Аморфізація розплавів метал-металоїд при швидкому охолодженні і еволюція аморфних фаз при нагріві
Розробка методики визначення параметрів, які контролюють швидкості зародження і росту кристалів у металевих стеклах. Дослідження впливу структурної релаксації і кристалізації аморфних фаз на магнітом’які та надпровідні характеристики металевих сплавів.
| Рубрика | Физика и энергетика |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 06.07.2014 |
| Размер файла | 134,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Донецький фізико-технічний інститут ім. О.О. Галкіна національної академії наук України
УДК 548.5: 539.213:669.15
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня доктора фізико-математичних наук
Аморфізація розплавів метал-металоїд при швидкому охолодженні і еволюція аморфних фаз при нагріві
01.04.07 - фізика твердого тіла
Ткач Віктор Іванович
Донецьк 2003
Загальна характеристика роботи
Стан проблеми і актуальність теми. Розробка нових матеріалів з високими службовими характеристиками і методів їх одержання є одним із важливіших завдань сучасної фізики твердого тіла. Від прогресу у цій області залежить подальший розвиток сучасної науки, у тому числі інформаційних, нано- та біотехнологій, які у теперішній час відносяться до найбільш пріоритетних. З появою в останні десятиріччя методів надшвидкого охолодження розплавів увагу вчених та технологів привертають матеріали з гранично нерівноважною (аморфною) структурою. Причина цього інтересу полягає у тому, що матеріали у склоподібному стані мають унікальне сполучення поліпшених фізичних властивостей, що й обумовлює широке використання їх у промисловості.
Розроблені останнім часом методи гартування з рідкої та парової фаз, лазерної та електронної обробки, екстремальних пластичних деформацій, електрохімічного осадження істотно поширили коло речовин, які можна отримувати в аморфному стані. Дослідження аморфних матеріалів і процесів одержання та переходу їх у кристалічний стан складають основу для поглиблення фундаментальних уяв про природу взаємодій, що визначають структуру і фізичні властивості твердих тіл, а також про механізми фазових перетворень у нерівноважних умовах.
Головним процесом, який контролює формування аморфних фаз та їх стійкість, є кристалізація, яка відбувається у нерівноважних умовах. Багаторічні дослідження цього процесу, в яких приймали участь які багато видатних фізиків, металознавців, математиків і хіміків XVIII-XX століть, дозволили встановити основні закономірності росту кристалів за різними умовами - від формування злитків до росту епітаксіальних плівок. Однак чимало проблем, що пов'язані з утворенням кристалів в екстремально нерівноважних умовах, залишаються ще нерозв'язаними. До них, зокрема, відноситься невизначеність впливу термічної передісторії та релаксаційних процесів у розплавах і стеклах на процеси утворення кристалів, а також відсутність моделей, що адекватно описують кристалізацію розплавів і стекол, насамперед в неізотермічних умовах.
На цей час обсяги виробництва матеріалів з аморфною структурою виміряються тисячами тонн, при цьому основним методом їх одержання є гартування розплаву за методом спінінгування. Незважаючи на широке розповсюдження цієї технології, експериментальні дані щодо термічного режиму охолодження практично відсутні. У свою чергу відсутність надійно встановленої термічної передісторії ускладнює розробку коректних моделей процесів формування нерівноважних структур при гартуванні з розплаву та переходу їх до рівноважного стану (структурної релаксації і кристалізації). Внаслідок цього як пошук нових матеріалів з нерівноважними структурами, так і вибір режимів одержання швидкоохолоджених сплавів та їх термічної обробки, які оптимізують властивості, мають переважно емпіричний характер.
Актуальність розв'язання перелічених проблем зросла у 90-х роках у зв'язку з появою нового класу матеріалів з нанокристалічними структурами, які одержують шляхом контрольованої кристалізації аморфних фаз. У порівнянні з традиційними матеріалами високий рівень властивостей в аморфних і нанокристалічних сплавах може бути досягнутий при зниженому вмістові дефіцитних та/або дорогих компонентів. Ця обставина є особливо важливою для підприємств електротехнічної, приладобудівної, радіоелектронної і аерокосмічної галузей промисловості України, для яких ціла низка прецизійних сплавів є предметом експорту.
Відмітною особливістю дисертації є її комплексний характер, який полягає у дослідженні з єдиних позицій процесів релаксації і кристалізації у розплавах при охолодженні та в стеклах при нагріві. Ці дослідження спрямовані на встановлення взаємозв'язків між термічною передісторією, структурним станом, термічною стійкістю аморфних сплавів і їх фізичними властивостями.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано у відділі електронних властивостей металів ДонФТІ НАН України відповідно до постанов Президії НАН України за темами: "Дослідження закономірностей формування аморфних металевих сплавів та встановлення чинників, які впливають на фізичні властивості" (1985-1988 рр., № держреєстрації 01840083436); "Дослідження електронних властивостей, формування та еволюції атомно-мікроскопічної і великомасштабної структури аморфних та мікрокристалічних матеріалів на металічній основі" (1989-1992 рр., № держреєстрації 019000118113); "Фізичні основи технології отримання сильнонерівноважних металевих матеріалів, їх релаксаційні та поглинальні характеристики” (1993-1994 рр., № держреєстрації 0193V039768); " Релаксаційні та розпадні явища в металооксидах, металевих аморфних та мікрокристалічних матеріалах” (1994-1997 рр., № держреєстрації 0194V021975); "Релаксація, структурні і фазові перетворення у сильнонерівноважних твердотільних агрегатах" (1997-2000 рр., № держреєстрації 0197V008904); "Еволюція структур мезорівня та фазові перетворення у металевих та керамічних матеріалах, далеких від термодинамічної рівноваги, в умовах термомеханічних та електромагнітних впливів", (2000-2003 рр., № держреєстрації 0100V003857). Частина досліджень була виконана в рамках конкурсних проектів Міністерства України з науки та технологій: "Розробка і впровадження економічних магнітом'яких матеріалів на основі заліза з аморфною і нанокристалічною структурою" (1997-2000 рр., № 01980002160 - ДНТП 05.02 "Нові речовини та матеріали"); "Кінетика і механізми релаксаційних процесів у металевому склі поблизу температури склування" (1997-2000 рр., № 2.04/0220 - ДФФД України). Автор був відповідальним виконавцем перелічених держбюджетних тем і керівником конкурсних проектів. Окремі експерименти були проведені автором у Королівському технологічному інституті (Стокгольм, Швеція) в рамках договору про співробітництво між ДонФТІ НАНУ та КТІ.
