ООН у 2006 році

Размещено на http://www.allbest.ru/

Реферат

на тему:

«ООН у 2006 році»

Вступ

Людство постійно зіштовхується з глобальними проблемами, які потребують врегулювання. Організація Об'єднаних націй (ООН) була створена з метою збереження миру у світі, врегулювання різноманітних міждержавних, міжнародних і, навіть, міжетнічних та внутрішньодержавних конфліктів без насилля та жорстокості, виключно мирними та демократичними методами.

Останні кілька років не відрізняються від попередніх спокійною атмосферою на міжнародній арені. Саме тому тема діяльності ООН практично не втрачає своєї актуальності. Попередній, 2006 рік, був насичений міжнародними подіями, багато з яких не оминули ООН. Постійні конфлікти на Близькому Сході, африканському континенті та інших регіонах потребували і потребують впровадження нових заходів, щодо врегулювання непорозумінь та запобігання новим збройним сутичкам.

Об'єктом нашого дослідження є Організація Об'єднаних націй, її особливості, основні напрямки діяльності.

Предметом дослідження ми визначаємо діяльність та розвиток ООН в 2006 році.

Хронологічні рамки охоплюють, переважно, період з квітня 2006 року по січень 2007.

Територіальні межі: територія Європи (країн-членів ООН) та частково територію Близького Сходу, зокрема Ліван та Ізраїль (сфера діяльності ООН, детально розглянута у даному дослідженні).

Метою нашої роботи є визначення основних напрямків у діяльності ООН, дослідження її роботи у 2006 році, чи була вона успішно.

Для досягнення поставленої мети, необхідно виконати наступні завдання:

· з'ясувати, що саме собою являє ООН;

· визначити: в яких сферах і які заходи відбулися за участю Організації Об'єднаних націй;

· прослідкувати можливі зміни в структурі ООН.

Робота над даним рефератом була цікавою, оскільки вона стосувалася дослідження діяльності організації, яка намагається вирішити загальнолюдські проблеми, в сьогоденному світі, де вирішальним є наявність силового (військового) потенціалу, виключно мирними засобами, на демократичних засадах.

Протягом проведення дослідження було використано матеріали періодичних видань, джерел мережі Інтернет та підручників. У праці не використовуються матеріали газет та сумнівних сайтів. Інформація є перевіреною та достовірною.

1. ООН - об'єднання в ім'я миру та злагоди на планеті

Перш ніж перейти безпосередньо до аналізу діяльності ООН в 2006 році, доречним буде часткове звернення до історії ООН, її основних цілей та принципів діяльності.

Організація Об'єднаних націй - ООН (United Nations - UN, United Nations Organization - UNO), була утворена у 1945 р. Дата ратифікації її статуту - 24 жовтня - відзначається як День ООН. Засновниками були 51 держава, серед яких - і Україна. Нині в складі ООН налічується 185 країн-учасниць з 234 країн світу. Решта країн не є членами ООН переважно через те, вони не повністю незалежні (наприклад, Фарерські Острови, Норфолк, Мідуей сей та ін.). Деякі держави не приєдналися до ООН з принципових міркувань, оскільки, на думку їх урядів, це може порушувати їх конституційний статут не приєднання. До них належать Ватикан і Швейцарія; але й вони мають в ООН своїх спостерігачів. Крім них, статус спостерігачів надано ще декільком організаціям (Європейському Союзу, Організації африканської єдності, Організація Ісламська Конференція, Міжнародний комітет Червоного Христа та ін.) [1, c. 70].

Членами ООН можуть стати миролюбні держави, які беруть на себе зобов'язання згідно зі Статутом ООН. Нові члени приймаються рішенням Генеральної Асамблеї за рекомендацією Ради Безпеки.

Офіційними мовами в ООН прийняті: англійська, французька, китайська, арабська; робочими мовами, що вживаються в повсякденній роботі, є англійська і французька.

За типологічною класифікацією ООН є глобальною, універсальною, багатофункціональною, міждержавною організацією [1, c. 71].

