Інформаційна політика держави

Державна інформаційна політика повинна стимулювати ріст виробництва засобів інформатизації, телекомунікації, інформаційних продуктів і послуг і одночасно платоспроможний попит на них. Практична реалізація державної інформаційної політики в сучасних умовах України вимагає широкої психологічної кампанії по підтримці її основних положень у суспільній думці, роз'яснень її соціальної спрямованості, доказу її обґрунтованості.

Для здійснення інформаційної політики необхідно здійснити комплекс заходів, названий інформатизацією суспільства. Новий імпульс державна політика інформатизації одержала лише останнім часом у зв'язку з усвідомленням необхідності побудови інформаційного простору в Україні, як головної умови політичного та соціально-економічного розвитку, зберігання сприятливого іміджу країни, її статусу в світі.

Державна політика забезпечення інформаційної безпеки України -- це надзвичайно важливе завдання, що повинно вирішуватись в ході здійснення реформування суспільства. Зміст інформації, що надходить до громадян через засоби масової інформації, дозволяє говорити про наростання інформаційної агресії, слабкості національного законодавства в питанні захисту громадян від інформації, що руйнує свідомість. Метою такої політики повинно бути, насамперед, створення умов для своєчасного виявлення джерел інформаційних погроз і можливих їхніх наслідків. Необхідно визначити комплекс превентивних мір з метою нейтралізації або зменшення негативних наслідків інформаційних погроз, створити умови для забезпечення своєчасної, повної і точної інформації для прийняття рішень, здійснювати інформаційну діяльність з метою гармонізації особистих, суспільних і державних інтересів як основи досягнення політичної стабільності в суспільстві.

Інтеграція України в світовий інформаційний простір ставить перед національною наукою і практикою конкретні завдання щодо гармонізації законодавства різних країн, готових до співробітництва в інформаційній та інших сферах життя суспільства.

Грамотно розбудоване інформаційне забезпечення розвитку суспільства -- основа організованості соціального простору, умова його спроможності перебудуватися у відповідності до обставин, що складаються. Особливо це стосується економіки. Проблеми економічної діяльності є провідними у формуванні основ інформаційного суспільства. Економіка - це телекомунікаційна інфраструктура, це технічна база, це виробництво та сервісна сфера, а також збільшення зайнятості спеціалістів, зменшення плинності кадрів, спеціалістів в галузі інформації за кордон.

Реформування системи управління суспільством вимагає становлення якісної інформаційно-аналітичної роботи. Необхідна координація діяльності всіх державних інститутів, які зайняті інформаційною діяльністю з метою найбільш ефективного використання інформаційного ресурсу. У цьому зв'язку принципово важливим є координування роботи всіх державних інститутів, що вже створені й успішно функціонують, це, насамперед, державні комітети, покликані здійснювати інформаційну політику, управління інформації та зв'язків з громадськістю Адміністрації Президента України, комітети Верховної Ради України, що відповідають за інформаційну політику. В Україні створюються і незалежні інформаційно-аналітичні центри, такі як Український центр економічних і політичних досліджень ім. А. Разумкова та інші. Суспільство чекає від цих політичних інститутів розробки ефективної інформаційної політики, їхня діяльність повинна бути доступна для суспільного контролю.

Становлення та здійснення інформаційної політики в Україні вимагає її правового забезпечення, приведення вітчизняного законодавства у відповідність до вимог часу. Особлива увага в інформаційній політиці повинна звертатись на інформаційні технології, вони стають діючим важелем у перетворенні суспільства. Інформаційні технології стають найважливішим інструментом політичної боротьби, у ході якої вирішуються питання, у тому числі, і про найбільш прийнятну для суспільства програму його реформування.

Аналіз інформації, як ресурсу влади, як засобу реформування суспільства неможливий без розгляду ролі ЗМІ як політичного інституту влади, які в процесі політизації всіх сфер життя суспільства виступають не тільки передавальною ланкою в складному механізмі політики, а і її творцем. Ньюс медіа тісно пов'язані з іншими політичними інститутами : політичними партіями, групами інтересів. Завдяки спонсорству, субсидіям, протекції, зв'язкам вони приймають участь в політичному процесі так само як і політичні партії і, в значній мірі, не залежать від держави. Ньюс медіа відіграють значну роль у вдосконаленні процесу соціалізації чи мобілізації «соціального капіталу».