Мета і задачі дослідження. Основною метою дисертаційної роботи було встановлення зв'язків між процесами формування аморфних фаз при гартуванні з рідкого стану і переходу стекол до стану термодинамічної рівноваги, а також між структурою та властивостями аморфних і аморфно-кристалічних матеріалів.
У відповідності до поставленої мети та стану проблем у роботі розв'язувались такі задачі:
1. Розробити методику прямих вимірювань термічного режиму охолодження тонких шарів розплаву у методі спінінгування обмеженого потоку та визначити кількісні взаємозв'язки між головними технологічними параметрами процесу одержання стрічок, швидкістю їх охолодження та товщиною.
2. Встановити механізми процесів структурної релаксації в стеклах, оцінити їх енергетичні характеристики поблизу температури склоподібного переходу та виявити вплив релаксаційних процесів на зародження кристалів в розплавах і стеклах.
3. Розробити аналітичні підходи до опису як кінетики кристалізації стекол, що контролюється дифузією на границі поділу та в об'ємі, в умовах неперервного нагріву, так і залежності від швидкості нагріву розмірів зерен в частково або повністю закристалізованих стеклах.
4. Розробити методики визначення чисельних значень термодинамічних та кінетичних параметрів, які контролюють швидкості зародження і росту кристалів у металевих стеклах.
5. Вивчити закономірності впливу швидкості гартування і хімічного складу на термічну стійкість, механізми кристалізації та магнітні властивості низки металевих стекол на основі заліза, нікелю і кобальту.
6. Чисельно проаналізувати процес кристалізації тонких шарів розплаву при гартуванні за методом спінінгування та встановити можливість кількісного опису кристалізації розплавів і стекол у межах єдиної моделі.
7. Дослідити вплив процесів структурної релаксації і кристалізації аморфних фаз на магнітом'які та надпровідні характеристики металевих сплавів та металооксидів.
Об'єкт дослідження. Механізми та кінетика нерівноважної кристалізації у конденсованих середовищах, її зв'язок з термічною передісторією та вплив на структуру і властивості аморфних, частково або повністю кристалічних матеріалів.
Предмет дослідження. Термічний режим методу спінінгування обмеженого потоку розплаву, його вплив на формування аморфних фаз у низці сплавів метал-металоїд на основі заліза, нікелю, кобальту і в металооксидах системи Bi-Sr-Ca-Cu-O, на механізми та кінетику процесів структурної релаксації і неізотермічної кристалізації стекол, їх структуру і фізичні властивості.
Методи дослідження. Вимірювання температури шару розплаву на поверхні гартівного валку здійснювались за допомогою оригінальної термоелектричної методики. Структура зразків досліджувалась методами рентгенографії, електронної і оптичної мікроскопії. Кінетика процесів структурних перетворень вивчалась методами термографії та вимірювання електричного опору. Для вимірювання електричних та магнітних властивостей використовувались резистометрія і методи магнітометрії.
Коректне використання взаємодоповнюючих сучасних методів дослідження, обробка результатів методами математичної статистики, використання апробованого математичного апарату, узгодження експериментальних і розрахункових даних між собою та з відповідними результатами інших дослідників, а також відповідність їх загальним фізичним принципам забезпечують достовірність отриманих у роботі наукових результатів і обгрунтованість висновків.
Наукова новизна отриманих результатів. Дисертація містить оригінальні результати досліджень як температурних умов формування аморфних фаз в методі спінінгування розплаву, так і впливу термічної передісторії аморфних металевих сплавів (АМС) на процеси їх релаксації і кристалізації та фізичні властивості. Для кількісного опису експериментальних результатів розвинуті математичні моделі процесів релаксації і кристалізації у неізотермічних умовах; з використанням їх встановлено фактори, які визначають термічну стійкість аморфних станів, а також механізми впливу термічної передісторії металевих стекол на їх кристалізацію. Сукупність отриманих в роботі експериментальних даних, розроблених методів їх аналізу і розвинутих моделей складає основу для розвитку нового і перспективного наукового напрямку фізики твердого тіла, яке може бути сформульоване як фізична природа процесів, що визначають формування метастабільних структурних станів при надшвидкому гартуванні розплавів та їх еволюцію при температурно-часових впливах.
Основні наукові результати, які отримані у дисертаційній роботі, можуть бути сформульовані таким чином:
1. Вперше безпосередньо на контактній поверхні стрічок, одержаних за методом спінінгування обмеженого струму розплаву, виміряні швидкості охолодження і встановлені емпіричні залежності їх від товщини стрічок d при варіаціях трьох головних параметрів процесу: лінійної швидкості поверхні гартівного валку, тиску ежекції і температури розплаву. Встановлено, що характер залежностей (d) у всіх трьох випадках кардинально різниться, і тому це необхідно враховувати при порівняльних оцінках термічної передісторії.
2. Експериментально встановлена домінуюча роль масопереносу у формуванні стрічок на поверхні гартівного валку, що дозволяє використовувати просту математичну модель для аналізу режиму охолодження в методі спінінгування. Отримано експериментальне підтвердження цього висновку і запропонована спрощена методика оцінки коефіцієнта тепловіддачі на межі розплав-валок.
3. Показано, що кристалізація АМС Fe40Ni40P14B6 в ізотермічних умовах і при нагріві зі швидкостями до 4 К/с проходить у повністю релаксованому відносно переохолодженого розплаву стані, а кінетика завершальних стадій структурної релаксації може бути описана у рамках модифікованої моделі вільного об'єму.
4. На основі формалізму класичної теорії кристалізації вперше виведені аналітичні рівняння кінетики кристалізації стекол, що контролюється дифузією на границі поділу та в об'ємі, при неперервному нагріві, а також співвідношення, які описують розміри кристалітів в закристалізованих стеклах в залежності від швидкості нагріву. Показано, що одержані кінетичні рівняння коректно описують експериментальні дані і формально співпадають зі своїми ізотермічними аналогами, якщо параметр (де Q - енергія активації дифузійного стрибку) розглядати як ефективний час термічно активованого процесу при лінійному нагріві. Встановлено, що аналітичні моделі неізотермічної кристалізації дозволяють визначати чисельні значення термодинамічних та кінетичних параметрів, які контролюють швидкості зародкоутворення і росту кристалітів у стеклах, та прогнозувати розмір кристалітів в закристалізованих стеклах в залежності від термічних режимів кристалізації.