Головною метою при утворенні ООН передбачалось збереження миру в усьому світі, запобігання військових конфліктів. Але поступово поле діяльності Організації розширювалось, охоплюючи інші напрями міжнародного політичного співробітництва, економічні і соціальні відносини, культуру, науку, екологію тощо. Можна з впевненістю стверджувати, що немає такої сфери в міжнародних відносинах, яка була б поза увагою ООН. При цьому най динамічнішим виявилось розширення компетенції ООН саме в соціально-економічній сфері.

Переважна більшість програм, комісій, спеціалізованих закладів, фондів Організації спрямована на регулювання економічного співробітництва між її членами. Серед спеціалізованих закладів є могутні організації, які беззаперечно керують сьогодні найважливішими сферами міжнародної економіки, - МВФ (Міжнародний валютний фонд), Всесвітній банк, Світова організація торгівлі. В структурі ООН є органи, що регулюють міжнародні економічні відносини на галузевому рівні й такі, що координують співробітництво між країнами на регіональному рівні (регіональна комісія ЕКОСОР).

Чим глибше розвивається міжнародний поділ праці, тим тіснішими та різноманітнішими стають економічні стосунки, тим складнішою та розгалуженішою стає структура ООН. З'являються нові напрями діяльності, нові органи, програми, фонди. ООН своєчасно реагує на політичні й економічні зрушення, що відбуваються в світі. Так, з розпадом колоніальної системи виникла велика група держав, що розвиваються. Цим країнам вкрай необхідна економічна допомога, й ООН взяла на себе основне завдання з вирішення проблеми. В 1960 р. було утворено Міжнародну асоціацію розвитку (МАР), головна мета якої - кредитування саме цієї групи країн. В 60-х рр. засновано Програму розвитку Організації Об'єднаних Нації (ПРООН), що також спрямована, насамперед, на допомогу країнам, що розвиваються, - Конференцію з торгівлі й розвитку (ЮНКТАД), Організацію з промислового розвитку (ЮНІДО) з аналогічними пріоритетами.

Цілі організації охоплюють найважливіші сфери й проблеми міжнародних відносин:

· підтримка міжнародного миру й безпеки шляхом прийняття ефективних колективних заходів і мирного урегулювання спорів;

· розвиток дружніх відносин між націями на основі поважання принципів рівноправності та самовизначення народів;

· забезпечення міжнародного співробітництва по вирішенню міжнародних економічних, соціальних, культурних і гуманістичних проблем, заохочення поважання прав людини для всіх людей без будь-якого винятків;

· перетворення ООН на центр узгодження зусиль для досягнення цих цілей.

До головних принципів діяльності ООН можна віднести наступні:

· суверенна рівність усіх членів;

· сумлінне виконання взятих на себе за Статутом обов'язків;

· вирішення міжнародних суперечок мирними способами і таким чином, щоб не завдати погрози міжнародному миру, безпеці й справедливості;

· утримання в міжнародних відносинах від погрози силою або її застосування проти іншої держави;

· надання Організації всілякої допомоги в усіх її діях, які вона застосовує відповідно цим принципам.

Без сумніву, ООН - це уособлення миру та єдності. Це організація, яка була створена для збереження добробуту не лише на міжнародній арені в цілому, але й в окремих регіонах світу. Її покликання - об'єднання держав у боротьбі з глобальними проблемами заради всезагального мирного розвитку.

2. Основні події та заходи у 2006 році

Діяльність ООН в 2006 році була досить активною та продуктивною. В даному розділі ми звернемо увагу на основні події, що мали місце в минулому році. Деякі з них ми детальніше розглянемо у наступних розділах.

В 2006 році ООН напружено працювала для того, щоб домогтися миру, безпеки, захисту прав людини й стійкого розвитку. Особлива увага приділялася врегулюванню ізраїльсько-палестинського конфлікту й припиненню війни в Лівані. ООН докладала зусиль для досягнення Цілей розвитку тисячоріччя, дозволу проблем міграції, запобігання поширення СНІДу і ядерної зброї.

