної Росії" подає сутнісні характеристики терористичної діяльності на території Росії та визначає її основні елементи: організацію, планування, підготовку та реалізацію терористичного акту; підбурювання населення до терористичних дій, насильства над фізичними особами або організаціями, знищення матеріальних об'єктів у терористичних цілях; створення незаконного збройного формування, злочинної організованої групи для здійснення терористичного акту; вербування, озброєння, навчання й використання терористів; фінансування терористичної організації, терористичної групи або інше сприяння їм. С.В. Лекарєв виділяє характерні риси терактів у Росії, розкриває їх особливості.

Слід відзначити, що деякі російські періодичні видання намагалися незалежно і об'єктивно висвітлювати питання політики Росії в Чечні. "Вісті", наприклад, написали, що незалежно від того чим закінчаться події в Беслані, політику в Чечні слід радикально міняти. "Независимая газета" звинувачувала уряд в пропагандистських прийомах з метою приховати істинні причини останніх нападів терористів. Власті намагалися в усьому звинувачувати міжнародний тероризм - повідомляла "Независимая газета", - замість того, щоб звернути увагу на необхідність розв'язання проблем Чечні [12].

По реакції газет з приводу подій в Чечні можна оцінити як Володимиру Путіну вдалося відповісти на один із найсерйозніших викликів під час свого президентства [12].

Важливим джерелом, яке доповнює, уточнює російськомовну пресу про боротьбу з тероризмом є українські газети "Голос Україна", "Факти", "Урядовий Кур'єр" та ін. По "гарячих слідах" терактів, здійснених на території Російської Федерації, ці видання помістили серію публікацій, в яких розкриваються масштаби соціального лиха, розміри матеріальних збитків, способи і методи антитерористичної боротьби на території Російської Федерації. Характерною особливістю української преси є повнота висвітлення подій, подача фактів під кутом зору як російських офіційних органів, так і зарубіжних ЗМІ.

Окрему групу становлять інформаційні повідомлення про теракти та терористичні організації, які знаходяться на сайтах глобальної мережі Internet. Зокрема, на сайті http://www.levada.ru містяться статистичні дані про кількість убитих, поранених серед мирного населення та військових під час операцій. У запропонованій автором роботі за допомогою інформації із названого сайту був здійснений системний аналіз, який виявив, що зростання грошових витрат Росії на антитерористичну діяльність призводить до збільшення аналогічних витрат терористів [13]. Отже, розв'язання проблеми слід шукати не лише у військовій площині, але й в політичній. Також важлива статистична інформація знаходиться на сайті http://www.iamik.ru аналітичного агентства "Маркетинг і консалтинг". Зокрема, на цьому сайті відображається інформація про соціологічні опитування населення Російської Федерації в зв'язку з терактами. Дані про наслідки терористичної діяльністі в Росії міститися на сайті регіонального інформаційного центру Бабр. Ру - http://www.babr.ru. Свідчення про теракти, здійснені на території Росії та їх наслідки, надаються сайтом http://terrorism. wallst.ru.

Важливим джерелом дослідження динаміки терористичних актів є статистичні документи аналітичної служби "ВЦИОМ" (ВЦИОМ-А) під керівництвом Юрія Левади [13]. Це, зокрема, дані про кількість вбитих та поранених у результаті терактів в період з 1999 по 2004 рік. Також тут йдеться про кількість потерпілих у наслідок дії терористів та нанесені їм матеріальні збитки. Цікавими для дослідження є результати соціологічних опитувань населення Росії стосовно терористичних актів та боротьбі з ними в різному часовому вимірі.

Отже, аналіз праць широкого спектру авторів: науковців, журналістів, військовослужбовців - засвідчує наявність достатньої інформаційної бази для вивчення тероризму, його особливостей на території Росії на початку XXI століття. Водночас потребують подальшого вивчення такі аспекти проблеми, як ефективність боротьби з тероризмом військовим чи політичним способом, участь світового співтовариства, громадських організацій в упередженні і подоланні наслідків терактів, місце і роль ЗМІ, глобальної мережі Internet в планах терористичних організацій, повнота висвітлення боротьби з тероризмом та її залежність від розвитку демократії в країнах.

Список використаних джерел

1. Кропоткин П.А. Записки Революционера / Пётр Алексеевич Кропоткин. - С. - Перегбург.: Знание, 1906 - 471 с.

2. "Посланні до Федеральних Зборів": інформаційне повідомлення [Електронний ресурс] - Режим доступу: інформаційний сайт Російської Федерації в Україні - www.russia.org.ua

3. Хлобустов.О.М. Терроризм в современной Росии/ О.М. Хлобустов // М. - 1998. - С, 1-8.

4. Пастернак-Таранущенко Т. Проблема терроризма в свете теории нестабильности / Т. Пастернак-Таранущенко // Підтекст. - 1998. - №21

5. Hirschmann К. terrorismus in neuen Dimensionen: Hintergrunde und Schlussfolgerungen // Aus Politik und Zeitgeschihte - Bonn, 2001. - N51. - S.

6. 7-15

7. Tehranin M. Global terrorism: Searching for appropriate responses/ M. Tehranin // Pacific rev. - Abingdon, 2002. - Vol.14, N I. - P.57-65

8. Budnicki О. Geschichte des Terrorismus in Russland in Dokumenten, Biographien und Untersuehungen / О. Budnieki - Rostov am Don, 1996 - S.15.

9. Кургінян С. Предупреждение, которого не услышали: от Назрани до Беслана и делее со всеми остановками / Сергей Кургінян // Россия XXI. - 2004. - №5 - С.5-55

10. Кургінян С. Ингушский взрыв / Сергей Кургінян // Россия XXI. - 2004. - №4 - С,' 5 - 63

11. Івченко В.І. Тероризм. / В.І. Івченко // Політика і час. - 2000. - №2 - С.8-12.

12. Дроздов Ю. Кто стоит за терроризмом в России? / Юрий Иванович Дроздов // Политика. - 2004. - №12

13. Ашер С. Російське ТБ "обережно" підійшло до драми в Беслані/ Себастіан Ашер [Електронний ресурс] - 2004. - 3 September. - Режим доступу: news. bbc. co. uk.

14. Інформаційні повідомлення [Електронний ресурс] - Режим доступу: інформаційний сайт Левада Центр (аналітичний Центр Юрія Левади) - http://www.levada.ru

Размещено на Allbest.ru