5. Вперше за методом спінінгування отримано нове металеве скло номінального складу Fe40Со40P14B6, термічна стійкість і індукція насичення якого приблизно на 60 К та на 0,6 Т, відповідно, вищі, ніж у промисловому АМС Fe40Ni40P14B6. Встановлено, що скло Fe40Со40P14B6 кристалізується шляхом нестаціонарного гомогенного зародження і росту евтектичних колоній, а підвищена термічна стійкість аморфної фази у цьому сплаві обумовлена більш високим значенням питомої вільної енергії межі поділу розплав-зародок, ніж у АМС на залізонікелевій основі.
6. Показано, що причиною відхилення показника Аврамі від встановлених мікроскопічним аналізом значень може бути суперпозиція двох процесів кристалізації за різними механізмами (Fe80B20) або нестаціонарний характер зародження кристалів (Fe40Ni40P14B6, Fe40Со40P14B6).
7. З використанням розробленої чисельної моделі на прикладі сплавів з різними механізмами кристалізації (Fe40Ni40P14B6 і Fe80B20) вперше показана принципова можливість опису процесів нерівноважної кристалізації розплавів і стекол в рамках єдиної моделі з однаковим набором термодинамічних і кінетичних параметрів.
8. Запропоновано механізм впливу релаксаційних процесів на швидкість зародження кристалів у розплавах і аморфних фазах, а також на степінь нерівноважності структури стекол. Показано, що стійкість аморфного стану залежить від термічної передісторії у випадках, коли кристалізація стекол відбувається або в не повністю релаксованому стані, або шляхом росту загартованих зародків.
Практичне значення отриманих результатів. Результати дисертаційної роботи можуть бути використані в якості основи як для вдосконалення технології спінінгування розплаву, так і для розробки нових матеріалів з поліпшеними фізичними властивостями.
1. Розроблена в дисертації термоелектрична методика прямого вимірювання термічного режиму охолодження дозволяє для конкретних сплавів цілеспрямовано вибирати параметри процесу спінінгування, які забезпечують оптимальне сполучення швидкості гартування і товщини стрічок, а також одержувати стрічки з відомою термічною передісторією.
2. Методи кількісної оцінки термодинамічних і кінетичних факторів, які контролюють формування кристалів у стеклах, дають змогу прогнозувати температурно-часові діапазони експлуатації виробів з аморфних сплавів і регулювати процеси кристалізації стекол при різних видах термічного впливу.
3. Експериментально виявлена пластична течія аморфного металооксиду Bi2.05Sr2.15Ca0.747Cu2Oy, який кристалізується у фазу типу 2212 з температурним діапазоном надпровідного переходу 85-79 К, відкриває можливість одержання масивних зразків високотемпературних надпровідних керамік з необхідною формою та з підвищеною густиною критичного току.
4. Встановлені залежності індукції насичення АМС Fe80B20-xSix (x = 0, 2, 4, 6) від концентрації кремнію і бору, а також від товщини стрічок, дозволили для АМС Fe80B16Si4 після оптимальної термообробки (623 К/ 60 хв.) отримати магнітні характеристики В10 1,65 Т і Нс = 3,4 А/м, які дають змогу використовувати його в якості магнітного осердя силових, накопичувальних і широкосмугових трансформаторів та екранів магнітного захисту.
5. Вперше синтезоване металеве скло Fe40Со40P14B6 з індукцією насичення ? 1,4 Т, максимальною проникністю 110000 і з високою (> 600 K) температурою Кюрі є перспективним матеріалом для виготовлення високочутливих датчиків і магнітних осердь, які працюють при підвищених температурах.
6. Результати експериментальних досліджень і теоретичних розрахунків змін температури у системі "стрічка-гартівний валок" у процесі лиття дозволили розробити захищені трьома авторськими свідоцтвами конструктивні рішення, які були використані при виготовленні дослідно-промислової установки для лиття стрічок за методом спінінгування на Старо-Краматорському машинобудівному заводі.
Результати роботи можуть бути використані у практиці досліджень за аналогічною тематикою в ДонФТІ ім. О.О. Галкіна НАН України, Інституті металофізики ім. Г.В. Курдюмова НАН України, Інституті проблем матеріалознавства ім. І.М. Францевича НАН України, ФТІНТ ім. Б.І. Вєркіна НАН України, Київському національному університеті ім. Тараса Шевченко, Дніпропетровському національному університеті, Донецькому національному університеті, Дніпродзержинському технічному університеті, ТОВ "Мелта” (м. Київ), ТОВ "Варіації металів" (м. Дніпродзержинськ), а також у лекціях для студентів відповідних спеціальностей фізичних факультетів та технічних ВУЗів.
Особистий внесок здобувача. У дисертації узагальнені результати досліджень, які були виконані особисто автором [14,15], а також під його керівництвом як відповідального виконавця держбюджетних тем та керівника конкурсних проектів. Автор безпосередньо брав участь в усіх експериментах, результати яких представлені в роботі, або здійснював їх координацію. Особистий внесок здобувача був визначальним на всіх етапах підготовки публікацій [1,2,4,6,10,11,13,16,17-22,26-29,32,34-36]. В роботах [3,5,8,9,12,23,25,30,31,33] особистий внесок здобувача полягав у постановці задач досліджень, аналізі результатів та формулюванні висновків. Автор також провів рентгенографічні дослідження та приймав участь у обговоренні результатів публікацій [7,24]. Автором особисто сформульовані наукові положення та висновки, які виносяться на захист.
Автор щиро вдячний проф. В.П. Набережних, спільна робота з яким у 1985-94 рр. визначила основну тематику досліджень.