В 2006 році в зони конфліктів було спрямовано рекордне число «блакитних касок». У Гаїті й Демократичній Республіці Конго за підтримкою ООН пройшли перші за багато десятиліть загальні вибори. Цього року під егідою ООН почалися переговори по визначенню майбутнього статусу Косово.

В 2006 році вдалося виконати багато рішень Саміту-2005. Були створені й приступилися до діяльності Рада по правах людини й Комісія ООН по миророзбудові. Фонд демократії ООН виділив перші гранти. У березні було офіційно оголошене про установу Центрального фонду реагування на надзвичайні ситуації й він уже довів свою ефективність. ООН повідомила про створення нового Глобального альянсу по використанню інформаційно-комунікаційних технологій з метою розвитку.

В 2006 році прийняті важливі рішення по багатьом питанням в області реформи Організації. У Секретаріаті створено Бюро з питань етики. Генеральна Асамблея схвалила резолюцію про зміцнення діяльності Економічної й Соціальної Ради.

В 2006 році Генеральна Асамблея ООН схвалила Конвенцію про права інвалідів і Міжнародну конвенцію для захисту всіх осіб від насильницьких зникнень. Була прийнята зведена Конвенція про працю в морському судноплавстві. Генеральна Асамблея прийняла глобальну стратегію боротьби з тероризмом і зробила перший крок на шляху до договору про торгівлю звичайною зброєю.

Рада Безпеки ввела санкції стосовно КНДР та Ірану у відповідь на їхні ядерні амбіції. Була прийнята нова концепція відновлення Афганістану й визначені шляхи врегулювання кризи в Дарфуре.

Напевно, уперше за всі роки своєї діяльності ООН приділяла багато уваги питанням енергетичної безпеки у світі. В 2006 році в ООН уперше пройшов тиждень пам'яті жертв Голокосту.

Здійснювалися гуманітарні програми по ліквідації наслідків землетрусів у Пакистані, Індонезії й Таджикистані. ООН очищала планету від наземних мін і боєприпасів, продовжувала боротьбу з інфекційними захворюваннями, приділяла увагу проблемам пов'язаним з аварією на ЧАЕС, і наслідками ядерних вибухів на Семипалатинському полігоні.

В 2006 році були проведені спеціальні засідання Генеральної Асамблеї з питань СНІДу й керуванню міграційними потоками.

Отже, ми бачимо, що ООН активно діяла протягом усього минулого року. ООН працювала над вирішенням загальнолюдських проблем, врегулюванням міжнародних конфліктів та займалася питаннями власного реформування.

3. ООН у врегулюванні збройних конфліктів. Протистояння між Ізраїлем та Ліваном

Як зазначалося вище, ООН - організація, покликанням якої є збереження миру на планеті та врегулювання різного роду міжнародних конфліктів. Так, одним з найважливіших питань у 2006 році був конфлікт між Ізраїлем і Ліваном, у врегулюванні якого ООН приймала активну участь і досягла значних успіхів.

12 липня підрозділу ліванського шиїтського руху «Хізбалла» обстріляли ізраїльські позиції на деяких ділянках «блакитної лінії», яка розділяла Ліван і Сирію, і викрали двох ізраїльських військовослужбовців. Зроблено це було на тлі однієї із самих масштабних воєнних операцій Ізраїлю в секторі Газа, розпочатої у відповідь на захоплення екстремістськими палестинськими угрупованнями ізраїльського капрала Г. Шаліта.

«Хізбалла», наскільки можна було зрозуміти з висловлень її керівників, мала намір тим самим натиснути на ізраїльські влади, домогтися від них припинення насильства відносно палестинців і звільнення палестинських і ліванських ув'язнених в ізраїльських в'язницях. Варто зазначити, що в 1989 і 1994 роках ізраїльтяни самі викрадали ліванських громадян зі схожими цілями.