Американські політологи попереджують, що найбільша загроза для демократичного державного устрою -- використання ЗМІ з метою політичного маніпулювання. Зростання місця і ролі інформації в житті суспільства актуалізує проблему інформаційного суверенітету та безпеки. Потреба забезпечення інформаційної безпеки викликана, по-перше, необхідністю забезпечення національної безпеки вцілому; по-друге, існуванням таких загроз інформаційній сфері країни, які можуть принести значний збиток загальним національним інтересам; по-третє, необхідністю врахування того, що за допомогою інформації можна впливати на свідомість та поведінку людей.

Таким чином, весь комплекс проблем, пов'язаний з впливом інформаційної революції на життя сучасного суспільства, повинен бути в полі зору державних інститутів при формуванні ними своєї інформаційної політики з метою оптимізації реформування суспільства.

Список використаної літератури

1.Вплив ЗМІ на демократизацію політичного життя України // Нова політика. - № 6.- 2001. - С. 26-29;

2.Гальчинський А.С. Становлення суспільства постформаційної цивілізації: Навч. посібник. -- К.: Вища шк.., 1993. -- 107 с.;

3.Гандабура В. Телекомунікаційне регулювання: ключ до розуміння. // Збірник наукових праць Української Академії державного управління при Президентові України / За заг. ред. В.І. Лугового, В.М. Князєва. - К.: Вид-во УАДУ, 2001.- Вип.. 2.- С. 197-203;

4.Голышко А. Некоторые соображения по поводу глобального информационного общества // Рынок ценных бумаг. - № 10(193). - 2001. - С. 72-73;

5.Громов Г.Р. Очерки информационной технологии. - М.: ИнфоАрт, 1992.- 336 с.;

6.Інформаційні технології та тенденції розвитку міжнародної інформації// Вісник книжкової палати - 2000 р. - №6;

7.Иноземцев В.Л. Технологический прогресс и социальная поляризация в ХХI столетии. // Полис.- 2000 г. - № 6.- С. 28-39;

8.Ковалевський В.О. Інформаційна взаємодія в реальній політиці // Доклад на Міжнародному Конгресі "Інформаційне суспільство - стратегія розвитку у ХХI столiттi", м. Київ, 1-2 квітня 2003 р.;

9.Ковалевський В.О. Інформаційна Демократія як політична категорія // Наукові записки.- К.: ІПіЕНД, 2003;

10.Ковалевський В. Основні напрями досліджень інформаційних інтеракцій у політичній сфері // наукові записки / Збірник. -- К.: ІПіЕНД, 2003. -- С.171-182;

11.Ковалевський В. Три виміри інформаційної демократії: постановка питання // Людство на межі тисячоліть: діалог цивілізацій. Матеріали науково-практ. конф. 23.05.2003. -- К.: Нац.акад.упр., 2003. -- С. 160-163;

12.Кузнєцов С. Україна в європейському інформаційному просторі // Історичні і політологічні дослідження. Видання Донецького національного університету, історичний факультет. - 2001 р. - № 3 (7). - С. 67-79;

13.Кулицький С. Інформаційні потреби пострадянської економіки та проблеми їх задоволення. // Суспільні реформи та становлення громадянського суспільства в Україні: Матеріали наук.-практ. конф. / За заг. Ред. В.І. Лугового, В.М. Князєва. - К.: Вид-во УАДУ, 2001. -- с. 267-269;

14.Литвиненко О. Інформаційні впливи та пострадянське суспільство. // Політ. думка. - 2001. - № 1-2. - С. 39-48;

15.Несвіт Г.П. Інформаційна політика як фактор трансформації суспільства // Актуальні проблеми політики: Зб.наук.пр.(Відп. ред. Кормич Л.І.) -- Вип. 10 -- Одеса: Астропринт, 2001. -- С.326-332;

16.Несвіт Г.П. Інформаційна безпека особистості // Актуальні проблеми політики: Зб. наук.пр.(Відп. Ред. Кормич Л.І.) -- Вип.11. -- Одеса: Астропринт, 2001. -- С.708-714;