Апробація результатів дисертації. Результати досліджень, які наведені у дисертації, були апробовані на конференціях та семінарах:
I - VI школах-семінарах “Аморфные металлы и сплавы” (Донецьк, 1981, 1982, 1984, 1986, 1988, 1992 рр.); I і III Всесоюзних нарадах " Физико-химия аморфных (стеклообразных) металлических сплавов" (Москва, 1982, 1989 рр.); Всесоюзному семінарі "Материалы с аморфной и микрокристаллической структурой" (Москва, 1985 р.); III Всесоюзній конференції "Проблемы исследования структуры аморфных металлических сплавов" (Москва, 1988 р.); ХХ Всесоюзному семінарі "Актуальные проблемы прочности" (Іжевськ, 1989 р.); VI Международном симпозиуме по цветной металлургии (Балатоналіга, Угорщина, 1989 р.); I и II Всесоюзних науково-технічних конференціях "Разработка и освоение аморфных и микрокристаллических материалов, технология их получения" (Київ, 1990, 1992 рр.); V Всесоюзній конференції "Аморфные прецизионные сплавы: технология, свойства, применение" (Ростов Великий, 1991 р.); 14 Int. Cryogenic Materials Conf. (Київ, 1992 р.); VI науковому семінарі "Физика магнитных явлений" (Донецьк, 1993 р.); Міжнародній нараді "Структура и релаксация металлических стекол" (Воронеж, 1994 р.); II Workshop on Non-Equilibrium Phenomena in Supercooled Fluids, Glasses and Amorphous Materials. (Піза, Італія, 1998 р.); Міжнародних семінарах "Релаксационные явления в твердых телах" (Воронеж, 1996, 1999 рр.); Меморіальному симпозіумі акад. В. Н. Гріднєва " Металлы и сплавы: Фазовые превращения, структура, свойства " (Київ, 1998 р.); Х Int. Conf. on Rapidly Quenched and Metastable Materials (Банголор, Індія, 1999); IX и X Всеросійських конференціях "Строение и свойства металлических и шлаковых расплавов" (Єкатеринбург, 1998, 2001 рр.); MRS Meeting Fall 2000 (Бостон, США, 2000 р.); 8th Joint MMM-Intermag Conference (Сан-Антоніо, США, 2001 р.); Міжнародній конференції по високим тискам "НР-2002" (Донецьк, 2002); Міжнародній науково-практичній конференції "Структурная релаксация в твердых телах" (Вінниця, 2003 р.); NATO Advanced Research Workshop "Properties and Applications of Nanocrystalline Alloys from Amorphous Precursors" (Будмеріце, Словаччина, 2003 р.).
Публікації. Основні результати дисертації опубліковані у 28 статтях у фахових журналах України і зарубіжжя, 5 статтях у збірниках і матеріалах конференцій, 2 препринтах, 1 тезах конференцій та 3 авторських свідоцтвах.
Структура дисертації. Дисертація викладена на 384 сторінках, складається із вступу, 8 розділів та висновків. До складу дисертації входить 124 рисунка за текстом та 9 таблиць. Список використаних джерел включає 378 найменувань і займає 36 сторінок.
Основний зміст дисертації
аморфізація розплав метал металоїд
У вступі обґрунтована актуальність теми дисертації, сформульовані мета та задачі дослідження, відображені наукова новизна та практичне значення отриманих результатів, наведені дані про апробацію та достовірність результатів і відмічено особистий внесок здобувача.
У першому розділі (літературному огляді) розглянуто фізичні основи методу спінінгування (ежекції розплаву з сопла на зовнішню поверхню гартівного валку, що швидко обертається), існуючі методики і результати вимірювань та теоретичних оцінок швидкості охолодження, а також критерії схильності розплавів до аморфізації; наведені результати експериментальних досліджень механізмів і кінетики структурної релаксації та кристалізації металевих стекол, а також проаналізовані існуючі теоретичні моделі цих процесів. Останній підрозділ присвячено огляду переваг та недоліків методик аналізу експериментальних даних по кристалізації АМС та визначення чисельних значень параметрів, які контролюють швидкості зародження і росту кристалів. Виходячи з результатів аналізу літературних джерел, сформульовані задачі, які вирішувались у роботі.
У другому розділі подається опис методів виготовлення вихідних сплавів, одержання швидкоохолоджених матеріалів, методик дослідження термічного режиму охолодження в процесі спінінгування, структури, термічної стійкості аморфних фаз і кінетики процесів переходу їх у рівноважний стан, а також вимірювання фізичних властивостей. Для вирішення поставлених задач були проведені дослідження широкого кола матеріалів: АМС з номінальними складами Fe40Ni40P14B6, Fe40Со40P14B6, Fe100-хBх (х = 15, 16 та 20), Fe84B16-хSix, Fe80B20-хSix (x = 2, 4, 6), La2-xSrxCu (x = 0,1-0,2) та металооксидів системи Bi-(Pb)-Ca-Sr-Cu-O. Вихідні сплави готувались сплавленням чистих компонентів і лігатур в печі Тамана в захисній атмосфері СО, а також в індукційній печі в атмосфері аргону.
Аморфні сплави на металевій основі одержувались у формі стрічок товщиною 18-90 мкм за методом спінінгування на лабораторній установці. Зазор між соплом та поверхнею гартівного валку варіювався у діапазоні 50-200 мкм, що відповідає режиму лиття обмеженого потоку, який є найбільш розповсюдженим в лабораторних та промислових масштабах. Для вимірювання швидкості охолодження гартівний валок, виготовлений з алюмінієвої бронзи, був обладнаний термопарою спеціальної конструкції, електродами якої були валок та вмонтований у нього хромелевий дротик діаметром 0,5 мм. Електрорушійна сила термопари генерувалась при замиканні електродів розплавом і реєструвалась за допомогою осцилографа або комп'ютера через високочастотний аналогово-цифровий перетворювач. При відділенні стрічки від валка термопара розмикалась, що дозволяло реєструвати температуру відриву. Осцилограми цього процесу свідчать, що прогрів відбувався практично миттєво (< 10-10 c), і це дозволяло надійно реєструвати зміни температури зі швидкістю понад 107 К/с. Швидкості охолодження визначались шляхом чисельного диференціювання експериментальних кривих охолодження. В якості параметра, який характеризує термічну передісторію стрічки, було обране значення при температурі плавлення досліджуваного сплаву.
Структура аморфних фаз та її зміни, зумовлені процесами релаксації і кристалізації, досліджувались методами дифракції рентгенівських променів під великими (ДРОН-3М, Siemens D5000) та малими (КРМ-1) кутами розсіяння, а також за допомогою оптичної та електронної мікроскопії (JEM-200A, JEM-400EX). Розміри областей когерентного розсіяння в АМС визначались за півшириною дифузного гало за формулою Селякова-Шерера, а середній діаметр флуктуацій електронної густини за даними малокутового розсіяння оцінювався за методом Гін'є. Макроструктура контактних поверхонь стрічок вивчалась оптичною мікроскопією, а одержані зображення кількісно оброблялись за допомогою спеціально розробленої програми.