Інциденти в прикордонній зоні між Ліваном і Ізраїлем, навіть після виводу ізраїльських військ з ліванської території в травні 2000 року, траплялися досить часто «Хізбалла» обстрілювала північ Ізраїлю, домагаючись звільнення так званих ферм Шебаа - ділянки землі, захопленої ізраїльтянами ще в 1967 році разом із сирійськими Голанськими висотами, але розглянутої ліванцями як частини своєї території. Ізраїль у відповідь звичайно проводив обльоти ліванського повітряного простору й затівав з «Хізбаллой» артилерійські дуелі.

Однак цього разу дії «Хізбалли» були розцінені ізраїльтянами не як окремий випадок, а як реальну погрозу, про що відразу заявив прем'єр-міністр Ізраїлю Е. Ольмерт.

«На Ліван обрушився град бомб і ракет (Е. Ольмерт пояснював ці дії мірами змушеної самооборони), у країну були уведені ізраїльські війська. Вона піддалася небаченим із часів громадянської війни 1975-1990 років та ізраїльського вторгнення 1982 року руйнуванням. Була знищена майже вся цивільна інфраструктура».

По мірі зростання напруженості в Лівані й довкола нього, постало питання про відправлення у зону конфлікту контингенту міжнародних миротворчих сил. Ця пропозиція була вперше висунута прем'єр-міністром Великобританії Э. Блером і тодішнім Генеральним секретарем ООН К. Ананом. Генеральний секретар ООН висловив думку, що миротворчі сили повинні численно переважати Тимчасові сили ООН в Лівані (ТСООЛ) і мати більш широкий мандат. Дану ініціативу підтримали політичні лідери ЄС, а також італійський прем'єр Р. Проді, що оголосив про готовність Італії направити війська в зону конфлікту при наявності мандата РБ ООН. Прес-секретар Білого дому допустив, що США також розглянуть таку можливість. З арабських країн на користь розміщення міжнародних миротворчих сил у Лівані висловилася Саудівська Аравія, підкресливши при цьому, що ініціатива з врегулювання кризи повинна, по можливості, належати арабським державам.

13 липня в регіон була відправлена спецмісія ООН на чолі зі спецпредставником Генерального секретаря ООН, В. Намбьяром. 19 липня вона повернулася в Нью-Йорк, і 20 липня в ході брифінгу К. Анан виділив основні умови припинення вогню, вироблені спецмісією. Обов'язкові для виконання елементи пакетного врегулювання передбачали: передачу захоплених ізраїльських військовослужбовців ліванській владі і їхній репатріації в Ізраїль; укладання угоди про припинення вогню; розташування на ліванській стороні «блакитної лінії» (фактичний кордон з Ізраїлем, що відповідає лінії перемир'я від 1949 року) посиленого миротворчого контингенту, що допоможе ліванській армії взяти під контроль південноліванські райони.

26 липня 2006 року в Римі відбулося засідання спецгрупи з питань Лівану на рівні міністрів іноземних справ (за участі представників Росії, США, Італії, ФРН, Франції, Великобританії, Іспанії, Канади, Греції, Кіпра, Туреччини, Лівану, Єгипту, Саудівської Аравії та Йорданії, а також ООН (К. Анан), ЄС (Х. Солана) і Всесвітнього банку), а 4 серпня РБ ООН був розповсюджений проект резолюції по Лівану, підготовлений США й Францією, і вже 11 серпня цього року Рада Безпеки одноголосно прийняла резолюцію 1701, що була заснована на цьому проекті [3, c. 37].

У документі, нарешті, з'явився заклик до негайного й повного припинення як атак «Хізбалли», так і наступальних операцій Ізраїлю, а також наступного розміщення на півдні Лівану ліванської армії й посиленого (не натовського, як споконвічно пропонували США) контингенту ТООНЛ одночасно з виводом звідти ізраїльських військ, до зняття морської й повітряної блокади Лівану. У ньому підкреслювалася важливість забезпечення територіальної цілісності Лівану й розповсюджені суверенітету ліванського уряду на всю територію країни відповідно до резолюцій 1559 і 1680 РБ ООН і Таіфськими угодами 1989 року; РБ ООН звернулася із закликом до світового співтовариства здійснити фінансову й гуманітарну допомогу Лівану, включаючи забезпечення безпечного повернення ліванських біженців.