17.Несвіт Г.П. Інформація як соціально-політичнє явище // Актуальні проблеми державного управління: Зб.наук.пр. (Гол. ред. Якубовський О.П.). -- Вип. 5. -- Одеса: Астропринт, 2001. -- с. 80 - 83;

18.Несвіт Г.П. Інформаційні технології політичної боротьби // Наукові записки. Збірник наукових праць ( Відп. ред. Котигоренко В.О.) -- Вип. 13. -- Київ. Інститут політичних і етнонаціональних досліджень НАН України, 2001. -- С.263--269;

19.Несвіт Г.П. Конституційно-правові аспекти інформаційної безпеки України // Сучасний конституціоналізм та конституційна юстиція. Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, жовтень 2000. Одеса: "Юридична література", 2001. -- С. 242-245;

20.Несвіт Г.П. Соціально-політичний процес в Україні (жіночий аспект) //Актуальні проблеми державного управління. Зб.наук.пр. -- Вип.2. -- Одеса: Астропринт,1999. -- С. 292-302;

21.Орехов А.М. Информатизация общества - информационное общество // Социальная информатика.- М., 1993.- С.32-35;

22.Панченко Г., Савостенко О. Інформатизація - невід'ємна складова ефективного управління. Регіональний аспект. // Вісник УАДУ. - 2001 р.- № 4;

23.Парахонський Б. Українське суспільство в добу глобалізації // Вісник НАН України. - № 4. - 2000. - С. 40-49;

24.Про вдосконалення інформаційно-аналітичного забез¬печення Президента України та органів державної влади: Указ Президента України від 14 лип. 2000 р. № 887/2000;

25.Про заходи щодо розвитку національної складової глобальної інформаційної мережі Інтернет та забезпечення широкого доступу до цієї мережі в Україні: Указ Президента України від 31 липня 2000 р. №928/2000;

26.Про національну програму інформатизації: Закон України від 4 лютого 1998 року № 4/98-ВР;

27.Проценко Т., Шамрай В. Основні напрямки інформатизації державного управління в процесі становлення громадянського суспільства. // Вісник УАДУ. - № 1. - 2002. - С. 339 - 344;

28.Роговец В.И. Информационные войны в современном мире: причины, механизмы, последствия. // Персонал.- 2000.- № 5 (59).- С. 35-38;

29.Рябов С.Г. Політологічна теорія держави. 2-е вид. - К.: Тандем, 1996. - С. 206;

30.Світова політична культура й Україна: стан, діалектика та перспективи // Історичні та політологічні дослідження. -- Донецьк: Видання Донецького національного університету.-- № 3 (7), 2001 р. -- С. 107-110;

31.Смолянюк В. Нове століття - нові війни? Спроба футурологічного конструювання ймовірних воєнних зіткнень ХХІ століття. // Віче. - 2000. - № 1 (94). - С. 120-131;

32.Соловьев А.И. Политология: Политическая теория, политические технологии: Учебник для студентов вузов. - М.: Аспект Пресс, 2001. - 559 с.

33.Яременко О. Вплив держави на формування в Україні інформаційного суспільства (організаційно-правовий аспект). // Суспільні реформи та становлення громадянського суспільства в Україні: Матеріали наук.--практ. конф. / За заг. Ред. В.І. Лугового, В.М. Князєва. - К.: Вид-во УАДУ, 2001.- с. 70-73.

Інтернет-джерела:

34.SMI.RU. Маршал Маклюэн и информационные войны.- http://www.smi.ru/2000/01/%2014/947797776.html;

35.Государственное телевидение Украины и его влияние на политическую культуру. -- http://www.lem.ru/cgi-bin/inf.cgi?id=6488&t-ref/inf.html;

36.Європейський вибір: що брати з минулого, а чого вчитися сьогодні українським ЗМІ. - http://www.franko.lviv.ua/faculty/jur/Internet/PART-2_3.htm;

37.Информационное общество и государство. - http://www.tunis.tver.su/begin/%20/newuser/state.html;

38.Р. Шафрански. Теория информационного оружия.- http://kulichki.rambler.ru/moshkow/ SECURITY/kvn/shafran.txt;

39.Создание новой цивилизации. Политика третьей волны (Тоффлер Э., Тоффлер Х.).- http://www.freenet.bishkek.su/jornal/n5/JRNAL511.htm.