Кінетика процесів структурної релаксації і кристалізації в ізотермічних умовах (відпал у розплавах солей) і при нагріві з постійною швидкістю у діапазоні 0,02-16 К/с вивчалась за допомогою диференційного термічного аналізу (ДТА) (ПРТ-1000М), диференційної скануючої калориметрії (ДСК) (DSC7-Perkin-Elmer) та вимірювання електричного опору (ЕО) чотиризондовим потенціометричним методом на постійному струмі. Порівняльним аналізом встановлено, що розбіг кінетичних кривих кристалізації, розрахованих за даними термографічних методів та резистометрії, не перевищує 2%.
Фізичні властивості зразків вимірювались як на стандартному, так і на спеціально сконструйованому обладнанні, яке калібрувалось з використанням зразків з визначеними властивостями.
У третьому розділі наведені результати експериментальних досліджень механізму формування і термічного режиму охолодження стрічок, а також впливу основних параметрів процесу спінінгування (лінійної швидкості поверхні гартівного валка VS, надлишкового тиску ежекції РЕ і температури розплаву ТЕ) на товщину стрічок d, відносну площу контакту розплаву з валком та швидкість охолодження. Більшість систематичних експериментів, в яких змінювався лише один параметр, проведено зі сплавом Fe40Ni40P14B6, а діапазони змін параметрів, що наведено у табл. 1, були обмежені умовою одержання якісних стрічок.
З табл. 1 видно, що зміни кожного з технологічних параметрів впливають як на товщину стрічок, так і на відносну площу газових каверн на контактній поверхні стрічок, тобто на коефіцієнт тепловіддачі h на границі поділу розплав-валок. Слід відмітити, що встановлені тенденції змін d та якості термічного контакту в залежності від параметрів процесу лиття узгоджуються з літературними даними. Оскільки d і h визначають швидкість охолодження, варіації VS, РЕ і ТЕ повинні впливати на . Вперше для умов лиття обмеженого потоку розплаву експериментально встановлено, що підвищення VS і РЕ призводить до зростання швидкості охолодження, у той час, як при зростанні температури лиття знижується. При цьому, найбільш істотно швидкість охолодження змінюється за рахунок варіацій VS (табл. 1).
За одержаними експериментальними даними щодо впливу параметрів VS, РЕ і ТЕ на товщину стрічок і швидкість охолодження були побудовані залежності (d) для випадків, коли товщина стрічок змінюється за рахунок змін кожного з цих параметрів. У всіх трьох випадках характер залежностей (d) кардинально розрізнюється: швидкість охолодження знижується з товщиною стрічки, коли d змінюється шляхом варіацій VS, зростає, коли d змінюється за рахунок змін ТЕ і зростає по кривій з насиченням, коли зміни d зумовлені варіаціями РЕ.
Наведені залежності (d) істотно відрізняються від d-1, одержаної для гартування розплаву на нерухомій підкладці [1], яка вважається також придатною для оцінок швидкості охолодження за методом спінінгування. Більш того, залежність (d) для стрічок, одержаних при різних VS, побудована у подвійних логарифмічних координатах має вигляд:
lg() = 10,8- 3,1lg(d) [мкм], (1)
тобто є сильнішою, ніж d-2 для умов ідеального термічного контакту[1]. Головна причина нетривіальних залежностей (d) полягає в тому, що основні параметри методу спінінгування одночасно впливають як на товщину стрічок d, так і на коефіцієнт тепловіддачі h. При цьому, у випадку варіацій VS зміни d і h однаково впливають на , у той час як зміни d і h, які обумовлені варіаціями РЕ і ТЕ, мають протилежний вплив на швидкість охолодження. Ці експериментально встановлені особливості теплообміну є характерними для метода спінінгування обмеженого потоку розплаву, тому їх необхідно враховувати при оцінках залежності структури і фізичних властивостей швидкозагартованих стрічок від термічної передісторії.
Таблиця 1. Вплив параметрів процесу спінінгування на характеристики стрічок
|
Параметри процесу спінінгування |
Характеристики стрічок |
|||||
|
Швидкість валку, м/с |
Тиск ежекції, кПа |
Температура розплаву, К |
Товщина стрічки, мкм |
Відносна площа контакту |
Швидкість охолодження, 106 К/с |
|
930,5 |
30 |
1273 |
92 ± 418 ± 1 |
0,45 (20 м/с) 0,85 |
0,04 6,9 |
|
|
25 |
1291 |
1273 |
23 ± 1,5 40 ± 2,5 |
0,23? 1 |
0,61,6 |
|
|
24 |
30 |
12101380 |
26 ± 2 21 ± 1,2 |
0,85 0,55 |
2,8 0,3 |
Аналіз фотографічних зображень калюжі розплаву, в якій на поверхні валку формується стрічка, і експериментальних кривих охолодження T(t) показав, що температура плавлення на контактній поверхні шару розплаву досягається за межами калюжі. Це означає, що формування стрічки відбувається за механізмом масопереносу, а для аналізу термічних умов процесу кристалізації на гартівному валку може бути використана проста математична модель, в якій шар розплаву товщиною d охолоджується на масивній напівнескінченній підкладці.
Форма кривих T(t) контактних шарів розплаву, розрахованих за допомогою цієї моделі, збігалась з формою експериментальних кривих охолодження. Шляхом зіставлення розрахункових даних з експериментальними були визначені кількісні значення коефіцієнту тепловіддачі на границі "розплав-гартівний валок". Було встановлено, що підвищення лінійної швидкості поверхні гартівного валку від 12 до 30,5 м/с призводить до зростання h від 4104 до 1106 Вт/(м2К). Розраховані за цими даними значення критерію Біо (Bi = hd/, де - теплопровідність розплаву) лежать в межах 0,12-0,86, що відповідає так званому проміжному (між ньютонівським та ідеальним) режиму охолодження. Охолодження у цьому режимі припускає наявність градієнту температури по перерізу стрічки, і цей факт був підтверджений різницею структур контактної і вільної поверхонь частково кристалічних стрічок.
