Політична свідомість та ідеологія

· процеси абсолютного зубожіння населення, руйнування колишньої соціальної структури і появи значних маргінальних і люмпенів груп знецінювали ліберальні ідеали вільної особи. В такій ситуації інтегруючу і надихаючу роль зіграли цінності національного відродження єдності.

Ідеологія італійського фашизму прагнула відродити могутність Священної Римської імперії і була не такою привабливою для широких народних мас.

Націонал-соціалізм став ідеологією, яка:

· змогла згуртувати різні соціальні групи ідеєю національної переваги арійської раси, з'єднавши її з гаслами соціальної рівності і справедливості;

· створювала новий тип особи, вільний, по виразу А.Гітлера, «від обтяжливих обмежень розуму, від брудних і принижуючих самоотруєнь химерами, іменованими совістю і моральністю, і від вимоги свободи і особистої незалежності, якими можуть користуватися лише деякі»;

· передбачала створення умов для розвитку національної німецької держави за рахунок «розширення життєвого простору на Сході», «усунення цілих расових одиниць» і «забезпечення продовольчого постачання» Німеччини.

Парадоксально, але принципи побудови нового суспільства в комунізмі і фашизмі виявилися схожими. Вони включали:

· тотальне підкорення суспільства однієї ідеології, одній ідеї (з тією лише різницею, що в першому випадку це була ідея «світлого майбутнього», а в другому - ідея «переваги арійської раси»);

· монопольну владу однієї партії (комуністичної або націонал-социалістичної) як головного елемента політичної системи;

· використовування політичного терору і органів насильства для забезпечення політичної стабільності та ідейної єдності суспільства.

Кожна з провідних політичних ідеологій, що виникли в XIX-XX ст., виражала більш менш виразно інтереси певних соціальних груп. Проте глибокі зміни в економічній і соціальній структурах сучасного суспільства роблять неможливим збереження «чистих» ідеологій. Їх час пройшов. В умовах взаємозалежного і багатополюсного світу стираються чіткі межі між ними в області програмних установок, з одних і тих же соціальних шарів виходять прихильники різних ідеологій. І все це стирає чіткі межі між ними, сприяє їх взаємопроникненню і взаємозбагаченню.

Висновок

Політична свідомість є одним з найважливіших складових політичного життя, що визначають його зміст та напрямки розвитку. Кожне суспільство має свої специфічні риси політичної свідомості та політичної культури. Однак дар проведення детального аналізу можна застосувати "чисті" типи, які узагальнюють політично-культурні якості суспільств за різними критеріями, розподіляють різні рівні політичної свідомості.

Саме аналіз політичної свідомості дає нам змогу зрозуміти, чому окремі соціальні групи і, навіть, цілі народи ведуть себе по-різному в однакових політичних умовах, по-різному оцінюють одні і ті ж явища політичного життя. У цих феноменах втілюється зв'язок поколінь, вплив традиції. Завдяки ним людина входить до суспільного та політичного життя, бере участь у суспільній взаємодії. Отже, політична свідомість несе велике функціональне навантаження.

Література

1. Головатий М. Ф. Навч. посіб. -К.: МАУП, 2001

2. Філософія політики: Підручник / Авт.-упоряд.: В.П. Андрущенко (кер.) та ін. - К.: Знання України, 2003. - 400 с.

3. Пугачев В.П., Соловьев А.И. Введение в политологию. - М.,1995. - С. 224-225

4. Бердяев Н. Духовные основы русской революции. Философия неравенства // Собр. соч. - Париж, 1990. - Т. 4.

5. Гаєвський Б. А. Філософія політики: Навч. посіб. -К., 1993.

6. Лісовий В. Культура - ідеологія - політика. - К., 1997.

7. Основы политологии: Курс лекций. - М., 1991. -Ч. 2.

8. Політологічний енциклопедичний словник: Навч. посіб. для студ. Вищих навч. закладів. - К., 1997.

9. Антология мировой политической мысли. В 5 т. - Т. 2. Зарубежная политическая мысль. XX в. / Нац. обществ.-науч. фонд. Акад. полит, науки., Руководитель проекта Г.Ю. Семигин и др.; Ред.-науч. совет: пред. совета Г.Ю. Семигин и др. - М.: Мысль, 1997. - 830 с.

10. Маркс К., Енгельс Ф. Німецька ідеологія // Маркс К, Енгельс Ф. Твори. Т. 3. - К.: Політвидав України, 1959. - С. 7-521.

Размещено на Allbest.ru