Резолюція зазначила, що повне врегулювання повинне ґрунтуватися на двосторонній повазі «блакитної лінії»; створеної між рікою Літані й «блакитною лінією» зони вільної від збройних формувань, що не знаходиться під владою уряду Лівану; роззброюванні всіх неурядових формувань відповідно до резолюцій 1559 і 1608 СБ ООН; недопущенні знаходження на території Лівану іноземних збройних сил і поставок йому зброї й спорядження без санкції керівництва країни; наданні ООН Ізраїлем карт мінних полів у Лівані.

Резолюція закликала до збільшення чисельності (до 15 тис. військовослужбовців) і посиленню ТСООЛ, розширенню їх мандата за рахунок моніторингу за припиненням ворожих дій і надання підтримки ліванській армії на півдні Лівану. Мандат ТСООНЛ є чинним до 31 серпня 2007 року.

У документі підкреслювалася необхідність досягнення повного, справедливого й постійного миру на Близькому Сході відповідно до резолюцій 242, 338 і 1515 РБ ООН.

Отже, ООН відіграла вкрай важливу роль у врегулюванні конфлікту між Ізраїлем та Ліваном. Саме завдяки Раді Безпеки ООН було зупинено протистояння та прийнято резолюцію, яка і вирішила шляхи врегулювання кризи. На нашу димку, це є важливим кроком на шляху запобігання будь-яких інших конфліктів в даному регіоні.

4. ООН в боротьбі із загальнолюдськими проблемами. Боротьба з тероризмом

організація об'єднаний нація боротьба

Організація Об'єднаних націй займається врегулюванням конфліктів та боротьбою проти насилля не лише на території окремих держав, або регіонів, але врегулюванням загальнолюдських проблем, однією з яких є міжнародний тероризм.

До умов, які мають бути усуненими, належать: довготривалі неврегульовані конфлікти, дегуманізація жертв тероризму, відсутність правового порядку та порушення прав людини, а також етнічна, національна та релігійна дискримінація. Серед умов, що підживлюють тероризм, у глобальній стратегії згадуються: політична ізоляція, соціально-економічна маргіналізація та відсутність належного державного управління. Проте, у антитерористичній програмі зазначено, що наявність таких умов не може слугувати виправданням та обґрунтуванням терористичних актів.

Кофі Анан, перебуваючи на посаді Генерального секретаря ООН, привітав учасників Генеральної Асамблеї із прийняттям глобальної антитерористичної стратегії. Він нагадав про жахливі наслідки терактів, що завдають біль усій планеті. Кофі Анан закликав в ім'я пам'яті жертв тероризму прискорити виконання прийнятого документу. «Нехай сьогоднішня домовленість стане демонстрацією твердої рішучості міжнародного співтовариства викорінити тероризм», - саме так сказано у офіційній заяві колишнього Генерального секретаря ООН. «Кофі Анан заявив, що п'ята річниця терористичного нападу на США 11 вересня 2006 року є одним із серйозних нагадувань про жахливі та трагічні наслідки злочинів терористів у світі».

ООН боролася і продовжує боротися проти терористичної загрози, відстоюючи принципи гуманності та демократії, захисту людської спільноти від насилля та жорстокості.

Список літератури

1. Міжнародні організації: навчальний посібник/ За ред. Козака Ю.Г., Ковалевського В.В., Кутайні З. - К.: Центр учбової літератури, 2007. - 440 с.

2. Конузін О. Сильная ООН - основа здоровых международных отношений // Международная жизнь. - 2006. - №11. - с. 57-67.

3. Озеров О. Жаркое лето на Ближнем Востоке // Международная жизнь. - 2006. - №11. - с. 28-41.

4. Http:// 5tv/com/ua/newsline/189/320/34537

5. Http://www.mfa.gov.ua/data/upload/public_embed/mfa/ua/25/information.

Размещено на Allbest.ru