Однак, залежності , які побудовані по експериментальним і розрахунковим кривим T(t), мають лінійний характер, що відповідає ньютонівському режиму охолодження, тобто
, (2)
де Ts - температура підкладки, а і Ср - відповідно густина і питома теплоємність розплаву. Проведені у роботі розрахунки температурних змін шару розплаву і підкладки при різних значеннях Bi показали, що співвідношення (2) залишається справедливим і для проміжного режиму охолодження, але у цьому випадку значення Ts відповідає максимуму температури розігріву підкладки, і по мірі зниження Bi величина Ts прямує до 300 К. З результатів проведеного аналізу випливає, що значення h можуть бути визначені по нахилу експериментально встановлених залежностей , і це істотно спрощує процедуру оцінки цього важливого параметру процесу гартування розплаву.
Результати досліджень режиму охолодження стрічок за методом спінінгування обмеженого потоку розплаву добре узгоджуються з наведеними у літературі оцінками, одержаними іншими методами для спінінгування вільного потоку. Це свідчить про коректність розробленої в роботі термоелектричної методики, яка може використовуватись для одержання стрічок з відомою термічною передісторією, а також для вибору параметрів процесу, які забезпечують оптимальне сполучення швидкості охолодження і товщини стрічок.
Четвертий розділ дисертації містить результати експериментальних і теоретичних досліджень процесів структурної релаксації в АМС Fe40Ni40P14B6, а також в металооксиді Bi2.05Sr2.15Ca0.747Cu2Oy. Дослідження проводились в ізотермічних умовах, при неперервному нагріві, а також вивчались зміни структури та структурно-чутливих властивостей зразків, підданих нагріву з постійною швидкістю до різних температур з наступним швидким охолодженням до температур 300 та 77 К.
Електронномікроскопічні та рентгенографічні (під малими та великими кутами розсіяння) дослідження зразків стрічок АМС Fe40Ni40P14B6 товщиною 20-25 мкм показали, що вони мають аморфну структуру з розмірами областей когерентного розсіяння (о.к.р.) 1,61 ± 0,05 нм, в якій присутні флуктуації електронної густини з характерними розмірами 2-4 нм. На термограмах ДСК при нагріві зі швидкістю 0,167 К/с (рис. 2) спостерігається широкий розщеплений максимум в діапазоні температур 500-650 К, зумовлений релаксаційними процесами, а також ендотермічний ефект при 640-650 К (безпосередньо перед початком кристалізації), який є ознакою склоподібного переходу. Температура цього переходу Tg, визначена як максимум швидкості зміни теплового потоку, дорівнює 642 К. На термограмі ДСК слід також відмітити слабкий термічний ефект при 536 К, який зумовлений переходом з феромагнітного у парамагнітний стан.
Незважаючи на високу чутливість ЕО до структурних змін, крива R(T) при неперервному нагріві містить лише ознаки магнітного та склоподібного переходів (рис. 2), при яких відбуваються зміни нахилу. Склоподібний перехід (зростання нахилу перед початком кристалізації) на кривих R(T) реєструвався в діапазоні швидкостей нагріву до 4 К/с, що свідчить про можливість ідентифікації Tg за даними резистометричного аналізу, а також є прямим доказом того, що в умовах неперервного нагріву кристалізація АМС Fe40Ni40P14B6 відбувається у повністю релаксованому (квазірівноважному) стані.
Істотно складніший вигляд мають (ідентичні) залежності змін ЕО у зразках, підданих нагріву з постійною швидкістю до різних температур Th з наступним охолодженням ( 5 К/с) до температур 300 та 77 К (вставка на рис. 2). Зміни ЕО були зіставлені зі змінами розмірів о.к.р. і концентраційних флуктуацій у тих же зразках, а також з відповідними літературними даними. Аналіз показав, що зростання ?R/R0 у зразках, нагрітих до 550-590 К, зумовлене зниженням концентрації надлишкового вільного об'єму, а підйом перед кристалізацією - зростанням (на 3,5 нм) розмірів концентраційних флуктуацій, яке за даними малокутового розсіяння відбувається у вузькому діапазоні температур поблизу Tg. Зниження ?R/R0 у діапазоні 590-640 К пов'язане з ростом о.к.р. (локальним атомним впорядкуванням), у той час, як найбільш ймовірною причиною спаду при 473-550 К є релаксація загартованих напружень, які завжди присутні у стрічках, одержаних за методом спінінгування. Проведені дослідження свідчать, що структурна релаксація в АМС Fe40Ni40P14B6 при неперервному нагріві складається з кількох елементарних процесів, що перекриваються.
Вимірювання змін ЕО АМС Fe40Ni40P14B6 при постійних температурах в діапазоні 612-640 К показало, що відносний електроопір до початку кристалізації монотонно зростав по кривим з насиченням (рис. 3), при цьому приріст ?R/R0 зменшувався зі зростанням температури відпалу. Оцінки енергії активації процесу, який зумовлює зростання ЕО до максимальних значень, дали величину 45400±900 К, яка істотно перевищує відомий з літературних джерел діапазон значень (11500-33200 К), встановлений для релаксаційних процесів при знижених (< 573 K) температурах у даному склі.
Досить простий характер змін ЕО в залежності від часу дав підстави припустити, що вони зумовлені одним процесом, в якості котрого було розглянуто наближення до рівноваги концентрації вільного об'єму. З використанням "бімолекулярного" кінетичного рівняння [2], а також встановленої авторами роботи [3] пропорційності змін ЕО і концентрації зведеного вільного об'єму ?х (, де б - коефіцієнт пропорційності) було записане рівняння:
(3)
де , , , x (= vf/v*) - зведений вільний об'єм, х0 і хЕ - відповідно початкове та рівноважне значення х, vf - середній вільний об'єм, що приходиться на атом, - фактор перекриття, v* - деяке критичне значення вільного об'єму, - передекспоненціальний множник, Q - енергія активації.
Моделювання змін ?R/R0 при температурах 612 і 640 К було проведене за методом проб і помилок з використанням б = 1,34 [3] і знайденої вище Q = 45400 К. Задовільні результати, один з яких показаний на рис. 3, були одержані при = 9,410-34 с-1, х0 = 0,068, хЕ(612 К) = 0,057, хЕ(640 К) = 0,066. Останні три величини фізично розумні і узгоджуються з відомими оцінками концентрації вільного об'єму в АМС, що свідчить про коректність запропонованої моделі. У свою чергу, проведений аналіз свідчить, що і в ізотермічних умовах процеси релаксації в АМС Fe40Ni40P14B6 завершуються до початку кристалізації.
Виходячи з того, що на завершальній стадії структурної релаксації в стеклах одночасно зі змінами концентрації вільного об'єму відбувається ріст концентраційних флуктуацій, була розроблена феноменологічна модель, яка враховує обидва процеси, і в якій зведений вільний об'єм використовується в якості параметру порядку, що не зберігається. Проведеним аналізом встановлено, що у процесі ізотермічного відпалу скла одночасно зі зниженням концентрації вільного об'єму відбувається підсилення його просторово неоднорідного розподілу, яке, за певних умов, на наступних стадіях змінюється його гомогенізацією. Якісне узгодження модельних результатів зі змінами ЕО та інтенсивності малокутового розсіяння рентгенівських променів в АМС Fe40Ni40P14B6 свідчить про перспективність запропонованого підходу до аналізу завершальних стадій процесу структурної релаксації.
Відомо, що перехід скла у стан переохолодженого розплаву супроводжується різкою зміною властивостей, зокрема, зниженням в'язкості. Для дослідження впливу склоподібного переходу на пластичні властивості крихких високотемпературних надпровідних металооксидів, з яких формують довгомірні вироби, в роботі була виготовлена низка композицій металооксидів системи Bi(Pb)-Sr-Ca-Cu-O зі співвідношенням металевих компонентів, близьких до 2212 та 2223, в яких формуються кристалічні фази з високими температурами переходу у надпровідний стан. Розплави металооксидів охолоджувались у металевому кокілі с зазором 2 мм зі швидкістю 80 К/с, і за даними рентгенографічного аналізу ці умови були достатніми для аморфізації. Детальні дослідження процесів релаксації і кристалізації були проведені на металооксиді Bi2.05Sr2.15Ca0.747Cu2Oy, який за літературними даними має температуру надпровідного переходу 100 К.
Дослідження показали, що криві ДТА цього металооксиду були аналогічними термограмі ДСК, тобто містили ознаки склоподібного переходу на 40 К нижче температури початку кристалізації. Вимірювання (під навантаженням 0,15 Н) змін розмірів зразків при неперервному нагріві показали, що при температурі Tg термічне розширення змінюється пластичною течією, яка зупиняється процесом кристалізації. Знайдені по результатах цих вимірювань значення динамічної в'язкості металооксиду Bi2.05Sr2.15Ca0.747Cu2Oy у діапазоні температур 728-760 К знаходились у межах 1,3108-1,6106 Па с, що свідчить про можливість істотних змін форми зразків.
У п'ятому розділі наведені результати теоретичного аналізу процесів кристалізації стекол при неперервному нагріві. З літературних джерел відомо, що на відміну від ізотермічних умов, проблема опису кінетики неізотермічної кристалізації не має строгого аналітичного розв'язку. Виходячи з цього, у дисертації був проведений наближений аналіз процесу кристалізації стекол при лінійному нагріві з урахуванням особливостей формування кристалічних фаз в умовах, далеких від рівноваги. Відомо, що кристалізація АМС підрозділяється на три типи [4], два з яких (поліморфний і евтектичний) контролюються дифузією на границі поділу, в той час як швидкість первинної кристалізації визначається об'ємною дифузією [5]. У відповідності з цим у роботі було розроблено два підходи до опису кінетики кристалізації стекол.
У першому підході було кристалізація скла аналізувалась в рамках кінетичного рівняння масової кристалізації Колмогорова. Враховуючи, що стекла, які одержані гартуванням розплаву, містять кристаліти розміром декілька нанометрів ("загартовані зародки"), було розглянуто два процеси: формування кристалічної фази в розплаві при охолодженні зі швидкістю від температури плавлення Tm до температури T0 ? Tg і кристалізація скла при нагріві зі швидкістю від T0 до деякої температури Т*. У цьому випадку розширений об'єм у кінетичному рівнянні кристалізації скла складається із двох доданків, тобто
, (4)
перший з яких
(5)
характеризує внесок від загартованих зародків, а другий
(6)
описує зародження і ріст нових кристалів. Тут: Х - частка закристалізованого об'єму, К - геометричний фактор, I і U - швидкості зародження і росту кристалів, відповідно, Rc - радіус критичного зародку.
Для опису температурних залежностей швидкостей гомогенного зародження і лінійного росту кристалів використані рівняння класичної теорії кристалізації [5]:
(7)
(8)
де NV - кількість атомів в одиниці об'єму, D0 - передекспоненціальний множник коефіцієнту дифузії на границі поділу, a0 - довжина дифузійного стрибку, - питома вільна енергія границі поділу зародок-аморфна фаза, V - молярний об'єм, k - стала Больцмана, G - різниця вільних енергій аморфної і кристалічної фаз. Введені таким чином функції f(T) і F(T) характеризують температурні залежності термодинамічних факторів процесів відповідно зародження і росту кристалів, а величина описує частоту переходів атомів через границю поділу.
Оцінки виразів для 1 і 2, що одержані шляхом підстановки співвідношень (7) та (8) в рівняння (5) і (6), були зроблені в припущенні, що при температурах кристалізації аморфних фаз основний внесок у зміни I(T) і U(T) вносять функції (Т), які мають арреніусівські температурні залежності (Т) = 0exp(Q/T), причому Q >> T, що є типовим для металевих стекол. Крім того, враховувалось, що перехід стекол у кристалічний стан при нагріві відбувається у порівняно вузькому інтервалі температур, що дозволило винести функції f(T) і F(T) з-під знаків інтегралу. В результаті перетворень було одержане кінетичне рівняння кристалізації стекол при неперервному нагріві у вигляді:
(9)
Примітно, що одержане рівняння (9) формально збігається з рівнянням кінетики ізотермічної кристалізації стекол [6], якщо teff замінити поточним часом t.
Окрім Х(Т), важливою характеристикою процесу кристалізації є густина зерен N у закристалізованих при визначеній швидкості нагріву стеклах. Для двох граничних випадків у роботі одержані аналітичні вирази для N(TX) (де ТХ - температура кристалізації (d2X/dT2 = 0), яка відповідає Х = 0,63). Знайдено, що для кристалізації скла шляхом зародження і росту "нових" кристалів
, (10а)
а для кристалізації шляхом росту загартованих зародків
. (10б)
Для цих же випадків з кінетичного рівняння (9) випливає, що температура кристалізації при швидкості нагріву залежить від термодинамічних та кінетичних параметрів як
, (11а)
. (11б)
Оскільки функції f(T) і F(T) мають максимуми у діапазоні температур Tm-Tg, із співвідношень (11) випливає, що розміри зерен у стеклах, закристалізованих за поліморфним та евтектичним механізмами, мають мінімум в залежності від швидкості нагріву.
Інший підхід було використано для аналізу первинної кристалізації стекол в умовах неперервного нагріву. У цьому випадку у склі формуються кристаліти, хімічний склад яких відрізняється від складу материнської фази. Цей процес контролюється об'ємною дифузією, а розмір кристалітів в ізотермічних умовах є функцією часу: (де - параметр, який залежить від складів кристаліту сР, та матриці на границі поділу cI і вдалині від неї cM) [5]. Для визначення залежності Rp та швидкості росту кристалів U (= dRp/dt) від і Т в роботі розв'язувалось рівняння балансу дифузійних потоків через границю кристаліту початкового радіусу Rp0 [5]:
, (12)
а градієнт концентрації на границі визначався шляхом розв'язку крайової дифузійної задачі. Знайдене таким чином точне рішення має досить громіздкий вигляд і є незручним для аналізу. Однак у припущенні Rp0 = 0 і Q >> T проблема істотно спрощується, і залежність розміру кристаліту від температури, що лінійно змінюється, має вигляд
. (13)
Рівняння (13) з точністю до сталої n збігається з наведеним вище рівнянням для ізотермічного процесу з тим же teff, як і у рівнянні (9). Диференціювання (13) дає вираз для швидкості контрольованого дифузією росту кристалів у склі , що дозволяє записати в аналітичному вигляді рівняння кінетики первинної кристалізації при неперервному нагріві. Порівняння кінетичних кривих Х(Т) АМС Fe84B16, розрахованих з використанням точного (для випадків Rp0 = 0,5 та 10 нм) і наближеного рішень, показало, що максимальний розбіг не перевищує 1%.
Сукупність вперше одержаних у розділі 5 аналітичних рівнянь, які описують кінетику кристалізації стекол при неперервному нагріві, а також розміри зерен, що формуються в стеклах при різних швидкостях нагріву, складає основу для аналізу експериментальних даних і оцінки чисельних значень термодинамічних і кінетичних параметрів, які контролюють зародження і ріст кристалів в стеклах.
У шостому розділі наведені результати експериментальних досліджень кристалізації АМС Fe40Ni40P14B6, Fe40Со40P14B6, Fe100-хBх (х = 15, 16, 20), Fe84B16-хSix, Fe80B20-хSix (x = 2, 4, 6) в ізотермічних та неізотермічних умовах, а також їх аналізу у рамках розроблених теоретичних моделей.
Основну увагу у роботі було приділено АМС Fe40Ni40P14B6 і Fe80B20, оскільки ці сплави були об'єктами численних експериментів, що дало змогу порівняти результати досліджень з даними, які одержані іншими методами. Встановлено, що в широкому діапазоні кристалізація АМС Fe40Ni40P14B6 і Fe80B20 відбувається за евтектичним механізмом. При підвищенні швидкості нагріву від 0,02 до 4,4 К/с температури кристалізації ТХ АМС Fe40Ni40P14B6 зростають від 653 К до 733 К, а середній розмір евтектичних колоній зростає від 0,9 до 1,4 0,07 мкм, в той час як зростання ТХ АМС Fe80B20 від 682 до 751 К супроводжується зменшенням розміру зерен від 0,9 до 0,55 0,05 мкм.
Подобные документы
Вивчення процесу утворення і структури аморфних металевих сплавів. Особливості протікання процесу аморфізації, механізмів кристалізації та методів отримання аморфних і наноструктурних матеріалів. Аморфні феромагнетики. Ноу-хау у галузі металевих стекол.
курсовая работа [2,3 M], добавлен 09.05.2010Зміни властивостей на передкристилізаційних етапах. Причини високої корозійної стійкості аморфних сплавів. Феромагнетизм і феримагнетизм аморфних металів. Деформація і руйнування при кімнатній температурі. Технологічні особливості опору аморфних сплавів.
курсовая работа [1,3 M], добавлен 20.12.2013Суть процесу формування верхнього шару металу в умовах пружної і пластичної деформації. Дослідження структурних змін і зарядового рельєфу поверхні при втомі металевих матеріалів. Закономірності формування енергетичного рельєфу металевої поверхні.
курсовая работа [61,1 K], добавлен 30.06.2010Атомно-кристалічна будова металів. Поліморфні, алотропні перетворення у металах. Основні зони будови зливка. Характерні властивості чорних металів за класифікацією О.П. Гуляєва. Типи кристалічних ґраток, характерні для металів. Приклади аморфних тіл.
курс лекций [3,5 M], добавлен 03.11.2010Закони постійного струму. Наявність руху електронів у металевих проводах. Класифікація твердих тіл. Механізм проходження струму в металах. Теплові коливання грати при підвищенні температури кристала. Процес провідності в чистих напівпровідниках.
реферат [33,6 K], добавлен 19.11.2016Способи вирощування кристалів. Теорія зростання кристалів. Механічні властивості кристалів. Вузли, кристалічні решітки. Внутрішня будова кристалів. Міцність при розтягуванні. Зростання сніжних кристалів на землі. Виготовлення прикрас і ювелірних виробів.
реферат [64,9 K], добавлен 10.05.2012Принцип роботи, конструкція та галузі використання просвітлюючих електронних мікроскопів. Дослідження мікроструктурних характеристик плівкових матеріалів в світлопольному режимі роботи ПЕМ та фазового складу металевих зразків в дифракційному режимі.
курсовая работа [3,1 M], добавлен 25.01.2013Характеристика основних властивостей рідких кристалів. Опис фізичних властивостей, методів вивчення структури рідких кристалів. Дослідження структури ліотропних рідких кристалів та видів термотропних.
курсовая работа [1,6 M], добавлен 17.06.2010Розрахунок та дослідження перехідних процесів в однофазній системі регулювання швидкості (ЕРС) двигуна з підлеглим регулювання струму якоря. Параметри скалярної системи керування електроприводом асинхронного двигуна. Перехідні процеси у контурах струму.
курсовая работа [530,2 K], добавлен 21.02.2015Корозія - руйнування виробів, виготовлених з металів і сплавів, під дією зовнішнього середовища. Класифікація корозії та їх характеристика. Найпоширеніші види корозійного руйнування. Особливості міжкристалічного руйнування металів та їх сплавів.
контрольная работа [2,3 M], добавлен 17.11.2010
